Бібліотека БДМУ

Головна

Спрощенний режим

Опис

Бази даних

Періодичні видання - результати пошуку

Вид пошуку

К Н И Г И

Періодичні видання

Дисертації та автореферати

Фонд рідкісних видань

Електронна Навчальна література

Публікації засновників кафедр БДМУ

Нововведення у сфері охорони здоров'я

Календар пам'ятних дат

Доступ до повнотекстових книг Springer Nature (через IP-адреси БДМУ)

Зона пошуку

Формат представлення знайдених документів:
повний	інформаційний	короткий

Відсортувати знайдені документи за:
автором	назвою	роком видання	типом документа

Пошуковий запит: (<.>A=Васильева-Линецкая, Л. Я.$<.>)

Загальна кiлькiсть документiв : 4
Показанi документи с 1 за 4

Шифр: МУ64/2018/4
Журнал

Міжнародний неврологічний журнал [Текст] : спеціаліз. реценз. наук.-практ. журн. - Київ : Харківська медична академія післядипломної освіти, Донецький Державний медичний Університет, Заславський О.Ю., 2004 - . - ISSN 2224-0713. - Виходить 8 раз на рік
2018р. № 4

Зміст:
Vinychuk, S. M. Diaschisis: brief historical review / S. M. Vinychuk, O. Y. Fartushna. - С.11-15. - Библиогр.: с. 13-14
Смоланка, В. И. Первичный латеральный склероз: научный обзор и личное наблюдение / В. И. Смоланка [и др.]. - С.16-20. - Библиогр.: с. 20
Інші автори: Орос М. М., Герасименко О. С., Палагута А. В.
Волошина, Н. П. Сравнительная эффективность гормональной пульс-терапии при рецидивирующем и вторично-прогредиентном типах течения рассеянного склероза с разным характером прогноза. Сообщение I. Эффективность гормональной пульс-терапии в дебютах и на рецидивирующем этапе при рецидивирующем и вторично-прогредиентном типах течения рассеянного склероза с разным характером прогноза / Н. П. Волошина [и др.]. - С.21-31. - Библиогр.: с. 30-31
Інші автори: Негреба Т. В., Василовский В. В., Песоцкая К. О., Ткачева Т. Н., Черненко М. Е.
Азизова, Р. Б. Эффективность метилкобаламина в метаболической терапии диабетической полинейропатии / Р. Б. Азизова, Д. Г. Охунова. - С.32-34. - Библиогр.: с. 34
Горанский, Ю. И. Повышение адаптационных возможностей центральной нервной системы при черепно-мозговой травме / Ю. И. Горанский, О. И. Дяба. - С.37-46. - Библиогр.: с. 45-46
Karacabey, S. Какой из препаратов более эффективен для лечения острого приступа мигрени: декскетопрофен, ибупрофен или метоклопрамид? / S. Karacabey [et al.]. - С.47-53. - Библиогр.: с. 52-53
Інші автори: Sanri E., Yalcinli S., Akoglu H.
Коваленко, О. Є. Феномен нейропластичності та нейрофізіологічні аспекти рефлексотерапії в комплексному лікуванні больових і деяких небольових синдромів у хворих після інсульту / О. Є. Коваленко, М. Є. Чіжикова. - С.54-60. - Бібліогр.: с. 59-60
Цьома, Є. І. Судомний напад у дебюті як ізольований предиктор незадовільного результату після спонтанного субарахноїдального крововиливу аневризматичного генезу / Є. І. Цьома [та ін.]. - С.63-70. - Бібліогр.: с. 68-69
Інші автори: Студеняк Т. О., Смоланка В. І., Боровик О. І., Цяпець С. В.
Алыпова, Е. Е. Состояние эндотелиальной функции у больных пожилого возраста с дисциркуляторной энцефалопатией и изолированной систолической и систоло-диастолической артериальной гипертензией / Е. Е. Алыпова, Л. Я. Васильева-Линецкая. - С.73-80. - Библиогр.: с. 78-79
Зайченко, Г. В. Місце центральних міорелаксантів у лікуванні неспецифічного болю в спині / Г. В. Зайченко, С. І. Плющ, О. С. Сініцина. - С.81-85. - Бібліогр.: с. 84-85
Бурчинський, С. Г. Роль и место бензодиазепинов в фармакотерапии посттравматического стрессового расстройства / С. Г. Бурчинський. - С.86-92. - Библиогр.: с. 91
Марценковський, І. А. Розлади аутистичного спектра: фактори ризику, особливості діагностики й терапії / І. А. Марценковський, І. І. Марценковська. - С.95-103. - Бібліогр.: с. 102-103
Восстановление нейронов при лечении острого инсульта. Осложнения и реабилитация после инсульта : научный симпозиум компании EVER, Зальцбург, Австрия, 15 сентября 2017г. - С.104-122
Muresanu, D. Проблемные вопросы и потенциальные возможности при восстановлении двигательных функций после инсульта / D. Muresanu. - С.104-110
Chopp, M. Нейровосстановительные свойства Церебролизина при инсульте и повреждении нейронов: новые механизмы действия / M. Chopp. - С.110-113
Woo, P. Фармакологическая поддержка при лечении субарахноидального кровоизлияния / P. Woo. - С.114-115
Хасанова, Д. Геморрагическая трансформация после тромболизиса: каковы механизмы и какие мультимодальные средства уменьшают вероятность ее возникновения? / Д. Хасанова. - С.115-118
Vosko, M. Применение Церебролизина при ишемическом инсульте: клинический обзор с акцентом на исследование Cerelyse / M. Vosko. - С.118-122
Сайко, А. В. Современное состояние проблемы фантомной боли / А. В. Сайко. - С.123-134. - Библиогр.: с. 132-134
Тарас Александрович Скоромец (к 55-летию со дня рождения). - С.135-136
Думанский, Ю. В. Метастазы рака в головной мозг как первичное проявление основного заболевания / Ю. В. Думанский [и др.]. - С.137-141. - Библиогр.: с. 140
Інші автори: Столярова О. Ю., Синяченко О. в., Егудина Е. Д., Степко Ф. А.
Циганок, О. В. Електроміографічна діагностика порушень моторики язика неврологічного генезу в пацієнтів з оклюзійною патологією / О. В. Циганок [та ін.]. - С.142-149. - Бібліогр.: с. 147-148
Інші автори: Кіндій Д. Д., Малюченко М. М., Оджубейська О. Д., Калашніков Д. В.
Бовт, Ю. В. Нічна полісомнографія у хворих у гострому періоді закритої черепно-мозкової травми, обумовленої вибуховою хвилею / Ю. В. Бовт [та ін.]. - С.150-154. - Библиогр.: с. 154
Інші автори: Забродіна Л. П., Кас Ю. В., Коршняк В. О., Сухоруков В. І.
Лабунец, И. Ф. Изменения эндокринной функции тимуса, макрофагов и T-лимфоцитов головного мозга у мышей разного возраста после введения нейротоксина купризона и цитокина / И. Ф. Лабунец. - С.155-161. - Библиогр.: с. 160-161

