Бібліотека БДМУ

Головна

Спрощенний режим

Опис

Бази даних

Періодичні видання - результати пошуку

Вид пошуку

К Н И Г И

Періодичні видання

Дисертації та автореферати

Фонд рідкісних видань

Електронна Навчальна література

Публікації засновників кафедр БДМУ

Нововведення у сфері охорони здоров'я

Календар пам'ятних дат

Доступ до повнотекстових книг Springer Nature (через IP-адреси БДМУ)

Зона пошуку

Формат представлення знайдених документів:
повний	інформаційний	короткий

Відсортувати знайдені документи за:
автором	назвою	роком видання	типом документа

Пошуковий запит: (<.>A=Ликова, М. А.$<.>)

Загальна кiлькiсть документiв : 6
Показанi документи с 1 за 6

Шифр: АУ22/2022/4
Журнал

Астма та алергія [Текст] : наук.-практ.журнал : ДУ "Національний інститут фтизіатрії і пульмонології ім. Ф.Г. Яновського НАМН України", 2002 - . - ISSN 2307-3373. - Виходить кожного кварталу
2022р. № 4

Зміст:
Фещенко, Ю. І. Поточний перегляд GINA (основні положення) для дорослих та особливості ведення хворих на бронхіальну астму в умовах соціальних катастроф / Ю. І. Фещенко, М. О. Полянська. - С.6-13. - Бібліогр. в кінці ст.
Ефективність та безпечність терапії пацієнтів з бронхіальною астмою з використанням єдиного інгалятора. - С.14-22. - Бібліогр. в кінці ст.
Механізми етіопатогенезу, клініки та сучасні підходи до лікування синдрому Стівенса-Джонсона та токсичного епідермального некролізу. - С.23-30. - Бібліогр. в кінці ст.
Березна, Т. Г. Персоніфікований підхід до лікування гострих бронхітів у дітей. Практика, що заснована на доказах / Т. Г. Березна. - С.31-37. - Бібліогр. в кінці ст.
Оксидантно-антиоксидантна система крові при експериментальній емфіземі легень. - С.38-44. - Бібліогр. в кінці ст.
Речкіна, О. О. COVID-19 та постковідний синдром у дітей з бронхіальною астмою / О. О. Речкіна, С. М. Руденко, В. О. Стриж. - С.45-50. - Бібліогр. в кінці ст.
Ликова, М. А. Спектр сенсибілізації до молекулярних компонентів алергенів собаки у пацієнтів з респіраторною алергопатологією / М. А. Ликова. - С.51-55. - Бібліогр. в кінці ст.
Царик, В. В. Синдром змішаної кріоглобулінемії: особливості клінічного перебігу та лікування. Огляд літератури та опис клінічного випадку, асоційованого з COVID-19 / В. В. Царик. - С.56-63. - Бібліогр. в кінці ст.

Знайти схожі
Перейти до описів статей

Ликова, М. А.
Спектр сенсибілізації до молекулярних компонентів алергенів собаки у пацієнтів з респіраторною алергопатологією [Текст] / М. А. Ликова // Астма та алергія = Asthma and allergy : наук.-практ.журнал. - 2022. - № 4. - С. 51-55. - Бібліогр. в кінці ст. . - ISSN 2307-3373
MeSH-головна:
ИММУНИЗАЦИЯ
ДЫХАТЕЛЬНАЯ ГИПЕРЧУВСТВИТЕЛЬНОСТЬ (этиология)
РИНИТ АЛЛЕРГИЧЕСКИЙ (этиология)
Анотація: Мета дослідження: проаналізувати залежність тяжкості перебігу алергічного риніту (АР) та/або бронхіальної астми (БА) у пацієнтів з гіперчутливістю до алергенів собаки від сенсибілізації до окремих алергенних білків собаки. Матеріали та методи дослідження. Для дослідження алергенних білків собаки використовували сироватку крові, отриману з венозної крові 102 пацієнтів (37 жінок та 65 чоловіків) з підтвердженим діагнозом персистуючого АР та/або БА та гіперчутливістю до алергенів собаки. Сироватка була проаналізована на наявність головних алергенних білків собаки Can f1 та Can f5 та мінорного (перехресного) білка Can f3 з використанням технології ImmunoCAP (Thermo Fisher Scientific, Uppsala, Sweden). Результати. Переважна більшість пацієнтів з легкою формою персистуючого АР була моносенсибілізована до одного з головних алергенних білків собаки Can f1 (50 %) або Can f5 (33 %). Тоді як сенсибілізація до 2 білків зустрічалась у цієї категорії пацієнтів значно рідше, оскільки лише 12 % пацієнтів були сенсибілізовані до Can f1 та Can f5, а 5 % - до Can f1 та Can f3 одночасно. У пацієнтів з середньотяжкою та тяжкою формою персистуючого АР в профілі сенсибілізації переважала гіперчутливість до кількох алергенних компонентів (Can f1 та Can f5), яка мала місце у 40 % обстежених, а сенсибілізація до 3 компонентів (Can f1, Can f5 та Сan f3) алергенів собаки - у 50 % пацієнтів. Серед обстежених пацієнтів з БА найчастішими білками у вигляді моно- або ко-сенсибілізації були головні алергени собаки Can f1 та Can f5. Моносенсибілізація до мінорного компоненту Can f3 не виявлена у жодного пацієнта з обох груп обстежених. Висновки. Переважна більшість пацієнтів з АР та/або БА і гіперчутливістю до алергенів собаки була сенсибілізована до одного або обох головних алергенів собаки Can f1 та Can f5. Як правило, сенсибілізація до 2 та більше алергенних білків асоціювалась з більш тяжким перебігом респіраторної алергопатології. При цьому слід звернути особливу увагу на моносенсибілізацію до сечового калікреїну собаки Can f5, що мала місце у обстежених, оскільки даний компонент часто відсутній в екстрактах алергенів для виконання шкірних прик-тестів та в екстрактах алергенів для проведення алергенспецифічної імунотерапії (АСІТ), що може призвести до отримання хибнонегативних результатів тестування та неефективної АСІТ.

