Головна Спрощенний режим Опис Шлюз Z39.50
Авторизація
Прізвище
Пароль
 

Бази даних


Періодичні видання - результати пошуку

Вид пошуку

Зона пошуку
Формат представлення знайдених документів:
повнийінформаційнийкороткий
Відсортувати знайдені документи за:
авторомназвоюроком виданнятипом документа
Пошуковий запит: (<.>A=Демитер, І. М.$<.>)
Загальна кiлькiсть документiв : 2
Показанi документи с 1 за 2
1.
Шифр: МУ104/2020/16/7-8
   Журнал

Медицина невідкладних станів [Текст] : спеціаліз. реценз. наук.-практ. журн. - Київ : Державна установа «Інститут загальної та невідкладної хірургії НАМН України», Заславський О.Ю., 2005 - . - ISSN 2224-0586. - Виходить 8 раз на рік
2020р. Т. 16 № 7-8
Зміст:
Курсов, С. В. Гострі отруєння токсичними газами на виробництві (лекція) / С. В. Курсов. - С.9-19. - Бібліогр. в кінці ст.
Пилипенко, М. М. Передопераційна підготовка та особливості індукції в анестезію в разі гострої кишкової непрохідності (клінічна лекція) / М. М. Пилипенко, M. B. Бондар. - С.20-34. - Бібліогр. в кінці ст.
Чурсіна, Т. Я. Особливості ведення хворих на негоспітальну пневмонію із супутньою патологією: обґрунтування доцільності використання антигіпоксантів на прикладі етилметилгідроксипіридину сукцинату / Т. Я. Чурсіна, К. О. Міхалєв. - С.37-45. - Бібліогр. в кінці ст.
Комбінація декскетопрофен 25 мг + трамадол 75 мг при помірному та сильному гострому болі після абдомінальної гістеректомії: рандомізоване подвійне сліпе дослідження. - С.46-59. - Бібліогр. в кінці ст.
Рандомізоване дослідження медикаментозної профілактики тромбозів глибоких вен беміпарином та еноксапарином у пацієнтів із помірним і високим рівнем тромбогенного ризику, яким проводяться пластичні й реконструтивні хірургічні втручання. - С.60-70. - Бібліогр. в кінці ст.
Оценка эффективности интенсивной терапии гепатоспланхнической ишемии при политравме под контролем значений pH интрамукозного. - С.71-74. - Библиогр. в конце ст.
Математичне й комп’ютерне моделювання ендопротеза для міжтілового спондилодезу грудного відділу хребта, виготовленого з вуглецю. - С.75-85. - Бібліогр. в кінці ст.
Тітов, І. І. Порівняння артеріального тиску на плечовій і стегновій ділянках / І. І. Тітов, М. О. Прийма, О. Я. Лукашевський. - С.86-88. - Бібліогр. в кінці ст.
Демитер, І. М. Післяопераційний делірій і когнітивні порушення при застосуванні регіонарних технік післяопераційного знеболювання / І. М. Демитер, С. І. Воротинцев, О. С. Доля. - С.89-95. - Бібліогр. в кінці ст.
Хірургічне лікування первинних пухлин хребта. - С.96-103. - Бібліогр. в кінці ст.
Цзо, Т. Выбор источника забора крови для измерения уровня лактата у пациентов с септическим шоком / Т. Цзо, Ф. С. Глумчер, С. А. Дубров. - С.104-107. - Библиогр. в конце ст.
Годлевська, О. М. Сучасний погляд на патофізіологічні аспекти розвитку хронічної серцевої недостатності на тлі ішемічної хвороби серця / О. М. Годлевська, О. В. Більченко, Я.Ю. Самбург. - С.108-115. - Бібліогр. в кінці ст.
Мирошниченко, В. П. Чрезвычайная ситуация и катастрофа глазами нематематика / В. П. Мирошниченко. - С.116-121. - Библиогр. в конце ст.
Периоперационный менеджмент антитромботических препаратов. - С.122-134. - Библиогр. в конце ст.
Казуистические маски инфаркта миокарда: постинфекционный, сепсис-ассоциированный. - С.135-138. - Библиогр. в конце ст.
Чуклін, С. М. Синдром стійкого запалення, імуносупресії та катаболізму: механізми саркопенії і шляхи корекції / С. М. Чуклін, С. С. Чуклін, Г. В. Шершень. - С.139-146. - Бібліогр. в кінці ст.
Чуклін, С. М. Вітамін С при критичних станах: від експерименту до клініки (частина 1) / С. М. Чуклін, С. С. Чуклін. - С.147-154. - Бібліогр. в кінці ст.
Кріштафор, Д. А. Діаметр зіниць при смерті мозку або клінічній смерті: наскільки надійний критерій? / Д. А. Кріштафор, А. А. Кріштафор, Д. М. Станін. - С.155-156. - Бібліогр. в кінці ст.
Клінічний досвід лікування легеневих ускладнень вісцеральної форми вітряної віспи. - С.157-160. - Бібліогр. в кінці ст.
Первый опыт использования внутриаортального баллонного контрпульсатора в раннем послеоперационном периоде после аортокоронарного шунтирования в Черниговской городской больнице № 2. - С.161-164. - Библиогр. в конце ст.
Жарікова, Ю. Епідуральна анестезія: застосування магнезії при переломі нижніх кінцівок / Ю. Жарікова. - С.165
Усенко, Л. В. Владимир Неговский: воплощение мечты / Л. В. Усенко, А. В. Царев. - С.166-175. - Библиогр. в конце ст.

