Головна Спрощенний режим Опис Шлюз Z39.50
Авторизація
Прізвище
Пароль
 

Бази даних


Періодичні видання - результати пошуку

Вид пошуку

Зона пошуку
Формат представлення знайдених документів:
повнийінформаційнийкороткий
Відсортувати знайдені документи за:
авторомназвоюроком виданнятипом документа
Пошуковий запит: <.>II=ФУ6/2017/63/4<.>
Загальна кiлькiсть документiв : 13
Показанi документи с 1 за 13
1.


   
    Пригнічення мітохондріального шляху синтезу сірководню погіршує скоротливу функцію серця та підвищує чутливість мітохондріальної пори до Са2+ у серці щурів [Текст] / А. Ю. Лучкова [та ін.] // Фізіологічний журнал. - 2017. - Том 63, N 4. - С. 3-9
Анотація: Встановлено участь сірководню, що синтезується мітохондріальним ферментом 3-меркапторуватсульфуртрансферазою (3-MST), у стійкості серця до кальцієвих навантажень та регуляції неспецифічної мітохондріальної пори (МП). В експериментах на ізольованому серці показано, що пригнічення цього ферменту його інгібітором О-карбоксиметилгідроксиламіном (О-СМН), який застосовували у дозі 50 мг/кг, призводило до погіршення всіх вихідних показників роботи серця. Тиск, що розвивається у лівому шлуночку, а також швидкість скорочення і розслаблення міокарда знижувалися на 50 %. При відтворенні моделі кальцієвого навантаження О-СМН викликав швидке підвищення кінцевого діастолічного тиску та появу аритмій. Встановлено, що одним з механізмів такого впливу інгібітора in vivo є підвищення чутливості МП до кальцію та значне зростання амплітуди набухання мітохондрій на тлі дії іона у концентрації 10-4 моль/л. В експериментах in vitro на ізольованих мітохондріях показано дозозалежний вплив О-СМН на Са2+-індуковане набухання органел у серці щурів. У концентрації 10-3 моль/л він підвищував амплітуду набухання мітохондрій на тлі дії кальцію на 44 %. Отже, виявлено, що ендогенний сірководень мітохондріального походження бере участь у регуляції відкривання МП, а також відіграє важливу роль у регуляції роботи серця.


Дод.точки доступу:
Лучкова, А.Ю.; Гошовсъка, Ю.В.; Федічкіна, Р. А.; Струтинська, Н.А.; Сагач, В.Ф.
Экземпляры: всего 1 : чит.зал періодичних видань, рук.,кат. (1 экз.)
Свободны: всего 1 : чит.зал періодичних видань, рук.,кат. (1 экз.)
Знайти схожі

2.


    Колесник, О. П.
    Частотна модуляція короткотривалої пластичністі ГАМК-ергічної синаптичної передачі [Текст] / О. П. Колесник, С. А. Федулова, М. С. Веселовський // Фізіологічний журнал. - 2017. - Том 63, N 4. - С. 10-16
Анотація: У культивованих нейронах гіпокампа щурів вимірювали зміни амплітуди викликаних гальмівних постсинаптичних струмів (вГПСС) за допомогою методики фіксації потенціалу в конфігурації «ціла клітина» та позаклітинної локальної електричної стимуляції аксона пресинаптичного нейрона. Парна стимуляції аксона пресинаптичного ГАМК-ергічного нейрона призводила до зменшення (депресії) або збільшення (полегшення) амплітуди другого вГПСС у парі. Максимальна депресія спостерігалася при найкоротшому міжстимульному інтервалі 20 мс, коли амплітуда другого струму була меншою, ніж першого на 58 ± %. При найдовшому інтервалі 1200 мс така різниця становила всього 2% (n = 9). Динаміка відновлення після депресії описувалась експоненційною функцією з т = 83,5 мс. Максимальне полегшення було зареєстровано при міжстимульному інтервалі 150 мс, коли амплітуда другого струму була більшою, ніж амплітуда першого на 18 ± 4 % і протягом 500 мс відбувалося майже повне відновлення (n = 6). Відновлення після полегшення мало дзвіноподібну форму. При стимулюванні аксона пресинаптичного нейрона чотирма послідовними поштовхами струму ми спостерігали тільки явище депресії (n = 7). Динаміка депресії амплітуди вГПСС описувалась експоненційною функцією. При найкоротшому міжстимульному інтервалі (50 мс) амплітуда струму знижувалася найшвидше (т = 41 мс), а при найдовшому інтервалі (200 мс) — найбільш повільно (т = 119 мс).