Знайти схожі
Перейти до описів статей

Алыпова, Е. Е.
Состояние эндотелиальной функции у больных пожилого возраста с дисциркуляторной энцефалопатией и изолированной систолической и систоло-диастолической артериальной гипертензией [Текст] / Е. Е. Алыпова, Л. Я. Васильева-Линецкая // Міжнародний неврологічний журнал. - 2018. - N 4. - С. 73-80. - Библиогр.: с. 78-79
MeSH-головна:
МОЗГА ГОЛОВНОГО ИШЕМИЯ (диагностика, кровь, осложнения)
ГИПЕРТЕНЗИЯ (диагностика, кровь, осложнения)
ПЛЕЧЕВАЯ АРТЕРИЯ (патофизиология, ультрасонография)
ЭНДОТЕЛИЙ СОСУДИСТЫЙ (патофизиология, ультрасонография)
ПОЖИЛЫЕ
Анотація: Актуальність. Дослідження функції ендотелію у хворих із дисциркуляторною енцефалопатією (ДЕ) та артеріальною гіпертензією (АГ) нечисленні і свідчать про її порушення. Відсутність однозначних даних про ендотеліальну дисфункцію (ЕД) у літніх хворих з ДЕ та ізольованою систолічною артеріальною гіпертензією (ІСАГ) або систолодіастолічною артеріальною гіпертензією (СДАГ) визначила характер дослідження. Його мета — вивчити ЕД у хворих похилого віку з ДЕ 2-го ступеня та АГ 2-ї стадії (ІСАГ або СДАГ). Матеріали та методи. Досліджено 104 хворі (45 чоловіків і 59 жінок, середній вік 67,3 ± 4,4 року) з ДЕ, з яких 32 пацієнти без підвищеного артеріального тиску (1-ша група), у 35 хворих мала місце СДАГ (2-га група), у 31 — ІСАГ (3-тя група). Групи формувалися рандомізовано, були однорідними за віком, статтю та давністю захворювання (p 0,05). 86,7 % хворих на тлі медикаментозної терапії мали стабільну помірну АГ. За рівнем систолічного артеріального тиску хво- рі 2-ї і 3-ї групи не розрізнялися (p 0,05). Пульсовий артеріальний тиск у хворих 3-ї групи був достовірно вище, ніж у 2-й (на 17 %; p 0,05), частіше у пацієнтів 3-ї групи спостерігався кризовий характер перебігу АГ (на 14 %; p 0,05). Тільки 16 (15,4 %) хворих регулярно приймали статини і мали нормальні показники ліпідограми, у всіх інших індекс атерогенності був істотно підвищений (p 0,05), не розріз- няючись між різними групами (p 0,05). Судиннорушійну функцію ендотелію визначали на плечовій артерії ультразвуковим методом D. Celermajer, оцінювали ендотелійзалежну (ЕЗВД) і ендотелійнезалежну вазодилатацію (ЕНВД). Зміст ендотеліну-1 (ЕТ-1) досліджували методом імуноферментного аналізу. Рівень оксиду азоту оцінювали спектрофотометричним методом за сумарною концентрацією стабільних метаболітів (NOx), нітритів (NO2 ) і нітратів (NO3). Результати. У всіх групах ЕЗВД і ЕНВД були нижче норми, величина обох показників у хворих 2-ї групи була вірогідно нижче, ніж в 1-й (р 0,05), в 3-й — нижче, ніж у 2-й (р 0,05). Концентрація ЕТ-1 в 1-й групі становила 0,92 ± 0,04 фмоль/мл і знаходилась на верхніх межах допустимого рівня, тоді як у пацієнтів 2-ї і 3-ї групи мало місце істотне підвищення ЕТ-1 вище показника 1-ї групи — на 14,3 % (р 0,05) і 39,8 % (р 0,001) відповідно, при цьому концентрація ЕТ-1 у хворих 3-ї групи була вірогідно вище, ніж у 2-й (р 0,05). Рівень стабільних кінцевих метаболітів оксиду азоту у хворих всіх груп був нижче норми, причому всі показники (NO2, NO3, NOx) у пацієнтів 2-ї групи були вірогідно нижчими, ніж в 1-й (р 0,05), і суттєво вищими, ніж в 3-й (р 0,05). Кореляційний аналіз виявив тісний зворотний зв’язок між концентрацією ЕТ-1 і NO2 як у хворих ІСАГ, так і СДАГ, тоді як у нормотензивних хворих відзначена кореляційна залежність слабкої сили. Висновки. У пацієнтів похилого віку з ДЕ і АГ має місце більш напружене функціонування вазодилатуючої системи порівняно з нормотензивними хворими, яке пов’язане з порушенням ендотеліальної функції. ЕД у хворих з ДЕ та ІСАГ більш значна, ніж у пацієнтів з ДЕ і СДАГ, що слід ураховувати при розробці стратегії лікування.

