Бібліотека БДМУ

Головна

Спрощенний режим

Опис

Бази даних

Періодичні видання - результати пошуку

Вид пошуку

К Н И Г И

Періодичні видання

Дисертації та автореферати

Фонд рідкісних видань

Електронна Навчальна література

Публікації засновників кафедр БДМУ

Нововведення у сфері охорони здоров'я

Календар пам'ятних дат

Доступ до повнотекстових книг Springer Nature (через IP-адреси БДМУ)

Зона пошуку

у знайденому

Формат представлення знайдених документів:
повний	інформаційний	короткий

Відсортувати знайдені документи за:
автором	назвою	роком видання	типом документа

Пошуковий запит: <.>II=AУ50/2018/4<.>

Загальна кiлькiсть документiв : 53
Показанi документи с 1 за 20

1-20 21-40 41-53

Сніжко, С. С.
Аналіз результатів лікування хворих із пошкодженнями стравоходу, ускладненими гострим гнійним медіастинітом [Текст] / С. С. Сніжко // Art of Medicine : науково-практичний журнал. - 2018. - № 4. - С. 158-162. - Бібліогр. в кінці ст. . - ISSN 2521-1455
MeSH-головна:
ПИЩЕВОД (повреждения, химия)
МЕДИАСТИНИТ (осложнения, патофизиология)
Анотація: Резюме. Мета дослідження. Покращити результати лікування хворих із перфорацією стравоходу, ускладненою гострим гнійним медіастинітом. Матеріали і методи. Проаналізовані результати лікування 31 хворого із перфораціями стравоходу, ускладненими гострим гнійним медіастинітом. Результати досліджень та їх обговорення. Причинами перфорації стравоходу були сторонні тіла –у 11(35,4%), спонтанний розрив –у 9 (29,1%), ятрогенія –у 6 (19,3%), неспроможність швів після резекції стравоходу і стентування –у 5 (16,1%). Післяопераційна летальність у хворих із пошкодженнями стравоходу, ускладненими гострим гнійним медіастинітом, склала 32,2% (померли 10 із 31 хворих). При застосуванні бокової торакотомії післяопера-ційна летальність склала 50% (померли 9 із 18 хворих), при відеоасистованій торакоскопії –11,1% (помер 1 із 9 хворих). Своєчасна діагностика перфорації стравоходу та гострого гнійного медіастиніту є одним із вирішальних факторів у лікуванні цих хворих. Вибір хірургічної тактики повинен буди індивідуальний у кожному окремому випадку. Основною метою хірургічного лікування є ліквідація гнійно-запального процесу у середостінні та стабілізація стану хворих. Зашивання перфорації стравоходу слід проводити для відмежування просвіту стравоходу від клітковини середостіння, локалізації гнійного процесу у середостінні і стабілізації загального стану хворого. Малоінвазивні операційні втручання за допомогою відеоасистованої торакоскопії можуть слугувати операціями вибору у хворих із перфорацією стравоходу при поширених формах гострого гнійного медіастиніту для санації і дренування гнійно-запального процесу у середостінні, стабілізації стану хворих та попередження розвитку септичних ускладнень.

Экземпляры: всего 1 : чит.зал періодичних видань, рук.,кат. (1 экз.)
Свободны: всего 1 : чит.зал періодичних видань, рук.,кат. (1 экз.)
Знайти схожі

Хірургічне лікування гострого некротичного панкреатиту [Текст] / В. О. Сипливий [та ін.] // Art of Medicine : науково-практичний журнал. - 2018. - № 4. - С. 155-157. - Бібліогр. в кінці ст. . - ISSN 2521-1455
MeSH-головна:
ПАНКРЕАТИТ ОСТРЫЙ НЕКРОТИЗИРУЮЩИЙ (хирургия)
Анотація: Резюме. Мета: провести аналіз післяопераційної летальності хворих на гострий некротичний панкреатит та визначити клінічні параметри, що відображають високу вірогідність несприятливого перебігу захворювання. Матеріали і методи. Проведений аналіз результатів хірургічного лікування 125 хворих на ГНП. У післяопераційний період померло 34 (27,2%) хворих. Проаналізовано клінічні параметри з виокремленням групи померлих. Результати та обговорення. Середній вік померлих складав (60,5±3,56) років, хворих, які вижили – (47,75±1,89) років, р0,05. Серед померлих синдром системної запальної реакції виявлено у 25 (73,5 %) хворих. Серед померлих з причини вживання алкоголю ГНП розвинувся у 21 (61,8%) хворого. З 80 хворих на інфікований ПН померло 30 (37,5%), з 80 хворих, у яких було діагностовано ураження ЗК, –26 (32,5%). Серед хворих з кахексією, ожирінням та алкоголізмом летальність складала 100%.Висновки: 1. Післяопераційна летальність від ускладнень гострого некротичного панкреатиту складає 27,2%. При цьому інфікований панкреонекроз та ураження заочеревинної клітковини виявляється у 64% хворих на гострий некротичний панкреатит. 2. Висока вірогідність летальності хворих на важкі форми гострого панкреатиту зумовлена характером ураження підшлункової залози та заочеревинної клітковини, віком хворого, часом від початку захворювання до госпіталізації, алкогольною етіологією захворювання, наявністю у хворого порушення маси тіла, захворювань печінки та нирок, серцево-судинної системи.

