Бібліотека БДМУ

Головна

Спрощенний режим

Опис

Бази даних

Періодичні видання - результати пошуку

Вид пошуку

К Н И Г И

Періодичні видання

Дисертації та автореферати

Фонд рідкісних видань

Електронна Навчальна література

Публікації засновників кафедр БДМУ

Нововведення у сфері охорони здоров'я

Календар пам'ятних дат

Доступ до повнотекстових книг Springer Nature (через IP-адреси БДМУ)

Зона пошуку

Формат представлення знайдених документів:
повний	інформаційний	короткий

Відсортувати знайдені документи за:
автором	назвою	роком видання	типом документа

Пошуковий запит: <.>II=УУ21/2018/2<.>

Загальна кiлькiсть документiв : 15
Показанi документи с 1 за 15

Значущість неінвазивної оцінки підвищення тиску наповнення лівого шлуночка у пацієнтів з артеріальною гіпертензією, гіпертрофією лівого шлуночка, симптомами серцевої недостатності та збереженою фракцією викиду в реальному житті [Текст] / К. М. Амосова [та ін.] // Український терапевтичний журнал = Ukrainian Therapeutical Journal. - 2018. - № 2. - С. 5-13. - Бібліогр. в кінці ст. . - ISSN 1605-7295
MeSH-головна:
СЕРДЕЧНО-СОСУДИСТАЯ НЕДОСТАТОЧНОСТЬ (диагностика, патофизиология)
ГИПЕРТЕНЗИЯ (патофизиология)
СЕРДЦА ЖЕЛУДОЧКА ЛЕВОГО ГИПЕРТРОФИЯ (диагностика, патофизиология)
СЕРДЦА ЖЕЛУДОЧКА ЛЕВОГО ФУНКЦИЯ (физиология)
Анотація: Мета роботи — оцінка тиску наповнення лівого шлуночка (ТНЛШ) як індикатора серцевої недостатності (СН) у пацієнтів з артеріальною гіпертензією (АГ), симптомами й ознаками СН, нормальною фракцією викиду (ФВ) лівого шлуночка (ЛШ) за алгоритмом ASE/EACVI (2016), а також порівняння отриманих результатів з такими за алгоритмом діагностики СН зі збереженою фракцією викиду (СНзФВ) ЛШ за критеріями ЄТК (2016) за клінічним профілем і змінами структурно-функціонального стану серця в спокої і при фізичному навантаженні (ФН). Матеріали та методи. У дослідження залучили 72 пацієнтів з АГ, клінічними симптомами СН, ФВ ЛШ ? 50 %, синусовим ритмом та ознаками діастолічної дисфункції (ДД) ЛШ за даними ехокардіографічного (ЕхоКГ) обстеження, котрим окрім стандартного клінічного і лабораторного обстеження проводили визначення сироваткового рівня NT-proBNP методом ІФА, ЕхоКГ-обстеження, тест з 6-хвилинною ходьбою та, у випадку величини Е/е? у спокої від 9 до 13 у. о., діастолічний стрес-тест. За результатами обстеження визначали стан діастолічної функції ЛШ та ТНЛШ за рекомендаціями ASE/EACVI (2016) та наявність СНзФВ ЛШ за критеріями ЄТК (2016). Результати та обговорення. Серед 72 обстежених пацієнтів без ФП нормальний ТНЛШ (група 1) визначений у 14 (19,4 %), підвищений — у 42 (58,8 %) хворих (група 3), не вдалося визначити у 16 (22,2 %) пацієнтів (група 2). Пацієнти всіх груп не відрізнялись за статтю, частотою ІМ в анамнезі, ожиріння, супутніх ЦД 2 типу, ХОЗЛ, ХХН, анемії. Хворі групи 1 і 2 не мали відмінностей за середніми величинами показників систолічної функції ЛШ і його ремоделювання, частотою гіпертрофії ЛШ (ГЛШ) (усі р 0,05), у групі хворих з підвищенням ТНЛШ у спокої порожнина ЛШ, ТЗС, ІММЛШ були достовірно більшими, а ФВ ЛШ, ВТС — меншими (р 0,01 та р 0,05). За результатами проведення стрес-тесту у 37 хворих з Е/е? у спокої 13 у. о. (усі хворі групи 1 та 3, 7 хворих групи 3) Е/е? при ФН перевищив 13 у. о. у 5 (35,7 %) хворих групи 1, 10 (62,5 %) хворих групи 2 та 7 (16,6 %) хворих групи 3. За критеріями ЄТК (2016) СНзФВ діагностували у всіх хворих групи 3 з підвищеним ТНЛШ за алгоритмом ASE/EACVI (2016) та в 13 (81,3 %) хворих групи 2 з невизначеним ТНЛШ. Висновки. Підвищення ТНЛШ встановлено у 60 % пацієнтів з АГ, симптомами СН, ГЛШ, та ФВ ЛШ ? 50 %, у яких у 72,3 % випадків діагностовано СН ІІІ ФК за NYHA, а в 83,3 % — діагностично значуще підвищення Е/е? 13 у. о. у спокої. Нормальний ТНЛШ був у 19 %, в яких у 21 % випадків діагностовано СНзФВ ЛШ, а у 36 % — зростання Е/е? 13 при ФН. У пацієнтів з невизначеними результатами оцінки ТНЛШ, частота якої склала 21 %, показники структурно-функціонального стану серця в спокої були порівняними з такими в пацієнтів з нормальним ТНЛШ попри наявність СНзФВ ЛШ у 86,7 % та зростання Е/е? 13 при ФН у 67 % із них.