Дод.точки доступу:
Васильева-Линецкая, Л. Я.
Экземпляры: всего 1 : чит.зал періодичних видань, рук.,кат. (1 экз.)
Свободны: всего 1 : чит.зал періодичних видань, рук.,кат. (1 экз.)
Знайти схожі

Шифр: МУ4/2020/3
Журнал

Медицина сьогодні і завтра [Текст] : науково-практичний журнал. - Харків, 1998 - . - Виходить кожного кварталу
2020р. № 3

Зміст:
Трач, О. О. Індивідуальна мінливість ширини півкуль і потиличних часток великого мозку / О. О. Трач, Д. М. Шиян, Д. І. Маракушин. - С.4-11. - Бібліогр. в кінці ст.
Васильева-Линецкая, Л. Я. Место магнито-лазерной терапии в многопрофильной реабилитации больных с хронической неспецифической дорсалгией с высокой интенсивностью болевого синдрома в условиях поликлиники / Л. Я. Васильева-Линецкая, Н. Ю. Манойленко. - С.12-20. - Библиогр. в конце ст.
Вороненко, О. С. Особливості медикаментозної фармакотерапії у хворих на серцеву недостатність після імплантації постійного електрокардіостимулятора / О. С. Вороненко. - С.21-26. - Бібліогр. в кінці ст.
Сідь, Є. В. Зміни ліпідного профілю після перенесеного гострого інфаркту міокарда на етапі амбулаторного спостереження / Є. В. Сідь, О. С. Кульбачук. - С.27-37. - Бібліогр. в кінці ст.
Особливості розвитку діастолічної дисфункції серця у хворих із коморбідною патологією залежно від функціонального стану нирок. - С.38-46. - Бібліогр. в кінці ст.
Естрін, С. І. Віддалені результати клітинної кардіоміопластики у хворих із рефрактерною стенокардією / С. І. Естрін, Т. В. Кравченко, А. Р. Печененко. - С.47-57. - Бібліогр. в кінці ст.
Пархоменко, К. Ю. Динаміка вмісту С-реактивного білка у крові після герніопластики та симультанних операцій залежно від методів періопераційного забезпечення / К. Ю. Пархоменко. - С.58-64. - Бібліогр. в кінці ст.
Напружено-деформований стан системи "апарат зовнішньої фіксації – таз" при застосуванні стрижнів із різним напрямом нарізі . - С.65-72. - Бібліогр. в кінці ст.
Кузнєцов, А. А. Прогнозування раннього клініко-неврологічного погіршення у хворих на геморагічний півкульовий інсульт на підставі кількісної оцінки вираженості вторинної інтравентрикулярної геморагії / А. А. Кузнєцов. - С.73-82. - Бібліогр. в кінці ст.
Зеленська, К. О. Клініко-психопатологічні особливості депресивних розладів в осіб, які пережили бойові дії / К. О. Зеленська, Т. Ю. Красковська. - С.83-88. - Бібліогр. в кінці ст.
Платинюк, О. Б. Система психотерапевтичної підтримки учасників бойових дій, які одержали поранення / О. Б. Платинюк, В. О. Кощій. - С.89-94. - Бібліогр. в кінці ст.
Стародубцева, Ю. А. Психоосвіта в системі комплексної терапії комп’ютерної залежності / Ю. А. Стародубцева. - С.95-100. - Бібліогр. в кінці ст.
Ярославцев, С. О. Комплексна програма терапії та реабілітації пацієнтів із когнітивними порушеннями при депресивних розладах / С. О. Ярославцев. - С.101-111. - Бібліогр. в кінці ст.

