Бібліотека БДМУ

Головна

Спрощенний режим

Опис

Бази даних

Періодичні видання - результати пошуку

Вид пошуку

К Н И Г И

Періодичні видання

Дисертації та автореферати

Фонд рідкісних видань

Електронна Навчальна література

Публікації засновників кафедр БДМУ

Нововведення у сфері охорони здоров'я

Календар пам'ятних дат

Доступ до повнотекстових книг Springer Nature (через IP-адреси БДМУ)

Зона пошуку

Формат представлення знайдених документів:
повний	інформаційний	короткий

Відсортувати знайдені документи за:
автором	назвою	роком видання	типом документа

Пошуковий запит: <.>II=УУ50/2018/3<.>

Загальна кiлькiсть документiв : 11
Показанi документи с 1 за 11

    Должикова, О. В.
    Вивчення фармакологічних властивостей вагінальних супозиторіїв «Меланізол» та «Клімедекс» на моделі експериментального вагініту [Текст] / О. В. Должикова, Л. М. Малоштан, Г. О. Буравель // Укр. біофармац. журнал. - 2018. - № 3. - С. 4-9
Рубрики: МЕЛАНИЗОЛ
   КЛИМЕДЕКС
MeSH-головна:
ПЕССАРИИ
ВАГИНИТ (лекарственная терапия)
БОЛЕЗНЬ, МОДЕЛИ НА ЖИВОТНЫХ
ПРОТИВОВОСПАЛИТЕЛЬНЫЕ СРЕДСТВА НЕСТЕРОИДНЫЕ (фармакология)
АНТИБАКТЕРИАЛЬНЫЕ СРЕДСТВА (фармакология)
ЛЕКАРСТВА КОМБИНИРОВАННЫЕ
Анотація: Актуальність. Високий рівень захворюваності на неспецифічний вагініт, часті його рецидиви, велика кількість схем для лікування цього захворювання, що мають невисоку терапевтичну ефективність є актуальною проблемою у гінекології. Мета роботи. Вивчити фармакологічні властивості за протизапальною та антимікробною дією вагінальних супозиторіїв «Меланізол» і «Клімедекс» на тлі експериментального вагініту у щурів. Матеріали та методи. Дослідження проведене на моделі вагініту викликаного сумішшю скипидару з диметилсульфоксидом на щурах-самицях. Ефективність лікування встановлювали за кількістю лейкоцитів, ШОЕ та дослідженням мікрофлори піхви. Результати та їх обговорення. Встановлено, що вагінальні супозиторії «Меланізол» та «Клімедекс» проявляли протизапальну та антибактеріальну активність на моделі експериментального вагініту знижуючи показник ШОЕ, кількість лейкоцитів та нормалізуючи індигенну мікрофлору піхви. За виразністю дії досліджувані супозиторії не поступаються препарату порівняння «Мікожинакс» та перевершують референс-препарати «Гравагін» та «Супозиторії з олією обліпихи». Висновки. Отримані дані дозволяють рекомендувати вагінальні супозиторії «Клімедекс» і «Меланізол» для вивчення в якості засобів лікування неспецифічних вагінітів.

Дод.точки доступу:
Малоштан, Л. М.; Буравель, Г. О.
Экземпляры: всего 1 : чит.зал періодичних видань, рук.,кат. (1 экз.)
Свободны: всего 1 : чит.зал періодичних видань, рук.,кат. (1 экз.)
Знайти схожі

