Бібліотека БДМУ

Головна

Спрощенний режим

Опис

Бази даних

Періодичні видання - результати пошуку

Вид пошуку

К Н И Г И

Періодичні видання

Дисертації та автореферати

Фонд рідкісних видань

Електронна Навчальна література

Публікації засновників кафедр БДМУ

Нововведення у сфері охорони здоров'я

Календар пам'ятних дат

Доступ до повнотекстових книг Springer Nature (через IP-адреси БДМУ)

Зона пошуку

Формат представлення знайдених документів:
повний	інформаційний	короткий

Відсортувати знайдені документи за:
автором	назвою	роком видання	типом документа

Пошуковий запит: <.>II=АУ22/2023/3<.>

Загальна кiлькiсть документiв : 9
Показанi документи с 1 за 9

Гуменюк, Г. Л.
Всесвітній день боротьби з астмою 2023: доступність лікування астми для всіх [Текст] / Г. Л. Гуменюк, С. Г. Опімах // Астма та алергія = Asthma and allergy : наук.-практ.журнал. - 2023. - № 3. - С. 5-12. - Бібліогр. в кінці ст. . - ISSN 2307-3373
MeSH-головна:
АСТМА БРОНХИАЛЬНАЯ (профилактика и контроль)
Анотація: У світі існує нерівномірність між поширеністю бронхіальної астми (БА) і рівнем надання медичної допомоги хворим. В той час як в країнах з високим рівнем життя досягнуті значні успіхи у лікуванні астми, найбільший тягар захворюваності та смертності від БА припадає на країни з низьким і середнім рівнем доходу. Ця проблема стала темою Всесвітнього дня боротьби з астмою 2023 року. Мета роботи: вивчити особливості організації лікування хворих на БА в країнах з низьким і середнім рівнем доходу, в тому числі в Україні. Матеріали та методи. Проаналізовано національні та міжнародні керівництва, а також наукові статті з ведення астми в країнах з низьким і середнім рівнем доходу за даними літератури. Результати. Глобальними проблемами країн з обмеженими ресурсами є недостатня діагностика та неналежне лікування астми. Складнощі полягають у відсутності керівництв та стратегій щодо боротьби з астмою на національних рівнях, нестачі компетентних спеціалістів з лікування респіраторних захворювань, відсутності або недоступності необхідних ліків. Адаптовані для регіонів з обмеженими ресурсами міжнародні рекомендації з ведення БА, що пропонують вузький вибір терапевтичних підходів, подекуди неможливо впровадити через брак або високу вартість інгаляційних кортикостероїдів (ІКС). Перешкодами на шляху надання медичної допомоги хворим на БА є культурні та релігійні особливості і подекуди низька грамотність населення. Щодо України, то незважаючи на статус країни з рівнем доходів нижчим за середній, наша система охорони здоров’я має належні ресурси для повноцінного лікування більшості хворих на БА. Зусилля Всесвітнього дня астми спрямовані на привернення уваги до потреб пацієнтів з астмою в усьому світі, включно з країнами з низьким рівнем життя. Важливим аспектом цих зусиль є забезпечення лікуванням усіх пацієнтів з астмою, де б вони не знаходилися, та надання їм допомоги, яка відповідає базовому стандарту якості, як зазначено в стратегії Глобальної ініціативи по боротьби з астмою GINA. Висновки. Натепер у світі існує глобальна нерівність у доступі хворих на астму до належного лікування через обмеження ресурсів, внаслідок чого діти, підлітки та дорослі страждають від тяжких наслідків захворювання, яких можна уникнути. Міжнародні організації сприяють вирішенню цієї проблеми різними заходами, одним із яких став День боротьби з астмою 2023 року.