Дод.точки доступу:
Амосова, К.М.; Василенко, О.В. ; Руденко, Ю.В.; Безродний, А.Б.
Экземпляры: всего 1 : чит.зал періодичних видань, рук.,кат. (1 экз.)
Свободны: всего 1 : чит.зал періодичних видань, рук.,кат. (1 экз.)
Знайти схожі

Хухліна, О. С.
Патогенетична роль дисбіозу товстої кишки у патогенезі взаємообтяження неалкогольної жирової хвороби печінки та хронічної хвороби нирок [Текст] / О. С. Хухліна, А. А. Антонів // Український терапевтичний журнал = Ukrainian Therapeutical Journal. - 2018. - № 2. - С. 14-20. - Бібліогр. в кінці ст. . - ISSN 1605-7295
MeSH-головна:
ТОЛСТАЯ КИШКА (микробиология, патофизиология)
ДИСБАКТЕРИОЗ (диагностика, микробиология, осложнения, патофизиология)
НЕАЛКОГОЛЬНАЯ ЖИРОВАЯ БОЛЕЗНЬ ПЕЧЕНИ (диагностика, патофизиология, этиология)
ПОЧЕК БОЛЕЗНИ (диагностика, патофизиология)
Анотація: Мета роботи — встановити ймовірний вплив стану мікробіома порожнинного вмісту товстої кишки (ПВТК) на ступінь стеатозу та фіброзу печінки у хворих на неалкогольний стеатогепатит (НАСГ) із ожирінням залежно від наявності коморбідної хронічної хвороби нирок (ХХН) та її стадії. Матеріали та методи. Обстежено 168 хворих на НАСГ віком від 42 до 55 років. Усі хворі були розподілені наступним чином. Групу 1 склали пацієнти із НАСГ та супутнім ожирінням І ступеня у кількості 68 осіб. Групу 2 склали хворі на НАСГ із ожирінням І ступеня та коморбідною ХХН І—ІІІ ступеня (хронічний пієлонефрит) у кількості 100 осіб. Обстежено 30 практично здорових осіб, які за віком та статтю статистично достовірно не відрізнялись від основної групи та групи порівняння. Мікробіоценоз ПВТК вивчали мікробіологічним методом шляхом засіву десятикратних розведень випорожнень на диференційно-діагностичні живильні середовища згідно з методичними рекомендаціями «Микробиологическая диагностика дисбактериозов» МОЗ УРСР (1986). Основними маркерами, що дозволили зробити висновки про дисбіотичні зміни, були: видова належність аеробів та анаеробів, кількісна характеристика (концентрація) та частота зростання висіяних колоній. Верифікацію ступеня тяжкості дисбіозу здійснювали на основі класифікації І.Б. Куваєвої, К.С. Ладодо (1991). Результати та обговорення. Дослідження показало зміни стану мікробіома ПВТК за коморбідного перебігу НАСГ із ожирінням та ХХН І—ІІІ ступеня, який характеризується розвитком глибокого дисбіозу (ІІ—ІІІ ступеня) із появою і переважанням патогенної мікрофлори, зростанням кількості умовно патогенних бактерій і дріжджових грибів роду Candida, достовірним дефіцитом представників нормальної мікробіоти: лактобактерій, біфідобактерій, бактероїдів. Ступінь дисбіозу мікробіома ПВТК корелює з вмістом у крові бактеріального ендотоксину (r = 0,86; р 0,05), зростає з підвищенням стадії ХХН, активності цитолізу гепатоцитів, інтенсивності ендотоксикозу, оксидативного та нітрозитивного стресу, ступеня стеатозу гепатоцитів та фіброзу печінкової тканини. Висновки. Важливим компонентом патогенезу неалкогольного стеатогепатиту у хворих на ожиріння та ХХН є метаболічна інтоксикація, яка виникає внаслідок істотного порушення кількісного та якісного складу мікрофлори стану мікробіома ПВТК із розвитком глибокого дисбіозу (ІІ—ІІІ ступеня).

Дод.точки доступу:
Антонів, А.А.
Экземпляры: всего 1 : чит.зал періодичних видань, рук.,кат. (1 экз.)
Свободны: всего 1 : чит.зал періодичних видань, рук.,кат. (1 экз.)
Знайти схожі

Скрипник, І. М.
Надмірна маса тіла й ожиріння як важливі фактори ризику цитостатик-індукованих уражень печінки у хворих на гострі лейкемії [Текст] / І. М. Скрипник, Г. С. Маслова // Український терапевтичний журнал = Ukrainian Therapeutical Journal. - 2018. - № 2. - С. 21-26. - Бібліогр. в кінці ст. . - ISSN 1605-7295
MeSH-головна:
ЛЕЙКОЗЫ (лекарственная терапия, осложнения, патофизиология)
ПЕЧЕНИ ЛЕКАРСТВЕННОЕ ПОВРЕЖДЕНИЕ (кровь, патофизиология, этиология)
ОЖИРЕНИЕ (осложнения, патофизиология)
ВЕС ИЗБЫТОЧНЫЙ (осложнения, патофизиология)
Анотація: Мета роботи — визначити роль надмірної маси тіла й ожиріння у формуванні гепатотоксичних реакцій у хворих на гострі лейкемії (ГЛ). Матеріали та методи. Обстежено 58 пацієнти з уперше встановленим діагнозом ГЛ. Вік пацієнтів склав 22—63 роки, співвідношення жінок і чоловіків — 26 (44,8 %) і 32 (55,2 %) відповідно. Розподіл пацієнтів на групи проводили відповідно до результатів визначення індексу маси тіла: перша група (n = 30) — хворі на ГЛ з нормальною вагою; друга група (n = 28) — хворі на ГЛ з надмірною масою тіла й ожирінням. Обстеження пацієнтів проводили тричі: перед початком хіміотерапії, на 28-й і 56-й день. Визначали показники активності аланінової (АЛТ) і аспарагінової (АСТ) амінотрансферази, ?-глутамілтранспептидази (ГГТП), лужної фосфатази (ЛФ), загального білірубіну (ЗБ) у сироватці крові. Визначення ступеня тяжкості гепатотоксичних реакцій проводили відповідно до критеріїв Національного інституту раку (NCI). Результати та обговорення. На 56-й день лікування в першій групі хворих на ГЛ з нормальною вагою виявлено тенденцією до зростання в сироватці крові активності АЛТ у 1,8 разу, АСТ — у 1,3 разу, ЛФ — у 1,6 разу, ГГТП — у 1,9 разу порівняно з первинним обстеженням (р 0,05) та збереження рівня ЗБ у сироватці крові у межах нормальних значень. У другій групі хворих з надмірною масою тіла й ожирінням зареєстровано достовірне зростання активності АЛТ в 2,6 разу, АСТ — у 2,5 разу, ГГТП — у 2,6 разу, ЛФ — у 3,7 разу, а також збільшення рівня ЗБ у сироватці крові у 3,6 разу порівняно з первинним обстеженням. Крім того, гепатотоксичні реакції зафіксовані у 7 (23,3 %) хворих першої групи і у 19 (67,8 %) — другої. У хворих першої групи гепатотоксичність не перевищувала І ступінь, у 8 (28,6 %) хворих другої групи гепатотоксичність відповідала І ступеню і у 11 (39,3 %) пацієнтів — ІІ ступеню. Висновки. Надмірна маса тіла й ожиріння є суттєвими факторами ризику розвитку гепатотоксичних реакцій у динаміці ХТ гострих лейкемій.

