Бібліотека БДМУ

Головна

Спрощенний режим

Опис

Бази даних

Періодичні видання - результати пошуку

Вид пошуку

К Н И Г И

Періодичні видання

Дисертації та автореферати

Фонд рідкісних видань

Електронна Навчальна література

Публікації засновників кафедр БДМУ

Нововведення у сфері охорони здоров'я

Календар пам'ятних дат

Доступ до повнотекстових книг Springer Nature (через IP-адреси БДМУ)

Зона пошуку

Формат представлення знайдених документів:
повний	інформаційний	короткий

Відсортувати знайдені документи за:
автором	назвою	роком видання	типом документа

Пошуковий запит: <.>II=УУ32/2019/2<.>

Загальна кiлькiсть документiв : 15
Показанi документи с 1 за 15

Дашко, М. О.
Роль хронічного стресу, реактивної та особистісної тривожності і деяких нейроендокринних, метаболічних та імунологічних порушень у патогенезі акне [Текст] / М. О. Дашко, О. О. Сизон // Український журнал дерматології, венерології, косметології. - 2019. - N 2. - С. 7-17. - Бібліогр. наприкінці ст.
MeSH-головна:
АКНЕ ОБЫКНОВЕННЫЕ (иммунология, кровь, психология, этиология)
Анотація: Мета роботи - вивчити патогенетичну роль хронічного стресу, реактивної і особистісної тривожності, деяких метаболічних, нейроендокринних та імунологічних порушень у розвитку і перебігу акне у жінок залежно від тривалості захворювання. Матеріали та методи. Під спостереженням перебували 134 жінки віком від 18 до 45 років з акне. Усім пацієнткам було проведено лабораторні дослідження для визначення рівня кортизолу, пролактину, прозапальних, протизапальних інтерлейкінів та показників фагоцитозу в сироватці крові, індексу резистентності до інсуліну і жирності шкіри щік та чола, а також дерматологічного індексу якості життя (ДІЯЖ) та тривожності. Результати та обговорення. У більшості обстежених виявлено різного ступеня зміни деяких нейроендокринних та метаболічних показників, зокрема: вірогідні зміни рівня кортизолу в сироватці крові (за тривалості захворювання до 1 року - підвищення на 19,98 % (р 0,01), а від 1 до 5 років - зниження на 17,36 % (р 0,01) порівняно з показником в осіб контрольної групи); підвищення показника сироваткового пролактину (8,21 % (р 0,05) та 32,91 % (р 0,001) відповідно) та індексу НОМА (11,89 % (р 0,05) та 52,87 % (р 0,05) відповідно). Крім того, в обстежених відмічено збільшення секреції шкірного сала чола і щік, яка достовірно відрізнялася від такої у пацієнток з різною тривалістю захворювання. Спостерігали значні зміни показників цитокінового профілю, особливо підвищення рівня прозапальних цитокінів (IL‑1 (b) та IL‑8) у хворих обох груп з недостатнім синтезом протизапальних інтерлейкінів (IL‑4 та IL‑10), та показників фагоцитозу як на початкових, так і на завершальних його етапах. Вираженіші відхилення досліджуваних імунних показників відзначено у пацієнток з більш тривалим впливом хронічного стресу та тривожності на організм. У всіх обстежених визначали ДІЯЖ, причому найбільший вплив захворювання на якість життя (ЯЖ) пацієнток відмічали на повсякденну активність та приватне життя, особливо за тривалості захворювання від 1 до 5 років. Також у них був підвищений рівень тривожності, яка характеризувалась більш високими показниками особистісної тривожності, особливо за тривалості захворювання від 1 до 5 років. Висновки. У всіх жінок з акне виявлено зміни деяких імунологічних (зниження рівня прозапальних і протизапальних інтерлейкінів) та показників фагоцитозу як на початкових, так і на завершальних його етапах, причому значніші відхилення досліджуваних імунних показників спостерігали у пацієнток з більш тривалим впливом хронічного стресу та тривожності на організм), нейроендокринних та метаболічних показників (сироваткового кортизолу та пролактину, індексу інсулінорезистентності), які є маркерами хронічного стресу. Виявлено порушення показників жирності шкіри щік та чола як передумови розвитку акне на тлі змін ЯЖ та наявності значної реактивної і особистісної тривожності. Встановлено сильний кореляційний і середній взаємозв’язок характеру змін перерахованих вище показників і тривалості захворювання. Це обґрунтовує необхідність пошуку нових комплексних методів лікування хворих на акне з урахуванням нейроендокринних, метаболічних, імунологічних змін та наслідків хронічного стресу.

Дод.точки доступу:
Сизон, О. О.
Экземпляры: всего 1 : чит.зал періодичних видань, рук.,кат. (1 экз.)
Свободны: всего 1 : чит.зал періодичних видань, рук.,кат. (1 экз.)
Знайти схожі