Дод.точки доступу:
Опімах, С.Г.
Экземпляры: всего 1 : чит. зал для проф.-викл. складу (1 экз.)
Свободны: всего 1 : чит. зал для проф.-викл. складу (1 экз.)
Знайти схожі

Можливості лікування хворих на неконтрольовану бронхіальну астму з реактивацією Епштейн-Барр вірусної інфекції у постковідному періоді [Текст] / Ю. І. Фещенко [та ін.] // Астма та алергія = Asthma and allergy : наук.-практ.журнал. - 2023. - № 3. - С. 13-24. - Бібліогр. в кінці ст. . - ISSN 2307-3373
MeSH-головна:
АСТМА БРОНХИАЛЬНАЯ (лекарственная терапия)
КОРОНАВИРУСНЫЕ ИНФЕКЦИИ (осложнения)
ЭПШТЕЙНА-БАРРА ВИРУСНЫЕ ИНФЕКЦИИ (диагностика)
Анотація: Як до початку пандемії коронавірусної хвороби (COVID-19), так і натепер проблеми неконтрольованої бронхіальної астми (БА) є надзвичайно актуальними. Захворювання на COVID-19 негативно впливає на контроль БА. Часто втрата контролю астми внаслідок перенесеного COVID-19 відбувається з причини вторинних інфекційних ускладнень, в тому числі реактивації хронічної Епштейн-Барр вірусної (Epstein-Barr virus, EBV) інфекції. Мета роботи: розробити схему лікування хворих на неконтрольовану БА з реактивацією Епштейн-Барр вірусної інфекції у постковідному періоді та визначити її ефективність. Матеріали та методи. Проаналізовані клініко-функціональні показники, лабораторні результати та дані комп’ютерної томографії органів грудної клітки (КТ ОГК) в динаміці у 114 хворих (у віці від 18 до 85 років) з постковідним синдромом, які знаходились на лікуванні в клінічних відділеннях Національного інституту фтизіатрії і пульмонології Національної академії медичних наук України (НІФП НАМНУ). Серед них діагноз БА виявлено у 17 пацієнтів. Наявність вірусної інфекції Епштейн-Барр (EBV) визначали методом полімеразно-ланцюгової реакції (ПЛР) слини та зразків з носоглотки. Хворим з реактивацією EBV-інфекції проводили лікування, суть якого полягає у додатковому до базисної терапії БА призначенні: ацикловіру в таблетках, по 400 мг 4 рази на день протягом 20 діб; протефлазіду по 15 крапель за 15-30 хв. до їжі 2 рази на добу протягом 2 міс та місцевої сануючої терапії. Контроль астми до та після лікування визначали за опитувальниками Астма Контроль Тест (АКТ) та Asthma Control Questionnairе (ACQ-7) згідно керівництва GINA-2022. Всім хворим проводилось дослідження функції зовнішнього дихання за даними спірометрії до та після їх лікування. Результати. У 12 із 17 (70,6 %) хворих на БА з постковідним синдромом було виявлено реактивацію хронічної інфекції EBV і проведено їх лікування. Через 20 діб лікування у пацієнтів відзначалося покращення контролю над симптомами БА: АКТ збільшився з (11,4 ± 0,7) балів до (20,8 ± 0,7) балів, ACQ-7 зменшився з (2,6 ± 0,2) балів до (0,9 ± 0,1) балів, р 0,05. Покращення стану спостерігалося у всіх хворих, а клінічна ефективність лікування відносно контролю над симптомами (мінімально клінічно важлива різниця для показника АКТ - 3 бали, а для ACQ-7 - 0,5 балів) досягнута у 10 (83,3 %) з 12 хворих. Після лікування відбувалося покращення всіх показників спірометрії, а пікова швидкість видиху, об’єм форсованого видиху за 1 секунду та показники прохідності дихальних шляхів великого, середнього та малого калібрів збільшилися з достовірно значимою відмінністю показників. Функціональна ефективність досліджуваної схеми лікування склала 75,0 %. Висновки. Хворим на неконтрольовану БА з реактивацією EBV інфекції у постковідному періоді, у яких контроль симптомів захворювання неможливо досягти стандартними методами, додатково до базисного лікування показане призначення ацикловіру, протефлазиду та місцевої сануючої терапії. Клінічна ефективність запропонованого лікування складає 88,3 %, а функціональна ефективність - 75,0 %.