Дод.точки доступу:
Федулова, С.А.; Веселовський, М.С.
Экземпляры: всего 1 : чит.зал періодичних видань, рук.,кат. (1 экз.)
Свободны: всего 1 : чит.зал періодичних видань, рук.,кат. (1 экз.)
Знайти схожі

3.


    Телька, М. В.
    Зміни в адренергічній модуляції кальцієвих струмів нейронів ганглія трійчастого нерва, викликані фактором росту нервової тканин [Текст] / М. В. Телька, О. В. Рихальський, М. С. Веселовський // Фізіологічний журнал. - 2017. - Том 63, N 4. - С. 17-23
Анотація: Досліджено вплив норадреналіну на потенціалкеровані кальцієві струми (ПККС) нейронів ганглія трійчастого нерва (ГТН), що культивувалися з та без фактора роста нервової тканини (ФРНТ). Аплікація норадреналіну (100 мкмол/л) не призводила до змін у низькопорогових та пригнічувала високопорогові ПККС. Дія цього катехоламіну викликала зменшення амплітуди високопорогового ПККС на 30 ± 5 та 13 ± 8 % за умов наявності та без ФРНТ відповідно. Одночасно спостерігалося пригнічення швидко ї компоненти високопорогового ПККС. Вищеописані зміни у кінетиці відбувалися у 11 з 13 нейронів з та лише у 3 з 15 без ФРНТ. Норадреналініндуковані зміни у ПККС супроводжувалися зміщенням кривої інактивації до більш негативних значень. Результати наших експериментів показали взаємозв’язок адренергічної модуляції ПККС та ФРНТ. Лише високопорогові ПККС беруть участь у модуляції електричної активності норадреналіном. Таким чином, збільшення вмісту ФРНТ не тільки запускає механізми інтенсивного проростання симпатичних волокон, але й призводить до підсилення адренергічного впливу на передачу сенсорного сигналу.


Дод.точки доступу:
Рихальський, О.В.; Веселовський, М.С.
Экземпляры: всего 1 : чит.зал періодичних видань, рук.,кат. (1 экз.)
Свободны: всего 1 : чит.зал періодичних видань, рук.,кат. (1 экз.)
Знайти схожі

4.


   
    Вплив хронічного соціального стресу на склад холатів жовчі самців щурів [Текст] / А. М. Ляшевич [та ін.] // Фізіологічний журнал. - 2017. - Том 63, N 4. - С. 24-29
Анотація: Досліджено жовчнокислотний склад жовчі самців щурів, які знаходилися в умовах експериментального хронічного соціального стресу. Виявлено, що у стресованих тварин концентрація кон’югованих халатів у печінковому секреті значно знижувалась. Так вміст таурохолевої кислоти на 23,6 % був меншим від контролю, а дигідроксихоланових таурокон’югатів (таурохенодезоксихолевої і тауродезоксихолевої кислот) — на 18,9-23,14 %. Концентрація глікохолевої кислоти у жовчі самців-інтрудерів була на 32,9-51,3 % нижчою, а глікохенодезоксихолевої і глікодезоксихолевої кислот — на 33,8-55,7 %. Вміст вільної тригідроксихоланової холевої кислоти щурів також виявився нижчим на 33,7-48,2 % від контрольних значень, а вміст дигідроксихоланових хенодезоксихолевої і дезоксихолевої кислот підвищувався на 19,8-25 % порівняно з контролем. Найбільш значною відмінністю у жовчнокислотному спектрі жовчі за цих умов стала поява у печінковому секреті літохолевої й тауролітохолевої кислот, які відсутні у щурів контрольної групи. У разі стресу у печінці самців щурів пригнічуються процеси, що забезпечують синтез, біотрансформацію і транспорт жовчних кислот у жовч. Значення хронічного соціального стресу в розвитку порушень жовчоутворення та роль жовчних кислот як біологічно активних регуляторних сполук у виникненні й прогресуванні стресіндукованих патологій потребують ґрунтовних досліджень.


