Бібліотека БДМУ

Головна

Спрощенний режим

Опис

Бази даних

Періодичні видання - результати пошуку

Вид пошуку

К Н И Г И

Періодичні видання

Дисертації та автореферати

Фонд рідкісних видань

Електронна Навчальна література

Публікації засновників кафедр БДМУ

Нововведення у сфері охорони здоров'я

Календар пам'ятних дат

Доступ до повнотекстових книг Springer Nature (через IP-адреси БДМУ)

Зона пошуку

Формат представлення знайдених документів:
повний	інформаційний	короткий

Відсортувати знайдені документи за:
автором	назвою	роком видання	типом документа

Пошуковий запит: <.>II=УУ55/2019/2<.>

Загальна кiлькiсть документiв : 11
Показанi документи с 1 за 11

Солнцева, А. В.
Проблема инсулинорезистентности у детей с сахарным диабетом 1 типа. Часть 2 [Текст] / А. В. Солнцева, Н. В. Волкова // Український журнал дитячої ендокринології. - 2019. - N 2. - С. 5-10
MeSH-головна:
ДИАБЕТ САХАРНЫЙ, ТИП 1 (лекарственная терапия, осложнения)
ИНСУЛИНОРЕЗИСТЕНТНОСТЬ
ДЕТИ
Анотація: У другій частині статті розглянуто сучасні підходи до корекції стійкості до інсуліну у пацієнтів із цукровим діабетом (ЦД) 1 типу. Фізичні вправи - один з основних компонентів лікування ЦД разом із інсуліно- та дієтотерапією. Фізична активність сприяє незалежному від інсуліну захопленню глюкози клітинами і дає такі переваги, як підвищення чутливості до інсуліну, поліпшення компенсації вуглеводного обміну, контроль маси тіла, зниження ризику розвитку серцево-судинних захворювань та інших довгострокових ускладнень, підвищення якості життя. Згідно з рекомендаціями Міжнародного товариства з лікування діабету у дітей та підлітків, діти з ЦД 1 типу мають виконувати фізичні вправи не менше 60 хв на день. У дітей з діабетом головним бар’єром перед заняттями спортом є страх гіпоглікемій. У статті розглянуто стратегії, спрямовані на зниження ризику розвитку гіпоглікемічних станів, пов’язаних із фізичною активністю. Збільшення поширеності надмірної маси тіла серед пацієнтів із ЦД 1 типу і накопичення даних про значну роль інсулінорезистентності у патогенезі захворювання стали обґрунтуванням для початку застосування цього препарату у лікуванні пацієнтів із ЦД 1 типу. Ми навели показання для використання метформіну у підлітків із ЦД 1 типу, за яких очікується найвища його ефективність. У літературі також широко обговорюють роль вітаміну D у компенсації вуглеводного обміну та розвитку чутливості до інсуліну у пацієнтів із ЦД 1 типу. У пацієнтів дитячого віку з цим захворюванням необхідно підтримувати рівень вітаміну D вище 30 нг/мл. Розвиток нових технологій лікування діабету дає підстави очікувати покращення показників чутливості до інсуліну у пацієнтів із ЦД 1 типу у майбутньому.

Дод.точки доступу:
Волкова, Н. В.
Экземпляры: всего 1 : чит.зал періодичних видань, рук.,кат. (1 экз.)
Свободны: всего 1 : чит.зал періодичних видань, рук.,кат. (1 экз.)
Знайти схожі