Дод.точки доступу:
Фещенко, Ю.І.; Линник, М.І.; Ігнатьєва, В.І.; Полянська, М.О.; Гуменюк, Г.Л.; Опімах, С.Г.
Экземпляры: всего 1 : чит. зал для проф.-викл. складу (1 экз.)
Свободны: всего 1 : чит. зал для проф.-викл. складу (1 экз.)
Знайти схожі

Качковська, В. В.
Дослідження зв'язку фенотипу бронхіальна астма-ожиріння з ER22/23EK і Tth111I поліморфізмами гена глюкокортикоїдного рецептора [Текст] / В. В. Качковська, Л. Н. Приступа, В. Ф. Орловський // Астма та алергія = Asthma and allergy : наук.-практ.журнал. - 2023. - № 3. - С. 25-31. - Бібліогр. в кінці ст. . - ISSN 2307-3373
MeSH-головна:
ФЕНОТИП
АСТМА БРОНХИАЛЬНАЯ (генетика)
ПОЛИМОРФИЗМ ГЕНЕТИЧЕСКИЙ
РЕЦЕПТОРЫ ГЛЮКОКОРТИКОИДОВ (генетика)
ОЖИРЕНИЕ (осложнения)
Анотація: Метою роботи було вивчення зв’язку між ER22/23EK і Tth111I поліморфізмами гена глюкокортикоїдного рецептора (ГР) із індексом маси тіла (ІМТ) хворих на бронхіальну астму (БА) з урахуванням віку дебюту захворювання. Матеріали та методи. Обстежено 553 хворих на БА та 95 практично здорових осіб, які попередньо підписали інформовану згоду на участь у дослідженні. Пацієнтів розподілено на дві клінічні групи залежно від віку дебюту БА. До І групи увійшло 282 хворих із пізнім дебютом астми (фенотип пізньої астми), до ІІ групи - 271 хворих із раннім (фенотип ранньої астми). Діагноз БА, тяжкість перебігу встановлювали згідно із рекомендаціями GINA-2016 та її наступних версій. Діагностику ожиріння проводили згідно з Наказом МОЗ України від 05.08.2009 № 574 та Європейської Асоціації з вивчення ожиріння (EASO, 2016). Дослідження було схвалено Комісією з питань біоетики медичного інституту Сумського державного університету. Визначення ER22/23EK (rs 6189/6190) і Tth111I (rs10052957) поліморфізмів гена ГР проводили за допомогою полімеразно-ланцюгової реакції з наступним аналізом рестрикційних фрагментів. Статистичний аналіз отриманих результатів проводили за допомогою SPSS-17 програми. Результати. Аналіз антропометричних показників показав, що серед обстежених хворих на БА було 152 (27,5 %) пацієнти із нормальною масою тіла (НМТ), 206 (37,3 %) - із збитковою масою тіла (ЗМТ) та 195 (35,2 %) - із ожирінням. У всіх випадках верифіковано вісцеральний тип ожиріння. Встановлено, що за наявності ЗМТ та ожиріння у хворих на БА вища частота GG генотипу за ER22/23EK поліморфізмом гена ГР порівняно із хворими із НМТ. Гетерозиготи зустрічались частіше у 5,6 рази та 3,5 рази у хворих із НМТ порівняно із хворими із ЗМТ та ожирінням. Аналіз співідношення алелів G і А залежно від ІМТ демонструє вищу частоту алеля G у хворих із ожирінням порівняно із хворими із НМТ та ЗМТ. Розподіл алелів та генотипів за Tth111I поліморфізмом в обстежених хворих на БА залежно від ІМТ демонструють удвічі вищу частоту гомозигот за основним алелем СС у хворих із ЗМТ та ожирінням порівняно із хворими із НМТ. Носії гомозигот за мінорним алелем виявлені у 4,7 та 2,1 рази частіше у хворих із НМТ порівняно із хворими із ЗМТ та ожирінням. Встановлено вірогідну відмінність у розподілі алелей та генотипів за Tth111I поліморфізмом гена ГР у хворих на ранню та пізню БА (р = 0,001). Носії гомозигот за основним алелем СС виявлялись частіше у хворих на ранню і пізню БА за наявності ЗМТ та ожиріння. Висновки. Доведено вищу частоту GG генотипу за ER22/23EK поліморфізмом гена ГР та гомозигот за основним алелем СС за Tth111I поліморфізмом гена ГР у хворих на БА із ЗМТ та ожирінням порівняно із хворими із НМТ. Встановлено протективну роль ER22/23EK поліморфізму гена ГР щодо виникнення ожиріння в рамках домінантної, наддомінантної та адитивної моделей успадкування та Tth111I поліморфізму гена ГР - у наддомінантній моделі. Встановлено вищу частоту носіїв гомозигот за основним алелем СС у хворих на ранню і пізню БА за наявності ЗМТ та ожиріння порівняно із хворими із НМТ, протективну роль Tth111I поліморфізму гена ГР щодо ризику розвитку ожиріння у хворих на пізню БА в наддомінантній та рецесивній моделях успадкування.

