Бібліотека БДМУ

Головна

Спрощенний режим

Опис

Бази даних

Періодичні видання - результати пошуку

Вид пошуку

К Н И Г И

Періодичні видання

Дисертації та автореферати

Фонд рідкісних видань

Електронна Навчальна література

Публікації засновників кафедр БДМУ

Нововведення у сфері охорони здоров'я

Календар пам'ятних дат

Доступ до повнотекстових книг Springer Nature (через IP-адреси БДМУ)

Зона пошуку

Формат представлення знайдених документів:
повний	інформаційний	короткий

Відсортувати знайдені документи за:
автором	назвою	роком видання	типом документа

Пошуковий запит: <.>II=УУ11/2019/4<.>

Загальна кiлькiсть документiв : 9
Показанi документи с 1 за 9

Імуносупресивна терапія у хворих на міокардит: обґрунтування для використання в клінічній практиці [Текст] / В. М. Коваленко [та ін.] // Український кардіологічний журнал. - 2019. - № 4. - С. 7-18
MeSH-головна:
МИОКАРДИТ (иммунология, лекарственная терапия)
МАГНИТНОГО РЕЗОНАНСА ИЗОБРАЖЕНИЕ (использование, методы)
ИММУНОСУПРЕССИЯ
ГЛЮКОКОРТИКОИДЫ (терапевтическое применение)
Анотація: Мета роботи – оцінити ефективність і безпечність застосування імуносупресивної терапії глюкокортикоїдами у хворих на міокардит. Матеріали і методи. Обстежено 145 хворих на міокардит, які залежно від наявності збереженої ( 40 %) або зниженої (≤ 40 %) фракції викиду (ФВ) лівого шлуночка (ЛШ) були розділені на групи: 1-шу групу становили 90 хворих на міокардит зі зниженою ФВ ЛШ, які характеризувалися тяжким перебігом захворювання; 2-гу групу становили 55 хворих на міокардит зі збереженою ФВ ЛШ. Залежно від прийому імуносупресивної терапії хворі 1-ї та 2-ї груп були розділені на підгрупи 1А (n=50) та 2А (n=30), у яких глюкокортикоїди (ГК) не застосовували, та 1Б (n=40) і 2Б (n=25), котрі пройшли 6-місячний курс лікування ГК. Хворі підгруп 1Б та 2Б протягом 3 міс отримували метилпреднізолон у дозі 0,25 мг/кг на добу або преднізолон у зіставній дозі, далі поступово знижували дозу на 1 мг у тиждень до повної відміни препарату через 6 міс від початку лікування. Аналіз результатів обстежень проводили в 1-й місяць від виникнення міокардиту до призначення ГК, через 6 та через 24 міс спостереження. Усім хворим проводили комплексне клінічне обстеження, холтерівське моніторування ЕКГ, ехокардіографію, магнітно-резонансну томографію (МРТ) серця та дослідження імунного статусу. Через 24 міс спостереження оцінювали частоту серцево-судинних подій та побічних явищ терапії ГК. Результати та обговорення. У хворих підгрупи 1Б через 6 міс поліпшувалася скоротлива здатність ЛШ (збільшувалися ФВ на 19,1 % та поздовжня глобальна систолічна деформація – на 27,2 %) і зменшувався його кінцеводіастолічний об’єм (на 20,1 %) на тлі зменшення кількості сегментів ЛШ, в яких визначалися запальні зміни, та зменшувався вміст прозапальних цитокінів і кардіоспецифічних автоантитіл порівняно з хворими підгрупи 1А. У хворих підгрупи 2Б застосування ГК не асоціювалося з поліпшенням показників скоротливої здатності й об’ємів ЛШ, зменшенням частоти порушень ритму і провідності та кількості сегментів ЛШ, уражених запальними і фібротичними змінами через 6 міс спостереження порівняно з хворими підгрупи 2А, однак супроводжувалося виникненням типових для ГК побічних явищ (ожиріння – в 12,0 %, артеріальної гіпертензії – у 8,0 %, цукрового діабету – у 8,0 %, ерозивного ураження шлунка та шлунково-кишкових кровотеч – у 16,0 %, функціонального гіперкортицизму – у 36,0 % випадків) протягом 24 міс від початку їх застосування. За даними багатофакторного регресійного аналізу, предикторами ефективності імуносупресивної терапії щодо наявності ФВ ЛШ 40 % через 6 міс лікування у хворих з тяжким перебігом гострого міокардиту можуть бути: величини поздовжньої і циркулярної глобальної систолічної деформації ЛШ ≥ 8,0 % і ≥ 7,5 % відповідно, відсутність відстроченого контрастування при проведенні МРТ серця, рівень експресії toll-like рецепторів 2-го типу ≥ 8 середньої інтенсивності флуоресценції та toll-like рецепторів 4-го типу ≥ 15 середньої інтенсивності флуоресценції. Висновки. Використання імуносупресивної терапії ГК може бути доцільним у хворих з тяжким перебігом гострого міокардиту зі зниженою ФВ ЛШ для зменшення об’єму порожнини ЛШ і поліпшення його скоротливої функції вже через 6 міс спостереження. У хворих зі збереженою ФВ ЛШ призначення ГК у рутинній клінічній практиці не доцільне, оскільки їх застосування не асоціюється з поліпшенням структурно-функціонального стану серця та зменшенням частоти порушень ритму і провідності, і при цьому призводить до виникнення типових побічних ефектів.

