Бібліотека БДМУ

Головна

Спрощенний режим

Опис

Бази даних

Періодичні видання - результати пошуку

Вид пошуку

К Н И Г И

Періодичні видання

Дисертації та автореферати

Фонд рідкісних видань

Електронна Навчальна література

Публікації засновників кафедр БДМУ

Нововведення у сфері охорони здоров'я

Календар пам'ятних дат

Доступ до повнотекстових книг Springer Nature (через IP-адреси БДМУ)

Зона пошуку

Формат представлення знайдених документів:
повний	інформаційний	короткий

Відсортувати знайдені документи за:
автором	назвою	роком видання	типом документа

Пошуковий запит: <.>II=КУ47/2018/1<.>

Загальна кiлькiсть документiв : 8
Показанi документи с 1 за 8

Форма документа : Стаття із журналу
Шифр видання :
Автор(и) : Кундін В. Ю., Сатир М. В., Хохлов А. В., Мазур А. Г., Новерко І. В., Шиманко М. В.
Назва : Реноваскулярна хвороба. Сучасний підхід до діагностики та лікування
Місце публікування : Кардіохірургія та інтервенційна кардіологія. - К., 2018. - N 1. - С. 6-13 (Шифр КУ47/2018/1)
MeSH-головна: ГИПЕРТЕНЗИЯ РЕНОВАСКУЛЯРНАЯ
Анотація: У представленому огляді розглянуто питання етіології та патогенезу реноваскулярної хвороби, її клінічні вияви та підходи до діагностики. Проаналізовано основні неінвазивні діагностичні методи: функціональні тести та діагностичні зображення. Велику увагу приділено методам ультразвукової діагностики, розглянуто значення комп’ютерно-томографічної та магнітно-резонансної ангіографії в діагностиці реноваскулярної хвороби, їх переваги та недоліки, показання і перспективи застосування. Визначено проблеми й ускладнення при проведенні цих досліджень та шляхи запобігання їм. Наведено і проаналізовано дані літератури щодо інформативності різних діагностичних методів, їх впливу на вибір лікувальної тактики та подальшу ефективність лікування, зокрема для визначення показань до реваскуляризації ниркових артері
Знайти схожі

Форма документа : Стаття із журналу
Шифр видання :
Автор(и) : Шклянка І. В., Жарінов О. Й., Міхалєв К. О., Єпачінцева О. А., Тодуров Б. М.
Назва : Ефективність та безпечність періопераційного застосування статинів при проведенні аортокоронарного шунтування
Місце публікування : Кардіохірургія та інтервенційна кардіологія. - К., 2018. - N 1. - С. 14-24 (Шифр КУ47/2018/1)
MeSH-головна: ИШЕМИЧЕСКАЯ БОЛЕЗНЬ СЕРДЦА
КОРОНАРНОЙ АРТЕРИИ ШУНТИРОВАНИЕ
ГИПОЛИПИДЕМИЧЕСКИЕ СРЕДСТВА
Анотація: Мета роботи – оцінити ефективність та безпечність періопераційного прийому статинів при проведенні аортокоронарного шунтування (АКШ). Матеріали і методи. В одноцентровому дослідженні проаналізували дані, отримані при клініко-інструментальному обстеженні 155 пацієнтів зі стабільною ішемічною хворобою серця (ІХС), послідовно відібраних для операції АКШ. Залежно від особливостей застосування статинів у періопераційний період пацієнти були ретроспективно поділені на три групи: перша група – не отримували статинів принаймні протягом тижня до операції (n = 30), друга група – приймали статини в помірних або низьких дозах (n = 107), третя група – приймали статини у високих дозах (протягом не менше ніж одного тижня до операції (n = 18). Пацієнтів, що приймали високоінтенсивну терапію статинами упродовж менше 7 днів до дня операції, відносили до другої групи. Результати. Порівнювані групи не мали значущих відмінностей щодо супутніх захворювань та демографічних показників. Післяопераційні ускладнення виникли загалом у 66 (42,6 %) пацієнтів. Відсутність періопераційної терапії статинами асоціювалася з більш частим виникненням післяопераційних ускладнень порівняно з терапією статинами в помірних та високих дозах (73 %, 36 %, 28 % пацієнтів у клінічних групах, відповідно; р1-2 = 0,003, р1-3 = 0,018). Частота виникнення післяопераційної фібриляції передсердь була значно нижчою у 2-й та 3-й групі, порівняно з 1-ю групою (р1-2 0,001 та р1-3 0,001). У першій групі зафіксовано 4 випадки гострої серцевої недостатності та по одному випадку гострого інфаркту міокарда, гострої дихальної недостатності та значущої блокади, що потребувала імплантації штучного водія ритму, при цьому в інших групах таких випадків не зафіксовано. Випадки гострого пошкодження нирок зауважили з однаковою частотою у першій та другій групах (по 10 %), у третій групі – не реєстрували. Значущих відмінностей змін у динаміці рівнів печінкових проб у групах не спостерігали. Висновки. Відсутність періопераційної терапії статинами асоціюється з більшою частотою виникнення післяопераційних ускладнень. Періопераційне призначення статинів поєднувалося зі зменшенням частоти післяопераційної фібриляції передсердь та не супроводжувалося значущими змінами в динаміці маркерів печінкової та ниркової дисфункції, в тому числі на тлі прийому високих доз препаратів.
Знайти схожі

