Головна Спрощенний режим Опис Шлюз Z39.50
Авторизація
Прізвище
Пароль
 

Бази даних


Періодичні видання - результати пошуку

Вид пошуку

Зона пошуку
Формат представлення знайдених документів:
повнийінформаційнийкороткий
Відсортувати знайдені документи за:
авторомназвоюроком виданнятипом документа
Пошуковий запит: (<.>S=ГОЛЕНОСТОПНЫЙ СУСТАВ<.>)
Загальна кiлькiсть документiв : 19
Показанi документи с 1 за 19
1.


   
    Хирургическая коррекция патологического положения стопы и голеностопного сустава [Текст] / Н. А. Корышков [и др.] // Вестник травматологии и ортопедии имени Н. Н. Приорова : ежеквартальный научно-практический журнал. - 2013. - № 1. - С. 74-75. - Библиогр. в конце ст. . - ISSN 0869-8678
MeSH-головна:
СТОПЫ ДЕФОРМАЦИИ (хирургия)
ГОЛЕНОСТОПНЫЙ СУСТАВ (патология)
ОРТОПЕДИЧЕСКИЕ ФИКСИРУЮЩИЕ УСТРОЙСТВА НАРУЖНЫЕ (использование)


Дод.точки доступу:
Корышков, Н. А.; Левин, А, Н,; Ходжиев, А. С.; Соболев, К. А.
Экземпляры: всего 1 : чит.зал періодичних видань, рук.,кат. (1 экз.)
Свободны: всего 1 : чит.зал періодичних видань, рук.,кат. (1 экз.)
Знайти схожі

2.


    Шимон, В. М.
    Реабілітаційно-відновне лікування при ушкодженнях гомілковостопного суглоба [Текст] / В. М. Шимон, А. А. Шерегій // Здобутки клінічної і експериментальної медицини = Achievements of Clinical and Experimental Medicine : науково-практичний журнал. - 2013. - № 1. - С. 138-140. - Бібліогр. в кінці ст.
MeSH-головна:
ГОЛЕНОСТОПНЫЙ СУСТАВ (патология)


Дод.точки доступу:
Шерегій, А. А.
Экземпляры: всего 1 : чит.зал періодичних видань, рук.,кат. (1 экз.)
Свободны: всего 1 : чит.зал періодичних видань, рук.,кат. (1 экз.)
Знайти схожі

3.


    Омельченко, Т. Н.
    Переломы лодыжек и быстропрогрессирующий остеоартроз голеностопного сустава: профилактика и лечение [Текст] / Т. Н. Омельченко // Ортопедия, травматология и протезирование. - 2013. - N 4. - С. 35-40
MeSH-головна:
ЛОДЫЖКИ ПОВРЕЖДЕНИЯ (осложнения, профилактика и контроль)
ОСТЕОАРТРИТ (профилактика и контроль, этиология)
ГОЛЕНОСТОПНЫЙ СУСТАВ (патология)

Экземпляры: всего 1 : чит.зал періодичних видань, рук.,кат. (1 экз.)
Свободны: всего 1 : чит.зал періодичних видань, рук.,кат. (1 экз.)
Знайти схожі

4.


   
    Болевой синдром при повреждениях и заболеваниях голеностопного сустава и стопы [Текст] / В. П. Бойков, К. С. Чермаков, С. А. Караулов // Мед. сестра. - 2013. - N 1. - С. 28-30.
MeSH-головна:




Кл.слова (ненормовані):
доврачебная помощь


Дод.точки доступу:
Бойков, В.П.; Чермаков, К.С.; Караулов, С.А.
Экземпляры: всего 1 : чит.зал періодичних видань, рук.,кат. (1 экз.)
Свободны: всего 1 : чит.зал періодичних видань, рук.,кат. (1 экз.)
Знайти схожі

5.


    Шадько, А. А.
    Индивидуальный реконструктивно-восстановительный подход к лечению больных с гнойными артритами голеностопного сустава [Текст] / А.А. Шадько // Український журнал хірургії. - 2013. - N1. - С. 65-68
MeSH-головна:
(патофизиология)
(осложнения, хирургия)
(патофизиология, хирургия)

Экземпляры: всего 1 : чит.зал періодичних видань, рук.,кат. (1 экз.)
Свободны: всего 1 : чит.зал періодичних видань, рук.,кат. (1 экз.)
Знайти схожі

6.