Дод.точки доступу:
Сипливий, В.О.; Робак, В.І.; Петюнін, О.Г.; Євтушенко, Д.В.
Экземпляры: всего 1 : чит.зал періодичних видань, рук.,кат. (1 экз.)
Свободны: всего 1 : чит.зал періодичних видань, рук.,кат. (1 экз.)
Знайти схожі

Спонтанні внутрішні холедоходуоденальні нориці у хворих із синдромом Міріззі [Текст] / B. І. Русин [та ін.] // Art of Medicine : науково-практичний журнал. - 2018. - № 4. - С. 152-154. - Бібліогр. в кінці ст. . - ISSN 2521-1455
MeSH-головна:
МИРИЗЗИ СИНДРОМ (патофизиология)
ЖЕЛЧНЫХ ПУТЕЙ СВИЩИ (патофизиология, терапия)
Анотація: Мета дослідження. Аналіз випадків спонтанних внутрішніх перипапілярних біліарних нориць у хворих із синдромом Міріззі. Матеріали та методи. Проведено ретроспективний аналіз даних 1500 ендоскопічних ретроградних холангіографій, виконаних у Закарпатській обласній клінічній лікарні за період 2008-2018 роки. Результати дослідження та їх обговорення. Частота спонтанних внутрішніх перипапілярних біліарних нориць складає 0.7%. Синдром Міріззі Vа типу (холедохо-дуоденальна нориця згідно класифікації Csendes) діагностований у 23 хворих пацієнтів, які надійшли з клінікою гострого холециститу. У клінічній картині цих хворих переважали біль у правому підребер’ї, підвищення температури тіла до 38–38,5? С. У групі пацієнтів із синдромом Міріззі Vа типу, холедоходуоденальні нориці були розташовані над термінальним відділом загальної жовчної протоки на рівні периампулярної складки проксимальніше Фатерового соскана 0.7-1.2см (19 випадків) і поза периампулярною складкою на задній стінці цибулини дванадцятипалої кишки (ДПК)(3 випадки). 19 хворим виконано ендоскопічну папілофістулотомію з метою надійного дренування спільної жовчної протоки і протоки підшлункової залози. Ускладнень після ендоскопічних маніпуляцій не було. При локалізації фістули по задній стінці ДПК – виконували папілосфінктеротомію. Виняток становиводин пацієнт, не включений у загальну кількість, оскільки йому не вдалось виконати ендоскопічну папілофістулотомію через значну деформацію дванадцятипалої кишки. Висновки. При папілярних холедоходуоденальних норицях оптимальною тактикою є ендоскопічна папілофістулотомія, котра з’єднує обидва отвори на першому етапі лікування, а при супрапапілярних (по задній стінці ДПК) – рекомендована тільки папілосфінктеротомія.

Дод.точки доступу:
Русин, B.І.; Рум'янцев, К.Є.; Кравчук, І.Б.; Павук, Ф.М.
Экземпляры: всего 1 : чит.зал періодичних видань, рук.,кат. (1 экз.)
Свободны: всего 1 : чит.зал періодичних видань, рук.,кат. (1 экз.)
Знайти схожі

Фелештинський, Я. П.
Діагностично-лікувальна тактика гострого панкреатиту у вагітних [Текст] / Я. П. Фелештинський, Т. П. Павлів // Art of Medicine : науково-практичний журнал. - 2018. - № 4. - С. 169-173. - Бібліогр. в кінці ст. . - ISSN 2521-1455
MeSH-головна:
ПАНКРЕАТИТ (диагностика, терапия)
БЕРЕМЕННОСТЬ
Анотація: Резюме.Частота гострого панкреатиту під час вагітності варіює і складає від 1:1000 до 1:10 000 пологів [2,4]. Розвиток ускладнень пов’язаний з труднощами діагностики та пізнім встановленням діагнозу. Матеріали та методи. Виконано аналіз результатів діагностики та комплексного лікування 123 вагітних. Основна група (І) 61 вагітна з гострим панкреатитом за період з 2012-2018 рр., з використанням розробленого діагностично-лікувального алгоритму та 62 вагітних групи порівняння (ІІ), за період з 2006-2012рр., з використанням традиційних методів лікування та діагностики. Результати. Застосування діагностично-лікувального алгоритму в основній групі дозволило у 100% виявити гострий панкреатит на ранній стадії захворювання, що сприяло отриманню позитивного ефекту від консервативної терапії у 27(44,3%) вагітних, у 31(50,8%) з використанням малоінвазивних хірургічних втручань та дозволило уникнути післяопераційної летальності, на відміну від гру-пи порівняння, де ефект від консервативного лікування досягнуто лише у 21(33,9%) випадку, а летальність складала 2(3,2%). У групі порівняння у 26 (41,9%) пацієнток цей діагноз було встановлено лише на 8±2,1 добу від початку захворювання. Висновок. Застосування діагностично-лікувального алгоритму в порівнянні з традиційними методами дозволяє діагностувати гострий панкреатит у вагітних на ранній стадії, зменшити число ускладнень та знизити летальність.

Дод.точки доступу:
Павлів, Т. П.
Экземпляры: всего 1 : чит.зал періодичних видань, рук.,кат. (1 экз.)
Свободны: всего 1 : чит.зал періодичних видань, рук.,кат. (1 экз.)
Знайти схожі

Тивончук, О. С.
Порівняльний аналіз впливу шунтування шлунку за Ру та лапароскопічного міні-шунтування шлунку на перебіг цукрового діабету 2 типу [Текст] / О. С. Тивончук, А. В. Варга, Москаленко В.В. // Art of Medicine : науково-практичний журнал. - 2018. - № 4. - С. 166-168. - Бібліогр. в кінці ст. . - ISSN 2521-1455
MeSH-головна:
ЖЕЛУДКА ШУНТИРОВАНИЕ (методы)
ДИАБЕТ САХАРНЫЙ, ТИП 2 (патофизиология)
Анотація: Резюме. Проведено дослідження та порівняльний аналіз впливу шунтування шлунку за Ру з «класичного» лапаротомного доступу та лапароскопічного міні-шунтування шлунку на перебіг цукрового діабету 2 типу. Отримані результати антропометричних вимірювань та таких лабораторних показників, як рівень глюкози крові та глікозильованого гемоглобіну показали високу ефективність баріатричного та метаболічного ефектів застосованих баріатричних процедур з перевагою лапароскопічного міні-шунтування шлунку в зниженні надлишкової маси тіла та компенсації ЦД 2 типу.