Дод.точки доступу:
Коваленко, В. М.; Несукай, О. Г.; Чернюк, С. В.; Кириченко, Р. М.; Тітов, Є. Ю.; Гіреш, Й. Й.
Экземпляры: всего 1 : чит.зал періодичних видань, рук.,кат. (1 экз.)
Свободны: всего 1 : чит.зал періодичних видань, рук.,кат. (1 экз.)
Знайти схожі

Сімейна гіперхолестеринемія: етіопатогенез, діагностика, лікування та стан проблеми в Україні [Текст] / О. І. Мітченко [та ін.] // Український кардіологічний журнал. - 2019. - № 4. - С. 23-31
MeSH-головна:
ГИПЕРЛИПОПРОТЕИНЕМИЯ II ТИПА (диагностика, терапия, этиология)
СЕРДЕЧНО-СОСУДИСТЫЕ БОЛЕЗНИ
МЕДИЦИНСКОЕ ОБСЛЕДОВАНИЕ ОБЯЗАТЕЛЬНОЕ (методы)
УКРАИНА
Анотація: Сімейна гіперхолестеринемія (СГ) – одне з найпоширеніших автосомно-домінантно спадкових захворювань людини. Найчастіше СГ викликається домінантною мутацією гена, відповідального за синтез мембранних рецепторів до ліпопротеїнів низької щільності (ЛПНЩ), які видаляють ЛПНЩ із плазми крові. У результаті в осіб з мутацією цього гена з народження значно підвищено рівень холестерину ЛПНЩ у крові. СГ опосередковує прискорений розвиток серцево-судинних захворювань атеросклеротичної природи, особливо ішемічної хвороби серця (ІХС), тому рівень серцево-судинної смертності в популяції таких хворих надзвичайно високий. У статті сконцентрована увага на тому, що основна загроза цих змін ліпідного спектра полягає в ранній і швидкій ініціації атеросклеротичних уражень коронарних судин: у пацієнтів із гетерозиготною СГ із рівнем загального холестерину 8-15 ммоль/л ІХС зазвичай розвивається у віці до 55 та 60 років, тоді як у гомозиготних пацієнтів із рівнем загального холестерину 12-30 ммоль/л ІХС маніфестує на початку життя, і якщо їх не лікувати, то смерть настає вже у віці до 20 років. Наведено характеристику основних генетичних змін при СГ і частоти їх виявлення в популяції. Представлено визначення варіантів клінічного скринінгу при СГ: таргетного, опортуністичного, універсального, каскадного, а також розгорнутий алгоритм діагностики СГ за критеріями Мережі голландських ліпідних клінік (Dutch Lipid Clinic Network – DLCN). Представлено основні принципи немедикаментозного та трикрокового медикаментозного лікування СГ. Також у статті наведено клінічний випадок гомозиготної СГ із урахуванням особливостей перебігу захворювання, результатів лабораторних та інструментальних досліджень та поетапного лікування у відділі дисліпідемій ННЦ «Інститут кардіології імені акад. М.Д. Стражеска» НАМН України. Представлено епідеміологічні дані проведеного українського популяційного дослідження щодо можливої поширеності СГ в Україні. Надано попередній аналіз Українського реєстру хворих із СГ як національного фрагмента міжнародного реєстру ScreenProFH та європейського реєстру EAS-FHSC.

