Бібліотека БДМУ

Головна

Спрощенний режим

Опис

Бази даних

Періодичні видання - результати пошуку

Вид пошуку

К Н И Г И

Періодичні видання

Дисертації та автореферати

Фонд рідкісних видань

Електронна Навчальна література

Публікації засновників кафедр БДМУ

Нововведення у сфері охорони здоров'я

Календар пам'ятних дат

Доступ до повнотекстових книг Springer Nature (через IP-адреси БДМУ)

Зона пошуку

Формат представлення знайдених документів:
повний	інформаційний	короткий

Відсортувати знайдені документи за:
автором	назвою	роком видання	типом документа

Пошуковий запит: <.>II=ФУ18/2017/1<.>

Загальна кiлькiсть документiв : 12
Показанi документи с 1 за 12

Фармакологiчний аналiз нейрохiмiчних антиноцицептивних механiзмiв дiї пропоксазепаму [Текст] / Н. І. Волощук [та ін.] // Фармакологія та лікарська токсикологія : двомісячне науково-практичне, медичне видання. - 2017. - № 1. - С. 3-11. - Бiблiогр. в кiнцi ст. . - ISSN 2227-7943
MeSH-головна:
АНЕСТЕЗИРУЮЩИЕ СРЕДСТВА ОБЩЕГО ДЕЙСТВИЯ (фармакология)
Анотація: Створення інноваційних знеболюючих засобів є одним з важливих напрямів сучасної фармакології. Cполука під назвою пропоксазепам (7-бром-5 (о- хлорфеніл) -3-пропокси-1,2-дигідро-3Н-1,4- бенздіазепін-2-он), синтезована у Фізико-хімічному інституті НАН України, проявляє значну аналгезуючу активність на моделях нейропатичного болю та розглядається як перспективний лікарський засіб і проходить необхідні доклінічні випробування. Мета дослідження – визначити можливі механізми аналгезуючої дії пропоксазепаму з використанням як фармакологічних аналізаторів різних медіаторів болю й запалення та нейромедіаторів. В експериментах використовували фармакологічні аналізатори: налоксон, празозин, клонідин, йохімбін, ізопротеренол, пропранолол, налбуфін, аміназин, дофамін, мемантин, магнію сульфат, фенілефрин. Пропоксазепам вводили внутрішньошлунково в дозі 1,83 мг/кг, що відповідає його ЕД50 за аналгетичною активністю. Поглиблене вивчення механізмів реалізації аналгезуючої дії пропоксазепаму проводили на моделі механічної гіпералгезії, викликаної карагеніном, брадикініном та зимозаном, а також в тесті «tail-flick». Результати показали, що пропоксазепам зменшував больову реакцію, викликану брадикініном та зимозаном, і майже не впливав на карагенін-індуковану гіпералгезію. На моделі «tail-flick» показано, що до механізму дії даної сполуки не залучена опіоїдна система. Натомість доведено участь дофамінергічної та адренергічної системи, особливо, a1-адренорецепторів. Застосування антагоніста NMDA-рецепторів магнію сульфату на відміну від мемантину за умов його сумісного введення разом з пропоксазепамом посилювало знеболюючу дію останнього. Отримані дані свідчать, що механізм антиноцицепції пропоксазепаму включає антибрадикінінову та антилейкотрієнову дії при відсутності антипростагландинового компонента. У механізмах знеболюючого ефекту пропоксазепаму беруть участь дофамінергічна система, NMDA, а також a1-адренорецептори.