Знайти схожі
Перейти до описів статей

Васильева-Линецкая, Л. Я.
Место магнито-лазерной терапии в многопрофильной реабилитации больных с хронической неспецифической дорсалгией с высокой интенсивностью болевого синдрома в условиях поликлиники [Текст] / Л. Я. Васильева-Линецкая, Н. Ю. Манойленко // Медицина сьогодні і завтра : науково-практичний журнал. - 2020. - № 3. - С. 12-20. - Библиогр. в конце ст.
MeSH-головна:
СПИНА, БОЛИ (лекарственная терапия, патофизиология, реабилитация, терапия)
МАГНИТНЫМИ ПОЛЯМИ ТЕРАПИЯ (использование, методы)
ЛАЗЕРНАЯ ТЕРАПИЯ (использование, методы)
ФИЗИЧЕСКАЯ КУЛЬТУРА ЛЕЧЕБНАЯ (использование, методы)
Анотація: Проведено дослідження ефективності протибольового впливу магнітолазерної терапії (МЛТ) і її поєднань з іншими методами, які справляють доведений протибольовий ефект, при використанні в багатопрофільній реабілітації пацієнтів із хронічною неспецифічною дорсалгією (ХНД) із вираженим больовим синдромом в умовах поліклініки. У дослідження включено 107 хворих із високим рівнем інткенсивності болю (за шкалою ВАШ від 6 до 8 балів - сильний біль) у стадіїї загострення ХНД. Хворих було розподілено на п'ять ідентичних груп. Усі хворі отримували кінезітерапію (КТ). Крім того, пацієнти 1-ї групи отримували МЛТ; 2-ї - ампліпульстерапію (АТ); 3-ї - ультрафонофорез із нестероїдними протизапальними препаратами (УФФ НПЗП); 4-ї - комплекс МЛТ і АТ; 5-ї - МЛТ і УФФ НПЗП. Для оцінювання динаміки болів застосовували ВАШ, для вивчення функціональних можливостей пацієнтів - анкету FAS-9. Унаслідок застосування МЛТ у хворих 1-ї групи тільки незначно зменшувалися болі і порушення функції (р0,05). Десять процедур АТ або УФФ НПЗП у комплексі з КТ сприяли переходу сильних болів у помірні - відповідно з (5,67+-0,37) до (3,30+-0,26) і з (5,75+-0,34) до (3,72+-0,31) бала (р0,001), що дозволило значно збільшити активність КТ. Призначення МЛТ у комплексі з АТ після 8 процедур викликало двократне зниження болю за шкалою ВАШ - із (5,96+-0,39) до (2,82+-0,25) бала (р0,001) і значно поліпшило біомеханіку рухів. Застосування МЛТ у комплексі з АТ або УФФ НПЗП потенціює антиноцицептивний ефект обох комплексів. Отже, раніше відновлюються функціональні можливості пацієнтів, що дозволяє активізувати програми кінезітерапії з перших днів реабілітації. Це приводить до скорочення її термінів.

Дод.точки доступу:
Манойленко, Н.Ю.
Экземпляры: всего 1 : чит.зал періодичних видань, рук.,кат. (1 экз.)
Свободны: всего 1 : чит.зал періодичних видань, рук.,кат. (1 экз.)
Знайти схожі

© Міжнародна Асоціація користувачів і розробників електронних бібліотек і нових інформаційних технологій
(Асоціація ЕБНІТ)