Головна Спрощенний режим Опис Шлюз Z39.50
Авторизація
Прізвище
Пароль
 

Бази даних


Періодичні видання - результати пошуку

Вид пошуку

Зона пошуку
Формат представлення знайдених документів:
повнийінформаційнийкороткий
Відсортувати знайдені документи за:
авторомназвоюроком виданнятипом документа
Пошуковий запит: <.>II=УУ67/2019/3<.>
Загальна кiлькiсть документiв : 9
Показанi документи с 1 за 9
1.


   
    Стан молочних залоз під час вагітності у жінок з ендокринним та запальним безпліддям в анамнезі [Текст] / Л. Є. Туманова [та ін.] // Український журнал Перинатологія і Педіатрія. - 2019. - № 3. - С. 4-9. - Бібліогр. в кінці ст.
MeSH-головна:
МОЛОЧНОЙ ЖЕЛЕЗЫ БОЛЕЗНИ (диагностика, патофизиология, ультрасонография, эпидемиология)
БЕСПЛОДИЕ ЖЕНСКОЕ (этиология)
ЖЕНЩИНЫ БЕРЕМЕННЫЕ
Анотація: Висока частота диспластичних захворювань молочних залоз від 70,0% до 83,3% у жінок з ендокринним та поєднаним безпліддям в анамнезі пояснюється наявністю факторів ризику розвитку мастопатії: віком; обтяженим гінекологічним анамнезом (безплідністю, самовільними викиднями); підвищеною частотою соматичної патології (метаболічним синдромом, ожирінням, інсулінорезистентністю); ускладненим перебігом вагітності. Мета - вивчити стан молочних залоз під час вагітності в жінок з ендокринним та запальним безпліддям в анамнезі. Пацієнти та методи. Проведено пальпаторне та ультразвукове обстеження молочних залоз у 160 вагітних, розподілених на групи з урахуванням фактора безплідності: І група - 50 вагітних з ендокринним безпліддям в анамнезі, ІІ група - 50 вагітних із безпліддям запального ґенезу в анамнезі, ІІІ група - 30 вагітних із поєднаним безпліддям (запального ґенезу та ендокринне) в анамнезі, контрольна група - 30 здорових вагітних, які не мали безплідності в анамнезі. Результати. У контрольній групі (без безплідності в анамнезі) під час ультразвукового обстеження та пальпації молочних залоз їх патологію виявлено лише у 4 (13,3%) вагітних, із них у 2 (6,7%) - фіброзно-кістозну мастопатію з переважанням фіброзного компоненту, в 1 (3,3%) - фіброаденому молочної залози, в 1 (3,3%) - ознаки фіброзно-кістозної мастопатії з переважанням кістозного компоненту. У І групі (з ендокринним безпліддям в анамнезі) патологію молочних залоз встановлено у 35 (70,0%) жінок, із них у 18 (36,0%) - фіброзно-кістозну мастопатію з переважанням фіброзного компоненту, у 5 (10,0%) - фіброаденому молочної залози, у 12 (24,0%) - ознаки фіброзно-кістозної мастопатії з переважанням кістозного компоненту. У ІІ групі (із запальним безпліддям в анамнезі) патологію молочних залоз відмічено у 12 (24,0%) вагітних, з них у 5 (10,0%) - фіброзно-кістозну мастопатію з переважанням фіброзного компоненту, у 2 (4,0%) - фіброаденому молочної залози, у 5 (10,0%) - ознаки фіброзно-кістозної мастопатії з переважанням кістозного компоненту. У ІІІ групі (із поєднаним безпліддям в анамнезі) патологію молочних залоз виявлено у 25 (83,3%) пацієнток, з них у 10 (33,3%) - фіброзно-кістозну мастопатію з переважанням фіброзного компоненту, у 5 (16,6%) - фіброаденому молочної залози, у 10 (33,3%) - ознаки фіброзно-кістозної мастопатії з переважанням кістозного компоненту. Висновки. Під час ультразвукового обстеження та пальпації молочних залоз їх патологію виявлено у 13,3% здорових вагітних, у 24,0% обстежених із запальним безпліддям в анамнезі (ІІ група), а суттєве підвищення рівня патології молочних залоз відмічено в жінок з ендокринною (І група) і поєднаною (ІІІ група) безплідністю в анамнезі - 70,0% і 83,3% відповідно. Дослідження виконано згідно з принципами Гельсінської Декларації. Протокол дослідження ухвалено Локальним етичним комітетом зазначених у роботі установ. На проведення досліджень отримано поінформовану згоду жінок.


