Головна Спрощенний режим Опис Шлюз Z39.50
Авторизація
Прізвище
Пароль
 

Бази даних


Періодичні видання - результати пошуку

Вид пошуку

Зона пошуку
у знайденому
Формат представлення знайдених документів:
повнийінформаційнийкороткий
Відсортувати знайдені документи за:
авторомназвоюроком виданнятипом документа
Пошуковий запит: <.>II=AУ50/2018/4<.>
Загальна кiлькiсть документiв : 53
Показанi документи с 1 за 20
 1-20    21-40   41-53 
1.


   
    Покази до планового хірургічного лікування первинного симптомного хронічного захворювання вен нижніх кінцівок, зовнішніх статевих органів, промежини у вагітних [Текст] / В. М. Антонюк-Кисіль [та ін.] // Art of Medicine : науково-практичний журнал. - 2018. - № 4. - С. 8-11. - Бібліогр. в кінці ст. . - ISSN 2521-1455
MeSH-головна:
ВАРИКОЗНОЕ РАСШИРЕНИЕ ВЕН (хирургия)
ВУЛЬВА (патофизиология, химия)
ПРОМЕЖНОСТЬ (патофизиология, хирургия)
БЕРЕМЕННОСТЬ
ПРОМЕЖНОСТЬ (патофизиология, хирургия)
Анотація: Ціль. Розробити івпровадити строго індивідуальні покази до безпечного, як для матері, так і дитини, планового хірургічного лікування вагітних з первинним симптомним хронічним захворюванням вен (ПСХЗВ) в умовах короткотерміновим перебуванням в акушерському стаціонарі. Матеріали і методи дослідження. На базі комунального закладу «Обласний перинатальний центр» Рівненської обласної ради за період з 2013р. по 2018р. прооперовано 356 вагітних з ПСХЗВ С2s-C4s,Еp,Аs,p.Pr(СЕ-АР,2002). Всім оперованим вагітним виконано дуплексне сканування вен з картографуванням патологічних зон (рефлюкси, варикозні конгломерати). Результати дослідження та їх обговорення. Оперативні втручання виконували тільки при згоді вагітних, при відсутності протипоказів до оперативного втручання як з боку соматичного, так і акушерського статусів в умовах акушерського стаціонару. Всі оперативні втручання виконувались без премедикації, використовували для знеболення тумесцентну анестезію і хірургічну методику по типу CHIVAпри низхідному розвиткові ПСХЗВ, а при висхідному -поєднання методик CHIVAі ASVAL. Показами до планового оперативного втручання: у 246 вагітних (69,10 %) –наростання явищ хронічної венозної недостатності нижніх кінцівок, зовнішніх статевих органів, промежини, не дивлячись на проведену консервативну терапію; у 84 пацієнток (23,60 %) з ціллю підготовки пологових шляхів до природніх пологів при варикозному розширенні вен зовнішніх статевих органів та промежини, для зменшення ризиків кровотеч при можливому розриві варикозних вузлів та звужуючи покази до хірургічних пологів; у 26 хворих (7,30 %) за їх побажанням зменшення косметичних проблем, які обумовлені варикозним розширенням вен зовнішніх статевих органів і/або на відкритих частинах нижніх кінцівок. Висновки. Основними показами до планового оперативного втручання є: відсутність позитивного резуль-тату від консервативної терапії ППХЗВ нижніх кінцівок, промежини, зовнішніх статевих органів та пахвинного каналу, при прогресуванні клінічних проявів захворювання; косметичні дефіцити зовнішніх статевихорганів та на відкритих частинах нижніх кінцівок; підготовка пологового шляху для безпечного проведення пологів природнім шляхом. Операційне втручання проведене в плановому порядку у спеціалізованому акушерському закладі по строго індивідуальних показах зврахуванням стану вагітної, плоду, венозної гемодинаміки є у 100% безпечним як для матері, так і плоду за даними об’єктивного обстеження.


Дод.точки доступу:
Антонюк-Кисіль, В.М.; Дзюбановський, І. Я.; Єнікеєва, В.М.; Лічнер, С.І.
Экземпляры: всего 1 : чит.зал періодичних видань, рук.,кат. (1 экз.)
Свободны: всего 1 : чит.зал періодичних видань, рук.,кат. (1 экз.)
Знайти схожі

2.


    Борисенко, В. Б.
    Бар'єрна профілактика спайкової непрохідності кишечника [Текст] / В. Б. Борисенко, А. М. Ковальов // Art of Medicine : науково-практичний журнал. - 2018. - № 4. - С. 12-16. - Бібліогр. в кінці ст. . - ISSN 2521-1455
MeSH-головна:
КИШЕЧНАЯ НЕПРОХОДИМОСТЬ (профилактика и контроль, терапия)
Анотація: Резюме. У результаті проведеного експериментально-клінічного дослідження розроблено новий спосіб профілактики розвитку спайкової хвороби очеревини та спайкової кишкової непрохідності. Ефективність способу доведено в експерименті на 72 щурах, яким проводили порівняльну оцінку ефективності стандартного використання препарату «Декасан» та запропонованого нами поліетиленгліколю 4000. Дані макроскопічного та мікроскопічного патоморфологічного дослідження засвідчили високу ефективність поліетиленгліколю 4000 у порівнянні з Декасаном. При макроскопічному дослідженні органів черевної порожнини, у тварин, у яких використовували поліетиленгліколь 4000, на аутопсії згідно з заявленими строками виведення з експерименту, візуальних проявів спайкової хвороби очеревини виявлено не було. Згідно з даними мікроскопічного патоморфологічного дослідження виявлено, що використання поліетиленгліколю 4000 призводить до зменшення альтеративних, запальних та судинних змін в стінці тонкої кишки та її брижі та наростання гіперплазії лімфоїдної тканини в товщі слизової оболонки кишки. На 28 добу експерименту відмічалося відновлення цілісності кишки, уповільнення та регреспроцесів утворення міжкишкових спайок. При візуальному дослідженні результатів профілактики спайкової хвороби очеревини в клініці у 21 оперованого хворого з приводу спайкового ілеусу, проявів спайкової хвороби очеревини в післяопераційному періоді виявлено не було, а отримані дані співпадали з даними макроскопічної оцінки органів черевної порожнини в експерименті.


Дод.точки доступу:
Ковальов, А.М.
Экземпляры: всего 1 : чит.зал періодичних видань, рук.,кат. (1 экз.)
Свободны: всего 1 : чит.зал періодичних видань, рук.,кат. (1 экз.)
Знайти схожі

3.