Гепатопротекторна активність похідних 1,2,4-тріазол-3-тіону, які містять за С⁵ атомом вуглецю гідрокси(феніл)метильний замісник [Текст] / А. М. Рудь [та ін.] // Укр. біофармац. журнал. - 2018. - № 3. - С. 10-15
MeSH-головна:
ГЕПАТОПРОТЕКТОРЫ (фармакология)
ТРИАЗОЛЫ (фармакология, химический синтез)
СТРУКТУРА-АКТИВНОСТЬ, ВЗАИМОСВЯЗЬ
ЛЕКАРСТВ ОЦЕНКА ДОКЛИНИЧЕСКАЯ (методы)
Анотація: Актуальність створення лікарських засобів з високою ефективністю і низькою вартістю для профілактики і лікування захворювань травневої системи є безперечною. Нами проведено аналіз ряду робіт, в яких проводилися дослідження гепатопротекторної дії похідних 1,2,4-тріазолу, і проявляли високі показники гепатозахисної дії. Тому пошук гепатопротекторів в ряду похідних 1,2,4-тріазолу має не тільки теоретичну, а й практичну значимість. Метою нашої роботи було дослідження вперше синтезованих похідних 1,2,4-тріазол-3-тіонів, що містять по С5 атому вуглецю замісники в умовах тетрахорметанового гепатиту. Для моделювання токсичного гепатиту був використаний гепатотоксичний ксенобіотик – Тетрахлорметан. Вивчення біохімічних показників стану печінки проводили через 24 години після останнього введення тетрахлорметана. Здатність досліджуваних сполук до відновлення цілісності мембран гепатоцитів визначали по антіцітолітічному дії (зниження активності аланінамінотрансферази (АлАТ), аспартатмінотрансферази (АСТ)). За результатами дослідження було встановлено, що серед 43 досліджуваних сполуки 5 здатні попереджати виживання на рівні 85,71%. Таким чином серед досліджуваних речовин ефективною слід вважати сполуку 2c, яка сприяло 85,71% виживання піддослідних тварин і зниження рівня АлАТ на 33,33% і АсАТ на 34,33% відповідно. При цьому спостерігалася дуже слабка зворотня залежність вищевказаних показників (r = – 0.31). В ході дослідження встановлено деякі закономірності хімічної будови від гепатопротекторної дії похідних 1,2,4-тріазолу, так виживаність піддослідних тварин знижувалася при введенні з N4 атомому азоту фенильного замісника вихідних тіонів.

Дод.точки доступу:
Рудь, А. М.; Каплаушенко, А. Г.; Пругло, Є. С.; Самелюк, Ю. Г.; Фролова, Ю. С.
Экземпляры: всего 1 : чит.зал періодичних видань, рук.,кат. (1 экз.)
Свободны: всего 1 : чит.зал періодичних видань, рук.,кат. (1 экз.)
Знайти схожі

Никифорук, А. Я.
Експериментальне обгрунтування безпечності густого екстракту зі шпинату городнього [Текст] / А. Я. Никифорук, Л. С. Фіра, П. Г. Лихацький // Укр. біофармац. журнал. - 2018. - № 3. - С. 16-21
MeSH-головна:
(химия)
РАСТЕНИЙ ЭКСТРАКТЫ (химия)
ТОКСИЧНОСТИ ОСТРОЙ ТЕСТЫ (использование)
Анотація: Актуальність. Важливим етапом доклінічного вивчення нових лікарських засобів є дослідження їх безпечності, а саме встановлення класу токсичності в умовах короткотривалого застосування високих доз. Метою даного дослідження було визначення гострої токсичності густого екстракту з листя шпинату городнього, що дасть змогу оцінити широту його терапевтичної дії. Матеріали та методи. Дослідження проведене на 24 білих безпородних щурах обох статей масою 180-200 г. Щурів розділили на 4 групи, кожна з яких включала 6 тварин. При виборі доз для внутрішньо шлункового введення лімітуючим показником у ході визначення ЛД50 є максимальна доза четвертого класу токсичності (малотоксичні речовини) – 5000 мг/кг, яка була обрана доза для одноразового внутрішньо шлункового введення щурам самцям та самкам густого екстракту зі шпинату городнього. Контрольними тваринам вводилась питна вода. За тваринами спостерігали протягом 14 днів та оцінювали їх загальний стан, летальність, динаміку маси тіла (на 3, 7 та 14 доби), а по закінченні досліду проводили макроскопічний огляд внутрішніх органів та визначали їх масу. Результати та їх обговорення. Встановлено, що після внутрішньо шлункового введення густого екстракту шпинату городнього у дозі 5000 мг/кг у піддослідних тварин не виявлено жодних ознак інтоксикації, не виявлено летальності у дослідних групах тварин. При аналізі маси тіла тварин відмічено відсутність токсичного впливу густого екстракту зі шпинату на даний показник. Протягом усього терміну спостереження відбувалося фізіологічне збільшення маси тіла дослідних тварин, яке було достовірним відносно вихідних даних у кінці експерименту. Аналіз даних масових коефіцієнтів внутрішніх органів щурів самців і самок після одноразового внутрішньо шлункового введення екстракту зі шпинату городнього та у групах контрольних тварин свідчить про відсутність патологічних змін у функціональному стані дослідних тварин у порівнянні з контрольними. Висновки. Проведеними дослідженнями з вивчення гострої токсичності густого екстракту з листя шпинату городнього встановлена відсутність його токсичної дії. Згідно з токсикологічною класифікацією речовин К. К. Сидорова густий екстракт з листя шпинату (ЛД50 5000 мг/кг) при внутрішньо шлунковому введенні належить до V класу токсичності – практично нешкідливих речовин.