Дод.точки доступу:
Мітченко, О. І.; Романов, В. Ю.; Чулаєвська, Н. М.; Тімохова, К. О.
Экземпляры: всего 1 : чит.зал періодичних видань, рук.,кат. (1 экз.)
Свободны: всего 1 : чит.зал періодичних видань, рук.,кат. (1 экз.)
Знайти схожі

Гострий інфаркт міокарда в осіб молодого віку: особливості патогенезу, перебігу хвороби і обґрунтування стратегії запобігання ускладненням [Текст] / О. М. Пархоменко [та ін.] // Український кардіологічний журнал. - 2019. - № 4. - С. 32-43
MeSH-головна:
ИНФАРКТ МИОКАРДА (этиология)
ЭНДОТЕЛИЙ (патофизиология)
ГИПЕРЛИПОПРОТЕИНЕМИЯ II ТИПА
КОРОНАРНАЯ АНГИОГРАФИЯ (использование, методы)
МАГНИТНОГО РЕЗОНАНСА ИЗОБРАЖЕНИЕ (использование, методы)
ДИЛАТАЦИЯ
ФАКТОРЫ РИСКА
МОЛОДЫЕ
Анотація: Ретроспективно і проспективно досліджено 835 хворих з гострим інфарктом міокарда (ГІМ) віком менше 45 років та старшої вікової групи. Залежно від віку хворих розділили на дві групи: 45 років та ≥ 45 років. У 189 пацієнтів віком менше 45 років головними чинниками ризику, які призвели до розвитку ГКС, були чоловіча стать (відношення шансів (ВШ) 6,58; 95 % довірчий інтервал (ДІ) (2,64-16,41)), куріння (ВШ 2,02; 95 % ДІ (1,44-2,82)) та сімейний анамнез передчасного розвитку ішемічної хвороби серця (ВШ 1,75; 95 % ДІ (1,21-2,54)). За даними коронароангіографії у хворих з ГІМ віком менше 45 років частіше не виявляли гемодинамічно значущого ураження коронарних судин, а розвиток ГІМ мав інший характер і був обумовлений іншими причинами – аневризми коронарних артерій, м’язові місточки, коронароспазм, спонтанні дисекції. Встановлено, що 10 % пацієнтів молодого віку, які не мали обструктивного ураження коронарних судин, за даними магнітно-резонансної томографії (МРТ) мали вогнищевий міокардит. Проте відзначено, що у хворих віком менше 45 років наявність сімейної гіперхолестеринемії може впливати на розвиток ГІМ. Так, за критеріями DLCNS, сімейну гіперхолестеринемію частіше реєстрували у хворих молодого віку, ніж у хворих віком понад 45 років (7,34 та 1,32 % (р0,05)). Госпітальний перебіг ГІМ у осіб молодого віку був більш сприятливий, із меншою кількістю ускладнень. Дані дослідження потокозалежної вазодилатації показали, що пацієнти молодого віку мають гіршу функцію ендотелію в 1-шу добу ГІМ (р

Дод.точки доступу:
Пархоменко, О. М.; Лутай, Я. М.; Іркін, О. І.; Білий, Д. О.; Степура, А. О.; Кушнір, С. П.; Скаржевський, О. А.; Шумаков, О. В.
Экземпляры: всего 1 : чит.зал періодичних видань, рук.,кат. (1 экз.)
Свободны: всего 1 : чит.зал періодичних видань, рук.,кат. (1 экз.)
Знайти схожі