Дод.точки доступу:
Варга, А.В.; Москаленко В.В.
Экземпляры: всего 1 : чит.зал періодичних видань, рук.,кат. (1 экз.)
Свободны: всего 1 : чит.зал періодичних видань, рук.,кат. (1 экз.)
Знайти схожі

Соломчак, П. В.
Сучасні підходи до проведення симультанних операцій в ургентній лапароскопічній хірургії [Текст] / П. В. Соломчак, А. Є. Богуш, М. М. Радомський // Art of Medicine : науково-практичний журнал. - 2018. - № 4. - С. 163-165. - Бібліогр. в кінці ст. . - ISSN 2521-1455
MeSH-головна:
ЛАПАРОСКОПИЯ (использование, методы)
Анотація: Резюме. Лапароскопічні симультанні оперативні втручання при гострій хірургічній патології набувать все більшого поширення. Проте не прописані єдині стандарти проведення таких втручань, дискутабельними залишається питанням місця введення троакарів при наявності вентральної грижі, не обговорені результати симультанних операцій в ургентній хірургії. Виконано ретроспективний аналіз 718 історій хворіб пацієнтів, які лікувалися в ЦМКЛ. Симультанні операції включали в себе ліквідацію пупкової грижі, фенестрацію кист печінки, лапароскопічну холецистектомію, лапароскопічну апендектоміюта видалення кист додатків матки. За наявності гнійного перитоніту симультанні операції не проводили. В усіх випадках за наявності у пацієнта пупкової грижі, оперативне втручання розпочинали з герніотомії. Здійснивши такий доступ хірург має можливість здійснити безпечну постановку першого троакару. Нами не відмічено жодного випадку нагноєння та інших суттєвих ускладнень з боку операційної рани, окрім незначних реактивних та запальних змін в шкірі та підшкірній клітковині області післяопераційної рани, що дозволяє використання синтетичних матеріалів для пластики передньої черевної стінки. Аналізовано тривалість лапароскопічних операцій. За останні 4 роки час проведення операції зменшився практично вдвічі, а кількість їх зросла. Термін перебування в стаціонарі суттєво не відрізнявся від такого ж, при відсутності поєднаної патології. Симультанні оперативні втручання на органах черевної порожнини при гострій хірургічній патології повинні активно впроваджуватися в практиці будь-якого хірургічного стаціонару без ризиків для здоров’я пацієнта.

Дод.точки доступу:
Богуш, А.Є.; Радомський, М.М.
Экземпляры: всего 1 : чит.зал періодичних видань, рук.,кат. (1 экз.)
Свободны: всего 1 : чит.зал періодичних видань, рук.,кат. (1 экз.)
Знайти схожі

Лікування гострого перитоніту: перехід від доказової до персоналізованої медицини на основі генетичних досліджень [Текст] / І. Ю. Полянський [та ін.] // Art of Medicine : науково-практичний журнал. - 2018. - № 4. - С. 148-151. - Бібліогр. в кінці ст. . - ISSN 2521-1455
MeSH-головна:
ПЕРИТОНИТ (генетика, профилактика и контроль, терапия)
Анотація: Резюме. У роботі наведені результати лікування 254 хворих на перитоніт з використанням загальноклінічних, біохімічних, імуноферментних, генетичних методів. Доведена залежність між вираженістю проявів запалення, його розповсюдженням та варіантами гену IL1?(-511С/Т), що дозволяє прогнозувати перебіг перитоніту. Показано зв ?язок між вираженістю парезу кишечника при перитоніті та варіантами гену SLC6A4, який регулює серотонінергічні механізми скоротливої здатності кишечника. Досліджені процеси пероксидного окиснення, антиоксидантного захисту, необмеженого протеолізу, фібринолітичної активності у реалізації системних реакцій при перитоніті, їх індивідуальна варіабельність. З урахуванням індивідуальних особливостей механізмів запального процесу вдосконалено етапи оперативних втручань, схеми медикаментозного лікування та запропоновані методи профілактики різних ускладнень. Такий персоналізований підхід до діагностики, прогнозування перебігу гострого перитоніту, вибору лікувальної тактики, вдосконалення етапів оперативного втручання та медикаментозного впливу на провідні механізми запального процесу дав можливість значно покращити результати лікування.