Дод.точки доступу:
Маслова, Г.С.
Экземпляры: всего 1 : чит.зал періодичних видань, рук.,кат. (1 экз.)
Свободны: всего 1 : чит.зал періодичних видань, рук.,кат. (1 экз.)
Знайти схожі

Колесникова, Е. Н.
Влияние фактора курения при коморбидном течении хронического обструктивного заболевания легких и ишемической болезни сердца [Текст] / Е. Н. Колесникова, Е. О. Крахмалова // Український терапевтичний журнал = Ukrainian Therapeutical Journal. - 2018. - № 2. - С. 27-23. - Библиогр. в конце ст. . - ISSN 1605-7295
MeSH-головна:
ТАБАКА УПОТРЕБЛЕНИЕ, РАССТРОЙСТВА ЗДОРОВЬЯ (кровь, осложнения, патофизиология)
ЛЕГКИХ БОЛЕЗНЬ ХРОНИЧЕСКАЯ ОБСТРУКТИВНАЯ (патофизиология, ультрасонография)
ИШЕМИЧЕСКАЯ БОЛЕЗНЬ СЕРДЦА (диагностика, патофизиология)
КОМОРБИДНОСТЬ
Анотація: Мета роботи — оцінити показники клінічного стану, функції зовнішнього дихання (ФЗД), структурно-функціонального стану серця і судин, рівнів у крові N-термінального фрагмента попередника мозкового натрійуретичного пептиду (NT-proBNP) і чинників системної запальної відповіді у хворих на хронічне обструктивне захворювання легень (ХОЗЛ) у поєднанні з ішемічною хворобою серця (ІХС) залежно від фактора куріння. Матеріали та методи. Обстежено 104 пацієнтів чоловічої статі у віці від 45 до 59 років з діагнозом ХОЗЛ з фенотипами А і В, у поєднанні з ІХС, постінфарктним кардіосклерозом і ознаками хронічної серцевої недостатності (ХСН) II функціонального класу. Хворі були розподілені на дві групи: до першої увійшли 29 пацієнтів, які не курять, до другої — 75 пацієнтів, які курять. У всіх пацієнтів було оцінено анамнез куріння, проведено тест з 6-хвилинною ходьбою, анкетування за опитувальниками CAT і mMRC, спірографічне дослідження, ультразвукове дослідження (УЗД) серця і судин. Визначалися рівні в крові С-реактивного білка (С-РБ), фібриногену, NT-proBNP. Результати та обговорення. У хворих на ХОЗЛ із супутньою ІХС куріння асоціювалося з більш вираженими симптомами та задишкою (опитувальники CAT і mMRC), гіршою переносимістю фізичного навантаження за даними тесту з 6-хвилинною ходьбою. У групі курців медіана життевої ємності легень була в 1,26 разу нижче, ніж у некурців. Медіана форсованої життєвої ємності легень у групі хворих на ХОЗЛ та ІХС (ІІ група) мала значення 59,49 % і виявилася в 1,18 разу статистично значимо нижчою показника в групі некурців (I група) (t = 5,04; р 0,05). Показник ОФВ1 у пацієнтів, які курять, був у 1,15 разу статистично значимо нижчим у порівнянні з показником хворих на ХОЗЛ та ІХС, які не курять (t

Дод.точки доступу:
Крахмалова, Е.О.
Экземпляры: всего 1 : чит.зал періодичних видань, рук.,кат. (1 экз.)
Свободны: всего 1 : чит.зал періодичних видань, рук.,кат. (1 экз.)
Знайти схожі

Пасієшвілі, Л. М.
Прогредієнтність перебігу остеопенічного синдрому у пацієнтів з коморбідністю остеоартрозу та ожиріння [Текст] / Л. М. Пасієшвілі, К. І. Терешкін // Український терапевтичний журнал = Ukrainian Therapeutical Journal. - 2018. - № 2. - С. 34-39. - Бібліогр. в кінці ст. . - ISSN 1605-7295
MeSH-головна:
КОСТЕЙ БОЛЕЗНИ МЕТАБОЛИЧЕСКИЕ (диагностика, кровь, метаболизм, этиология)
ОСТЕОАРТРИТ (диагностика, патофизиология, рентгенография)
ОЖИРЕНИЕ (метаболизм, патофизиология)
КОМОРБИДНОСТЬ
Анотація: Мета роботи: визначення впливу гормональної активності жирової тканини та поліморфізму Bsml c.IVS7 GA, rs1544410 гена рецепторів вітаміну D (VDR) на формування остеопенічних станів у осіб молодого віку з остеоартрозом (ОА) та ожирінням. Матеріали та методи. Обстежено 96 пацієнтів молодого віку (до 45 років) з сукупним перебігом ОА та ожиріння і 34 особи з ОА без ожиріння. Антропометричними критеріями ожиріння вважався індекс Кетлє або індекс маси тіла (ІМТ). Оцінку функціонального стану опорнорухового апарату та аналіз показників альго-функціональної активності визначали при використанні тест-опитувальника WOMAC. Вимірювання МЩКТ проводили за допомогою двохенергетичної рентгенівської абсорбціометрії (DЕXA) на апараті HOLOGIC Explorer QDR W Series Bone Densitometer (USA). В сироватці крові визначали вміст апеліну-13 (методом ІФА) з використанням набору реактивів «Human» (Німеччина). Поліморфізм гену досліджували в геномі людини методом полімеразної ланцюгової реакції в режимі реального часу за допомогою набору VDR (Bsml c.IVS7 GA, rs1544410) «Мутація рецептора вітаміну D». Статистичний аналіз даних проводили з використанням комп’ютерного пакета прикладних програм Stata 12.1; статистичну обробку - з використанням W-критерію Шапіро-Уілка, Пірсона, а однорідність дисперсій – критерію Левена. Результати та їх обговорення. Визначено збільшення рівню адіпокіну апеліну-13 в сироватці крові означених пацієнтів, вміст якого залежав від рентгенологічної стадії захворювання та показників альго-функціональної активності за індексом WOMAC та не мав залежності від ІМТ. Також встановлено, що переважна більшість пацієнтів молодого віку з ОА та надлишковою вагою або ожирінням мала несприятливий ВВ-генотип гену рецепторів вітаміну D, що проявлялося більш тяжкими рентгенологічними стадіями захворювання, розвитком остеопенічних станів та збільшенням вмісту апеліну. Висновки. Серед пацієнтів на остеоартроз та ожиріння доволі часто (45,8%) проти групи контролю (11,5%) зустрічається несприятливий ВВ-варіант мутації G63980A гену рецептора вітаміну D (VDR), що підтверджується у таких пацієнтів рентгенологічним прогресуванням ураження суглобів та формуванням остеопенічних станів (75,9%). Перебіг остеоартрозу у осіб молодого віку з надлишковою вагою або ожирінням відбувається на тлі підвищення рівню адипоцитокіну апеліну, вміст якого різниться в залежності від поліморфних варіантів гену VDR, не залежить від ступеню ожиріння, але має залежність від рентгенологічної стадії захворювання.