Реабілітація пацієнтів із серцево-судинними захворюваннями: історичні віхи, сучасні підходи, місце в клінічній практиці та виклики [Текст] / В. О. Шумаков [та ін.] // Український кардіологічний журнал. - 2019. - № 4. - С. 44-55
MeSH-головна:
ИНФАРКТ МИОКАРДА (реабилитация)
ФИЗИЧЕСКАЯ КУЛЬТУРА ЛЕЧЕБНАЯ (использование, методы)
Анотація: У лікуванні пацієнтів з інфарктом міокарда особливе місце належить кардіореабілітації (КР), яку сьогодні позиціонують як багатогранну мультидисциплінарну науку, що об’єднана з превентивною кардіологією. КР передбачає фізичні тренування, психологічну реабілітацію, заняття із соціальним працівником (мотивація повернення до праці); у межах консультацій і навчальних програм обговорюються питання вторинної профілактики, що передбачають модифікацію чинників ризику, стимулюють прихильність до фізичної активності та медикаментозного лікування. Мета КР полягає у максимальному відновленні фізичного, психоемоційного та соціального стану пацієнтів з поверненням їх до праці, збереженні якості життя і тривалому утриманні прогресування атеросклерозу. В огляді представлені основні історичні аспекти становлення КР, статистичні показники залучення в програму КР пацієнтів після кардіальної події – інфаркту міокарда, перкутанного коронарного втручання чи коронарного шунтування, висвітлені показання та протипоказання для КР. Наведені дані реєстрів та клінічних обстежень щодо ефективності КР із фізичними тренуваннями у зниженні показників загальної смертності, серцево-судинної смертності, госпіталізацій, поліпшення якості життя, у впливі на показники ліпідного обміну та процеси ремоделювання міокарда. Обговорені питання щодо часу початку КР з фізичними тренуваннями після індексної події, тривалість та інтенсивність аеробних фізичних навантажень, призначення динамічних та статичних навантажень. Однією з головних проблем оцінки ефективності КР лишається наявність безлічі програм у різних країнах і навіть у різних центрах, що обмежує можливість коректного порівняння результатів досліджень. Представлено результати власного дослідження (n=91), у якому 47 пацієнтів пройшли тренування на велоергометрі через 11-45 днів після інфаркту міокарда. Не встановлено відмінності толерантності до фізичного навантаження залежно від часу початку тренувань. Ефективність КР з її фізичною складовою доведена стосовно рівня порогової потужності та показника гемодинамічної вартості виконаної роботи. Проаналізовано результати велоергометрії після тренувань у динаміці при спостереженні протягом 1 року після інфаркту міокарда залежно від часу відновлення коронарного кровообігу в інфарктзалежній коронарній артерії, кількості уражених коронарних артерій та повноти реваскуляризації. На підставі даних провідних асоціацій реабілітації та превентивної кардіології Європи та Америки викладені основні перспективні напрямки подальшого розвитку КР.

Дод.точки доступу:
Шумаков, В. О.; Малиновська, І. Е.; Бабій, Л. М.; Терещенко, Н. М.
Экземпляры: всего 1 : чит.зал періодичних видань, рук.,кат. (1 экз.)
Свободны: всего 1 : чит.зал періодичних видань, рук.,кат. (1 экз.)
Знайти схожі