Дод.точки доступу:
Полянський, І.Ю.; Москалюк, В.І.; Мороз, П.В.; Андрієць, В.В.
Экземпляры: всего 1 : чит.зал періодичних видань, рук.,кат. (1 экз.)
Свободны: всего 1 : чит.зал періодичних видань, рук.,кат. (1 экз.)
Знайти схожі

Мельник, В. М.
Вибір способу формування анастомозу після колектомії наднизької передньої резекції прямої кишки мукозектомії хірургічного анального каналу [Текст] / В. М. Мельник, О. І. Пойда, А. А. Кадір // Art of Medicine : науково-практичний журнал. - 2018. - № 4. - С. 124-128. - Бібліогр. в кінці ст. . - ISSN 2521-1455
MeSH-головна:
ПРЯМОЙ КИШКИ БОЛЕЗНИ (хирургия)
КОЛЭКТОМИЯ (методы)
АНУС (хирургия)
Анотація: Резюме. Цілі. Покращити результати реконструктивно-відновних операцій післяколектомії, наднизької передньої резекції прямої кишки, мукозектомії хірургічного анального каналу шляхом удосконалення техніки формування ілеоендоанального анастомозу. Методи. Реконструктивно-відновний етап хірургічного втручання після колектомії наднизької передньої резекції прямої кишки, мукозектомії хірургічного анального каналу полягав у формуванні тазового тонко-кишкового резервуару ілеоендоанального анастомозу протектуючої петлевої ілеостоми. Особливості загоєння розробленого ілеоендоанального анастомозу і функцію анального тримання досліджували за допомогою клінічних методів, аноскопії, рентгенографії ділянки ілеоендоанального анастомозу, методу анкетування, анальної сфінктерометрії. Результати дослідження. Післяопераційні ускладнення виникли у 7 (21,7%) оперованих хворих. Випадків післяопераційної летальності не було. У перші дні спостереження у більшості пацієнтів відбувалося порушення функції анального тримання. Через 3 місяці і в більш пізні строки формувався позив до випорожнення, відновлювалася спроможність диференціювати компоненти кишкового вмісту, покращувалися показники функції анального тримання. Найбільш сприятливими функціональні результати були встановлені через 3 роки, що вказує на завершення адаптаційних процесів кишкового каналу саме в цей період. Висновки: 1. Розроблені методи, спрямовані на вдосконалення техніки формування ілеоендоанального анастомозу: мукозектомії, дислокації тонкокишкового трансплантату в порожнину малого тазу, формування ілеоендоанального анастомозу анатомічно і функціонально обґрунтовані, відрізняються простотою техніки, незначним ризиком виникнення післяопераційних ускладнень. 2. Використання розроблених методів удосконалення формування ілеоендоанального анастомозу у 32 пацієнтів сприяло зменшенню частоти виникнення післяопераційних ускладнень, покращенню функціональних результатів реконструктивно-відновних операцій після колектомії наднизької передньої резекції прямої кишки мукозектомії хірургічного анального каналу.

Дод.точки доступу:
Пойда, О.І.; Кадір, А. А.
Экземпляры: всего 1 : чит.зал періодичних видань, рук.,кат. (1 экз.)
Свободны: всего 1 : чит.зал періодичних видань, рук.,кат. (1 экз.)
Знайти схожі

Матвійчук, Б. О.
Гістологічне дослідження слизової оболонки стравоходу при ускладненій гастроезофагеальній рефлюксній хворобі [Текст] / Б. О. Матвійчук, В. З. Макара, А. Р. Стасишин // Art of Medicine : науково-практичний журнал. - 2018. - № 4. - С. 121-123. - Бібліогр. в кінці ст. . - ISSN 2521-1455
MeSH-головна:
ДУОДЕНО-ГАСТРАЛЬНЫЙ РЕФЛЮКС (диагностика, осложнения, патофизиология)
ПИЩЕВОД (анатомия и гистология)
Анотація: Резюме. Проаналізовано результати лікування 54 пацієнтів з ускладненою гастроезофагеальною рефлюксною хворобою (УГЕРХ), які лікувалися в клініці хірургії та ендоскопії факультету післядипломної освіти Львівського національного медичного університету імені Данила Галицького з 2016-2018 рр. Визначали місце гістологічної оцінки структури слизової оболонки стравоходу для діагностики УГЕРХ. Для аналізу залежності гістологічних ознак від даних анкетування і ендоскопії хворі були поділені на 3 групи: І –пацієнти без жодних клінічних і ендоскопічних ознак ГЕРХ; ІІ –хворі з ендоскопічними ознаками ГЕРХ (грижа стравохідного отвору діафрагми, закидання в стравохід вмісту шлунка та/або дванадцятипалої кишки, гіперемія, набряк дистального відділу СОС, нашарування фібрину), але без жодних скарг, які можна було б пов’язати з УГЕРХ; ІII–хворі на УГЕРХ (виразка, стриктура, кровотеча). Були відібрані найбільш значущі критерії УГЕРХ: гіперплазія базального шару епітелію, набряк і розшарування епітелію, інфільтрація епітелію еозинофілами або нейтрофілами.

Дод.точки доступу:
Макара, В.З.; Стасишин, А. Р.
Экземпляры: всего 1 : чит.зал періодичних видань, рук.,кат. (1 экз.)
Свободны: всего 1 : чит.зал періодичних видань, рук.,кат. (1 экз.)
Знайти схожі

10.

Алгоритм застосування ендоваскулярних методик у діагностиці, лікуванні і профілактиці неварикозних гастродуоденальних кровотеч [Текст] / Б. О. Матвійчук [та ін.] // Art of Medicine : науково-практичний журнал. - 2018. - № 4. - С. 118-120. - Бібліогр. в кінці ст. . - ISSN 2521-1455
MeSH-головна:
ПЕПТИЧЕСКАЯ ЯЗВА (диагностика, профилактика и контроль, терапия, хирургия)
Анотація: Резюме. Гострі гастродуоденальні кровотечі –складна проблема сучасної хірургії, яка потребує мультидисциплінарного підходу. Матеріали і методи. Проаналізовано досвід застосування ендоваскулярних втручань у 35 пацієнтів з неварикозними гастро-дуоденальними кровотечами за період 2009-2018рр. Результати. У пацієнтів з кровоточивими виразками чи пухлинами шлунка ендоваскулярна емболізація дозволяє досягти постійного чи тимчасового гемостазу, у пацієнтів із кровотечами в псевдокісти підшлункової залози –зупинити кровотечу. Висновок. Використання ендоваскулярних втручань дозволяє покращити результати лікування пацієнтів з гастро-дуоденальними кровотечами за рахунок ендоваскулярної зупинки кровотечі або/і профілактики рецидиву.