Дод.точки доступу:
Терешкін, К.І.
Экземпляры: всего 1 : чит.зал періодичних видань, рук.,кат. (1 экз.)
Свободны: всего 1 : чит.зал періодичних видань, рук.,кат. (1 экз.)
Знайти схожі

Копиця, М. П.
Васкулоендотеліальний фактор росту А та поліморфізм G634C гена ВЕФР-А у хворих на гострий інфаркт міокарда [Текст] / М. П. Копиця, І. М. Кутя // Український терапевтичний журнал = Ukrainian Therapeutical Journal. - 2018. - № 2. - С. 40-45. - Бібліогр. в кінці ст. . - ISSN 1605-7295
MeSH-головна:
ИНФАРКТ МИОКАРДА (генетика, диагностика, кровь, метаболизм, патофизиология, ультрасонография)
ПОЛИМОРФИЗМ ГЕНЕТИЧЕСКИЙ (физиология)
ЭНДОТЕЛИАЛЬНЫЕ ФАКТОРЫ РОСТА (генетика, диагностическое применение)
Анотація: Мета роботи — вивчити асоціацію поліморфних варіантів гена ВЕФР-A (G634C) з факторами серцево-судинного ризику, ступенем коронарного ушкодження, характером структурно-морфологічних змін лівого шлуночка у хворих на гострий інфаркт міокарда з підйомом сегмента ST (ГІМпST). Матеріали та методи. Обстежено 91 пацієнта з ГІМпST, 70 (76,9 %) чоловіків та 21 (23,1 %) жінку середнього віку (59,21 ± 8,92) року. Рівень ВЕФР-А визначали імуноферментним методом з використанням набору реактивів IBL International GmbH (Німеччина). Дослідження алельного поліморфізму G634C гена ВЕФР-A (rs 2010963) проводили методом полімеразної ланцюгової реакції в реальному часі. Кров для визначення рівня ВЕФР-А та генетичних досліджень забирали на 7-й день ГІМпST. Результати та обговорення. Рівень ВЕФР-А у сироватці крові хворих на ГІМпST, яким проведено реперфузійне втручання (ангіопластика/стентування), був достовірно вищим у порівнянні з групою контролю: 160,33 [83,82—299,62] пг/мл проти 112,30 [75,45—164,65] пг/мл (р = 0,05). При генетичному дослідженні визначено достовірне підвищення концентрації цього цитокіну у носіїв генотипу GG 194,10 [115,02—398,86] пг/мл у порівнянні з групою генотипу GC 148,44 [68,84—221,28] пг/мл (р = 0,047). Частота ГІМпST передньої локалізації за наявності генотипу GC була в 2,58 разу вищою, ніж у групі GG-генотипу (р = 0,027). У групі генотипу GС виявлено достовірне збільшення кінцево-діастолічного об’єму лівого шлуночка (КДО ЛШ) (р = 0,049), кінцево-систолічного об’єму лівого шлуночка (КСО ЛШ) (р = 0,045), кінцево-діастолічного розміру лівого шлуночка (КДР ЛШ) (р = 0,034), кінцево-систолічного розміру лівого шлуночка (КСР ЛШ) (р = 0,035) та маси міокарда лівого шлуночка (ММ ЛШ) (р = 0,04). Висновки. Визначено достовірно вищу концентрацію ВЕФР-А у носіїв генотипу GG у порівнянні з групою GC-генотипу (р = 0,047). Наявність генотипу GC у хворих на ГІМпST асоціюється з більш вираженими змінами геометрії ЛШ.

Дод.точки доступу:
Кутя, І.М.
Экземпляры: всего 1 : чит.зал періодичних видань, рук.,кат. (1 экз.)
Свободны: всего 1 : чит.зал періодичних видань, рук.,кат. (1 экз.)
Знайти схожі