Дод.точки доступу:
Волощук, Н.І.; Редер, А.С.; Головенко, М.Я.; Таран, І.В.
Экземпляры: всего 1 : чит.зал періодичних видань, рук.,кат. (1 экз.)
Свободны: всего 1 : чит.зал періодичних видань, рук.,кат. (1 экз.)
Знайти схожі

Оцiнка ефективностi лiкування експериментального ревматоїдного артриту iбупрофеном та його комбiнацiєю з вiнбороном iз даними конусно-променевої комп'ютерної томографiї та цифрової рентгенографiї заднiх кiнцiвок щурiв [Текст] / Ф. В. Гладких [та ін.] // Фармакологія та лікарська токсикологія : двомісячне науково-практичне, медичне видання. - 2017. - № 1. - С. 12-24. - Бiблiогр. в кiнцi ст. . - ISSN 2227-7943
MeSH-головна:
АРТРИТ РЕВМАТОИДНЫЙ (лекарственная терапия)
ИБУПРОФЕН (терапевтическое применение)
РЕНТГЕНОВСКОГО ИЗОБРАЖЕНИЯ УСИЛЕНИЕ
КОНЕЧНОСТЬ ЗАДНЯЯ ЖИВОТНОГО (рентгенография)
Анотація: У попередніх дослідженнях було доведено ефективність комбінованого застосування ібупрофену ((RS)-2-(4-ізобутилфеніл) пропіонова кислота) та вітчизняного лікарського засобу з політропними фармакологічними ефектами вінборону (2-феніл-3-карбетокси-4-диметиламінометил-5-оксибензофурану гідрохлорид), якому притаманна низка цінних фармакологічних властивостей з метою потенціювання протизапальної та аналгетичної активностей і зниження гастротоксичності зазначеного нестероїдного антифлогістика. Мета дослідження – охарактеризувати за даними конусно-променевої комп’ютерної томографії та цифрової рентгенографії вплив монотерапії ібупрофеном та його комбінованого застосування з вінбороном на морфофункціональний стан кістково-суглобової системи задніх кінцівок щурів з експериментальним ревматоїдним артритом. Проведене дослідження показало, що субплантарна інокуляція повного ад’юванта Фрейнда призвела до збільшення на 28 добу експерименту об’єму досліджуваних суглобів задніх кінцівок майже вдвічі (+ 90,1 %) відносно показників інтактних щурів. Монотерапія ад’ювантного артриту в щурів ібупрофеном з 14 по 28 добу експерименту призвела до зменшення інтенсивності запального процесу. На це вказувало статистично вірогідне зменшення об’єму суглобів задніх кінцівок у середньому на 26,0 % відносно показників нелікованих тварин. На тлі комбінованого застосування ібупрофену та вінборону нами було відмічено найбільший регрес запального процесу. На це вказувало зменшення об’єму суглобів на тлі комбінованого лікування щурів з експериментальним ревматоїдним артритом у середньому на 33,8 % відносно показників тварин контрольної групи. Розвиток ад’ювантного артриту призвів до значного зменшення ширини суглобових щілин у середньому на 58,8 % відносно значень інтактних тварин. На тлі монотерапії ібупрофеном було відмічено збільшення ширини суглобової щілини всіх суглобів, проте, на тлі комбінованого застосування ібупрофену та вінборону було відмічено найвиразніше збільшення ширини суглобових щілин, яка практично співставлялась з показниками інтактних тварин. Крім того, встановлено, що на тлі монотерапії ібупрофеном щільність кісткової тканини дистального епіфіза ІІ плеснової кістки збільшилась на 15,5 % відносно показників тварин контрольної групи. Комбіноване застосування ібупрофену та вінборону призвело до збільшення зазначеного показника на 22,9 % відносно значень тварин з експериментальною патологією без лікування. Виявлені зміни вказують на більшу ефективність ібупрофену та вінборону при їхньому комбінованому застосуванні пригнічувати розвиток остеопенічного синдрому порівняно з монотерапією ібупрофеном на моделі ад’ювантного артриту в щурів.

