Головна Спрощенний режим Опис Шлюз Z39.50
Авторизація
Прізвище
Пароль
 

Бази даних


Календар пам'ятних дат - результати пошуку

Вид пошуку
К Н И Г И
Періодичні видання
Дисертації та автореферати
Фонд рідкісних видань
Електронна Навчальна література
Публікації засновників кафедр БДМУ
Нововведення у сфері охорони здоров'я
Календар пам'ятних дат
Доступ до повнотекстових книг Springer Nature (через IP-адреси БДМУ)
Зона пошуку
у знайденому
Формат представлення знайдених документів:
повнийінформаційнийкороткий
Відсортувати знайдені документи за:
авторомназвоюроком виданнятипом документа
Пошуковий запит: <.>JC=2024$<.>
Загальна кiлькiсть документiв : 38
Показанi документи с 1 за 10
 1-10    11-20   21-30   31-38 
1.
Кадіна Л.З.
Кадіна Лариса Захарівна народилася 8 червня 1954 р. в м. Чернігів. Закінчила Чернівецький Державний медичний інститут у 1978 р. Членкиня асоціації неврологів України. Членкиня асоціації реабілітологів України. Активна учасниця міжнародних конгресів, тренінгів та вебінарів. Є керівницею наукових клінічних досліджень з розсіяного склерозу. Основні напрямки роботи: Питання нейрореабілітації, демієлінізуючі захворювання, вертеброгенні ураження хребта, лікування хронічного болю, невралгії або неврити, порушення мозкового кровообігу (інсульти) та їх наслідки, невропатія, остеохондроз, радикуліт,люмбаго, хвороба Бехтерєва, посттравматичні ураження спинного та головного мозку, розсіяний склероз, енцефалопатія різних типів, хвороба Паркінсона, деменція, епілептичні припадки, запаморочення, постійна втрата свідомості, тяжкі стреси, втрата пам’яті або координації, порушення сну і загальної уваги. Володіє технікою різного роду блокад для зменшення болю, ботулінотерапією при лікуванні фокальних спазмів, дистонії, при хронічних болях, методами рефлексотерапії, технікою мезотерапії.
08.06.1954 - Народилася лікар невролог вищої категорії, рефлексотерапевт, заслужений лікар України - Поточний рік - ювілейний (інтервал 5 років)



Знайти схожі
2.
Кушнір О.В.
Кушнір Оксана Василівна народилася 26 листопада 1974 року в місті Чернівці. У 1997 році з відзнакою закінчила Чернівецький державний медичний інститут і була рекомендована на наукову роботу. У 2001 році закінчила інтернатуру за спеціальністю "Терапія". З вересня 2001 року почала працювати викладачем кафедри гігієни та екології Буковинського державного медичного університету. У 2007 році атестована з присвоєнням звання лікаря-спеціаліста за спеціальністю "Загальна гігієна" при Національній медичній академії післядипломної освіти ім. П.Л. Шупика МОЗ України. У 2008 році з відзнакою закінчила БДМУ за спеціальністю "Фармація" і здобула кваліфікацію "фармацевт". У 2012 році успішно захистила кандидатську дисертацію на тему: "Генетично-патофізіологічні закономірності формування дисбіозу кишечнику при артеріальній гіпертензії" за спеціальністю 14.03.04 – "Патологічна фізіологія". З 2013 року – на посаді старшого викладача кафедри гігієни та екології. У 2021 році підтвердила володіння англійською мовою на рівні В2 з отриманням Сертифікату Aptis (№ 2480902 від 16.06.2021 р). 2003 рік – курси підвищення кваліфікації з циклу “Гігієна праці та професійних захворювань” при Національному медичному університеті імені О.О. Богомольця; 2007 рік – курси підвищення кваліфікації з циклу “Загальна гігієна” при Національній медичній академії післядипломної освіти імені П.Л. Шупика; 2010 рік - курси підвищення кваліфікації з циклу “Сучасні аспекти навчання за допомогою ЕОМ” при Національній медичній академії післядипломної освіти імені П.Л. Шупика; 2014 рік - стажування з загальної гігієни при Національній медичній академії післядипломної освіти імені П.Л. Шупика МОЗ України, підтвердження кваліфікації лікаря-спеціаліста за спеціальністю «Загальна гігієна»; 2015 рік - курси підвищення кваліфікації з циклу ТУ “Інформаційні аспекти передачі знань при БПР лікарів та провізорів” при Національній медичній академії післядипломної освіти імені П.Л. Шупика; 2015 рік - курси підвищення кваліфікації з циклу ТУ “Питання гігієни харчування в сучасних умовах” при Національній медичній академії післядипломної освіти імені П.Л. Шупика; 2019 рік - курси підвищення кваліфікації з циклу ТУ «Загальна гігієна» при Харківській медичній академії післядипломної освіти; 2019 рік - курси підвищення кваліфікації з циклу ТУ «Військова гігієна та військова епідеміологія» при Харківській медичній академії післядипломної освіти; 2021 рік - науково-педагогічне стажування “Outstanding Personalities: Studying Experience and Professional Achievements for Forming a Successful Personality and Transforming the World” (180 годин, 6 кредитів ЕСТS). Є співавтором підручника «Основи екології» (гриф МОЗ України) для студентів вищих медичних навчальних закладів ІV рівня акредитації (розділ «Біотехнології»). За темою кандидатської дисертації опубліковано 7 статей у фахових виданнях, 11 тез, оформлено 2 патенти, 2 рацпропозиції, 4 акти впровадження. Є співавтором 7 навчально-методичних посібників кафедри та 20 електронних навчально-методичних посібників. Після захисту кандидатської дисертації опубліковано 30 наукових та науково-методичних статей (8 із них – включені до наукометричної бази SCOPUS у закордонних наукових виданнях) та 49 тез.
Кафедра гігієни та екології БДМУ
~Бібліографія:
26.11.1974 - Народилася кандидат медичних наук - Поточний рік - ювілейний (інтервал 5 років)