Дод.точки доступу:
Фіра, Л. С.; Лихацький, П. Г.
Экземпляры: всего 1 : чит.зал періодичних видань, рук.,кат. (1 экз.)
Свободны: всего 1 : чит.зал періодичних видань, рук.,кат. (1 экз.)
Знайти схожі

Фіцнер, О. А.
Вплив мелатоніну та N-ацетилцистеїну на інтенсивність ліпопероксидації у сироватці крові та центральній нервовій ситемі щурів із цукровим діабетом 1 типу [Текст] / О. А. Фіцнер, М. В. Хайтович, Т. С. Брюзгіна // Укр. біофармац. журнал. - 2018. - № 3. - С. 22-29
MeSH-головна:
ДИАБЕТ САХАРНЫЙ ЭКСПЕРИМЕНТАЛЬНЫЙ (кровь, метаболизм)
МЕЛАТОНИН (фармакология)
АЦЕТИЛЦИСТЕИН (фармакология)
АНТИОКСИДАНТЫ (фармакология)
ПЕРЕКИСНОЕ ОКИСЛЕНИЕ ЛИПИДОВ (действие лекарственных препаратов)
Анотація: Діабетична енцефалопатія має вагоме медико-соціальне значення, оскільки є одним з найбільш поширених ускладнень цукрового діабету. Важливе місце в патогенетичній терапії діабетичної енцефалопатії займають препарати із антиоксидантною дією. Мета роботи. Дослідити вплив мелатоніну та N-ацетилцистеїну на інтенсивність ліпопероксидації у сироватці крові та центральній нервовій системі щурів зі стрептозотоциновим цукровим діабетом1 типу (ЦД1) . Матеріали та методи. МДА та СОД визначалися у гомогенаті головного мозку та сироватці крові щурів (з ЦД1 які отримували плацебо; щурів з ЦД 1 які приймали per os: N- ацетилцистеїн у дозі 1,5 г/кг (NAC), мелатонін - 10 мг/кг (Mel) та комбіновану терапію (NAC + Mel); здорових щурів (група «контроль»)). Жирнокислотний склад визначали методом газорідинної хроматографії. Результати. У тварин з ЦД1 групи порівняння спостерігали зростання рівня МДА та зниження СОД в гомогенаті тканин головного мозку, зростання рівня МДА сироватки крові. Введення NAC та Mel сприяло зниженню концентрації МДА та нормалізації рівня СОД в гомогенаті тканин головного мозку, а введення Mel викликало також зниження МДА та зростання рівня СОД у сироватці крові. Фармакотерапія NAC та Mel сприяла нормалізації складу жирних кислот головного мозку щурів з ЦД 1: зростав рівень пальмітинової та лінолевої, знижувався рівень арахідонової кислот. Mel також збільшував рівень олеїнової кислоти. NAC в моно- та в комбінованій терапії сприяв покращенню жирно-кислотного складу ліпідів сироватки крові щурів із цукровим діабетом 1 типу за рахунок зменшення суми насичених та збільшення ненасичених і поліненасичених жирних кислот. Mel також збільшував вміст ненасичених жирних кислот сироватки крові. Висновки. Терапія NAC та Mel сприяла зменшенню інтенсивності ліпопероксидації у сироватці крові та центральній нервовій системі щурів зі стрептозотоциновим цукровим діабетом 1 типу.