Дод.точки доступу:
Матвійчук, Б.О.; Бубняк, М.Р.; Король, Я.А.; Тумак, І.М.
Экземпляры: всего 1 : чит.зал періодичних видань, рук.,кат. (1 экз.)
Свободны: всего 1 : чит.зал періодичних видань, рук.,кат. (1 экз.)
Знайти схожі

11.

Пилипчук, В. І.
Сучасні аспекти діагностики та хірургічного лікування ускладнених форм хронічного панкреатиту [Текст] / В. І. Пилипчук, В. М. Галюк // Art of Medicine : науково-практичний журнал. - 2018. - № 4. - С. 140-147. - Бібліогр. в кінці ст. . - ISSN 2521-1455
MeSH-головна:
ПАНКРЕАТИТ ХРОНИЧЕСКИЙ (диагностика, хирургия)
Анотація: Резюме. Проведено аналіз результатів обстеження та лікування 182 хворих на хронічний панкреатит (ХП). У 43,9% хворих мали чітко виражені симптоми пошкодження сусідніх органів, спричинені хронічним панкреатитом. Найчастіше зустрічалась біліарна гіпертензія (БГ). У 99 (54,4 %) хворих виконанооперації резекційного типу. Операції дренуючого типу проведено у 77 (42,3 %) хворих. У 6 (3,3 %) хворих з важкою супутньою патологією виконані симптоматичні операції. У хворих, у якихвиявлено порушення функції суміжних органів, операції резекційного типу були застосовані у 76,3% випадків. При вивчені віддалених результатів кращими виявились показники якості життя у хворих, які перенесли резекційні операції на ПЗ. Проведені об’єктивні дослідження, лабораторні та дані УЗД вказували на відсутність у пацієнтів ознак порушень функції суміжних органів у віддалені терміни після операції. Хронічний панкреатит є тяжким захворюванням, при якому у 15,1% наявні ознаки екдокринної недостатності ПЗ, у 79,2% –екзокринної недостатності, а у 43,9% –симптоми порушення функції суміжних органів. Відсутність чітко сформульованих показів до оперативного втручання хронічного панкреатиту спричиняє його тривале та малоефективне консервативне лікування, часто призводить до запізнілої госпіталізації в хірургічний стаціонар та в кінцевому результаті – до не завжди позитивних результатів операції. Основними методами хірургічного лікування хворих на ХП вважаємо резекційні, які нами використані у 54,3 % випадків, проте у пацієнтів з порушенням функцій суміжних органів питама вага таких оперативних втручань зростає до 76,3 %.

Дод.точки доступу:
Галюк, В. М.
Экземпляры: всего 1 : чит.зал періодичних видань, рук.,кат. (1 экз.)
Свободны: всего 1 : чит.зал періодичних видань, рук.,кат. (1 экз.)
Знайти схожі

12.

Визначення обсягу мініінвазивного втручання при варикозній хворобі вен нижніх кінцівок у стадії С4-С6 за СЕАР із ураженням сафенних вен [Текст] / В. В. Петрушенко [та ін.] // Art of Medicine : науково-практичний журнал. - 2018. - № 4. - С. 136-139. - Бібліогр. в кінці ст. . - ISSN 2521-1455
MeSH-головна:
ВАРИКОЗНОЕ РАСШИРЕНИЕ ВЕН (хирургия)
Анотація: Резюме.У статті наведено результати застосування ультразвукового дуплексного ангіосканування для визначення обсягу мініінвазивного втручання при варикозній хворобі вен нижніх кінцівок в стадії С4–С6 за СЕАР із ураженням сафенних вен. Методика полягає у тому, що під ультразвуковим контролем на нижню кінцівку в нижній точці патологічного венозного рефлюксу накладають джгут до повного перекриття просвіту сафенної вени. Після цього пацієнт виконує фізичне навантаження на кінцівку шляхом 10–ти хвилинної ходьби. Далі за допомогою ультразвукової діагностики оцінюють кровотік у притоках. При відсутності рефлюксу по варикозно змінених притоках виконують мініінвазивне оперативне втручання у обсязі радіочастотної абляції, а при наявності рефлюксу –комбінацію радіочастотної абляції та мініфлебектомії.

Дод.точки доступу:
Петрушенко, В.В.; Гребенюк, Д.І.; Татарін, А.Є.; Скупий, О.М.
Экземпляры: всего 1 : чит.зал періодичних видань, рук.,кат. (1 экз.)
Свободны: всего 1 : чит.зал періодичних видань, рук.,кат. (1 экз.)
Знайти схожі

13.