Экземпляры: всего 1 : чит.зал періодичних видань, рук.,кат. (1 экз.)
Свободны: всего 1 : чит.зал періодичних видань, рук.,кат. (1 экз.)
Знайти схожі

Шифр: АУ22/2023/2
Журнал

Зміст:
Особливості загострень бронхіальної астми в постковідному періоді. - С.5-14. - Бібліогр. в кінці ст.
Лабораторні маркери алергічних та токсико-алергічних реакцій на медикаменти у хворих на туберкульоз легень. - С.15-22. - Бібліогр. в кінці ст.
Ликова, М. А. Профіль сенсибілізації до алергенних компонентів у пацієнтів з респіраторною алергічною патологією / М. А. Ликова, С. В. Зайков. - С.23-29. - Бібліогр. в кінці ст.
Дитятковська, Є. М. Ефективність та безпечність підготовки до вакцинації проти вірусу SARS-CoV-2 у пацієнтів із хронічною рецидивуючою кропив'янкою / Є. М. Дитятковська, Н. О. Недогибченко. - С.30-34. - Бібліогр. в кінці ст.
Світові тенденції терапії пацієнтів з бронхіальною астмою - персоніфікований підхід до лікування. - С.35-46. - Бібліогр. в кінці ст.
Вибір оптимальної стратегії муколітичної терапії при захворюваннях органів дихання. - С.47-55. - Бібліогр. в кінці ст.
Калюжна, Л. Д. Медикаментозно-індукована еритема та пурпура / Л. Д. Калюжна, А. В. Петренко, Л. В. Матвеїва. - С.56-61. - Бібліогр. в кінці ст.
Мироненко, О. В. Гіпереозинофілія як фактор ризику тромбоемболії легеневої артерії при онкологічних захворюваннях у практиці лікаря-інтерніста / О. В. Мироненко, Ю. В. Губа, Л. І. Конопкіна. - С.62-66. - Бібліогр. в кінці ст.

