Бібліотека БДМУ

Головна

Спрощенний режим

Опис

Бази даних

Періодичні видання - результати пошуку

Вид пошуку

К Н И Г И

Періодичні видання

Дисертації та автореферати

Фонд рідкісних видань

Електронна Навчальна література

Публікації засновників кафедр БДМУ

Нововведення у сфері охорони здоров'я

Календар пам'ятних дат

Доступ до повнотекстових книг Springer Nature (через IP-адреси БДМУ)

Зона пошуку

Формат представлення знайдених документів:
повний	інформаційний	короткий

Відсортувати знайдені документи за:
автором	назвою	роком видання	типом документа

Пошуковий запит: (<.>A=Качковська, В. В.$<.>)

Загальна кiлькiсть документiв : 4
Показанi документи с 1 за 4

Шифр: АУ22/2023/3
Журнал

Астма та алергія [Текст] : наук.-практ.журнал : ДУ "Національний інститут фтизіатрії і пульмонології ім. Ф.Г. Яновського НАМН України", 2002 - . - ISSN 2307-3373. - Виходить кожного кварталу
2023р. № 3

Зміст:
Гуменюк, Г. Л. Всесвітній день боротьби з астмою 2023: доступність лікування астми для всіх / Г. Л. Гуменюк, С. Г. Опімах. - С.5-12. - Бібліогр. в кінці ст.
Можливості лікування хворих на неконтрольовану бронхіальну астму з реактивацією Епштейн-Барр вірусної інфекції у постковідному періоді . - С.13-24. - Бібліогр. в кінці ст.
Качковська, В. В. Дослідження зв'язку фенотипу бронхіальна астма-ожиріння з ER22/23EK і Tth111I поліморфізмами гена глюкокортикоїдного рецептора / В. В. Качковська, Л. Н. Приступа, В. Ф. Орловський. - С.25-31. - Бібліогр. в кінці ст.
Ефективність ентеросорбції та системної ензимотерапії у лікуванні хворих із загостренням бронхіальної астми та коморбідною патологією органів травлення. - С.32-41. - Бібліогр. в кінці ст.
Ликова, М. А. Ефективність алергенспецифічної імунотерапії пацієнтів з алергічним ринітом та/або бронхіальною астмою з гіперчутливістю до алергенів собаки. Дані першого року спостереження / М. А. Ликова, С. В. Зайков. - С.42-48. - Бібліогр. в кінці ст.
Турова, Л. О. Імуногенетичні предиктори алергічного риніту / Л. О. Турова, О. М. Науменко, В. В. Бобир. - С.49-57. - Бібліогр. в кінці ст.
Застосування відеоасистованих операцій зі зменшення об'єму легені при бульозній емфіземі легень в клінічній практиці. - С.58-64. - Бібліогр. в кінці ст.
Речкіна, О. О. Спірометрія у дітей. Основні положення та особливості / О. О. Речкіна, С. М. Руденко, О. М. Кравцова. - С.65-73. - Бібліогр. в кінці ст.
Ошлянська, О. А. Чи завжди судинні ураження у дітей є васкулітом? / О. А. Ошлянська, Т. Г. Надточій, К. А. Яць. - С.74-80. - Бібліогр. в кінці ст.