Знайти схожі
3.
Гудзенко Ж.П.
Гудзенко Жанна Прокопівна народилася 9 вересня 1939 р. в місті Шепетівка (сучасна Хмельницька область). Донька Прокопа Гудзенка. Закінчила Чернівецький медичний інститут в 1962 р. Працювала ліккаркою, аспірантом у Киівському інституті удосконалення лікарів. У 1967 р. захистила кандидатську дисертацію, а в 1980 докторську дисертацію. В 1980-1991 роках — завідувачка кафедри педіатрії № 3; з 1992 по 1998-й — завідувачка відділу трофології та сорбційної корекції процесів метаболізму Інституту сорбції та проблем ендоекології НАНУ. Від 1998 року — завідувачка відділу трофології та ендоекологічної патології Інституту екології людини, водночас — керівниця науково-виробничого центру «Логос». Наукові дослідження стосуються таких напрямів: неспецифічні хронічні бронхолегеневі процеси в дітей та муковісцидоз, особливості захворювань підшлункової залози в дитячому віці, клінічна трофологія та набута патологія обміну речовин, нутритивно-метаболо-нейротрофічний генез формування мультифакторних захворювань і порушень ендоекології організму людини. Запропонувала низку способів та засобів лікування захворювань мультифакторної природи (харчова алергія, алергодерматози, вітиліго, кишковий дисбактеріоз, ожиріння); клінічний трофологічний підхід до лікування проявів неінфекційної хронічної патології. Авторка понад 160 наукових робіт, 22 патентів, книг, монографій.
Вікіпедія
~Бібліографія:
09.09.1939 - Народилася українська лікарка-педіатр, доктор медичних наук, професор - Поточний рік - ювілейний (інтервал 5 років)



