Бібліотека БДМУ

Головна

Спрощенний режим

Опис

Бази даних

Періодичні видання - результати пошуку

Вид пошуку

К Н И Г И

Періодичні видання

Дисертації та автореферати

Фонд рідкісних видань

Електронна Навчальна література

Публікації засновників кафедр БДМУ

Нововведення у сфері охорони здоров'я

Календар пам'ятних дат

Доступ до повнотекстових книг Springer Nature (через IP-адреси БДМУ)

Зона пошуку

у знайденому

Формат представлення знайдених документів:
повний	інформаційний	короткий

Відсортувати знайдені документи за:
автором	назвою	роком видання	типом документа

Пошуковий запит: <.>II=AУ50/2018/3<.>

Загальна кiлькiсть документiв : 46
Показанi документи с 1 за 20

1-20 21-40 41-46

Форма документа : Стаття із журналу
Шифр видання :
Автор(и) : Балабай А. А., Захарова В.П., Руденко О.В., Руденко К.В.
Назва : Морфометричний аналіз будови різних відділів міокарда лівого шлуночка при гіпертрофічній кардіоміопатії
Місце публікування : Art of Medicine: науково-практичний журнал. - Івано-Франківськ: ІФНМУ, 2018. - № 3. - С. 7-11. - ISSN 2521-1455 (Шифр AУ50/2018/3). - ISSN 2521-1455
Примітки : Бібліогр. в кінці ст.
MeSH-головна: КАРДИОМИОПАТИЯ ГИПЕРТРОФИЧЕСКАЯ
МЕЖЖЕЛУДОЧКОВАЯ ПЕРЕГОРОДКА
Анотація: Метою морфологічного дослідження було визначити зв'язок фігур дизарея (ДЗ) з топографічними порушеннями структур міокарду міжшлуночкової перегородки (МШП) при гіпертрофічній кардіоміопатії (ГКМП), а також провести їх кількісну оцінку у порівнянні з гіпертрофією міокарду хворих із стенозом аортального клапану (АК). Дослідження проводили на серцях трьох пацієнтів, які померли від ГКМП (2 випадки –обструктивна форма та 1 -необструктивна форма ГКМП) та трьох пацієнтів із стенозом АК (група порівняння). В якості контроля використовували вісім інтактних сердець новонароджених та два серця молодих людей, які померли від нещасних випадків. Із лівого шлуночка (ЛШ) на базальному,середньому та верхівковому рівнях вирізали пластини міокарду, фрагментували їх на шматочки, виготовляли гістологічні препарати, які потім підлягали морфометричному дослідженню. В МШП та вільних стінках ЛШ визначали площі зон розгалуження кардіоміоцитів (КМЦ). Сюди входили як вогнища з хаотичним розташуванням КМЦ (дезорганізація міокарду), так і зони відхилення від паралельної орієнтації м’язових волокон у зв’язку з пересіченням різнонаправлених міоцитарних пучків або зустріччю з інтерстиціальними структурами. Вимірювали загальну площу зрізів МШП та вільних стінок ЛШ, потім вираховували відсотковий вміст в них площі розгалуження КМЦ. Таким же чином проводили аналіз поширеності фокусів дезорганізації КМЦ (ізольовано) та вогнищ ДЗ. Отримані результати показали, що велика кількість вогнищ хаотичного розташування КМЦ є характерною гістологічною ознакою ГКМП. Такі вогнища дезорганізації при несприятливому розвитку подій перетворюються на фігури ДЗ зі своєрідними ознаками руйнування КМЦ (вогнищевий лізис з дисоціацією і зменшенням числа міофібрил). В зонах ДЗ розвивається замісний фіброз. Нами показаний зв'язок таких змін з деформацією міоцитарних фрагментів в зонах розгалуження пучків міокардіальних волокон. Оцінка площ зон розгалуження та дезорганізації міокарду показала, що при ГКМП ці показники були значно вище, ніж в нормі та при гіпертрофії міокарду, що пов’язана зі стенозом АК. При нормальній будові міокарду ДЗ розвивається значно рідше, але також в зонах деформації м’язових волокон. Це свідчить на користь того, що генетичні фактори відіграють негативну роль вже на етапі ембріогенезу, перешкоджають правильній організації м’язових волокон в пучки певного напрямку. При цьому утворюється багато деформуючих кутів, що сприяють руйнуванню КМЦ з утворенням фігур ДЗ, тому у хворих зі стенозом АК ДЗ розвивається значно рідше ніж при ГКМП. Проте у хворих ГКМП зміни клітин, характерні для ДЗ, можуть розвиватись навіть у пучках паралельно орієнтованих КМЦ.
Знайти схожі

Форма документа : Стаття із журналу
Шифр видання :
Автор(и) : Бабкіна О.П., Ушко Я. А., Шаломицький В.Г., Золотаревський Р.С.
Назва : Визначення часу заподіяння механічної травми за динамікою змін ультразвукових показників органів черевної порожнини
Місце публікування : Art of Medicine: науково-практичний журнал. - Івано-Франківськ: ІФНМУ, 2018. - № 3. - С. 12-17. - ISSN 2521-1455 (Шифр AУ50/2018/3). - ISSN 2521-1455
Примітки : Бібліогр. в кінці ст.
MeSH-головна: БРЮШНОЙ ПОЛОСТИ ТРАВМЫ
УЛЬТРАСОНОГРАФИЯ
Анотація: Резюме. В результаті проведених досліджень нами виявлена закономірна динаміка змін ультразвукових показників органів черевної порожнини (печінка, селезінка, підшлункова залоза) у травмованих та загиблих внаслідок заподіяних травм, що вказує на можливість розробки комплексу критеріїв для оцінки встановлення давності виникнення ушкоджень внутрішніх органів. Встановлено, що клінічна та ультразвукова діагностика у всіх випадках механічної травми з ушкодженням органів черевної порожнини є достатньо складною. В ході проведення ультразвукового дослідження при наявностів анамнезі механічної травми звертати увагу на ехогенність паренхіматозних органів. Проводити контрольні ультразвукові дослідження в динаміці з метою виключення ускладнень ушкоджень (двоетапних розривів) у зв'язку з тим, що термін часу між першим етапом утворення підкапсульних гематом паренхіматозних органів та розривом гематоми, що накопичилася, достатньо тривалий.
Знайти схожі