Ємельянова, Н. Ю.
Зв'язок поліморфізму G894Т гена еNOS із розвитком патології пародонта у хворих з бронхокардіальними захворюваннями [Текст] / Н. Ю. Ємельянова, В. Ю. Гальчинська, Т. М. Боднар // Український терапевтичний журнал = Ukrainian Therapeutical Journal. - 2018. - № 2. - С. 46-51. - Бібліогр. в кінці ст. . - ISSN 1605-7295
MeSH-головна:
ПЕРИОДОНТА БОЛЕЗНИ (генетика, диагностика, патофизиология, этиология)
ЛЕГКИХ БОЛЕЗНЬ ХРОНИЧЕСКАЯ ОБСТРУКТИВНАЯ (генетика, осложнения, патофизиология)
ИШЕМИЧЕСКАЯ БОЛЕЗНЬ СЕРДЦА (генетика, осложнения, патофизиология)
Анотація: Мета роботи — встановлення можливого асоціативного зв’язку поліморфізму G894T гена eNOS із ризиком розвитку патології в пародонті пацієнтів на тлі хронічного обструктивного захворювання легень (ХОЗЛ) та ішемічної хвороби серця (ІХС). Матеріали та методи. Було обстежено 171 хворого (115 пацієнтів з ХОЗЛ у поєднанні з ІХС, 29 пацієнтів з ІХС, 27 хворих на ХОЗЛ) та 20 соматично здорових осіб. Методи дослідження: клінічний стоматологічний, полімеразна ланцюгова реакція. Результати та обговорення. Виявлено, що серед хворих з пародонтитом переважали носії генотипів G894T та Т894T (р?2 = 0,0001). Гетерозиготний генотип G894T мали 75,9 % хворих з пародонтитом та 36,8 % осіб контрольної групи без нього, а гомозиготний генотип Т894T виявлявся у 12,7 % хворих та 5,3 % осіб контрольної групи. Це вказує на те, що пацієнти з коморбідною патологією, що є носіями генотипу GG, мають підвищений ризик розвитку атрофічних змін у тканинах пародонта, тоді як генотип ТТ асоціюється з розвитком запальних процесів у тієї же категорії суб’єктів. Висновки. У розвитку патології тканин пародонта пацієнтів з кардіопульмональною патологією певне значення може мати наявність поліморфізму G894T гена eNOS, що стає прогностично важливою ознакою у формуванні групи ризику.

Дод.точки доступу:
Гальчинська, В.Ю.; Боднар, Т.М.
Экземпляры: всего 1 : чит.зал періодичних видань, рук.,кат. (1 экз.)
Свободны: всего 1 : чит.зал періодичних видань, рук.,кат. (1 экз.)
Знайти схожі

Предикторы когнитивной дисфункции у пациентов с хронической сердечной недостаточностью и сниженной фракцией выброса левого желудочка [Текст] / А.С. Солонович [и др.] // Український терапевтичний журнал = Ukrainian Therapeutical Journal. - 2018. - № 2. - С. 52-59. - Библиогр. в конце ст. . - ISSN 1605-7295
MeSH-головна:
КОГНИТИВНОЕ НАРУШЕНИЕ УМЕРЕННОЕ (диагностика, патофизиология, психология, этиология)
СЕРДЕЧНО-СОСУДИСТАЯ НЕДОСТАТОЧНОСТЬ (диагностика, осложнения, патофизиология, психология)
СЕРДЦА ЖЕЛУДОЧКА ЛЕВОГО ДИСФУНКЦИЯ (диагностика, осложнения, патофизиология, психология)
Анотація: Мета роботи — визначити предиктори погіршення когнітивної функції (КФ) у пацієнтів з хронічною серцевою недостатністю (ХСН) і зниженою фракцією викиду лівого шлуночка (ФВ ЛШ). Матеріали та методи. Обстежено 124 пацієнти із ХСН у віці від 18 до 75 років, II—IV функціональних класів (ФК) за NYHA. Когнітивна функція оцінювалася за допомогою короткої шкали дослідження психічного статусу (Mini-Mental State Examination — MMSE), проби Шульте, шкали HADS. Когнітивною дисфункцією (КД) вважалася кількість набраних балів за шкалою MMSE ? 26. Крім стандартного загальноклінічного обстеження проводилися оцінка якості життя за опитувальником The Minnesota Living with Heart Failure Questionnaire (MLHFQ); розрахунок індексу побутової фізичної активності за допомогою анкети Університету Дюка (DASI); тест з 6-хвилинною ходьбою; імуноферментні дослідження (визначення рівня інтерлейкіну 6, NT-proBNP, інсуліну), УЗ-діагностика вазодилатуючої функції ендотелію плечової артерії за допомогою проби з реактивною гіперемією. Статистичні методи: описова статистика (медіана, верхній і нижній квартилі), уніваріантна логістична регресія, мультиваріантна логістична регресія. Результати та обговорення. Когнітивна дисфункція спостерігалася у 68,5 % обстежених і була асоційована з віком (відношення шансів (ВШ) 1,07; 95 % ДІ: 1.03—1.11), тривалістю симптомів ХСН (ВШ 1,02; 95 % ДІ: 1,001—1,03), а також наявністю і тривалістю таких супутніх захворювань, як гіпертонічна хвороба (ГХ) та ішемічна хвороба серця (ІХС) (ВШ 3,46; 95 % ДІ: 1,44—8,30 і ВШ 2,60; 95 % ДІ: 1,14—5,90 відповідно). За даними уніваріантного регресійного аналізу, високий ризик КД мають пацієнти III—IV ФК за NYHA (ВШ 2,68; 95 % ДІ: 1,22—5,87), з гіршою якістю життя за опитувальником MLHFQ (ВШ 1,02; 95 % ДІ: 1,002—1,04) і більш високим рівнем церулоплазміну крові (ВШ 1,02; 95 % ДІ: 1,01—1,03). Поряд з цим, менший ризик виникнення КД був пов’язаний з кращим функціональним статусом пацієнтів (тест з 6-хвилинною ходьбою, індекс DASI (ВШ 0,996; 95 % ДІ: 0,99—0,999 і ВШ 0,96; 95 % ДІ: 0,94—0,99 відповідно), кращою прихильністю до лікування (ВШ 0,77; 95 % ДІ: 0,60—0,98), а також з кращою потік-залежною вазодилататорною відповіддю (ВШ 0,9; 95 % ДІ: 0,83—0,98). За результатами багатовимірного аналізу, незалежними предикторами КД у пацієнтів із ХСН і зниженою ФВ ЛШ є вік, тривалість ГХ, низька прихильність до лікування і рівень церулоплазміну плазми крові. Висновки. Когнітивна дисфункція спостерігається у більшості пацієнтів із ХСН і зниженою ФВ ЛШ і асоційована з віком, тривалістю симптомів ХСН, а також наявністю і тривалістю таких супутніх захворювань, як ГХ і ІХС. Високий ризик КД мають пацієнти III—IV ФК за NYHA, з гіршою якістю життя за опитувальником MLHFQ і більш високим рівнем церулоплазміну крові. Водночас ризик виникнення КД нижче в осіб з кращим функціональним статусом (тест з 6-хвилинною ходьбою, індекс DASI), прихильністю до лікування, а також кращою потік-залежною вазодилататорною відповіддю. За результатами багатовимірного аналізу, незалежними предикторами КД у пацієнтів із ХСН і зниженою ФВ ЛШ є вік, тривалість ГХ, незадовільна прихильність до лікування і рівень церулоплазміну плазми крові.