    Василик, Т. П.
    Пластика вентральної грижі проленовим імплантом: реакція нервовом'язових закінчень передньої черевної стінки [Текст] / Т. П. Василик, С. М. Василюк, С. Л. Попель // Art of Medicine : науково-практичний журнал. - 2018. - № 4. - С. 17-20. - Бібліогр. в кінці ст. . - ISSN 2521-1455
MeSH-головна:
ГРЫЖА ВЕНТРАЛЬНАЯ (хирургия)
ПРОТЕЗЫ И ИМПЛАНТАТЫ (использование)
БРЮШНАЯ СТЕНКА (иннервация)
Анотація: Мета. Провести кількісну оцінку перебудови нервово-м’язових закінчень у ділянці пластики великих вентральних дефектів. Матеріали. В основу роботи покладена оцінка структурної перебудови нервово-м’язового компонента передньої черевної стінки після проведення алопластики значного за розмірами вентрального дефекту з використанням проленового імпланту. Гістологічне дослідження проводили у 20 щурів через 1, 2 і 3місяці після імплантації. Морфометрично визначали відносні та абсолютні показники нервово-м’язових з’єднань. Результати. У дослідженні з’ясовано, що механічне напруження м’язово-апоневротичного шару черевної стінки при натягуванні і зіставленні країв експериментального дефекту є істотним чинником, який зумовлює збільшення термінів рубцювання, а також викликає стабільні дегенеративні процеси нервово-м’язово-апоневротичних структур. Це супроводжується дистрофічними явищами нервово-м’язово-апоневротичного шару передньої черевної стінки з найбільшою виразністю патологічних змін до кінця першого місяця після проведення алопластики. Застосування проленового імпланту для пластики без механічної напруги нервово-м’язових структур дозволяє значно оптимізувати перебіг відновно-пристосувальних процесів протягом трьох місяців післяопераційного періоду, що підтверджується відповідними електроміографічними показниками. Висновки. Проведений кількісний морфофункціональний аналіз дозволив визначити напруження процесів адаптації периферійного нервового апарату у м’язах черевної стінки при співставленні країв експериментального дефекту. Це можна розцінювати як суттєвий фактор, що обумовлює збільшення термінів перебігу рубцювання, а також викликає стабільні дегенеративні зміни у нервово-м’язових структурах. Така післяопераційна дезадаптація супроводжується дистрофічними процесами у м’язових волокнах, що підтверджується електро-нейроміографічними показниками. Пік цих явищ у компонентах передньої черевної стінки з найбільшим загостренням патологічних змін спостерігається у період до третього місяця після проведення оперативного втручання. Застосування проленового протезу за умов уникнення механічної напруги м’язово-апоневротичних структур дозволяє значно оптимізувати перебіг відновно-пристосувальних процесів у віддалені терміни після алопластики за рахунок відновлення морфофункціональних особливостей нервово-м’язових закінчень.


Дод.точки доступу:
Василюк, С.М.; Попель, С.Л.
Экземпляры: всего 1 : чит.зал періодичних видань, рук.,кат. (1 экз.)
Свободны: всего 1 : чит.зал періодичних видань, рук.,кат. (1 экз.)
Знайти схожі

4.


    Василюк, С. М.
    Гендерні особливості клінічного перебігу хронічного геморою ІІІ-ІV ступеня [Текст] / С. М. Василюк, С. С. Сідорук // Art of Medicine : науково-практичний журнал. - 2018. - № 4. - С. 21-24. - Бібліогр. в кінці ст. . - ISSN 2521-1455
MeSH-головна:
ГЕМОРРОЙ (патофизиология, терапия)
Анотація: Мета. Оцінити гендерні особливості клінічного перебігу геморою III-IVступеня за Goligher. Матеріали. Нами проведене клінічне обстеження і лікування 140 пацієнтів із хронічним гемороєм III-IVступеня за Goligher. Результати. Чоловіків було 58 (41,4±4,20 %), жінок –82 (58,6±4,20%). Молодий віксклав 52,1±4,20%. У чоловіків частіше (p0,001) спостерігався анамнез захворювання від двох до п’яти, а у жінок –від п’яти до десяти років. Чоловіки відмічали частіше вживання жирних сортів м’яса, гострої та перченої їжі, алкоголю (p0,01). Підвищений індекс маси тіла (30 і вище) частіше зустрічався у жінок (p0,05). На постійне відчуття дискомфорту в задньому проході скаржилися 30,5±5,08 % жінок та 10,3±4,0 % чоловіків (p0,01). У жінок частіше (p0,05) з’являлися зовнішні гемороїдальні вузли (26,8±4,89 %), ніж у чоловіків (10,3±4,0 %). Шістдесят дев’ять жінок (84,1±4,03 %) та 51 чоловік (87,9±4,3 %) вказували на наявність кровотечі яскравого червоного кольору з заднього проходу. Наявність смужок крові в калі відмічали 23,2±5,08 % жінок і 21,6±5,8 % чоловіків; появу артеріальної крові –23,2±5,08 % і 29,4±6,4 %; згустки крові –10,0±3,63 % і 7,8±3,8 %; забруднення білизни кров’ю –7,2±3,12 % і 5,9±3,3 %. Висновки. Не відмічалося відмінностей за статтю і віком пацієнтів, однак, у чоловіків частіше (p0,001) спостерігався анамнез захворювання від двох до п’яти, а у жінок –від п’яти до десяти років. Чоловіки частіше (p0,01) відмічали нездорове харчування, у жінок виявляли високий індекс маси тіла та вагітність і пологи в анамнезі (p0,05). У жінок частіше буловідчуття дискомфорту в задньому проході та комбінований геморой (p0,05).


Дод.точки доступу:
Сідорук, С.С.
Экземпляры: всего 1 : чит.зал періодичних видань, рук.,кат. (1 экз.)
Свободны: всего 1 : чит.зал періодичних видань, рук.,кат. (1 экз.)
Знайти схожі

5.