Фізичний розвиток як інтегральний показник реабілітації підлітків із цукровим діабетом 1 типу [Текст] / С. І. Турчина [та ін.] // Український журнал дитячої ендокринології. - 2019. - N 2. - С. 11-14
MeSH-головна:
ДИАБЕТ САХАРНЫЙ, ТИП 1 (реабилитация)
ФИЗИЧЕСКОГО РАЗВИТИЯ КАРТЫ
ПОДРОСТКИ
Анотація: Мета роботи - визначити особливості фізичного розвитку підлітків із цукровим діабетом (ЦД) 1 типу у сучасних умовах надання медичної допомоги. Матеріали та методи. Проведено комплексне обстеження 48 хлопців і 22 дівчат віком 12-17 років із ЦД 1 типу для визначення антропометричних показників, оцінки характеру фізичного розвитку та стану вуглеводного обміну за рівнем глікозильованого гемоглобіну (НbА1с). Якщо рівень НbА1с 6,05 %, діагностували ідеальний рівень компенсації, якщо рівень НbА1с був 6,05-7,6 % - оптимальний рівень, 7,6-9,0 % - субоптимальний рівень, 9,0 % - з високим ризиком для життя. Для статистичної обробки даних обстеження підлітків використовували пакети програм SPSS Statistics 17,0, Excel. Результати та обговорення. Згідно з даними обстеження, 60,0 % підлітків із ЦД 1 типу мали дисгармонійний фізичний розвиток, переважно через високий зріст і дефіцит маси тіла. Встановлено залежність між частотою і структурою порушень фізичного розвитку та рівнем компенсації вуглеводного обміну, а також віковим періодом, в який відбулася маніфестація захворювання. Дисгармонійний фізичний розвиток достовірно частіше спостерігали у підлітків із незадовільним рівнем компенсації (76,3 %), ніж з оптимальним (38,5 %; p1 0,05) та субоптимальним (52,6 %; p2 0,05). У пацієнтів із субоптимальним глікемічним контролем найчастіше реєстрували високий зріст (26,3 %) та дефіцит маси тіла (15,8 %). Серед пацієнтів у стані стійкої декомпенсації ЦД 1 типу достовірно більшою була частка хворих із дефіцитом маси тіла (18,4 %) і надмірною масою тіла (10,5 %). У підлітків із маніфестацією захворювання у дитинстві (30,0 %) та препубертаті (21,4 %) достовірно частіше визначали дисгармонійний фізичний розвиток порівняно з пацієнтами із маніфестацією захворювання у пубертаті (8,6 %; p1 0,05 та p2 0,05). Висновки. Групу ризику дисгармонійного фізичного розвитку складають підлітки з недостатньою компенсацією вуглеводного обміну та пацієнти з маніфестацією ЦД 1 типу у дитинстві та препубертаті.

Дод.точки доступу:
Турчина, С. І.; Нікітіна, Л. Д.; Левчук, Л. П.; Юдченко, О. І.
Экземпляры: всего 1 : чит.зал періодичних видань, рук.,кат. (1 экз.)
Свободны: всего 1 : чит.зал періодичних видань, рук.,кат. (1 экз.)
Знайти схожі

Вязова, Л. С.
Показатели дисфункции дофаминовой системы и индекса массы тела как маркеры прогноза нарушений эмоционального статуса у детей пубертатного возраста [Текст] / Л. С. Вязова, А. В. Солнцева, Е. М. Зайцева // Український журнал дитячої ендокринології. - 2019. - N 2. - С. 15-21
MeSH-головна:
ДОФАМИН (метаболизм)
ТЕЛА МАССЫ ИНДЕКС
ОБМЕНА ВЕЩЕСТВ БОЛЕЗНИ (метаболизм, этиология)
АФФЕКТИВНЫЕ СИМПТОМЫ (патофизиология)
ПОДРОСТКИ
Анотація: Мета роботи - розробити з використанням маркерів дисфункції дофамінової системи прогностичний алгоритм з розвитку емоційних порушень у дітей пубертатного віку залежно від індексу маси тіла і періоду статевого дозрівання. Матеріали та методи. Проведено одномоментне проспективне дослідження 120 дітей пубертатного віку (11,6-17,9 року, 2-5-ї стадій пубертату за Таннером), яких опитано з використанням скринінгової шкали депресії (Depression self-rating scale, DSRC) (ШД), зі встановленням ризику розвитку депресії (загальний сумарний бал), ознак депресивної симптоматики (порядкова градація ШД: депресії немає; наявність одного депресивного епізоду; депресія є). Залежно від SDS ІМТ виділено групи: група 1 - діти з нормальною масою тіла, 2 - з аліментарним ожирінням і 3 - з морбідним ожирінням. Додатково виділено підгрупи за статтю та стадіями пубертату за Таннером, пацієнти з 2-ю і 3-ю стадіями об’єднані в підгрупу раннього пубертату, обстежувані з 4-ю і 5-ю стадіями - пізнього пубертату (ПП). У 88 пацієнтів визначено концентрації дофаміну крові методом імуносорбентного аналізу (ELISA). Із дослідження виключено 2 дітей з максимальним і мінімальним значеннями дофаміну. Залежно від рівня дофаміну проведено квартильний розподіл на чотири підгрупи: 1 - з низькими ( 10,9 пг/мл); 2 - помірно зниженими (10,9-16,16 пг/мл); 3 - помірно підвищеними (16,17-19,3 пг/мл); 4 - високими концентраціями гормона ( 19,3 пг/мл). Статистичну обробку результатів проведено за допомогою програми SPSS Statistics 21. Використано непараметричні кореляції Спірмена r. З прогностичною метою використано метод математичного моделювання (логістична поліноміальна регресія). Результати та обговорення. У загальній групі дітей ПП віку значення діапазонів дофаміну і показники емоційного статусу сформували модель зі статистично значущою оцінкою (p = 0,016) для прогнозування ймовірності дисфункції дофамінової системи в обстежуваних цієї підгрупи. Наприклад, у пацієнта в ПП з наявністю депресивної симптоматики з 33,3 % ймовірністю концентрація дофаміну буде помірно зниженою, 16,7 % - помірно підвищеною і 50 % ймовірністю - високою. У підгрупі дітей пубертатного віку з ожирінням значення діапазонів дофаміну і показники емоційного статусу сформували модель з достовірною статистичною оцінкою (p = 0,05) для оцінки ймовірності дисфункції дофамінової системи у цих пацієнтів. Наприклад, дитина пубертатного віку з ожирінням за наявності депресивної симптоматики з 50 % ймовірністю матиме помірно знижений показник дофаміну крові; 33,3 % - помірно підвищений і 16,7 % - високий нейропептид. На основі цих даних розроблений алгоритм діагностики дисфункції дофамінової системи у підлітків, який може бути використаний як інструмент для подальшого наукового пошуку при вивченні механізмів розвитку екстремального ожиріння у дітей. Висновки. Отримано прогностичні моделі з високою достовірною статистичною значимістю, що дають змогу оцінити вплив певних діапазонів концентрації дофаміну на ймовірність наявності депресії, її епізоду або її відсутності у дітей пубертатного віку з ожирінням (p = 0,05) і у пацієнтів у періоді пізнього пубертату незалежно від показників маси тіла (p = 0,016). На основі розроблених математичних моделей запропоновано алгоритм діагностики дисфункції дофамінової системи з використанням показника індексу маси тіла, періоду пубертату і показників емоційного статусу у дітей підліткового віку.