Дод.точки доступу:
Солонович, А.С. ; Ляшенко, А.В.; Мхитарян, Л.С.; Гавриленко, Т.И.
Экземпляры: всего 1 : чит.зал періодичних видань, рук.,кат. (1 экз.)
Свободны: всего 1 : чит.зал періодичних видань, рук.,кат. (1 экз.)
Знайти схожі

Заздравнов, А. А.
Саліваційні розлади при анкілозивному спондилоартриті як чинник ороезофагеальної альтерації [Текст] / А. А. Заздравнов // Український терапевтичний журнал = Ukrainian Therapeutical Journal. - 2018. - № 2. - С. 60-64. - Бібліогр. в кінці ст. . - ISSN 1605-7295
MeSH-головна:
СПОНДИЛИТ АНКИЛОЗИРУЮЩИЙ (диагностика, иммунология, осложнения, патофизиология)
СЛЮНООТДЕЛЕНИЕ (иммунология, физиология)
ЭЗОФАГИТ (диагностика, патофизиология, этиология)
Анотація: Мета роботи — дослідити особливості ураження ороезофагеальної ділянки травного тракту у хворих на анкілозивний спондилоартрит (АС) залежно від стану салівації. Матеріали та методи. Було обстежено 50 хворих на АС, у яких специфічні езофагеальні скарги виникали не менше 1 разу на тиждень. Усім хворим була проведена сіалометрія та езофагоскопія. Отримані результати порівнювали з результатами контрольної групи — 20 практично здорових осіб віком 40—50 років. Статистична обробка результатів включала визначення t-критерію Стьюдента, коефіцієнта асоціації Юла, критерію ?*. Результати та обговорення. За результатами ендоскопічного дослідження пацієнтів розділили на дві групи. Основну групу склали 26 хворих на АС та ерозивний езофагіт, до групи порівняння увійшли 24 пацієнти з АС без ерозивних ушкоджень слизової оболонки стравоходу. Встановлено, що ксеростомія турбувала більш ніж половину пацієнтів основної групи та чверть хворих групи порівняння. Виявлено прямий асоціативний зв’язок між відчуттям сухості в роті та ерозивним езофагітом. Також встановлено існування асоціативного зв’язку між ерозивним ураженням стравоходу та наявністю глоситу та/або стоматиту. Спостерігалось зменшення стимульованої секреції слини як в обох групах хворих порівняно зі здоровими особами, так і при міжгруповому порівнянні. Базальна салівація була зменшеною у хворих основної групи порівняно з пацієнтами групи порівняння й особами групи контролю. Водночас означений показник у хворих групи порівняння не мав відмінностей з аналогічним показником осіб групи контролю. Такі дані свідчили про відносну декомпенсацію слинних секреторних механізмів у хворих групи порівняння, які ще в змозі забезпечувати базальну секрецію, проте швидко виснажуються при їх стимуляції. В умовах пригнічення обох типів салівації формується підґрунтя для виникнення альтеративних змін ороезофагеальної ділянки. Встановлено, що показники базальної та стимульованої салівації у хворих з 3-ю клініко-рентгенологічною стадією були меншими порівняно з аналогічними у пацієнтів з 2-ю стадією АС. Саліваційну дисфункцію можна вважати позасуглобовим проявом АС, який відіграє провідну роль у формуванні уражень стравоходу і на який впливає як тривалість захворювання, так і його розтягнута в часі запальна активність. Висновки. Саліваційна дисфункція притаманна хворим на АС. Вона проявляється ксеростомією, пригніченням базальної та стимульованої салівації. Як орган-мішень для альтерації при гіпосаліваційній дисфункції у хворих на АС виступає ороезофагеальна ділянка травного тракту. Ерозивний езофагіт у хворих на АС формується на тлі зниження як базальної, так і стимульованої салівації. Взаємопов’язане та симультанне ураження стравоходу й органів ротової порожнини у пацієнтів з РА є наслідком гіпосалівації та порушень механізмів цитопротекції, які виникли в результаті тривалого імунозапального процесу.

Экземпляры: всего 1 : чит.зал періодичних видань, рук.,кат. (1 экз.)
Свободны: всего 1 : чит.зал періодичних видань, рук.,кат. (1 экз.)
Знайти схожі

10.