Дод.точки доступу:
Ляшевич, А.М.; Тубальцева, І.І.; Решетнік, Є.М.; Бондаренко, О.В.; Весельський, С.П.; Макарчук, М.Ю.
Экземпляры: всего 1 : чит.зал періодичних видань, рук.,кат. (1 экз.)
Свободны: всего 1 : чит.зал періодичних видань, рук.,кат. (1 экз.)
Знайти схожі

5.


    Зинчук, В. В.
    Влияние магнитного поля на кислородтранспортную функцию крови при введении донора сероводорода [Текст] / В. В. Зинчук, В. О. Лепеев // Фізіологічний журнал. - 2017. - Том 63, N 4. - С. 30-36
Анотація: В работе оценивали влияние магнитного поля (МП) на кислородтранспортную функцию крови при введении донора сероводорода. Крыс-самцов в течение 10 сут облучали МП хвостовую артерию и интраперитонеальную инфузию препаратов, влияющих на образование сероводорода: гидросульфид натрия (NaHS); L-аргинин; неселективный ингибитор фермента NО-синтазы - метиловый эфир NG-нитро-L-аргинина (L-NАМЕ); необратимый ингибитор фермента цистатионинулиазы — DL-пропаргилглицин (РАG). Оценивали параметры кислородтранспортной функции крови, содержание сероводорода и нитрат-анион/нитрит-анион (NO2-/NO3-) в плазме. Показано, что облучение МП крыс и введение NаНS или аминокислоты L-аргинин приводит к уменьшению сродства гемоглобина к кислороду и сопровождается повышением содержания газотрансмиттеров (NO и сероводорода) в крови. При введении L-NАМЕ и РАG эффект МП на сродство гемоглобина к кислороду не проявляется. Таким образом, МП реализует свой эффект через газотрансмиттер сероводород при участии NO.


Дод.точки доступу:
Лепеев, В.О.
Экземпляры: всего 1 : чит.зал періодичних видань, рук.,кат. (1 экз.)
Свободны: всего 1 : чит.зал періодичних видань, рук.,кат. (1 экз.)
Знайти схожі

6.


   
    Гематологічні ефекти інгібітора протеїнкіназ похідного малеіміду і 5-фторурацилу [Текст] / І. В. Бєлінська [та ін.] // Фізіологічний журнал. - 2017. - Том 63, N 4. - С. 37-47
Анотація: Досліджено вплив інгібітора протеїнкіназ похідного малеіміду (МІ-1, 1-(4-Сl-бензил)-3-СІ-4-(СF3-феніламіно)-1Н-пірол-2,5-діон) з протипухлинною активністю (пригнічує колоректальний канцерогенез) на клітини крові у 5- (13,5 мг/кг) і 10-кратній (27 мг/кг) від ефективної дозах (концентрації ~ 5 і 10·10-4 моль/л у крові відповідно) протягом 14 діб порівняно з цитостатиком 5-фторурацилом (5-ФУ). Встановлено, що МІ-1 активує еритропоез, що підтверджується збільшенням кількості ретикулоцитів і гематокриту та концентрації гемоглобіну у крові без змін морфофункціонального стану еритроцитів. Препарат порівняння 5-ФУ у концентрації ~ 10·10-4 моль/л у крові (що відповідає ефективній дозі 8,6 мг/кг) пригнічує еритропоез, про що свідчить зменшення кількості еритроцитів і ретикулоцитів. У разі обох доз МІ-1 спостерігали тенденцію до зменшення кількості лейкоцитів, моноцитів і тромбоцитів. Вміст базофільних, еозинофільних і нейтрофільних гранулоцитів та лімфоцитів не змінювався. 5-ФУ у відповідній концентрації зменшує кількість лейкоцитів, лімфоцитів, моноцитів і нейтрофільних гранулоцитів, а також тромбоцитів. П’ятикратна (45 мг/кг) від ефективної доза 5-ФУ викликає 100 %-ву загибель щурів після першого тижня введення. У крові цих тварин після 5 діб впливу зменшується кількість еритроцитів, лейкоцитів, лімфоцитів, моноцитів і тромбоцитів, а також нейтрофільних гранулоцитів на рівні тенденції. Отже, похідне малеіміду з протипухлинною активністю є сполукою з низькою порівняно з високотоксичним 5-ФУ гематотоксичністю у дозах, які у 10 разів перевищують ефективну, що є перевагою у його використанні і перспективним для подальших досліджень.