Дод.точки доступу:
Приступа, Л.Н.; Орловський, В.Ф.
Экземпляры: всего 1 : чит. зал для проф.-викл. складу (1 экз.)
Свободны: всего 1 : чит. зал для проф.-викл. складу (1 экз.)
Знайти схожі

Ефективність ентеросорбції та системної ензимотерапії у лікуванні хворих із загостренням бронхіальної астми та коморбідною патологією органів травлення [Текст] / Ю. І. Фещенко [та ін.] // Астма та алергія = Asthma and allergy : наук.-практ.журнал. - 2023. - № 3. - С. 32-41. - Бібліогр. в кінці ст. . - ISSN 2307-3373
MeSH-головна:
АСТМА БРОНХИАЛЬНАЯ (осложнения)
ПИЩЕВАРИТЕЛЬНОЙ СИСТЕМЫ БОЛЕЗНИ (этиология)
ЭНТЕРОСОРБЦИЯ (использование)
ЭНЗИМОТЕРАПИЯ (использование)
Анотація: Серед причин, що обмежують досягнення контролю та обтяжують перебіг бронхіальної астми (БА), безумовно значну роль відіграє коморбідність. Теперішні реалії невтішні: обстеження хворих на БА не виявляє пацієнтів тільки із однією хронічною патологією, та ще й у класичному варіанті її перебігу, навіть при легкому та контрольованому перебізі захворювання. Одним із лідерів, поряд із хворобами серцево-судинної системи, є коморбідність астми з патологією органів травлення (тривалий прийом системних чи інгаляційних кортикостероїдів та супутніх препаратів, хронічне запалення, сенсибілізація чи атопія в анамнезі, анатомічно близьке розташування, подібний патогенез та ін.). Дослідження останніх років продемонстрували переконливі результати ефективності ентеросорбції та системної ензимотерапії. Ентеросорбція зменшує прояви сенсибілізації, атопії, знижує еозинофілію периферичної крові, рівень загального IgE, циркулюючих імунних комплексів, нівелює виразність інтоксикації та гіперреактивність бронхів. Ензими реалізують свої функції шляхом каталізації реакцій окислення, відновлення та розпаду. Дія системних ферментів передбачає протеолітичну активність у крові та лімфі, тим самим впливаючи на низку життєво важливих процесів. У біохімічних процесах ензими, виступаючи в ролі каталізаторів, є тригерами хімічних реакцій, які без їхньої участі не розвивалися взагалі або протікали б повільно. Препарати є цілеспрямовано скомпонованою сумішшю пероральних ферментів рослинного і тваринного походження, мають широкий спектр загальних впливів на організм. Проте чітких даних, щодо ефективності комбінованого одночасного застосування системної ензимотерапії із ентеросорбцією на сьогоднішній день немає, що і обумовило мету дослідження: дослідити ефективність ентеросорбції із системною ензимотерапією у комплексному лікуванні хворих із загостренням БА та коморбідною патологією органів травлення. Матеріали та методи дослідження. У проспективне відкрите дослідження увійшло 72 хворих із загостренням БА, коморбідною патологією органів травлення, а також 20 здорових осіб без ознак клінічно значущого хронічного захворювання. Результат оцінювався за динамікою клініко-функціональних та лабораторних показників. Дослідження проведені за згодою хворих, а методика їх проведення відповідала перегляду Ґельсінської декларації 1983 р. Протокол дослідження був схвалений локальною етичною комісією, учасники були ознайомлені і підписали погоджувальний лист при надходженні до стаціонару. Структура дослідження відповідала офіційно прийнятій. Всім пацієнтам проводилася спірометрія («Master Screen PFT» Cardinal Health, Німеччина). Протягом всього періоду спостереження хворі щодня заповнювали щоденники індивідуального спостереження, реєстрували показники пікфлоуметрії (Mini-Wright peak flow meter). Ступінь вираженості симптомів БА