Знайти схожі
4.
Берінг Е.А.
Еміль Адольф фон Берінг народився 15 березня 1854 р. в Гансдорфе (нині територія Польщі) у багатодітній родині (сім’я мала 13 дітей, він був п’ятим) у родині вчителя. Закінчив військово-медичну школу в Берліні, служив у війську. Диплом лікаря Берінг отримав у 1880 році, і його направили на стажування до знаменитої берлінської клініки Шаріте. У 1888 р. був переведений до Берліна, де працював асистентом Роберта Коха в Інституті гігієни. Саме там учений зайнявся вивченням методів лікування дифтерії та правця, двох різних захворювань, які поєднувала одна характерна властивість: обидва захворювання закінчувалися смертельними наслідками, незважаючи на те, що хворі були інфіковані відносно невеликою кількістю бактерій. Берінг припустив, що лікування дифтерії може бути успішним у разі нейтралізації токсину, що секретується дифтеритними бактеріями, тобто у разі прояву природної захисної реакції людського організму. Берінг вперше показав, що сироватка крові імунізованих тварин має антитоксичні властивості. Разом з Кітасато Сібасабуро і незалежно від Еміля Ру створив сироватку, ефективну проти правця (1890) і дифтерії (1901). Першу Нобелівську премію з фізіології та медицини було вручено 1901 року Емілю фон Берінгу «за працю з сироваткової терапії, перш за все – за її застосування в лікуванні дифтерії, що відкрило нові шляхи в медичній науці й дало лікарям переможну зброю проти хвороб та смерті».У наступні роки чимало працював над проблемою імунізації проти туберкульозу. Еміль Берінг був удостоєний багатьох нагород і премій. Його ім’я носять Dade Behring у Гарбурзі, найбільша у світі компанія, що займається виключно клінічною діагностикою, а також компанія CSL Behring. В університеті Марбург існує премія ім. Еміля фон Берінга.
Вікіпедія
15.03.1854 - Народився німецький бактеріолог, один з основоположників імунології. Перший лауреат Нобелівської премії з медицини та фізіології - Поточний рік - ювілейний (інтервал 5 років)
31.03.1917 - Помер німецький бактеріолог, один з основоположників імунології. Перший лауреат Нобелівської премії з медицини та фізіології - До ювілею 43 роки (інтервал 50 років)



Знайти схожі
5.
Липковська Л. Я.
Народилася Лідія Яківна Липковська 28 квітня 1884 р. в родині народного вчителя в селі Бабино Хотинського повіту. Племінниця М. Занковецької. Навалася у Кам’янець-Поділ. гімназії (нині Хмельн. обл.), де співала у церковному хорі і брала участь у концертах. У 17 років вона закохується в молодого кам'янчанина Христофора Маршнера – студента східних мов Петербурзького університету. Прооти волі батьків Лідія Липковська одружується з ним і виїжджає до Петербургу. 23 серпня 1903 року під прізвищем Маршнер Лідія Яківна вступає до Петербурзької консерваторії. Свій вибір вона зробила проти волі чоловіка, і, можливо, тому, ступаючи на артистичний шлях, Лідія Яківна повернула собі прізвище Липковської. Вже в 1906 р. після виконання ролі Джильди в опері Джузеппе Верді “Риголетто” це ім'я стає відомим всій театральній громадськості. У 1909 р. з участі в "Руському сезоні" в Парижі починається всесвітня слава української співачки. Гастролі в містах Європи, Північної Америки, Японії, Китаю, Австралії, Нової Зеландії, Єгипту чергувалися з виступами в Петербурзі, Москві, Києві. У 1930-х рр. виступала у Парижі, Берліні, Бухаресті. Під час 2-ї світової війни виступала в окупов. Одесі (1941), Бухаресті (1943). Остан. виступ – 1951 в Парижі. 1937–41 – керівник каф. сольного співу Кишинів. консерваторії; від 1952 викладала у Рос. консерваторії в Парижі; у 1950-х рр. – у Бейруті. Серед учнів – М. Дідученко, Л. Бабич, Т. Чебан. Л. – одна з найвидатніших камер. співачок 20 ст. Володіла легким голосом широкого діапазону, феноменал. вокал. технікою, досконало виконувала найскладніші колоратурні партії. У репертуарі – твори В. Заремби, О. Даргомижського, М. Мусоргського, П. Чайковського та зарубіж. композиторів, а також рос., укр., іспан., франц. нар. пісні (виконувала здебільшого мовами оригіналу). Її талант високо цінували М. Римський-Корсаков, О. Глазунов, Е. Направник, Ж. Массне, К. Станіславський, В. Мей¬єрхольд, Дж. Пуччіні. Здійснила низку записів на грамплатівки у С.-Петербурзі, Нью-Йорку, Відні. Померла Лідія Липковська 22 березня 1958 р. в Бейруті на 74 році життя.
Вікіпедія
Енциклопедія Сучасної України
28.04.1884 - Народилася видатна оперна співачка - Поточний рік - ювілейний (інтервал 5 років)
22.03.1958 - Померла видатна оперна співачка - До ювілею 34 роки (інтервал 50 років)