    Іваниця, А. О.
    Відмінності реовазографічних індексів і показників тонусу артерій гомілки у здорових міських юнаків і дівчат різного віку [Текст] / А.О. Іваниця // Укр. мед. альманах. - 2013. - Том16, N6. - С. 24-27
MeSH-головна:
(использование)
(патофизиология)

Экземпляры: всего 1 : чит.зал періодичних видань, рук.,кат. (1 экз.)
Свободны: всего 1 : чит.зал періодичних видань, рук.,кат. (1 экз.)
Знайти схожі

7.


    Мурашова, Н. А.
    Влияние вариантов регионарной анестезии на нейровегетативный и гемореологический статус при операциях по поводу травмы стопы и голеностопного сустава [Текст] / Н. А. Мурашова, П. А. Любошевский, С. В. Ларионов // Регионарная анестезия и лечение острой боли = Regionarnaya anesteziya i lechenie ostroy boli = Reginal anesthesia and acute pain management : ежеквартальный научно-практический журнал. - 2013. - Т. VII, № 2. - С. 28-32. - Библиогр. в конце ст. . - ISSN 1993-6508
MeSH-головна:
ГОЛЕНОСТОПНЫЙ СУСТАВ (хирургия)
СТОПА (хирургия)
АНЕСТЕЗИЯ (вредные воздействия)


Дод.точки доступу:
Любошевский, П.А.; Ларионов, С.В.
Экземпляры: всего 1 : чит.зал періодичних видань, рук.,кат. (1 экз.)
Свободны: всего 1 : чит.зал періодичних видань, рук.,кат. (1 экз.)
Знайти схожі

8.


    Шимон, В. М.
    Діагностика розтягнення (розривів зв'язок) гомілковостопного суглоба в дітей із урахуванням комп'ютерного моделювання [Текст] / В. М. Шимон, О. П. Шармазанова, В. І. Агій // Травма. - 2015. - Том 16, N 4. - С. 60-63. - Библиогр.: с.63
Рубрики: РАСТЯЖЕНИЯ И ДЕФОРМАЦИИ
   КОЛЛАТЕРАЛЬНЫЕ СВЯЗКИ

   ГОЛЕНОСТОПНЫЙ СУСТАВ

   КОМПЬЮТЕРНОЕ МОДЕЛИРОВАНИЕ



Дод.точки доступу:
Шармазанова, О.П.; Агій, В.І.
Экземпляры: всего 1 : чит.зал періодичних видань, рук.,кат. (1 экз.)
Свободны: всего 1 : чит.зал періодичних видань, рук.,кат. (1 экз.)
Знайти схожі

9.


   
    Використання анатомічних орієнтирів у позиціонуванні датчика при сонографії зв'язок надп'ятково-гомілкового суглоба [Текст] = How to use anatomical landmarks in positioning of the sonography sensor in ankle joint examination / Ю. О. Грубар [та ін.] // Вісник наукових досліджень. - 2017. - N 3. - С. 149-152
MeSH-головна:
РАНЫ И ТРАВМЫ
ГОЛЕНОСТОПНЫЙ СУСТАВ
СВЯЗКИ СУСТАВНЫЕ


Дод.точки доступу:
Грубар, Ю. О.; Грубар, М. Ю.; Гнатко, В. В.; Гнатко, І. В.
Экземпляры: всего 1 : чит.зал періодичних видань, рук.,кат. (1 экз.)
Свободны: всего 1 : чит.зал періодичних видань, рук.,кат. (1 экз.)
Знайти схожі

10.


    Омельченко, Т. М.
    Модифікована методика резекційного артродезу у хворих з наслідками уражень надп’ятково-гомілкового суглоба [Текст] / Т. М. Омельченко, О. А. Бур’янов, А. П. Лябах // Лікарська справа = Врачебное дело. - 2016. - № 5/6. - С. 127-131
MeSH-головна:
ЛОДЫЖКИ ПОВРЕЖДЕНИЯ (хирургия)
ГОЛЕНОСТОПНЫЙ СУСТАВ (хирургия)
АРТРОДЕЗ (методы)


Дод.точки доступу:
Бур’янов, О. А.; Лябах, А. П.
Экземпляры: всего 1 : чит.зал періодичних видань, рук.,кат. (1 экз.)
Свободны: всего 1 : чит.зал періодичних видань, рук.,кат. (1 экз.)
Знайти схожі

11.