Дод.точки доступу:
Хайтович, М. В.; Брюзгіна, Т. С.
Экземпляры: всего 1 : чит.зал періодичних видань, рук.,кат. (1 экз.)
Свободны: всего 1 : чит.зал періодичних видань, рук.,кат. (1 экз.)
Знайти схожі

Дослідження кардіопротекторних властивостей густого екстракту «Кардіоcтен» [Текст] / А. Л. Загайко [та ін.] // Укр. біофармац. журнал. - 2018. - № 3. - С. 30-33
MeSH-головна:
РАСТЕНИЙ ЭКСТРАКТЫ (фармакология)
СЕРДЕЧНО-СОСУДИСТЫЕ СРЕДСТВА (фармакология)
МИОКАРДИТ (лекарственная терапия)
РАСТИТЕЛЬНЫЕ ПРЕПАРАТЫ (фармакология)
БОЛЕЗНЬ, МОДЕЛИ НА ЖИВОТНЫХ
Анотація: Актуальність. Для лікування серцево-судинних захворювань усе частіше використовуються фармакологічні препарати метаболічної і цитопротекторної дії рослинного походження, але їх асортимент є досить обмеженим. Отже пошук та фармакологічні дослідження нових потенційних кардіопротекторів рослинного походження є перспективними. Мета роботи. Вивчити ефективність застосування нового густого екстракту під умовною назвою «Кардіостен» для корекції порушень в організмі щурів за умов ураження серця підвищеними дозами адреналіну. Матеріали та методи. Модель катехоламінового міокардиту відтворюється шляхом одноразової ін’єкції 0,18 % розчину адреналіну підшкірно з розрахунку 0,5 мг/кг маси тіла тварини. Виразність альтеративних процесів у тканині при адреналіновому ураженні міокарда визначали за показником масового коефіцієнта серця. Результати та їх обговорення. Аналіз даних показав, що введення густого екстракту сприяє збільшенню виживаності щурів із модельним міокардитом, зменшує ступінь пошкодження серцевого м’язу. Густий екстракт «Кардіостен» у дозах 50 мг/кг та 100 мг/кг за кардіопротекторною дією на моделі адреналінового міокардиту перевищує за ефективністю референс-препарат «Трикардин». Висновки. Проведене дослідження підтвердило кардіопротекторні властивості густого екстракту «Кардіостен», що робить даний фармакологічний препарат перспективним для подальшого вивчення з метою впровадження у виробництво і застосування в клініці серцево-судинних захворювань.

Дод.точки доступу:
Загайко, А. Л.; Кухтенко, О. С.; Галузінська, Л. В.; Гладух, Є. В.
Экземпляры: всего 1 : чит.зал періодичних видань, рук.,кат. (1 экз.)
Свободны: всего 1 : чит.зал періодичних видань, рук.,кат. (1 экз.)
Знайти схожі

Шебеко, С. К.
Дослідження антиагрегантних властивостей глюкваміну при експериментальній нирковій недостатності [Текст] / С. К. Шебеко, І. А. Зупанець, А. С. Шаламай // Укр. біофармац. журнал. - 2018. - № 3. - С. 34-38
Рубрики: ГЛЮКВАМИН
MeSH-головна:
РЕНАЛЬНАЯ НЕДОСТАТОЧНОСТЬ (кровь, лекарственная терапия)
ТРОМБОЦИТОВ АГРЕГАЦИИ ИНГИБИТОРЫ (фармакология)
КВЕРЦЕТИН (фармакология)
ПИЩЕВЫЕ ДОБАВКИ (фармакология)
Анотація: Актуальність. Хронічна хвороба нирок (ХХН) є одним з найпоширеніших захворювань сечовидільної системи, що призводить не тільки до неминучої ниркової недостатності, а й погіршення гемодинаміки у нирках та посилення тромбоцитарної активності. Тому при пошуку нових засобів лікування ХХН доцільним є дослідження їх антиагрегантних властивостей. Мета роботи. Експериментальне вивчення впливу препарату Глюквамін на агрегацію тромбоцитів за умов розвитку ниркової недостатності для обґрунтування застосування в терапії ХХН. Матеріали та методи. У якості моделі ниркової недостатності використовували активний нефрит Хеймана. У щурів проводили вивчення стимульованої агрегації тромбоцитів за допомогою турбідиметричного методу з використанням агрегометру. Результати та їх обговорення. Під впливом Глюкваміну станом на 120 добу дослідження спостерігалось вірогідне відносно нелікованих тварин зменшення АДФ-індукованої агрегації тромбоцитів, що свідчить про зниження у крові вмісту активованих форм тромбоцитів. Також у щурів відбувалось зменшення колаген-стимульованої агрегації, що говорить про зниження чутливості тромбоцитів до компонентів судинної стінки та базальних мембран. При цьому за ступенем впливу Глюквамін перевершував активність препаратів порівняння кверцетину та леспефрилу. Висновки. За умов розвитку ниркової недостатності на тлі гломерулонефриту у щурів Глюквамін чинить виражену антиагрегантну дію, нормалізує гемодинаміку й реологічні властивості крові та є перспективним засобом лікування ХХН.

