Шифр: СУ26/2019/2 Журнал 2019р. № 2 Колоскова, О. К. Особливості перебігу неускладненої позалікарняної пневмонії у дітей з урахуванням лейкоцитарних індексів крові / О. К. Колоскова [та ін.]. - С.7-11. - Бібліогр. наприкінці ст. Інші автори: Тарнавська С. І., Шахова О. О., Прунчак Н. І. Шаповал, Л. А. Роль фетальної ехокардіографії у визначенні прогнозу для плода з повною атріовентрикулярною комунікацією / Л. А. Шаповал, А. К. Куркевич. - С.12-17. - Бібліогр. наприкінці ст. Бабінець, Л. С. Ефективність поєднаного використання сальбутамолу та екстракту плюща в амбулаторному лікуванні гострих респіраторних захворювань з бронхообструкцією / Л. С. Бабінець. - С.18-22. - Бібліогр. наприкінці ст. Сеньковская, Л. И. Ауксологические аспекты дефицита роста у детей Одесской области по данным геоэндемического анализа / Л. И. Сеньковская, В. С. Бирюков, Н. Л. Аряев. - С.23-30. - Бібліогр. наприкінці ст. Починок, Т. В. Вміст оксиду азоту та його метаболітів у крові та слизовій стравоходу у дітей з частими респіраторними захворюваннями на тлі гастроезофагеальної рефлюксної хвороби / Т. В. Починок, О. В. Журавель, О. В. Чернов. - С.31-34. - Бібліогр. наприкінці ст. Спринчук, Н. А. Роль тесту на генерацію інсуліноподібного фактору росту-1 у діагностиці та прогнозі лікування дітей зі збереженою соматотропною функцією / Н. А. Спринчук, О. Я. Самсон, О. В. Большова. - С.35-40. - Бібліогр. наприкінці ст. Колоскова, О. К. Динамічні показники неспецифічної гіперсприйнятливості бронхів у підлітків, хворих на бронхіальну астму / О. К. Колоскова [та ін.]. - С.41-45. - Бібліогр. наприкінці ст. Інші автори: Шахова О. О., Тарнавська С. І., Маніліч І. О. Маменко, М. Є. Вроджений гіпотиреоз: скринінг, діагностика та лікування з огляду на сучасні міжнародні рекомендації / М. Є. Маменко. - С.46-52. - Бібліогр. наприкінці ст. Черник-Булент, А. Ф. Редкий случай мукополисахаридоза VI типа: болезнь Марото-Лами (ошибки диагностики) / А. Ф. Черник-Булент, Ф. Ф. Гаджиева, Ф. М. Мамедова. - С.53-56. - Библиогр. в конце ст. Душар, М. І. Синдром "котячого ока" без атрезії ануса, з ампліфікацією генів ADA2 та IL17RA (клінічний випадок) / М. І. Душар [та ін.]. - С.57-60. - Бібліогр. наприкінці ст. Інші автори: Акопян Г. Р., Макух Г. В., Влох М. В., Костюченко Л. В. Хапченкова, Д. С. Синдром Sinding-Larsen-Johansson: обзор литературы и собственное клиническое наблюдение / Д. С. Хапченкова, С. А. Дубина. - С.61-64. - Библиогр. в конце ст. Крамарьов, С. О. Застосування розчинів для оральної регідратації у дітей. Методичні рекомендації / С. О. Крамарьов, Л. В. Закордонець. - С.65-74. - Бібліогр. наприкінці ст. Бережний, В. В. Порушення мікробіому товстого кишечника та його корекція у хворих на ювенільний ревматоїдний артрит / В. В. Бережний, Ю. І. Бондарець. - С.76-84. - Бібліогр. наприкінці ст. Гострий обструктивний ларингіт (круп) у дітей : адаптована клінічна настанова, заснована на доказах. - С.86-100 |
