Бібліотека БДМУ

Головна

Спрощенний режим

Опис

Бази даних

Періодичні видання - результати пошуку

Вид пошуку

К Н И Г И

Періодичні видання

Дисертації та автореферати

Фонд рідкісних видань

Електронна Навчальна література

Публікації засновників кафедр БДМУ

Нововведення у сфері охорони здоров'я

Календар пам'ятних дат

Доступ до повнотекстових книг Springer Nature (через IP-адреси БДМУ)

Зона пошуку

Формат представлення знайдених документів:
повний	інформаційний	короткий

Відсортувати знайдені документи за:
автором	назвою	роком видання	типом документа

Пошуковий запит: <.>II=УУ43/2020/3<.>

Загальна кiлькiсть документiв : 9
Показанi документи с 1 за 9

Форма документа : Стаття із журналу
Шифр видання :
Автор(и) : Фломін Ю. В., Трепет Г. С., Гур'янов В. Г., Соколова Л. І.
Назва : Профіль чинників ризику при основних підтипах ішемічного інсульту у пацієнтів, які перебували на лікуванні в інтегрованому інсультному блоці
Місце публікування : Український неврологічний журнал. - К., 2020. - N 3. - С. 7-14 (Шифр УУ43/2020/3)
MeSH-головна: ИНСУЛЬТ
ФАКТОРЫ РИСКА
ПРИЧИННАЯ СВЯЗЬ
ГИПЕРТЕНЗИЯ
ДИАБЕТ САХАРНЫЙ
РЕТРОСПЕКТИВНЫЕ ИССЛЕДОВАНИЯ
СТАТИСТИЧЕСКАЯ ОБРАБОТКА ДАННЫХ
ПОЛОВЫЕ ФАКТОРЫ
ВОЗРАСТНЫЕ ФАКТОРЫ
Анотація: Мета – встановити профіль чинників ризику, які асоціюються з основними підтипами ішемічних інсультів (ІІ), у пацієнтів, які перебували на лікуванні в інтегрованому інсультному блоці. Матеріали і методи. Проведено ретроспективне обсерваційне дослідження 612 пацієнтів з ІІ, які були госпіталізовані до інтегрованого інсультного блоку в 2011?–?2018 рр. (медіана віку – 68,1 року, 55,6 % чоловіків і 44,4 % жінок). Зібрано анамнез щодо чинників ризику та проведено всі інструментальні та лабораторні дослідження відповідно до галузевих стандартів, що дало змогу визначити підтип ІІ. Для порівняння якісних показників при різних підтипах ІІ застосовано критерій x[[p]]2[[/p]] (постеріорне порівняння проводили за методом Мараскуїлло), для порівняння кількісних показників – критерій Краскела – Уолліса (постеріорне порівняння здійснювали за критерієм Данна). Статистичний аналіз проведено із використанням пакета MedCalc. Результати. У пацієнтів з ІІ зареєстровано велику частоту традиційних чинників ризику: артеріальної гіпертензії (АГ, 86,5 %), похилого або старечого віку (59,9 %), гіперліпідемії (41,1 %), фібриляції передсердь (37,1 %), цукрового діабету (30,3 %) і тютюнопаління (24,7 %). У 254 пацієнтів діагностовано атеротромботичний, у 270 – кардіоемболічний, у 35 – лакунарний підтип ІІ, у 53 – ?ІІ іншої етіології. У 369 (60,3 %) осіб АГ була неконтрольованою (лише 31 % учасників постійно приймали антигіпертензивні засоби), 163 (60,4 %) хворих із кардіоемболічним інсультом не отримували раніше профілактичного лікування антикоагулянтами. Атеротромботичний інсульт мав статистично значущі (p ‹ 0,05) кореляції з АГ, тютюнопалінням і чоловічою статтю, кардіоемболічний – зі старшим віком, жіночою статтю та високою частотою фібриляції передсердь, лакунарний – з вищим рівнем загального холестерину та холестерину ліпопротеїнів низької густини. Значущих зв’язків між тривалістю АГ чи цукрового діабету, рівнем холестерину ліпопротеїнів високої густини, ожирінням, контролем АГ чи сімейним анамнезом інсульту та підтипами ІІ не виявлено. Висновки. Встановлено велике поширення і недостатній контроль чинників ризику у пацієнтів з ІІ. Визначено профілі чинників ризику, які асоціюються з його підтипами.
Знайти схожі