Карвацька, Ю. П.
Стан гіпофізарно-тиреоїдної системи у пацієнтів з вугровою хворобою, які мешкають у йододефіцитному регіоні [Текст] / Ю. П. Карвацька, О. І. Денисенко // Український журнал дерматології, венерології, косметології. - 2019. - N 2. - С. 18-24. - Бібліогр. наприкінці ст.
Рубрики:
MeSH-головна:
АКНЕ ОБЫКНОВЕННЫЕ (кровь, осложнения)
ЩИТОВИДНОЙ ЖЕЛЕЗЫ БОЛЕЗНИ (кровь, осложнения, ультрасонография, этиология)
ТИРЕОТРОПИН (кровь)
ТИРЕОИДНЫЕ ГОРМОНЫ (кровь)
ИОД (дефицит)Черновицкая область
Анотація: Мета роботи - вивчити та проаналізувати стан гіпофізарно-тиреоїдної системи у пацієнтів із вугровою хворобою (ВХ), які мешкають у регіоні з природним дефіцитом йоду. Матеріали та методи. Обстежено 114 пацієнтів віком від 19 до 25 років із ВХ (66 чоловіків, 48 жінок), які постійно мешкають у Чернівецькій області - біогеохімічному регіоні з природною недостатністю йоду. У 28 (24,5 %) з них діагностовано ВХ легкого ступеня, у 67 (58,8 %) - середньої тяжкості та у 19 (16,7 %) - тяжкий клінічний перебіг дерматозу. Для оцінки стану гіпофізарно-тиреоїдної системи з допомогою імуноферментного аналізу хворим проводили ультразвукове дослідження щитоподібної залози та визначали сироватковий вміст тиреотропного гормона гіпофіза (ТТГ) та вільних фракцій трийодтироніну і тироксину. Результати та обговорення. У 76 (66,7 %) зі 114 обстежених, які постійно мешкають у регіоні з природним йододефіцитом, виявлено порушення стану гіпофізарно-тиреоїдної системи, що виявляються змінами ехоструктури щитоподібної залози (ознаки дифузного зоба І і ІІ ступеня - у 30,7 % осіб, тиреоїдиту - у 7,9 %, вузлового зоба - у 6,1 %, гіпоплазії щитоподібної залози - у 5,3 %) та/чи різноспрямованими змінами вмісту в сироватці крові тиреоїдних гормонів та ТТГ з ознаками еутиреозу (у 60,5 % осіб), гіперфункції щитоподібної залози (у 23,7 %) та гіпотиреозу (у 15,8 %) із переважно латентним чи субклінічним перебігом тиреоїдної патології. Зміни гіпофізарно-тиреоїдної системи вірогідно частіше реєстрували у пацієнтів із середньотяжким та тяжким клінічним перебігом ВХ, що супроводжуються більш частими загостреннями дерматозу. Результати досліджень обґрунтовують доцільність комплексного обстеження пацієнтів із ВХ з йододефіцитного регіону із проведенням ультразвукового дослідження щитоподібної залози та визначенням сироваткового вмісту тиреоїдних гормонів і ТТГ з метою виявлення тиреоїдної патології та диференційованого призначення в складі комплексної терапії засобів, спрямованих на усунення порушень стану їхньої гіпофізарно-тиреоїдної системи. Висновки. У більшої частини (66,7 %) пацієнтів із ВХ, які мешкають в умовах природного йододефіциту, виявлено порушення стану гіпофізарно-тиреоїдної системи, що виявляються змінами ехоструктури щитоподібної залози та вмісту в сироватці крові тиреоїдних гормонів і ТТГ, які частіше реєструють у пацієнтів із середньотяжким і тяжким клінічним перебігом дерматозу. Це обґрунтовує доцільність визначення стану гіпофізарно-тиреоїдної системи у цих хворих за умови їхнього постійного проживання в регіоні з природним йододефіцитом та включення до складу комплексної терапії засобів для диференційованої корекції виявленої тиреоїдної патології.

Дод.точки доступу:
Денисенко, О. І.
Экземпляры: всего 1 : чит.зал періодичних видань, рук.,кат. (1 экз.)
Свободны: всего 1 : чит.зал періодичних видань, рук.,кат. (1 экз.)
Знайти схожі

Коляденко, К. В.
Вплив тяжкості клінічного перебігу бульозного епідермолізу на якість життя хворих в Україні [Текст] / К. В. Коляденко, О. Є. Федоренко, К. С. Ткачишина // Український журнал дерматології, венерології, косметології. - 2019. - N 2. - С. 25-30. - Бібліогр. наприкінці ст.
MeSH-головна:
ЭПИДЕРМОЛИЗ БУЛЛЕЗНЫЙ (диагностика, психология, эпидемиология)
ОЦЕНКА СТЕПЕНИ ТЯЖЕСТИ ЗАБОЛЕВАНИЯ БОЛЬНОГО
КАЧЕСТВО ЖИЗНИ
Анотація: Мета роботи - визначення впливу тяжкості перебігу бульозного епідермолізу (БЕ) в Україні на якість життя (ЯЖ) пацієнтів з цим захворюванням. Матеріали та методи. Роботу виконано на кафедрі дерматології та венерології за підтримки центру «Дебра-Україна». Обстежено 43 хворих обох статей з підтвердженим діагнозом вродженого БЕ. Це становить близько 20 % усієї зареєстрованої популяції цих хворих в Україні. У обстежених було зібрано анамнез клінічного перебігу захворювання, проведено детальний загальний огляд та здійснено оцінку за Бірмінгемським індексом тяжкості (БІТ). Для оцінки ЯЖ хворих на БЕ було використано дерматологічний індекс якості життя, призначений для застосування у пацієнтів віком старше 16 років, та дитячий дерматологічний індекс якості життя, який найбільш широко використовують у дітей віком 4-16 років. Результати та обговорення. Використання в ході дослідження БІТ дало змогу незаперечно та об’єктивно оцінити наявні у хворих на БЕ дітей та дорослих соматичні ураження шкіри, нігтів, гортані, ротової порожнини. Аналіз відповідей пацієнтів на конкретні питання БІТ дає змогу також порівняти та оцінити всі ці клінічні вияви як у дітей, так і у дорослих. Обсяг цієї публікації, на жаль, не дає змоги детально викласти виявлені залежності - впливи конкретних соматичних порушень, характерних для БЕ, на ЯЖ як у цілому, так і окремі її складові. Тож доводиться поки що обмежитись загальним висновком про вкрай значний та виразно негативний вплив зазначених хворими при їх опитуванні соматичних уражень як шкіри, так і інших органів на стан ЯЖ. Больові відчуття (згідно з опитувальником DN4) на основі відповідей хворих сприймаються ними як печіння та частково нагадують наслідки ударів струмом і переважно асоціюються зі свербежем, а частково з пощипуванням та поколюванням. Дорослий та дитячий дерматологічні індекси-опитувальники дали змогу отримати загальну картину відповідей хворих БЕ дітей та дорослих на конкретні питання, що стосувались їх самооцінки впливу ураженої шкіри на ЯЖ в цілому та її окремі складові. Висновки. Виявлені вікові розбіжності в самооцінці хворими наявних у них об’єктивних порушень шкіри, на нашу думку, переважно зумовлені як більшою емоційністю дітей, так і більш психологічно зваженою їх оцінкою дорослими.