Шаповал, Л. А. Роль фетальної ехокардіографії у визначенні прогнозу для плода з повною атріовентрикулярною комунікацією [Текст] / Л. А. Шаповал, А. К. Куркевич // Современная педиатрия. - 2019. - N 2. - С. 12-17. - Бібліогр. наприкінці ст. MeSH-головна: ПРЕНАТАЛЬНАЯ ДИАГНОСТИКА (методы) ЭХОКАРДИОГРАФИЯ (методы) ЭНДОКАРДИАЛЬНОЙ ПОДУШКИ ДЕФЕКТЫ (ультрасонография) Анотація: Атріовентрикулярна комунікація (АВК) об'єднує групу вроджених вад серця зі спільним атріовентрикулярним (АВ) з'єднанням внаслідок аномального розвитку структур, що є похідними від ендокардіальних подушечок під час ембріонального розвитку серця. Дана вада характеризується аномальною будовою АВ-перегородки вище і нижче рівня розташування АВ-клапанів. Пренатальна діагностика АВК є дуже важливою, оскільки при даній ваді часто зустрічаються хромосомні аномалії. Крім того, можлива асоціація з іншими серцевими та позасерцевими вадами розвитку. Мета — визначити частоту поєднання хромосомних, додаткових серцевих та позасерцевих аномалій у плодів з діагнозом АВК та проаналізувати їх вплив на клінічний перебіг вади у пре- та постнатальному періоді. Матеріали і методи. Із січня 2014 р. по грудень 2017 р. у відділенні пренатальної діагностики «ДУ НПМЦДКК МОЗ України» обстежено 4343 вагітних. Під час проведення фетальної ехокардіографії у 1247 плодів діагностовано вроджені вади серця, 215 (17,2%) з яких мали АВК. Проаналізовано дані фетальної ехокардіографії у плодів з АВК з порівнянням плодів з анеуплоїдією та без неї. Результати. АВК діагностована у 215 плодів та підтверджена у 120 новонароджених. Середній вік матері склав 29,9±5,4 року (діапазон 17–46). Середній період гестації становив 24,7±4,9 тижня (діапазон 17–39). Каріотип плода на момент первинної консультації був відомий у 45 (20,9%) випадках, анеуплоїдія діагностована у 30 (14%) плодів. АВК без будь-яких інших внутрішньосерцевих вад розвитку була у 111 (51,6%) плодів. Позасерцеві аномалії були виявлені у 104 (48,3%) плодів. У 87 (40,5%) випадках відбулося переривання вагітності. 120 (55,8%) вагітностей закінчились строковими пологами та 8 (3,7%) — внутрішньоутробною загибеллю плода. Із восьми випадків внутрішньоутробної загибелі плода у чотирьох була діагностована комбінована АВК, у решти — ізольована АВК. Із 120 народжених живими 63(28,8%) немовлят померли в неонатальному періоді без хірургічного втручання. Достовірно встановлено, що лише 57 (26,5%) пацієнтам проведено хірургічне лікування (р=0,001). З 215 плодів з пренатально діагностованою АВК хромосомна патологія виявлена у 66 (30,7%) новонароджених, 63 (29,3%) з яких мали синдром Дауна, що є статистично достовірним (р=0,001). Загальна виживаність протягом трирічного періоду спостереження склала для пацієнтів з ізольованою АВК 27,9%, для пацієнтів з комбінованою АВК — 15,4%. Висновки. Розуміння впливу екстракардіальних та хромосомних аномалій на фізіологію плода з АВК, знання ризику додаткових серцевих вад для якості життя дитини після народження та володіння можливим потенціалом їх усунення значно підвищують ефективність пренатальної діагностики у визначенні прогнозу для плода з АВК. Дод.точки доступу: Куркевич, А. К. Экземпляры: всего 1 : чит.зал періодичних видань, рук.,кат. (1 экз.) Свободны: всего 1 : чит.зал періодичних видань, рук.,кат. (1 экз.) |