   
    Рентгенологічна, ендоскопічна і ультразвукова діагностика гострого біліарного панкреатиту [Текст] / С. М. Василюк [та ін.] // Art of Medicine : науково-практичний журнал. - 2018. - № 4. - С. 25-27. - Бібліогр. в кінці ст. . - ISSN 2521-1455
MeSH-головна:
ПАНКРЕАТИТ ОСТРЫЙ НЕКРОТИЗИРУЮЩИЙ (диагностика)
РЕНТГЕНОГРАФИЯ (методы)
ЭНДОСКОПИЯ (методы)
УЛЬТРАСОНОГРАФИЯ (методы)
Анотація: Мета. Оцінити найбільш типові ознаки при рентгенологічному, ендоскопічному та ультразвуковому обстеженні пацієнтів з гострим біліарним панкреатитом. Матеріали. Проведене клінічне обстеження і лікування 126 пацієнтів з гострим біліарним панкреатитом. У 107 хворих (84,9±3,19 %) клінічний перебіг панкреатиту розцінювали як легкої і середньої тяжкості. Результати. При виконанні рентгенографії органів грудної клітки в прямій проекції виявляли ознаки панкреатоплеврального синдрому. Випіт в плевральній порожнині був виявлений у 17 пацієнтів (OR0,02; 95 CI0,01-0,05). При оглядовому рентгенологічному дослідженні органів черевної порожнини часто спостерігали симптом Gobiet–48 (38,1±4,33 (OR0,38; 95 CI0,23-0,63); симптом Stuart–у 33 (26,2±3,92%) (OR0,13; 95%; CI0,07-0,22); пневматизовані петлікишечника в проекції підшлункової залози –(27,8±3,99 %) (OR0,15; 95 %; CI0,09-0,26); тріадуPoppel-19,8±3,55 % випадків (OR0,06; 95%; CI0,03-0,11). Ендоскопію виконували у 57,9±4,40% пацієнтів: відмічався рефлюкс-езофагіт (93,2±2,96%) (OR184,96; 95%; CI51,20-668,14), ерозивнагастродуоденопатія (89,0±3,66 %) (OR66,02; 95%; CI23,37-186,50), набряк великого дуоденально-го соска (78,1±4,84%) (OR12,69; 95 CI5,79-27,80). Ультрасонографію застосовували у всіх пацієнтів. У 16,7±3,32 пацієнтів був відсутній жовчний міхур. При виконанні ультрасонографії було можливим верифікувати власне біліарний ґенез панкреатиту. Висновки. Ультразвукове дослідження є найбільш специфічним при гострому біліарному панкреатиті і дозволяє верифікувати наступне: збільшення розмірів підшлункової залози, розмитість її контурів, супутній гострий калькульозний холецистит, вміст сальникової сумки.


Дод.точки доступу:
Василюк, С.М.; Шевчук, А.Г.; Іванина, В.В.; Біцька, І.В.
Экземпляры: всего 1 : чит.зал періодичних видань, рук.,кат. (1 экз.)
Свободны: всего 1 : чит.зал періодичних видань, рук.,кат. (1 экз.)
Знайти схожі

6.


   
    Ультразвукова діагностика гострого апендициту [Текст] / С. М. Василюк [та ін.] // Art of Medicine : науково-практичний журнал. - 2018. - № 4. - С. 28-30. - Бібліогр. в кінці ст. . - ISSN 2521-1455
MeSH-головна:
УЛЬТРАСОНОГРАФИЯ (методы)
АППЕНДИЦИТ (диагностика)
Анотація: Мета. Визначити типові ультразвукові ознаки у пацієнтів з різними морфологічними формами гострого апендициту. Матеріали. Проаналізовані результати ультразвукового дослідження, яке використовувалося в процесі вста-новлення діагнозу гострого апендициту у 73 пацієнтів. Гострий катаральний апендицит спостерігався у 11 пацієнтів (15,1±4,19 %), флегмонозний –у 53 (72,6±5,2%). Гангренозний і гангренозно-перфоративний апендицит відмічали у 4 (5,5±2,7 %) та у 5 (6,8±2,96 %) пацієнтів відповідно. Результати. Ультразвуковими ознаками гострого апендициту, які зустрічались у половини і більше пацієнтів були: візуалізація червоподібного відростка у вигляді подовженого ехонегативного утвору та ущільнена його стінка. При гострому флегмонозному апендициті діаметр червоподібного відростка зазвичай перевищував 0,8 мм. У 36 пацієнтів (49,3±5,85 %) відмічався ригідний червоподібний відросток, який в поперечному перерізі приймав вигляд „мішені”. У 23,3±4,95 % спостережень в основі червоподібного відростка виявляли один або декілька калових конкрементів. Тканини, які формували пухкий інфільтрат (30,1±5,37 %), тифліт (50,7±5,85 %), обмежені рідинні скупчення (38,4±5,69%), були типовими для деструктивних форм гострого апендициту. Висновки. Ультразвуковими ознаками катарального апендициту є неоднорідний гіпоехогенний вміст у порожнині відростка, відсутність його еластичності, відсутність вільної рідини; флегмонозного апендициту –збільшення діаметру відростка, ригідність, вільна рідина в черевній порожнині та посилення кровонаповнення; деструктивного апендициту –пухкий інфільтрат, тифліт та обмежені рідинні скупчення в правій здухвинній ділянці.


Дод.точки доступу:
Василюк, С.М.; Федорченко, В.М.; Осадець, В. С.; Лаб'як, І.Р.
Экземпляры: всего 1 : чит.зал періодичних видань, рук.,кат. (1 экз.)
Свободны: всего 1 : чит.зал періодичних видань, рук.,кат. (1 экз.)
Знайти схожі

7.