оцінювалась пацієнтами за 5-бальною шкалою (GINA, 2002) (0 - відсутність симптомів; 1 - легкий ступінь прояву; 2, 3 - помірна; 4, 5 - виражена). Алергологічне обстеження включало збір загально-клінічного та алергологічного анамнезу, визначення рівня еозинофілів периферичної крові, загального IgE в сироватці крові. Досліджуваним робили санаційну і діагностичну фібробронхоскопію (ФБС) із взяттям рідини бронхоальвеолярного лаважу (БАЛ). ФБС проводили на початку спостереження, потім через 6 та 12 місяців (±7 днів). Перед проведенням бронхоскопії отримувалась інформована згода від пацієнтів. Статистична обробка виконувалась за допомогою математичних і статистичних можливостей MS Excel програмі Excel. Робота виконана за державні кошти. Висновки. 1. Застосування ентеросорбентів та ензимів системної дії в комплексному лікуванні хворих з загостренням БА та коморбідною ПОТ дозволяє досягти зменшення клінічних проявів астми, а саме: показника «задишка» - з (3,0 ± 0,4) балів до (1,5 ± 0,4) балів, «нічні пробудження через симптоми бронхіальної астми» - з (3,5 ± 0,2) балів до (1,5 ± 0,2) балів, «ранкова скутість» (відчуття стиснення грудної клітки вранці) - з (3,0 ± 0,2) балів до (1,0 ± 0,2) балів, «денні симптоми захворювання» - з (3,0 ± 0,2) ) балів до (2,0 ± 0,2) балів, потреби в короткодіючих β2-агоністах - з (8,2 ± 1,1) балів до (1,5 ± 0,1) разів на добу (p 0,05), загальної астми рахунку - з (12,5 ± 0,4) балів до (6,0 ± 0,4) балів (p 0,05), що корелювало зі зростанням з 65,2 % до 85,9 % показників бронхіальної прохідності, зниженням відсотка хворих з добовим коливанням ПОШвид 20,0 % на добу з 86,5% до 35,4%. У 86,2% хворих вдалося знизити дозу системних ГКС, у 21,6 % - припинити їх регулярний прийом, у 29,7 % хворих зменшити потребу в інгаляційних ГКС. 2. Місячний курс ентеросорбції та системної ензимотерапії у обстежених призводить до зменшення числа загострень БА з (3,5 ± 0,2) до (1,8 ± 0,3) разів, числа госпіталізацій - з (3,2 ± 0,3) до (1,7 ± 0,2) разів на рік (p 0,05), кількості днів перебування у стаціонарі в середньому - з (21,8 ± 1,0) днів до (16,5 ± 1, 5) днів, (p 0,05), числа викликів швидкої медичної допомоги на рік - з (8,5 ± 2,1) щорічно до (4,4 ± 2,2) щорічно, випадків збільшення дози інгаляційних ГКС на рік - з (3,2 ± 0,5) до (1,5 ± 0,1) разів (p 0,05). 3. Системна ензимотерапія з ентеросорбцією сприяють зменшенню ступеня вираженості катарального, слизового, атрофічного ендобронхіту у хворих з загостренням БА і ПОТ, нормалізуючи цитологію рідини БАЛ і зменшуючи цитологічні ознаки запалення, а саме: достовірно знижувалася загальна кількість нейтрофілів з (11,5 ± 2,1) % до (5,2 ± 2,9) % (р 0,05), еозинофілів - з (10,3 ± 1,5) % до (4,2 ± 0,5) % (р 0,05), але збільшувалася загальна кількість макрофагів - з (13,5 ± 4,2) % до (29,2 ± 5,2) %, (р 0,05). Серед клітин бронхіального епітелію спостерігалися нормалізація відсотка війкових клітин з (82,0 ± 3,3) % до (90,0 ± 3,8) % (р 0,05), зменшення вставних клітин з (1,9 ± 0, 1) % до (0,6 ± 0,1) % (р 0,05), а також базальних - з (9,7 ± 0,9) % до ( 6,3 ± 0,2) % та келихоподібних - з (15,8 ± 0,3) % до (6,1 ± 0,4) % клітин (р 0,05 для обох випадків). Включення комбінації ентеросорбентів та ензимів у комплексну базисну терапію хворих із загостренням БА та коморбідною ПОТ слід проводити курсом не менше одного місяця. 4. Додаткове лікування комбінацією ентеросорбентів та ензимів у комплексній терапії хворих із загостренням БА та коморбідною ПОТ слід проводити курсом не менше одного місяця.