Дод.точки доступу:
Солнцева, А. В.; Зайцева, Е. М.
Экземпляры: всего 1 : чит.зал періодичних видань, рук.,кат. (1 экз.)
Свободны: всего 1 : чит.зал періодичних видань, рук.,кат. (1 экз.)
Знайти схожі

Турчина, С. І.
Особливості функціонального стану серцево-судинної системи та продукція мелатоніну у хлопців з гіпоандрогенією [Текст] / С. І. Турчина, Г. В. Косовцова // Український журнал дитячої ендокринології. - 2019. - N 2. - С. 22-27
MeSH-головна:
АНДРОГЕНЫ (дефицит)
МЕЛАТОНИН (метаболизм)
СЕРДЕЧНО-СОСУДИСТЫЕ ФИЗИОЛОГИЧЕСКИЕ ФЕНОМЕНЫ
ПОДРОСТКИ
Анотація: Мета роботи - визначити взаємозв’язок між мелатоніном та станом серцево-судинної системи у хлопців з гіпоандрогенією. Матеріали та методи. У хлопців 14-18 років із затримкою статевого розвитку досліджували вміст загального тестостерону у сироватці крові та добову екскрецію мелатоніну. Залежно від рівня загального тестостерону виділено групи: група 1 - 12,0-8,0 нмоль/л; група 2 - 7,0-4,0 нмоль/л; група 3 - 4,0 нмоль/л. Вивчали функціональний стан серцево-судинної системи на підставі визначення показників частоти серцевих скорочень, артеріального тиску й обчислення функціональних індексів. Статистичний аналіз проводився з використанням пакета прикладних програм SPSS 17.0 методом варіаційної статистики із застосуванням параметричних та непараметричних методів. Критичний рівень значущості для перевірки статистичних гіпотез приймався не вищим за 0,05. Результати та обговорення. Доведено, що прогресування дефіциту андрогенів супроводжувалось погіршенням функціонального стану серцево-судинної системи на тлі зменшення екскреції мелатоніну (Pk-w 0,05). Найбільші показники мелатоніну були притаманні хлопцям з показниками тестостерону, які перевищували 12,0 нмоль/л, - 53,4 (22,8; 69,6) нмоль/добу. У підлітків групи 1 рівень мелатоніну склав 47,2 (36,9; 68,7) нмоль/добу, групи 2 - 43,9 (23,7; 55,2) нмоль/добу, групи 3 - 36,9 (25,4; 57,1) нмоль/добу. Визначено негативний зв’язок мелатоніну із частотою серцевих скорочень (r