Дод.точки доступу:
Зупанець, І. А.; Шаламай, А. С.
Экземпляры: всего 1 : чит.зал періодичних видань, рук.,кат. (1 экз.)
Свободны: всего 1 : чит.зал періодичних видань, рук.,кат. (1 экз.)
Знайти схожі

Synthesis and biological activity of novel adamantan-based dialkylaminopropanol quaternary salts [Текст] / Yu. V. Korotkyi [et al.] // Укр. біофармац. журнал. - 2018. - № 3. - С. 40-44
MeSH-головна:
АДАМАНТАН (химический синтез)
ПРОПАНОЛАМИНЫ (химический синтез)
СТРУКТУРА-АКТИВНОСТЬ, ВЗАИМОСВЯЗЬ
АНТИБАКТЕРИАЛЬНЫЕ СРЕДСТВА (химический синтез)
ПРОТИВОГРИБКОВЫЕ СРЕДСТВА (химический синтез)
Анотація: Актуальність. Поява та розповсюдження стійких штамів збудників інфекційних хвороб призводить до зниження ефективності антибіотикотерапії, спричиняє збільшення терміну госпіталізації пацієнтів та витрат на їх лікування. Одним із шляхів протидії резистентності є пошук активних сполук серед нових хімічних класів та розробка на їх основі ефективних препаратів. Мета роботи. Синтез та скринінгові дослідження антимікробної дії четвертинних солей адамантановмісних діалкіламінопропанолів (3a-3l) з метою пошуку нових перспективних активних сполук. Матеріали та методи. Здійснено синтез та вивчені фізико-хімічні властивості четвертинних солей адамантановмісних діалкіламінопропанолів. Було оцінено їх антимікробну дію відносно S. aureus, E. coli та C. albicans. Результати та їх обговорення. Було встановлено, що інгібуюча активність четвертинних солей з 1-адамантилетиловим радикалом у алкоксигрупі була значно вищою, ніж у сполук з 1-адамантиловим та 1-адаман-тилоксіетильним радикалами. Висновки. Найбільш виражену інгібуючу активність по відношенню до всіх штамів показала сполука 3с, яка за антимікробною активністю не поступалась препарату порівняння мірамістину (МІК був в інтервалі 1,56-3,12 мкг/мл).

Дод.точки доступу:
Korotkyi, Yu. V. ; Dudikova, D. M. ; Vrynchanu, N. O.; Smertenko, O. A.
Экземпляры: всего 1 : чит.зал періодичних видань, рук.,кат. (1 экз.)
Свободны: всего 1 : чит.зал періодичних видань, рук.,кат. (1 экз.)
Знайти схожі