Дод.точки доступу:
Гладких, Ф.В.; Степанюк, Н.Г.; Студент, В.О.; Погребенник, Я.Я.
Экземпляры: всего 1 : чит.зал періодичних видань, рук.,кат. (1 экз.)
Свободны: всего 1 : чит.зал періодичних видань, рук.,кат. (1 экз.)
Знайти схожі

Гринь, И. В.
Влияние мази тиотриазолина с наночастицами серебра на содержание метаболитов оксида азота при экспериментальном термическом ожоге [Текст] / И. В. Гринь, Т. В. Звягинцева, В. В. Гринь // Фармакологія та лікарська токсикологія : двомісячне науково-практичне, медичне видання. - 2017. - № 1. - С. 25-30. - Библиогр. в конце ст. . - ISSN 2227-7943
MeSH-головна:
ОЖОГИ (терапия)
НАНОЧАСТИЦЫ МЕТАЛЛОВ
АЗОТА ОКСИДЫ
Анотація: У зв'язку з підвищенням частоти виникнення опіків й смертності пацієнтів актуальною залишається проблема лікування опіків. Створення препаратів, що знижують накопичення метаболітів оксиду азоту (NO) у шкірі, викликаному опіковою травмою, має важливе значення для розробки досконаліших методів лікування. Мета дослідження – оцінити вплив мазі тіотриазоліну з наночастками срібла (НЧС) на вміст метаболітів NO у вогнищі ушкодження при експериментальному термічному опіку. Дослідження проводили на щурах популяції WAG. Визначали вміст метаболітів NO в осередку ушкодження (сумарних, нітрит-аніона, нітратів). У ході експериментальних досліджень встановлено, що розвиток опікової рани характеризується накопиченням в осередку всіх метаболітів NO протягом 28 діб. Застосування досліджуваної мазі тіотриазоліну з НЧС знижувало й відновлювало вміст метаболітів NO у вогнищі вже на 21 добу, перевершуючи дію препаратів порівняння (мазь тіотриазоліну, мазь метилурацилова, мазь сульфатіазол срібла), під дією яких відновлення вмісту метаболітів NO наступало на 28 добу. Таким чином, мазь тіотриазоліну з НЧС справляла більш виражений порівняно з референтними препаратами фармакологічний вплив на динаміку вмісту всіх метаболітів NO.

Дод.точки доступу:
Звягинцева, Т.В.; Гринь, В.В.
Экземпляры: всего 1 : чит.зал періодичних видань, рук.,кат. (1 экз.)
Свободны: всего 1 : чит.зал періодичних видань, рук.,кат. (1 экз.)
Знайти схожі

Гемодинамiчнi ефекти лiпосомальних препаратiв при iзоволюмiчному поповненнi гострої масивної крововтрати [Текст] / Н. В. Добреля [та ін.] // Фармакологія та лікарська токсикологія : двомісячне науково-практичне, медичне видання. - 2017. - № 1. - С. 31-41. - Бiблiогр. в кiнцi ст. . - ISSN 2227-7943
MeSH-головна:
ЛИПОСОМЫ (терапевтическое применение)
ГЕМОРРАГИИ (лекарственная терапия)
Анотація: Мета дослідження – вивчення можливості використання ліпосомальних препаратів для корекції порушень гемодинаміки на моделі гострої масивної крововтрати в щурів (2,5 мл/100 г зі швидкістю 2 мл/хв). Порівняльне вивчення доцільності застосування ліпосомальних препаратів при гострій масивній крововтраті з метою корекції гемодинамічних порушень показало, що введення суспензії фосфатидилхолінових ліпосом (5 мг/100 г за фосфоліпідом) або ліпофлавону (5 мг/100 г за фосфоліпідом) в ізоволюмічному об’ємі фізіологічного розчину через 5 хв після крововтрати сприяє стабілізації артеріального тиску протягом періоду спостереження; суспензія ліпохрому в дозі 1 мг/100 г за цитохромом таких властивостей не має. Уведення суспензії фосфатидилхолінових ліпосом або ліпохрому в ізоволюмічному об’ємі фізіологічного розчину через 30 хв після крововтрати супроводжується деякою стабілізацією гемодинаміки: величини артеріального тиску зберігались на рівні, більшому ніж 40 % від початкових показників. Використання суспензії ліпофлавону у цей період не призводить до корекції гемодинамічних порушень. При введенні ліпофлавону та ліпохрому через 5 хв після крововтрати спостерігається позитивна інотропна дія, яка проявляється збільшенням скорочувальної здатності міокарда. Застосування всіх досліджуваних ліпосомальних препаратів у відтермінований від моменту крововтрати період сприяє підтриманню скорочувальної здатності серця. Доцільність використання ліпосомальних препаратів для корекції порушень гемодинаміки при гострій масивній крововтраті потребує подальшого вивчення.