Дод.точки доступу:
Туманова, Л. Є.; Коломієць, О. В.; Деменіна, Н. К.; Гридина, Т. І.
Экземпляры: всего 1 : чит.зал періодичних видань, рук.,кат. (1 экз.)
Свободны: всего 1 : чит.зал періодичних видань, рук.,кат. (1 экз.)
Знайти схожі

2.


    Шевчук, Є. В.
    Активність автоімунного процесу у вагітних із системним червоним вовчаком [Текст] / Є. В. Шевчук, А. Ю. Лиманська // Український журнал Перинатологія і Педіатрія. - 2019. - № 3. - С. 10-14. - Бібліогр. в кінці ст.
MeSH-головна:
ВОЛЧАНКА КРАСНАЯ СИСТЕМНАЯ (кровь, патофизиология)
АУТОАНТИТЕЛА (анализ, кровь)
АНТИФОСФОЛИПИДНЫЙ СИНДРОМ (диагностика, кровь)
ЖЕНЩИНЫ БЕРЕМЕННЫЕ
Анотація: Останніми роками кількість автоімунних захворювань суттєво зростає у світі, зокрема, в осіб репродуктивного віку. Вагітність є фактором розвитку або загострення автоімунних захворювань. Мета - визначити спектр антитіл у вагітних із системним червоним вовчаком (СЧВ) залежно від ураження органів-мішеней для встановлення активності автоімунного процесу, а в подальшому - для призначення адекватного лікування і визначення прогнозу. Пацієнти та методи. Нами обстежено 96 вагітних із СЧВ, серед яких було 34 жінки з антифосфоліпідним синдромом (АФС) і 62 жінки без АФС. У групі жінок із СЧВ без АФС І ступінь активності відмічався у 48 вагітних, ІІ ступінь - у 14 жінок. У жінок із СЧВ у поєднанні АФС І ступінь активності спостерігався у 22 вагітних, ІІ ступінь - у 12 жінок. Спектр автоімунних антитіл визначено за стандартною методикою в лабораторії з європейською сертифікацією. Результати та висновки. У 75% вагітних із СЧВ ІІ ступеня активності та майже у 60% вагітних із СЧВ І ступеня активності виявляються антитіла до двоспіральної ДНК (dsDNA), які є лабораторним маркером СЧВ і майже не зустрічаються при інших захворюваннях сполучної тканини. Ураження органів-мішеней спостерігаються у всіх досліджуваних вагітних, але значно більший відсоток кардиту та пневмоніту реєструється в жінок із СЧВ ІІ ступеня активності. За нашими даними, існує прямий кореляційний зв'язок між наявністю позитивних антитіл до двоспіральної ДНК (dsDNA) у високих титрах і люпус-нефритом у вагітних із СЧВ ІІ ступеня активності. У групі вагітних із СЧВ і АФС за допомогою кількісного методу оцінки ризику тромбоемболічних ускладнень виявлено вкрай високий ризик виникнення тромбозів, що обумовлює необхідність ефективної тромбопрофілактики. Дослідження виконано згідно з принципами Гельсінської Декларації. Протокол дослідження ухвалено Локальним етичним комітетом зазначеної у роботі установи. На проведення досліджень отримано поінформовану згоду жінок.


Дод.точки доступу:
Лиманська, А. Ю.
Экземпляры: всего 1 : чит.зал періодичних видань, рук.,кат. (1 экз.)
Свободны: всего 1 : чит.зал періодичних видань, рук.,кат. (1 экз.)
Знайти схожі

3.