Маміна, О. О.
Дослідженн пропранололу ВЕРХ-методом, придатні для хіміко-токсикологічного аналізу [Текст] / О. О. Маміна, В. І. Кабачний, Т. О. Томаровська // Укр. біофармац. журнал. - 2018. - № 3. - С. 45-52
MeSH-головна:
ПРОПРАНОЛОЛ (анализ)
ХРОМАТОГРАФИЯ ЖИДКОСТНАЯ (использование, методы)
ТОКСИКОЛОГИЯ (методы)
Анотація: Актуальність. Терапевтичний моніторинг при використанні пропранололу гідрохлориду, аналіз препарату в лікарських формах та біологічних об'єктах, ідентифікація та кількісне визначення препарату при інтоксикації проводяться за допомогою чутливих та селективних методів. Серед сучасних методів аналізу для створення бази даних - параметрів ідентифікації та кількісного визначення масивів аналітів у біологічних об'єктах метод ВЕРХ є одним із найбільш придатних методів з високою чутливістю та селективністю. Пропранололу гідрохлорид (анаприлін) - (±) 1-ізопропіламіно-3-(1-нафтилокси)-2-пропанолу гідрохлорид – неселективний блокатор ?-адренорецепторів, який характеризується антиангінальним, антигіпертензивним та антиаритмічним ефектами та застосовується при лікуванні ішемічної хвороби серця, порушеннях серцевого ритму та деяких формах гіпертонічної хвороби. Розроблені раніше ВЕРХ-методики аналізу пропранололу базуються на застосування різноманітних умов хроматографування (склад рухомої фази, ізократичне або градієнтне елюювання, детектування при одній або декількох довжинах хвилі, вибір чутливого та селективного детектору), які зумовлені індивідуальними властивостями речовини. Враховуючи можливість комплексного лікування захворювань серцево-судинної системи при використанні різних лікарських препаратів проведення аналізу за уніфікованою ВЕРХ-методикою є актуальною задачею дослідження. Метою даної роботи є ідентифікація та кількісне визначення пропранололу гідрохлориду за уніфікованою ВЕРХ-методикою, яка дозволяє отримувати надійні та відтворювані результати досліджень, придатні для аналізу препарату у біологічних об’єктах. Матеріали та методи досліджень. Хроматографування досліджуваної речовини проводили на мікроколоночному рідинному хроматографі «Міліхром А-02» ("ЕкоНова", м. Новосибірськ, Росія) у обернено-фазному варіанті при застосуванні металевої колонки з неполярним сорбентом Prontosil 120-5C 18 AQ, 5 мкм. При елююванні препарату застосовували суміші розчинників - ацетонітрилу з 0,2 М розчином літію перхлорату у 0,005 М розчині кислоти хлорної. Лінійний градієнт - від елюенту А (5 % ацетонітрилу та 95% буферного розчину) до елюенту Б (100% ацетонітрилу) протягом 40 хв створював умови для виходу з колонки усіх складових частин проби у вигляді вузьких зон. Швидкість надання розчиннику в колонку складала 100 мкл/хв; температура колонки –37 - 40°С; тиск насосу – 2,8 – 3,2 МПа; об?єм проби для введення – 4 мкл. Багатоканальне детектування речовини виконували УФ-детектором за 8 значеннями довжини хвилі: 210, 220, 230, 240, 250, 260, 280 та 300 нм. Результати та їх обговорення. При проведенні ідентифікації пропранололу встановлено абсолютні часи утримування (19,40-19,54 хв) та об?єми утримування (1940,8-1955,2 мкл), спектральні відношення, межу виявлення препарату у пробі (4,0 мкг/мл або 16,0 нг у пробі), значення коефіцієнтів симетрії піків речовини (0,94-1,10) та коефіцієнтів ємності (11,94-12,04). Методом найменших квадратів розраховано коефіцієнти регресії градуювального графіку, якому відповідало рівняння прямої S = 0,00565 С. Коефіцієнт кореляції дорівнював 0,9987. Розраховано валідаційні характеристики ВЕРХ-методики визначення пропранололу: діапазон лінійності (5,0-100,0 мкг/мл), межу кількісного визначення (5,0 мкг/мл або 20 нг у пробі), правильність та точність за результатами кількісного визначення препарату ВЕРХ-методом у модельних розчинах. Встановлено, що відносна невизначеність середнього результату не перевищувала + 2,11% при використанні запропонованої методики ВЕРХ-аналізу пропранололу гідрохлориду у модельних розчинах. Висновки. Проведено ідентифікацію та кількісне визначення пропранололу гідрохлориду при використанні уніфікованої ВЕРХ-методики, придатної для хіміко-токсикологічного дослідження.