Дод.точки доступу:
Добреля, Н.В.; Гула, Н.С.; Тишкін, С.М.; Хромов, О.С.
Экземпляры: всего 1 : чит.зал періодичних видань, рук.,кат. (1 экз.)
Свободны: всего 1 : чит.зал періодичних видань, рук.,кат. (1 экз.)
Знайти схожі

Експериментальне дослiдження мiсцево-подразнювальних властивостей розчину морфолiнiєвої солi тiазолотної кислоти при внутрiшньовенному та внутрiшньом'язовому введеннi [Текст] / В. І. Жилюк [та ін.] // Фармакологія та лікарська токсикологія : двомісячне науково-практичне, медичне видання. - 2017. - № 1. - С. 42-48. - Бiблiогр. в кiнцi ст. . - ISSN 2227-7943
MeSH-головна:
ИНЪЕКЦИИ
КИСЛОТЫ (терапевтическое применение)
Анотація: Мета дослідження – встановлення місцевоподразнювальної активності тіазотної кислоти у формі морфолінієвої солі при внутрішньовенному та внутрішньом?язовому введенні. Дослідження проведено відповідно до модифікованої методики Shintani et al. на 15 нелінійних кролях-самцях масою (2500 ± 500) г. Введення лікарського засобу «Тіотриазолін», розчин для ін’єкцій, 50 мг/мл здійснювали в крайову вену чи правий латеральний широкий м’яз стегна (m. vastus lateralis) у дозах 0,5 мл і 1,0 мл відповідно. Після введення препарату протягом усього дослідження проводили щоденне спостереження за станом тварин та місцем проведення ін’єкції. Оцінку реакції тканин на введення досліджуваного засобу проводили візуально за допомогою лупи через 24, 48 та 72 год у місці ін’єкції та оцінювали за бальною шкалою. Встановлено, що протягом усього періоду спостережень як після внутрішньовенного, так і внутрішньом'язового введення розчину тіазотної кислоти у формі морфолінієвої солі шерстяний покрив у місці введення, а також по ходу крайової вени не змінювався, явища гіперемії, зміни кольору тканин, крововиливи, дегенерація тканин, абсцеси та некротичні зміни були відсутні. Таким чином, одноразове внутрішньовенне чи внутрішньом'язове введення морфолінієвої солі тіазотної кислоти у вигляді 5 % розчину для ін'єкцій не чинить подразнювальної дії на навколишні тканини, а також не впливає на загальний стан експериментальних тварин.

Дод.точки доступу:
Жилюк, В.І.; Мамчур, В.Й.; Лєвих, А.Е.; Сапсай, І.В.
Экземпляры: всего 1 : чит.зал періодичних видань, рук.,кат. (1 экз.)
Свободны: всего 1 : чит.зал періодичних видань, рук.,кат. (1 экз.)
Знайти схожі

The changes in the level of G class immunoglobulins in serum of rats under long-term ethanol administration [Text] / O. I. Kharchenko [et al.] // Фармакологія та лікарська токсикологія : двомісячне науково-практичне, медичне видання. - 2017. - № 1. - P49-53. - Бiблiогр. в кiнцi ст. . - ISSN 2227-7943
MeSH-головна:
ЭТАНОЛ (вредные воздействия)
ИММУНОГЛОБУЛИН G (кровь)
Анотація: Незважаючи на значний інтерес як дослідників фундаментальної науки, так і клініцистів до механізмів дії етанолу на різні органи та системи організму, практично відсутні дані щодо впливу хронічної алкогольної інтоксикації на рівень сироваткових імуноглобулінів, які можуть бути індукторами біологічних процесів і регуляторами адаптації. Мета дослідження – визначити динаміку вмісту імуноглобулінів класу G у сироватці крові білих щурів за тривалого введення етанолу. Щури-самці були розподілені на дві групи: I – контроль (інтактні тварини), II – група тварин з тривалим введенням етанолу (внутрішньошлункове введення 30 % розчину етанолу протягом 21 доби). Методом афінної хроматографії з сироватки крові, що була отримана в інтактних щурів і тварин з тривалим введенням етанолу, та з подальшим її очищенням методом диск-електрофорезу були виділені фракції IgG. Тривале введення етанолу спричинило підвищення вмісту імуноглобулінів класу G у сироватці крові щурів на 32, 21, 23 % на 11, 21, 28 добу експерименту відповідно відносно контрольного показника. Це може вказувати на появу автоантитіл до антигенів власного організму в загальному пулі IgG.