   
    Реперфузійно-реоксигенаційний синдром при реваскуляризації артеріального русла в умовах хронічної критичної ішемії нижніх кінцівок [Текст] / І. К. Венгер [та ін.] // Art of Medicine : науково-практичний журнал. - 2018. - № 4. - С. 31-34. - Бібліогр. в кінці ст. . - ISSN 2521-1455
MeSH-головна:
КОНЕЧНОСТЬ НИЖНЯЯ (патофизиология, хирургия)
ИШЕМИЯ (патофизиология)
Анотація: Резюме. Мета дослідження. Покращити результати реваскуляризуючих оперативних втручань при хронічній критичній ішемії нижніх кінцівок. Матеріали та методи. У роботу включено 54 пацієнти із облітеруючим ураженням магістральних артерій. У всіх пацієнтів нижня кінцівка із високим ризиком розвитку реперфузійно-реоксигенаційних ускладнень характеризувалась ІІІ, ІV ст. ХАН. Для одержання інформації про зміни капілярного кровотоку і артеріо-венулярного шунтування крові застосовували метод лазарної допплерівської флуорометрії. Для профілактики та лікування феноменів no-reflowі reflow-paradox на доопераційному періоді здійснювали комплекс запропонованих заходів. Результатидослідження. Динамічний ультразвуковий моніторинг стану гемодинаміки стегно-підколінного сегменту в післяопераційному періоді дозволив виявити зниження пікової систолічної швидкості та індексу резистентності, що було показанням до проведення додаткової реконструкції стегно-підколінного сегменту. При аналізі результатів дослідження стану мікроциркуляторного русла через 48 год. після реваскуляризації встановлено суттєве покращення функціональної здатності останнього. Поряд з цим, відмічено різницю у рівні функціонального стану мікроциркуляторного русла після застосування різних типів та об’єму реваскуляризуючих оперативних втручань. Висновки. Патогенетично обгрунтована передопераційна підготовка та застосування методів та способів у складі реваскуляризуючого нижню кінцівку хірургічного втручання, які запобігають раптовому масивному поступленню кров’яного потоку у артеріальне русло нижньої кінцівки, дають можливість попередити розвиток ряду грізних реперфузійно-реоксигенаційних ускладнень.


Дод.точки доступу:
Венгер, І.К.; Колотило, О.Б.; Костів, С.Я.; Зарудна, О. І.
Экземпляры: всего 1 : чит.зал періодичних видань, рук.,кат. (1 экз.)
Свободны: всего 1 : чит.зал періодичних видань, рук.,кат. (1 экз.)
Знайти схожі

8.


   
    Розробка та перший досвід застосування автоматичного режиму ендовенозного електрозварювання в лікування варикозної хвороби нижніх кінцівок [Текст] / В. С. Горбовець [та ін.] // Art of Medicine : науково-практичний журнал. - 2018. - № 4. - С. 35-43. - Бібліогр. в кінці ст. . - ISSN 2521-1455
MeSH-головна:
ВАРИКОЗНОЕ РАСШИРЕНИЕ ВЕН (терапия, хирургия)
ЛАЗЕРНАЯ КОАГУЛЯЦИЯ (использование, методы)
Анотація: Резюме. Ендовенозналазерна коагуляція (ЕВЛК) та радіочастотна абляція (РЧА) визнані провідними методами лікування варикозної хвороби нижніх кінцівок (ВХНК). Однак невирішеність низки методологічних питань, висока вартість апаратури та матеріалів визначили актуальність пошуку нового методу ендовенозної облітерації. У якості рішення нами запропонований метод ендовенозного електрозварювання (ЕВЕЗ). Дослідження, які проведені в 2015 –2017 роках на кафедрі хірургії та судинної хірургії Національної медичної академії післядипломної освіти імені П.Л. Шупика, визначили, що ЕВЕЗ в ручному режимі забезпечує ефективний та керований вплив, результатом якого є оклюзія та подальша фіброзна трансформація (ФТ) великої підшкірної вени (ВПВ). Подальше вдосконалення методу та спеціалізованих ендовенозних інструментів (СЕІ) визначило перспективу застосування ЕВЕЗ в автоматичному режимі. Мета роботи: вивчити ефективність ЕВЕЗ в автоматичному режимі та визначити ранні та віддаленні результати клінічного застосування методу в лікуванні ВХНК. Матеріали і методи: ЕВЕЗ проводили в раніше видалених сегментах ВПВ протягом автоматичного робочого циклу в умовах біоімітаційної моделі з реєстрацією динаміки температури, електричних параметрів та опору тканин. Структурні зміни вен і паравазальної жирової клітковини оцінювали за візуальним даними та результатами морфологічних досліджень. Вивчені результати застосування ЕВЕЗ в автоматичному режимі у 36 пацієнтів з ВХНК С3 –С5 класів (СЕ-АР): 14 (38,9%) чоловіків і 22 (61,1%) жінок у віці 38 –63 роки. ЕВЕЗ проводили із застосуванням тумесцентної анестезії (ТА) у складі 0,125% розчину бупівакаїну. Імпортування СЕІ виконували із пункційних доступів або із пахового доступу після кросектомії. Результати оцінювали за даними спостереження та ультразвукового ангіосканування (УЗАС) безпосередньо під час втручання та в термін 14 діб, 1, 3, 6 місяців. Критерії оцінки: інтенсивність післяопераційного болю (ПБ), анатомічний результат, ускладнення. Результати дослідження. ЕВЕЗ в автоматичному режимі призводило до оклюзії сегментів ВПВ в результаті денатурації білків крові та венозної стінки. Протягом робочого циклу (5 –12 с), температура венозної стінки становила 55 –75°С. Закінчення робочого циклу відбувалося автоматично до розвитку ознак коагуляції. Морфологічні дослідження встановили альтерацію венозної стінки переважно на глибину ендотеліального та субендотеліального шару без ушкодження паравазальної жирової клітковини. В оперативних втручаннях у всіх пацієнтів встановлено розвиток оклюзії ВПВ. Інтенсивність ПБ не перевищувала 3 балів (біль помірний). Кінцевий анатомічний результат у вигляді ФТ ВПВ визначений у 35 (97,2%) пацієнтів. Реканалізація відмічена у 1 (2,8%) пацієнта. Опік, тромбофлебіт та запальний інфільтрат не відмічені в жодному випадку. Екхімози (? 20 см ?) та парестезії спостеріга-лися у 13 (36,1%) та у 7 (19,4%) пацієнтів, а їх регрес відбу-вався в термін від 7 до 14 діб відповідно. Висновки. Автоматичний режим ЕВЕЗ має ефективний вплив, результатом якого є електротермічна оклюзія ВПВ на основі денатурації білкових елементів крові та венозної стінки. Алгоритм керування, який ґрунтується на взаємозв’язку електричних параметрів зварювання та опору біологічних тканин, забезпечує низький рівень нагріву венозної стінки, запобігає ураженню паравазальних тканин та виключає вплив суб’єктивних факторів на результати лікування.


Дод.точки доступу:
Горбовець, В.С.; Саволюк, C.І.; Дядик, О.О.; Гвоздяк, М.М.
Экземпляры: всего 1 : чит.зал періодичних видань, рук.,кат. (1 экз.)
Свободны: всего 1 : чит.зал періодичних видань, рук.,кат. (1 экз.)
Знайти схожі

9.