Шифр: СУ66/2019/6 Журнал 2019р. № 6 ХХІ Сідельниковські читання. - С.8-11 Кушніренко, С. В. Оцінка розрахункової швидкості клубочкової фільтрації на підставі цистатину С у дітей з хронічною хворобою нирок 1-3 ст. (3a i 3b) / С. В. Кушніренко. - С.12-17. - Бібліогр. наприкінці ст. Буднік, Т. В. Цитратна терапія у дітей із запальними та незапальними захворюваннями нирок: показання та оцінка ефективності / Т. В. Буднік. - С.18-26. - Бібліогр. наприкінці ст. Тесленко, М. Ю. Значущість пробіотиків як ад'ювантної терапії при гострих гастроентеритах у дітей віком до п'яти років / М. Ю. Тесленко. - С.27-32. - Бібліогр. наприкінці ст. Овчаренко, Л. С. Иммунотропная активность препарата "Фурамаг" в процессе терапии повторных эпизодов инфекции урогенитального тракта у детей / Л. С. Овчаренко [и др.]. - С.33-40. - Библиогр. в конце ст. Інші автори: Вертегел А. А., Андриенко Т. Г., Самохин И. В., Кряжев А. В., Шелудько Д. Н. Шаповал, Л. А. Ехокардіографічна оцінка додаткових аномалій лівого атріовентрикулярного клапана у пацієнтів з повною атріовентрикулярною комунікацією / Л. А. Шаповал. - С.41-48 Фесенко, М. Є. Катамнестичні спостереження протягом 10 років за дітьми, які народилися від серопозитивних матерів (інфікованих цитомегаловірусом та вірусом простого герпесу І типу) / М. Є. Фесенко [та ін.]. - С.49-54. - Бібліогр. наприкінці ст. Інші автори: Мелащенко О. І., Пєший М. М., Похилько В. І., Цвіренко С. М. Боярчук, О. Р. Клініко-патогенетична характеристика і значення цитопеній (лейко-, лімфо-, нейтропеній) у новонароджених дітей / О. Р. Боярчук, В. А. Міщанчук. - С.55-60. - Бібліогр. наприкінці ст. Маммадова, А. А. Состояние цитокинового профиля у новорожденных с внутриутробными инфекциями / А. А. Маммадова. - С.61-63. - Библиогр. в конце ст. Кашіна-Ярмак, В. Л. Коморбідні стани у дітей із синдромом Дауна: проблемні питання медико-психологічного спостереження та реабілітації (огляд літератури і власні спостереження) / В. Л. Кашіна-Ярмак, Г. В. Кукуруза, А. О. Голобородько. - С.64-71. - Бібліогр. наприкінці ст. Лісяний, М. І. До питання про нейроімунні механізми у формуванні перинатального ураження головного мозку / М. І. Лісяний [та ін.]. - С.72-89. - Бібліогр. наприкінці ст. Інші автори: Знаменська Т. К., Мартинюк В. Ю., Швейкіна В. Б. Бережной, В. В. Роль пробиотиков в обеспечении здоровья ребенка: литературные данные и собственные исследования / В. В. Бережной, Ю. И. Бондарец. - С.90-98. - Библиогр. в конце ст. Сорокман, Т. В. Хронічні запальні захворювання кишечника у дітей: сучасна інвазивна та неінвазивна діагностика (огляд літератури) / Т. В. Сорокман, П. М. Молдован. - С.99-105. - Бібліогр. наприкінці ст. Gabrielli, O. Спостереження протягом 12 років за застосуванням ферментозамісної терапії у рідних брата і сестри з ослабленою формою мукополісахаридозу І типу: важлива роль початку лікування на ранньому етапі / O. Gabrielli [et al.]. - С.106-113. - Бібліогр. наприкінці ст. Інші автори: Clarke L. A., Ficcadenti A., Santoro L., Zampini L. |