Дод.точки доступу:
Kharchenko, O.I.; Kostiuk, O.S.; Kizub, I.V.; Savchuk, O.M.
Экземпляры: всего 1 : чит.зал періодичних видань, рук.,кат. (1 экз.)
Свободны: всего 1 : чит.зал періодичних видань, рук.,кат. (1 экз.)
Знайти схожі

Исследование кардио- и эндотелиопротекторного действия нового комбинированного лекарственного препарата на основе L-аргинина и тиотриазолина [Текст] / Л. И. Кучеренко [и др.] // Фармакологія та лікарська токсикологія : двомісячне науково-практичне, медичне видання. - 2017. - № 1. - С. 54-60. - Библиогр. в конце ст. . - ISSN 2227-7943
MeSH-головна:
АРГИНИН (прием и дозировка)
ИНФАРКТ МИОКАРДА (лекарственная терапия)
Анотація: Розробка засобів лікування патології серцево-судинної системи є актуальним завданням сучасної медицини. Нами були вивчені різні комбінації L-аргініну з тіотриазоліном – 1:1; 2:1; 3:1; 4:1; 5:1; 6:1 і 7:1 в умовах гострої ішемії міокарда та виявлена оптимальна комбінація L-аргініну з тіотриазоліном – 4:1, що отримала назву «Аргітрил». Мета дослідження – вивчити кардіо- і ендотеліопротективну дії потенційного комбінованого препарату L-аргініну з тіотриазоліном (4:1) порівняно з 4,2 % розчином для ін’єкцій «Тівортін» (ТОВ «Юрія-Фарм», Україна) на моделі пітуїтрин-ізадринового інфаркту міокарда в щурів. У роботі були використані біохімічні, морфологічні та статистичні методи дослідження. Дослідження проведені на 40 білих безпородних щурах масою 170–180 г. Інфаркт міокарда моделювали поетапним введенням ізадрину та пітуїтрину. Кардіопротективну активність препаратів оцінювали за активністю кардіоспецифічної креатинфосфокінази (КФК) та морфофункціональним показником кардіоміоцитів. Ендотеліопротективну активність препарату оцінювали за морфофункціональними параметрами ендотеліоцитів судин міокарда. У результаті введення тваринам з пітуїтрин-ізадриновим інфарктом міокарда Тівортіну (200 мг/кг) і Аргітрилу (L-аргінін + тіотриазолін – 4:1) (200 мг/кг у перерахунку на L-аргінін) спостерігалося зменшення ішемічного ураження кардіоміоцитів (підвищення щільності кардіоміоцитів, збільшення в них РНК) порівняно з групою контролю. Введення тваринам з експериментальним інфарктом міокарда Тівортіну і Аргітрилу призводило до зниження гіперферментемії загальної та МВ-КФК порівняно з групою контролю, при цьому більш виражений кардіопротективний ефект демонстрував Аргітрил. Було встановлено, що введення Аргітрилу і Тівортіну тваринам з інфарктом міокарда призводить до гальмування формування морфогістологічних ознак дисфункції ендотелію (підвищення щільності та площі ядер ендотеліоцитів, збільшення в них РНК) порівнянo з групою контролю, при цьому Аргітрил виявляв достовірно більш виражений ендотеліопротективний ефект.