    Гощинський, В. Б.
    Місце терапевтичного неоангіогенезу в лікуванні критичної ішемії нижніх кінцівок [Текст] / В. Б. Гощинський, О. З. П'ятничка, Б. О. Мігенько // Art of Medicine : науково-практичний журнал. - 2018. - № 4. - С. 44-47. - Бібліогр. в кінці ст. . - ISSN 2521-1455
MeSH-головна:
КОНЕЧНОСТЬ НИЖНЯЯ (патофизиология, хирургия)
ИШЕМИЯ (хирургия)
Анотація: Резюме. Проаналізовані результати застосування PRF –терапії за технологією PRGF®-ENDORET® у 25 хворих із критичною ішемією нижніх кінцівок. Із них 16 пацієнтів були з II ст., категорія 4 та 9 з ІІІ ст., категорія 5 (за класифікацією Rutherfordetal.). Контроль ефективності PRF –терапії здійснювався за інтенсивністю больового синдрому, тредміл-тестом, дослідженням парціального тиску кисню у поверхневих м’яких тканинах нижньої кінцівки (транскутанна оксиметрія), за змінами у клінічному статусі, що оцінювався за шкалою Рутерфорда (1997). Аналіз результатів досліджень застосування PRF –терапії за технологією PRGF®-ENDORET® свідчить про те, що це є перспективним напрямком терапевтичного неоангіогенезу в лікуванні критичної ішемії нижніх кінцівок при неможливості виконати реконструктивну операцію. Так, згідно отриманих результатів наших досліджень, у період 2-6 місяців, наступає покращення кровопостачання кінцівки, про що свідчить відсутність больового синдрому, значне збільшення дистанції ходьби, покращення стану мікроциркуляції у дистальній частині кінцівки за даними транскутанної оксиметрії.


Дод.точки доступу:
П'ятничка, О.З.; Мігенько, Б. О.
Экземпляры: всего 1 : чит.зал періодичних видань, рук.,кат. (1 экз.)
Свободны: всего 1 : чит.зал періодичних видань, рук.,кат. (1 экз.)
Знайти схожі

10.


    Гресько, М. М.
    Імунологічна реактивність у хворих на гострий перитоніт [Текст] / М. М. Гресько, М. Д. Гресько // Art of Medicine : науково-практичний журнал. - 2018. - № 4. - С. 48-51. - Бібліогр. в кінці ст. . - ISSN 2521-1455
MeSH-головна:
ПЕРИТОНИТ (иммунология, патофизиология)
Анотація: Резюме. Наведено аналіз клініко-імунологічного обстеження 56 хворих на гострий перитоніт, у яких використана запрограмована лапароперція (ЗЛ). Доведено, що в умовах виснаження функціональної активності імунокомпетентних клітин та вторинного імунодефіциту, який спостерігається у хворих з інфекційно-токсичниим шоком (ІТШ) та абдомінальним сепсисом (АС) на час проведення 3-5 запрограмованої лапароперції, проведення імуностимуляції є недоцільним. При комплексному лікуванні гострого перитоніту на тлі так званого «імунного паралічу» обґрунтовано введення плазми донорів-реконвалесцентів, що перехворіли на гострий перитоніт.


Дод.точки доступу:
Гресько, М. Д.
Экземпляры: всего 1 : чит.зал періодичних видань, рук.,кат. (1 экз.)
Свободны: всего 1 : чит.зал періодичних видань, рук.,кат. (1 экз.)
Знайти схожі

11.


    Гринчук, А. Ф.
    Комплексна діагностика і прогнозування перебігу гострого перитоніту [Текст] / А. Ф. Гринчук // Art of Medicine : науково-практичний журнал. - 2018. - № 4. - С. 52-54. - Бібліогр. в кінці ст. . - ISSN 2521-1455
MeSH-головна:
ПЕРИТОНИТ (диагностика, осложнения, патофизиология)
Анотація: Резюме. У статті наведені дані щодо комплексної діагностики і прогнозування ускладнень гострого перитоніту, засновані на застосуванні напрацьованих методів. Показано, що визначення співвідношення ширини зони розсіювання зміненою і незміненою очеревиною лазерного променя може слугувати об’єктивним критерієм діагностики поширеності перитоніту. Наведена шкала для прогнозування ускладнень гострого перитоніту, яка відрізняється простотою і значною інформативністю. Запропонована шкала дозволяє обґрунтовано виділяти групи низького, середнього і високого ризику виникнення післяопераційних ускладнень, а проведення прогнозування в два етапи дозволяє диференційовано застосовувати профілактичні заходи впродовж проведення передопераційного підготування, субопераційно і протягом післяопераційного лікування.

Экземпляры: всего 1 : чит.зал періодичних видань, рук.,кат. (1 экз.)
Свободны: всего 1 : чит.зал періодичних видань, рук.,кат. (1 экз.)
Знайти схожі

12.


    Гринчук Ф.В.
    Нова шкала для оцінювання коморбідності в невідкладній абдомінальній хірургії [Текст] / Гринчук Ф.В. // Art of Medicine : науково-практичний журнал. - 2018. - № 4. - С. 55-57. - Бібліогр. в кінці ст. . - ISSN 2521-1455
MeSH-головна:
БРЮШНАЯ ПОЛОСТЬ (патофизиология, хирургия)
Анотація: Резюме. У 499 хворих на гостру хірургічну патологію органів черевної порожнини, з яких у 409 діагностовано супровідну патологію, проаналізований зв’язок між особливостями хірургічного, супровідного захворювань, ускладнень. Представлена нова шкала для оцінювання коморбідності, згідно з якою визначають суму пунктів, що є підґрунтям для віднесення хворих до одного з виділених чотирьох класів коморбідності. Дисперсійний аналіз розподілу показників ускладнень залежно від класу коморбідності засвідчив виразні відмінності тяжкості ускладнень, які розвивалися в обстежених хворих у післяопераційний період. Віднесення конкретного хворого до того чи іншого класу може бути основою вибору обсягу лікувальних заходів на всіх етапах –від передопераційного підготування до післяопераційного лікування.

Экземпляры: всего 1 : чит.зал періодичних видань, рук.,кат. (1 экз.)
Свободны: всего 1 : чит.зал періодичних видань, рук.,кат. (1 экз.)
Знайти схожі

13.