Поліморфізм гена бета1-адренорецепторів та віддалений прогноз хворих із серцевою недостатністю [Текст] / С. М. Пивовар [та ін.] // Український терапевтичний журнал = Ukrainian Therapeutical Journal. - 2018. - № 2. - С. 65-73. - Бібліогр. в кінці ст. . - ISSN 1605-7295
MeSH-головна:
СЕРДЕЧНО-СОСУДИСТАЯ НЕДОСТАТОЧНОСТЬ (генетика, диагностика, метаболизм, патофизиология)
ПОЛИМОРФИЗМ ГЕНЕТИЧЕСКИЙ (генетика, физиология)
РЕЦЕПТОРЫ АДРЕНЕРГИЧЕСКИЕ БЕТА-1 (генетика, классификация, физиология)
Анотація: Мета роботи — дослідити вплив поліморфізму гена ?1-адренорецепторів (?1-АР) на віддалений прогноз хворих із серцевою недостатністю (СН). Матеріали та методи. Обстежено 195 хворих із СН II—IV ФК за NYHA (130 чоловіків та 65 жінок, середній вік (61,7 ± 2,9) року). Критеріями включення були: підписання інформованої згоди, систолічна дисфункція лівого шлуночка (ЛШ). Контрольну групу склали 30 осіб відповідного віку та статі без ознак СН. Титрування дози ?-адреноблокаторів проводили відповідно до рекомендацій Європейського товариства кардіологів з діагностики та лікування СН (2016). Для визначення типу поліморфізму гена ?1-АР проводили забір венозної крові з подальшим виділенням ДНК із лімфоцитів за методом Вольфганга. Були синтезовані праймери гена ?1-АР (за двома алелями — 49 и 389). За допомогою полімеразної ланцюгової реакції в реальному часовому режимі визначали типи поліморфізму гена. Результати та обговорення. У хворих із СН поліморфізм гена ?1-АР типу Ser49Ser зустрічається в 76,9 %, Ser49Gly — в 23,1 %. Поліморфізм гена ?1-АР типу Arg389Arg зустрічається в 53,3 % хворих з хронічною серцевою недостатністю, Gly389Arg — у 40 %, 7,7 % пацієнтів є гомозиготами за Gly389. Гаплотип гена ?1-АР типу Ser49Ser-Arg389Arg зустрічається у 40,5 % хворих із СН, 28,7 % пацієнтів мають гаплотип Ser49Ser-Gly389Arg, 10,3 % — Ser49Gly-Gly389Arg, 12,8 % — Ser49Gly-Arg389Arg та 7,7 % — Ser49Ser-Gly389Gly. Виявлено зв’язок поліморфізму гена ?1-АР з морфофункціональними параметрами серця при СН: хворі з поліморфізмом Ser49Gly мають більші розміри ЛШ (на 20,4 %) порівняно з гомозиготами (Ser49Ser); хворі з поліморфізмом типу Gly389Gly мають більші розміри лівого передсердя (на 22,5 %) та правого шлуночка (на 42,3 %) у порівнянні з гетерозиготними (Gly389Arg). Хворі із СН та гаплотипом Ser49Ser-Gly389Gly мають нижчу ЧСС, достовірно більші порожнини лівого передсердя (на 22,5 %) та правого шлуночка (на 42,3 %), а також негативну динаміку фракції викиду ЛШ (на — 5,2 %) протягом року. Найбільш позитивний вплив ?-адреноблокаторів спостерігається у хворих із СН та гаплотипом Ser49Ser-Arg389Arg гена ?1-АР. Згідно з проспективним спостережним дослідженням перебігу СН упродовж 5 років, незважаючи на застосування бісопрололу, у хворих із СН, незалежно від поліморфізму гена ?1-АР, відбувається погіршення систолічної функції ЛШ (зменшення величини фракції викиду) на тлі невисокої ЧСС. Найбільша смертність спостерігається у хворих з поліморфізмом гена ?-адреноблокаторів Gly389Gly (55,6 %). Восьмирічна смертність хворих із СН має тенденцію до збільшення у гомозиготних носіїв алеля Ser49Ser ?1-АР порівняно з гетерозиготними Ser49Gly (на 12,6 %; р 0,05), та Gly389Gly (на 16,4 %; р = 0,064) порівняно з Arg389Gly. Висновки. Хворі з поліморфізмом Ser49Gly мають більші розміри ЛШ у порівнянні з гомозиготами (Ser49Ser); хворі з поліморфізмом типу Gly389Gly мають більші розміри лівого передсердя та правого шлуночка у порівнянні з гетерозиготними (Gly389Arg). Хворі із СН та гаплотипом Ser49Ser-Gly389Gly мають нижчу ЧСС, достовірно більші порожнини лівого передсердя та правого шлуночка, а також негативну динаміку фракції викиду ЛШ протягом року. Найбільш позитивний вплив ?-адреноблокаторів спостерігається у хворих із СН та гаплотипом Ser49Ser-Arg389Arg гена ?1-АР. Упродовж 5 років, незважаючи на застосування бісопрололу, у хворих із СН, незалежно від поліморфізму гена ?1-АР, відбувається погіршення систолічної функції ЛШ на тлі невисокої ЧСС. Найбільша смертність спостерігається у хворих з поліморфізмом гена ?1-АР Gly389Gly. Восьмирічна смертність хворих має тенденцію до збільшення у гомозиготних носіїв алеля Ser49Ser ?1-АР.

Дод.точки доступу:
Пивовар, С.М.; Рудик, Ю.С.; Лозик, Т.В.; Кротова, О.Б.
Экземпляры: всего 1 : чит.зал періодичних видань, рук.,кат. (1 экз.)
Свободны: всего 1 : чит.зал періодичних видань, рук.,кат. (1 экз.)
Знайти схожі

11.

Ефективність диференційованої терапії блокаторами ренін-ангіотензин-альдостеронової системи у пацієнтів із серцевою недостатністю та цукровим діабетом 2 типу [Текст] / Ю. С. Рудик [та ін.] // Український терапевтичний журнал = Ukrainian Therapeutical Journal. - 2018. - № 2. - С. 74-80. - Бібліогр. в кінці ст. . - ISSN 1605-7295
MeSH-головна:
СЕРДЕЧНО-СОСУДИСТАЯ НЕДОСТАТОЧНОСТЬ (диагностика, кровь, лекарственная терапия, патофизиология, ультрасонография)
ДИАБЕТ САХАРНЫЙ, ТИП 2 (лекарственная терапия, патофизиология)
РЕНИН-АНГИОТЕНЗИНА СИСТЕМА (действие лекарственных препаратов)
АДРЕНЕРГИЧЕСКИЕ АЛЬФА-АНТАГОНИСТЫ (терапевтическое применение, фармакокинетика)
Анотація: Мета роботи — оцінити ефективність диференційованої терапії іАПФ та БРА II пацієнтів із серцевою недостатністю із збереженою фракцією викиду лівого шлуночка (СНзберФВ ЛШ) та цукровим діабетом (ЦД 2) типу в залежності від поліморфізму М235Т гена ATG. Матеріали та методи. Досліджували 83 хворих із СНзберФВ ЛШ II—II ФК за класифікацією NYHA з ФВ ? 45 % та ЦД 2 типу. Для визначення генотипів поліморфного гена АТГ М235Т проводили молекулярно-генетичне тестування ДНК методом ПЛР. Рівень NT-proBNP, ST2 у сироватці крові визначали методом ІФА. Допплєрокардіографічне дослідження проводили ультразвуковим методом за допомогою апарата Vivid 3. Статистичну обробку даних проводили з використанням пакета статистичних програм Statistica v.10.0. Результати та обговорення. Після визначення генотипу хворих було розподілено на чотири групи: перша — носії алеля Т, яким призначено раміприл, друга — носії алеля Т, яким призначено валсартан, третя та четверта — пацієнти з генотипом ММ, які отримували раміприл та валсартан відповідно. Через 12 міс терапії пацієнти були обстежені повторно. Виявлено, що у носіїв алеля Т, що приймали валсартан, артеріальний тиск (АТ) знижувався краще, ніж при терапії раміприлом (р 0,05). Методом багатофакторного регресійного аналізу отримано модель оцінки розвитку несприятливих подій у хворих із СНзберФВ та ЦД 2 типу, що характеризувалась високим ступенем достовірності (p 0,0001) і пояснювала більше 86 % розвитку подій (коефіцієнт детермінації скоригований R2