Мікробіологічне та гістологічне дослідження ефективності застосування антисептичних засобів пролонгованої дії в лікуванні ран пацієнтів з опіками [Текст] / О. А. Назарчук [та ін.] // Art of Medicine : науково-практичний журнал. - 2018. - № 4. - С. 129-135. - Бібліогр. в кінці ст. . - ISSN 2521-1455
MeSH-головна:
ОЖОГИ (терапия)
ПРОТИВОИНФЕКЦИОННЫЕ СРЕДСТВА ЛОКАЛЬНЫЕ (терапевтическое применение)
Анотація: Резюме. В роботі представлені результати дослідження особливостей процесу ранозагоєння та мікробної колонізації ран хворих з важкими опіками (n=61; площа 10-60 %) при місцевому застосуванні декасану та антимікробної композиції (АМК) декаметоксину (ДКМ). Порівняльне мікробіологічне дослідження ефективності застосування декасану в обробці ран та подальшим накладанням марлі, імпрегнованої АМК, показало раннє зниженнякількості мікроорганізмів нижче 105 КУО/мл (7 доба), в порівнянні з традиційною місцевою терапією повідон-йодом та волого-висихаючими пов’язками з цим антисептиком. При застосуванні засобів на основі ДКМ доведено виражені гістологічні відмінності перебігуранового процесу в пацієнтів з важкими опіками, що свідчили про ранній початок інтенсивного ранозагоєння та пролонгацію запалення в ранах групи порівняння. При застосуванні декасану і АМК гістологічно встановлено появу ранніх компенсаторно-пристосувальних процесів безпосередньо у тканинах, прилеглих до імплантанта (7 доба –посилення судинної реакції, клітинна інфільтрація; 14 доба –відновлення тканинного кровообігу, початок формування грануляційної тканини та часткове відновлення епітеліального покриву), через 21 добу –повноцінну регенерацію шкіри з усіма дериватами (площа ран до 30 %) або ознаки серозного запалення (рани більше 31 % поверхні тіла). При застосуванні повідон-йоду загоєння ран все ще було незавершеним (21 доба).

Дод.точки доступу:
Назарчук, О.А.; Нагайчук, В.І.; Назарчук, Г. Г.; Чорнопищук, Р.М.
Экземпляры: всего 1 : чит.зал періодичних видань, рук.,кат. (1 экз.)
Свободны: всего 1 : чит.зал періодичних видань, рук.,кат. (1 экз.)
Знайти схожі

14.

Антиоксидантна та лімфодренажна терапія хворих на автоімунний тиреоїдит [Текст] / М. І. Шеремет [та ін.] // Art of Medicine : науково-практичний журнал. - 2018. - № 4. - С. 204-209. - Бібліогр. в кінці ст. . - ISSN 2521-1455
MeSH-головна:
ТИРЕОИДИТ АУТОИММУННЫЙ (терапия)
АНТИОКСИДАНТЫ (терапевтическое применение)
Анотація: Резюме. Зростання частоти автоімунного тиреоїдиту (АІТ) й основного його наслідку –гіпотиреозу, а також відсутність патогенетично обґрунтованих підходів до лікування ставить цю проблему в число актуальних в тиреоїдології. У лікуванні хворих на АІТ з гіпотиреозом застосували поєднання замісної терапії тироксином, антиоксидантів і лімфоміозоту. Встановлено, що таке лікування сприяє покращенню структури залози, дозволяє зменшити активність процесів пероксидного окиснення та активність прозапальних цитокінів. Разом з цим збільшується рівень ферментів антиоксидантного захисту, нормалізується кількість annexin-позитивних лімфоцитів, відновлюється лімфодренажна функція залози, покращується, або ж і нормалізується, продукція тиреоїдних гормонів.

Дод.точки доступу:
Шеремет, М.І.; Шідловський, В. О.; Шідловський, О. В.; Беденюк, А.Д.
Экземпляры: всего 1 : чит.зал періодичних видань, рук.,кат. (1 экз.)
Свободны: всего 1 : чит.зал періодичних видань, рук.,кат. (1 экз.)
Знайти схожі

15.

Шепетько, Є. М.
Фактори прогнозування повторної кровотечі у віддаленому періоді після перенесеної гострої виразкової дуоденальної кровотечі [Текст] / Є. М. Шепетько, П. Д. Фомін, В. В. Єфремов // Art of Medicine : науково-практичний журнал. - 2018. - № 4. - С. 199-203. - Бібліогр. в кінці ст. . - ISSN 2521-1455
MeSH-головна:
ГЕМОРРАГИИ (осложнения)
ПЕПТИЧЕСКАЯ ЯЗВА (патофизиология, хирургия)
Анотація: Резюме. Проаналізовано 690 пацієнтів з гострою дуоденальною виразковою кровотечею у віддаленому періоді, з яких –470 в основній групі (2004–2008 р.р.) та 220 –в контрольній (1994р., 1996р.). В основній групі оперований 21 (4,5%) пацієнт, консервативно лікували –449 (95,5%), а в контрольній групі оперовано–94 (42,7%), консервативно лікували –126 (57,3%) пацієнтів. У віддаленому періоді проведено 311 обстежень пацієнтів, що включало ФЕГДС, рН-метрію та швидкий уреазний тест (СLO-тест). На основі кореляційного аналізу з обрахуванням рангового коефіцієнта кореляції Спірмена встановлені фактори ризику повторної виразкової кровотечі у віддаленому періоді: 1) прямий кореляційний зв'язок між розміром виразок від 1 см і вище та частотою повторної виразкової кровотечі у віддаленому періоді (r= 1, p0,00001); 2) прямий кореляційний зв'язок між віком 60 років і старше та частотою повторної ГВДК у віддаленому періоді (r

Дод.точки доступу:
Фомін, П.Д.; Єфремов, В.В.
Экземпляры: всего 1 : чит.зал періодичних видань, рук.,кат. (1 экз.)
Свободны: всего 1 : чит.зал періодичних видань, рук.,кат. (1 экз.)
Знайти схожі

16.