Форма документа : Стаття із журналу
Шифр видання :
Автор(и) : Целуйко В. Й., Ярова О. Д.
Назва : Показники ехокардіографії у хворих на атеросклероз периферичних артерій нижніх кінцівок залежно від поліморфізму Т(-786)С промотора гена ендотеліальної NO-cинтази
Місце публікування : Кардіохірургія та інтервенційна кардіологія. - К., 2018. - N 1. - С. 25-31 (Шифр КУ47/2018/1)
MeSH-головна: КОНЕЧНОСТЬ НИЖНЯЯ
АТЕРОСКЛЕРОЗ
ЭХОКАРДИОГРАФИЯ
ПОЛИМОРФИЗМ ГЕНЕТИЧЕСКИЙ
Анотація: Мета роботи – оцінити особливості ехокардіографічних показників у хворих на атеросклероз периферичних артерій нижніх кінцівок (АПАНК) залежно від виду поліморфізму T(–786)C промотора гена ендотеліальної NO-синтази (eNOs). Матеріали і методи. Обстежено 100 чоловіків з АПАНК віком у середньому (60,7 ± 0,9) року. Середній вік маніфестації захворювання був (53,76 ± 0,67) року. Пацієнтів розподілили на дві клінічні групи: 1-ша – 63 (63 %) чоловіки без ішемічної хвороби серця (ІХС), 2-га – 37 (37 %) пацієнтів з ІХС. Проведено допплер-ультразвукове дослідження судин нижніх кінцівок та сонних артерій, трансторакальну ехокардіографію, холтерівське моніторування ЕКГ, генетичний аналіз за допомогою полімеразної ланцюгової реакції. Результати. Ознаки гіпертрофії міокарда лівого шлуночка (ЛШ) за підвищенням індексу маси міокарда (ІММ) ЛШ мали 54 хворих на АПАНК, при цьому у 2-й групі серед хворих з гіпертрофією ЛШ переважали носії алеля С (р = 0,02). Ознаки ремоделювання міокарда ЛШ зі збільшенням відносної товщини стінки (ВТС) мали 62 пацієнти: в 1-й групі 41 (41 %) чоловік (генотип Т/Т 41,5 %, С/Т – 19,5 %, С/С – 39 %), у 2-й групі – 21 (21 %) (генотипи 9,5; 42,9 та 47,6 % відповідно); серед пацієнтів 2-ї групи статистично значуще частіше траплявся алель С (р = 0,048). Систолічну та діастолічну дисфункцію міокарда ЛШ статистично значуще частіше реєстрували у хворих на ІХС (р = 0,046; ?2 = 3,95 та р = 0,02; ?2 = 5,41 відповідно). Кореляційний аналіз виявив прямий зв’язок між порушенням систолічної функції ЛШ та раннім віком маніфестації АПАНК (р = 0,00001), наявністю ІХС (р = 0,005). Висновки. У хворих на АПАНК у поєднанні з ІХС наявність алеля С поліморфізму T(–786)C промотора гена eNOs асоціюється із порушенням систолічної (р = 0,0002) та діастолічної (р = 0,005) функції ЛШ і ознаками ремоделювання міокарда ЛШ (збільшення показників ІММ ЛШ (р = 0,02) та відносної товщини стінки ЛШ (р = 0,048)). При цьому діастолічна дисфункція пов’язана із такими факторами кардіоваскулярного ризику, як артеріальна гіпертензія (р = 0,03) та обтяжений за серцево-судинними захворюваннями сімейний анамнез (р = 0,003). Незалежно від наявності ІХС цукровий діабет 2-го типу асоціюється зі змінами ехокардіографічнихпоказників (збільшенням розмірів лівого передсердя (р = 0,049), правого передсердя (р = 0,02), кінцеводіастолічного розміру ЛШ (р = 0,01), порушенням систолічної функції ЛШ (р = 0,03)), обтяженою спадковістю за серцево-судинними захворюваннями (р = 0,02) та виявленням у генотипі алеля С (р = 0,01).
Знайти схожі