    Яцкевич, А. Я.
    Доцільність внутрішньосуглобового введення гіалуронової кислоти при артроскопії з приводу остеоартрозу гомілковостопного суглоба [Текст] / А. Я. Яцкевич // Вісник ортопедії, травматології та протезування. - 2018. - N 1. - С. 67-72. - Бібліогр.: с. 72
Рубрики: Суплазин
MeSH-головна:
ОСТЕОАРТРИТ (лекарственная терапия, хирургия)
ГОЛЕНОСТОПНЫЙ СУСТАВ (действие лекарственных препаратов, патология, хирургия)
АРТРОСКОПИЯ (методы)
ГИАЛУРОНОВАЯ КИСЛОТА (прием и дозировка, терапевтическое применение)
ИНЪЕКЦИИ ВНУТРИСУСТАВНЫЕ
ЛЕЧЕНИЯ РЕЗУЛЬТАТОВ АНАЛИЗ

Экземпляры: всего 1 : чит.зал періодичних видань, рук.,кат. (1 экз.)
Свободны: всего 1 : чит.зал періодичних видань, рук.,кат. (1 экз.)
Знайти схожі

12.


   
    Хірургічне лікування передньо-латеральної нестабільності гомілковостопного суглоба [Текст] / Т. М. Омельченко [та ін.] // Вісник ортопедії, травматології та протезування. - 2018. - N 3. - С. 37-41. - Бібліогр. наприкінці ст.
MeSH-головна:
ГОЛЕНОСТОПНЫЙ СУСТАВ (патология, хирургия)
СУСТАВА НЕУСТОЙЧИВОСТЬ (хирургия)
ЛЕЧЕНИЯ РЕЗУЛЬТАТОВ АНАЛИЗ
Анотація: Актуальність. Проведено аналіз результатів хірургічного лікування передньо-латеральної нестабільності гомілковостопного суглоба із застосуванням технік анатомічного відновлення у 80 пацієнтів (42 чоловіки та 38 жінок) у віці від 18 до 43 років. Тривалість симптомів нестабільності склала 5-36 місяців. Були застосовані дві базові методики: за Brostrom (36 випадків) та за Brostrom-Gould (44 випадки). Застосували анкерну фіксацію з посиленими нитками (60 випадків) та трансосальний шов (20 випадків). Результати лікування оцінювали за схемою AOFAS, шкалою Sefton, рівнем болю за ВАШ. Строки спостереження склали від 6 місяців у 78 пацієнтів до одного року і більше у 72 пацієнтів. Результати. Відмінний результат за шкалою Sefton відмічений у 87,2% випадків через 6 місяців та у 93,1% випадків через рік і більше після операції. Динаміка функції стопи за схемою AOFAS була представлена 64,2±0,8 балами до операції, 91,5±6,9 та 96,7±4,3 балами через 6 місяців та один рік і більше після операції, відповідно (p0,01). Рівень болю зменшився з 3,5±0,4 перед операцією до 1,1±0,3 після операції, але різниці між рівнем болю через 6 місяців та через рік і більше після операції не відмічено (1,3±0,8 проти 1,1±0,3; p


Дод.точки доступу:
Омельченко, Т. М.; Турчин, О. А.; Лазаренко, Г. М.; Пятковський, В. М.; Лябах, А. П.
Экземпляры: всего 1 : чит.зал періодичних видань, рук.,кат. (1 экз.)
Свободны: всего 1 : чит.зал періодичних видань, рук.,кат. (1 экз.)
Знайти схожі

13.


