Шифр: НУ45/2017/VII/4 Журнал 2017р. Т. VII № 4 Знаменська, Т. К. Стратегічні напрямки реконструкції системи охорони здоров'я новонароджених та дітей України / Т. К. Знаменська, О. В. Воробйова, Т. Ю. Дубініна. - С.5-12. - Бібліогр. в кінці ст. Мельничук, Л. В. Проблемні питання гнійно-запальних захворювань породіль та новонароджених міста Чернівців / Л. В. Мельничук, Ю. Д. Годованець, І. С. Вострікова. - С.13-18. - Бібліогр. в кінці ст. Прогнозування ймовірності порушення постнатальної адаптації у пізніх недоношених дітей. - С.19-23. - Бібліогр. в кінці ст. Інтегрована модель предикції розвитку органних дисфункцій у новонароджених з асфіксією та прикладні точки її застосування. - С.24-30. - Бібліогр. в кінці ст. Белорус, А. І. Комунікаційні протоколи як інструмент підвищення безпеки новонароджених під час лікувально-діагностичного процесу / А. І. Белорус, Р. М. Федосюк, О. М. Ковальова. - С.31-36. - Бібліогр. в кінці ст. Гончарь, М. О. Роль варіабельності генів-кандидатів eNOS, MnSOD2, ADRB1 у розвитку кардіоваскулярної патології у новонародженних / М. О. Гончарь, А. Д. Бойченко, І. Ю. Кондратова. - С.37-40. - Бібліогр. в кінці ст. Редько, І. І. Ентеровіруси як причина внутрішньоутробного інфікування плоду та захворюваності новонароджених / І. І. Редько, Н. Т. Івахненко, О. М. Чакмазова. - С.41-45. - Бібліогр. в кінці ст. Ріга, О. О. Характеристика перинатального періоду дітей, народжених від матерів, які вживають алкоголь / О. О. Ріга, Н. М. Коновалова. - С.46-50. - Бібліогр. в кінці ст. Сидоренко, І. В. Проблемні питання грудного вигодовування у дітей з дуже малою масою тіла при народженні / І. В. Сидоренко, Є. Є. Шунько, Ю. Ю. Краснова. - С.51-54. - Бібліогр. в кінці ст. Деструктивные пневмонии у новорожденных с хирургическими заболеваниями. - С.55-60. - Библиогр. в конце ст. Веселий, С. В. Внутрішньоутробна інфекція як фактор ризику післяопераційних ускладнень у дітей з вродженою кишковою непрохідністю / С. В. Веселий, Р. П. Кліманський. - С.61-66. - Бібліогр. в кінці ст. Бензар, І. М. Лімфатичні мальформації у новонароджених дітей: активне хірургічне втручання чи вичікувальна тактика? / І. М. Бензар. - С.67-71. - Бібліогр. в кінці ст. Иванько, О. Г. Показатели протромбинового комплекса и PIVKA-II у детей первых 6 месяцев жизни, находящихся на грудном вскармливании / О. Г. Иванько, А. В. Соляник. - С.72-79. - Библиогр. в конце ст. Вплив поліморфних варіантів - 509 СС та +869 ТТ гена TGF B1 на перебіг пієлонефриту у дітей раннього віку. - С.80-86. - Бібліогр. в кінці ст. Дяк, К. В. Прогнозування передчасних пологів: реалії і перспективи / К. В. Дяк, О. М. Юзько. - С.87-90. - Бібліогр. в кінці ст. Каліновська, І. В. особливості розвитку ембріона у вагітних з невиношуванням / І. В. Каліновська, К. М. Лісова. - С.91-94. - Бібліогр. в кінці ст. Мавропуло, Т. К. Некротизуючий ентероколіт новонароджених - проблеми діагностики / Т. К. Мавропуло. - С.95-101. - Бібліогр. в кінці ст. Нейродегенеративне захворювання у новонародженого нез'ясованого генезу (клінічний випадок). - С.102-106. - Бібліогр. в кінці ст. Академік НАМН України, професор Дмитро Ілліч Заболотний (до 70-річчя від дня народження). - С.109-110 |