Форма документа : Стаття із журналу
Шифр видання :
Автор(и) : Варивода О.Ю., Гутор Т.Г., Поспішіль Ю.О.
Назва : Ретроспективний аналіз локалізацій поліпозних уражень товстої кишки за результатами патологоанатомічних досліджень
Місце публікування : Art of Medicine: науково-практичний журнал. - Івано-Франківськ: ІФНМУ, 2018. - № 3. - С. 18-21. - ISSN 2521-1455 (Шифр AУ50/2018/3). - ISSN 2521-1455
Примітки : Бібліогр. в кінці ст.
MeSH-головна: КИШЕЧНИКА ПОЛИПЫ
Анотація: Резюме. У роботі проводився аналіз консультаційних заключень результатів патологоанатомічних досліджень поліпозних уражень товстої кишки кафедри патологічної анатомії та судової медицини ЛНМУ імені Данила Галицького за період 2005-2016 роки. Встановлено, що найбільш розповсюдженою локалізацією поліпозних уражень були пряма та сигмовидна кишка. Достовірно встановлено (р0,01) більшу частку поліпозних уражень у чоловіків, ніж серед жінок. У чоловіків перше місце за частотою уражень посідає пряма кишка, у жінок –сигмовидна ободова кишка. Переважна більшість (3/4) одночасних уражень двох ділянок товстої кишки спостерігалась у чоловіків. Найпоширенішими ураженнями були асоціації із сигмовидною кишкою: сигмовидна + висхідна (32,14±8,83 % від усіх поєднань), сигмовидна + пряма (21,43±7,75 %), сигмовидна + низхідна (14,29±6,61 %).
Знайти схожі

Форма документа : Стаття із журналу
Шифр видання :
Автор(и) : Візір В.А., Приходько І.Б., Насоненко О. В.
Назва : Стан діастолічної функції лівого шлуночка у чоловіків із гіпертонічною хворобою та андрогенним дефіцитом
Місце публікування : Art of Medicine: науково-практичний журнал. - Івано-Франківськ: ІФНМУ, 2018. - № 3. - С. 22-25. - ISSN 2521-1455 (Шифр AУ50/2018/3). - ISSN 2521-1455
Примітки : Бібліогр. в кінці ст.
MeSH-головна: ГИПЕРТЕНЗИЯ
АНДРОГЕНЫ
СЕРДЦА ЖЕЛУДОЧКА ЛЕВОГО ФУНКЦИЯ
Анотація: Резюме. Вивчення питань статевого диморфізму у становленні та прогресуванні серцево-судинних захворювань залишається актуальним. Ролі андрогенів як потенційних медіаторів кардіоваскулярного ризику приділяється особлива увага багатьох дослідників. Метою даного дослідження було вивчення особливостей діастолічної функції ЛШ у чоловіків із гіпертонічною хворобою в залежності від рівня загального (ЗТ) та вільного тестостерону (ВТ). У дослідження були включені 38 пацієнтів із встановленим діагнозом гіпертонічної хвороби та 16 практичноздорових чоловіків, що склали контрольну групу. Всім учасникам дослідження було проведене фізикальне обстеження, трансторакальна ехокардіографія, оцінка сироваткової концентрації загального та вільного тестостерону методом імуноферментного аналізу. За результатами обстеження 16 чоловіків із зниженим рівнем ЗТ увійшли до 1 групи, а 22 пацієнти із гіпертонічною хворобою з нормальним рівнем ЗТ без виражених клінічних ознак дефіциту андрогенів сформували групу 2. Стосовно показників систолічної функції ЛШ статис-тично значущих відмінностей між пацієнтами обох груп виявлено не було. За даними доплерографічного обстеження, чоловіки з нижчим рівнем ЗТ мали значно нижчу середню швидкість E’ і вище середнє значення E/E’. Частка пацієнтів з коефіцієнтом E/E’ більше 15у 1 групі була більшою, ніж у 2 групі (19,7 % проти 4,5 %), суттєве підвищення E/E’ частіше спостерігалось при рівні ВТ менше 7 пг/мл. Статистично значущі кореляції виявлені між рівнем ВТ та Е’септ (R=0,62, p 0,001), а також співвідношенням Е/Е’ (R
Знайти схожі

Форма документа : Стаття із журналу
Шифр видання :
Автор(и) : Волощук В.А., Мирошниченко Я.Н., Наумова О. В., Левинский В. Л.
Назва : Рассеянный склероз с массивной тромбоэмболией легочной артерии
Місце публікування : Art of Medicine: науково-практичний журнал. - Івано-Франківськ: ІФНМУ, 2018. - № 3. - С. 26-29. - ISSN 2521-1455 (Шифр AУ50/2018/3). - ISSN 2521-1455
Примітки : Библиогр. в конце ст.
MeSH-головна: СКЛЕРОЗ РАССЕЯННЫЙ
ЛЕГОЧНАЯ ЭМБОЛИЯ
Анотація: Резюме. Розсіяний склероз (РС) –хронічне демієлінізуюче захворювання, в основі якого лежить комплекс автоімунних і нейродегенеративних процесів, що призводять до осередкового ураження центральної нервової системи (ЦНС), аксонопатії, що, в свою чергу, призводить і до порушення функцій ЦНС. Сьогодні в Україні понад 20 тисяч хворих на РС, не менше 85% з яких вже стали інвалідами внаслідок порушення рухової функції, зору, координації, тазових функцій. У статті представлений летальний випадок розсіяного склерозу вторинно прогресуючого перебігу з атрофією головного і спинного мозку, численними бляшками в перивентрикулярній зоні півкуль головного мозку, чотиригорбикового тіла, перехресту зорових нервів, передніх і бічних рогів спинного мозку, в яких мікроскопічно виявляли зони демієлінізації і розрідження мозкової тканини, периваскулярні лімфоцитарні інфільтрати, гіперплазію і гіпертрофію астроцитів, волокнисто-клітинний гліоз з втратою олігодендрогліоцитів і наявністю численних ліпомакрофагів, розвитком дегенеративних змін і випаданням нейронів. Клінічно захворювання ускладнилося тетрапарезом з різким обмеженням рухової активності, що поряд з автоімунним характером захворювання стало фактором розвитку тромбозу глибоких вен правої нижньої кінцівки, який привів до масивної пролонгованої тромбоемболії легеневого стовбура, обох легеневих артерій і їх гілок із формуванням геморагічних інфарктів в середній частці легені і його нижніх частках.
Знайти схожі