Дод.точки доступу:
Косовцова, Г. В.
Экземпляры: всего 1 : чит.зал періодичних видань, рук.,кат. (1 экз.)
Свободны: всего 1 : чит.зал періодичних видань, рук.,кат. (1 экз.)
Знайти схожі

Левенець, С. О.
Клініко-гормональні особливості дівчат-підлітків із первинною та вторинною олігоменореєю [Текст] / С. О. Левенець, Н. О. Удовікова, С. В. Новохатська // Український журнал дитячої ендокринології. - 2019. - N 2. - С. 28-31
MeSH-головна:
ОЛИГОМЕНОРЕЯ (патофизиология, этиология)
ПОДРОСТКИ
Анотація: Мета роботи - надати порівняльну характеристику клініко-гормональних показників при вторинній і первинній олігоменореї (ОМ ІІ і ОМ І) у дівчат-підлітків. Матеріали та методи. Обстежено 185 дівчат з ОМ у віці 13-17 років (142 із ОМ І та 43 із ОМ ІІ) та 107 дівчат з регулярним менструальним циклом (регМЦ - група порівняння (ГП)). Проаналізовано клініко-анамнестичні показники, дані УЗД органів малого таза та рівні ЛГ, ФСГ, Е2, тестостерону імуноферментним методом. Результати та обговорення. Обтяжену спадковість за розладами функції статевої системи дівчата з ОМ II мали рідше, ніж при ОМ І (12,5 проти 25,8 %; рφ 0,002). Матері дівчат з ОМ народжували їх частіше у ранньому репродуктивному віці, ніж у ГП (14,5 і 4,9 %; рφ 0,001). Пізнє менархе (15 років і більше) при ОМ І виявлялося в 5 разів частіше, ніж у ГП (24,1 проти 4,7 %; рφ 0,001), при ОМ ІІ його частота достовірно не відрізнялася від ГП. Нормальні показники ІМТ при ОМ спостерігалися рідше, ніж у дівчат із регМЦ (40,8 і 72,2 %; рφ 0,001). При ОМ ІІ гіпоплазія матки виявлялася рідше, ніж при ОМ І (38,5 і 53,9 %; рφ 0,05). Гіпогонадотропінемія виявлялася частіше при ОМ ІІ, ніж при ОМ І (21,6 проти 4,3 %; рφ 0,001), а підвищення рівня тестостерону в крові - частіше при ОМ І, ніж при ОМ ІІ (24,1 проти 5,6 %; рφ 0,01). Відновлення порушень менструальної функції у хворих з ОМ ІІ відзначено частіше, ніж при ОМ І (79,5 проти 63,4 %; рφ 0,03). Висновки. Для ОМ І характерними є пізнє менархе, гіпоплазія матки, обтяжена спадковість за розладами функції статевої системи та підвищення рівня тестостерону, для ОМ ІІ - відсутність стійкої нормалізації менструальної функції, виражений гірсутизм та гіпогонадотропінемія.

Дод.точки доступу:
Удовікова, Н. О.; Новохатська, С. В.
Экземпляры: всего 1 : чит.зал періодичних видань, рук.,кат. (1 экз.)
Свободны: всего 1 : чит.зал періодичних видань, рук.,кат. (1 экз.)
Знайти схожі