Дод.точки доступу:
Кабачний, В. І.; Томаровська, Т. О.
Экземпляры: всего 1 : чит.зал періодичних видань, рук.,кат. (1 экз.)
Свободны: всего 1 : чит.зал періодичних видань, рук.,кат. (1 экз.)
Знайти схожі

Москаленко, А. М.
Дослідження вуглеводів безсмертника приквіткового (Helichrysum bracteatum) [Текст] / А. М. Москаленко, Н. В. Попова // Укр. біофармац. журнал. - 2018. - № 3. - С. 53-59
MeSH-головна:
ЦМИН (химия)
УГЛЕВОДЫ (анализ, химия)
ХРОМАТОГРАФИЯ ГАЗОВАЯ МАСС-СПЕКТРОМЕТРИЯ (использование, методы)
Анотація: Актуальність.Рослинна сировина має велике значення для розробки і виробництва лікарських препаратів і дієтичних добавок. Останнім часом намітилася стійка тенденція до зростання потреби в лікарській рослинній сировині, тому важливим напрямком наукових досліджень є збільшення сировинної бази лікарських рослин для фармацевтичної промисловості. Метоює визначення якісного складу та вмісту цукрів за допомогою хроматографічних методів в сировині (трава і квітки) безсмертника приквіткового (Helichrysum braceatum). Матеріали та методи.Для дослідження використовували подрібнену сировину безсмертника приквіткового. Для вивчення якісного складу та вмісту вуглеводів використовувався метод газової хроматографії з мас-спектрометрічним детектором (ГХ / МС). Результати та їх обговорення.В результаті проведеного дослідження було виявлено у квітках серед зв’язаних вуглеводів –12 цукрів, серед вільних - 13 сполук. У траві було виявлено серед зв’язаних вуглеводів - 10цукрів та серед вільних - 12 сполук. Серед визначених вільних вуглеводів в квітках безсмертника знаходяться у значних кількостях цукри: сахароза (12,35 мг/г), глюкоза (10,43 мг/г) та зв’язанихвуглеводівнаступні цукри: глюкоза (21,97 мг/г), фукоза (21,38 мг/г), арабіноза (7,98 мг/г). У траві безсмертника серед ідентифікованих вільних вуглеводів в великих кількостях представлені наступні цукри: сахароза (9,08 мг/г), глюкоза (7,37 м/г), серед зв’язаних вуглеводів -наступні цукри: ксилоза (26,84 мг/г), глюкоза (9,78 мг/г). Інші визначені цукри зустрічаються значно у меншій кількості. Висновки.Вперше було здійснено визначення якісного складу та вмісту цукрів за допомогою хроматографічних методів в сировині (трава і квітки) безсмертника приквіткового (Helichrysum braceatum). Серед визначених вуглеводів в квітках безсмертника знаходяться у значних кількостях цукри: глюкоза (32,40 мг/г), фукоза (21,38 мг/г) та сахароза (12,35 мг/г), в траві - ксилоза (26,84 мг/г),глюкоза (17,15 мг/г) та сахароза (9,08 мг/г). Отримані експериментальні дані свідчать про достатньо різноманітний та багатий вміст цукрів у сировині безсмертника приквіткового.

Дод.точки доступу:
Попова, Н. В.
Экземпляры: всего 1 : чит.зал періодичних видань, рук.,кат. (1 экз.)
Свободны: всего 1 : чит.зал періодичних видань, рук.,кат. (1 экз.)
Знайти схожі

10.

Флавоноїди та антиоксидантна активність сафлору красильного [Текст] / О. В. Барашовець [та ін.] // Укр. біофармац. журнал. - 2018. - № 3. - С. 60-65
MeSH-головна:
САФЛОР КРАСИЛЬНЫЙ (химия)
ФЛАВОНОИДЫ (анализ)
АНТИОКСИДАНТЫ (анализ)
ГИДРОКСИКИСЛОТЫ (анализ)
Анотація: Актуальність. В Україні вагома сировинна база сафлору красильного, але майже відсутні експериментальні дані хімічного складу сировини, тому дослідження вітчизняних зразків сафлору є актуальним. Метою нашої роботи було дослідження якісного складу та вмісту флавоноїдів у квітках і траві сафлору красильного, та аналіз антиоксидантної активності екстракту сафлору красильного. Матеріали та методи дослідження. За допомогою ВЕРХ аналізу визначено якісний склад та вміст ряду сполук. Ідентифіковані наступні сполуки: флавоноїди: цинарозид, геліхрізін, нарингенин, ізосаліпурпозід, гідроксикоричні кислоти: кофейна, хлорогенова. Встановлений кількісний вміст флавоноїдів та гідроксикоричних кислот квіток та трави сафлора красильного. Експериментально встановлено, що I/I0на 50% досягається при розбавлені водного екстракту квіток 7,5:1000, що свідчить про високу антиоксидантну властивість екстракту. Висновки. Новими для квіток та трави сафлору є нарінгенин, ізосаліпурпозід, геліхрізін. Квітки сафлору красильного є перспективною рослинною сировиною для вивчення і створення лікарських препаратів з антиоксидантною дією.