Дод.точки доступу:
Федоренко, О. Є.; Ткачишина, К. С.
Экземпляры: всего 1 : чит.зал періодичних видань, рук.,кат. (1 экз.)
Свободны: всего 1 : чит.зал періодичних видань, рук.,кат. (1 экз.)
Знайти схожі

Александрук, О. Д.
Патогенетичні особливості атопічного дерматиту в дорослих [Текст] / О. Д. Александрук // Український журнал дерматології, венерології, косметології. - 2019. - N 2. - С. 31-34. - Бібліогр. наприкінці ст.
MeSH-головна:
ДЕРМАТИТ АТОПИЧЕСКИЙ (диагностика, иммунология, лекарственная терапия)
ВОЗРАСТ НАЧАЛА БОЛЕЗНИ
ВЗРОСЛЫЕ
Анотація: Мета роботи - провести порівняння патогенетичних особливостей атопічного дерматиту в дорослих хворих із раннім та пізнім віковим дебютом хвороби. Матеріали та методи. Обстежено 123 хворих на атопічний дерматит (АД) із раннім та пізнім віковим дебютом хвороби. Проведено порівняння клініко-діагностичних ознак, вивчення клінічної ефективності лікування та особливості секреції загального IgE, IFN-γ, IL-4 сироватки крові в динаміці АД. Результати та обговорення. Встановлено, що у пацієнтів із пізнім віковим дебютом АД типовий клінічний перебіг та підтверджений особистий чи сімейний алергологічний анамнез зустрічаються достовірно рідше, порівняно із пацієнтами з раннім дебютом хвороби. Виявлено, як у випадку початку АД в ранньому дитинстві, так і в дорослому віці, спостерігаються два патогенетично-неоднорідних варіанта перебігу АД: варіант із високим рівнем загального сироваткового IgE та зв’язком тяжкості загострення із секрецією IL-4 та варіант зі звичайним рівнем загального сироваткового IgE та зв’язком тяжкості перебігу із секрецією IFN-γ. Внаслідок перехресного наростання синтезу IFN-γ на тлі зниження продукції IL-4 в динаміці у хворих з IgE-залежним варіантом АД тривалість стаціонарного лікування таких хворих більша, а подальше ведення таких хворих пов’язане із необхідністю продовження системної терапії протягом ранніх термінів амбулаторного спостереження. Висновки. Атопічний дерматит у пацієнтів із раннім та пізнім віковим дебютом має певні відмінні клініко-патогенетичні особливості та два відмінних патогенетичних варіанта перебігу. IgE-залежний варіант пов’язаний із більшою тривалістю перебігу стаціонарної фази та необхідністю продовження системної терапії на подальшому амбулаторному етапі спостереження.

Экземпляры: всего 1 : чит.зал періодичних видань, рук.,кат. (1 экз.)
Свободны: всего 1 : чит.зал періодичних видань, рук.,кат. (1 экз.)
Знайти схожі

Лаврушко, С. І.
Сучасне комплексне лікування мікроспорії [Текст] / С. І. Лаврушко // Український журнал дерматології, венерології, косметології. - 2019. - N 2. - С. 37-44. - Бібліогр. наприкінці ст.
Рубрики: Бревелак
MeSH-головна:
МИКРОСПОРОН (патогенность)
ДЕРМАТОМИКОЗЫ (диагностика, лекарственная терапия, осложнения, этиология)
ЛЕКАРСТВЕННАЯ ТЕРАПИЯ КОМБИНИРОВАННАЯ
ПРОТИВОГРИБКОВЫЕ СРЕДСТВА (прием и дозировка, терапевтическое применение)
ПРОБИОТИКИ (прием и дозировка, терапевтическое применение)
ВИТАМИНЫ (прием и дозировка, терапевтическое применение)
ДЕТИ
Анотація: Мета роботи - підвищити ефективність лікування хворих на мікроспорію дітей шляхом застосування в комплексній терапії пробіотично-вітамінного комплексу «Бревелак». Матеріали та методи. Під спостереженням перебували 55 хворих дітей віком від 1 до 13 років (27 дівчаток та 28 хлопчиків). У 28 з них діагностовано мікроспорію волосистої частини голови, у 10 - волосистої частини голови і гладенької шкіри, 17 - гладенької шкіри. У 16 хворих були супутні застудні захворювання: гострі респіраторні вірусні інфекції (14 випадків) та їхні ускладнення: ларинготрахеїт (1 випадок) і бронхіт (1 випадок). Усіх хворих на мікроспорію розділили на 3 групи. Пацієнтам 1-ї та 2-ї групи призначали гризеофульвін у таблетках з розрахунку 21-22 мг/кг, розділених на 2-3 прийоми. Всім хворим 3-ї групи призначали тербінафін залежно від маси тіла: до 20 кг - 62,5 мг/добу (1/4 таблетки), від 20 до 40 кг - 125 мг/добу (1/2 таблетки), понад 40 кг - 250 мг/добу (1 таблетка) 1 раз на добу. Системну терапію поєднували із зовнішнім застосуванням 2 % крему сертаконазолу нітрату. Всім дітям призначали пробіотично-вітамінний комплекс «Бревелак» залежно від віку: від 1 до 3 років - по 1 капсулі 1-2 рази на добу, від 3 до 12 років - по 1 капсулі 3 рази на добу, від 12 років і старше - по 1-2 капсулі 3 рази на добу. Тривалість лікування в 1-й та 2-й групах становила від 3 до 6 тиж, у 3-й - від 1 до 5 тиж. По закінченні лікування пацієнтам рекомендували прийом пробіотично-вітамінного комплексу «Бревелак». Результати та обговорення. Завдяки лікуванню у всіх 55 хворих досягнуто клінічного та етіологічного одужання. Тривалість лікування в 1-й та 2-й групах становила від 3 до 6 тиж, у 3-й - від 1 до 5 тиж. Включення до комплексу терапії хворих на мікроспорію пробіотично-вітамінного препарату «Бревелак» надало змогу підвищити ефективність та поліпшити результати лікування, уникнути розвитку супутніх застудних захворювань. Пацієнти добре переносили препарат, змін показників аналізів крові та сечі після закінчення курсу терапії не було. Висновки. Комплекс пробіотичних культур з вітамінними компонентами «Бревелак» є ефективним та безпечним при мікроспорії волосистої частини голови та гладенької шкіри у дітей. Включення до комплексу лікування цих хворих пробіотично-вітамінного препарату «Бревелак» у комбінації із системними антимікотиками гризеофульвіном і тербінафіном та протигрибковим засобом 2 % кремом сертаконазолу нітрату сприяє покращанню ефективності лікування, прискоренню клінічного та мікологічного одужання, а також запобіганню рецидивування хвороби та профілактиці гострих респіраторних вірусних інфекцій. Цей метод визнано ефективним при лікуванні хворих на мікроспорію із супутніми застудними захворюваннями та їхніми ускладненнями.