Форма документа : Стаття із журналу
Шифр видання :
Автор(и) : Гирявенко Н.І., Линдін М.С., Сікора В.В., Гирявенко Д.Р.
Назва : Прогностичне значення експресії VEGF у тканині серозної аденокарциноми маткових труб
Місце публікування : Art of Medicine: науково-практичний журнал. - Івано-Франківськ: ІФНМУ, 2018. - № 3. - С. 30-34. - ISSN 2521-1455 (Шифр AУ50/2018/3). - ISSN 2521-1455
Примітки : Бібліогр. в кінці ст.
MeSH-головна: ЦИСТАДЕНОКАРЦИНОМА СЕРОЗНАЯ
МАТОЧНЫЕ ТРУБЫ
Анотація: Резюме. Ціллю дослідження стало вивчення особливостей експресії VEGF у тканині серозної аденокарциноми маткових труб (САкМТ) та співставлення результатів з її клініко-морфологічними особливостями та рецепторним статусом неопластичної тканини. Методи. Морфологічні та імуногістохімічні дослідження проведено на операційному матеріалі, отриманому від 66 пацієнток з САкМТ, прооперованих у спеціалізованих лікувальних закладах. Для встановлення аутогенної стимуляції ангіогенезу вивчали експресію рецепторів VEGF з використанням поліклональних кролячих антитіл та її взаємозв’язок з маркерами проліферації (Кі-67), апоптозу (р53, bcl-2) та гормонального статусу тканини (ER, PR). Результати дослідження. Ангіогенний потенціал САкМТ корелює з рівнем дедиференціювання неоплазії, клінічною стадією захворювання, негативним статусом тканини до рецепторів стероїдних гормонів, її р53-позитивним статусом (р0,05). Усі випадки метастазування у регіонарних лімфатичних вузлах супроводжувалися високою експресією рецепторів VEGF. Висновки. Визначення експресії VEGF можна застосовувати з високим ступенем ймовірності як прогностичний маркер, що визначає швидкість росту, прогресування новоутворення та ризик метастазування.
Знайти схожі

Форма документа : Стаття із журналу
Шифр видання :
Автор(и) : Гринцова Н.Б., Романюк О.К., Волкова М.В., Романюк А. М.
Назва : Морфологічні та морфометричні перебудови судин клубочкової та пучкової зони кори наднирників щурів за умов експериментальної позаклітинної дегідратації середнього ступеня
Місце публікування : Art of Medicine: науково-практичний журнал. - Івано-Франківськ: ІФНМУ, 2018. - № 3. - С. 35-38. - ISSN 2521-1455 (Шифр AУ50/2018/3). - ISSN 2521-1455
Примітки : Бібліогр. в кінці ст.
MeSH-головна: НАДПОЧЕЧНИКОВ КОРЫ БОЛЕЗНИ
ОБЕЗВОЖИВАНИЕ
Анотація: Резюме. Із метою вивчення морфологічних перебудов судин клубочкової та пучкової зони кори наднирників статевозрілих щурів за умов експериментальної позаклітинної дегідратації середнього ступеня проведено експеримент на 12 білих статевозрілих щурах-самцях масою 250-300г, віком 7-8 місяців. Застосовувалися морфометричні, статистичні та загальноприйняті методики мікроанатомічного (гістологічного) дослідження. Морфологічні перебудови судинного русла (дифузне венозно-капілярне повнокров'я, стаз, початкові етапи сладжування, збільшення проникності стінок судин) пов'язані з розвитком поліцитемічної гіповолемії та гіпоксії циркуляторного типу. Виразність морфологічних перебудов судинної стінки найбільша у субкапсулярній зоні та на межі пучкової та сітчастої зонкори, що пояснюється анатомічними особливостями кровозабезпечення цих регіонів залози. Дистрофічні перебудови судинного русла клубочкової та пучкової зони наднирників негативно впливають на морфофункціональну та секреторну активність кіркових ендокриноцитів, у тому числі, безперечно, і на процеси евакуації гормонів у судинне русло.
Знайти схожі

Форма документа : Стаття із журналу
Шифр видання :
Автор(и) : Дядик О.О., Бекетова Ю.І., Мінцер О.П., Суханова О.О.
Назва : Сучасні патоморфологічні особливості та перспективні напрямки діагностики неалкогольного стеатогепатиту
Місце публікування : Art of Medicine: науково-практичний журнал. - Івано-Франківськ: ІФНМУ, 2018. - № 3. - С. 39-44. - ISSN 2521-1455 (Шифр AУ50/2018/3). - ISSN 2521-1455
Примітки : Бібліогр. в кінці ст.
MeSH-головна: НЕАЛКОГОЛЬНАЯ ЖИРОВАЯ БОЛЕЗНЬ ПЕЧЕНИ
Анотація: Резюме. На основі аналізу 12 трепанобіоптатів печінки з ознаками НАСГ встановлено, що більш низька активність процесу та вираженість фіброзу (індекс гістологічної активності Knodell становив від 4 до 7 балів) відмічались у 7 випадках НАСГ. Жирова дистрофія у цих трепанобіоптатах визначалась не більше 1/3 об’єму біоптату. Запальні зміни були мінімальними, що супроводжувалось експресією ?-SMA в поодиноких міофібробластах. У 5 спостереженнях (індекс гістологічної активності Knodell становив від 8 до 12 балів) жирова дегенерація визначалась у 2/3 об’єму або ж у всьому біоптаті. Запальна інфільтрація мала більш виражений характер, а експресія ?-SMAспостерігалась у значній кількості міофібробластів навколо портальних трактів, внутрічасточково, в зонах клітинних інфільтратів, на окремих ділянках між гепатоцитів, що може бути предиктором ЕМТ.
Знайти схожі