Авдієвська, О. Г.
Корекція статусу харчування дітей молодшого шкільного віку як профілактика метаболічного синдрому [Текст] / О. Г. Авдієвська, Г. М. Даниленко // Український журнал дитячої ендокринології. - 2019. - N 2. - С. 32-38
MeSH-головна:
МЕТАБОЛИЧЕСКИЙ СИНДРОМ X (диетотерапия)
ПИЩЕВОЙ СТАТУС
ШКОЛЬНИКИ
Анотація: На цей час однією з основних причин розвитку метаболічного синдрому у дітей, окрім нераціонального харчування та зниження якості харчових продуктів, є низький рівень знань батьків щодо профілактичних засобів, спрямованих на збереження та покращення здоров’я дитини. У статті розглянуто проблему покращення стану здоров’я дітей для запобігання розвитку метаболічного синдрому шляхом реалізації програми медико-психологічного супроводу учнів та їхніх батьків у сучасній школі. Ця програма включає такі етапи: діагностичний (ідентифікація проблеми), інформаційний (підвищення компетентності учасників освітнього процесу щодо збереження здоров’я), підготовчий (складання індивідуальної програми медико-психологічного супроводу для кожного учня, розроблення рекомендацій для батьків та вчителя), розвиваючий (забезпечення гармонійного розвитку дитини). Мета роботи - обґрунтування моделі профілактики метаболічного синдрому серед учнів початкової школи шляхом медико-психологічного супроводу розвитку здоров’язберігаючої компетентності батьків на підставі гігієнічної оцінки харчування родини. Матеріали та методи. Проведено одноразове медико-статистичне дослідження за участю батьків 588 учнів початкової школи, які проживають у великому місті (в обласному центрі - 243 дитини), малому місті (126 дітей) та сільській місцевості (219 дітей). Результати та обговорення. Однією з найбільш вагомих причин погіршення стану здоров’я дітей є порушення структури харчування та зниження його якості. У статті висвітлено особливості формування культури харчування українських родин. Проведений аналіз характеру харчування учнів початкової школи встановив, що лише (3,6 ± 0,8) % дітей харчуються двічі або менше разів на день. У переважної більшості дітей (88,8 ± 1,3) % 3-4-разове харчування. Значна частка дітей щодня не отримує м’ясо, рибу, молоко та молочні вироби. Рекомендованої для дітей норми щоденного споживання овочів та фруктів не дотримуються 25 % батьків. Висновки. Розроблена програма медико-психологічного супроводу учнів початкової школи та їхніх батьків відповідає стратегії зорієнтованої на суб’єкта профілактики, яка враховує традиції у родині, ґрунтується на активному ставленні її членів до власного здоров’я і спрямована на запобігання розвитку метаболічного синдрому та зниження частоти неінфекційних захворювань серед дітей молодшого шкільного віку.

Дод.точки доступу:
Даниленко, Г. М.
Экземпляры: всего 1 : чит.зал періодичних видань, рук.,кат. (1 экз.)
Свободны: всего 1 : чит.зал періодичних видань, рук.,кат. (1 экз.)
Знайти схожі

Даниленко, Г. М.
Особливості фізичного розвитку дітей молодшого шкільного віку під час адаптації до навчальної діяльності [Текст] / Г. М. Даниленко, Г. І. Голубнича // Український журнал дитячої ендокринології. - 2019. - N 2. - С. 39-44
MeSH-головна:
ФИЗИЧЕСКОГО РАЗВИТИЯ КАРТЫ
АДАПТАЦИЯ ПСИХОЛОГИЧЕСКАЯ
ШКОЛЬНИКИ
Анотація: Мета роботи - визначити статево-вікові особливості фізичного розвитку учнів початкової школи під час адаптації до навчальної діяльності залежно від типу загальноосвітнього закладу та навчально-педагогічної програми. Матеріали та методи. Здійснювали спостереження 180 учнів двох загальноосвітніх закладів м. Харкова у динаміці навчання у початковій школі з 1-го по 3-й клас (87 хлопчиків та 93 дівчинки). Оцінку фізичного розвитку (ФР) проводили на початку і наприкінці навчального року протягом 3 років навчання у початковій школі. Вимірювали антропометричні (зріст, масу тіла, обвід грудей) та фізіометричні показники (динамометрія сили рук і витривалість, спірометрія). Визначали гармонійність ФР школярів. Проводили оцінку перцентильного розподілу індексу маси тіла. Для статистичної обробки даних використовували пакет програм SPSS-17, методи параметричної (критерій Стьюдента) та непараметричної статистики. Результати та обговорення. В експериментальних класах (ЕК) навчально-виховного комплексу (НВК) на початку 1-го класу частка дітей з гармонійним ФР була більшою, ніж в ЕК гімназії (62,1 і 60,6 % проти 65,4 і 65,4 % відповідно). У подальшому частка таких дітей у гімназії зменшилась до 57,7 %, а у НВК сягнула початкового значення (62,1 %). Серед хлопчиків - учнів НВК до початку 3-го року навчання простежувалася тенденція до збільшення частки дітей з гармонійним ФР (з 54,8 до 58,1 %). В їхніх однолітків із групи порівняння після 1-го класу частка гармонійно розвинених дітей зменшилась (з 60,6 до 46,7 %), що свідчить про недостатність компенсаторно-адаптаційних можливостей дітей у цей період навчального процесу. Висновки. На підставі результатів оцінки динаміки якісних показників ФР дітей встановлено збільшення частки учнів гімназії з дисгармонійним ФР за рахунок дефіциту маси тіла, надмірної маси тіла та ожиріння. У дослідженні не встановлено зв’язок порушень ФР учнів із навчальною програмою. На нашу думку, зміни ФР є наслідком впливу несприятливих факторів оточуючого середовища на перебіг процесу адаптації дітей до школи.