Дод.точки доступу:
Фещенко, Ю.І.; Курик, Л.М.; Крилач, О.І.; Примушко, Н.А.; Турчина, І.П.; Канарський, О.А.
Экземпляры: всего 1 : чит. зал для проф.-викл. складу (1 экз.)
Свободны: всего 1 : чит. зал для проф.-викл. складу (1 экз.)
Знайти схожі

Ликова, М. А.
Ефективність алергенспецифічної імунотерапії пацієнтів з алергічним ринітом та/або бронхіальною астмою з гіперчутливістю до алергенів собаки. Дані першого року спостереження [Текст] / М. А. Ликова, С. В. Зайков // Астма та алергія = Asthma and allergy : наук.-практ.журнал. - 2023. - № 3. - С. 42-48. - Бібліогр. в кінці ст. . - ISSN 2307-3373
MeSH-головна:
РИНИТ АЛЛЕРГИЧЕСКИЙ (лекарственная терапия)
АСТМА БРОНХИАЛЬНАЯ (лекарственная терапия)
СОБАКИ
Анотація: Алергенспецифічна імунотерапія (АСІТ) - єдиний доступний метод лікування, спрямований на патофізіологію алергічних захворювань, що може модифікувати їх перебіг. Проте у випадку гіперчутливості до алергенів собак дані про ефективність АСІТ суперечливі. Мета дослідження: вивчення ефективності АСІТ у пацієнтів з алергічним ринітом (АР) і/або бронхіальною астмою (БА) та гіперчутливістю до алергенів собаки. Матеріали та методи: визначено рівень специфічних IgG4 (sIgG4) до алергенів екстракту собаки до початку та через рік після початку лікування, а також проаналізовано результати анкетування щодо контролю над симптомами у 15 пацієнтів з АР, 3 осіб з БА та 5 пацієнтів з поєднанням АР з БА. Результати. Після 1 року лікування за допомогою АСІТ алергеном шерсті собаки 9 з 15 (60 %) пацієнтів з АР відзначали відсутність симптомів. Крім того, у цих осіб мав місце приріст рівня sIgG4 до екстракту відповідного алергену. Лише 4 (26,6 %) пацієнти з АР відзначали появу симптомів риніту тільки при тривалому контакті з собаками та контролювали ці симптоми за допомогою антигістамінних препаратів. У 2 пацієнтів позитивна динаміка симптомів не відзначалась та рівень sIgG відносно вихідного рівня не змінився. У всіх пацієнтів з БА симптоми добре контролювались на фоні базисної терапії, а незначний приріст рівня sIgG4-антитіл зареєстрований у всіх обстежених. Серед 5 осіб з поєднанням АР та БА 3 (60 %) пацієнти відзначили відсутність симптомів риніту та добрий контроль БА за допомогою базисної терапії, а у 2 (40 %) обстежених - вираженість симптомів і риніту, і астми після проходження терапії суттєво не змінилася. Середній приріс рівню sIgG4 склав 2,5 mg/l. Більшість пацієнтів з позитивними результатами обстеження на sIgG4 були моносенсибілізовані до головного компоненту собаки ліпокаліну Can f1 (8 з 15 пацієнтів). Щодо пацієнтів, у яких АСІТ була недостатньо ефективною, то всі вони (4 особи) були сенсибілізовані до обох головних алергенів собаки Can f1 та Can f5. Висновки. АСІТ алергенами собаки на тлі базисної фармакотерапії дозволяє знизити вираженість симптомів АР та БА у 65 % пацієнтів вже через 1 рік від початку свого проведення. Сенсибілізація до головного алергену собаки Can f1 супроводжується кращими результатами щодо контролю над симптомами цих захворювань. Рівень sIgG4-антитіл є достовірним діагностичним маркером ефективності АСІТ алергенами собаки вже через 1 рік від початку лікування. Питання ефективності АСІТ алергенами собаки потребує подальшого вивчення з аналізом її результатів через 3-5 років від початку лікування.