    Турчин, О. А.
    Динаміка обсягу рухів у гомілковостопному суглобі під впливом вправ на розтягнення у пацієнтів із підошовним фасціїтом [Текст] / О. А. Турчин, Г. М. Лазаренко, А. П. Лябах // Вісник ортопедії, травматології та протезування. - 2018. - N 3. - С. 64-69. - Бібліогр. наприкінці ст.
MeSH-головна:
ФАСЦИТ ПОДОШВЕННЫЙ (диагностика, осложнения, терапия, ультрасонография)
ДИСТОНИЯ (диагностика, терапия, этиология)
ГОЛЕНОСТОПНЫЙ СУСТАВ (патофизиология)
УПРАЖНЕНИЯ НА РАСТЯЖЕНИЕ МЫШЦ (методы)
Анотація: Мета. Дослідити обсяг розгинання у гомілковостопному суглобі у пацієнтів із підошовним фасціїтом та вплив на нього вправ на розтягнення триголового м’яза литки. Матеріали і методи. До дослідження увійшло 97 пацієнтів (145 випадків) із гострим та хронічним больовим синдромом у ділянці п’яти на ґрунті підошовного фасціїту, серед яких чоловіків було 20, жінок – 77; середній вік пацієнтів складав 44,8±11,9 років. Середня тривалість больового синдрому склала 13,3±17,4 місяців; середній рівень болю за ВАШ становив 7,8±0,7 бали; середнє значення індексу маси тіла – 25,6±3,6. Обсяг пасивного розгинання у гомілковостопному суглобі вимірювали за 0-прохідним методом за допомогою двоплощиного кутоміра. Відносне вкорочення триголового м’яза литки досліджували за допомогою проби N. Silfverskiold. Виміри повторювали через 1 добу після вправ на розтягнення триголового м’яза литки (стретчинг) та через 6 місяців. Застосовували навантажувальний та ненавантажувальний стретчинг підошовної фасції та литкового м’яза. Результати отриманих даних заносили в електронні таблиці, розраховували метод описової статистики. Суттєві відмінності визначали за допомогою однофакторного дисперсійного аналізу. Усі розрахунки проводили в Microsoft Office Excel 2010 з використанням наданого пакету програм. Результати. Аналіз результатів показав, що середнє значення розгинання у гомілковостопному суглобі при розігнутому колінному суглобі до лікування склало 4,07±3°, а у зігнутому положенні – 9,18±4,4°. Після проведеного курсу стретчингу через 1 добу обсяг розгинання, виміряний у 45 пацієнтів, при розігнутому колінному суглобі збільшився до 5,64±2,87°, а при зігнутому становив 12,17±3,9°. Через 6 місяців лише у 20 пацієнтів були виконані контрольні виміри, визначено, що у них зберігався збільшений обсяг розгинання у порівнянні з вимірами, проведеними до стретчингу, однак дещо нижчий у порівнянні з вимірами, проведеними через 1 добу після вправ на розтягнення. Розрахунки показали статистично значимий вплив (р0,001) вправ на розтягнення м’язів литки на збільшення обсягу розгинання у гомілковостопному суглобі при розігнутому колінному суглобі як через 1 добу, так і через 6 місяців. Висновки. У більшості випадків підошовний фасціїт супроводжується функціональним еквінусом. Обсяг розгинання у гомілковостопному суглобі у пацієнтів із підошовним фасціїтом при розігнутому колінному суглобі становив 4,07±3°, а у зігнутому положенні – 9,18±4,4°. Вправи на розтягнення триголового м’яза литки суттєво впливають (р0,001) на збільшення обсягу розгинання у гомілковостопному суглобі як через 1 добу, так і через 6 місяців.


Дод.точки доступу:
Лазаренко, Г. М.; Лябах, А. П.
Экземпляры: всего 1 : чит.зал періодичних видань, рук.,кат. (1 экз.)
Свободны: всего 1 : чит.зал періодичних видань, рук.,кат. (1 экз.)
Знайти схожі

14.


    Омельченко, Т. М.
    Резекційний артродез надп'ятково-гомілкового суглоба. Біомеханічні аспекти й алгоритм вибору засобів фіксації [Текст] / Т. М. Омельченко, О. А. Бур'янов, А. П. Лябах // Ортопедия, травматология и протезирование. - 2018. - N 4. - С. 64-70. - Бібліогр. наприкінці ст.
MeSH-головна:
ГОЛЕНОСТОПНЫЙ СУСТАВ (патология, рентгенография, хирургия)
АРТРОДЕЗ (методы)
СТОПЫ СУСТАВЫ (рентгенография, хирургия)
ЛЕЧЕНИЯ РЕЗУЛЬТАТОВ АНАЛИЗ
Анотація: Цель: улучшить результаты резекционного артродеза голеностопного сустава (ГС) путем применения биомеханически обоснованной модификации методики хирургического лечения и дифференцированного подхода к выбору средств фиксации. Методы: изучены итоги лечения 348 па- циентов (192 мужчины, 156 женщин, средний возраст (48,5 ± 3,8) года). В основной группе (n1 = 176) применена модифицированная методика артродеза ГС и дифференцированный подход к выбору средств фиксации, в группе сравнения (n2 = 172) — традиционные методы артродеза ГС. Результаты: в основной группе у 164 пациентов (93 %) артродез оказался эффективным, средний срок костного сращения составил (8,9 ± 0,4) недель. В группе сравнения костный анкилоз достигнут у 138 человек (79 %) в среднем через (11,5 ± 0,9) недель. Через (3,4 ± 1,8) года при оценке по AOFAS в основной группе средний показатель для заднего отдела стопы составил (78,2 ± 1,2) балла, для среднего — (81,3 ± 1,3), что соответствует хорошему функциональному результату при абсолютном отсутствии движений в ГС. В группе сравнения средний показатель по AOFAS для заднего отдела стопы составил (57,1 ± 1,3) балла, для среднего — (53,7 ± 1,4). В основной группе по отношению к группе сравнения выявлено уменьшение общего времени опоры на 17,8 %, увеличение времени переката через пятку (в среднем (23,8 ± 0,8) %), уменьшение времени переката через передний отдел до (27,1 ± 1,2) % и умеренное повышение межтолчкового периода (49,1 ± 1,2) %. Уменьшение импульса силы вертикальной составляющей в основной группе (3608 ± 2,4) по сравнению с группой сравнения (3982 ± 3,6) свидетельствует о снижении энергоемкости ходьбы при использовании модифицированной методики резекционного артродеза. Выводы: показано преимущество применения модифицированной методики резекционного артродеза ГС перед традиционной, что подтверждено функциональными, биомеханическими и рентгенологическими исследованиями.