Форма документа : Стаття із журналу
Шифр видання :
Автор(и) : Турчина Н. С., Черенько Т. М.
Назва : Ризик трирічного рецидиву ішемічного інсульту та його незалежні предиктори у хворих з підтвердженою маніфестною вірусною інфекцією
Місце публікування : Український неврологічний журнал. - К., 2020. - N 3. - С. 15-22 (Шифр УУ43/2020/3)
MeSH-головна: МОЗГА ГОЛОВНОГО ИШЕМИЯ
ИНСУЛЬТ
HERPESVIRIDAE ИНФЕКЦИИ
РЕЦИДИВ
Анотація: Мета – оцінити ризик впливу маніфестної вірусної інфекції на трирічну частоту повторного інсульту та визначити його незалежні предиктори. Матеріали і методи. У 2014?-2019 рр. обстежено 70 хворих на ішемічний інсульт з маніфестацією вірусної інфекції протягом 2 тиж до госпіталізації, підтвердженою за допомогою полімеразної ланцюгової реакції (основна група). Групу порівняння утворили 220 хворих без ознак вірусної маніфестації. Групи були порівнянні за тяжкістю інсульту, середнім віком та співвідношенням чоловіків і жінок. Тяжкість неврологічного дефіциту визначали за шкалою оцінки тяжкості інсульту Національних інститутів здоров’я США (National Institutes of Health Stroke Scale (NIHSS)). Патогенетичний підтип інсульту встановлювали за TOAST критеріями. Висновки. Ризик рецидиву інсульту з вірусною маніфестацією статистично значущо підвищувався за наявності двох типів вірусів та більше в 1,89?разу порівняно з хворими без ознак вірусної маніфестації (22,8 і 12,1 %). Незалежними прогностичними чинниками рецидиву інсульту протягом 3 років у хворих з вірусною маніфестацією згідно із розробленою математичною моделлю з використанням покрокової мультиваріантної бінарної логістичної регресії були наявність ДНК HSV1, цитомегаловірусу, РНК вірусу грипу і товщина комплексу інтима–медіа.
Знайти схожі