Форма документа : Стаття із журналу
Шифр видання :
Автор(и) : Дядик О.О., Григоровська А.В.
Назва : Гістопатологічні характеристики та кореляційний аналіз залежностей між окремими морфологічними показниками у випадках теносиновіальної гігінтоклітинної пухлини локалізованого типу
Місце публікування : Art of Medicine: науково-практичний журнал. - Івано-Франківськ: ІФНМУ, 2018. - № 3. - С. 45-48. - ISSN 2521-1455 (Шифр AУ50/2018/3). - ISSN 2521-1455
Примітки : Бібліогр. в кінці ст.
MeSH-головна: ТЕНОСИНОВИТ
Анотація: Мета. Аналіз залежностей частоти трапляння найбільш характерних морфологічних ознак в теносиновіальній гігантоклітинній пухлині локалізованого типу (ТСГКПЛ) та вдосконалення диференційної діагностики цього ураження. Матеріали і методи. Дослідження виконувалось на 95 випадках ТСГКП локалізованої форми. Градації вираженості морфологічних показників оцінювали згідно з візуально-аналоговою шкалою від низького до високого ступеня при збільшенні 100х. Обчислювали групові вимірні параметри (середні величини та тетрахоричний показник зв’язку Пірсона (коефіцієнт асоціації) в групах порівняння різних морфологічних показників. Результати і висновки. Як показало визначення кореляційного зв’язку між найбільш частими морфо-логічними ознаками, характерними для ТСГКПЛ, ступінь зв’язку дуже слабкий, невірогідний. Виявлене явище можна пояснити поліморфністю гістологічних змін та різним ступенем поширеності цієї пухлини в структурах суглоба або сухожильних оболонок, що у багатьох випадках утруднює діагностику ТСГКПЛ через неспецифічність морфологічних ознак цієї патології.
Знайти схожі

10.

Форма документа : Стаття із журналу
Шифр видання :
Автор(и) : Дядик О.О., Саволюк C.І., Геращенко Р. А. , Ходос В.А.
Назва : Морфологічне обгрунтування вибору оптимальних параметрів ендовенозного електрозварювання для лікування висхідного тромбофлебіту великої підшкірної вени
Місце публікування : Art of Medicine: науково-практичний журнал. - Івано-Франківськ: ІФНМУ, 2018. - № 3. - С. 49-53. - ISSN 2521-1455 (Шифр AУ50/2018/3). - ISSN 2521-1455
Примітки : Бібліогр. в кінці ст.
MeSH-головна: ПОДКОЖНАЯ ВЕНА
ТРОМБОФЛЕБИТ
Анотація: Мета дослідження – вивчити морфологічні зміни в тромбованій вені після дії високочастотного ендовенозного електрозварювання та визначити оптимальні робочі режими для лікування гострого висхідного тромбофлебіту великої підшкірної вени. Матеріал і методи. У період з 2015 по 2017 роки в хірургічних відділеннях міської клінічної лікарні No 8 міста Києва було проведено хірургічне лікування 42 хворих чоловіків і жінок на висхідний тромбофлебіт великої підшкірної вени (ВТВПВ). Вік коливався від 25 до 69 років (середній вік -44,7±2.05 років). Для виявлення морфологічних структурних змін в стінці вени до та після дії ЕВЕЗ під час хірургічної операції були висічені сегменти стовбуру тромбованої великої підшкірної вени (ВПВ). Висічені сегменти після дії ЕВЕЗ були розподілені на 4 групи залежно від експозиції ЕВЕЗ: І група – експозиція 5 секунд; ІІ –10 секунд, ІІІ –15 секунд, ІV–20. Мікроскопічне дослідження профарбованих зрізів та їх фото архівування проводили із використанням світлооптичних мікроскопів «ZEISS» (Німеччина) з системою обробки даних «AxioImager. A2». Статистичне оброблення отриманих результатів проводили у системі «STATISTICA10 forWindows» (Copyright® StatSoftInc. 1984-2011, США, ліцензія No STA999K347156-W). Результати дослідження. Проведені морфологічні дослідження показали, що глибина деструктивних змін при дії ЕВЕЗ на стінку вени при ВТВПВ залежить від режиму застосування ЕВЕЗ. У режимі експозиції 5 секунд деструктивні зміни зафіксовані переважно в ендотеліальному і частково в субендотеліальному шарах венозної стінки. При збільшені експозиції до 10 секунд деструктивна дія високочастотного електричного струму була більш вираженою і характеризувалася розповсюдженням на середню третину м’язового шару. При експозиції 15 секунд деструктивні зміни охоплювали зовнішню третину м’язового шару з залученням адвентиції і, таким чином, всі шари стінки вени зливалися у єдиний гомогенний комплекс. При експозиції 20 секунд спостерігали повне руйнування адвентиції та залучення в деструктивні процеси оточуючі вену тканини. Обговорення результатів дослідження. На основі отриманих даних морфологічних досліджень можна стверджувати, що застосування ЕВЕЗ в режимі 5-10 секунд приводить до неповної деструкції всієї стінки тромбованої вени, що в клінічній практиці може привести до виникнення ускладнень або рецидиву захворювання, пов’язаних з реканалізацією вени. Застосування ЕВЕЗ в режимі 15 секунд викликає повну диструкцію всієї стінки вени без залучення в процес паравазальних тканин, в той час як застосування режиму 20 секунд супроводжується термічним пошкодженням тканин оточуючих вену. Висновки. Високочастотне ендовенозне електрозварювання тромбованої вени в режимі впливу 15 секунд не супроводжується термічним пошкодженням паравазальних тканин і є оптимальним робочим режимом для лікування гострого висхідного тромбофлебіту великої підшкірної вени.
Знайти схожі

11.

Форма документа : Стаття із журналу
Шифр видання :
Автор(и) : Задорожна Т.Д., Березенко В. С., Михайлюк Х. З. , Келихевич С.М.
Назва : Лікувальний патоморфоз автоімунного гепатиту у дітей
Місце публікування : Art of Medicine: науково-практичний журнал. - Івано-Франківськ: ІФНМУ, 2018. - № 3. - С. 54-58. - ISSN 2521-1455 (Шифр AУ50/2018/3). - ISSN 2521-1455
Примітки : Бібліогр. в кінці ст.
MeSH-головна: ГЕПАТИТ АУТОИММУННЫЙ
ДЕТИ
Анотація: Метою роботибуло вивчення морфологічних особливостей автоімунного гепатиту у дітей до лікування та на фоні імуносупресивної терапії. Методи дослідження. В Центрі дитячої гепатології інституту педіатрії акушерства і гінекології імені академіка О. М. Лук’янової НАМН України за період 2015–2017 рр. обстежено 42 дітей, хворих на автоімунний гепатит. Усім дітям проведено комплексне обстеження відповідно до протоколу, еластографію печінки методом зсувної хвилі паренхіми печінки та пункційну біопсію печінки із морфологічним та імуногістохімічним дослідженням біоптату. Активність захворювання визначали за допомогою гістологічного індексу активності (ІГА) за Knodell, стадію захворювання оцінювали по гістологічному індексу фіброзу METAVIR напівкількісно. Результати дослідження. В 71,0 % (n= 30) дітей діагностовано виразний фіброз F2 METAVIR, з них в I групі дітей у 77,0 %, у дітей II групи у 62,5% випадків. Висока активність (ІГА 12 балів) виявлена у 45,0% обстежених хворих з АГ. У групі дітей, які не отримували імуносупресивного лікування на момент проведення морфологічного дослідження, достовірно частіше мала місце висока активність гепатиту в порівнянні з групою дітей, які отримували лікування на момент обстеження (р=0,05). Висновки. Автоімунний гепатит у дитячому віці характеризується високоактивним запальним процесом у печінці із швидким прогресуванням, без лікування, до цирозу печінки, із розвитком ускладнень (кровотечі з варикозно розширених вен стравоходу, печінково-клітинна недостатність). У 26,0% обстежених дітей були ознаки мультинодулярного цирозу печінки за результатами морфологічного дослідження. Активність запального процесу в печінці та темпи фіброзування залежать від тривалості захворювання. Пункційну біопсію слід проводити до початку імуносупресивного лікування, що дозволить покращити діагностику та обрати правильну тактику лікування.
Знайти схожі