Дод.точки доступу:
Бур'янов, О. А.; Лябах, А. П.
Экземпляры: всего 1 : чит.зал періодичних видань, рук.,кат. (1 экз.)
Свободны: всего 1 : чит.зал періодичних видань, рук.,кат. (1 экз.)
Знайти схожі

15.


    Грубар, Ю. О.
    МРТ-дослідження латеральної групи зв'язок надп'ятково-гомілкового суглоба та дистального міжгомілкового синдесмозу в осіб молодого віку [Текст] = MRI investigation of the lateral group of ligaments in the ankle joint and distal tibiofibular syndesmosis in young age patients / Ю. О. Грубар, І. Я. Кузів, О. В. Кузів // Вісник наукових досліджень. - 2019. - N 1. - С. 56-62
MeSH-головна:
РАНЫ И ТРАВМЫ
ГОЛЕНОСТОПНЫЙ СУСТАВ
СВЯЗКИ СУСТАВНЫЕ
МОЛОДЫЕ
Анотація: Надп’ятково-гомілковий суглоб серед суглобів нижньої кінцівки травмується найчастіше. Вважають, що ушкоджуються його зв’язки в 1 людини на 10 000 мешканців на день. Найчастіше виникають ушкодження бічних зв’язок надп’ятково-гомілкового суглоба, що становить близько 95 % усіх його травм, разом з тим, як переломи кісточок виникають приблизно у 15 % випадків. Ушкодження зв’язок дистального міжгомілкового синдесмозу більшості випадків відбувається при переломах кісточок типу В та С (згідно з класифікацією Асоціації остеосинтезу (АО)). Оцінка ступеня ушкодження зв’язок базується на результатах клінічного обстеження, сонографії, рентгенографії, а в деяких випадках – КТ- та МРТ-дослідженнях. Збільшення роздільної здатності апаратів МРТ, удосконалення методики проведення досліджень відновлює інтерес до вивчення незмінених структур суглобів, у тому числі надп’ятково-гомілкового в різних вікових групах. Мета дослідження – продемонструвати можливості високопольної (1,5 тесла) магнітно-резонансної томографії у діагностиці незмінених латеральних колатеральних зв’язок та дистального міжгомілкового синдесмозу в людей молодого віку. Матеріали і методи. У дослідженні взяли участь 12 добровольців молодого віку, з них ‒ 8 чоловіків і 4 жінки. Середній вік обстежуваних становив (19,3±2,16) року. Дослідження проводили на високопольному 1,5 тесловому магнітно-резонансному томографі “Siemens Magnetom Аvanto”. Результати досліджень та їх обговорення. Передню надп’ятково-малогомілкову і задню надп’ятково-малогомілкову зв’язки було виявлено у 100 % досліджень надп’ятково-гомілкового суглоба в аксіальній площині. Задню надп’ятково-малогомілкову зв’язку було ідентифіковано в усіх дослідженнях у фронтальній площині. П’ятково-малогомілкову зв’язку було виявлено в 67 % в аксіальній та 83 % у корональній площинах. Передню і заднью міжгомілкові зв’язки синдесмозу, як правило, було добре видно на двох або більше послідовних аксіальних і фронтальних зображеннях. Міжкісткову зв’язку спостерігали у 75 % випадків і складалася з більше ніж двох пучків волокон. Висновки. Ділянка надпʼятково-гомілкового суглоба – це складний топографо-анатомічний об’єкт. Зображення, отримані при магнітно-резонансній томографії даної ділянки, мають багато особливостей. Вивчення даних МРТ-дослідження зв’язок надпʼятково-гомілкового суглоба в осіб молодого віку, в яких відсутній травматичний анамнез, дозволяє сформувати категорію їх візуальної норми з диференційною метою.