Радченко, Г. Д.
Легенева гіпертензія: стан проблеми та аналіз роботи референтного центру (дані першого українського реєстру) [Текст] / Г. Д. Радченко, І. О. Живило, Ю. М. Сіренко // Український кардіологічний журнал. - 2019. - № 4. - С. 56-72
MeSH-головна:
ГИПЕРТЕНЗИЯ ЛЕГОЧНАЯ (диагностика)
ДИАГНОСТИЧЕСКИЕ МЕТОДЫ И ПРОЦЕДУРЫ (использование)
ВЫЖИВАЕМОСТИ АНАЛИЗ
ВЫЖИВАЕМОСТИ АНАЛИЗ
Анотація: Мета дослідження – провести аналіз структури пацієнтів, які обстежувалися в спеціалізованому центрі; оцінити виживання хворих із легеневою артеріальною гіпертензією (ЛАГ) та хронічною тромбоемболічною легеневою гіпертензією (ХТЕЛГ), які проходили лікування в українському референтному центрі, та визначити предиктори смерті. Матеріали і методи. Проаналізовано дані 359 хворих з легеневою гіпертензією. Для оцінювання виживання залучено 281 пацієнта (52 (18,5 %) із ХТЕЛГ та 229 (81,5 %) з ЛАГ), які пройшли лікування в центрі легеневої гіпертензії ННЦ «Інститут кардіології імені акад. М.Д. Стражеска» НАМН України. Легеневу гіпертензію діагностували за даними катетеризації правих відділів серця. Виживання оцінювали за методом побудови кривих Каплана – Мейєра. Термін спостереження становив 51 міс. Предиктори визначали за допомогою бінарної логістичної регресії та Сох-регресійного аналізу. Результати та обговорення. Виживання в загальній когорті пацієнтів становило 93,3; 86,8 та 81,5 % на етапах 1, 2 та 3 роки відповідно. Найкраще виживання було в пацієнтів з ЛАГ, асоційованою з природженою вадою серця – ПВС (92,7 %), порівняно з ідіопатичною ЛАГ (67,5 %; long rank р=0,002), ЛАГ, асоційованою із захворюваннями сполучної тканини (49,7 %; long rank р=0,001) та ХТЕЛГ (83,2 %; long rank р=0,04). За даними уніваріантного Cox-аналізу, предикторами смерті були: IV функціональний клас за ВООЗ (відношення шансів (ВШ) = 4,94; 95 % довірчий інтервал (ДІ) 2,12-11,48); наявність асциту (ВШ=4,52; 95 % ДI 2,21-9,24); ЛАГ, асоційована із захворюванням сполучної тканини (ВШ=3,07; 95 % ДI 1,07–8,87); ЛАГ, асоційована із ПВС (ВШ=0,28; 95 % ДI 0,11-0,68); частота скорочень серця на тлі лікування 105 за 1 хв (ВШ=7,85; 95 % ДI 1,83-33,69); офісний систолічний артеріальний тиск (АТ) 100 мм рт. ст. (ВШ 300 пг/мл (ВШ=4,98; 95 % ДI 1,49-16,6); площа правого передсердя 22 см2 (ВШ=14,2; 95 % ДI 1,92-104,89); площа правого шлуночка в діастолу (ВШ=1,08; 95 % ДI 1,03-1,14); площа правого шлуночка в систолу (ВШ=1,08; 95 % ДI 1,02-1,11); підвищення середнього тиску в правому передсерді на 1 мм рт. ст. (ВШ=1,02; 95 % ДI 1,02-1,19). При багатоваріантному Cox-регресійному аналізі незалежними предикторами смерті були наявність асциту, офісний систолічний АТ 100 мм рт. ст. та рівень NT-proBNP 300 пг/мл. ЛАГ, асоційована з ПВС, зменшувала вірогідність смерті. Висновки. Це перші результати дослідження, проведеного в єдиному українському центрі з діагностики та лікування легеневої гіпертензії. Вони демонструють, що структура хворих з ЛАГ в Україні суттєво відрізняється від такої в центрах інших країн, але показники виживання зіставні. Виявлено достатньо прості показники, які можна оцінити в рутинній практиці, котрі є незалежними предикторами смерті.

Дод.точки доступу:
Живило, І. О.; Сіренко, Ю. М.
Экземпляры: всего 1 : чит.зал періодичних видань, рук.,кат. (1 экз.)
Свободны: всего 1 : чит.зал періодичних видань, рук.,кат. (1 экз.)
Знайти схожі