Экземпляры: всего 1 : чит.зал періодичних видань, рук.,кат. (1 экз.)
Свободны: всего 1 : чит.зал періодичних видань, рук.,кат. (1 экз.)
Знайти схожі

Мельник, Т. В.
Вплив комплексної терапії на показники маркерів оксидантного стресу у хворих на червоний плескатий лишай [Текст] / Т. В. Мельник, С. А. Бондар // Український журнал дерматології, венерології, косметології. - 2019. - N 2. - С. 45-49. - Бібліогр. наприкінці ст.
MeSH-головна:
ЛИШАЙ ПЛОСКИЙ (диетотерапия, кровь, лекарственная терапия)
КОМБИНИРОВАННОЕ ЛЕЧЕБНОЕ ВОЗДЕЙСТВИЕ
ОКСИДАТИВНЫЙ СТРЕСС
ЛЕЧЕНИЯ РЕЗУЛЬТАТОВ АНАЛИЗ
Анотація: Мета роботи - визначити і вивчити динаміку показників оксидантного стресу у хворих на червоний плескатий лишай (ЧПЛ) під впливом комплексної терапії. Матеріали та методи. Під нашим спостереженням перебували 75 хворих на ЧПЛ, яких було поділено на дві групи: основну, до якої увійшли 38 пацієнтів, та порівняльну, яка складалась із 37 осіб. Порівняльну характеристику хворих у кожній групі здійснювали за площею ураження, тяжкістю перебігу, тривалістю хвороби, віком та статтю. Групи формували шляхом випадкової вибірки. Пацієнтам основної групи проводили комплексне лікування, яке включало гіпоглютенову дієту, препарати «Декамевіт», «Атоксил» та «Альфа-ліпон». Хворі порівняльної групи отримували загальноприйняте лікування згідно з Наказом МОЗ України № 312 від 08.05.2009 р. «Про затвердження клінічних протоколів надання медичної допомоги хворим на дерматовенерологічні захворювання». У пацієнтів до і після лікування визначали в крові рівень дієнових кон’югат, малонового діальдегіду, карбонільних груп окисно-модифікованих білків, каталази, супероксиддисмутази і сульфгідрильних груп. Результати та обговорення. До початку лікування у хворих на ЧПЛ виявлено підвищення рівнів карбонільних груп окисно-модифікованих білків, малонового діальдегіду, дієнових кон’югат та зниження вмісту каталази, супероксиддисмутази і сульфгідрильних груп порівняно із показниками в осіб порівняльної групи. В процесі лікування у хворих відзначено динаміку більшості показників прооксидантно-антиоксидантного захисту з тенденцією до їхньої нормалізації. Висновки. У хворих на ЧПЛ виявлено підвищення рівня пероксидації в організмі на тлі виснаження систем антиоксидантного захисту. Застосування в комплексній терапії гіпоглютенової дієти, «Декамевіту», «Атоксилу» та «Альфа-ліпону» сприяє вірогіднішій регуляції динаміки показників прооксидантно-антиоксидантного захисту.

Дод.точки доступу:
Бондар, С. А.
Экземпляры: всего 1 : чит.зал періодичних видань, рук.,кат. (1 экз.)
Свободны: всего 1 : чит.зал періодичних видань, рук.,кат. (1 экз.)
Знайти схожі

Застосування "Теобону-дитіомікоциду" в лікуванні грибкових захворювань стоп, ускладнених гіперкератозом [Текст] / Л. М. Шкарапута [та ін.] // Український журнал дерматології, венерології, косметології. - 2019. - N 2. - С. 50-54. - Бібліогр. наприкінці ст.
MeSH-головна:
ДЕРМАТОФИТИЯ СТОПЫ (лекарственная терапия, осложнения)
КЕРАТОЗЫ (терапия, этиология)
КЕРАТОЛИТИЧЕСКИЕ СРЕДСТВА (прием и дозировка, терапевтическое применение)
ПРОТИВОГРИБКОВЫЕ СРЕДСТВА (прием и дозировка, терапевтическое применение)
ЛЕЧЕНИЯ РЕЗУЛЬТАТОВ АНАЛИЗ
ОПИСАНИЕ СЛУЧАЕВ
Анотація: Сьогодні майже 30 % населення Землі страждає від мікозів, з яких найбільш поширеними є мікози стоп. Складну проблему становить лікування мікозів, ускладнених гіперкератозом. Мета роботи - визначити ефективність вітчизняного оригінального антимікотика «Теобон-дитіомікоцид» у лікуванні грибкових захворювань стоп, ускладнених гіперкератозом. Матеріали та методи. В ході дослідження застосовували зареєстровані в Україні лікарські засоби: «Теобон-дитіомікоцид» у формі 3 % водного розчину ex tempore і 5 % мазі на основі парафіну білого м’якого. Спосіб лікування мікозу з вираженим гіперкератозом передбачав розм’якшення грубого рогового шару, видалення відмерлих клітин епідермісу з подальшою обробкою стоп, включаючи нігті, 3 % водним розчином субстанції препарату і використання 5 % мазі. Лікування проведено 12 пацієнтам віком від 25 до 63 років з різними формами ускладненого мікозу стоп. Результати та обговорення. Лікування хворих за запропонованою схемою із використанням «Теобону-дитіомікоциду» виявилось ефективним. На 3-тю - 5-ту добу відзначено значне поліпшення стану пацієнтів: зникли неприємні суб’єктивні відчуття, на 9-й день тріщини повністю епітелізувались, гіперкератоз усунуто. Зовнішня терапія при лікуванні мікозів шкіри «Теобоном-дитіомікоцидом» не спричинила патологічних змін лабораторних показників крові, що дає підставу відзначити відсутність негативного впливу препарату на організм пацієнтів. Досягнення повного клінічного лікування зафіксовано на 20-30-ту добу. Висновки. Оригінальний вітчизняний антимікотик «Теобон-дитіомікоцид», що виявляє виражений антибактеріальний ефект, високоефективний у лікуванні грибкових уражень стоп, ускладнених гіперкератозом. Препарат визнано конкурентоспроможним щодо відомих зарубіжних протигрибкових засобів місцевої дії.