Форма документа : Стаття із журналу
Шифр видання :
Автор(и) : Січкарук І. М., Христюк О. В., Романів М. Є., Василькова О. А., Карголь О. С., Павелко М. М., Ягенський А. В.
Назва : Гострий інфаркт міокарда з елевацією сегмента ST у пацієнта молодого віку із синдромом Барде-Бідля
Місце публікування : Кардіохірургія та інтервенційна кардіологія. - К., 2018. - N 1. - С. 32-39 (Шифр КУ47/2018/1)
MeSH-головна: ИНФАРКТ МИОКАРДА
ЧРЕСКОЖНОЕ КОРОНАРНОЕ ВМЕШАТЕЛЬСТВО
КОМОРБИДНОСТЬ
БАРДЕ-БИДЛЯ СИНДРОМ
МОЛОДЫЕ
Анотація: Гострий інфаркт міокарда з елевацією сегмента ST – одна з найбільш поширених причин смерті пацієнтів з ішемічною хворобою серця. Останніми роками відзначено зростання кількості випадків інфаркту міокарда з елевацією сегмента ST серед чоловіків віком 25–50 років, і смертність від нього серед молодих чоловіків в Україні в 3–5 разів вища, ніж в економічно розвинених країнах. Представлене у статті спостереження інфаркту міокарда в молодої людини з генетичним дефектом, складовою частиною якого є порушення метаболізму, може бути наслідком прогресування атеросклеротичного процесу. Випадок поєднання синдрому Барде – Бідля з інфарктом міокарда з ангіографічно ураженими коронарними артеріями в чоловіка віком 23 роки свідчить про недооцінку ролі генетичних захворювань у розвитку ішемічної хвороби серця в пацієнтів молодого віку. Активна корекція всіх чинників ризику, моніторинг лабораторних показників у підлітків і молодих чоловіків з метаболічними порушеннями, перш за все з ожирінням і генетичними захворюваннями, що супроводжуються метаболічними розладами, є необхідною умовою профілактики ішемічної хвороби серця, зокрема інфаркту міокарда, в молодому віці.
Знайти схожі

Форма документа : Стаття із журналу
Шифр видання :
Автор(и) : Витовский Р. М., Пищурин А. А., Сердюк М. Н., Исаенко В. В., Онищенко В. Ф.
Назва : Кавернозная гемангиома митрального клапана - редкая опухоль сердца. Случай из практики
Місце публікування : Кардіохірургія та інтервенційна кардіологія. - К., 2018. - N 1. - С. 40-44 (Шифр КУ47/2018/1)
MeSH-головна: СЕРДЦА НОВООБРАЗОВАНИЯ
ГЕМАНГИОМА КАВЕРНОЗНАЯ
ОПИСАНИЕ СЛУЧАЕВ
Анотація: У статті описано клінічний випадок рідкісного доброякісного новоутворення серця – кавернозної гемангіоми мітрального клапана. Інфільтративний ріст пухлини призвів до деформації клапана з розвитком мітральної недостатності та його заміни механічним протезом.
Знайти схожі