Дод.точки доступу:
Барашовець, О. В.; Попова, Н. В.; Бондаренко, Н. Ю.; Блажеєвський, М. Є.
Экземпляры: всего 1 : чит.зал періодичних видань, рук.,кат. (1 экз.)
Свободны: всего 1 : чит.зал періодичних видань, рук.,кат. (1 экз.)
Знайти схожі

11.

Дослідження динаміки екстракції біологічно активних речовин трави собачої кропиви з метою одержання настойки [Текст] / Є. А. Романенко [та ін.] // Укр. біофармац. журнал. - 2018. - № 3. - С. 66-71
MeSH-головна:
ПУСТЫРНИК (химия)
РАСТЕНИЙ ЭКСТРАКТЫ (анализ)
ГИДРОКСИКИСЛОТЫ (анализ)
ФЛАВОНОИДЫ (анализ)
Анотація: Актуальність. Настойка трави собачої кропиви – один з найбільш популярних рослинних препаратів седативної дії. Настойку одержують методом мацерації у співвідношенні 1:5, при цьому в шроті трави собачої кропиви залишається ще значна кількість БАР. Враховуючи це, доцільно дослідити динаміку екстракції БАР з трави собачої кропиви та визначити її оптимальну кратність. Мета дослідження. Вивчення динаміки екстракції БАР з трави собачої кропиви 70 % етанолом для визначення оптимальної кратності при одержанні настойки з цієї сировини. Матеріали та методи. Визначення похідних гідроксикоричної кислоти, флавоноїдів та суми фенольних сполук проводили спектрофотометричним методом та методом ВЕРХ. Для оптимізації екстрагування БАР і вибору оптимальної кратності екстракції було розраховано коефіцієнт масовіддачі кожної стадії (miекстракту/miспирту) за кожним з показників, за допомогою пакета прикладних програм «Statistika» виведено залежність цих факторів від кратності екстракції для визначення оптимальної кратності екстракції. Результати та їх обговорення. В результаті аналізу методом ВЕРХ одержаних витяжок з трави собачої кропиви було ідентифіковано 5 речовин: 2 флавоноїди (рутин та катехін) та 3 гідроксикоричні кислоти (хлорогенова, кавова та розмаринова), та встановлено їх кількісний вміст. В найбільшій кількості в одержаних витяжках містилась хлорогенова кислота та рутин. В одержаних витяжках з трави собачої кропиви спектрофотометричним методом визначено вміст основних груп БАР: гідроксикоричних кислот, флавоноїдів та суми фенольних сполук. За результатами проведених досліджень було виведені рівняння залежності рентабельності спиртової екстракції з трави собачої кропиви за виходом екстрактивних речовин, суми фенольних сполук, гідроксикоричних кислот, флавоноїдів та побудовані відповідні графікі. Висновки. Проведено дослідження якісного складу та кількісного вмісту основних груп БАР (флавоноїдів, гідроксикоричних кислот) у витяжках з трави собачої кропиви та використовуючи математичні методи показано, що оптимальна кратність екстракції БАР з цієї сировини для одержання настойки становить два рази.

Дод.точки доступу:
Романенко, Є. А.; Кошовий, О. М.; Ковальова, А. М.; Ільїна, Т. В.; Комісаренко, А. М.
Экземпляры: всего 1 : чит.зал періодичних видань, рук.,кат. (1 экз.)
Свободны: всего 1 : чит.зал періодичних видань, рук.,кат. (1 экз.)
Знайти схожі

© Міжнародна Асоціація користувачів і розробників електронних бібліотек і нових інформаційних технологій
(Асоціація ЕБНІТ)