Знайти схожі
Перейти до описів статей

Качковська, В. В.
Дослідження зв'язку фенотипу бронхіальна астма-ожиріння з ER22/23EK і Tth111I поліморфізмами гена глюкокортикоїдного рецептора [Текст] / В. В. Качковська, Л. Н. Приступа, В. Ф. Орловський // Астма та алергія = Asthma and allergy : наук.-практ.журнал. - 2023. - № 3. - С. 25-31. - Бібліогр. в кінці ст. . - ISSN 2307-3373
MeSH-головна:
ФЕНОТИП
АСТМА БРОНХИАЛЬНАЯ (генетика)
ПОЛИМОРФИЗМ ГЕНЕТИЧЕСКИЙ
РЕЦЕПТОРЫ ГЛЮКОКОРТИКОИДОВ (генетика)
ОЖИРЕНИЕ (осложнения)
Анотація: Метою роботи було вивчення зв’язку між ER22/23EK і Tth111I поліморфізмами гена глюкокортикоїдного рецептора (ГР) із індексом маси тіла (ІМТ) хворих на бронхіальну астму (БА) з урахуванням віку дебюту захворювання. Матеріали та методи. Обстежено 553 хворих на БА та 95 практично здорових осіб, які попередньо підписали інформовану згоду на участь у дослідженні. Пацієнтів розподілено на дві клінічні групи залежно від віку дебюту БА. До І групи увійшло 282 хворих із пізнім дебютом астми (фенотип пізньої астми), до ІІ групи - 271 хворих із раннім (фенотип ранньої астми). Діагноз БА, тяжкість перебігу встановлювали згідно із рекомендаціями GINA-2016 та її наступних версій. Діагностику ожиріння проводили згідно з Наказом МОЗ України від 05.08.2009 № 574 та Європейської Асоціації з вивчення ожиріння (EASO, 2016). Дослідження було схвалено Комісією з питань біоетики медичного інституту Сумського державного університету. Визначення ER22/23EK (rs 6189/6190) і Tth111I (rs10052957) поліморфізмів гена ГР проводили за допомогою полімеразно-ланцюгової реакції з наступним аналізом рестрикційних фрагментів. Статистичний аналіз отриманих результатів проводили за допомогою SPSS-17 програми. Результати. Аналіз антропометричних показників показав, що серед обстежених хворих на БА було 152 (27,5 %) пацієнти із нормальною масою тіла (НМТ), 206 (37,3 %) - із збитковою масою тіла (ЗМТ) та 195 (35,2 %) - із ожирінням. У всіх випадках верифіковано вісцеральний тип ожиріння. Встановлено, що за наявності ЗМТ та ожиріння у хворих на БА вища частота GG генотипу за ER22/23EK поліморфізмом гена ГР порівняно із хворими із НМТ. Гетерозиготи зустрічались частіше у 5,6 рази та 3,5 рази у хворих із НМТ порівняно із хворими із ЗМТ та ожирінням. Аналіз співідношення алелів G і А залежно від ІМТ демонструє вищу частоту алеля G у хворих із ожирінням порівняно із хворими із НМТ та ЗМТ. Розподіл алелів та генотипів за Tth111I поліморфізмом в обстежених хворих на БА залежно від ІМТ демонструють удвічі вищу частоту гомозигот за основним алелем СС у хворих із ЗМТ та ожирінням порівняно із хворими із НМТ. Носії гомозигот за мінорним алелем виявлені у 4,7 та 2,1 рази частіше у хворих із НМТ порівняно із хворими із ЗМТ та ожирінням. Встановлено вірогідну відмінність у розподілі алелей та генотипів за Tth111I поліморфізмом гена ГР у хворих на ранню та пізню БА (р = 0,001). Носії гомозигот за основним алелем СС виявлялись частіше у хворих на ранню і пізню БА за наявності ЗМТ та ожиріння. Висновки. Доведено вищу частоту GG генотипу за ER22/23EK поліморфізмом гена ГР та гомозигот за основним алелем СС за Tth111I поліморфізмом гена ГР у хворих на БА із ЗМТ та ожирінням порівняно із хворими із НМТ. Встановлено протективну роль ER22/23EK поліморфізму гена ГР щодо виникнення ожиріння в рамках домінантної, наддомінантної та адитивної моделей успадкування та Tth111I поліморфізму гена ГР - у наддомінантній моделі. Встановлено вищу частоту носіїв гомозигот за основним алелем СС у хворих на ранню і пізню БА за наявності ЗМТ та ожиріння порівняно із хворими із НМТ, протективну роль Tth111I поліморфізму гена ГР щодо ризику розвитку ожиріння у хворих на пізню БА в наддомінантній та рецесивній моделях успадкування.

Дод.точки доступу:
Приступа, Л.Н.; Орловський, В.Ф.
Экземпляры: всего 1 : чит. зал для проф.-викл. складу (1 экз.)
Свободны: всего 1 : чит. зал для проф.-викл. складу (1 экз.)
Знайти схожі

Шифр: АУ22/2023/4
Журнал

Зміст:
Перцева, Т. О. Залежність рівня ендотеліну-1 у осіб, що перенесли негоспітальну пневмонію на тлі коронавірусної хвороби (COVID-19), від особливостей перебігу гострого й постгострого періодів / Т. О. Перцева, Н. О. Габшидзе. - С.5-12. - Бібліогр. в кінці ст.
Островський, М. М. Можливості використання декаметоксину у пацієнтів з хронічними захворюваннями нижніх дихальних шляхів при гострих респіраторних вірусних інфекціях / М. М. Островський, О. І. Варунків, К. В. Швець. - С.13-20. - Бібліогр. в кінці ст.
Конопкіна, Л. І. Функціональний стан дихальної системи у хворих із задишкою, які перенесли негоспітальну пневмонію, асоційовану з COVID-19 / Л. І. Конопкіна, О. О. Щудро. - С.21-30. - Бібліогр. в кінці ст.
Застосування природного гепатопротектора з імуномодулюючими властивостями у хворих на туберкульоз легень з різними побічними реакціями до протитуберкульозних препаратів. - С.31-37. - Бібліогр. в кінці ст.
Качковська, В. В. Вміст вітаміну D у хворих на бронхіальну астму залежно від індексу маси тіла та віку дебюту захворювання / В. В. Качковська. - С.38-43. - Бібліогр. в кінці ст.
Фещенко, Ю. І. Дисфункція дрібних дихальних шляхів та можливості її корекції при астмі / Ю. І. Фещенко, М. О. Полянська. - С.44-53. - Бібліогр. в кінці ст.
Гіперчутливість до алергенів комарів: клініка, діагностика, лікування, профілактика. - С.54-64. - Бібліогр. в кінці ст.
Курченко, А. І. Харчова алергія. Сучасний погляд на діагностику та лікування / А. І. Курченко, Л. І. Романюк, А. Р. Левченко. - С.65-73. - Бібліогр. в кінці ст.
Авраменко, Я. М. Сучасні погляди на роль прозапального цитокіну IL-26 в розвитку та клінічному перебігу бронхіальної астми в поєднанні з ожирінням і стратегія лікування / Я. М. Авраменко, І. П. Кайдашев. - С.74-82. - Бібліогр. в кінці ст.