Знайти схожі
Перейти до описів статей

Шифр: АУ22/2023/3
Журнал

Зміст:
Гуменюк, Г. Л. Всесвітній день боротьби з астмою 2023: доступність лікування астми для всіх / Г. Л. Гуменюк, С. Г. Опімах. - С.5-12. - Бібліогр. в кінці ст.
Можливості лікування хворих на неконтрольовану бронхіальну астму з реактивацією Епштейн-Барр вірусної інфекції у постковідному періоді . - С.13-24. - Бібліогр. в кінці ст.
Качковська, В. В. Дослідження зв'язку фенотипу бронхіальна астма-ожиріння з ER22/23EK і Tth111I поліморфізмами гена глюкокортикоїдного рецептора / В. В. Качковська, Л. Н. Приступа, В. Ф. Орловський. - С.25-31. - Бібліогр. в кінці ст.
Ефективність ентеросорбції та системної ензимотерапії у лікуванні хворих із загостренням бронхіальної астми та коморбідною патологією органів травлення. - С.32-41. - Бібліогр. в кінці ст.
Ликова, М. А. Ефективність алергенспецифічної імунотерапії пацієнтів з алергічним ринітом та/або бронхіальною астмою з гіперчутливістю до алергенів собаки. Дані першого року спостереження / М. А. Ликова, С. В. Зайков. - С.42-48. - Бібліогр. в кінці ст.
Турова, Л. О. Імуногенетичні предиктори алергічного риніту / Л. О. Турова, О. М. Науменко, В. В. Бобир. - С.49-57. - Бібліогр. в кінці ст.
Застосування відеоасистованих операцій зі зменшення об'єму легені при бульозній емфіземі легень в клінічній практиці. - С.58-64. - Бібліогр. в кінці ст.
Речкіна, О. О. Спірометрія у дітей. Основні положення та особливості / О. О. Речкіна, С. М. Руденко, О. М. Кравцова. - С.65-73. - Бібліогр. в кінці ст.
Ошлянська, О. А. Чи завжди судинні ураження у дітей є васкулітом? / О. А. Ошлянська, Т. Г. Надточій, К. А. Яць. - С.74-80. - Бібліогр. в кінці ст.

Знайти схожі
Перейти до описів статей

Ликова, М. А.
Профіль сенсибілізації до алергенних компонентів у пацієнтів з респіраторною алергічною патологією [Текст] / М. А. Ликова, С. В. Зайков // Астма та алергія = Asthma and allergy : наук.-практ.журнал. - 2023. - № 2. - С. 23-29. - Бібліогр. в кінці ст. . - ISSN 2307-3373
MeSH-головна:
ДЫХАТЕЛЬНАЯ ГИПЕРЧУВСТВИТЕЛЬНОСТЬ (диагностика)
РИНИТ АЛЛЕРГИЧЕСКИЙ
АСТМА БРОНХИАЛЬНАЯ (диагностика)
Анотація: Респіраторні алергічні захворювання, до яких відносяться алергічний риніт та бронхіальна астма, становлять серйозну медичну та соціальну проблему в усьому світі через їх значну поширеність та негативний вплив на якість життя відповідної категорії пацієнтів. Розвиток респіраторної алергопатології, як правило, викликають інгаляційні алергени, які поділяють на сезонні: пилок дерев, трав чи бур'янів, а також цілорічні - кліщі домашнього пилу, цвіль, епітелій домашніх тварин. Але при цьому респіраторні прояви алергічної патології нерідко поєднуються з нереспіраторними її проявами, що відображається на профілі сенсибілізації пацієнтів до різноманітних алергенів і потребує персоніфікованого підходу до специфічної алергодіагностики та імунотерапії. Метою дослідження було вивчення профілю сенсибілізації до компонентів різних алергенів у пацієнтів з респіраторною алергічною патологією. Матеріали та методи. Проаналізовано результати мультиплексного дослідження (визначення специфічних IgE до 112 алергенних білків за допомогою тест-системи ImmunoCap ISAC) у 291 пацієнта, що звернулися в Клініку алергології та імунології «Форпост» з ознаками респіраторної алергічної патології. Результати. Серед сезонних алергенів найчастішими причинами сенсибілізації були білки весняних дерев (PR10) - Bet v1, тимофіївки та лугових трав Phl p1, а також амброзії Amb a1. Серед цілорічних алергенів найчастіше виявляли сенсибілізацію до мажорного алергокомпоненту кішки - утероглобіну Fel d1, мажорних компонентів кліщів побутового пилу та цвілевих грибів Alternaria alternata. Серед алергенних білків собаки найчастіше зустрічалась сенсибілізація до сечового калікреїну Can f5. У переважної більшості обстежених пацієнтів також мала місце сенсибілізація до алергенів харчових продуктів трьох основних груп білків - термолабільних білків (PR10), білків-переносників ліпідів (LTP) чи тропоміозину. Висновки. У структурі сенсибілізації серед дорослих пацієнтів важливу роль відіграють головні компоненти пилкових алергенів весняних дерев (Bet v1), лугових трав (Phl p1) та амброзії (Amb a1), а серед цілорічних алергенів - алергени кішки (Fel d1), кліщів побутового пилу (Der р1, Der f1, Der p2, Der f2) та цвілі Alternaria alternata (Alt a1). У пацієнтів з гіперчутливістю до алергенів собаки та кліщів побутового пилу необхідно визначати наявність антитіл до таких важливих компонентів, як Can f5 та Der p23. Сенсибілізація до мінорних компонентів алергенів виявлялась значно рідше, проте відповідне визначення антитіл до них також важливе, оскільки це впливає на вибір тактики лікування пацієнтів. Сенсибілізація до харчових продуктів у осіб з респіраторними алергічними захворюваннями обумовлена перехресними властивостями інгаляційних та харчових алергенів за рахунок молекул PR10, LTP та тропоміозину.

