Перспективи застосування магнітолазерної терапії при лікуванні експериментальної нейропатії [Текст] / Н. І. Шовкова [и др.] // Клінічна та експериментальна патологія = Clinical & experimental pathology = Klinichna ta eksperimental'na patologiya : щоквартальний український науково-медичний журнал. - 2017. - Т. XVI, № 4. - С. 107-114. - Бібліогр. в кінці ст. . - ISSN 1727-4338 MeSH-головна: МАГНИТНЫМИ ПОЛЯМИ ТЕРАПИЯ (использование, методы) ЛИЦЕВОГО НЕРВА БОЛЕЗНИ (терапия) Анотація: Мета роботи - встановити морфофункціональні зміни провідникового апарату позачерепної частини лицевого нерва кроля при експериментальній нейропатії та її корекції магнітолазерною терапією. Матеріали та методи. Матеріалом для дослідження послужила позачерепна частина лицевого нерва (ЛН) 15 кролів, із яких: 5 були інтактними тваринами, у 5 моделювали експериментальну холодову нейропатію, 5 - з нейропатією при комбінованій дії постійного електромагнітного поля і лазерного випромінення. Використали гістологічні (забарвлення за Кульчицьким, Маркі, Массоном, Ренсоном), електронномікроскопічні методи дослідження, електронейроміографію та морфометрію зі статистичною обробкою даних. Результати. У процесі розвитку холодової нейропатії ЛН нами виділено стадію реактивно-дистрофічних змін. У більшості мієлінових нервових волокон спостерігається нерівномірність забарвлення, виражений набряк і деструкція мієлінової оболонки з оголенням аксонів та накопиченням залишків мієліну в цитоплазмі нейролемоцитів. Зменшується кількість дрібних і середніх та збільшується число великих мієлінових нервових волокон (НВ). Наслідком демієлінізації окремих аксонів є збільшення числа безмієлінових НВ. У цій стадії амплітуда М-відповіді знижується, спостерігається зниження амплітуди і збільшення латентного періоду F-хвилі та її поліфазність, а зниження швидкості проведення імпульсу (ШПІ) складає 79,3%, що вказує на глибоку морфо-функціональну перебудову нервових провідників. При магнітолазерній терапії відбувається активація процесів фагоцитозу, що сприяє видаленню продуктів розпаду, які утворилися в результаті холодової травми та ішемії, вже до 10 доби. Це скорочує час демієлінізації і сприяє активації процесів ремієлінізації за рахунок покращення кровопостачання. Підтвердженням цьому є незначні якісні, кількісні і метричні зміни у провідниковому апараті ушкодженого ЛН. Значно покращуються електронейроміографічні показники: зростає швидкість проведення імпульсів у проксимальному і дистальному відділах, швидше нормалізується поріг Н-рефлексу і співвідношення його максимальної амплітуди до М-відповіді, збільшується амплітуда і скорочується латентний період F-хвилі. Висновки. Магнітолазерна терапія є ефективною при лікуванні експериментальної нейропатії ЛН, оскільки, відновлює структурну організацію гемомікроциркуляторного русла, нормалізується проникність судинної стінки, за рахунок чого пришвидшується утилізація продуктів розпаду мієліну, покращується живлення НВ і їх ремієлінізація. Дод.точки доступу: Шовкова, Н.І.; Жураківська, О.Я.; Попович, Ю.І.; Міськів, В.А. Экземпляры: всего 1 : чит.зал періодичних видань, рук.,кат. (1 экз.) Свободны: всего 1 : чит.зал періодичних видань, рук.,кат. (1 экз.)