12.

Форма документа : Стаття із журналу
Шифр видання :
Автор(и) : Захарцева Л.М., Яновицька М. О., Голобородько О.К., Шатрова К.М.
Назва : Тричі-негативний рак молочної залози: молекулярно-генетичні особливості та прогностичні фактори (огляд літератури та аналіз власних даних)
Місце публікування : Art of Medicine: науково-практичний журнал. - Івано-Франківськ: ІФНМУ, 2018. - № 3. - С. 59-62. - ISSN 2521-1455 (Шифр AУ50/2018/3). - ISSN 2521-1455
Примітки : Бібліогр. в кінці ст.
MeSH-головна: МОЛОЧНОЙ ЖЕЛЕЗЫ НОВООБРАЗОВАНИЯ
Анотація: Резюме. Група тричі-негативних карцином молочної залози, що не мають рецепторів до естрогену, прогестерону та ампліфікації HER2\neu, становить приблизно 10-15% від усіх карцином молочної залози і має найгірші показники виживаності. Ця група є гетерогенною за своїми морфологічними та молекулярними характеристиками, тому виділення підгруп тричі-негативних карцином за додатковими молекулярно-біологічними характеристиками є необхідним. Це дозволить індивідуа-лізувати лікування та знайти додаткові прогностичні фактори. Було проведено багато спроб класифікації тричі-негативних карцином різними групами дослідників. Єдиної класифікації на сьогодні не створено. Проте завдяки генетичним дослідженням було виділено базальноподібний підтип, люмінальний андроген-позитивний варіант, які можуть давати додаткову інформацію щодо прогнозу або лікування. Можливим і доцільним також є визначення цих підгруп за допомогою сурогатних імуно-гістохімічних панелей. Тричі-негативні карциноми молочної залози часто асоційовані з порушенням експресії білка BRCA-1, діагностика якого також дає нові опції для лікування. Серед інших прогностичних факторів, що вивчаються, можна зазначити PD-L1 (дані щодо нього залишаються суперечливими), топоізомеразу II ?. (TOP2A), роль якої доведена у встановленні чутливості до неоад’ювантної терапії, та ген-супресор пухлин p53, мутація якого корелює з нижчими показниками загальної та безрецидивної виживаності. Подальші дослідження для класифікації підгрупи тричі-негативних карцином з метою індивідуалізації лікування необхідні.
Знайти схожі

13.

Форма документа : Стаття із журналу
Шифр видання :
Автор(и) : Кутасевич Я. Ф., Білозоров О. П., Мангушева В. Ю.
Назва : Дослідження поліморфізму гену тол-подібних рецепторів TLR1-I602S у хворих на алергодерматози
Місце публікування : Art of Medicine: науково-практичний журнал. - Івано-Франківськ: ІФНМУ, 2018. - № 3. - С. 63-65. - ISSN 2521-1455 (Шифр AУ50/2018/3). - ISSN 2521-1455
Примітки : Бібліогр. в кінці ст.
MeSH-головна: ДЕРМАТИТ АЛЛЕРГИЧЕСКИЙ КОНТАКТНЫЙ
TOLL-ПОДОБНЫЙ РЕЦЕПТОР 1
Анотація: Резюме. У статті наведено дослідження поліморфізму гену тол-подібного рецептору TLR -1-I602S у хворих на алергодерматози. Дослідження поліморфізму гену TLR 1-I602S виконано у 39 хворих, у тому числі у 9 хворих на атопічний дерматит (АД), у 11 хворих на істинну екзему (ІЕ) та у 19 хворих на мікробну екзему (МЕ) методом поліморфізму довжини рестрикційних фрагментів за JohnsonC.M. etal. Аналіз поліморфізму гена TLR1-I602S у хворих на алергодерматози виявив превалювання неактивних та малоактивних генотипів. Активний генотип зустрічався тільки у хворих на мікробну екзему, причому переважно при важкому перебігу захворювання. У хворих на АД та істинну екзему зустрічалися тільки неактивні та малоактивні генотипи, що свідчить про недосконалість системи вродженого антиінфекційного захисту та є можливою причиною великого ступеня обсіменіння біотопів патогенною та умовно-патогенною флорою. У хворих на мікробну екзему головною особливістю є переважання активного генотипу при тяжкому перебігу захворювання, що може пояснити збільшеною активністю прозапальних факторів, що утворюються під час активації TLR1на фоні аутоімунних порушень у цих хворих. Виявлені особливості розподілу поліморфних алелів гену TLR1-I602S у хворих на алергодерматози, можуть бути розцінені як важливий патогенетичний фактор розвитку захворювань. Результати дослідження поліморфізму гена TLR1-I602S у хворих на алергодерматози можуть в майбутньому використовуватися для розробки методики раннього скринінгу і тактики проведення профілактичних заходів у даних пацієнтів.
Знайти схожі

14.