Дод.точки доступу:
Бєлінська, І.В.; Рибальченко, Т.В.; Цивінська, С.М.; Рибальченко, В.К.
Экземпляры: всего 1 : чит.зал періодичних видань, рук.,кат. (1 экз.)
Свободны: всего 1 : чит.зал періодичних видань, рук.,кат. (1 экз.)
Знайти схожі

7.


    Бродяк, І. В.
    Вплив агматину на динаміку полімеризації актину у WGA-стимульованих лейкоцитах за умов цукрового діабету у щурів [Текст] / І. В. Бродяк, І. І. Біла, Н. О. Сибірна // Фізіологічний журнал. - 2017. - Том 63, N 4. - С. 48-55
Анотація: Досліджено вплив агматину на агрегаційну здатність лейкоцитів, індуковану сіалоспецифічним лектином зародків пшениці (WGА), і процес полімеризації актинового цитоскелета цих клітин у нормі та за умов експериментального цукрового діабету (ЦД) після 0,5, 1 та 3 хв преінкубації лейкоцитів із WGА. Встановлено, що введення агматину тваринам з ЦД призводить до зростання розміру агрегату в 2,7 раза і швидкості агрегації лейкоцитів у 3,2 раза порівняно зі значеннями у тварин з ЦД без введення поліаміну, вказуючи на збільшення кількості сіалоглікокон’югатів і залишків N-ацетил-D-глюкозаміну у складі поверхневих гліканів клітин крові. Слід відмітити, що лейкоцити, які були активовані WGА-стимулювальними сигналами, містять більше полімеризованого актину порівняно як із клітинами контрольних тварин на фоні введення цього поліаміну, так і з лейкоцитами тварин за умов діабету. Отже, введення агматину у разі ЦД зумовлює відновлення афінності зв’язування комплементарних лігандів із сіалоглікокон’югатами з подальшою внутрішньоклітинною трансдукцією лектиніндукованого сигналу, який спричиняє реорганізацію актинового цитоскелета.


Дод.точки доступу:
Біла, І.І.; Сибірна, Н.О.
Экземпляры: всего 1 : чит.зал періодичних видань, рук.,кат. (1 экз.)
Свободны: всего 1 : чит.зал періодичних видань, рук.,кат. (1 экз.)
Знайти схожі

8.


   
    Вплив блокатора NMDА-рецепторів адемолу на функції та апоптотичні явища в зоровій корі головного мозку щурів при субарахноїдальному крововиливі [Текст] / О. А. Ходаківський [та ін.] // Фізіологічний журнал. - 2017. - Том 63, N 4. - С. 56-63
Анотація: На моделі експериментального геморагічного інсульту (введення у попередньо катетеризований субарахноідальнии простір гепаринізованої аутокрові з розрахунку 0,1 мл/100 г) встановлено, що курсова внутрішньовенна 21-добова інфузійна терапія щурів із субарахноїдальним крововиливом 1,0%-м розчином 1-адамантилетилокси-З-морфоліно-2-пропанол гідрохлориду (адемол) дозою 2 мг/кг, ефективніша, ніж німодипін (30 мкг/кг). У дослідних тварин це сприяє більш повноцінному регресу неврологічного дефіциту за шкалою stroke-index із помірного до легкого ступеня важкості при одночасному покращенні мнемотропної активності в тесті умовної реакції пасивного уникання, що вказує на притаманні адемолу нейропротекторні властивості. Разом з цим результати протокової цитофлоуметрії у гострому періоді модельного субарахноїдального крововиливу (4-та доба), терапія щурів розчином адемолу, як і референс-препаратом, призводить до зменшення у зоровій корі головного мозку відсотка нейронів, які мають ознаки фрагментації їхньої ядерної ДНК. Це свідчить на користь антиапоптотичного ефекту адемолу в умовах геморагічного інсульту. Зважаючи на виражені мнемотропні та антиапоптотичні властивості, його можна віднести до первинних нейропротекторів, і вважати перспективним для спрямованого гальмування ранніх механізмів, які призводять до клітинної смерті при інсульті у людини.