Форма документа : Стаття із журналу
Шифр видання :
Автор(и) : Антоненко К. В., Вакуленко Л. О., Соколова Л. І.
Назва : Предиктори розвитку запаморочення у пацієнтів з ішемічним інсультом у вертебробазилярному басейні
Місце публікування : Український неврологічний журнал. - К., 2020. - N 3. - С. 23-28 (Шифр УУ43/2020/3)
MeSH-головна: ИНСУЛЬТ
ГОЛОВОКРУЖЕНИЕ
МОЗГ ГОЛОВНОЙ
ПРОГНОЗИРОВАНИЕ
Анотація: Мета – підвищити ефективність ведення пацієнтів шляхом визначення предикторів розвитку гострого системного запаморочення у пацієнтів з ішемічним інсультом у вертебробазилярному басейні (ВББ) у гострий період. Матеріали і методи. Проведено комплексне клініко неврологічне та нейровізуалізаційне обстеження 145 пацієнтів (85 чоловіків та 60 жінок віком від 33 до 85 років (середній вік – (59,5 ± 11,7) року) з гострим інфарктом у судинах ВББ. Хворих розподілили на дві групи: 1 ша (89 (61,4 %)) – із системним запамороченням, 2 га (56 (38,6 %)) – без системного запаморочення. Виконано всі необхідні інструментальні та лабораторні дослідження відповідно до галузевих стандартів. Локалізацію інфарктних вогнищ та їх розмір визначено на дифузійно зважених зображеннях магнітно резонансної томографії (МРТ) головного мозку. Результати. Хворі з ішемічним інсультом у ВББ і системним запамороченням частіше були жіночої статі (53,0 та 21,4 %, p ‹ 0,001) і мали фібриляцію передсердь (48,3 та 25,0 %, p = 0,009). Статистично значущих відмінностей між групами за частотою артеріальної гіпертензії, цукрового діабету, ішемічної хвороби серця, інфаркту міокарда в анамнезі, надлишкової маси тіла, мігрені та шкідливих звичок (тютюнопаління, зловживання алкоголем) не виявлено. У пацієнтів із системним запамороченням частіше виявляли поєднаний ішемічний інсульт (33,7 і 16,0 %, p = 0,022) та кардіоемболічний підтип розвитку інфаркту (48,3 і 25,0 %, p = 0,006). Розмір вогнища на МРТ головного мозку був статистично значущо більшим порівняно з групою пацієнтів без системного запаморочення (5,2 та 0,68?см[[p]]3[[/p]]; р = 0,003). За результатами мультифакторного регресійного аналізу, скоригованими на вік і стать, установлено, що ураження мозочку та/або стовбура мозку (відношення шансів – 6,5, 95 % довірчий інтервал – 3,8? – 23,4; р = 0,0001) і об’єм інфарктного вогнища › 0,54?см[[p]]3[[/p]] (відношення шансів – 5,8, 95 % довірчий інтервал – 1,7 ?– 11,3; р = 0,001) асоціювалися з розвитком системного запаморочення при гострому ішемічному інсульті у ВББ. Висновки. Локалізація та об‘єм інфарктного вогнища є значущими предикторами розвитку системного запаморочення у пацієнтів з ішемічним інсультом у ВББ.
Знайти схожі

Форма документа : Стаття із журналу
Шифр видання :
Автор(и) : Таряник К. А., Шкодіна А. Д., Литвиненко Н. В., Бойко Д. І.
Назва : Комбінована терапія загострень рецидивно-ремітивного розсіяного склерозу плазмаферезом та глюкокортикоїдами з урахуванням якості життя пацієнтів
Місце публікування : Український неврологічний журнал. - К., 2020. - N 3. - С. 29-34 (Шифр УУ43/2020/3)
MeSH-головна: СКЛЕРОЗ РАССЕЯННЫЙ
МЫШЕЧНАЯ СПАСТИЧНОСТЬ
КОНЕЧНОСТЬ НИЖНЯЯ
ПЛАЗМАФЕРЕЗ
НАДПОЧЕЧНИКОВ КОРЫ ГОРМОНЫ
ПУЛЬС-ТЕРАПИЯ ЛЕКАРСТВЕННАЯ
КАЧЕСТВО ЖИЗНИ
КОМБИНИРОВАННОЕ ЛЕЧЕБНОЕ ВОЗДЕЙСТВИЕ
ЛЕЧЕНИЯ РЕЗУЛЬТАТОВ АНАЛИЗ
Анотація: Мета – оцінити ефективність використання плазмаферезу в поєднанні з глюкокортикоїдами у пацієнтів з рецидивно ремітивним типом розсіяного склерозу щодо рівня спастичності та якості життя. Матеріали і методи. У дослідження було залучено 38 пацієнтів чоловічої та жіночої статі віком від 23 до 54 років (середній вік – (37,0 ± 8,8) року) в стадії загострення, госпіталізованих у неврологічне відділення Полтавської обласної клінічної лікарні імені М.В. Скліфософського. Пацієнти були розподілені на групи залежно від терапевтичного методу: 1 ша (n = 22) – пульс терапія метилпреднізолоном упродовж 5 днів, 2 га (n = 16) – мембранний плазмаферез у комбінації з глюкокортикоїдами щоденно 5?разів у першій половині дня. Діагноз установлювали згідно з критеріями Мак Дональда (2011). Для оцінки ступеня інвалідизації використовували шкалу EDSS. Визначали рівень спастичності за модифікованою шкалою Тардьє у м’язах згиначах стегна та коліна і м’язах розгиначах коліна та стопи з обох боків. Якість життя оцінювали за опитувальником SF 36 до лікування та через тиждень після його завершення. Результати. Встановлено більш виражене підвищення оцінки якості життя при використанні плазмаферезу (за субшкалами інтенсивність болю, психічне здоров’я, рольове функціонування, зумовлене фізичним та емоційним станом, та обома компонентами – фізичним і психічним). Різниця за показниками фізичного та соціального функціонування до і після лікування була статистично не значущою в групі з використанням традиційної схеми лікування, що може бути пов’язане з обмеженням фізичної активності через проведення процедури та перебування пацієнта в стаціонарному відділенні. Застосування комбінованого лікування в цій когорті пацієнтів спряжене з вищою ймовірністю настання позитивного ефекту. Висновки. Використання плазмаферезу в складі комбінованого лікування може ефективно впливати на спастичну гіпертонію в нижніх кінцівках, особливо у м’язах розгиначах, у пацієнтів з рецидивно ремітивним типом перебігу розсіяного склерозу. Застосування комбінованої терапії поліпшує не лише стан неврологічного статусу пацієнта, а і суб’єктивну оцінку його стану та, як наслідок, якість життя.
Знайти схожі