Дод.точки доступу:
Голубнича, Г. І.
Экземпляры: всего 1 : чит.зал періодичних видань, рук.,кат. (1 экз.)
Свободны: всего 1 : чит.зал періодичних видань, рук.,кат. (1 экз.)
Знайти схожі

Шутова, О. В.
Особливості фізичного розвитку дітей з обмінно-запальними захворюваннями біліарного тракту [Текст] / О. В. Шутова // Український журнал дитячої ендокринології. - 2019. - N 2. - С. 45-49
MeSH-головна:
ЖЕЛЧНОКАМЕННАЯ БОЛЕЗНЬ (диагностика)
АНТРОПОМЕТРИЯ (методы)
ДЕТИ
Анотація: Мета роботи - вивчити характер фізичного розвитку дітей та підлітків з обмінно-запальними захворюваннями біліарного тракту. Матеріали та методи. Обстежено 198 дітей та підлітків віком 2-17 років (97 хлопців і 101 дівчина) з обмінно-запальними захворюваннями біліарного тракту (ОЗЗБТ). У всіх хворих оцінювали фізичний розвиток (ФР) шляхом порівняння основних антропометричних показників (зросту і маси тіла) з віковими нормативами. Результати та обговорення. Індивідуальний аналіз антропометричних показників пацієнтів з ОЗЗБТ дав змогу діагностувати дисгармонійний ФР (ДФР) у 42,4 % обстежених. Найчастіше визначали дефіцит маси тіла (18,2 %), надмірну масу тіла (6,5 %) та ожиріння (8,1 %), низький зріст (7,1 %). За нашими даними, ДФР майже вдвічі частіше мають хлопці, ніж дівчата (62,6 проти 32,7 %; p 0,05). Встановлено залежність між характером ФР та віком маніфестації захворювання, вона мала гендерні особливості. Серед пацієнтів із ДФР незалежно від статі переважали хворі на жовчнокам’яну хворобу (ЖКХ) із рецидивуючим перебігом (81,8 % дівчат та 62,7 % хлопців). Динамічне спостереження пацієнтів дало можливість визначити гендерні особливості характеру ФР у підлітків із різною тривалістю захворювання. Висновки. Обмінно-запальні захворювання гепатобіліарної системи є актуальною проблемою педіатрії, тому що вони істотно впливають на формування здоров’я та розвиток дитини. Індивідуальний аналіз антропометричних показників пацієнтів із ОЗЗБТ дав змогу діагностувати ДФР у 42,4 % обстежених. Встановлено, що ДФР майже вдвічі частіше зустрічається у хлопців, ніж у дівчат (62,6 проти 32,7 %; p 0,05), це зумовлено більшою часткою хворих із низьким зростом та надмірною масою тіла. Серед пацієнтів із ДФР незалежно від статі переважали хворі на ЖКХ із рецидивуючим перебігом (81,8 % дівчат та 62,7 % хлопців). У структурі порушень фізичного розвитку серед дівчат переважають дефіцит і надлишок маси тіла.

Экземпляры: всего 1 : чит.зал періодичних видань, рук.,кат. (1 экз.)
Свободны: всего 1 : чит.зал періодичних видань, рук.,кат. (1 экз.)
Знайти схожі