    Дудник, В. М.
    Оцінка рівня залізовмісних білків та їх рецепторів у сироватці крові дітей, хворих на бронхіальну астму, залежно від показників функції зовнішнього дихання [Текст] / В. М. Дудник, В. М. Жмурчик // Український журнал Перинатологія і Педіатрія. - 2019. - № 3. - С. 15-19. - Бібліогр. в кінці ст.
MeSH-головна:
АСТМА БРОНХИАЛЬНАЯ (кровь, патофизиология)
ВЫДОХ ФОРСИРОВАННЫЙ, ОБЪЕМ ПОТОКА ВОЗДУХА (физиология)
ЖЕЛЕЗО-СВЯЗЫВАЮЩИЕ БЕЛКИ (анализ, кровь)
ДЕТИ
Анотація: Мета - оцінити рівень залізовмісних білків та їх рецепторів у сироватці крові дітей, хворих на бронхіальну астму (БА), залежно від показника функції зовнішнього дихання. Пацієнти та методи. Відповідно до поставленої мети обстежено 227 дітей, хворих на БА, віком від 6 до 17 років. В усіх обстежених визначено кількість заліза в сироватці крові, загальну залізозв'язуючу здатність, латентну залізозв'язуючу здатність, коефіцієнт насичення трансферину (КНТ) залізом, рівень феритину, вміст розчинних рецепторів до трансферину (sTfR), індекс sTfR/log феритин (1,5 - латентний дефіцит заліза). Функцію зовнішнього дихання (об'єм форсованого видиху за секунду - ОФВ1) досліджено методом спірографії на апараті Spirolab III. Результати. Проведеним дослідженням визначено, що мікроцитоз у дітей, хворих на БА, із тяжким ступенем обструкції дихальних шляхів зустрічався на 53,76% частіше, ніж у пацієнтів із нормоцитозом. За отриманими даними, показники ферокінетики в обстежених дітей, хворих на БА, залежали від ступеня обструкції дихальних шляхів. Так, КНТ залізом був нижчим порівняно зі здоровими: у групі дітей із показником ОФВ1 80% - на 10,4%; у групі дітей із показником ОФВ1 65-80% - на 18,48%; у групі дітей із показником ОФВ1 50-65% - на 24,79%, у групі дітей із показником ОФВ1 50% - на 28,59%. Висновки. У дітей, хворих на БА, із тяжким і середнім ступенем обструкції дихальних шляхів (за показником ОФВ1) дефіцит заліза зустрічався в 10,1 раза і 5,02 раза частіше, ніж у пацієнтів із показником ОФВ1 80%. Серед показників обміну заліза найбільш суттєвими були зміни КНТ залізом, що вказують на значний позитивний зв'язок між КНТ залізом і ОФВ1 (rxy=0,621 (p=0,026)), а також на помірний зв'язок із піковою об'ємною швидкістю видиху (rxy=0,422 (p=0,033)). Також встановлено позитивний зв'язок між рівнем феритину і показником ОФВ1 (rxy=0,258 (p=0,024)). Дослідження виконані відповідно до принципів Гельсінської Декларації. Протокол дослідження ухвалений Локальним етичним комітетом (ЛЕК) зазначеної у роботі установи.


Дод.точки доступу:
Жмурчик, В. М.
Экземпляры: всего 1 : чит.зал періодичних видань, рук.,кат. (1 экз.)
Свободны: всего 1 : чит.зал періодичних видань, рук.,кат. (1 экз.)
Знайти схожі

4.