Белорус, А. І. Комунікаційні протоколи як інструмент підвищення безпеки новонароджених під час лікувально-діагностичного процесу [Текст] / А. І. Белорус, Р. М. Федосюк, О. М. Ковальова // Неонатологія, хірургія та перинатальна медицина = Neonatology, surgery and perinatal medicine = Неонатология, хирургия и перинатальная медицина : щоквартальний медичний науково-практичний журнал. - 2017. - Т. VII, № 4. - С. 31-36. - Бібліогр. в кінці ст. . - ISSN 2226-1230 MeSH-головна: НОВОРОЖДЕННЫЙ Анотація: Вступ. Міжпрофесійна, міждисциплінарна передача інформації про стан пацієнта, стала важливою складовою лікувально-діагностичного процесу. Недоотримання або викривлення важливої клінічної інформації під час передачі зміни є провідною причиною виникнення медичних помилок, сентинельних (граничних) та несподіваних подій, що закінчились смертю або серйозними тілесними ушкодженнями, або мали ризик їх виникнення. Мета. Обґрунтувати потенційні напрями підвищення рівня безпеки пацієнтів у неонатальних відділеннях перинатального центру шляхом аргументування та розроблення стандартів до міжпрофесійних та міждисциплінарних комунікаційних протоколів. Матеріали та методи дослідження. Для досягнення мети проведено контент-аналіз рекомендаційної бази Ради Європи, що стосується безпеки медичної допомоги, та релевантних матеріалів Першого національного конгресу з безпеки пацієнтів, що пройшов у м. Києві 29-30 листопада 2012 р., вивчення закордонного досвіду із впровадження Першої та Другої глобальних ініціатив ВООЗ з безпеки пацієнтів у медичну практику різних країн світу та дослідження окремих аспектів міжпрофесійної та міждисциплінарної комунікації в неонатальних клініках розвинених країн світу. Результати дослідження. Висвітлено основні причини виникнення несприятливих подій внаслідок недоотримання або викривлення інформації пацієнта під час передачі зміни, основними серед яких є великий обсяг інформації, який необхідно передати, відносно корекції та змін лікувальної тактики пацієнта, наявність проміжного етапу передачі зміни, низька якість передачі вербальної інформації та мінімальний рівень потрібної інформації в структурованих паперових комунікаційних протоколах. Запропоновано основні стратегії для покращення міжпрофесійних та міждисциплінарних комунікацій: а) стандартизація процесу передачі інформації; б) розроблення структурного шаблону комунікаційного протоколу; в) комунікаційні тренінги та г) використання мнемотехніки для стандартизації передачі зміни. Розроблений шаблон зовнішнього міждисциплінарного комунікаційного протоколу, який дозволяє мінімізувати прогалини у передачі інформації між різними спеціалістами при транспортуванні новонародженого із закладу ІІ рівня у заклад ІІІ рівня. Запропонований міжпрофесійний комунікаційний протокол, в якому вказано усі ключові аспекти догляду за новонародженими, які слід обговорювати з медсестрами. На основі пакетного рішення I-PASS інструменту обгрунтовано та розроблено основні структурні компоненти внутрішнього комунікаційного протоколу з прикладами його застосування в неонатальній практиці. Визначено 5 основних складових: I- illness severity (важкість захворювання), P - patient summary (загальний висновок про стан дитини), A - action list (план дій), S - situation awareness and contingency plans (розуміння ситуації та можливі дії); S - synthesis by receiver (розуміння одержаної інформації членами команди наступної зміни). Висновки. Зростає потреба в розробці та впровадженні в роботу неонатальних відділень паперових/електронних зовнішніх та внутрішніх комунікаційних протоколів для передачі чергування в межах одного відділення. Показана необхідність інтеграції в електронну карту розвитку новонародженого (історію хвороби) розроблених комунікаційних протоколів та навчання лікарів-інтернів користування сучасним пакетним рішенням передачі чергування лікарям наступної зміни. Дод.точки доступу: Федосюк, Р.М.; Ковальова, О.М. Экземпляры: всего 1 : чит.зал періодичних видань, рук.,кат. (1 экз.) Свободны: всего 1 : чит.зал періодичних видань, рук.,кат. (1 экз.) |