Дод.точки доступу:
Зайков, С.В.
Экземпляры: всего 1 : чит. зал для проф.-викл. складу (1 экз.)
Свободны: всего 1 : чит. зал для проф.-викл. складу (1 экз.)
Знайти схожі

Турова, Л. О.
Імуногенетичні предиктори алергічного риніту [Текст] / Л. О. Турова, О. М. Науменко, В. В. Бобир // Астма та алергія = Asthma and allergy : наук.-практ.журнал. - 2023. - № 3. - С. 49-57. - Бібліогр. в кінці ст. . - ISSN 2307-3373
MeSH-головна:
РИНИТ АЛЛЕРГИЧЕСКИЙ (генетика)
ИММУНОГЕНЕТИКА
Анотація: Сучасна ера молекулярно-генетичних технологій дозволяє застосовувати вже сьогодні інноваційні розробки персоналізованої медицини, фенотипування та ендотипування алергічних захворювань. В статті наведені кандидатні гени, що є молекулярними предикторами алергічного риніту (АР). Наявність АР потребує значного збільшення медичних ресурсів, його лікування вимагає мультидисциплінарного підходу з урахуванням імуно- та фармакогенетичного, метаболічного портрету, що корелює з можливістю та ефективністю реабілітаційного потенціалу даної когорти пацієнтів.

Дод.точки доступу:
Науменко, О.М.; Бобир, В.В.
Экземпляры: всего 1 : чит. зал для проф.-викл. складу (1 экз.)
Свободны: всего 1 : чит. зал для проф.-викл. складу (1 экз.)
Знайти схожі

Застосування відеоасистованих операцій зі зменшення об'єму легені при бульозній емфіземі легень в клінічній практиці [Текст] / М. С. Опанасенко [та ін.] // Астма та алергія = Asthma and allergy : наук.-практ.журнал. - 2023. - № 3. - С. 58-64. - Бібліогр. в кінці ст. . - ISSN 2307-3373
MeSH-головна:
ЭМФИЗЕМА ЛЕГКИХ БУЛЛЕЗНАЯ (хирургия)
Анотація: Бульозна емфізема легень (БЕЛ) - це хронічне пульмонологічне захворювання, яке зумовлене ослабленням та розпадом стінок альвеол у легенях, в результаті чого утворюються аномально великі повітряні простори (були), які заповнені повітрям, навіть при видиху пацієнта. Об’єкт і методи дослідження. Наведений практичний досвід виконання відеоасистованих (VATS) операцій зі зменшення об’єму легень (ОЗОЛ) у 2 пацієнтів з БЕЛ. Результати та їх обговорення. Після виконання VATS ОЗОЛ у пацієнтів було отримано покращення дихання, зниження проявів дихальної недостатності і стенокардії, покращення показників газів крові: підвищення SpO2 з 86 % до 96 %, зниження PaCO2 з 47 мм рт. ст. до 40 мм рт. ст. Висновки. ОЗОЛ є ефективним методом лікування БЕЛ, а при наявності великих ізольованих бул дана операція призводить до значного зменшення ознак дихальної недостатності, особливо при наявності у пацієнта бронхіальної астми і ішемічної хвороби серця.