Дод.точки доступу:
Шкарапута, Л. М.; Митрохіна, Л. Л.; Тищенко, Л. О.; Шевченко, Л. А.; Морозова, І. П.; Степаненко, В. І.; Цехмістер, Я. В.; Голіков, В. А.
Экземпляры: всего 1 : чит.зал періодичних видань, рук.,кат. (1 экз.)
Свободны: всего 1 : чит.зал періодичних видань, рук.,кат. (1 экз.)
Знайти схожі

Технологии дермального ремоделирования при акне и постакне [Текст] / М. Э. Запольский [и др.] // Український журнал дерматології, венерології, косметології. - 2019. - N 2. - С. 55-60. - Библиогр. в конце ст.
Рубрики: Роаккутан
MeSH-головна:
АКНЕ ОБЫКНОВЕННЫЕ (осложнения, терапия)
РУБЕЦ (терапия, этиология)
ИЗОТРЕТИНОН (прием и дозировка, терапевтическое применение)
ЛАЗЕРНАЯ ТЕРАПИЯ С МАЛОЙ ИНТЕНСИВНОСТЬЮ ИЗЛУЧЕНИЯ (методы)
ЛАЗЕРЫ ГАЗОВЫЕ
ЛЕЧЕНИЯ РЕЗУЛЬТАТОВ АНАЛИЗ
Анотація: На сьогодні акне та постакне зараховують до серйозних психосоціальних проблем. Великий інтерес викликають методи, що сприяють покращанню реабілітації пацієнтів з акне та постакне у період використання ретиноїдів у низьких дозах. Дермальний оптичний термоліз (ДОТ) на основі вуглецевого лазера справляє позитивний ефект на процеси ремоделювання атрофічних та гіпертрофічних рубців шкіри при цій патології. Мета роботи - оцінити ефективність застосування ДОТ з помірним енергетичним навантаженням на тканини (13-15 W/см2) у період реконвалесценції акне та постакне на тлі низькодозованої ретиноїдотерапії («Роаккутан» у дозі 0,15-0,2 мг/кг). Матеріали та методи. Під нашим спостереженням перебували 130 пацієнтів з виявами акне та постакне, яких розділили на дві групи: основну (n = 80) та контрольну (n = 50). Пацієнтам основної групи на тлі застосування ізотретиноїну в низьких дозах проводили ДОТ-терапію. Пацієнтам контрольної групи ДОТ-терапію проводили через 3 міс по закінченні лікування ретиноїдами. Результати терапії оцінювали через 30, 90 і 180 днів після закінчення лікування. Результати та обговорення. Через 180 днів після закінчення терапії загальна кількість випадків загострення акне в основній групі становила 3,8 %, у контрольній - 6,1 %, надлишкову секрецію шкірного сала спостерігали в 14,6 та 19,3 % випадків відповідно. У пацієнтів обох груп відзначено регрес рубцевих змін, більш виражений в основній групі. Загальне покращання дерматологічного індексу якості життя (ДІЯЖ) у пацієнтів основної групи становило 71,1 %, контрольної - 52,6 %. Висновки. Використання ДОТ у поєднанні з «Роаккутаном» (у дозах 0,15-0,2 мг/кг) на ранніх етапах формування атрофічних та гіпертрофічних рубців має позитивний ефект щодо процесів ремоделювання шкіри у період постакне та сприяє покращанню ДІЯЖ.

Дод.точки доступу:
Запольский, М. Э.; Лебедюк, М. Н.; Прокофьева, Н. Б.; Добровольская, А. В.; Запольская, Д. М.
Экземпляры: всего 1 : чит.зал періодичних видань, рук.,кат. (1 экз.)
Свободны: всего 1 : чит.зал періодичних видань, рук.,кат. (1 экз.)
Знайти схожі

Кутасевич, Я. Ф.
Нові можливості зовнішньої антибактеріальної терапії [Текст] / Я. Ф. Кутасевич, С. К. Джораєва, О. І. Олійник // Український журнал дерматології, венерології, косметології. - 2019. - N 2. - С. 63-69. - Бібліогр. наприкінці ст.
Рубрики: Бактопик
MeSH-головна:
ПИОДЕРМИЯ (лекарственная терапия, этиология)
СТАФИЛОКОККОВЫЕ ИНФЕКЦИИ КОЖИ (лекарственная терапия, этиология)
МУПИРОЦИН (прием и дозировка, терапевтическое применение)
МАЗИ
Анотація: Мета роботи - визначити принципи підвищення ефективності антибіотикотерапії піококових інфекцій шкіри та м’яких тканин. Матеріали та методи. У дослідженні брали участь 43 пацієнти з тяжкими та поширеними дерматозами. Усі учасники дослідження перебували на стаціонарному лікуванні у дерматологічному відділенні ДУ «Інститут дерматології та венерології НАМН України». Ідентифікацію аеробних грампозитивних, аеробних грамнегативних ферментуючих та неферментуючих бактерій, вилучених з різних ділянок шкіри, проводили з допомогою рутинних методів на підставі морфологічних, культуральних та біохімічних властивостей збудників. Контроль якості методики визначення чутливості мікроорганізмів до антибіотиків проводили із застосуванням контрольних штамів Американської колекції типових культур (АТСС): S. aureus АТСС 25923, Е. соli АТСС 25922, P. аeruginosa АТСС 27853, E. faecalis АТСС 29212. Результати та обговорення. За даними бактеріологічного дослідження у пацієнтів було виявлено 59 штамів мікроорганізмів, серед яких домінували мікроорганізми роду Staphylococcus, що обтяжували перебіг дерматозів. З метою підвищення терапевтичної ефективності та нормалізації мікробіоценозу хворим з тяжкими хронічними алергійними дерматозами проводили зовнішню терапію, що включала мазь мупіроцину. Завдяки використанню зазначеної схеми у період загострення захворювання у 93,0 % пацієнтів відмічено регрес клінічних ознак піококової інфекції. Клінічної ремісії досягнуто у 27,9 % хворих, значне покращання відзначено у 53,5 %, покращання - у 11,6 %. Висновки. Вивчено можливості використання топічних антибактеріальних засобів, механізм дії, фармакокінетику та доцільність застосування мупіроцину в дерматологічній практиці. Це дає підстави рекомендувати мупіроцин для лікування пацієнтів з хронічними дерматозами, яким протягом тривалого часу проводять імуносупресивну терапію.