Гаврилюк, І. М.
Автоімунний поліендокринний синдром 1 типу: нові уявлення про патогенез та розширені клінічні прояви [Текст] / І. М. Гаврилюк // Український журнал дитячої ендокринології. - 2019. - N 2. - С. 50-55
MeSH-головна:
ПОЛИЭНДОКРИНОПАТИИ АУТОИММУННЫЕ (патофизиология, этиология)
ДЕТИ
Анотація: Мета роботи - аналіз клінічного випадку автоімунного поліендокринного синдрому 1 типу, розгляд нових клінічних аспектів та сучасних поглядів на патогенез цього синдрому. Матеріали та методи. У статті подано клінічні дані та лабораторні показники, методи, розглянуто лікування та спостереження пацієнтів з автоімунним поліендокринним синдромом (АПС) 1 типу, представлено огляд актуальних даних літератури. Результати та обговорення. У пацієнта з описаного клінічного випадку наявні 2 основних критерії АПС 1 типу - гіпопаратиреоз і хронічний кандидоз слизових оболонок та додаткові - автоімунний тиреоїдит з гіпотиреозом, цукровий діабет 1 типу, синдром мальабсорбції. Періодичні судоми, порушення ходи у дитини можуть бути зумовлені хронічною запальною демієлінізуючою поліневропатією. Діагностика АПС 1 типу полягає у виявленні генетичної аномалії - мутації гена AIRE, що спричиняє цей синдром, та у визначенні органоспецифічних антитіл. Згідно з даними зарубіжних досліджень, у 100 % пацієнтів з АПС 1 типу є автоантитіла, вони вступають у реакцію з інтерфероном омега.Тому дослідження для визначення цих автоантитіл прискорить діагностику. Лікування пацієнтів з АПС 1 типу полягає у корекції ендокринної недостатності за допомогою замісної гормональної терапії та специфічному лікуванні супутніх захворювань. Висновки. Показники захворюваності та смертності внаслідок АПС 1 типу є високими. Спектр клінічних проявів цього синдрому надзвичайно широкий, у разі прогресування захворювання він розширюється. Тому цей синдром слід діагностувати на ранніх стадіях. Головна мета лікування таких пацієнтів - зберегти життя і підтримувати належну його якість. Розуміння патогенезу цього рідкісного автоімунного поліендокринного розладу має важливе значення для його ранньої діагностики та належного лікування, що дасть змогу запобігти захворюванням із летальним наслідком.

Экземпляры: всего 1 : чит.зал періодичних видань, рук.,кат. (1 экз.)
Свободны: всего 1 : чит.зал періодичних видань, рук.,кат. (1 экз.)
Знайти схожі

10.

Вроджена гіперплазія надниркових залоз внаслідок дефіциту 21-гідроксилази. Клінічні практичні настанови Ендокринологічного Товариства. Частина 3 [Текст] / підгот. Н. Б. Зелінська // Український журнал дитячої ендокринології. - 2019. - N 2. - С. 56-88
MeSH-головна:
НАДПОЧЕЧНИКОВ ГИПЕРПЛАЗИЯ ВРОЖДЕННАЯ (диагностика, лекарственная терапия, патофизиология, хирургия, этиология)
Анотація: Мета: оновити клінічні практичні настанови щодо вродженої гіперплазії надниркових залоз унаслідок дефіциту 21-гідроксилази, що були опубліковані Ендокринним Товариством у 2010 році. Висновки: представлені оновлені рекомендації з найкращої практики щодо клінічного управління вродженою гіперплазією надниркових залоз на основі опублікованих даних та експертної думки з додатковими міркуваннями щодо безпеки пацієнтів, якості життя, витрат на використання.

Дод.точки доступу:
Зелінська, Наталія Борисівна \підгот.\
Экземпляры: всего 1 : чит.зал періодичних видань, рук.,кат. (1 экз.)
Свободны: всего 1 : чит.зал періодичних видань, рук.,кат. (1 экз.)
Знайти схожі

11.

Резолюція науково-практичної конференції "Сучасна дитяча ендокринологія", робочої наради експертів Департаментів охорони здоров'я регіонів зі спеціальності "Дитяча ендокринологія", засідання ВГО "асоціація дитячих ендокринологів України" [Текст] : 11-12 квітня 2019 року, м. Дніпро // Український журнал дитячої ендокринології. - 2019. - N 2. - С. 89-90
MeSH-головна:
ЭНДОКРИНОЛОГИЯ (тенденции)
ПЕДИАТРИЯ (тенденции)
КОНГРЕССЫ

Экземпляры: всего 1 : чит.зал періодичних видань, рук.,кат. (1 экз.)
Свободны: всего 1 : чит.зал періодичних видань, рук.,кат. (1 экз.)
Знайти схожі

© Міжнародна Асоціація користувачів і розробників електронних бібліотек і нових інформаційних технологій
(Асоціація ЕБНІТ)