Вітамін D у комплексному лікуванні експериментального цукрового діабету [Текст] / В. Й. Кресюн [та ін.] // Фармакологія та лікарська токсикологія : двомісячне науково-практичне, медичне видання. - 2017. - № 6. - С. 50-58. - Бібліогр. в кінці ст. . - ISSN 2227-7943 MeSH-головна: ВИТАМИН D (терапевтическое применение) ДИАБЕТ САХАРНЫЙ ЭКСПЕРИМЕНТАЛЬНЫЙ (лекарственная терапия) Анотація: Мета дослідження – обґрунтувати доцільність застосування вітаміну D (ергокальциферолу) у комплексному лікуванні експериментального цукрового діабету (ЦД). Експериментальний ЦД моделювали одноразовим внутрішньоочеревинним введенням стрептозотоцину в дозі 50 мг/кг у щурів. Після виникнення стабільної гіперглікемії тваринам вводили інсулін (3 ОД або 1 ОД на 1 тварину), масляний розчин ергокальциферолу (6000 або 600 МО) або комбінацію (інсулін 1 ОД і ергокальциферол 600 МО на 1 тварину) від 2 тижнів до 6 міс. Функціональний стан мембран мітохондрій печінки тварин вивчали за допомогою флуоресцентного зондування бішару. Після введення інсуліну в дозі 3 ОД рівень цукру в крові тварин з експериментальним ЦД зменшувався на 30–66 % протягом періоду від 2 тижнів до 6 міс. Інсулін у дозі 1 ОД зменшував уміст цукру в крові щурів у різні проміжки часу на 20–30 %. Ця доза є оптимальною для вивчення лікарських засобів з передбачуваною потенціюючою дією. Уведення вітаміну D у дозі 600 і 6000 МО вірогідно зменшувало вміст цукру в крові щурів з експериментальним діабетом у середньому на 20–35 і на 40–60 % відповідно. Сумісне введення інсуліну (1 ОД) і ергокальциферолу (600 МО) практично нормалізувало рівень цукру в експериментальних тварин, уже починаючи з 2 тижня дослідження, що свідчить про наявність синергізму потенціюючого характеру даної комбінації. Корекція ЦД інсуліном і вітаміном D, введеними окремо, визначила позитивну тенденцію до нормалізації стану поверхневих шарів мембран мітохондрій. А їхнє поєднане введення практично повертало ці зміни до контрольних величин. Міжмолекулярні зв’язки мембран, за даними сумарної флуоресценції, нормалізувалися повністю. Ці дані свідчать про те, що сумісне введення інсуліну та вітаміну D у дозах, значно менших за терапевтичні, нормалізує міжмолекулярні зв’язки в поверхневих шарах мембран. Нагальною задачею в подальшому є поглиблене вивчення механізмів, які призводять до вираженої ефективності сумісного застосування цих лікарських засобів за ЦД. Дод.точки доступу: Кресюн, В.Й.; Годован, В.В.; Годлевський, Л.С.; Антоненко, П.Б. Экземпляры: всего 1 : чит.зал періодичних видань, рук.,кат. (1 экз.) Свободны: всего 1 : чит.зал періодичних видань, рук.,кат. (1 экз.)