Дод.точки доступу:
Кузів, І. Я.; Кузів, О. В.
Экземпляры: всего 1 : чит.зал періодичних видань, рук.,кат. (1 экз.)
Свободны: всего 1 : чит.зал періодичних видань, рук.,кат. (1 экз.)
Знайти схожі

16.


    Грубар, Ю. О.
    Використання стрес-тесту при сонографії в ранній діагностиці ушкоджень латеральної групи зв'язок при інверсійній травмі надп'ятково-гомілкового суглоба [Текст] = The use of stress-test during sonography in the early diagnostic of the injury of the lateral group of ligaments with the inversion trauma of ankle joint / Ю. О. Грубар, Ю. Ю. Грубар, В. В. Гнатко // Вісник наукових досліджень. - 2019. - N 2. - С. 42-46
MeSH-головна:
ГОЛЕНОСТОПНЫЙ СУСТАВ
ЛОДЫЖКИ ПОВРЕЖДЕНИЯ
СВЯЗКИ СУСТАВНЫЕ
РАНЫ И ТРАВМЫ (диагностика)
Анотація: Гострі ушкодження зв’язкового апарату надп’ятково-гомілкового суглоба є одними з найпоширеніших видів травм опорно-рухової системи. До даного типу ушкоджень переважно залучається латеральний зв’язковий комплекс, що включає передню надп’ятково-малогомілкову зв’язку, п’ятково-малогомілкову та задню надп’ятково-малогомілкову зв’язки. Мета дослідження – оцінити можливості ультразвукового дослідження з використанням стрес-тестів при різних ступенях ушкодження латеральної групи зв’язок надп’ятково-гомілкового суглоба унаслідок гострої інверсійної травми. Матеріали і методи. У діагностиці ушкоджень зв’язкового апарату надп’ятково-гомілкового суглоба пріоритетним залишається первинний огляд пацієнта лікарем-травматологом. При показаннях виконують рентгенографію з метою виключення переломів. У стандартну процедуру додаткових методів дослідження для оцінки ушкоджень опорно-рухового апарату включено сонографію. УЗД має ряд переваг над додатковими методами дослідження, а саме, комп’ютерною томографією та магнітно-резонансною томографією для оцінки стану зв’язкового апарату суглобів, зокрема здатність проводити динамічну оцінку та стрес-тести в реальному часі, уникаючи ризиків радіаційної експозиції. Одночасно проводили сонографічне дослідження травмованого та контрлатерального суглоба апаратами Aloka SSD 2000 і Acuson Antares (Siemens) з використанням високочастотних широкосмугових датчиків із робочою частотою 7–12 МГц. Результати досліджень та їх обговорення. У дослідженні взяли участь 43 пацієнтів віком від 19 до 48 років із гострою інверсійною травмою зв’язок надп’ятково-гомілкового суглоба, з них ‒ 26 (60,47 %) чоловіків та 17 (39,53 %) жінок. Середній вік обстежуваних становив (26,3±4,8) року. Обстеження в більшості випадків проводили на 4–6 день із моменту травми після обов’язкового попереднього огляду лікарем ортопедом-травматологом. У процесі клінічного та сонографічного обстежень ушкодження зв’язок I ступеня виявлено в 12 (27,90 %) пацієнтів. Частковий розрив зв’язок (II ступінь) був у 26 (60,47 %) травмованих. Ушкодження III ступеня (тяжкі) – повний розрив зв’язки зі значним болем, набряком та гематомою виявлені у 5 (11,63 %) осіб. Висновки. Сонографія має високу чутливість у діагностиці ушкоджень зв’язок латерального відділу надп’ятково-гомілкового суглоба. Вона є особливо цінним методом ранньої діагностики, коли її застосовують для оцінки розриву зв’язок, проводячи стрес-тести при гострій травмі в реальному часі. Отримані результати потребують подальшого дослідження з метою розробки технологічного обладнання та удосконалення методики проведення стрес-тесту, що якісно покращить результати сонографії латеральної групи зв’язок при гострій інверсійній травмі надп’ятково-гомілкового суглоба.