Форма документа : Стаття із журналу
Шифр видання :
Автор(и) : Линдін М.С., Кравцова О.І., Карпенко Л.І., Панченко В.Д.
Назва : Дослідження епідеміологічних та морфологічних особливостей злоякісних пухлин тіла матки
Місце публікування : Art of Medicine: науково-практичний журнал. - Івано-Франківськ: ІФНМУ, 2018. - № 3. - С. 66-71. - ISSN 2521-1455 (Шифр AУ50/2018/3). - ISSN 2521-1455
Примітки : Бібліогр. в кінці ст.
MeSH-головна: МАТКИ НОВООБРАЗОВАНИЯ
Анотація: Резюме. Ціллю дослідження стало вивчення епідеміологічних та морфологічних особливостей злоякісних пухлин тіла матки, встановлення закономірностей її васкуляризації. Методи. Епідеміологічні особливості вивчено при аналізі звітів канцерреєстру за період з 2011 по 2017 роки. Гістологічний тип неопластичної тканини визначали на зрізах пухлини, забарвлених гематоксиліном та еозином. Закономірності васкуляризації ендометріальної тканини проведено шляхом імуногістохімічного дослідження препаратів до рецепторів СD31 та подопланіну. Результати дослідження. Захворюваність на злоякісні пухлини в Україні знаходиться на стабільно високому рівні (332,6±21,8 випадків на 100 тис. населення). Серед них неоплазії тіла матки посідають 3 місце, складаючи 29,4±1,5. Пік захворюваності припадає на 55-69 (59%) років. Найбільш поширеним гістологічним варіантом є ендометріоїдна аденокарцинома (81,5%). У неопластичній тканині ендометрію виявлено більшу щільність мікроваскуляризації, у тому числі і ступеню лімфангіогенезу, у порівнянні з нормою, яка напряму залежить від ступеня катаплазії пухлини. Висновки. За останні 7 років в Україні та Сумській області залишаються на високому рівні показники захворюваності та смертності від злоякісних пухлин тіла матки з піком захворюваності у постменопаузальному періоді. При пухлинній трансформації у тканині ендометрію спостерігається посилення ангіогенезу, разом з лімфангіогенезом, зі зростанням мікроваскулярної щільності у міру прогресування карциноми.
Знайти схожі

15.

Форма документа : Стаття із журналу
Шифр видання :
Автор(и) : Лисак А. В.
Назва : Кореляційний зв'язок проліферативного індексу КІ67 та рівня метаболічної активності пухлин орофарингіальної ділянки
Місце публікування : Art of Medicine: науково-практичний журнал. - Івано-Франківськ: ІФНМУ, 2018. - № 3. - С. 72-79. - ISSN 2521-1455 (Шифр AУ50/2018/3). - ISSN 2521-1455
Примітки : Бібліогр. в кінці ст.
MeSH-головна: НАДКОСТНИЦА
КАРЦИНОМА ПЛОСКОКЛЕТОЧНАЯ
Анотація: Резюме. Метою даного дослідження була порівняльна оцінка даних позитронно-емісійної томографії з комп’ютерною томографією (ПЕТ-КТ) та гістологічним, імуногістохімічним дослідженням (ІГХД) при плоскоклітинному раку різного ступеню диференціювання (G1-G3), з подальшим визначенням нових критерії для встановлення рівня диференціювання пухлин. Аналізуючи результати дослідження, використали методи біостатистики. Для порівняння показників у трьох групах використали критерій Крускала-Волліса, при здійсненні апостеріорних порівнянь –критерій множинних порівнянь Данна. У всіх випадках за критичний рівень значущості прийнято а крит.=0,05. Для аналізу прогностичних характеристик тесту за маркером Ki67 використали метод побудови та аналізу кривих операційних характеристик (ROC-кривих). Адекватність тесту оцінювали за площею під ROC-кривою (AUC), наведено і її 95% ВІ. Оптимальний поріг прийняття рішення для тесту розрахували за показником YoudenInex=Max (чутливість тесту+специфічність тесту –100%), оцінювання прогностичних характеристик тесту при вибраному порозі здійснили за показником чутливості (95 % ВІ) та специфічності (95% ВІ) тесту. Під час аналізу використали статистичний пакет MedCalcv.16.8 (MedCalcSoftWarebvba, 1993–2016). Результати дослідження. Плоскоклітинні карциноми орофарингіальної ділянки –епітеліальні пухлини епітеліального походження, з дифузним чи вогнищевим ростом, еозинофільними клітинами, ядерним поліморфізмом, вогнищами концентрично злущеного епітелію. Тканина пухлини можемати різноманітний рівень мітозів та дискератозу. В дослідженні взяли участь 121 пацієнт; поділ здійснювався за групами. Ступінь диференціації плоскоклітинного раку орофарингеальної ділянки є одним з факторів, що визначають проліферативний потенціал раку і п’ятирічне виживання пацієнтів. Головним висновком нашого дослідження є підтвердження ефективності застосування ІГХД з антитілом до Кі67 і ПЕТ-КТ для діагностики плоскоклітинного раку орофарингеальної ділянки і визначення ступеню його диференціювання з високим рівнем чутливості і специфічності обох методів. Застосування комбінації методів рекомендовано для підвищення достовірності результатів і поглиблення передопераційних даних.
Знайти схожі

16.

Форма документа : Стаття із журналу
Шифр видання :
Автор(и) : Лисак А. В. , Суханова А.Я.
Назва : Достовірність посмертної діагностики вірусних пневмоній
Місце публікування : Art of Medicine: науково-практичний журнал. - Івано-Франківськ: ІФНМУ, 2018. - № 3. - С. 80-85. - ISSN 2521-1455 (Шифр AУ50/2018/3). - ISSN 2521-1455
Примітки : Бібліогр. в кінці ст.
MeSH-головна: ПНЕВМОНИЯ ВИРУСНАЯ
Анотація: Резюме. Будь-яка пневмонія має типовий сценарій. На бактеріологічний посів потрібний час і він може бути хибно позитивним, ПЛР коштовні. Вірусні пневмонії найчастіше мають фульмінантний перебіг, що не дає змоги достовірно виявити збудника прижиттєво та посмертно. Це спонукає поширювати новіметоди діагностики вірусних та бактеріальних пневмоній іммуногістохімічні дослідження з визначенням активності маркерів panCK, CD34 та CD68. Ми дослідили 20 зразків тканини легень хворих молодого віку, госпіталізованих із підозрою на вірусну, або вірусно-бактеріальну пневмонію, які померли впродовж 7–14 днів від початку захворювання за період епідемії грипу в Україні (грудень 2015р. –лютий 2016р.) на базі Національного військового медичного клінічного центру (НВМКЦ). Ці випадки були обстежені за стандартною методикою та додатково поставлено ШИК реакції пофарбовано за методикою Ван-Гізону. У 18-тивипадках виявлено ознаки альвеолярного ушкодження. За допомогою постановки ШИК реакції з нихбуло виявлено 8 випадків з ознаками дифузного альвеолярного ушкодження без бактеріальної флори.У випадках з ознаками альвеолярного ушкодження визначено активність CD34 у частково злущеному ендотелії артеріол(6 з 8-ми випадків), CD 68 позитивний у альвеолярних макрофагах (8 з 8-ми випадків), pan CK підтвердив наявність вірусного ушкодження епітелію бронхіол (5 з 8-ми випадків). Результати морфологічно та топографічно підтверджують ознаки вірусного ушкодження, визначають стадію та форму пневмонії. Висновки досліджень збігаються з результатами зарубіжних колег. Це збільшує достовірність та прискорює час постановки діагнозу у спірних випадках при тяжкому фульмінантному перебігу пневмоній та гострому респіраторному дістрес синдромі.
Знайти схожі

17.