    Кушніренко, С. В.
    Карнітиновий статус у дітей, хворих на хронічну хворобу нирок [Текст] / С. В. Кушніренко, Н. В. Ольхович // Український журнал Перинатологія і Педіатрія. - 2019. - № 3. - С. 20-25. - Бібліогр. в кінці ст.
MeSH-головна:
ПОЧЕК БОЛЕЗНИ (диагностика, кровь)
КАРНИТИН (анализ, кровь)
ДЕТИ
Анотація: Мета - вивчення метаболомічних основ прогресування хронічної хвороби нирок (ХХН) у дітей на підставі дослідження карнітинового статусу, визначення потенціальних кандидатів-маркерів прогресування ХХН. Пацієнти та методи. У 38 дітей з ХХН 2-5 ст. віком від 2 до 17 років визначали концентрацію ацилкарнітинів у сухих плямах крові методом рідинної хроматографії тандемної мас-спектрометрії. Результати. Певні метаболомічні зміни діагностувалися в дітей, хворих на ХХН 2-5 ст. Чітка тенденція до зниження рівня вільного карнітину (С0) простежувалася на 4 ст. ХХН порівняно зі значеннями в пацієнтів із ХХН 2 ст. (p0,05), досягаючи мінімуму в пацієнтів із ХХН 5 ст. (p0,05). Динаміка рівня ацетилкарнітину С2 мала хвилеподібний характер, збільшившись в 1,7 раза в пацієнтів із ХХН 3 ст. порівняно з ХХН 2 ст. (p0,05), набувши тенденції до зниження в пацієнтів із ХХН 4-5 ст. Під час оцінки співвідношення ацетилкарнітину до вільного карнітину простежувалося наочне збільшення показника від 0,47 при ХХН 2 ст. до 0,79 при ХХН 3 ст. і до 1,05 при ХХН 5 ст. Найбільш показовою виявилася динаміка C5DC (глутарилкарнітину) і C6DC (3-метилглутаконілкарнітину), які продемонстрували достовірну різницю у значеннях між усіма групами пацієнтів, поступово збільшуючись від ХХН 2 ст. і досягаючи максимуму значень у пацієнтів із термінальною стадією ниркової недостатності. Висновки. Метаболомічне профілювання карнітинового статусу крові дає змогу виявити значний зв'язок між тяжкістю ушкодження нирок і рівнем ацилкарнітинів у дітей з ХХН. Ідентифіковано ситуації, що припускають як перевиробництво, так і дефіцит, які відбуваються на системному рівні. Визначено потенціальні кандидати-маркери прогресування ХХН: ацилкарнітини - C5DC (глутарилкарнітин), C6DC (3-метилглутаконілкарнітин). Пацієнти, залучені у дослідження, та/або їхні батьки дали інформовану письмову згоду на участь у дослідженні. Дослідження схвалено комітетом з біоетики Київської міської дитячої клінічної лікарні № 1 і відповідало етичним і морально-правовим вимогам згідно з наказом МОЗ України № 281 від 01.11.2000 р.


Дод.точки доступу:
Ольхович, Н. В.
Экземпляры: всего 1 : чит.зал періодичних видань, рук.,кат. (1 экз.)
Свободны: всего 1 : чит.зал періодичних видань, рук.,кат. (1 экз.)
Знайти схожі

5.