Дод.точки доступу:
Ходаківський, О.А.; Черешнюк, І.Л.; Альчук, О.І.; Маринич, Л.І.; Кравець, Р.А.; Ходаківська, О.В.
Экземпляры: всего 1 : чит.зал періодичних видань, рук.,кат. (1 экз.)
Свободны: всего 1 : чит.зал періодичних видань, рук.,кат. (1 экз.)
Знайти схожі

9.


   
    Influence of melatonin on carbohydrate metabolism in the kidney of alloxan diabetic rats [Text] / О. Yu. Kushnir [et al.] // Фізіологічний журнал. - 2017. - Том 63, N 4. - P64-71
Анотація: Досліджували вплив мелатоніну на рівень базальної глікемії, активність глюкозо-6-фосфатдегідрогенази (Г6ФД), піруваткінази (ПК), глюкозо-6-фосфатази (Г-6-Ф) і лактатдегідрогенази (ЛДГ) у нирках щурів з алоксановим діабетом в умовах різної довжини світлового періоду. Діабет моделювали за допомогою ін’єкції щурам 5 %-го розчину моногідрату алоксану внутрішньоочеревинно в дозі 170 мг/кг. Три групи тварин утримували в умовах штучного рівнодення, постійної темряви і постійному світлі впродовж 7 діб. У кожній групі було виділено підгрупи: контрольну, щурів із діабетичним статусом, порушеною толерантністю до глюкози, а також відповідні групи тварин, яким вводили мелатонін в дозі 10 мг/кг. Уведення моногідрату алоксану призводило до зростання активності Г-6-Ф на 147 % і ЛДГ на 39 %, проте зменшення активності Г6ФД на 48 % і ПК на 67 % перебувало в прямій залежності від наявності гіперглікемії. Встановлені зміни показників виявилися більш помітними в умовах постійного освітлення. Введення мелатоніну спричинювало поліпшення вуглеводного обміну.


Дод.точки доступу:
Kushnir, О.Yu.; Yaremii, І.М.; Shvets, V.I.; Shvets, N.V.
Экземпляры: всего 1 : чит.зал періодичних видань, рук.,кат. (1 экз.)
Свободны: всего 1 : чит.зал періодичних видань, рук.,кат. (1 экз.)
Знайти схожі

10.


   
    Підвищення відтворювальної здатності свиноматки при дії препарату глютам 1М [Текст] / В. І. Шеремета [та ін.] // Фізіологічний журнал. - 2017. - Том 63, N 4. - С. 72-79
Анотація: Встановлено, що згодовування свиноматкам препарату нейротропно-метаболічної дії глютаму 1М під час штучного осіменіння на 1-3-тю добу статевого циклу в дозі 20 мп на самицю інтенсифікує амінокислотний, вуглеводний, енергетичний обміни, що сприяє більш інтенсивному функціонуванню гіпоталамо-гіпофізарно-яєчникової системи, внаслідок чого зростає вміст прогестерону та 17 ?-естраділу. Це зумовлює збільшення кількості вагітних тварин на 13,3 %, живих новонароджених поросят на 1,4 голови та їх маси на 5,4%, а також зниження на 25 % мертвонароджених поросят.


Дод.точки доступу:
Шеремета, В.І.; Безверха, Л.Н.; Себа, М.В.; Трохименко, В.З.
Экземпляры: всего 1 : чит.зал періодичних видань, рук.,кат. (1 экз.)
Свободны: всего 1 : чит.зал періодичних видань, рук.,кат. (1 экз.)
Знайти схожі

11.