Знайти схожі
6.
Заволович А.Й.
Заволович Аліна Йосипівна - доцент кафедри судової медицини та медичного правознавства БДМУ. Заволович Аліна Йосипівна, 1979 року народження, у 2002 році з відзнакою закінчила Буковинську державну медичну академію за спеціальностю “лікувальна справа” і була рекомендована на наукову роботу. Після закінчення навчання в академії, з серпня 2002 року по червень 2003 року проходила інтернатуру за спеціальностю “судово-медична експертиза” в Київській медичній академії післядипломної освіти лікарів ім. П.Л. Шупика. З 2003 по 2005 рік навчалася в клінічній ординатурі кафедри патологічної анатомії та судової медицини. Після закінчення інтернатури з липня 2003 року була зарахована на посаду лікаря-судово-медичного експерта; з вересня 2006 року переведена на посаду асистента кафедри патологічної анатомії та судової медицини Буковинської державної медичної академії. У 2006 році закінчила Чернівецький національний університет імені Юрія Федьковича і отримала повну вищу освіту за спеціальністю «Правознавство» та здобула кваліфікацію магістра права. У 2013 році здобула диплом практичного психолога Чернівецького національного університету імені Юрія Федьковича. У 2013 році присвоєно першу кваліфікаційну категорію за фахом «судово-медична експертиза». У лютому 2009 року успішно захистила кандидатську дисертацію на тему: “Анатомічні особливості гастродуоденального переходу в ранньому періоді онтогенезу людини” зі спеціальності 14.03.01. – нормальна анатомія. Диплом кандидата наук ДК №053397 рішенням президії Вищої атестаційної комісії України від 8 липня 2009 року. Доцент кафедри судової медицини та медичного законодавства Буковинського державного медичного університету. Починаючи з березня 2005 року і до цього часу за сумісництвом працюю на посаді лікаря-судово-медичного експерта відділу потерпілих, звинувачених та інших осіб обласного бюро судово-медичної експертизи департаменту охорони здоров’я Чернівецької обласної державної адміністрації.
Кафедра судової медицини та медичного правознавства БДМУ
.1979 - Народилася кандидат медичних наук, доцент - Поточний рік - ювілейний (інтервал 5 років)



Знайти схожі
7.
Антонів А.А.
Антонів Альона Андріївна народилася в 1984 році. У 2007 році з відзнакою закінчила Буковинську державну медичну академію за спеціальністю "Лікувальна справа". Після закінчення академії з 2007-2009 рр. пройшла інтернатуру та отримала сертифікат лікаря-спеціаліста за спеціальністю "Терапія". З жовтня 2007-2009 рр. навчалася у магістратурі за спеціальністю "Внутрішні хвороби" при кафедрі внутрішньої медицини, клінічної фармакології та професійних хвороб, яку успішно закінчила. З 1 вересня 2009 року зарахована на посаду асистента кафедри внутрішньої медицини, клінічної фармакології та професійних хвороб, де працює по теперішній час. В 2012 році апробувала та захистила кандидатську дисертацію на тему: «Фунціональний стан ендотелію у хворих із поєднаним перебігом хронічного некаменевого холециститу з соматоформною вегетативною дистонією та гіпертонічною хворобою» в Національній медичній академії післядипломної освіти імені П.Л.Щупика МОЗ України (посвідчення №005529 від 29 березня 2012 року) та присвоєно науковий ступінь кандидат медичних наук. В 2019 році апробувала та захистила докторську дисертаційну роботу на тему "Особливості коморбідного перебігу, метаболічні та генетичні механізми взаємообтяження неалкогольної жирової хвороби печінки та хронічної хвороби нирок, обґрунтування диференційованого лікування" в Тернопільському національному медичному університеті ім.І.Я.Горбачевського та присвоєно науковий ступінь доктора медичних наук. Була відповідальним виконавцем бюджетної комплексної науково-дослідної роботи «Патогенетичні механізми взаємообтяження та клінічні особливості перебігу неалкогольної жирової хвороби печінки та хронічної хвороби нирок, обгрунтування диференційованого лікування». (№ держреєстрації 0117U0023513). Є автором та співавтором 250 друкованих праць у виданнях різного рівня, 10 з яких включені до науковометричної бази SCOPUS та Web of science, видано 28 деклараційних патентів України на корисну модель, 2 методичні рекомендації МОЗ України, 5 навчальних та навчально-методичних посібники, 4 монографії, 5 нововведеннь, 3 інформаційних листи, 45 раціоналізаторських пропозицій. В 2019 р. проходила стажування в Литовській Республіці учасників круглого стола «Співпраця Україна – Литва під егідою НАТО в рамках договору ІФНМУ Литовського університету наук здоров’я».
Кафедра внутрішньої медицини, клінічної фармакології та професійних хвороб БДМУ
~Бібліографія:
.1984 - Народилася доктор медичних наук, професор - Поточний рік - ювілейний (інтервал 5 років)