    Резистентна артеріальна гіпертензія: клініко-патогенетичні особливості та предиктори ефективності терапії [Текст] / Л. А. Міщенко [та ін.] // Український кардіологічний журнал. - 2019. - № 4. - С. 77-89
Рубрики: Моксонидин
   Небиволол
   Спиронолактон
   Эплеренон
MeSH-головна:
ГИПЕРТЕНЗИЯ
АНТИГИПЕРТЕНЗИВНЫЕ СРЕДСТВА
Анотація: Мета роботи – дослідити особливості ураження органів-мішеней, нейрогуморального і прозапального статусу та визначити предиктори ефективності антигіпертензивної терапії в пацієнтів із резистентною артеріальною гіпертензією (РАГ). Матеріали і методи. У дослідження залучено 257 пацієнтів з попереднім діагнозом РАГ. Вторинну АГ діагностовано у 8,5 % хворих. На тлі 3 міс лікування трикомпонентною фіксованою комбінацією (ФК) антигіпертензивних препаратів у максимальних дозах виділено пацієнтів з істинною РАГ (n=103) та хворих із псевдорезистентною артеріальною гіпертензією (ПРАГ) (n=132). Проведено порівняльний аналіз клінічних характеристик, ступеня ураження органів-мішеней, особливостей нейрогуморального (концентрація альдостерону плазми (КАП), активний ренін у плазмі, метанефрини в сечі) та прозапального (С-реактивний протеїн (С-РП), інтерлейкін-6 (ІЛ-6), фактор некрозу пухлин α (ФНП-α) в плазмі) статусу між групами. Визначено предиктори ефективності додавання 4-го антигіпертензивного препарату (спіронолактону, еплеренону, небівололу, моксонідину) до потрійної ФК антигіпертензивних препаратів у хворих із РАГ. Результати та обговорення. Пацієнти з РАГ характеризуються вищим рівнем офісного й амбулаторного артеріального тиску (АТ), наявністю до 14 % порушень добового ритму АТ за типом nigh-peaker, високим ранковим приростом АТ. Пацієнти з РАГ мали в 95 % випадків концентричну гіпертрофію лівого шлуночка та у 80 % – атеросклеротичні бляшки в сонних артеріях, суттєве зниження розрахункової швидкості клубочкової фільтрації та збільшення екскреції альбуміну із сечею (ЕАС). Вищий вміст С-РП на 17,3 % (р=0,02), ІЛ-6 на 21,8 % (р=0,01), ФНП-α на 13 % (р=0,003) встановлено в групі РАГ при порівнянні з групою ПРАГ. До предикторів зниження АТ під впливом спіронолактону й еплеренону віднесено КАП (β=0,653; р=0,002), альдостерон-ренінове співвідношення (β=0,542; р=0,003), ЕАС (β=–0,362; р=0,01) і рівень С-РП у крові (β=–0,315; р=0,03). Висновки. Пацієнти з РАГ мають вищий рівень АТ, ураження органів-мішеней, більш виражені ознаки активації системного запалення низької градації й активність симпатоадреналової та ренін-ангіотензин-альдостеронової систем. Найефективнішими препаратами для додавання до потрійної ФК є антагоністи мінералокортикоїдних рецепторів (спіронолактон і еплеренон), під впливом яких досягнення цільового АТ (за даними офісних і амбулаторних вимірювань) у пацієнтів з РАГ становить відповідно 48,5 і 46,9 %. Використання небівололу сприяло нормалізації АТ у 39,7 %, моксонідину – у 41,2 % пацієнтів з РАГ.

Дод.точки доступу:
Міщенко, Л. А.; Купчинська, О. Г.; Матова, О. О.; Сербенюк, К. І.; Гулкевич, О. В.
Экземпляры: всего 1 : чит.зал періодичних видань, рук.,кат. (1 экз.)
Свободны: всего 1 : чит.зал періодичних видань, рук.,кат. (1 экз.)
Знайти схожі