    Дудник, В. М.
    Оцінка стану серця та нирок як таргентних органів у дітей з первинною артеріальною гіпертензією [Текст] / В. М. Дудник, О. О. Зборовська, О. В. Бур’ян // Український журнал Перинатологія і Педіатрія. - 2019. - № 3. - С. 26-31. - Бібліогр. в кінці ст.
MeSH-головна:
ГИПЕРТЕНЗИЯ (диагностика, патофизиология)
АЛЬБУМИНУРИЯ (диагностика)
ДИАГНОСТИЧЕСКИЕ МЕТОДЫ КАРДИОВАСКУЛЯРНЫЕ (использование)
ДИАГНОСТИЧЕСКИЕ МЕТОДЫ УРОЛОГИЧЕСКИЕ (использование)
ДЕТИ
Анотація: Мета - оцінити функціональний стан таргетних органів у дітей з первинною артеріальною гіпертензією. Пацієнти та методи. Обстежено 41 підлітка віком від 13 до 17 років з артеріальною гіпертензією, яких лікували у Вінницькій обласній дитячій клінічні лікарні. Пацієнтів основної групи поділили залежно від: ступеня артеріальної гіпертензії - 66% з артеріальною гіпертензією І ступеня (n=27) і 34% - ІІ ступеня (n=14); клінічної форми - 73% із лабільною (n=30) і 27% зі стабільною гіпертензією (n=11); індексу маси тіла - 46% із нормальною (n=19), 15% із надмірною масою тіла (n=6) і 39% з ожирінням (n=16). Контрольну групу становили 30 практично здорових однолітків. Для оцінки стану органів-мішеней використали клініко-анамнестичний метод, інструментальний (ехокардіографія, добовий моніторинг артеріального тиску), лабораторний (мікроальбумінурія в добовій сечі), статистичний - критерій Стьюдента, точний метод Фішера, відношення шансів. Результати. У дітей з артеріальною гіпертензією товщина задньої стінки лівого шлуночка (9,92±0,22 мм), міжшлуночкової перетинки (9,8±0,2 мм) та індекс маси міокарда лівого шлуночка (75,98±1,83 г/м2) були достовірно вищими (Р0,05), ніж у здорових дітей контрольної групи (7,44±0,2 мм, 7,7±0,2 мм, 60,14±1,40 г/м2 відповідно). Товщина задньої стінки лівого шлуночка в дітей зі стабільною (10,6±0,5 мм) і артеріальною гіпертензією ІІ ступеня (10,7±0,3 мм), а також у пацієнтів з ожирінням (10,53±0,3 мм) була достовірно вищою (P0,05), ніж у дітей з лабільною формою (9,4±0,2 мм), артеріальною гіпертензією І ступеня (9,5±0,3 мм) та нормальною й надмірною масою тіла (9,5±0,31 мм і 9,5±0,58 мм відповідно). Товщина міжшлуночкової перетинки в дітей, які мали стабільну (10,5±0,5 мм), артеріальну гіпертензією ІІ ступеня (10,5±0,3 мм), а також ожиріння (10,43±0,32 мм), була достовірно вищою (P0,05), ніж у пацієнтів із лабільною формою (9,4±0,2 мм), артеріальною гіпертензією І ступеня (9,5±0,3 мм), а також із нормальною й надмірною масою тіла (9,38±0,29 мм і 9,45±0,4 мм відповідно). Середній рівень мікроальбумінурії в дітей основної групи (22,92±1,96 мг/л) був вищим більш ніж у 2 рази (P0,05) порівняно зі здоровими дітьми (10,23±1,49 мг/л). У пацієнтів зі стабільною (31,3±4,8 мг/л), артеріальною гіпертензією ІІ ступеня (28,3±3,1 мг/л), у пацієнтів з ожирінням (29,96±3,52 мг/л) рівень мікроальбумінурії був приблизно у більш ніж 1,5 раза вищим (P0,05), ніж у пацієнтів із лабільною (19,8±1,8 мг/л), артеріальною гіпертензією І ступеня (20,1±2,0 мг/л), а також нормальною і надмірною масою тіла (18,33±2,28 мг/л і 18,66±2,93 мг/л відповідно). Аналіз відношення шансів встановив, що саме ІІ ступінь артеріальної гіпертензії (OR


Дод.точки доступу:
Зборовська, О. О.; Бур’ян, О. В.
Экземпляры: всего 1 : чит.зал періодичних видань, рук.,кат. (1 экз.)
Свободны: всего 1 : чит.зал періодичних видань, рук.,кат. (1 экз.)
Знайти схожі

6.