Знайти схожі
8.
Фундюр Н.М.
Фундюр Наталія Миколаївна народилася 20 жовтня 1959 року в місті Чернівці. У 1982 році закінчила з відзнакою Чернівецький державний медичний інститут (ЧДМІ) за спеціальністю «лікувальна справа». З вересня 1982 р. по серпень 1986 р. навчалась в аспірантурі при кафедрі загальної гігієни ЧДМІ. З вересня 1986 р. по грудень 1999 р. працювала асистентом кафедри загальної гігієни Буковинської державної медичної академії (БДМА, утвореної на базі ЧДМІ у 1997 році). У лютому 1994 р. захистила кандидатську дисертацію на тему «Гігієнічне обґрунтування професійної придатності підлітків до спеціальностей електронної промисловості за станом професійно значимих зорових функцій» в Українському державному медичному університеті ім. акад. О.О.Богомольця. У 2000 році працювала старшим викладачем кафедри гігієни та екології БДМА. З січня 2001 р. – доцент кафедри гігієни та екології БДМУ. Вчене звання доцента отримала у квітні 2005 року. У 2005 р. отримала та у 2010 р. підтвердила вищу кваліфікаційну категорію викладача відділення молодших медичних та фармацевтичних фахівців (з 2013 р. – коледжу БДМУ). Робота поза кафедрою: медичний коледж БДМУ, Чернівецький навчально-виробничий комбінат (зовнішнє сумісництво); участь у роботі Чернівецького обласного відділення спілки гігієністів (виступи з доповідями); участь в роботі науково-практичних конференцій медичних працівників на базі КМУ «Міська поліклініка №1» (виступи з презентаціями доповідей). Курси підвищення кваліфікації проходила в Українському державному медичному університеті ім. акад. О.О.Богомольця (у 1993, 2004, 2009 роках), у НДІ медико-екологічних проблем МОЗ України (у 1998 році). Наукові інтереси – наукові розробки в області гігієни харчування, гігієни праці, гігієни дітей та підлітків, медичної психології. Нагороджувалась Грамотами і Подяками БДМУ. Наталія Миколаївна член Вченої ради медичного факультету №1 (у попередні роки) та Вченої ради медичного факультету №4 (на даний час), член і секретар предметно-методичної комісії БДМУ з дисциплін гігієнічного профілю, член предметно-методичної комісії БДМУ з медсестринської справи та лабораторної діагностики, член предметно-методичної комісії БДМУ з підготовки молодших медичних та фармацевтичних фахівців. Всього опубліковано 64 друковані роботи, з них 51 наукова (в їх числі 4 інформаційних листа та 1 раціоналізаторська пропозиція) та 13 навчально-методичних (серед яких 1 навчально-методичний посібник, затверджений ЦМК з вищої освіти МОЗ України; 1 посібник англійською мовою). У фахових виданнях, рекомендованих ВАК України, опубліковано 14 робіт. Опубліковано також 12 методичних вказівок для організації і проведення державної виробничої практики студентів (за спеціальностями «медична психологія» та «лабораторна діагностика»).
Кафедра гігієни та екології БДМУ
20.10.1959 - Народилася кандидат медичних наук, доцент - Поточний рік - ювілейний (інтервал 5 років)