Дод.точки доступу:
Грубар, Ю. Ю.; Гнатко, В. В.
Экземпляры: всего 1 : чит.зал періодичних видань, рук.,кат. (1 экз.)
Свободны: всего 1 : чит.зал періодичних видань, рук.,кат. (1 экз.)
Знайти схожі

17.


   
    Корекційна остеотомія бічної кісточки гомілки при її хибно консолідованих переломах [Текст] / Т. М. Омельченко [та ін.] // Клінічна хірургія. - 2018. - Том 85, N 11. - С. 71-73. - Бібліогр. наприкінці ст.
MeSH-головна:
КОНЕЧНОСТИ НИЖНЕЙ ТРАВМЫ (осложнения)
ОСТЕОАРТРИТ (хирургия, этиология)
ГОЛЕНОСТОПНЫЙ СУСТАВ (патология, хирургия)
ОСТЕОТОМИЯ (методы)
Анотація: Мета. Визначити оптимальну кількість біопсійних стовпчиків у разі підозри на рак передміхурової залози (РПЗ) та оптимальні строки повторної біопсії передміхурової залози (ПЗ) у пацієнтів з простатичною інтраепітеліальною неоплазією (ПІН). Матеріали і методи. Проаналізовано результати трирічного спостереження за 166 пацієнтами з ПІН, у яких діагноз було встановлено за допомогою біопсії ПЗ із взяттям 6 - 18 стовпчиків тканини. Результати. Із 166 пацієнтів з ПІН у 58 (34,9%) виявили РПЗ. Найменша (23,1%) частота виявлення РПЗ була у хворих, яким виконали 12-точкову первинну біопсію. Найбільшою (62,5%) частота виявлення РПЗ була у хворих, яким виконали секстантну первинну біопсію. Після секстантної біопсії більшість спостережень РПЗ реєстрували протягом першого року. Після біопсії із взяттям тканини з 12 і більше точок найчастіше виявляли РПЗ на третьому році. У хворих після біопсії із взяттям 8 - 10 стовпчиків тканини РПЗ виявляли протягом другого року. Висновки. Оптимальна кількість біопсійних зразків тканини - 12 стовпчиків, оптимальні строки повторної біопсії 6 - 12 міс ПЗ -після секстантної біопсії та 24 - 36 міс - після біопсії із взяттям тканини з 12 і більше точок.


Дод.точки доступу:
Омельченко, Т. М.; Бурьянов, О. А.; Лябах, А. П.; Турчин, О. А.
Экземпляры: всего 1 : чит.зал періодичних видань, рук.,кат. (1 экз.)
Свободны: всего 1 : чит.зал періодичних видань, рук.,кат. (1 экз.)
Знайти схожі

18.


   
    Особливості формування, діагностики та лікування вальгусної деформації гомілковостопного суглоба у хворих із наслідками відкритих форм спінальних дизрафій [Текст] / А. І. Чеверда [и др.] // Вісник ортопедії, травматології та протезування : український науково-практичний журнал. - 2018. - № 4. - С. 55-64. - Бібліогр. в кінці ст. . - ISSN 0132-2486
MeSH-головна:
ГОЛЕНОСТОПНЫЙ СУСТАВ (патофизиология, хирургия)
СПИНАЛЬНЫЙ ДИЗРАФИЗМ (патофизиология)
Анотація: Актуальність. Покращити діагностику та удосконалити методи хірургічного лікування вальгусної деформації гомілковостопного суглоба у хворих із наслідками відкритих форм спінальних дизрафій. Матеріали і методи обстеження. В основу роботи покладено аналіз результатів діагностики та хірургічного лікування вальгусної деформації гомілковостопного суглоба у 14 пацієнтів із наслідками відкритих форм спінальних дизрафій, що перебували на лікуванні в клініці травматології та ортопедії дитячого віку ДУ “ІТО НАМНУ” в період із 2010 по 2018 рік. Усі пацієнти обстежені клінічно та рентгенологічно. При рентгенологічному обстеженні визначали ступінь вкорочення малогомілкової кістки, формування клиновидної деформації дистального епіфіза великогомілкової кістки та кута нахилу таранної кістки в межах гомілковостопного суглоба. Для визначення ступеня вкорочення малогомілкової кістки використовували класифікацію Malhotra et al. (1984), при оцінці формування клиновидної деформації дистального епіфіза великогомілкової кістки використовували класифікацію, запропоновану Shapiro, Simon and Glimcher (1979). Результати та їх обговорення. У результаті проведеного аналізу клініко-рентгенологічного обстеження хворих із наслідками відкритих форм спінальних дизрафій встановлено сильний прямий кореляційний зв’язок між показником частоти формування вальгусної деформації гомілковостопного суглоба та плоско-вальгусною чи п’ятко-вальгусною деформацією стоп (r=0,99; p?0,05): вальгусна деформація гомілковостопного суглоба супроводжується вальгусним відхиленням стопи. Розроблені показання до хірургічного лікування залежно від віку дитини, ступеня вальгусної деформації гомілковостопного суглоба, який визначався рівнем вкорочення малогомілкової кістки та ступенем клиновидної деформації дистального епіфіза великогомілкової кістки. Висновки. Хірургічна корекція є єдиним способом лікування вальгусної деформації гомілковостопних суглобів, що дає стійкий клінічний ефект.