Досвід діагностики та лікування справжнього і хибного (Брока) защемлення гриж живота [Текст] / А. Г. Шевчук [та ін.] // Art of Medicine : науково-практичний журнал. - 2018. - № 4. - С. 194-198. - Бібліогр. в кінці ст. . - ISSN 2521-1455
MeSH-головна:
ГРЫЖА ВЕНТРАЛЬНАЯ (диагностика, хирургия)
Анотація: Резюме. Проаналізовано результати діагностики та алгоритму лікування пацієнтів із справжнім та 3-х пацієнтів із хибним защемленням (Брока) гриж живота. Мета роботи. Вивчити результати діагностики та лікувальної тактики при справжньому та хибному защемленні гриж передньої черевної стінки. Обговорення дослідження та їх результати. Хворі (112) з защемленими грижами були прооперовані пластикою грижових воріт власними тканинами –68 (60,7%), а 44 (39,3 %) –поліпропіленовою сіткою. Хибне защемлення Брока було у 3-х осіб чоловічої статі у віці від 22 до 57 років, з локалізацією гриж: пахвинна –1, пупкових –2. У післяопераційному періоді при використаннісітчатого імплантанта спостерігали виникнення сером та нагноєння рани в 3 (6,8%), а при класичній пластиці такі ускладнення виникли у 8 (11,7 %), які комплексним лікуванням були ліквідовані. Діаностично-лікувальна тактика при грижах Брока та допущені помилки представлені індивідуальною презентацією кожного окремого випадку. Перший клінічний випадок демонстрував виникнення грижі Брока при гострому апендициті, клінічні ознаки якого передували хибному защемленню пахвинної грижі. При другому випадку причиною був туберкульозний перитоніт, яким хворий під різними діагнозами лікувався амбулаторно і стаціонарно протягом року. Причиною третього випадку слугував хронічний міжпетельний абсцес на тлі попередньої двохмісячної перфорації тонкої кишки риб’ячою кісткою при вживанні юшки. Клінічна картина у всіх випадках дозволяла діагностувати защемлену грижу, однак при цьому визначався симптом «кашльового поштовху» та були відсутні ознаки гострої кишкової непрохідності. Оперативні знахідки вказували на гостру хірургічну патологію органів черевної порожнини, ознаки якої при ретельному аналізі кожного випадку передували защемленню Брока. Висновки: 1. У хворих із защемленими грижами передньої черевної стінки при ознаках серозного місцевого перитоніту для закриття великих грижових воріт необхідно використовувати алотрансплантати при адекватній комплексній терапії в післяопераційному періоді. 2. З метою недопущення фатальних помилок при діагностиці і оперативному лікуванні псевдо-защемлення гриж (Брока) необхідно детально провести аналіз еволюції симптомокомплексу защемлення, а при ревізії грижового вмісту, що демонструє іншу гостру патологію черевної порожнини, виконувати алгоритм ретельного інтраопе-раційного обстеження, ліквідації основного захворювання з дренуванням її та пластикою воріт грижі.

Дод.точки доступу:
Шевчук, А.Г.; Федорченко, В.М.; Василик, Т. П.; Попович, Я.О.
Экземпляры: всего 1 : чит.зал періодичних видань, рук.,кат. (1 экз.)
Свободны: всего 1 : чит.зал періодичних видань, рук.,кат. (1 экз.)
Знайти схожі

17.

Черезшкірна ендоскопічна гастростомія у хворого з апалічним синдромом [Текст] / C. О. Федюшкін [та ін.] // Art of Medicine : науково-практичний журнал. - 2018. - № 4. - С. 216-217. - Бібліогр. в кінці ст. . - ISSN 2521-1455
MeSH-головна:
ГАСТРОСТОМИЯ (методы)
НЕВРОТИЧЕСКИЕ СОСТОЯНИЯ (патофизиология)
ПИТАНИЕ ЭНТЕРАЛЬНОЕ (методы)
Анотація: Резюме. У статті наведено клінічне спостереження пацієнта з апалічним синдромом, який розвинувся в результаті дорожньо-транспортної пригоди. Апалічний синдром –комплекс психоневрологічних розладів, що виявляється як повна втрата пізнавальних функцій кори головного мозку при збереженні інших основних вегетативних функційголовного мозку. Хворому була накладена едоскопічно гастростома для харчування. Упродовж 3 місяців спостереження стома функціонує без ознак запалення шкіри навколо неї. Висновки. Черезшкірна ендоскопічна гастростомія є оптимальним методом вибору для корекції дисфагії центрального ґенезу у важких хворих, які не можуть приймати їжу через рот, а тому потребують тривалого ентерального харчування.

Дод.точки доступу:
Федюшкін, C. О.; Агафонов, К.Є.; Ковтонюк, В.А.; Петров, К.Є.
Экземпляры: всего 1 : чит.зал періодичних видань, рук.,кат. (1 экз.)
Свободны: всего 1 : чит.зал періодичних видань, рук.,кат. (1 экз.)
Знайти схожі

18.

Кобза, І. І.
"Синдром лускунчика": реімплантація ниркової вени. Клінічний випадок [Текст] / І. І. Кобза, І. Р. Нестеренко, В. Л. Нестеренко // Art of Medicine : науково-практичний журнал. - 2018. - № 4. - С. 214-215. - Бібліогр. в кінці ст. . - ISSN 2521-1455
MeSH-головна:
ПОЧЕЧНОЙ ВЕНЫ УЩЕМЛЕНИЯ СИНДРОМ (патофизиология)
РЕПЛАНТАЦИЯ (методы)
ПОЧЕЧНЫЕ ВЕНЫ (патофизиология)
Анотація: Резюме. Представлено клінічний випадок пацієнта М.А., 1996 р.н., який був госпіталізований у відділення судинної хірургії Львівської обласної клінічної лікарні 14.08.13 з діагнозом: лівобічне варикоцеле, стеноз лівої ниркової вени, спричинений аорто-мезентеріальним пінцетом. Було детально вивчено особливості анамнезу, клінічної, ультрасонографічної та лабораторної картини даного пацієнта. Хворому 15.08.13 проведено оперативне лікування: реімплантація лівої ниркової вени. Після проведеного лікування виписаний з повним одужанням. За даними УЗД ниркових вен через 3, 12, 36 міс. після втручання –стенозу місця реконструкції не виявлено. Клінічна симптоматика у віддаленому післяопераційному періоді відсутня. Висновки. Аналіз цього клінічного випадку демонструє ефективність реімплантації лівої ниркової вени як патогенетично обгрунтований метод лікування «синдрому лускунчика».