Знайти схожі
9.
Жуковський О.М.
Жуковський Олег Михайлович народився 2 квітня 1944 року на Хмельниччині. У 1961-1964 рр. навчався в Київському медичному училищі №2. 1967-1973 рр. – Чернівецький державний медичний інститут. 1973-1976 рр. – асистент кафедри гігієни Київського медичного інституту ім. О.О.Богомольця. В 1977 р. – захистив кандидатської дисертації на тему: «Дослідження порогів світлової та кольорової чутливості в гігієнічних дослідженнях». 2018 р. – підвищення кваліфікації на базі Національної медичної академії післядипломної освіти ім. П.Л.Шупика (ТУ «Сучасні аспекти навчання з використанням інформаційних технологій»). 2019 р. – підвищення кваліфікації на базі Харківської академії післядипломної освіти (ТУ «Військова гігієна та епідеміологія»). 2019 р. - підвищення кваліфікації на базі Харківської академії післядипломної освіти (ТУ «Загальна гігієна»). Вересень 1973 р. – червень 1976 р. аспірант кафедри гігієни Київського медичного інституту ім. О.О.Богомольця. Вересень 1976 – жовтень 1982 асистент кафедри гігієни Чернівецького державного медичного інституту. З листопада 1982 р. – по теперішній час – доцент кафедри гігієни та екології Буковинського державного медичного університету. Олег Михайлович - заступник декана медичного факультету №1 по роботі з іноземними студентами, член ПМК з дисциплін гігієнічного профіля, член ПМК університету, член ПМК з військово-медичних дисциплін. Автор 46 публікацій, співавтор 2 методичних рекомендацій, 15 навчально-методичних посібників.
Кафедра гігієни та екології БДМУ
~Бібліографія:
02.04.1944 - Народився кандидат медичних наук, доцент - Поточний рік - ювілейний (інтервал 5 років)



Знайти схожі
10.
Гонта В.Я.
Голота Владислав Якович народився 25 серпня 1934 року в місті Молочанськ на Запоріжжі. Планував стати хірургом. У 1959 році закінчив Київський медичний інститут. Один з останніх учнів професора Олександра Лур'є. Через чотири роки закінчив аспірантуру та здобув науковий ступінь кандидата медичних наук, захистивши дисертацію на тему «Зуд наружных половых органов женщины» (науковий керівник — професор Микола Бакшеєв). У 1963 році був запрошений очолити кафедру акушерства та гінекології Луганського медичного інституту, але, за порадою професора Олександра Папа, відмовився. Через рік обійняв посаду наукового співробітника Київського науково-дослідного інституту педіатрії, акушерства та гінекології МОЗ УРСР. З 1971 року — доцент кафедри акушерства, гінекології та перинатології Київського державного інституту удосконалення лікарів. У 1972 році здобув науковий ступінь доктора медичних наук, захистивши дисертацію на тему «Рациональное питание беременных женщин». Через чотири роки затверджений у вченому званні професора. Тоді ж обійняв посаду завідувача кафедри акушерства та гінекології Полтавського медичного стоматологічного інституту. З 1979 по 1995 роки — головний акушер-гінеколог Києва. На цій посаді став фундатором пологових будинків № 2, 3 та 5, санаторію для вагітних в Конча-Заспі, керував модернізацією пологового будинку № 1, зміцнив мережу жіночих консультацій. З 1980 року — професор Київського медичного інституту (пізніше — Національного медичного університету імені О. О. Богомольця; КМІ, НМУ). Через два роки заснував та очолив кафедру акушерства та гінекології № 3. Під керівництвом та за участю Владислава Голоти науковцями кафедри розроблені основи тактики ведення вагітних, заходи з антенатальної та перинатальної охорони плоду, раціональне харчування вагітних. Під час Чорнобильської катастрофи став одним з перших науковців (разом з Віктором Сідельниковим), які виїхали на місце трагедії для допомоги дітям. У 1989 році нагороджений званням «Заслужений діяч науки і техніки УРСР». З 1990 по 1999 роки — декан педіатричного факультету (пізніше — медичного факультету № 3) КМІ (НМУ). У 2006 році, разом з колегами, нагороджений Державною премією України в галузі науки і техніки — «за наукову розробку, організацію та впровадження системи санаторно-курортного оздоровлення і лікування вагітних в Україні». Автор близько 350 наукових робіт, зокрема, 26 монографій та 2 підручників, 26 авторських пропозицій, понад 5 авторських свідоцтв на винаходи. Вперше в Україні науково обґрунтував санаторно-курортний етап лікувальних реабілітаційних заходів для вагітних. Науковий керівник та консультант понад 50 докторів та кандидатів наук.
Вікіпедія
Національний медичний університет ім. О.О. Богомольця
25.08.1934 - Народився український науковець, педагог, доктор медичних наук, професор, заслужений діяч науки і техніки УРСР, лауреат Державної премії України в галузі науки і техніки - Поточний рік - ювілейний (інтервал 5 років)



Знайти схожі
 1-10    11-20   21-30   31-38 
 
Стандартний
Професійний
За словником
© Міжнародна Асоціація користувачів і розробників електронних бібліотек і нових інформаційних технологій
(Асоціація ЕБНІТ)