Знайти схожі
Перейти до описів статей

2.


    Демитер, І. М.
    Післяопераційний делірій і когнітивні порушення при застосуванні регіонарних технік післяопераційного знеболювання [Текст] / І. М. Демитер, С. І. Воротинцев, О. С. Доля // Медицина невідкладних станів = Медицина неотложных состояний = Emergency medicine : науково-практичний журнал. - 2020. - Том 16, № 7-8. - С. 89-95. - Бібліогр. в кінці ст. . - ISSN 2224-0586
MeSH-головна:
БОЛИ ПОСЛЕОПЕРАЦИОННЫЕ (лекарственная терапия, осложнения, патофизиология, психология)
ДЕЛИРИЙ, ДЕМЕНЦИЯ, АМНЕСТИЧЕСКИЕ И КОГНИТИВНЫЕ РАССТРОЙСТВА (патофизиология, этиология)
АНАЛГЕЗИЯ ЭПИДУРАЛЬНАЯ (использование, тенденции)
Анотація: Актуальність. Післяопераційний делірій (ПОД) — одне з найпоширеніших ускладнень після оперативних втручань у пацієнтів похилого віку. Мета роботи: оцінити вплив різних технік регіонарної аналгезії на інцидентність післяопераційного делірію та рівень когнітивних порушень у пацієнтів похилого віку. Матеріали та методи. В одноцентрове проспективне дослідження були послідовно включені 70 пацієнтів похилого віку, яким виконувалися оперативні втручання на органах черевної порожнини в ургентному порядку. Залежно від методу періопераційного знеболювання всі хворі були розподілені на 2 основні групи: контрольну (n = 30) та дослідницьку (n = 40), у якій періопераційно застосовували одну з технік регіонарної аналгезії — блокаду передньої черевної стінки (підгрупа РА, n = 20) або епідуральну аналгезію (підгрупа ЕА, n = 20). Результати. Вихідний когнітивний статус пацієнтів підгрупи ЕА вірогідно не відрізнявся від аналогічного показника в групі контролю і становив 3,0 [3,0; 4,0] бала. У подальшому він поступово покращувався, досягнувши 4,0 [3,0; 5,0] бала (р = 0,04) на п’ятий післяопераційний день. Когнітивний статус пацієнтів підгрупи РА перед операцією був трохи кращий (4,0 [3,0; 4,5] бала), проте теж вірогідно не відрізнявся від аналогічного показника ні в групі контролю, ні в підгрупі ЕА. Як виявилось, у пацієнтів обох підгруп когнітивні здібності на 5-ту добу були навіть кращими, ніж перед операцією (p 0,05). Таке поліпшення передусім пов’язано з припиненням дії важливого фактора впливу на когнітивний статус — болю. Висновки. У пацієнтів похилого віку після ургентних оперативних втручань при застосуванні епідуральної аналгезії інцидентність ПОД становить 5 % та при застосуванні блокад передньої черевної стінки — 10 %. Когнітивна функція пацієнтів при застосуванні регіонарних технік післяопераційного знеболювання відновлюється на третю добу після операції та поліпшується на п’яту післяопераційну добу (p 0,05).


Дод.точки доступу:
Воротинцев, С.І.; Доля, О.С.
Экземпляры: всего 1 : чит.зал періодичних видань, рук.,кат. (1 экз.)
Свободны: всего 1 : чит.зал періодичних видань, рук.,кат. (1 экз.)
Знайти схожі

 
© Міжнародна Асоціація користувачів і розробників електронних бібліотек і нових інформаційних технологій
(Асоціація ЕБНІТ)