Дод.точки доступу:
Джораєва, С. К.; Олійник, О. І.
Экземпляры: всего 1 : чит.зал періодичних видань, рук.,кат. (1 экз.)
Свободны: всего 1 : чит.зал періодичних видань, рук.,кат. (1 экз.)
Знайти схожі

10.

Черновол, А. С.
Современный взгляд на оптимизацию наружной терапии стероидчувствительных дерматозов, осложненных вторичным инфицированием (обзор литературы) [Текст] / А. С. Черновол // Український журнал дерматології, венерології, косметології. - 2019. - N 2. - С. 70-74. - Библиогр. в конце ст.
MeSH-головна:
КОЖНЫЕ БОЛЕЗНИ (лекарственная терапия, осложнения)
КОЖНЫЕ БОЛЕЗНИ ИНФЕКЦИОННЫЕ (лекарственная терапия, осложнения, этиология)
ОБЗОР
Анотація: На сьогодні спостерігається тенденція до збільшення кількості запальних захворювань шкіри, ускладнених грибковою та бактеріальною інфекцією. За даними різних авторів, на частку такої патології припадає від 17 до 40 % випадків у загальній структурі захворювань шкіри. Лікування запальних алергійних захворювань шкіри неможливе без застосування глюкокортикостероїдних препаратів. У той же час їх використання в якості монотерапії обмежене при наявності вторинного інфікування. Комбіновані топічні глюкокортикостероїдні препарати, що містять антибактеріальні та протигрибкові компоненти, широко застосовуються в сучасній дерматологічній практиці і є невід’ємною складовою етіологічної, патогенетичної і симптоматичної терапії стероїдочутливих дерматозів, ускладнених вторинною інфекцією. Показано переваги окремих зовнішніх препаратів, що містять в якості основної діючої речовини мометазону фуроат, мупіроцин і нафтифін. Наведено досвід одночасного застосування топічних кортикостероїдів з протимікробними засобами шляхом аналізу сучасної літератури. Обговорюються перспективи подальших досліджень, які полягають в оцінці можливості одночасного застосування зовнішніх препаратів на основі мометазону фуроату, мупіроцину і нафтифіну в якості ефективної безпечної терапії стероїдочутливих дерматозів, ускладнених вторинним інфікуванням. З огляду на неухильно зростаючу резистентність мікроорганізмів, що обтяжують перебіг стероїдочутливих дерматозів, до існуючих антибактеріальних і протигрибкових препаратів, а також беручи до уваги співвідношення терапевтичного ефекту з можливими ускладненнями від застосування певних груп топічних глюкокортикостероїдів, пошук нових можливих комбінацій топічної терапії не втрачає своєї актуальності.

Экземпляры: всего 1 : чит.зал періодичних видань, рук.,кат. (1 экз.)
Свободны: всего 1 : чит.зал періодичних видань, рук.,кат. (1 экз.)
Знайти схожі

11.

Савоськіна, В. А.
Оцінка клінічної ефективності застосування мазі "Вундехіл" у дерматології [Текст] / В. А. Савоськіна // Український журнал дерматології, венерології, косметології. - 2019. - N 2. - С. 75-80. - Бібліогр. наприкінці ст.
Рубрики: Вундехил
MeSH-головна:
КОЖНЫЕ БОЛЕЗНИ (лекарственная терапия)
МАЗИ
ДЕРМАТОЛОГИЧЕСКИЕ СРЕДСТВА
ЛЕЧЕНИЯ РЕЗУЛЬТАТОВ АНАЛИЗ
Анотація: Місцеве лікування запальних захворювань шкіри і трофічних виразок залишається серйозною проблемою сучасної дерматології. Основні труднощі у лікуванні ран і запальних захворювань шкіри зумовлені складністю і різноманіттям змін, що відбуваються при їхньому загоєнні. Велике значення в терапії захворювань і пошкоджень шкіри мають препарати природного походження. Мета роботи - визначити клінічну ефективність мазі «Вундехіл» при лікуванні запальних захворювань шкіри. Матеріали та методи. Представлено результати дослідження клінічної ефективності мазі «Вундехіл», яку використовували для лікування 26 пацієнтів із запальними захворюваннями шкіри. Вік пацієнтів - від 12 до 63 років, 12 чоловіків та 14 жінок. Діагнози пацієнтів - псоріаз, екзема, підошовні тріщини, трофічні виразки, хронічна виразкова піодермія, «чисті рани» після ексцизії новоутворень. Результати та обговорення. Мазь наносили на уражені ділянки 2-3 рази на день протягом 7-14 діб. Додаткових видів лікування не застосовували. На 4-5-й день у більшості з пацієнтів відзначали зменшення лущення та інфільтрації в осередках ураження. При застосуванні мазі «Вундехіл» у пацієнтів з хронічною екземою долонь, екземою кінчиків пальців, сухою астеотичною екземою, підошовними тріщинами, монетоподібною екземою відзначали зменшення болісності на 2-гу-3-ю добу і епітелізацію тріщин - на 7-му-9-ту добу. Висновки. Результати дослідження свідчать про те, що мазь «Вундехіл» є ефективним лікарським засобом для місцевого лікування запальних захворювань шкіри різного генезу. Препарат забезпечує активацію репаративних процесів (грануляцію і епітелізацію) та добре переноситься, не викликаючи побічних ефектів.