Шаповал, Л. А. Ехокардіографічна оцінка додаткових аномалій лівого атріовентрикулярного клапана у пацієнтів з повною атріовентрикулярною комунікацією [Текст] / Л. А. Шаповал // Сучасна педіатрія. Україна. - 2019. - N 6. - С. 41-48 MeSH-головна: ЭНДОКАРДИАЛЬНОЙ ПОДУШКИ ДЕФЕКТЫ (ультрасонография, хирургия) МИТРАЛЬНЫЙ КЛАПАН (аномалии, ультрасонография, хирургия) СЕРДЦА ХИРУРГИЧЕСКИЕ ОПЕРАЦИИ (методы) ПЕРИОПЕРАЦИОННЫЙ КОНТРОЛЬ ЭХОКАРДИОГРАФИЯ (методы) ДЕТИ Анотація: Актуальність. Незважаючи на постійне удосконалення хірургічних методів лікування пацієнтів із повною атріовентрикулярною комунікацією (АВК), виникнення післяопераційної недостатності лівого атріовентрикулярного (АВ) клапана в різні проміжки часу після корекції вади залишається невирішеною проблемою для 3–13% з них. Мета: визначити частоту виникнення аномалій лівого АВ клапана у пацієнтів із повною АВК та оцінити значення трансторакальної ЕхоКГ у виявленні потенційних анатомічних факторів ризику, що пов'язані з післяопераційними ускладненнями. Матеріали і методи. Із січня 2014 р. по грудень 2018 р. у Науково-практичному медичному центрі дитячої кардіології та кардіохірургії МОЗ України (м. Київ) 229 пацієнтам була проведена радикальна корекція повної АВК. Середній вік на момент корекції становив 4,8 місяця (діапазон від 19 днів до 5,4 року), середня вага — 4,8 кг (діапазон від 3,1 до 23 кг). 107 (46,7%) пацієнтів мали синдром Дауна. Середній період спостереження після корекції вади становив 22,2±4,7 місяця (діапазон від 7 днів до 57 місяців). Було проаналізовано частоту виникнення аномалій лівого АВ клапана у пацієнтів з повною АВК та встановлено їх зв'язок із залишковою патологією після радикальної корекції. Результати. У більшості пацієнтів за даними трансторакальної ЕхоКГ визначались відносно прості анатомічні форми повної АВК з двома добре розвинутими шлуночками та типовою морфологією спільного АВ клапана, що дозволило провести радикальну корекцію із задовільним результатом у віддаленому періоді спостереження. У 29,7% випадків морфологія спільного АВ клапана відрізнялась від типової для АВК за рахунок існування додаткових аномалії лівого АВ клапана, визначених методом трансторакальної ЕхоКГ. Залишкова патологія після корекції вади спостерігалась у 58 (25,3%) пацієнтів, у 20 (8,7%) з них, у зв'язку з дисфункцією лівого АВ клапана, при подальшому спостереженні виникла необхідність у проведенні повторного втручання. Встановлено достовірний зв'язок між існуванням додаткових аномалій лівого АВ клапана та виникненням залишкової патології лівого АВ клапана в різні проміжки часу після операції (площа під кривою діагностичного значення додаткових аномалій лівого АВ клапана при прогнозуванні післяопераційної залишкової патології лівого АВ клапана склала 0,778 (95% ДІ: 0,598–0,849)). Проведена оцінка значення трансторакальної ЕхоКГ у виявленні потенційних анатомічних факторів ризику, що пов'язані з післяопераційними ускладненнями (площа під кривою діагностичного значення ЕхоКГ при виявленні додаткових аномалій лівого АВ клапана склала 0,659 (95% ДІ: 0,527–0,809)). Висновки. Трансторакальна ЕхоКГ є сучасним методом діагностики основних морфологічних особливостей повної АВК з високою чутливістю та специфічністю. У більшості випадків метод трансторакальної ЕхоКГ забезпечує достатню кількість необхідної інформації, що дозволяє обґрунтувати та планувати хірургічне лікування вади з урахуванням основних морфологічних особливостей клапанного та підклапанного апарату спільного АВ клапана. Экземпляры: всего 1 : чит.зал періодичних видань, рук.,кат. (1 экз.) Свободны: всего 1 : чит.зал періодичних видань, рук.,кат. (1 экз.) |