Суходоля, А. І. Обгрунтування застосування ксенодермоімплантатів для профілактики неспроможності кишечних швів та анастомозів в онкохворих у критичному стані [Текст] / А. І. Суходоля, С. А. Назарчук, Д. В. Дмитрієв // Біль, знеболювання і інтенсивна терапія : науково-практичний журнал Асоціації анестезіологів України. - 2015. - № 3. - С. 44-51. - Бібліогр. в кінці ст. MeSH-головна: КСЕНОТРАНСПЛАНТАЦИЯ, ИССЛЕДОВАНИЕ ПРОТИВООПУХОЛЕВЫХ СРЕДСТВ (использование) КРИТИЧЕСКИЕ СОСТОЯНИЯ (терапия) АНАСТОМОЗ ХИРУРГИЧЕСКИЙ (методы) ШВЫ Анотація: Мета - вивчити ефективність застосування деепідермізованих кріоліофілізованих ксенодермоімплантатів для запобігання неспроможності кишкових швів та анастомозів у хворих з онкопатологією. Матеріали і методи. Для герметизації та укріплення кишкових швів у 56 онкохворих у критичному стані застосовували деепідермізовані кріоліофілізовані ксенодермоімплантати (основна група), а 65 хворих прооперували традиційно (контрольна група). Враховували клінічний перебіг післяопераційного періоду; дані УЗД. Оцінювали тривалість перебування пацієнтів на штучній вентиляції легень (ШВЛ) та у відділенні інтенсивної терапії. Аналізували ризик неспроможності кишкових анастомозів. Результати. Загальна частота гнійно-запальних ускладнень неспроможності кишкового анастомозу (запальний інфільтрат біля анастомозу) в основній групі хворих становила 5,4%, а в контрольній - 12, 3%. У контрольній групі зафіксували збільшення кількості гнійно-запальних ускладнень (перитоніт (1,5%), підгостра форма неспроможності кишкових швів (3,1%), запальний інфільтрат (4,6%)). У пацієнтів основної групи тривалість перебування ШВЛ була меншою в 1,75 разу порівняно з контрольною групою, скорочувалися терміни перебування у відділенні інтенсивної терапії. Розроблено шкалу прогнозування ризику виникнення неспроможності кишкових анастомозів. Висновок. Застосування деепідермізованих кріоліофілізованих ксенодермоімплантатів для укріплення кишкових анастомозів в онкохворих знижувало загальну кількість гнійно-запальних ускладнень неспроможності кишкового анастомозу в 2,3 разу (до 5,35%), зменшувало тривалість ШВЛ та перебування у відділенні інтенсивної терапії. Дод.точки доступу: Назарчук, С.А.; Дмитрієв, Д.В. Экземпляры: всего 1 : чит.зал періодичних видань, рук.,кат. (1 экз.) Свободны: всего 1 : чит.зал періодичних видань, рук.,кат. (1 экз.) |