Экземпляры: всего 1 : чит.зал періодичних видань, рук.,кат. (1 экз.)
Свободны: всего 1 : чит.зал періодичних видань, рук.,кат. (1 экз.)
Знайти схожі

12.

Эффективность и переносимость "АЕвита" в комплексном лечении больных атопическим дерматитом [Текст] / А. Д. Дюдюн [и др.] // Український журнал дерматології, венерології, косметології. - 2019. - N 2. - С. 81-87. - Библиогр. в конце ст.
MeSH-головна:
ДЕРМАТИТ АТОПИЧЕСКИЙ (диагностика, лекарственная терапия, этиология)
ЛЕКАРСТВЕННАЯ ТЕРАПИЯ КОМБИНИРОВАННАЯ
ВИТАМИН A (прием и дозировка, терапевтическое применение)
ВИТАМИН E (прием и дозировка, терапевтическое применение)
ЛЕЧЕНИЯ РЕЗУЛЬТАТОВ АНАЛИЗ
Анотація: Мета роботи - оцінити ефективність і переносність препарату «АЕвіт» у комплексному лікуванні хворих на атопічний дерматит (АД). Матеріали та методи. Під нашим спостереженням було 100 хворих на АД, яких методом простої рандомізації було розподілено в основну (50 пацієнтів) і контрольну (50 пацієнтів) групи. В усіх пацієнтів проводили збір демографічних і анамнестичних даних, оцінку вираженості клінічних ознак АД за шкалою SCORAD (Severity scoring of atopic dermatitis: Consensus Report of the European Task Force on Аtopic Dermatitis) і виконували загальні клінічні біохімічні дослідження. Критерії включення в дослідження: чоловіча і жіноча стать; вік від 18 до 70 років; діагноз АТ у фазі загострення, встановлений на підставі критеріїв Hanifin і Rajka1; середній ступінь тяжкості захворювання або тяжкий (30-70 балів за шкалою SCORAD); площа ураженої ділянки 30 % поверхні тіла. Хворим проводили стандартну терапію. Пацієнтам основної групи протягом 30 днів додатково призначали «АЕвіт» по 1 капсулі на добу після їди. Статистичну обробку отриманих результатів проводили з використанням методів біометричного аналізу, реалізованих у пакетах ліцензійних програм Еxcel‑2003 і Statistica 6.1 (StatSoft Inc., серійний № AGAR909E415822FA). Результати та обговорення. За результатами аналізу анамнестичних даних у 27 пацієнтів тривалість захворювання становила до 1 року, у 45 - від 1 до 5 років, у 21 - 5-10 років, у 7 - більше 10 років. Серед обстежених було 35 (35 %) чоловіків і 65 (65 %) жінок. Тривалість захворювання за даними анамнезу становила в основній групі 5,28 року, в контрольній - 4,18 року. Після проведеного курсу лікування у 28 (56 %) пацієнтів основної групи і у 19 (38 %) - контрольної досягнута повна клінічна ремісія захворювання. В усіх інших випадках відзначено значне зниження індексу SCORAD. Висновки. Згідно з результатами проведеного аналізу у хворих обох груп статистично значуще зменшилась вираженість симптомів захворювання, проте у пацієнтів, які приймали «АЕвіт», більш виражено.

Дод.точки доступу:
Дюдюн, А. Д.; Полион, Н. Н.; Свирид, С. Г.; Лаппа, Л. В.
Экземпляры: всего 1 : чит.зал періодичних видань, рук.,кат. (1 экз.)
Свободны: всего 1 : чит.зал періодичних видань, рук.,кат. (1 экз.)
Знайти схожі

13.

Литинська, Т. О.
Оніхомікоз: сучасні можливості топічної терапії [Текст] / Т. О. Литинська // Український журнал дерматології, венерології, косметології. - 2019. - N 2. - С. 88-92. - Бібліогр. наприкінці ст.
Рубрики: Онихоцид® Эмтрикс
MeSH-головна:
ОНИХОМИКОЗ (диагностика, лекарственная терапия)
ПРОТИВОГРИБКОВЫЕ СРЕДСТВА (прием и дозировка, терапевтическое применение)
ЛЕЧЕНИЯ РЕЗУЛЬТАТОВ АНАЛИЗ
Анотація: Оніхомікоз (ОМ) - інфекційне грибкове ураження нігтьової пластинки, нігтьового ложа, матриксу, що характеризується надзвичайною поширеністю, тривалим рецидивним перебігом, торпідністю до існуючих методів лікування. Мета роботи - підвищити ефективність терапії хворих на ОМ шляхом застосування топічного комплексного засобу «Оніхоцид® Емтрікс» у вигляді монотерапії. Матеріали та методи. Під спостереженням перебували 27 хворих на ОМ. Вік хворих коливався від 27 до 77 років, чоловіків було 11 (40,7 %), жінок - 16 (59,3 %), термін захворювання становив від 1 до 35 років. Лікування хворим призначали у вигляді монотерапії з використанням топічного комплексного засобу «Оніхоцид® Емтрікс». Препарат наносили на нігтьові пластинки та під кінчики уражених нігтів 1 раз на добу ввечері перед сном. Тривалість лікування залежала від поширеності і тяжкості клінічного перебігу ОМ та становила від 3 до 6 міс. Результати та обговорення. У хворих виявлено різні клінічні форми ОМ: дистально-латеральну, білу поверхневу та тотально-дистрофічну. Після курсу лікування клінічний ефект у вигляді повного або часткового відновлення нігтьової пластинки відзначено у 83,3 % хворих з дистально-латеральною і білою поверхневою та у 60 % - з тотально-дистрофічною формою ОМ. Негативні результати мікологічного дослідження наприкінці курсу лікування були у 85,2 % хворих. Небажаних реакцій у процесі лікування не спостерігали. Висновки. Лікування хворих на ОМ з використанням сучасного топічного комплексного засобу «Оніхоцид® Емтрікс» є ефективним та безпечним. «Оніхоцид® Емтрікс» ефективний при лікуванні поверхневої білої й дистально-латеральної форм ОМ. Використання препарату можна рекомендувати як монотерапію хворим на ОМ із супутньою патологією, яким протипоказано призначення системних протигрибкових засобів.