Дод.точки доступу:
Кучеренко, Л.И.; Беленичев, И.Ф.; Мазур, И.А.; Хромылева, О.В.
Экземпляры: всего 1 : чит.зал періодичних видань, рук.,кат. (1 экз.)
Свободны: всего 1 : чит.зал періодичних видань, рук.,кат. (1 экз.)
Знайти схожі

Вплив натрiю 2-(тетразоло [1,5-с]хiназолiн-5-iлтiо) ацетату на гiстоструктуру наднирникiв щурiв за умов хронiчного iммобiлiзацiйного стресу [Текст] / Г. І. Степанюк [та ін.] // Фармакологія та лікарська токсикологія : двомісячне науково-практичне, медичне видання. - 2017. - № 1. - С. 61-66. - Бiблiогр. в кiнцi ст. . - ISSN 2227-7943
MeSH-головна:
НАДПОЧЕЧНИКИ (действие лекарственных препаратов)
НАТРИЯ АЦЕТАТ (вредные воздействия)
Анотація: Пошук нових безпечних речовин, здатних підвищувати фізичну витривалість організму та сприяти адаптації до впливу різних негативних чинників, є актуальною задачею сучасної фармакології. Мета дослідження – охарактеризувати вплив натрію 2-(тетразоло[1,5-с]хіназолін-5-ілтіо)ацетату (сполуки КВ-28) на гістоструктуру наднирників за умов хронічного іммобілізаційного стресу як одного з можливих аспектів його актопротекторної дії. Препарати досліджували за допомогою світлової мікроскопії. За даними гістологічних досліджень встановлено, що хронічний іммобілізаційний стрес (18 діб) викликав значні негативні зміни в морфологічній структурі наднирників щурів контрольної групи. Це проявилося дистрофічними та некробіотичними змінами ендокриноцитів, що вказує на виснаження адаптаційний процесів. Введення сполуки КВ-28 та рефернс-речовини 2-етилтіобензімідазолу гідроброміду сприяло збереженню цитоархітектоніки наднирників та значному зменшенню деструктивних змін як у ендокриноцитах, так і в мікроциркуляторному руслі порівняно з контролем. При мікроскопічному дослідженні наднирників щурів, яким проводили фармакологічну корекцію сполукою КВ-28 (1,7 мг/кг) та 2-етилтіобензімідазолу гідробромідом (32 мг/кг), виявлено гіпертрофовані клітини клубочкової та пучкової зони, а також ділянки з підвищеною проліферацією клітин, що можна розцінювати як активацію адаптаційних механізмів. Проте за ефективністю сполука КВ-28 у дозі 1,7 мг/кг не поступалася референс-речовині 2-етилтіобензімідазолу гідроброміду (32 мг/кг). Отримані дані вказують на здатність спо луки КВ-28 оптимізувати адаптаційні процеси в організмі тварин за умов експерименту. Захисний вплив сполуки КВ-28 на гістоструктуру наднирників за умов хронічного іммобілізаційного стресу може бути одним з аспектів реалізації його актопротекторної дії.

Дод.точки доступу:
Степанюк, Г.І.; Тозюк, О.Ю.; Король, А.П.; Кривов'яз, О.В.
Экземпляры: всего 1 : чит.зал періодичних видань, рук.,кат. (1 экз.)
Свободны: всего 1 : чит.зал періодичних видань, рук.,кат. (1 экз.)
Знайти схожі