Дод.точки доступу:
Рудик, Ю.С.; Меденцева, О.О.; Кравченко, І.Г.; Лозик, Т.В.
Экземпляры: всего 1 : чит.зал періодичних видань, рук.,кат. (1 экз.)
Свободны: всего 1 : чит.зал періодичних видань, рук.,кат. (1 экз.)
Знайти схожі

12.

Ісаєва, Г. С.
Саркопенія як фактор ризику хронічних неінфекційних захворювань [Текст] / Г. С. Ісаєва, М. Ю. Мєлікова, M. М. Вовченко // Український терапевтичний журнал = Ukrainian Therapeutical Journal. - 2018. - № 2. - С. 81-86. - Бібліогр. в кінці ст. . - ISSN 1605-7295
MeSH-головна:
САРКОПЕНИЯ (диагностика, диетотерапия, лекарственная терапия, осложнения, патофизиология)
БОЛЕЗНЬ, ПРЕДРАСПОЛОЖЕННОСТЬ (диагностика, патофизиология, этиология)
Анотація: У статті підсумовано дані щодо сучасної діагностики саркопенії і ведення пацієнтів з цим захворюванням. Продемонстровано важливість цієї проблеми, а також те, що лікарі не завжди виявляють саркопенію і не приділяють належної уваги цьому захворюванню. У той же час, саркопенія є фактором ризику розвитку хронічних неінфекційних захворювань і обов’язково потребує корекції. Дієтичні втручання є важливою складовою ведення пацієнтів, хворих на саркопенію. У статті представлено сучасні підходи до дієтичної корекції при саркопенії, що включають підвищення вмісту білка в раціоні, призначення вітаміну D і омега-3 поліненасичених жирних кислот.

Дод.точки доступу:
Мєлікова, М.Ю.; Вовченко, M.М.
Экземпляры: всего 1 : чит.зал періодичних видань, рук.,кат. (1 экз.)
Свободны: всего 1 : чит.зал періодичних видань, рук.,кат. (1 экз.)
Знайти схожі

13.

Журавльова, Л. В.
Особливості лікування артеріальної гіпертензії у хворих на цукровий діабет 2 типу [Текст] / Л. В. Журавльова, Т. С. Бутова, В.О. Шевченко // Український терапевтичний журнал = Ukrainian Therapeutical Journal. - 2018. - № 2. - С. 87-90. - Бібліогр. в кінці ст. . - ISSN 1605-7295
MeSH-головна:
ГИПЕРТЕНЗИЯ (лекарственная терапия, метаболизм)
ДИАБЕТ САХАРНЫЙ, ТИП 2 (патофизиология)
КОМОРБИДНОСТЬ
Анотація: На сьогодні більш ніж у половини хворих на цукровий діабет 2 типу встановлена артеріальна гіпертензія. Наявність коморбідних захворювань вимагає оптимального підходу в лікуванні. У статті представлено огляд сучасних рекомендацій щодо лікування артеріальної гіпертензії при захворюванні на цукровий діабет 2 типу.

Дод.точки доступу:
Бутова, Т.С.; Шевченко, В.О.
Экземпляры: всего 1 : чит.зал періодичних видань, рук.,кат. (1 экз.)
Свободны: всего 1 : чит.зал періодичних видань, рук.,кат. (1 экз.)
Знайти схожі

14.

Сова, С. Г.
Хвороби цивілізації: печінка і поліморбідний метаболічний континуум [Текст] / С. Г. Сова // Український терапевтичний журнал = Ukrainian Therapeutical Journal. - 2018. - № 2. - С. 91-103. - Бібліогр. в кінці ст. . - ISSN 1605-7295
MeSH-головна:
МЕТАБОЛИЧЕСКИЙ СИНДРОМ X (диагностика, метаболизм, осложнения, патофизиология, этиология)
ПЕЧЕНИ БОЛЕЗНИ (диагностика, метаболизм, эпидемиология, этиология)
Анотація: У статті розглядається роль печінки в обміні ліпопротеїдів та можливості корекції його порушень в межах метаболічного синдрому як найбільш типового вияву поліморбідної патології сучасної цивілізації.

Экземпляры: всего 1 : чит.зал періодичних видань, рук.,кат. (1 экз.)
Свободны: всего 1 : чит.зал періодичних видань, рук.,кат. (1 экз.)
Знайти схожі

15.

Чернишов, В. А.
Звіт про роботу Експертної проблемної комісії "Терапія" МОЗ та НАМН України за перше півріччя 2018 року [Текст] / В. А. Чернишов // Український терапевтичний журнал = Ukrainian Therapeutical Journal. - 2018. - № 2. - С. 104-105 . - ISSN 1605-7295
MeSH-головна:
ТЕРАПЕВТИЧЕСКИЕ МЕТОДЫ И СРЕДСТВА (классификация, тенденции)
НАУЧНЫЕ ИССЛЕДОВАНИЯ, ЭКСПЕРТНАЯ ОЦЕНКА ЗНАЧИМОСТИ (законодательство и юриспруденция, методы, тенденции)

Экземпляры: всего 1 : чит.зал періодичних видань, рук.,кат. (1 экз.)
Свободны: всего 1 : чит.зал періодичних видань, рук.,кат. (1 экз.)
Знайти схожі

© Міжнародна Асоціація користувачів і розробників електронних бібліотек і нових інформаційних технологій
(Асоціація ЕБНІТ)