Экземпляры: всего 1 : чит.зал періодичних видань, рук.,кат. (1 экз.)
Свободны: всего 1 : чит.зал періодичних видань, рук.,кат. (1 экз.)
Знайти схожі

14.

Алкаммаз, А. М.
Ліпідний обмін у шкірі хворих на псоріаз та перспективи вивчення значення його порушень у патогенезі дерматозу [Текст] / А. М. Алкаммаз, Р. Л. Степаненко // Український журнал дерматології, венерології, косметології. - 2019. - N 2. - С. 93-98. - Бібліогр. наприкінці ст.
MeSH-головна:
ПСОРИАЗ (этиология)
КОЖА
ЛИПИДНЫЙ ОБМЕН
Анотація: Мета роботи - проаналізувати особливості показників спектра ліпідів у шкірі хворих на псоріаз та вивчити значення порушень ліпідного обміну в патогенезі дерматозу. Матеріали та методи. На підставі аналізу даних літератури і за результатами власних попередніх досліджень (клінічних, біохімічних, імунопатогістохімічних) систематизовано і описано особливості обміну ліпідів у шкірі хворих на псоріаз. Результати та обговорення. Метаболічні порушення є значущим патогенетичним чинником псоріатичного процесу, а деякі з них виступають у ролі тригерів. Висновки. Натепер досить детально вивчено біохімічні, морфологічні, фізіологічні і патофізіологічні особливості ліпідів шкіри людини. Ці дані дають змогу по-новому оцінити патогенез псоріазу і підходи до його лікування. Разом з тим подальшого дослідження потребують питання щодо регуляції організації ліпідних ламелярних мембран рогового шару для з’ясування первинності або вторинності ліпідних порушень, які супроводжують псоріатичну хворобу. Важливо також визначити, як холестерин і фосфоліпіди транспортуються в ламелярні тільця (ЛТ) і які специфічні переносники для цього потрібні, а також вивчити, як регулюється транспорт ліпідів і білків у ЛТ. Потрібно ідентифікувати молекулярні процеси, необхідні для транспорту і секреції ЛТ, уточнити вплив PAR2-рецепторів на процеси секреції ЛТ і корніфікації, а також показників епідермального бар’єра на активність ферментів, що відповідають за кінцеві етапи біосинтезу холестерину. Для визначення впливу порушень ліпідного обміну в шкірі на патогенез псоріазу важливо ідентифікувати ферменти, які беруть участь в синтезі фосфоліпідів і ліполізі тригліцеридів в епідермісі, вивчити, як вони регулюються, а також виявити ендогенні ліганди для рецепторів класів PPAR, LXR і PXR в епідермісі ділянок шкіри, уражених псоріатичним висипом.

Дод.точки доступу:
Степаненко, Р. Л.
Экземпляры: всего 1 : чит.зал періодичних видань, рук.,кат. (1 экз.)
Свободны: всего 1 : чит.зал періодичних видань, рук.,кат. (1 экз.)
Знайти схожі

15.

Diehl, C.
Probiotics in dermatology [Text] / C. Diehl = Пробіотики в дерматології / К. Діл // Український журнал дерматології, венерології, косметології. - 2019. - N 2. - P99-108. - Библиогр. в конце ст.
MeSH-головна:
КОЖНЫЕ БОЛЕЗНИ (терапия)
ПРОБИОТИКИ (терапевтическое применение)
Анотація: Пробіотики - це живі мікроорганізми, які при введенні в адекватних кількостях можуть принести користь для здоров’я господаря. Ми вже знаємо, що їх використання позитивно впливає на ключові чинники в розвитку дерматологічних захворювань, таких як окиснювальний стрес або запалення. Найбільш популярне використання пробіотиків у дерматології відноситься до атопічного дерматиту (AД). Оскільки вже продемонстровано і широко визнано, що пробіотики можуть допомогти знизити частоту і тяжкість АД у дітей грудного віку, потрібно ще багато досліджувати його користь при лікуванні АД у немовлят/дітей, а також і у дорослих. Аналогічним чином багатообіцяючі дані показують, що пробіотики можуть допомогти при вугровій висипці, в загоєнні ран і відновленні тканин. Набагато менше або навіть нічого не відомо про їх потенційний ефект при інших запальних захворюваннях, таких як розацеа або псоріаз. Крім продемонстрованої активності в галузі фотозахисту, пробіотики, мабуть, ефективні для профілактики і навіть лікування старіння шкіри і її більш частих симптомів, таких як втрата колагену, сухість і порушення бар’єрної функції. З огляду на особливий статус шкіри її доступ для місцевого нанесення препаратів, пробіотики можуть використовуватися як системно, так і локально. Нормалізація мікрофлори кишечника з використанням пробіотиків і пребіотиків робить позитивний вплив на деякі шкірні захворювання. Попереду ще довгий і багатообіцяючий шлях для дослідження, перш ніж пробіотики стануть щоденним рецептом в дерматології. Ми перебуваємо на попередній стадії при використанні пробіотиків у дерматології, і ще потрібно багато досліджень. Одного разу пробіотики стануть частиною дерматологічного рецепта.

Экземпляры: всего 1 : чит.зал періодичних видань, рук.,кат. (1 экз.)
Свободны: всего 1 : чит.зал періодичних видань, рук.,кат. (1 экз.)
Знайти схожі

© Міжнародна Асоціація користувачів і розробників електронних бібліотек і нових інформаційних технологій
(Асоціація ЕБНІТ)