   
    Лікування нирково-клітинного раку, ускладненого метатромбозом ниркової та порожнистої вен [Текст] / В. І. Десятерик [та ін.] // Art of Medicine : науково-практичний журнал. - 2018. - № 4. - С. 58-60. - Бібліогр. в кінці ст. . - ISSN 2521-1455
MeSH-головна:
КАРЦИНОМА ПОЧЕЧНО-КЛЕТОЧНАЯ (терапия, хирургия)
ТРОМБОЗ (осложнения, патофизиология, хирургия)
Анотація: Резюме. Представлено ретроспективний аналіз результатів хірургічного лікування 12 хворих з нирково-клітинним раком (НКР), ускладненого метатромбозом ниркової та нижньої порожнистої вен (НПВ) у період з 2016 по 2018 рр. Всі хворі були відібрані за принципом наявності метатромбозу у венах системи нижньої порожнистої вени, які складають певні ризики тромбоемболічних ускладнень при лікуванні. Саме тромбоемболічні ускладнення при лікуванні цього виду раку стають основною причиною смертності в цій групі хворих. Рівень поширення оклюзії ниркових вен та НПВ ми оцінювали по класифікації клініки Мейо за модифікацією (Ciancioetal., 2002р.). Перехід тромботичного процесу на нижню порожнисту вену довгий час був причиною відмови від хірургічного лікування таких хворих, тому в нашій клініці ми застосували мультидісциплінарний підхід до лікування цієї категорії хворих на нирково-клітинний рак. В одному випадку малось поєднання метатромбозу з аневризмою інфраренального відділу черевної аорти без розриву. Всім хворим цієї групи було застосовано хірургічне лікування. Задовільний результат відзначений в 9 (75%) хворих цією патологією, що дало можливість досягти задовільні результати при врахуванні віддалених результатів комплексного лікування хворих з нирково-клітинним раком. Різноманітні ускладнення виникли в 3 (25 %) хворих. При розвитку ускладнень був застосований весь комплекс інтенсивної консервативної терапії, в тому числі застосовано тромболітична терапія при тромбоемолічних ускладненнях. Летальність склала 2 випадки (16,6 %). Основними причинами смерті є фрагментація тромба, яка викликає тромбоемболію легеневої артерії та масивна кровотеча з розвитком гострої серцевої недостатності. Термін спостереження в нашому закладі склав від 2 до 33 місяців. Дворічне виживання підтверджене у 66,6 %.


Дод.точки доступу:
Десятерик, В.І.; Давиденко, О.В.; Білий, І.Б.; Сухіна, Т.В.
Экземпляры: всего 1 : чит.зал періодичних видань, рук.,кат. (1 экз.)
Свободны: всего 1 : чит.зал періодичних видань, рук.,кат. (1 экз.)
Знайти схожі

14.


    Дзюбановський, І. Я.
    Шляхи покращення результатів лікування хворих на гостру непрохідність тонкої кишки після її резекції [Текст] / І. Я. Дзюбановський, В. В. Бенедикт, А. М. Продан // Art of Medicine : науково-практичний журнал. - 2018. - № 4. - С. 61-65. - Бібліогр. в кінці ст. . - ISSN 2521-1455
MeSH-головна:
КИШЕЧНАЯ НЕПРОХОДИМОСТЬ (патофизиология, хирургия)
Анотація: Резюме. Гостра непрохідність тонкої кишки (ГНТК) являється складною, до кінця не вирішеною актуальною проблемою у невідкладній абдомінальній хірургії. Метою дослідження було розробка нових та удосконалення існуючих декомпресійних операційних і медикаментних способів профілактики і лікування моторно-евакуаторних порушень травного каналу в інтрата післяопераційному періодах у хворих на гостру непрохідність тонкої кишки після резекції некротизованої ділянки кишки. Проведено комплексне (клінічне, лабораторне, інструментальне) обстеження 22 хворих на ГНТК, яким було проведено хірургічне лікування з використанням резекційних методів усунення непрохідності. У 8 (36,36 %) осіб операцію завершено накладанням кінцевої ентеростоми-ілеостомиза власною методикою, у 9 пацієнтів сформовано первинний ентеро-ентероанастомоз з лапаростомою за власною методикою, і у 5 (22,73 %) хворих операцію завершено формуванням прямого ентеро-ентероанастомозу. В післяопераційному періоді в залежності від функціонального стану тонкої кишки призначалася медикаментозна терапія направлена на корекцію метаболічних процесів в кишці, що сприяло ранньому відновленню моторно-евакуаторної функції. Додатково з 2-3 доби використовували метод внутрішньо-порожнинного пнемномасажу травного каналу. Запропонована програма лікування сприяла відновленню моторно-евакуаторної функції на 1-2 доби, зменшення тривалості стаціонарного лікування майже на 4 доби та кількості ускладнень на 8,46 %.


Дод.точки доступу:
Бенедикт, В.В.; Продан, А.М.
Экземпляры: всего 1 : чит.зал періодичних видань, рук.,кат. (1 экз.)
Свободны: всего 1 : чит.зал періодичних видань, рук.,кат. (1 экз.)
Знайти схожі

15.


    Драбовський, В. С.
    Причинно-наслідковий зв'язок хірургічної корекції косметичних дефектів поверхневих тканин передньої черевної стінки [Текст] / В. С. Драбовський // Art of Medicine : науково-практичний журнал. - 2018. - № 4. - С. 66-68. - Бібліогр. в кінці ст. . - ISSN 2521-1455
MeSH-головна:
БРЮШНАЯ СТЕНКА (патофизиология, хирургия)
АБДОМИНОПЛАСТИКА (методы)
Анотація: Резюме. На сьогоднішній день майже кожна людина світу прагне мати ідеальні контури тіла різних анатомічних ділянок, що є запорукою як фізичного, так і психо-соматичного здоров’я. Дана робота проведена для деталізації причин незадовільних косметичних результатів у ранньому та пізньому післяопераційних періодах при корекції косметичних дефектів передньої черевної стінки та пошук шляхів усунення цих недоліків. Були проаналізовані результати комплексного клінічного лікування 123 хворих з косметичними дефектами ПЧС, яким виконувалась абдомінопластика нижньогоризонтальним гіпогастральним доступом в ранньому та пізньому післяопераційних періодах. Встановлено, що найбільшу частоту клінічних проявів мають поєднані небажані наслідки лікування за рахунок комбінації причин (47,1 %) у чоловіків та у жінок, з незначно вищою частотою щодо жіночої статі (55,8%, р?0,05). Незадовільна характеристика післяопераційного рубця найбільш сильно пов’язана із компонентами еластичності, васкуляризації та пігментації та мала вплив на рівень якості життя пацієнтів. Абдомінопластика як метод корекції косметичних дефектів ПЧС дає високі якісні та кількісні результати при правильному виборі метода, об’єму та меж операції. При плануванні маніпуляцій із шкірно-жировими клаптями ПЧС потрібно враховувати весь спектр властивостей тканин, що залучені до зони оперативного втручання. Підвищення профілактичних заходів щодо запобігання появі небажаних косметичних результатів лікування дозволить покращити рівень якості життя у даної категорії хворих.