Дод.точки доступу:
Зайков, С.В.
Экземпляры: всего 1 : чит. зал для проф.-викл. складу (1 экз.)
Свободны: всего 1 : чит. зал для проф.-викл. складу (1 экз.)
Знайти схожі

Ликова, М. А.
Ефективність алергенспецифічної імунотерапії пацієнтів з алергічним ринітом та/або бронхіальною астмою з гіперчутливістю до алергенів собаки. Дані першого року спостереження [Текст] / М. А. Ликова, С. В. Зайков // Астма та алергія = Asthma and allergy : наук.-практ.журнал. - 2023. - № 3. - С. 42-48. - Бібліогр. в кінці ст. . - ISSN 2307-3373
MeSH-головна:
РИНИТ АЛЛЕРГИЧЕСКИЙ (лекарственная терапия)
АСТМА БРОНХИАЛЬНАЯ (лекарственная терапия)
СОБАКИ
Анотація: Алергенспецифічна імунотерапія (АСІТ) - єдиний доступний метод лікування, спрямований на патофізіологію алергічних захворювань, що може модифікувати їх перебіг. Проте у випадку гіперчутливості до алергенів собак дані про ефективність АСІТ суперечливі. Мета дослідження: вивчення ефективності АСІТ у пацієнтів з алергічним ринітом (АР) і/або бронхіальною астмою (БА) та гіперчутливістю до алергенів собаки. Матеріали та методи: визначено рівень специфічних IgG4 (sIgG4) до алергенів екстракту собаки до початку та через рік після початку лікування, а також проаналізовано результати анкетування щодо контролю над симптомами у 15 пацієнтів з АР, 3 осіб з БА та 5 пацієнтів з поєднанням АР з БА. Результати. Після 1 року лікування за допомогою АСІТ алергеном шерсті собаки 9 з 15 (60 %) пацієнтів з АР відзначали відсутність симптомів. Крім того, у цих осіб мав місце приріст рівня sIgG4 до екстракту відповідного алергену. Лише 4 (26,6 %) пацієнти з АР відзначали появу симптомів риніту тільки при тривалому контакті з собаками та контролювали ці симптоми за допомогою антигістамінних препаратів. У 2 пацієнтів позитивна динаміка симптомів не відзначалась та рівень sIgG відносно вихідного рівня не змінився. У всіх пацієнтів з БА симптоми добре контролювались на фоні базисної терапії, а незначний приріст рівня sIgG4-антитіл зареєстрований у всіх обстежених. Серед 5 осіб з поєднанням АР та БА 3 (60 %) пацієнти відзначили відсутність симптомів риніту та добрий контроль БА за допомогою базисної терапії, а у 2 (40 %) обстежених - вираженість симптомів і риніту, і астми після проходження терапії суттєво не змінилася. Середній приріс рівню sIgG4 склав 2,5 mg/l. Більшість пацієнтів з позитивними результатами обстеження на sIgG4 були моносенсибілізовані до головного компоненту собаки ліпокаліну Can f1 (8 з 15 пацієнтів). Щодо пацієнтів, у яких АСІТ була недостатньо ефективною, то всі вони (4 особи) були сенсибілізовані до обох головних алергенів собаки Can f1 та Can f5. Висновки. АСІТ алергенами собаки на тлі базисної фармакотерапії дозволяє знизити вираженість симптомів АР та БА у 65 % пацієнтів вже через 1 рік від початку свого проведення. Сенсибілізація до головного алергену собаки Can f1 супроводжується кращими результатами щодо контролю над симптомами цих захворювань. Рівень sIgG4-антитіл є достовірним діагностичним маркером ефективності АСІТ алергенами собаки вже через 1 рік від початку лікування. Питання ефективності АСІТ алергенами собаки потребує подальшого вивчення з аналізом її результатів через 3-5 років від початку лікування.

Дод.точки доступу:
Зайков, С.В.
Экземпляры: всего 1 : чит. зал для проф.-викл. складу (1 экз.)
Свободны: всего 1 : чит. зал для проф.-викл. складу (1 экз.)
Знайти схожі

© Міжнародна Асоціація користувачів і розробників електронних бібліотек і нових інформаційних технологій
(Асоціація ЕБНІТ)