Форма документа : Стаття із журналу
Шифр видання :
Автор(и) : Костенко В. В., Головченко Ю. І.
Назва : Важливість немоторних симптомів у клінічній картині хвороби рухового нейрона
Місце публікування : Український неврологічний журнал. - К., 2020. - N 3. - С. 35-40 (Шифр УУ43/2020/3)
MeSH-головна: СКЛЕРОЗ БОКОВОЙ АМИОТРОФИЧЕСКИЙ
ПРИЗНАКИ И СИМПТОМЫ
ВОЗРАСТНЫЕ ФАКТОРЫ
Анотація: Мета – визначити частоту і структуру немоторних симптомів, їх клінічне значення на ранніх стадіях бічного аміотрофічного склерозу (БАС), а також вплив статі на вираженість немоторних виявів. Матеріали і методи. У дослідження залучено 52 пацієнта з БАС (22 жінки та 30 чоловіків) і 44 особи контрольної групи без нейродегенеративних захворювань (15 жінок та 29 чоловіків). Середній вік пацієнтів в основній групі становив (56,7 ± 11,3) року (27?-79 років), у контрольній групі – (59,7 ± 12,4) року (33?-?79 років). Для виявлення немоторних порушень використовували шкалу немоторних симптомів (ШНС). Оцінку прогресування хвороби проводили за допомогою функціональної переглянутої і розширеної шкали оцінки БАС (ALSFRS R). Результати. У хворих на БАС статистично значущо частіше траплялися такі немоторні симптоми, як втрата маси тіла (75,0 %), біль (61,5 %), пітливість (55,8 %) і занепокоєння (53,8 %). Ризик втрати маси тіла, падінь у 8?разів перевищував такий у контрольній групі, а ризик появи больових відчуттів – у 2,5?разу. У пацієнтів молодше 60 років статистично значущо частіше спостерігали падіння (x[[p]]2[[/p]] = 5,54; р = 0,02) і зниження лібідо (x[[p]]2[[/p]] = 4,04; р = 0,04) порівняно з контрольною групою. Середній бал за шкалою ALSFRS R становив 38,5. При кореляційному аналізі виявлено помірний обернено пропорційний зв’язок між кількістю балів за шкалою ALSFRS R і ШНС (r = –0,45; р = 0,001). Висновки. Немоторні симптоми є облігатною ознакою хвороби мотонейрона і часто можуть бути чутливим індикатором загального функціонального стану хворих. У структурі немоторних симптомів у хворих на БАС переважають шлунково кишкові порушення. Наявність у пацієнтів немоторних симптомів свідчить про мультисистемний характер цього фатального захворювання. Використання ШНС у пацієнтів із БАС на ранніх стадіях хвороби дасть змогу неврологам своєчасно виявляти немоторні порушення.
Знайти схожі