Дод.точки доступу:
Опанасенко, М.С.; Терешкович, О.В.; Шалагай, С.М.; Конік, Б.М.; Шестакова, О.Д.; Калениченко, М.І.
Экземпляры: всего 1 : чит. зал для проф.-викл. складу (1 экз.)
Свободны: всего 1 : чит. зал для проф.-викл. складу (1 экз.)
Знайти схожі

Речкіна, О. О.
Спірометрія у дітей. Основні положення та особливості [Текст] / О. О. Речкіна, С. М. Руденко, О. М. Кравцова // Астма та алергія = Asthma and allergy : наук.-практ.журнал. - 2023. - № 3. - С. 65-73. - Бібліогр. в кінці ст. . - ISSN 2307-3373
MeSH-головна:
СПИРОМЕТРИЯ (использование)
ДЕТИ
Анотація: Стаття присвячена питанню проведення спірометрії у дітей та оцінки її результатів. Сьогодні спірометрія є одним із найдоступніших методів дослідження органів дихання, а наявність сучасних компактних і доступних приладів дозволяє проводити тестування функції легень у будь-яких медичних закладах. Метою статті є підвищення обізнаності щодо можливостей спірометрії у дітей, оскільки в закладах первинної медичної допомоги спірометрія не завжди використовується навіть там, де це показано. Цю проблему можна вирішити шляхом навчання педіатрів та сімейних лікарів тестуванню та клінічній інтерпретації показників легеневої функції, що дозволить покращити діагностику, моніторинг та лікування респіраторних захворювань у дітей. В статті представлені основні сучасні вимоги до проведення спірометрії та інтерпретації результатів дослідження з клінічними прикладами.

Дод.точки доступу:
Руденко, С.М.; Кравцова, О.М.
Экземпляры: всего 1 : чит. зал для проф.-викл. складу (1 экз.)
Свободны: всего 1 : чит. зал для проф.-викл. складу (1 экз.)
Знайти схожі

Ошлянська, О. А.
Чи завжди судинні ураження у дітей є васкулітом? [Текст] / О. А. Ошлянська, Т. Г. Надточій, К. А. Яць // Астма та алергія = Asthma and allergy : наук.-практ.журнал. - 2023. - № 3. - С. 74-80. - Бібліогр. в кінці ст. . - ISSN 2307-3373
MeSH-головна:
ВАСКУЛИТЫ (диагностика)
КОЖНЫЕ БОЛЕЗНИ СОСУДИСТЫЕ (диагностика)
ДЕТИ
Анотація: Судинні аномалії у дітей часто викликають діагностичні труднощі у лікарів всіх спеціальностей, так як шкірний синдром об’єднує дуже велику кількість уражень шкіри, притаманних багатьом інфекційним, ревматологічним чи хірургічним патологіям. У даній статті наведено особливості уражень шкіри при деяких ревматологічних захворюваннях та судинних аномаліях, також описано клінічний випадок нетипової клінічної картини судинної мальформації, що призвело до діагностичних труднощів та відтермінування адекватної терапії.

Дод.точки доступу:
Надточій, Т.Г.; Яць, К.А.
Экземпляры: всего 1 : чит. зал для проф.-викл. складу (1 экз.)
Свободны: всего 1 : чит. зал для проф.-викл. складу (1 экз.)
Знайти схожі

© Міжнародна Асоціація користувачів і розробників електронних бібліотек і нових інформаційних технологій
(Асоціація ЕБНІТ)