Дод.точки доступу:
Нестеренко, І. Р.; Нестеренко, В.Л.
Экземпляры: всего 1 : чит.зал періодичних видань, рук.,кат. (1 экз.)
Свободны: всего 1 : чит.зал періодичних видань, рук.,кат. (1 экз.)
Знайти схожі

19.

Ускладнення сторонніх тіл шлунково-кишкового тракту у дітей (клінічні спостереження) [Текст] / Є. М. Грищенко [та ін.] // Art of Medicine : науково-практичний журнал. - 2018. - № 4. - С. 210-213. - Бібліогр. в кінці ст. . - ISSN 2521-1455
MeSH-головна:
ИНОРОДНЫЕ ТЕЛА (осложнения, патофизиология)
ЖЕЛУДОЧНО-КИШЕЧНЫЙ ТРАКТ (патофизиология)
ДЕТИ
Анотація: Резюме. Потрапляння сторонніх тіл в просвіт шлунково-кишкового тракту у дітей є розповсюдженим явищем. Переважна частина чужорідних тіл, що потрапили в шлунок і кишечник, не викликають клінічних проявів і виходять самостійно природним шляхом. У статті представлені випадки рідкісних ускладнень сторонніх тіл шлунково-кишкового тракту у дітей та пов’язані з ними діагностично-лікувальні помилки. Механічноактивні сторонні тіла можуть викликати перфорацію стінки шлунково-кишкового тракту з виникненням різних форм перитоніту. Міграція стороннього тіла з просвіту шлунково-кишкового тракту через передню черевну стінку є казуїстичним випадком. Описане спостереження міграції стороннього тіла (соснової голки) з просвіту кишечника через передню черевну стінку у 11 місячної дитини. Широке розповсюдження побутової електроніки з дрібними елементами живлення та магнітних конструкторів призвело до поширення фізично та хімічноактивних сторонніх тіл шлунково-кишкового тракту, які можуть викликати кишкову непрохідність, перфорації з утворенням нориць і перитоніту. Представлено випадок лікування дитини з магнітними сторонніми тілами шлунково-кишкового тракту, що призвели до перфорацій кишечника та перитоніту. Однією з причин потрапляння різноманітних сторонніх тіл до шлунково-кишкового тракту дитини є розлад Піка, що викликає стійкий потяг до вживання у їжу нехарчових речовин. Феномен є найбільш розповсюдженим серед розумово відсталих дітей. Описані повторні випадки виникнення гострої обтураційної тонкокишкової непрохідності у хлопчика з розладом Піка. Рідкісною формою сторонніх тіл шлунково-кишкового тракту є трихобезоари, що виникають в результаті поїдання волосся та частіше формуються в шлунку й значно рідше в тонкій кишці. Найчастіше ці утворення характерні для дівчат підліткового віку. Представлено випадок лікування дівчинки з трихобезоарами шлунка та тонкої кишки великих розмірів.

Дод.точки доступу:
Грищенко, Є. М.; Гриценко, М.І.; Нор, Ю.М.; Шаткун, А.В.
Экземпляры: всего 1 : чит.зал періодичних видань, рук.,кат. (1 экз.)
Свободны: всего 1 : чит.зал періодичних видань, рук.,кат. (1 экз.)
Знайти схожі

20.

Защемлення печінкового кута товстої кишки і пасма чепця в трикутнику Бохдалека справа [Текст] / А. Г. Шевчук [та ін.] // Art of Medicine : науково-практичний журнал. - 2018. - № 4. - С. 192-193. - Бібліогр. в кінці ст. . - ISSN 2521-1455
MeSH-головна:
ГРЫЖА ДИАФРАГМАЛЬНАЯ ВРОЖДЕННАЯ (хирургия)
ТОЛСТАЯ КИШКА (патофизиология)
САЛЬНИК (патофизиология)
Анотація: Резюме. Внутрішні защемлення в слабких природніх місцях, особливо діафрагми, є рідкісними і досить важкими для діагностики. Іноді, навіть при явних ознаках ГКН (гострої кишкової непрохідності), їх симптоматика трактується як патологія інших органів. Мета: демонстрація рідкісного випадку внутрішнього защемлення петлі товстої кишки і пасма чепця в правому задньобічному відділі діафрагми при попереково-реберній грижі Бохдалека. Описано клінічний випадок успішного хірургічного лікування внутрішнього защемлення печінкового кута у правому трикутнику діафрагми Бохдалека, яке проявилось у вигляді низької кишкової непрохідності та симулювало рентгенологічну картину онкопатології легені, або нижньодолевої правобічної абсцедуючої пневмонії.

Дод.точки доступу:
Шевчук, А.Г.; Василюк, С.М.; Голояд, Я.Б.; Кримець, С.А.
Экземпляры: всего 1 : чит.зал періодичних видань, рук.,кат. (1 экз.)
Свободны: всего 1 : чит.зал періодичних видань, рук.,кат. (1 экз.)
Знайти схожі

1-20 21-40 41-53

© Міжнародна Асоціація користувачів і розробників електронних бібліотек і нових інформаційних технологій
(Асоціація ЕБНІТ)