Вплив екстракту листя персика звичайного на функцiональний стан центральної нервової системи щурiв за умов хронiчного iммобiлiзацiйного стресу [Текст] / Х. Ш. Шаріфов [та ін.] // Фармакологія та лікарська токсикологія : двомісячне науково-практичне, медичне видання. - 2017. - № 1. - С. 67-72. - Бiблiогр. в кiнцi ст. . - ISSN 2227-7943
MeSH-головна:
НЕРВНАЯ СИСТЕМА ЦЕНТРАЛЬНАЯ (действие лекарственных препаратов)
РАСТЕНИЙ ЭКСТРАКТЫ (терапевтическое применение)
СТРЕСС ПСИХОЛОГИЧЕСКИЙ (лекарственная терапия)
Анотація: Проведено порівняльне вивчення впливу екстракту листя персика звичайного (ЕЛП) та препарату порівняння «Імуно-тон» на поведінкові реакції та рівень тривожності стресованих щурів. Стан ЦНС тварин оцінювали в тестах «відкрите поле» (ВП) та «піднесений хрестоподібний лабіринт» (ПХЛ) після їхньої 4-год щоденної іммобілізації в тісних пеналах протягом 18 діб. У тесті ПХЛ встановлено, що ЕЛП викликав достовірне порівняно як з інтактним контролем, так і з групою нелікованих тварин зростання часу прийняття рішень тваринами (латентного періоду), що пов’язано з процесом оцінки ситуації, та значне в 1,7 разу скорочення часу перебування тварин у закритих рукавах. Це вказує на підвищення ефективності поведінкової адаптації тварин у післястресовий період. Препарат порівняння «Імуно-тон» сприяв подовженню часу перебування тварин у відкритих рукавах та підвищенню дослідницької активності, але тривалість часу перебування тварин у закритих рукавах і латентного періоду відповідали аналогічним показникам нелікованих тварин. У тесті ВП встановлено, що стрес призводив до незначного (статистично недостовірного) підвищення горизонтальної та вертикальної дослідницької активності тварин та достовірного підвищення кількості уринацій і зниження кількості вмивань. Застосування ЕЛП сприяло відновленню до рівня інтактного контролю показників дослідницької активності та стану вегетативної ланки нервової системи: кількості уринацій і вмивань. Це свідчить про зменшення виразності стану тривоги в піддослідних тварин та про підвищення ефективності поведінкової адаптації. На тлі застосування препарату порівняння «Імуно-тон» зміни функціонального стану ЦНС стресованих тварин були подібними до таких нелікованих тварин за винятком показника кількості уринацій, кількість яких вірогідно знижувалась. Таким чином, застосування ЕЛП і препарату порівняння «Імуно-тон» призводило до зниження рівня тривожності в тварин, що була викликана хронічним іммобілізаційним стресом, що свідчить про їхні стреспротекторні властивості. Препарат порівняння «Імуно-тон» чинив стимулювальний вплив на ЦНС стресованих тварин, що зумовлений фармакологічною дією біологічно активних компонентів екстрактів елеутерококу та ехінацеї, які входять до його складу. На відміну від препарату «Імуно-тон», позитивний вплив ЕЛП на стан ЦНС стресованих тварин можна характеризувати як модулювальний з відсутністю стимулювального компонента.

Дод.точки доступу:
Шаріфов, Х.Ш.; Зайченко, Г.В.; Міщенко, О.Я.; Файзуллін, О.В.
Экземпляры: всего 1 : чит.зал періодичних видань, рук.,кат. (1 экз.)
Свободны: всего 1 : чит.зал періодичних видань, рук.,кат. (1 экз.)
Знайти схожі

10.

Фармакологическое обоснование карбокситерапии (СО2-терапии) [Текст] / С. М. Дроговоз [и др.] // Фармакологія та лікарська токсикологія : двомісячне науково-практичне, медичне видання. - 2017. - № 1. - С. 73-78. - Библиогр. в конце ст. . - ISSN 2227-7943
MeSH-головна:
УГЛЕКИСЛЫЙ ГАЗ (фармакология)
Анотація: Карбокситерапія є альтернативою фармакотерапії при багатьох захворюваннях. У багатьох галузях медицини використовують місцеві та резорбтивні ефекти СО2, усі вони пов’язані з фізіологічним значеннням останнього. Основною метою карбокситерапії є стимуляція метаболічних процесів, гармонізація та баланс тканинних взаємодій. Карбокситерапія завдяки фізіологічному механізму дії СО2 характеризується різноманітною фармакодинамікою: покращує кровообіг мозку, серця та судин і тканинне дихання, сприяє регенерації тканин, виведенню токсинів, розщепленню жирів, є каталізатором омолоджуючих процесів без токсичного впливу на організм.