Экземпляры: всего 1 : чит.зал періодичних видань, рук.,кат. (1 экз.)
Свободны: всего 1 : чит.зал періодичних видань, рук.,кат. (1 экз.)
Знайти схожі

16.


   
    Сагітальна гастропластика з використанням лімфодисекції рівня D2 як варіант реконструкції після виконання гастректомій у хворих на рак шлунка [Текст] / Ю. В. Думанський [та ін.] // Art of Medicine : науково-практичний журнал. - 2018. - № 4. - С. 69-70. - Бібліогр. в кінці ст. . - ISSN 2521-1455
MeSH-головна:
ГАСТРОПЛАСТИКА (использование, методы)
ЖЕЛУДКА НОВООБРАЗОВАНИЯ (хирургия)
Анотація: Резюме. В роботі відображена оцінка результатів виконання радикальних хірургічних втручань у хворих на рак шлунка. Пацієнтам І групи (n=304) формували езофагоєюноанастомоз за Бондарем Г.В., ІІ (n=112) –після гастректомії виконували сагітальну гастропластику. У пацієнтів ІІ групи терміни знаходження на стаціонарному лікуванні та у відділенні інтенсивної терапії в післяопераційному періоді достовірно не відрізнялись від показників хворих І групи. Протягом перших 20 діб раннього післяопераційного періоду пацієнти, котрим виконали сагітальну гастропластику, приймали одноразово достовірно більшу кількість їжі, ніж хворі І групи.


Дод.точки доступу:
Думанський, Ю.В.; Балашова, О. І.; Кічик , Д.В.; Малацай, С.В.
Экземпляры: всего 1 : чит.зал періодичних видань, рук.,кат. (1 экз.)
Свободны: всего 1 : чит.зал періодичних видань, рук.,кат. (1 экз.)
Знайти схожі

17.


    Дутка, І. І.
    Клініко-лабораторні паралелі за виразкових кровотеч [Текст] / І. І. Дутка // Art of Medicine : науково-практичний журнал. - 2018. - № 4. - С. 71-73. - Бібліогр. в кінці ст. . - ISSN 2521-1455
MeSH-головна:
ГЕМОБИЛИЯ (патофизиология, терапия)
Анотація: Резюме. Обстежено 25 хворих на виразкові кровотечі. У 4 пацієнтів виявили клас ІВ за Forrest, у 5 –ІІА, у 6 –ІІВ, в 10 –ІІІС. У 2 хворих із класом ІІА виник рецидив кровотечі. У плазмі крові визначали параметри показників фібринолітичної, протеолітичної, згортальної, окисно-відновної систем. У хворих із класом ІІА параметри показників активності ліпопероксидації були найбільшими, а активність окиснення основних білків –найнижчою, водночас були найменші параметри показників активності антиоксидантної системи, що свідчить про порушення рівноваги редокс-системи. У цих же пацієнтів була найнижча неферментаційна активність плазми, найменший протромбіновий індекс і різко переважав вміст фібринази, що вказує на дисбаланс системи гемостазу, зумовлений порушенням синтезу його чинників. Такі зміни сприяють виникненню рецидивних кровотеч. Комплексне врахування параметрів показників стану редок-системи, нарівні з критеріями активності різних ланок гемостаз можна використовувати для прогнозування рецидивів виразкових кровотеч. Отримані дані засвідчують також необхідність корегування медикаментозних заходів, спрямованих на запобігання відновленню кровотечі. Зокрема, вважаємо за необхідне призначення засобів, що гальмують активність окиснення ліпідів, і гепатопротекторів, які сприяють відновленню процесів синтезу в печінці.

Экземпляры: всего 1 : чит.зал періодичних видань, рук.,кат. (1 экз.)
Свободны: всего 1 : чит.зал періодичних видань, рук.,кат. (1 экз.)
Знайти схожі

18.


    Желіба, М. Д.
    Морфометричний та морфофункціональний стан лейкоцитів периферичної крові при гнійно-запальних захворюваннях м'яких тканин на тлі цукрового діабету 2 типу [Текст] / М. Д. Желіба, М. Г. Богачук // Art of Medicine : науково-практичний журнал. - 2018. - № 4. - С. 74-77. - Бібліогр. в кінці ст. . - ISSN 2521-1455
MeSH-головна:
ДИАБЕТ САХАРНЫЙ, ТИП 2 (иммунология, кровь, патофизиология)
ЛЕЙКОЦИТЫ (иммунология, патология)
Анотація: Актуальність. Результати досліджень у хворих на цукровий діабет (ЦД) 2 типу виявляють зміни імунної системи на клітинному, гуморальному рівнях. Стійка імуносупресія, зумовлена гіперглікемією, інсулінорезистентністю та адаптивною гіперінсулінемією, сприяє розвитку гострих та хронічних гнійно-запальних процесів в організмі, в тому числі м’яких тканин. Мета дослідження полягає у вивченні морфометричного та морфофункціонального стану лейкоцитів периферичної крові хворих на ЦД 2 типу для оцінки їх значення у розвитку гнійно-запальних захворювань м’яких тканин. Матеріали та методи. У роботі використаномор-фометричні, цитогістохімічні та лабораторні методи контрольної (20 здорових волонтерів) та основної (47 хворих з гнійно-запальними захворюваннями м’яких тканин (ГЗЗМТ) на тлі ЦД 2 типу) груп дослідження з статистичною обробкою отриманих результатів. Результати. Дослідження морфофункціональних особливостей клітин неспецифічного захисту при ГЗЗМТ на тлі ЦД 2 типу показало, що основою діабетичних ускладнень є виявлені порушення бактерицидної активності сегментоядерних нейтрофілів. Тренд показників лейкоцитарної формули та дисипація розподілу мононуклеарів за розмірами, а також зростання лімфоцитарно-гранулоцитарного індексу свідчать про хронічне утворення ендотоксинів при ЦД, що створює умови для розвитку та прогресування ГЗЗМТ. Висновки. Зниження рівня катіонних білків нейтрофілів, активності мієлопероксидази та НСТ-тесту за умов стимуляції нейтрофільних гранулоцитів лектинами є ознакою незадовільного стану бактерицидної системи клітин, що може бути причиною хронічних та гострих запальних процесів в організмі, які супроводжують ЦД 2 типу, що призводить до функціонального виснаження макрофагальної ланки імунного захисту організму.