Форма документа : Стаття із журналу
Шифр видання :
Автор(и) : Середюк Н. М., Судус А. В., Будзан І. М., Гричинюк С. М., Томин В. Б., Рогів Н. В., Белінський М. В., Василишин А. Я.
Назва : Випадок успішної перикардіотомії з дренуванням перикардіальної порожнини в пацієнта з мультиморбідністю
Місце публікування : Кардіохірургія та інтервенційна кардіологія. - К., 2018. - N 1. - С. 45-49 (Шифр КУ47/2018/1)
MeSH-головна: ИШЕМИЧЕСКАЯ БОЛЕЗНЬ СЕРДЦА
КОРОНАРНОЙ АРТЕРИИ ШУНТИРОВАНИЕ НА ПУЛЬСИРУЮЩЕМ СЕРДЦЕ
ПОСЛЕОПЕРАЦИОННЫЕ ОСЛОЖНЕНИЯ
КОМОРБИДНОСТЬ
СЕРДЦА ТАМПОНАДА
Анотація: Проаналізовано випадок тампонади серця через 34 дні після маммарокоронарного шунтування на серці, що працює, у хворого віком 57 років. Особливістю мультиморбідного стану пацієнта в описаному спостереженні є поєднання казуальних захворювань (атеросклероз, атеротромбоз коронарних артерій), низки ускладнених станів (два інфаркти міокарда, аневризма лівого шлуночка, тампонада серця, гостра та хронічна серцева недостатність) і конкурентних хвороб (виразкова хвороба шлунка, панкреатит, ожиріння, пупкова грижа). Для лікування вибрано стратегію перикардіотомії при тампонаді серця та дренуванні перикарда після маммарокоронарного шунтування, оскільки пункція перикарда з аспірацією свідчила про серйозну небезпеку для життя хворого. З розвитком випоту в перикард (претампонади) і гострої декомпенсованої серцевої недостатності – тампонади серця – невідкладна допомога повинна полягати в першочерговій перикардіотомії з дренуванням серцевої сумки.
Знайти схожі

Форма документа : Стаття із журналу
Шифр видання :
Автор(и) : Sousa-Uva M., Head S., Milojevic M., Collet J.-P., Landoni G., Castella M., Dunning J., Gudbjartsson T., Linker N., Sandoval E., Thielmann M., Jeppsson A., Landmesser U.
Назва : Періопераційна медикаментозна терапія в кардіохірургічній практиці в дорослих: клінічні рекомендації Європейського товариства кардіоторакальних хірургів 2017 року
Місце публікування : Кардіохірургія та інтервенційна кардіологія. - К., 2018. - N 1. - С. 50-64 (Шифр КУ47/2018/1)
MeSH-головна: СЕРДЕЧНО-СОСУДИСТЫЕ БОЛЕЗНИ
ПЕРИОПЕРАЦИОННЫЙ ПЕРИОД
ЛЕКАРСТВЕННАЯ ТЕРАПИЯ
МЕТОДИЧЕСКИЕ РЕКОМЕНДАЦИИ
ИННОВАЦИЙ РАСПРОСТРАНЕНИЕ
Анотація: Рекомендації Європейського товариства кардіоторакальних хірургів (EACTS) 2017 р. стосуються найбільш актуальних питань періопераційної медикаментозної терапії в кардіохірургічній практиці в дорослих. Автори охоплюють такі аспекти періопераційного ведення пацієнтів з кардіохірургічними втручаннями, як антитромботична терапія; профілактика і лікування післяопераційної фібриляції передсердь; застосування інгібіторів ренін-ангіотензин-альдостеронової системи, блокаторів ?-адренорецепторів та глюкокортикоїдів; корекція дислипідемії; профілактика гастроінтестинальних та інфекційних ускладнень; періопераційна анальгезія та контроль рівня глікемії.
Знайти схожі

Форма документа : Стаття із журналу
Шифр видання :
Назва : Рідкісні хвороби серця - хвороби-сирітки / підгот. Л. Онищук
Місце публікування : Кардіохірургія та інтервенційна кардіологія. - К., 2018. - N 1. - С. 65-69 (Шифр КУ47/2018/1)
MeSH-головна: СЕРДЦА БОЛЕЗНИ
БОЛЕЗНИ РЕДКИЕ
КОНГРЕССЫ КАК ТЕМА
Анотація: 3–4 листопада в м. Львові відбулася V Всеукраїнська науково-практична конференція «Хвороби-сирітки в кардіології». Захід був організований з ініціативи керівництва Української асоціації фахівців з ехокардіографії, Медичного центру святої Параскеви та кафедри променевої діагностики факультету післядипломної освіти (ФПО) Львівського національного медичного університету (ЛНМУ) ім. Данила Галицького. У конференції взяли участь понад 300 лікарів і щонайменше 33 доповідачі за два дні. Із доповідями виступили не тільки відомі вітчизняні вчені-кардіологи, а й провідні іноземні спеціалісти. Почесним гостем заходу стала професор Gabriele Hessling (департамент електрофізіології Центру серця в м. Мюнхені, Німеччина).
Знайти схожі

© Міжнародна Асоціація користувачів і розробників електронних бібліотек і нових інформаційних технологій
(Асоціація ЕБНІТ)