Дод.точки доступу:
Дроговоз, С.М.; Штрыголь, С.Ю.; Кононенко, А.В.; Зупанец, М.В.
Экземпляры: всего 1 : чит.зал періодичних видань, рук.,кат. (1 экз.)
Свободны: всего 1 : чит.зал періодичних видань, рук.,кат. (1 экз.)
Знайти схожі

11.

Експериментальне дослiдження пiдгострої токсичностi препарату "Гексiя" [Текст] / В. Л. Карбовський [та ін.] // Фармакологія та лікарська токсикологія : двомісячне науково-практичне, медичне видання. - 2017. - № 1. - С. 79-86. - Бiблiогр. в кiнцi ст. . - ISSN 2227-7943
MeSH-головна:
ВАГИНИТ БАКТЕРИАЛЬНЫЙ (лекарственная терапия)
ХЛОРГЕКСИДИН (терапевтическое применение)
Анотація: Сьогодні вагінальні інфекції, зокрема бактеріальний вагіноз, посідають одне з перших місць у структурі захворювань жіночої статевої системи та становлять серйозну медичну й соціальну проблему в акушерстві та гінекології. Метою лікування бактеріального вагінозу є елімінація умовно-патогенних мікроорганізмів, не притаманних екосистемі піхви, та відновлення нормальної мікрофлори. Хлоргексидин є одним з найактивніших місцевих антисептичних засобів широкого спектра дії, який виявляє активність щодо грампозитивних і грамнегативних бактерій, а також грибкової мікрофлори. Мета дослідження – вивчити підгостру токсичність препарату «Гексія» при 28-денному інтравагінальному застосуванні. Дослідження підгострої токсичності препарату «Гексія» (песарії, що містять хлоргексидину диглюконат у дозі 16 мг) проведені на 40 самках білих нелінійних щурів масою 170–230 г за умов щоденного інтравагінального введення (2–4 рази на день з 800 до 2000) упродовж 28 діб. Щури були розподілені на 3 групи: 1 група – тварини, яким вводили препарат «Гексія» у дозі 13,5 мг/кг; 2 група – у дозі 27 мг/кг; 3 група – інтактний контроль – тварини, яким щоденно інтравагінально вводили відповідні об’єми основи песаріїв. Протягом усього періоду спостереження реєстрували виживання, споживання води та їжі, масу тіла (перед застосуванням препарату, на 7, 14, 21, 29 доби) та прояви інтоксикації. У всіх тварин після закінчення експерименту визначали спонтанний добовий діурез, проводили загальноклінічне дослідження крові та сечі, а після виведення з експерименту проводили патоморфологічне обстеження та розраховували масові коефіцієнти внутрішніх органів. Показано, що препарат «Гексія» у дозах 13,5 та 27 мг/кг за умов щоденного інтравагінального введення впродовж 28 діб не викликає загибелі тварин, не здійснює токсичний вплив на загальний стан, поведінку, споживання їжі та води, приріст маси тіла, абсолютну та відносну масу внутрішніх органів щурів. Гексія не впливає на білковий, ліпідний, вуглеводний обміни та не порушує роботу гепатобіліарної та сечовидільної систем, а також не має гематотоксичної дії.

Дод.точки доступу:
Карбовський, В.Л.; Шевчук, І.А.; Куркіна, О.В.; Маковська, Т.Є.
Экземпляры: всего 1 : чит.зал періодичних видань, рук.,кат. (1 экз.)
Свободны: всего 1 : чит.зал періодичних видань, рук.,кат. (1 экз.)
Знайти схожі

12.

До ювiлею Миколи Антоновича Мохорта [Текст] // Фармакологія та лікарська токсикологія : двомісячне науково-практичне, медичне видання. - 2017. - № 1. - С. 90-91 . - ISSN 2227-7943

Дод.точки доступу:
Мохорт, М. А. \о нем\
Экземпляры: всего 1 : чит.зал періодичних видань, рук.,кат. (1 экз.)
Свободны: всего 1 : чит.зал періодичних видань, рук.,кат. (1 экз.)
Знайти схожі

© Міжнародна Асоціація користувачів і розробників електронних бібліотек і нових інформаційних технологій
(Асоціація ЕБНІТ)