Головна Спрощенний режим Опис Шлюз Z39.50
Авторизація
Прізвище
Пароль
 

Бази даних


Періодичні видання - результати пошуку

Вид пошуку

Зона пошуку
Формат представлення знайдених документів:
повнийінформаційнийкороткий
Відсортувати знайдені документи за:
авторомназвоюроком виданнятипом документа
Пошуковий запит: (<.>A=Лич, І. В.$<.>)
Загальна кiлькiсть документiв : 2
Показанi документи с 1 за 2
1.
Шифр: УУ50/2019/2
   Журнал

Український біофармацевтичний журнал [Текст] : науковий журнал. - Х. : НТМТ, 2008 - . - Виходит раз на два місяця
2019р. № 2
Зміст:
Лич, І. В. Гіалуронова кислота: біосинтез та використання / І. В. Лич, А. О. Угрин, І. М. Волошина. - С.6-13
Мерзлікін, С. І. Аналітичний огляд побічних ефектів та гострих отруєнь прохлороперазином / С. І. Мерзлікін [та ін.]. - С.14-20
Інші автори: Кучер Т. В., Степаненко В. І., Погосян О. Г.
Вишневська, Л. І. Біофармацевтичні та мікробіологічні дослідження твердих желатинових капсул із багатокомпонентним рослинним сухим екстрактом / Л. І. Вишневська, О. О. Шмалько. - С.22-26
Гриценко, В. І. Фізико-хімічні дослідження активних фармацевтичних інгредієнтів у складі м’якої лікарської форми противірусної дії / В. І. Гриценко, Л. С. Кієнко, Л. О. Бобрицька. - С.27-31
Зуйкіна, С. С. Дослідження мікробіологічної чистоти мазі «Фітолан» у процесі зберігання / С. С. Зуйкіна, Л. І. Вишневська, Л. С. Стрельніков. - С.32-36
Дуб, А. І. Вплив нової фітокомпозиції, що містить сухі екстракти листя шовковиці білої, стулок квасолі звичайної і пагонів чорниці, на ліпідний спектр крові при експериментальному цукровому діабеті 2 типу / А. І. Дуб, І. М. Кліщ. - С.38-43
Качур, О. І. Зміни показників ендогенної інтоксикації у щурів за експериментального канцерогенезу та застосування ентеросорбції / О. І. Качур, Л. С. Фіра, П. Г. Лихацький. - С.44-49
Федоровська, М. І. Вивчення фолікулостимулюючої дії м’яких лікарських косметичних засобів на моделі андрогенної алопеції у щурів / М. І. Федоровська, Н. П. Половко, О. В. Антимис. - С.50-54
Сенюк, І. В. Вивчення антиексудативної активності сухого екстракту з плодів сливи домашньої / І. В. Сенюк, Башар Джабар Аль Сахлані. - С.55-59
Геруш, О. В. Вивчення гепатопротекторної дії нового рослинного засобу «Гепатропін» на моделі гепатиту у щурів, викликаного туберкулостатичними лікарськими засобами / О. В. Геруш, Л. В. Яковлєва. - С.60-64
Цеменко, К. В. Визначення гострої токсичності галенових та новогаленових фітосубстанцій з листя брусниці звичайної / К. В. Цеменко, І. В. Кірєєв, О. М. Кошовий. - С.65-70
Толмачова, К. С. Дослідження протизапальної активності полісахаридного комплексу з пагонів Багна звичайного / К. С. Толмачова [та ін.]. - С.71-74
Інші автори: Кірєєв І. В., Кошовий О. М., Упир Т. В.
Москаленко, А. М. Фенольні сполуки та антиоксидантна активність безсмертника приквіткового (Helichrysum bracteatum) / А. М. Москаленко [та ін.]. - С.76-80
Інші автори: Попова Н. В., Блажеєвський М. Є., Бондаренко Н. Ю.

Знайти схожі
Перейти до описів статей

2.


    Лич, І. В.
    Гіалуронова кислота: біосинтез та використання [Текст] / І. В. Лич, А. О. Угрин, І. М. Волошина // Укр. біофармац. журнал. - 2019. - № 2. - С. 6-13
MeSH-головна:
ГИАЛУРОНОВАЯ КИСЛОТА (биосинтез, терапевтическое применение)
БИОТЕХНОЛОГИЯ (методы)
МИКРОБИОЛОГИЧЕСКИЕ МЕТОДЫ (использование)
ГЕННАЯ ИНЖЕНЕРИЯ (использование, методы)
Анотація: Актуальність. Гіалуронова кислота знайшла широке застосування в медицині, хірургії, дерматології, гінекології, володіє антимікробними та противірусними властивостями, а за рахунок високої молекулярної маси є пролонгатором дії активного фармацевтичного інгредієнта (АФІ) у складі лікарських засобів. Таким чином, спектр застосування гіалуронової кислоти досить широкий і постійно поповнюється, що приводить до підвищення попиту на даний вид біополімера, а, отже, підвищує інтерес до альтернативних джерел його отримання. Стаття присвячена актуальним напрямкам оптимізації біосинтезу гіалуронової кислоти звичайними і генетично модифікованими штамами бактерій, аналізу вибору поживних середовищ для їх культивування та застосування біополімеру. Мета роботи. У своїй роботі ми мали на меті узагальнити наявні у науковій літературі відомості щодо відомих штамів-продуцентів, які використовуються для біосинтезу гіалуронової кислоти та провести аналіз можливих сфер застосування препаратів на її основі. Результати та їх обговорення. Проаналізувавши літературу, можна сказати, що існує багато різних штамів-продуцентів гіалуронової кислоти, а саме бактерії Streptococcus і Pasteurella. Однак вони можуть володіти патогенними властивостями і здатні синтезувати гіалуронову кислоту до 6-7 г/л упродовж 120 год. Також учені створюють нові генетично модифіковані штами Lactococcus lactis, Corynebacterium glutamicum, Escherichia coli, Pichia pastoris. Найбільший вихід гіалуронової кислоти спостерігається при культивуванні C. glutamicum (8,3 г/л упродовж 48 год). Пошук нових штамів є актуальним ще й тому, що гіалуронова кислота завдяки своїй унікальній біосумісності та в’язкопружним властивостям є дуже важливою складовою лікарських препаратів, які застосовуються в медицині, косметології та ветеринарії. Висновки. Необхідно проводити пошук нових продуцентів гіалуронової кислоти та продовжувати різні маніпуляції з існуючими та генетично-модифікованими штамами, оскільки препарати на її основі користуються надзвичайно великим попитом на ринку фармацевтичних препаратів та косметологічних засобів.


Дод.точки доступу:
Угрин, А. О.; Волошина, І. М.
Экземпляры: всего 1 : чит.зал періодичних видань, рук.,кат. (1 экз.)
Свободны: всего 1 : чит.зал періодичних видань, рук.,кат. (1 экз.)
Знайти схожі

 
© Міжнародна Асоціація користувачів і розробників електронних бібліотек і нових інформаційних технологій
(Асоціація ЕБНІТ)