Форма документа : Стаття із журналу
Шифр видання :
Автор(и) : Довбонос Т. А.
Назва : Комплаєнс і побічна дія інтерферонотерапії розсіяного склерозу
Місце публікування : Український неврологічний журнал. - К., 2020. - N 3. - С. 41-46 (Шифр УУ43/2020/3)
MeSH-головна: СКЛЕРОЗ РАССЕЯННЫЙ
ИНТЕРФЕРОН-БЕТА
ЛЕКАРСТВ ПОБОЧНОГО ДЕЙСТВИЯ СИСТЕМЫ УЧЕТА
ЛЕКАРСТВ СХЕМЫ ПРИЕМА СОБЛЮДЕНИЕ
Анотація: Мета – оцінити комплаєнс інтерферонотерапії за наявності побічної дії у хворих на розсіяний склероз. Матеріали і методи. Проведено аналіз дотримання стандартних схем інтерферонотерапії за наявності побічної дії у 48 хворих на розсіяний склероз. Ступінь тяжкості виявів захворювання встановлювали за допомогою розширеної шкали інвалідизації Курцтке (Expended Disability Status Scale, EDSS). Середній показник за шкалою EDSS становив (4,30 ± 0,15) бала. Побічні ефекти препаратів виявляли за даними клініко параклінічного обстеження і заповненої пацієнтом реєстраційної карти з переліком можливих побічних реакцій. Вираженість симптому втоми оцінювали за шкалою тяжкості втоми (FSS), вираженість депресії – за допомогою шкали депресії Бека. Комплаєнс визначали за допомогою тесту Моріскі - Гріна. Результати. У 22 (45,8 %) хворих інтерферонотерапію проводили безперервно, у 18 (37,5 %) – з перервами різної тривалості, у 6 (12,5 %) – зі зміною препарату. Два (4,2 %) пацієнти припинили терапію. Аналіз побічної дії як потенційного чинника зменшення прихильності до лікування у некомплаєнтних пацієнтів виявив переважання постін’єкційного грипоподібного синдрому і втоми, які спостерігали у 96,2 і 73,1 % випадків відповідно. Висновки. Розвиток побічної дії інтерферону у вигляді грипоподібного синдрому і втоми може впливати на терапевтичний комплаєнс у хворих на ремітивний розсіяний склероз. Обізнаність пацієнтів щодо потенційної побічної дії інтерферону-? та заходів з її профілактики та лікування поліпшує комплаєнтність тривалої інтерферонотерапії. Індивідуальний підхід і адекватний менеджмент у разі побічної дії препаратів інтерферону можуть поліпшити нейропсихічний профіль хворих на розсіяний склероз та підвищити мотивацію для дотримання рекомендованої схеми лікування.
Знайти схожі

