Кочуєва, М. М.     Антигістамінна терапія: левоцетиризин у практиці сімейного лікаря [Текст] / М. М. Кочуєва, А. В. Рогожин // Сімейна медицина. - 2019. - № 2. - С. 25-30. - Бібліогр. в кінці ст. Рубрики: Левзирин MeSH-головна: (диагностика, диетотерапия, иммунология, классификация, кровь, лекарственная терапия, метаболизм, микробиология, патофизиология, профилактика и контроль, терапия) ГИСТАМИНА H1 АНТАГОНИСТЫ (диагностическое применение, иммунология, классификация, кровь, метаболизм, прием и дозировка, противопоказания, терапевтическое применение, токсичность, фармакокинетика, химический синтез) Анотація: Алергічні захворювання з кожним роком привертають все більш пильну увагу лікарів різних спеціальностей. Незважаючи на те що алергічні хвороби відомі людині понад дві з половиною тисяч років, у сучасному світі проблеми, пов’язані з питаннями діагностики, терапії і профілактики алергопатологій залишаються дуже актуальними. За останні десятиліття проблема алергії прийняла масштаб глобальної медико-соціальної проблеми. При цьому алергічними захворюваннями страждають 10–15% населення. Так, за даними світової статистики, у структурі всіх алергічних захворювань 20–40% займає алергічний риніт (АР) і близько 7–10% – бронхіальна астма (БА), а також 15% пацієнтів з АР страждають БА і 76% осіб з БА мають АР. Стаття ґрунтується на численних дослідженнях і підкреслює важливість правильного вибору препаратів для лікування алергії. Були вивчені та проаналізовані українські та іноземні літературні джерела, а також результати досліджень ефективності дії Левзіріну порівняно з іншими популярними антигістамінними препаратами. Застосування Левзіріну у лікуванні алергічних захворювань, у комплексній терапії патології органів дихання, що перебігає на алергічному фоні, демонструє більшу ефективність щодо пригнічення шкірної відповіді на гістамін, ніж інші популярні блокатори H1-гістамінових рецепторів. Також Левзірін виявився більш ефективним щодо впливу на гіперемію порівняно з лоратадином. В одному з досліджень Левзірін продемонстрував більш швидкий початок дії при симптомах сезонного АР у пацієнтів, які зазнали впливу пилку рослин. Левзірін виявився більш ефективним, ніж фексофенадин через 22 год після вживання препарату і пізніше, що свідчить про більшу тривалість дії та активність цього препарату. Під час оцінювання ефективності та безпеки Левзіріну та олопатадину виявилося, що останній асоціювався з більш вираженим профілем побічних ефектів. З огляду на отримані дані, Левзірін є ефективним та безпечним представником антигістамінних препаратів нового покоління, тому доцільно рекомендувати його пацієнтам з алергічними захворюваннями, що буде сприяти поліпшенню їхнього загального стану і якості життя. Дод.точки доступу: Рогожин, А. В. Экземпляры: всего 1 : чит.зал періодичних видань, рук.,кат. (1 экз.) Свободны: всего 1 : чит.зал періодичних видань, рук.,кат. (1 экз.)