Дод.точки доступу:
Богачук, М.Г.
Экземпляры: всего 1 : чит.зал періодичних видань, рук.,кат. (1 экз.)
Свободны: всего 1 : чит.зал періодичних видань, рук.,кат. (1 экз.)
Знайти схожі

19.


    Зелінська, Г. В.
    Доопераційне прогнозування радіойодрезистентності папілярного раку щитоподібної залози [Текст] / Г. В. Зелінська // Art of Medicine : науково-практичний журнал. - 2018. - № 4. - С. 78-85. - Бібліогр. в кінці ст. . - ISSN 2521-1455
MeSH-головна:
ЩИТОВИДНОЙ ЖЕЛЕЗЫ НОВООБРАЗОВАНИЯ (патофизиология, хирургия)
Анотація: Мета. На основі виявлення цитоморфологічних та імуноцитохімічних особливостей клітин радіойодрезистентних метастазів папілярних тиреоїдних карцином розробити методи їх доопераційного прогнозування та ефективності радіойодтерапії. Методи. Цитоморфологічні та імуноцитохімічні дослідження з використанням моноклонільних антитіл проти тиреоїдної пероксидази, тиреоглобуліну, цитокератинів 7,8, макрофагальних антигенів, антигену Кі-67, молекул адгезії епітелію проведені на пункційному матеріалі 60 первинних папілярних карцином та їх метастазів, виявлених до операції та на матеріалі 95 метастазів, які виявили в післяопераційному періоді (70 –радіойодрезистентних метастазів, 25 –метастазів, які накопичували радіойод). Результати. У результаті проведених досліджень виявлена фенотипічна гетерогенність тиреоцитів радіойодрезистентних метастазів, на відміну від радіойодчутливих метастазів, яка проявляється наявністю особливих клітинних субпопуляції і структур, які відсутні в радіойодчутливих метастазах та первинних папілярних карциномах. Показана статистично імовірна різниця в експресії тиреоїдної пероксидази між радіойодрезистентними та радіойодчутливими метастазами папілярних тиреоїдних карцином, на основі чого створений метод доопераційного прогнозування радіойодрезистентності післяопераційних метастазів. Виявлена тенденція до підвищення вмісту проліферуючих тиреоцитів у пунктатах метастазів рецидивуючих папілярних карцином з повторним метастазуванням. Висновки. У результаті вперше проведених цитологічних та імуноцитохімічних досліджень радіойодрезистентних метастазів тиреоїдних папілярних карцином виявлено, що ознака фенотипічної гетерогенності, кістозної дегенерації та низької експресії тиреоїдної пероксидази можуть бути використані в доопераційному прогнозуванні метастазів, виявлених у післяопераційному періоді, на основі чого створені методи доопераційного прогнозування радіойодрезістентності.

Экземпляры: всего 1 : чит.зал періодичних видань, рук.,кат. (1 экз.)
Свободны: всего 1 : чит.зал періодичних видань, рук.,кат. (1 экз.)
Знайти схожі

20.


   
    Характеристика больового синдрому як предиктора важкості фіброзу у пацієнтів з фіброзно-дегенеративними формами хронічного панкреатиту [Текст] / О. Є. Каніковський [та ін.] // Art of Medicine : науково-практичний журнал. - 2018. - № 4. - С. 86-90. - Бібліогр. в кінці ст. . - ISSN 2521-1455
MeSH-головна:
ПАНКРЕАТИТ ХРОНИЧЕСКИЙ (патофизиология)
ФИБРОЗ (патофизиология)
БОЛИ (патофизиология)
Анотація: Резюме. Хронічний панкреатит –безперервне захворювання, яке патоморфологічно проявляється фіброзом та атрофією підшлункової залози. Больовий синдром є найбільш яскравим клінічним проявом хронічного панкреатиту. Метою нашого дослідження була оцінка типу больового синдрому як непрямого предиктора важкості фіброзу підшлункової залози у хворих на фіброзно-дегенеративний хронічний панкреатит. Матеріали та методи. Протягом 2000 –2018 рр. проведено хірургічне лікування 69 хворих на хронічний фіброзно-дегенеративний панкреатит. Кальцифікуючу форму мали 21, обструктивну –34, фіброз–2, кісти –12.Результати.У 45 (65,2%) пацієнтів з калькульозним та обструктивним (множинні стриктури) хронічним панкреатитом відмічався тип В больового синдрому. У пацієнтів з одиночними стриктурами, без наявності конкрементів або з множинними стриктурами, які локалізувалися в дистальних відділах протоки, відмічався тип А больового синдрому. По шкалі BriefPainInventoryіндекс больового синдрому в його найменшому прояві (7.65 vs5.89, p0.0001) та больового синдрому в середньому (8.63 vs6.32, p0.0001) мав статистично значиму відмінність. Для визначення важкості фіброзу визначали показники тканинного тиску спротиву, який був найвищим в ділянці стриктури (200 мм.рт.ст), тоді як в інших ділянках зменшувався до 100 і нижче. Гістологічно визначався 4 ступінь фіброзу, аплоща сполучнотканинних полів –81,4±6,6%. Висновки.Тип больового синдрому опосередковано вказує на важкість фіброзу підшлункової залози, причому більш важливий його перебіг ніж інтенсивність.Тканинний тиск опору вище 200 мм.рт.ст, в ділянці пейс-мейкера хронічного панкреатиту (стриктурі) є показом до широкого висічення паренхіми pancreasз розкриттям протоків вторинного та третинного порядку.


Дод.точки доступу:
Каніковський, О.Є.; Павлик, І. В.; Олійник, І. В.; Маховський, О. Л.
Экземпляры: всего 1 : чит.зал періодичних видань, рук.,кат. (1 экз.)
Свободны: всего 1 : чит.зал періодичних видань, рук.,кат. (1 экз.)
Знайти схожі

 1-20    21-40   41-53 
 
© Міжнародна Асоціація користувачів і розробників електронних бібліотек і нових інформаційних технологій
(Асоціація ЕБНІТ)