Дод.точки доступу:
Чеверда, А.І.; Гук, Ю.М.; Зима, А.М.; Кінча-Поліщук, Т. М.
Экземпляры: всего 1 : чит.зал періодичних видань, рук.,кат. (1 экз.)
Свободны: всего 1 : чит.зал періодичних видань, рук.,кат. (1 экз.)
Знайти схожі

19.


   
    Двоетапна фіксація у лікуванні діабетичної артропатії гомілковостопного суглоба [Текст] / А. К. Рушай [та ін.] // Клінічна ендокринологія та ендокринна хірургія = Clinical endocrinology and endocrine surgery : науковий медичний журнал. - 2021. - № 2. - С. 46-51. - Бібліогр. в кінці ст. . - ISSN 1818-1384
MeSH-головна:
ДИАБЕТИЧЕСКИЕ ОСЛОЖНЕНИЯ
ГОЛЕНОСТОПНЫЙ СУСТАВ (патология)
Анотація: Мета - поліпшити результати лікування діабетичних артропатій гомілковостопного суглоба шляхом застосування змінного кінцевого методу фіксації - функціональної іммобілізації напівжорсткими системами після артродезування з використанням кільцевих фіксаторів (КФ). Матеріали та методи. Представлено досвід лікування 12 хворих з діабетичною остеоартропатією гомілковостопного суглоба. Після проведення артродезу і фіксації КФ здійснювали змінний остеосинтез пов’язками Scotchcаst/Softcаst. Застосування позавогнищевих КФ спице-стержньового типу першим етапом при малій травматичності мало переваги, але час фіксації до появи зрощення між великогомілковою і таранною кістками був значним, що спричинило зменшення жорсткості фіксації системи кістка-спиця і появу запалення в місцях виходу спиць. Це потребувало переходу на інші засоби фіксації, які б забезпечували можливість функціонального використання кінцівки. Нами використано функціональні пов’язки зі Scotchcаst/Softcаst, які накладали циркулярно, з ребрами жорсткості по бічних поверхнях, що давало змогу здійснювати опорну функцію кінцівки. Втручання (артродезування гомілковостопного суглоба) проводили під мультимодальним знеболюванням. Судинні порушення потребували проведення кровозбережуваної терапії (використання джгута та введення розчину транексамової кислоти) і профілактики мікротромбозів (призначення бімепарину). Для лікування діабетичної нейропатії та обмінних порушень призначали комплекси вітамінів групи В і С, препарати кальцію і вітаміну D3, антиоксиданти. Результати. Динаміка більшості досліджених показників згортальної-протизгортальної системи статистично значущо не відрізнялася (активований частковий тромбопластиновий час, протромбіновий час, міжнародне нормалізоване відношення, кількість тромбоцитів). Спостерігали тенденцію до зсуву показників до рекомендованої безпечної зони і навіть статистично значуще зниження рівня розчинних фібринмономерних комплексів (R2= 0,9494). Висновки. Застосування іммобілізувальних пов’язок зі Scotchcаst/Softcаst у хворих з діабетичними артропатіями було безпечним після артродезування і фіксації КФ. Ця тактика дала змогу відновити опороздатність кінцівок у ранні строки лікування, що поліпшило соціальну адаптацію хворих.


Дод.точки доступу:
Рушай, А.К.; Скиба, В.В.; Лисайчук, Ю.Л.; Ковальчук, В.С.; Хомут, Ю.В.; Жагдаль, А.А.
Экземпляры: всего 1 : чит.зал періодичних видань, рук.,кат. (1 экз.)
Свободны: всего 1 : чит.зал періодичних видань, рук.,кат. (1 экз.)
Знайти схожі

 
© Міжнародна Асоціація користувачів і розробників електронних бібліотек і нових інформаційних технологій
(Асоціація ЕБНІТ)