Знайти схожі
Перейти до описів статей

Качковська, В. В.
Вміст вітаміну D у хворих на бронхіальну астму залежно від індексу маси тіла та віку дебюту захворювання [Текст] / В. В. Качковська // Астма та алергія = Asthma and allergy : наук.-практ.журнал. - 2023. - № 4. - С. 38-43. - Бібліогр. в кінці ст. . - ISSN 2307-3373
MeSH-головна:
АСТМА БРОНХИАЛЬНАЯ (диагностика)
ВИТАМИНА D НЕДОСТАТОЧНОСТЬ (диагностика)
ТЕЛА МАССЫ ИНДЕКС
Анотація: Відомо, що ожиріння і дефіцит вітаміну D пов’язані з посиленням симптомів бронхіальної астми (БА) у дітей і дорослих. Ожиріння асоціюється із збільшенням вмісту прозапальних медіаторів, а також — із зниженням рівня вітаміну D. У свою чергу, дефіцит вітаміну D тісно пов'язаний із ожирінням і може сприяти посиленню гіперреактивності бронхів, клінічних симптомів БА та розвитку фіброзу легень. Метою дослідження було визначення вмісту вітаміну D у хворих на БА з урахуванням індексу маси тіла (ІМТ), віку дебюту та клініко-функціональних характеристик захворювання. Матеріал та методи дослідження. Обстежено 553 хворих на БА. Контрольну групу склали 95 практично здорових осіб без наявності в індивідуальному та сімейному анамнезі симптомів БА, алергії й атопії. Всі обстежені підписали попередньо інформовану згоду на участь у дослідженні. Для визначення вмісту вітаміну D залежно від ІМТ пацієнтів розподілено на три групи: І групу склали 152 хворих із нормальною масою тіла (НМТ), ІІ — 206 хворих із зайвою масою тіла (ЗМТ), ІІІ — 195 — із ожирінням. Для аналізу залежно від віку дебюту астми сформовано 2 групи: 1 група включила 271 хворих із раннім початком БА (серед них — 100 хворих із ожирінням), 2 група — 282 хворих із пізнім (95 — із ожирінням). Дослідження було схвалено Комісією з питань біоетики навчально-наукового медичного інституту Сумського державного університету. Статистичний аналіз отриманих результатів проводили за допомогою SPSS-17 програми. Результати. Дослідження вмісту вітаміну D у хворих на БА (n = 553) без урахування віку дебюту та ІМТ показало вірогідне зниження його рівня (31,9 ± 0,62) порівняно із практично здоровими особами (43,1 ± 1,04) нг/мл (р = 0,001), що свідчило про недостатній його рівень. Зважаючи на те, що ожиріння асоційоване із дефіцитом вітаміну D, ми дослідили його вміст залежно від ІМТ. Встановлено зниження вмісту вітаміну D у хворих на БА із НМТ і ЗМТ до (35,1±1,25) нг/мл та (35,9 ± 0,96) нг/мл, а у хворих на БА із ожирінням — до (25,1 ± 0,83) нг/мл, що свідчило про зв'язок між ІМТ та вмістом вітаміну D. Поряд із цим, встановлено, що вміст вітаміну D був вірогідно нижчим у хворих на БА із раннім дебютом — (27,1 ± 0,86) нг/мл порівняно із таким у хворих на пізню БА — (36,4 ± 0,78) нг/мл (р = 0,001), при тяжкому перебігу — (24,7 ± 0,71) нг/мл порівняно із нетяжким — (39,8 ± 0,78) нг/мл; при тривалості астми більше 20 років — (26,6 ± 1,20) нг/мл порівняно із меншою — (37,7 ± 1,15) нг/мл, при відсутньому контролі — (25,2 ± 0,80) нг/мл порівняно із повним (42,4 ± 0,91) нг/мл контролем захворювання. Висновки. Встановлено нижчий вміст вітаміну D у хворих на БА порівняно із контрольною групою; у хворих на БА із ожирінням порівняно із хворими на БА із НМТ і ЗМТ; у хворих на БА із раннім початком порівняно із пізнім, при тривалості астми більше 20 років порівняно із меншою, при відсутньому контролі над нею порівняно із повним.

Экземпляры: всего 1 : чит. зал для проф.-викл. складу (1 экз.)
Свободны: всего 1 : чит. зал для проф.-викл. складу (1 экз.)
Знайти схожі

© Міжнародна Асоціація користувачів і розробників електронних бібліотек і нових інформаційних технологій
(Асоціація ЕБНІТ)