Форма документа : Стаття із журналу
Шифр видання :
Автор(и) : Мальцев Д. В.
Назва : Випадок псевдотуморозного ураження центральної нервової системи, спричиненого вірусом простого герпесу 1 типу, у пацієнта із вторинним імунодефіцитом
Місце публікування : Український неврологічний журнал. - К., 2020. - N 3. - С. 47-56 (Шифр УУ43/2020/3)
MeSH-головна: НЕРВНОЙ СИСТЕМЫ ЦЕНТРАЛЬНОЙ ИНФЕКЦИИ ВИРУСНЫЕ
ПСЕВДООПУХОЛЬ ГОЛОВНОГО МОЗГА
ЭНЦЕФАЛИТ ВИРУСНЫЙ
ГЕРПЕСВИРУС 1 ЧЕЛОВЕКА
ДИАГНОСТИЧЕСКИЕ ОШИБКИ
ОПИСАНИЕ СЛУЧАЕВ
Анотація: Рseudotumor cerebri – узагальнюючий термін для позначення низки непухлинних уражень центральної нервової системи різного походження, які, нагадуючи неоплазію за клінічними і/або радіологічними ознаками, часто є причиною серйозних діагностичних помилок і призначення необґрунтованого лікування, котре може зашкодити пацієнтові. Можна виділити три типи псевдопухлини мозку: запальні гранулематозні ураження, ідіопатичну або симптоматичну внутрішньочерепну гіпертензію та великі демієлінізувальні вогнища в білій речовині півкуль великого мозку. Наведено опис історії хвороби пацієнтки із псевдопухлинним гранулематозним скроневим енцефалітом HSV 1/2 етіології, який розвинувся на тлі вторинного клітинного імунодефіциту, зумовленого тривалим прийомом метилпреднізолону з приводу ревматоїдного артриту. Було встановлено помилковий діагноз гліоми головного мозку через подібність клінічних і радіологічних виявів енцефаліту з пухлиною головного мозку. З‘ясувати діагностичну помилку вдалося лише під час нейрохірургічного втручання, проведеного для видалення ймовірної пухлини. Гістологічний та імуногістохімічний аналіз зразку тканини головного мозку із псевдотуморозного вогнища, отриманого шляхом інтраопераційної біопсії, виявив ознаки гранулематозного макрофагального запалення з помірним мікрокістозом та невеликою кількістю тканинного детриту. Діагноз HSV 1/2 нейроінфекції було верифіковано на підставі результатів полімеразної ланцюгової реакції ліквору, отриманого під час нейрохірургічної операції. Пацієнтці відмінили заплановану раніше променеву терапію, яка була категорично протипоказаною в цьому випадку, і призначили лікування ацикловіром для пригнічення репродуктивної активності вірусу та діалізатом екстракту лейкоцитів крові для усунення вторинного імунодефіциту. Нейрохірургічне втручання було визнано необґрунтованим. Метилпреднізолон було відмінено, а пацієнтку перевели на препарат амінохінолонового ряду для лікування ревматоїдного артриту. Лише після цього вдалося досягти істотного поліпшення стану пацієнтки.
Знайти схожі

Форма документа : Стаття із журналу
Шифр видання :
Автор(и) : Симоненко Г. Г.
Назва : Клінічний поліморфізм раннього церебрального атеросклерозу
Місце публікування : Український неврологічний журнал. - К., 2020. - N 3. - С. 57-63 (Шифр УУ43/2020/3)
MeSH-головна: АРТЕРИОСКЛЕРОЗ ГОЛОВНОГО МОЗГА
МОЗГА ГОЛОВНОГО ИШЕМИЯ
МОЗГ ГОЛОВНОЙ
МОЗГА ГОЛОВНОГО АРТЕРИИ
УЛЬТРАСОНОГРАФИЯ ДОППЛЕРОВСКАЯ
ГЕМАТОЛОГИЧЕСКИЕ ТЕСТЫ
ЛИПИДЫ
ХОЛЕСТЕРИН
НЕВРОЛОГИЧЕСКИЕ СИМПТОМЫ ПРИ ПАТОЛОГИЧЕСКИХ СОСТОЯНИЯХ
ОПИСАНИЕ СЛУЧАЕВ
МОЛОДЫЕ
Анотація: Мета – оцінити клінічні, лабораторні та функціональні показники пацієнтів з діагнозом раннього церебрального атеросклерозу в умовах неврологічного відділення. Матеріали і методи. Ретроспективно проаналізовано історії хвороби 241 пацієнта (117 (49 %) жінок та 124 (51 %) чоловіків) з діагнозом раннього атеросклерозу та дисциркуляторної енцефалопатії II?-?III ступеня, даними загальних аналізів крові та сечі, біохімічного дослідження крові, коагулограми, магнітно резонансної томографії, електрокардіографії, ультразвукового дослідження магістральних артерій голови, реоенцефалографії, електроенцефалографії. Висновки. Результати ультразвукових досліджень магістральних артерій голови значною мірою корелювали з рівнем холестерину в крові. Висока інформативність допплерографії магістральних артерій голови сприяла встановленню топічного діагнозу, вибору методу лікування, прогнозу щодо захворювання та життя. Клінічний поліморфізм виявів атеросклерозу зумовлений варіабельністю поєднань етіологічних чинників, топографією переважно уражених судин і супутніх захворювань, які ускладнюють та модифікують симптоми ішемії. У клінічній картині таких пацієнтів домінував вестибуло атактичний синдром (80 %), майже у половині випадків зареєстрували ністагм, цефалгічний синдром та інтелектуально мнестичне зниження. Тривалий асимптомний або прихований період розвитку атеросклерозу в молодому віці потребує використання сучасних ультразвукових та біохімічних методів діагностики вже при початковому погіршенні самопочуття і межових станах для визначення можливого ураження церебральних судин.
Знайти схожі