Форма документа : Стаття із журналу
Шифр видання :
Автор(и) : Марковский В.Д., Сакал А.А.
Назва : Сравнительная характеристика морфофункционального состояния печени плодов от матерей с подострым инфекционно-воспалительным процессом в брюшной полости, вызванным Klebsiellae pneumonia, и плодов с хронической внутриутробной гипоксией (экспериментальное исследование)
Місце публікування : Art of Medicine: науково-практичний журнал. - Івано-Франківськ: ІФНМУ, 2018. - № 3. - С. 86-91. - ISSN 2521-1455 (Шифр AУ50/2018/3). - ISSN 2521-1455
Примітки : Библиогр. в конце ст.
MeSH-головна: ВНУТРИУТРОБНЫЕ ИНФЕКЦИИ
ПЕЧЕНЬ
ПЛОДА ГИПОКСИЯ
Анотація: Резюме. Метою дослідження було в експерименті на тваринах вивчити особливості морфофункціонального стану печінки плодів від матерів із підгострим інфекційно-запальним процесом у черевній порожнині, викликаним Klebsiella pneumoniae. Матеріалом для морфологічного дослідження послужила печінка плодів щурів, які були розділені на 3 групи: контрольну (КГ), експериментальну (ЕГ) і групу порівняння (ГП). КГ (n = 9) –плоди від вагітних самок щурів із фізіологічно протікаючою вагітністю, ЕГ (n = 10) –плоди від вагітних самок щурів із підгострим інфекційно-запальним процесом у черевній порожнині, модельованим із використанням референс-штамів Klebsiella pneumoniae (NCTC 5055), ГП (n = 7) –плоди з хронічною внутрішньоутробною гіпоксією (ХВГ). Забір, фіксація матеріалу і виготовлення парафінових блоків здійснювалися відповідно до загальноприйнятих методик. Серійні поперечні зрізи фарбували гематоксиліном і еозином. Непрямим методом Кунса в модифікації Brosman M. За допомогою моноклональних антитіл (МКАТ) до колагенів I, III типів фірми Novocastra Laboratories Ltd, UK виявляли інтерстиціальні колагени. Препарати вивчали в люмінісцентному мікроскопі «Axioskor 40» (Carl Zeiss, ФРН). Шляхом відеомікроскопічної морфометрії з використанням програми «Olympus DP-soft version 3.1» Microsoft Excel в гепатоци-тах визначали площу і обсяги ядра, цитоплазми і клітини в цілому, визначали ядерно-цитоплазматичний індекс (ЯЦІ), підраховували щільність розташування гепатоцитів в 1мм 2. У препаратах, оброблених МКАТ, визначали інтенсивність світіння в умовних одиницях світіння (ум. Од.Св.) Усі дані оброблялися методами математичної статистики з використанням варіаційного і кореляційного аналізів. Для визначення достовірності результатів використовували критерій Манна-Уїтні-Уилкоксона, для проведення кореляційного аналізу використовували коефіцієнт кореляції Спірмена. В ГП і ЕГ в печінці плодів мікроскопічно спостерігалися морфологічні ознаки дисциркуляторних і альтеративних процесів у вигляді повнокров'я центральних вен часточки і прилеглих синусоїдів, порушення балкової будови печінкових часточок, розвитку дистрофічних і некробіотичних процесів у гепатоцитах із формуванням дрібновогнищевих некрозів. Відзначалися також ознаки незрілості печінкової тканини у вигляді поширеного екстрамедулярного кровотворення. У плодів ЕГ виявлені зміни носили більш поширений і виражений характер. Морфометрично в печінці плодів ГП і ЕГ зазначалося прогресивне зниження щільності гепатоцитів. В ГП середні значення площі і обсягу гепатоцитів наростали як за рахунок збільшення площі та об'єму його ядра, так і цитоплазми, збільшувалася значення ЯЦІ. В ЕГ відзначалося зниження показників площі та об'єму гепатоцитів, при цьому площа і об'єм ядер гепатоцитів практично не змінювалися, але зазначалося наростання показника ЯЦІ за рахунок зниження площі і обсягу цитоплазми. При іммуногістохімічному дослідженні розподілу колагенів І і ІІІ типів в стромальному компоненті печінки плодів щурів ГС і ЕГ зазначалося наростання вмісту молодого інтерстиціального колагену ІІІ типу, прискорення темпів продукції з нього зрілого колагену I типу. В ЕГ процес колагенізаціі носив більш виражений характер. Отримані дані свідчать про те, що у плодів щурів від матерів з пролонгованою інфекцією, викликаною Klebsiella pneumoniae, і у плодів із ХВГ в печінці спостерігаються однотипні зміни у вигляді повнокров'я центральних вен і синусоїдів, порушення балкової будови печінкової часточки, дистрофії та некрозу гепатоцитів з регенераторним посиленням проліферативної активності печінкових клітин, розвитком їх компенсаторної гіпертрофії і стимуляції синтезу інтерстиціального колагену. У плодів від матерів з пролонгованою клебсіеллезною інфекцією в порівнянні з плодами з ХВГ ступінь вираженості дисциркуляторних змін, альтеративних процесів в паренхіматозному компоненті печінки наростає, що супроводжується зниженням функціональної активності гепатоцитів і посиленням склеротичних змін в стромальному компоненті органу, що може привести до зриву адаптаційних можливостей печінки в подальшому онтогенезі.
Знайти схожі

18.