Хронічна серцева недостатність як мультиморбідний стан [Текст] / Л. Г. Воронков [та ін.] // Український кардіологічний журнал. - 2019. - № 4. - С. 90-101
MeSH-головна:
СЕРДЕЧНАЯ НЕДОСТАТОЧНОСТЬ
ДИАБЕТ САХАРНЫЙ
ИНСУЛИНОРЕЗИСТЕНТНОСТЬ
ЖЕЛЕЗО (дефицит)
ПОЧКИ (патофизиология)
КОМОРБИДНОСТЬ
Анотація: Велике значення у клінічному перебігу хронічної серцевої недостатності мають регуляторні та структурно-функціональні порушення з боку інших органів і систем, зокрема нирок, печінки, судин, скелетних м’язів, головного мозку. Зазначені порушення, з одного боку, можуть бути наслідком передіснуючих патологічних станів (артеріальна гіпертензія, цукровий діабет, гіпо- або гіпотиреоз тощо), а з другого боку – свідчити про патофізіологічні зміни, які прогресують, властиві самій по собі хронічній серцевій недостатності. Клінічно актуальними супутніми розладами при цьому синдромі зокрема є інсулінорезистентність і цукровий діабет, ниркова дисфункція, когнітивні й депресивні порушення, периферична міопатія. Для кожного з них характерна тісна патогенетична взаємодія з основним синдромом, наслідком якого є подальше погіршення клінічного прогнозу та якості життя пацієнтів. Облік коморбідних станів при реалізації рекомендованих стандартних підходів до фармакотерапії хронічної серцевої недостатності й використання додаткових терапевтичних засобів, спрямованих на їх подолання, втілює сучасну стратегію персоніфікованого лікування таких пацієнтів.

Дод.точки доступу:
Воронков, Л. Г.; Ляшенко, А. В.; Ткач, Н. А.; Паращенюк, Л. П.
Экземпляры: всего 1 : чит.зал періодичних видань, рук.,кат. (1 экз.)
Свободны: всего 1 : чит.зал періодичних видань, рук.,кат. (1 экз.)
Знайти схожі

Сичов, О. С.
Атлас інвазивного лікування аритмій серця в Україні у 2018 році [Текст] / О. С. Сичов, А. О. Бородай // Український кардіологічний журнал. - 2019. - № 4. - С. 102-119
MeSH-головна:
АРИТМИИ СЕРДЕЧНЫЕ (терапия)
ХИРУРГИЧЕСКИЕ ОПЕРАЦИИ (использование, методы, статистика)
АТЛАСЫ
Анотація: Метою аналізу було всебічне вивчення даних щодо інвазивного лікування аритмій серця в Україні у 2018 р. Асоціація аритмологів України збирає відомості щодо інвазивного лікування аритмій серця з 2010 р. У 2019 р. свої дані надали 39 центрів з усіх областей України, за винятком тимчасово окупованої території Автономної Республіки Крим, а також частини зони бойових дій на сході країни. У цьому аналізі представлено оновлені дані з урахуванням демографічної ситуації, а також статистики руху населення. Так, усього у 2018 р. було виконано 9597 процедур, що на 824 (9,4 %) більше порівняно з 2017 р. та є найбільшою кількістю починаючи з 2010 р. Усього було імплантовано 6265 штучних водіїв ритму, що на 472 (8,1 %) більше, ніж у 2017 р., з них 54,8 % двокамерних стимуляторів. Кількість замін штучних водіїв ритму знизилася до 782, що на 143 (15,5 %) менше, ніж у 2017 р. У 2018 р. було імплантовано 98 пристроїв серцевої ресинхронізувальної терапії з функцією пейсмейкера, що на 19 (24 %) більше, ніж у 2017 р. Разом з тим зроcла й кількість імплантацій пристроїв серцевої ресинхронізувальної терапії з функцією дефібрилятора (на 24 (92,3 %)) і становила 50. Збільшилася кількість імплантацій кардіовертерів-дефібриляторів, їх було встановлено 166, що на 95 (133,8 %) більше, ніж у 2017 р. У 2018 р. було виконано на 190 (7,0 %) більше радіочастотних абляцій – всього 2914. Абляцій при фібриляції передсердь було виконано 861, що на 127 (17,3 %) більше, ніж у 2017 р. Разом з тим, знизилася кількість абляцій при ШТ зі складним субстратом на 1 (2,7 %), всього 36 процедур. Екстракцій електродів було виконано 96, що на 20 (26,3 %) більше порівняно з 2017 р. Також у 2018 р. в Україні було імплантовано 5 ЕКГ-рекордерів та виконано 3 закриття вушка лівого передсердя. Незважаючи на позитивну динаміку, в загальній кількості процедур, перш за все за рахунок штучних водіїв ритму, зберігається значна неоднорідність у доступності до інвазивних методів лікування в різних областях України. Наприклад, абляції доступні тільки в 7 областях, а абляції при фібриляції передсердь виконуються лише в 4 областях країни. Більше 10 кардіовертерів-дефібриляторів було імплантовано тільки в 5 центрах у 4 областях України. Попри стійку позитивну динаміку в Україні, порівняно з іншими країнами – членами Європейського товариства кардіологів кількість виконаних процедур значно менша. Висновки. В Україні відбулося значне зростання кількості інвазивних втручань з приводу аритмій серця. У 2018 р. їх кількість була максимальною за період від 2010 р. Разом з тим у регіонах України доступ до можливості виконання інвазивних втручань залишається неоднорідним, отже, необхідні подальші зусилля для поліпшення ситуації.