   
    Коронарна недостатність під час вагітності. Епідеміологія, методи діагностики та лікування [Текст] / С. О. Сіромаха [та ін.] // Український журнал Перинатологія і Педіатрія. - 2019. - № 3. - С. 32-39. - Бібліогр. в кінці ст.
MeSH-головна:
КОРОНАРНАЯ БОЛЕЗНЬ (диагностика, лекарственная терапия, патофизиология, эпидемиология)
КОРОНАРНЫЙ СИНДРОМ ОСТРЫЙ (диагностика, лекарственная терапия, патофизиология, эпидемиология)
ПАТОЛОГИЧЕСКИЕ СОСТОЯНИЯ, ПРИЗНАКИ БОЛЕЗНЕЙ И СИМПТОМЫ
ЖЕНЩИНЫ БЕРЕМЕННЫЕ
Анотація: У статті представлено огляд літератури щодо коронарної недостатності (КН) у вагітних. Наведено епідеміологію КН. Описано причини виникнення цієї патології у вагітних та її симптоми. Окреслено основні методи діагностики і лікування КН. Коронарна недостатність - це гострі і хронічні захворювання, що характеризуються невідповідністю між потребою міокарда в кисні та величиною коронарного кровотоку. Частота виникнення КН залежить від сімейного анамнезу атеросклеротичних захворювань, дисліпідемії, активізації, харчування, стресового впливу, рівня цукру в крові, куріння, користування оральними контрацептивами в минулому. Основною причиною розвитку КН є атеросклеротичні порушення коронарних артерій, зумовлені загальними факторами ризику КН, а також гемодинамічними, гемостатичними і гормональними змінами під час вагітності. Коронарна недостатність становить загрозу здоров'ю і життю вагітної та її дитини. Діагностика КН під час вагітності є утрудненою і може включати в себе ризики для плода. Передусім використовують неінвазивні методи, які таких ризиків не несуть. Впровадження перкутанне коронарне втручання (ПКВ) як методу лікування знижує рівень материнської смертності на 15%. Для зменшення тератогенного впливу іонізуючого випромінювання рекомендують ПКВ після 15 тижнів вагітності із закінченням органогенезу плода. Але при гострому коронарному синдромі виконують ПКВ в екстреному порядку в будь-якому терміні вагітності. Коронарне шунтування є також можливою опцією для екстреної реваскуляризації міокарда. Коронарне шунтування на «працюючому» серці є операцією вибору за неможливістю застосування ендоваскулярних методів. За даними літератури, післяопераційна летальність вагітних під час операції не відрізняється від летальності в «не вагітній» групі пацієнтів, проте фетальна смертність сягає 20%, особливо із застосуванням штучного кровообігу. Перед призначенням лікарських засобів для серцево-судинної системи слід враховувати їх вплив на матковий кровотік і плід. Вагітних жінок із КН необхідно госпіталізувати у високоспеціалізовані заклади охорони здоров'я, на базі яких функціонує pregnancy heart team та де є можливість швидкого надання допомоги як вагітній, так і новонародженому.


Дод.точки доступу:
Сіромаха, С. О.; Арванітакві, С. С.; Руденко, С. А.; Лазоришинець, В. В.
Экземпляры: всего 1 : чит.зал періодичних видань, рук.,кат. (1 экз.)
Свободны: всего 1 : чит.зал періодичних видань, рук.,кат. (1 экз.)
Знайти схожі

7.


    Куріліна, Т. В.
    Базові аспекти педіатричної паліативної допомоги [Текст] / Т. В. Куріліна // Український журнал Перинатологія і Педіатрія. - 2019. - № 3. - С. 40-48. - Бібліогр. в кінці ст.
MeSH-головна:
ПАЛЛИАТИВНАЯ ПОМОЩЬ (использование, методы, организация и управление)
МЕДИЦИНСКОЙ ПОМОЩИ ОКАЗАНИЕ (использование, методы, организация и управление)
ДЕТИ
Анотація: Розглянуто основні складові педіатричної паліативної допомоги (ППД) й особливості її надання. Наведено 11 категорій станів, що обумовлюють потребу в паліативній допомозі. Визначено, що найбільший внесок роблять вроджені аномалії, перинатальні стани, білково-енергетична недостатність, менінгіти і ВІЛ/СНІД. Педіатрична паліативна група вирізняється високою гетерогенністю, що обумовлено широким віковим діапазоном; широким спектром нозологій, у тому числі орфанними захворюваннями; різницею потреб залежно від віку і розвитку в середовищі амбулаторних, лікарняних закладів і вдома. Визначення ППД та її мету наведено відповідно до термінології ВООЗ, провідних паліативних фондів і Трієстської хартії прав дитини, яка помирає. Акцентовано увагу, що відмінності педіатричних паліативних категорій станів базуються на траєкторіях смерті дитини та обумовлюють потребу в паліативних сервісах. Обговорено моделі ППД та рівні її надання, особливості роботи дитячих хоспісів. Повна система ППД представлена інтегрованою трирівневою допомогою: паліативний підхід, загальна паліативна допомога, спеціалізована паліативна допомога. Детально описано особливості ППД, пов'язані з дитиною та її родиною, готовністю мережі педіатричних закладів та підготовкою лікарів із питань надання паліативної допомоги дитям. Особливість ППД полягає в необхідності забезпечення сервісами з моменту встановлення діагнозу невиліковного захворювання, незважаючи на прогнозовану тривалість життя. Така допомога має надаватися в будь-якому місці, незалежно від моделі медичного закладу, і так тривало, наскільки це потрібно, а початок паліативного догляду не передбачає допомогу тільки наприкінці життя та відмову від боротьби. Висвітлено основні принципи управління базовими симптомами, особливо звернуто увагу на важливість оцінки болю, його рівень та базові принципи контролю. Загальний холістичний підхід в організації ППД дає змогу застосовувати всі можливості для підтримки сил дитини із захворюванням, що обмежує життя.