Форма документа : Стаття із журналу
Шифр видання :
Автор(и) : Мед В.В., Старченко И.И.
Назва : Некоторые морфологические и морфометрические особенности терминальных и промежуточных ворсин плацент после применения экстракорпорального оплодотворения
Місце публікування : Art of Medicine: науково-практичний журнал. - Івано-Франківськ: ІФНМУ, 2018. - № 3. - С. 92-95. - ISSN 2521-1455 (Шифр AУ50/2018/3). - ISSN 2521-1455
Примітки : Библиогр. в конце ст.
MeSH-головна: ХОРИОНАЛЬНЫЕ ВОРСИНКИ
ОПЛОДОТВОРЕНИЕ IN VITRO
Анотація: Резюме. Метою дослідження було проведення порівняльного аналізу структурної організації термінальних та проміжних ворсин плацент після природного запліднення і після екстракорпорального запліднення (ЕКЗ). Встановлено, що в плацентах після ЕКЗ має місце потовщення шару синцитіотрофобласту зі збільшенням його об'ємної щільності та збільшення об'ємної щільності ворсин з симпластичними вузликами. При цьому паренхіма плаценти має оптично більш щільну будову за рахунок відносного зменшення обсягу міжворсинчатого простору. Також спостерігається достовірне зменшення діаметра кровоносних капілярів термінальних ворсин зі збільшенням їх кількості, а також збільшення чисельної щільності клітин Кащенко-Гофбауера.
Знайти схожі

19.

Форма документа : Стаття із журналу
Шифр видання :
Автор(и) : Мусієнко А.М.
Назва : Зміни показників кардіоінтервалографії при адреналіново-кальцієвій моделі ураження серця у тварин та застосуванні для корекції кверцетину
Місце публікування : Art of Medicine: науково-практичний журнал. - Івано-Франківськ: ІФНМУ, 2018. - № 3. - С. 96-99. - ISSN 2521-1455 (Шифр AУ50/2018/3). - ISSN 2521-1455
Примітки : Бібліогр. в кінці ст.
MeSH-головна: КВЕРЦЕТИН
СЕРДЦЕ
Анотація: Резюме. Серцева недостатність є однією з основних причин захворюваності та смертності в усьому світі. Однією з причин її розвитку є інфаркт міокарда, який є динамічним процесом, супроводжується переходом оборотних змін до незворотного ішемічного пошкодження, завершується заміною змертвілої частини міокарда фіброзним рубцем. Мета – визначити зміни показників кардіоінтервалограм у щурів-самців з адреналіново-кальцієвою моделлю ураження міокарда (АКМ) та провести корекцію патологічного процесу кверцетином (Кв). Досліди виконано на 143 щурах-самцях лінії Вістар віком 5-6 місяців. Тварин поділено на групи: контроль, 1 год, 2 год, 24 год, 3 доби, 7 діб, 14 діб, 21 доба, 28 діб АКМ, Кв, 7 діб АКМ + Кв, 14 діб АКМ + Кв, 21 доба АКМ + Кв, 28 діб АКМ + Кв. АКМ викликали введеням адреналіну і глюконату кальцію, для корекції використали кверцетин. Тваринам усіх груп провели кардіоінтер-валометрію. Висновки. Адреналіново-кальцієве ураження серця щурів призводить до розвитку заднього інфаркту міокарда, що підтверджується зростанням тонусу парасимпатичного відділу автономної нервової системи, зменшенням –симпатичного через 1 годину після введення препаратів. Кверцетин має протекторний вплив, що достовірно виражено через 21 і 28 діб.
Знайти схожі

20.

Форма документа : Стаття із журналу
Шифр видання :
Автор(и) : Піддубний А. М., Москаленко Р.А., Романюк А. М.
Назва : Імуногістохімічна характеристика тканини раку передміхурової залози з інтралюмінальними включеннями
Місце публікування : Art of Medicine: науково-практичний журнал. - Івано-Франківськ: ІФНМУ, 2018. - № 3. - С. 100-105. - ISSN 2521-1455 (Шифр AУ50/2018/3). - ISSN 2521-1455
Примітки : Бібліогр. в кінці ст.
MeSH-головна: ПРЕДСТАТЕЛЬНОЙ ЖЕЛЕЗЫ НОВООБРАЗОВАНИЯ
Анотація: Дослідження виконане в рамках науково-дослідних тем кафедри патологічної анатомії СумДУ No0117U003937 «Розробка методу діагностики пухлин органів репродуктивної системи з використанням молекул клітинної адгезії раково-ембріонального антигену» та No0116U006815 «Дослідження змін у кістках при переломах за умов використання наноматеріалів для метал-остеосинтезуз урахуванням функції м'язового апарату». Резюме. Рак передміхурової залози (РПЗ) займає друге місце у структурі онкологічної захворюваності та є найбільш поширеною онкологічною патологією в розвинутих країнах серед чоловічого населення. Метою роботи є встановлення імуногістохімічного статусу РПЗ з наявністю та відсутністю інтралюмі-нальних включень. Матеріали і методи. Було досліджено 30 зразків тканини РПЗ з інтралюмінальними включеннями (І група) та 30 зразків тканини РПЗ контрольної групи (ІІ група). Було проведене імуногістохімічне дослідження експресії рецепторів андрогенів (AR), білка p53, білків теплового шоку HSP70 та HSP90, матриксної металоп-ротеїнази 1 (MMP1), судинного фактору росту ендотелію (VEGF) у тканині РПЗ обох груп. Статистичний аналіз отриманих результатів передбачав використання критеріїв Шапіро-Уїлка, Манна-Уітні та t-критерію Стьюдента. Результати вважали статистично достовірними при ступені вірогідності більше 95% (р0,05). Результати дослідження. Для зразків тканини І групи були характерні процеси кістозної трансформації залоз, розвитку запальної інфільтрації та склерозу, явища застою секрету в залозах. Механічне ушкодження пухлинних клітин та оточуючих тканин призводило до їх деформації, десквамації епітелію та мікророзривів сполучнотканинних структур, що призводило до прогресування хронічного запалення. Різниця між результатами імуногістохімічного дослідження експресії AR, p53, HSP70 та MMP1 у групах зразків РПЗ з наявністю та відсутністю інтралюмінальних включень не була виявлена (р0,05).Були ідентифіковані HSP70-та HSP90-позитивні залишки білків у структурі corporaamylacea, що може свідчити про їх участь у процесах формування цих патологічних інтралюмінальних включень.
Знайти схожі

1-20 21-40 41-46

© Міжнародна Асоціація користувачів і розробників електронних бібліотек і нових інформаційних технологій
(Асоціація ЕБНІТ)