Дод.точки доступу:
Бородай, А. О.
Экземпляры: всего 1 : чит.зал періодичних видань, рук.,кат. (1 экз.)
Свободны: всего 1 : чит.зал періодичних видань, рук.,кат. (1 экз.)
Знайти схожі

Розвиток кардіоонкології в Україні: доцільність, організація та впровадження в клінічну практику [Текст] / С. М. Кожухов [та ін.] // Український кардіологічний журнал. - 2019. - № 4. - С. 120-128
MeSH-головна:
СЕРДЕЧНО-СОСУДИСТЫЕ БОЛЕЗНИ (осложнения)
НОВООБРАЗОВАНИЯ (терапия)
ЛЕКАРСТВЕННАЯ ТЕРАПИЯ (использование, методы)
ПОБОЧНЫЕ ЭФФЕКТЫ И НЕБЛАГОПРИЯТНЫЕ РЕАКЦИИ, СВЯЗАННЫЕ С ЛЕКАРСТВАМИ
УКРАИНА
Анотація: Кардіоонкологія – це нова дисципліна в галузі медицини, основним завданням якої є виявлення, лікування та профілактика серцево-судинних ускладнень до, під час та після лікування раку. Протягом останніх років прогрес у лікуванні онкологічних захворювань та використання нових технологій сприяв підвищенню виживання хворих на рак. Розвиток кардіологічних ускладнень на тлі протиракового лікування призводить до зниження якості життя та зменшення його тривалості в потенційно вилікуваних пацієнтів, особливо в тих, що мають серцево-судинні захворювання в анамнезі. Кардіоонкологи співпрацюють з онкологами, онкогематологами, онкохірургами, хіміотерапевтами, радіологами та лікарями первинної ланки. Такий мультидисциплінарний підхід дає можливість провести протиракове лікування в повному обсязі, тим самим поліпшити виживання онкологічних хворих. У ННЦ «Інститут кардіології імені акад. М.Д. Стражеска» НАМН України створено центр кардіоонкології, який надає амбулаторну та стаціонарну високоспеціалізовану кардіологічну допомогу онкологічним хворим. Основні завдання центру: стратифікація серцево-судинного ризику перед проведенням комплексного протипухлинного лікування (оперативного втручання, поліхіміотерапії та променевої терапії), під час лікування – корекція кардіотоксичних ускладнень та коморбідної патології пацієнта, моніторинг кардіотоксичності, насамперед у пацієнтів з високим ризиком, в процесі та після проведення протипухлинної терапії. Також центр кардіоонкології проводить освітню роботу, наукові дослідження та координаційні заходи з впровадження нової субспеціальності в клінічну практику, співпрацює з громадськими організаціями. За ініціативи Всеукраїнської асоціації кардіологів України створено робочу групу з кардіоонкології, видано перші рекомендації з ведення пацієнтів з кардіотоксичністю.

Дод.точки доступу:
Кожухов, С. М.; Смоланка, І. І.; Крячок, І. А.; Довганич, Н. В.; Лигирда, О. Ф.
Экземпляры: всего 1 : чит.зал періодичних видань, рук.,кат. (1 экз.)
Свободны: всего 1 : чит.зал періодичних видань, рук.,кат. (1 экз.)
Знайти схожі

© Міжнародна Асоціація користувачів і розробників електронних бібліотек і нових інформаційних технологій
(Асоціація ЕБНІТ)