Форма документа : Стаття із журналу
Шифр видання :
Автор(и) : Шепілов Д. Р., Коваленко І. М., Осадченко І. О., Марунгруанг Н., Чопек А., Холеніус Ф., Приходько О., Скибо Г. Г.
Назва : Вплив ягід брусниці на стан вуглеводного метаболізму, структуру гіпокампа та когнітивну функцію у мишей, нокаутних за геном аполіпопротеїну Е
Місце публікування : Український неврологічний журнал. - К., 2020. - N 3. - С. 64-71 (Шифр УУ43/2020/3)
MeSH-головна: ГИППОКАМП
ДИЕТА С ОГРАНИЧЕНИЕМ ЖИРОВ
ДИЕТА С ВЫСОКИМ СОДЕРЖАНИЕМ ЖИРОВ
БРУСНИКА
АПОЛИПОПРОТЕИНЫ E
УГЛЕВОДНЫЙ ОБМЕН
МОДЕЛИ НА ЖИВОТНЫХ
МЫШИ ТРАНСГЕННЫЕ
Анотація: Мета – оцінити кількісні зміни показників вуглеводного метаболізму, пов’язаних із нервовою функцією (рівня глюкози і активності a амілази в крові), охарактеризувати структуру зони СА1 гіпокампа та когнітивну здатність у мишей, нокаутних за геном аполіпопротеїну Е (АроЕ / ), при додаванні цілих ягід брусниці та нерозчинної фракції ягід до високожирового (ВЖ) раціону. Матеріали і методи. Дослідження проведено на 8 тижневих самцях мишей АроЕ / , яких розділили на чотири групи по 10 тварин залежно від складу дієти: НЖ контроль – низькожировий (НЖ) раціон (12 % ккал жиру); ВЖ контроль – високожирова (ВЖ) дієта (38 % ккал жиру); ЦЯ – тварини, яких годували ВЖ дієтою із додаванням цілих ягід брусниці; НФЯ – тварини, котрі отримували нерозчинну фракцію ягід брусниці у складі ВЖ раціону. Період експериментального годування становив 8 тиж. Протягом останнього тижня дослідження проводили тест у Т лабіринті на просторову робочу пам’ять, а також пероральний глюкозотолерантний тест. По завершенні експерименту визначали активність ?-амілази в сироватці крові та вивчали гістологічну структуру гіпокампа. Висновки. Установлено, що цілі ягоди брусниці та їх нерозчинна фракція поліпшують вуглеводний метаболізм у мишей АроЕ / , що може позитивно впливати на структурно функціональний стан мозкової тканини шляхом зміни інсулінової сигналізації. Ягоди брусниці в складі досліджуваних дієт здатні посилити функціональну активність у пірамідних клітинах зони СА1 гіпокампа. Поведінковий тест не виявив значущих когнітивних порушень, що, ймовірно, пов’язано з молодим віком тварин.
Знайти схожі

© Міжнародна Асоціація користувачів і розробників електронних бібліотек і нових інформаційних технологій
(Асоціація ЕБНІТ)