Экземпляры: всего 1 : чит.зал періодичних видань, рук.,кат. (1 экз.)
Свободны: всего 1 : чит.зал періодичних видань, рук.,кат. (1 экз.)
Знайти схожі

8.


   
    До питання про диференційну діагностику лихоманки неуточненого генезу у дітей: особливий випадок [Текст] / О. А. Ошлянська [та ін.] // Український журнал Перинатологія і Педіатрія. - 2019. - № 3. - С. 49-57. - Бібліогр. в кінці ст.
MeSH-головна:
ЛИХОРАДКА НЕИЗВЕСТНОЙ ЭТИОЛОГИИ (диагностика, лекарственная терапия, патофизиология)
ДИАГНОСТИКА ДИФФЕРЕНЦИАЛЬНАЯ
ПАТОЛОГИЧЕСКИЕ СОСТОЯНИЯ, ПРИЗНАКИ БОЛЕЗНЕЙ И СИМПТОМЫ
ОПИСАНИЕ СЛУЧАЕВ
Анотація: Лихоманка є найпоширенішою скаргою під час огляду педіатричних пацієнтів, найчастіше обумовлена вірусними або бактерійними інфекціями. Проте в деяких клінічних ситуаціях визначення причини лихоманки суттєво утруднене та може потребувати широкого кола диференційної діагностики, яка включає численні лабораторні тести і різноманітні специфічні методи візуалізації різних структур організму дитини. У рідкісних випадках персистуюча лихоманка тривало залишається лихоманкою невідомого походження. Під лихоманкою неуточненого ґенезу розуміють патологічний стан, основним проявом якого є підвищення температури тіла понад 38,3°С із багаторазовими підйомами протягом 3 тижнів і більше, етіологія якого не встановлена, незважаючи на проведений комплекс діагностичних досліджень. Гарячка неуточненого ґенезу є однією з найскладніших клінічних ситуацій для медичних працівників, оскільки не існує жодного діагностичного «золотого» стандарту і дотепер залишається викликом для кожного лікаря і потребує ретельного підходу до кожного конкретного випадку. Основним напрямом діагностичного пошуку в дитини з тривалим підвищенням температури тіла є виключення трьох груп захворювань: автоімунних, онкологічних та інфекційних. Наведено клінічний випадок із дебютом захворювання з лихоманки неуточненого ґенезу в дитини. Особливість цього випадку полягає у відсутності протягом тривалого часу достатньої кількості клінічних діагностичних критеріїв запальних захворювань кишечника. Розглянуто послідовний процес диференційної діагностики.


Дод.точки доступу:
Ошлянська, О. А.; Музика, Н. М.; Арчакова, Т. М.; Надточій, Т. Г.; Дорошенко, А. О.
Экземпляры: всего 1 : чит.зал періодичних видань, рук.,кат. (1 экз.)
Свободны: всего 1 : чит.зал періодичних видань, рук.,кат. (1 экз.)
Знайти схожі

9.


   
    WHO recommendations: Uterotonics for the prevention of postpartum haemorrhage [Текст] // Український журнал Перинатологія і Педіатрія. - 2019. - № 3. - С. 58-88. - Бібліогр. в кінці ст.
MeSH-головна:
АКУШЕРСКИЕ КРОВОТЕЧЕНИЯ (профилактика и контроль)
КЛИНИЧЕСКИЕ ПРОТОКОЛЫ

Экземпляры: всего 1 : чит.зал періодичних видань, рук.,кат. (1 экз.)
Свободны: всего 1 : чит.зал періодичних видань, рук.,кат. (1 экз.)
Знайти схожі

 
© Міжнародна Асоціація користувачів і розробників електронних бібліотек і нових інформаційних технологій
(Асоціація ЕБНІТ)