   
    Ефективність бісфосфонових кислот у самиць щурів з експериментальним остеопорозом [Текст] / В. В. Поворознюк [та ін.] // Фізіологічний журнал. - 2017. - Том 63, N 4. - С. 80-86
Анотація: Досліджували вплив різніх бісфосфонових кислот, а саме етиліденбісфосфонової (ЕБФ), аміноетиліденбісфосфонової (АЕБФ), 1-феніл-1-гідроксиметиленбісфонової (ФенГМБФ) та 1-феніл-1-фторметиленбісфосфонової (ФенФМБФ) кислот порівняно із золедроновою кислотою на тлі додаткового введення кальцію та вітаміну D у самиць щурів з експериментальним остеопорозом на мінеральну щільність (МЩКТ) та насиченість кісткової тканини. Отримані результати свідчать про відсутність достовірних змін МЩКТ у щурів самиць після двобічної оваріоектомії, які на тлі додаткового введення препаратів кальцію та вітаміну D отримували ЕБФ, АЕБФ та ФенГМБФ. Вірогідна динаміка МЩКТ усього скелета (з 0,100 ± 0,007 до 0,105 ± 0,008 г/см2 через 3 міс) при введенні ФенФМБФ у комплексі з препаратами кальцію та вітаміну D потребує подальшого вивчення ефективності цієї кислоти у профілактиці та лікуванні системного остеопорозу.


Дод.точки доступу:
Поворознюк, В.В.; Пехньо, В.І.; Григор’єва, Н.В.; Козачкова, О.М.; Царик, Н.В.
Экземпляры: всего 1 : чит.зал періодичних видань, рук.,кат. (1 экз.)
Свободны: всего 1 : чит.зал періодичних видань, рук.,кат. (1 экз.)
Знайти схожі

12.


   
    Шляхи та механізми трансмембранного обміну Са2+ в мітохондріях [Текст] / О. В. Коломієць [та ін.] // Фізіологічний журнал. - 2017. - Том 63, N 4. - С. 87-104
Анотація: В огляді проаналізовано літературні дані щодо систем транспорту іонів Са в мітохондріях та подано окремі власні результати експериментів, проведених на гладенькому м’язі матки (міометрії). Зокрема, описано системи мітохондріального Са2+-уніпортера, «швидкого кальцієвого входу», мітохондріального ріанодинового рецептора, Nа+-Са+- та Н+-Са+-обмінників, мітохондріапьної пори перехідної проникності. Розглянуто можливу функціональну роль іонів кальцію в мітохондріях та їх значення у підтриманні Са2+-гомеостазу клітин. Обговорюються особливості трансмембранного обміну Са2+ в мітохондріях за різноманітних патологій.


Дод.точки доступу:
Коломієць, О.В.; Данилович, Ю.В.; Данилович, Г.В.; Костерін, С.О.
Экземпляры: всего 1 : чит.зал періодичних видань, рук.,кат. (1 экз.)
Свободны: всего 1 : чит.зал періодичних видань, рук.,кат. (1 экз.)
Знайти схожі

13.


    Ступчук, М. С.
    Біологічна роль сиртуїнів в еукаріотів [Текст] / М. С. Ступчук, Т. Ю. Вознесенська // Фізіологічний журнал. - 2017. - Том 63, N 4. - С. 105-113
Анотація: Огляд присвячений характеристиці специфічних білків, що мають властивості гістонових деацетилаз та монорибозилтрансфераз — сиртуїнів. Представлено найновіші уявлення стосовно класифікації та біологічного значення сиртуїнів: їхній ролі у процесі клітинного старіння, апоптозі, захисті від атеросклерозу і серцево-судинних захворювань. Розглядається також вплив сиртуїнів на метаболізм і на універсальний ядерний фактор транскрипції кВ, який контролює експресію генів імунної відповіді, апоптозу й клітинного циклу. Описано низку сполук, що здатні активувувати та пригнічувати сиртуїни, таким чином, моделюючи їхні властивості.


Дод.точки доступу:
Вознесенська, Т.Ю.
Экземпляры: всего 1 : чит.зал періодичних видань, рук.,кат. (1 экз.)
Свободны: всего 1 : чит.зал періодичних видань, рук.,кат. (1 экз.)
Знайти схожі

 
© Міжнародна Асоціація користувачів і розробників електронних бібліотек і нових інформаційних технологій
(Асоціація ЕБНІТ)