Бібліотека БДМУ

Головна

Спрощенний режим

Опис

Бази даних

Періодичні видання - результати пошуку

Вид пошуку

К Н И Г И

Періодичні видання

Дисертації та автореферати

Фонд рідкісних видань

Електронна Навчальна література

Публікації засновників кафедр БДМУ

Нововведення у сфері охорони здоров'я

Календар пам'ятних дат

Доступ до повнотекстових книг Springer Nature (через IP-адреси БДМУ)

Зона пошуку

Формат представлення знайдених документів:
повний	інформаційний	короткий

Відсортувати знайдені документи за:
автором	назвою	роком видання	типом документа

Пошуковий запит: <.>II=СУ66/2019/7<.>

Загальна кiлькiсть документiв : 11
Показанi документи с 1 за 11

Костюкова, Д. М.
Особливості фонової біоелектричнї активності головного мозку у передчасно народжених дітей різних гестаційних груп [Текст] / Д. М. Костюкова // Сучасна педіатрія. Україна. - 2019. - N 7. - С. 7-17. - Бібліогр. наприкінці ст.
MeSH-головна:
МЛАДЕНЕЦ НЕДОНОШЕННЫЙ, БОЛЕЗНИ
МОЗГА ВОЛНЫ
ЭЛЕКТРОЭНЦЕФАЛОГРАФИЯ (методы)
НЕРВНОЙ СИСТЕМЫ ЦЕНТРАЛЬНОЙ БОЛЕЗНИ (диагностика)
Анотація: Багатоканальна електроенцефалографія (ЕЕГ) у новонароджених дітей є «золотим стандартом» діагностики та дозволяє провести оцінку зрілості центральної нервової системи; ідентифікувати напади та епілептичні стани новонароджених; оцінити ступінь важкості неонатальної енцефалопатії, вогнищевого ураження, відповідь на лікування; прогнозувати неврологічний розвиток. Мета: визначити особливості фонової активності (ФА) головного мозку (ГМ) за результатами ЕЕГ у передчасно народжених дітей (ПНД) з перинатальною патологією з урахуванням гестаційного віку (ГВ) при народженні та постменструального віку (ПМВ) дитини у динаміці клінічного спостереження. Матеріали і методи. Проведено комплексне клінічне та електроенцефалографічне обстеження 90 ПНД. І групу склали 29 дітей ГВ 24–28 тижнів, ІІ групу — 45 дітей ГВ 29–32 тижні, ІІІ групу — 16 дітей ГВ 33–36 тижнів. Результати. ПНД І групи притаманне поступове дозрівання ФА ГМ з превалюванням частоти переривчастого патерну (ПП) на першому місяці життя із поступовою заміною безперервним патерном (БП) та змішаним патерном (ЗП) ФА впродовж першого півріччя життя. Низьковольтажно-супресивний патерн (НСП) виявлявся до досягнення ПМВ 40 тижнів, що може свідчити про порушення електрофізіологічних характеристик незрілого пошкодженого ГМ ПНД. Для ПНД ІІ групи характерне поступове дозрівання електрофізіологічних характеристик зі зміною переважання частоти ПП та ЗП на першому місяці на домінування БП ФА ГМ при досягненні ПМВ 40 тижнів та впродовж перших трьох місяців життя. НСП виявлений зі значно меншою частотою порівняно з дітьми І групи. У ПНД ІІІ групи відмічалося поступове дозрівання ФА ГМ впродовж першого місяця, іноді зі збереженням НСП до третього місяця життя. Висновки. Багатоканальна ЕЕГ є однією з важливих складових комплексного нейромоніторингу ПНД з проявами перинатальної патології, яка дає можливість встановити особливості ФА ГМ з урахуванням терміну гестації при народженні та терміну постнатального життя. Виявлення патологічного НСП після 29 тижня гестації свідчить про порушення ФА ГМ у дітей усіх вікових груп, що потребує дообстеження дітей та корекції лікувального комплексу. Діти обстежені після отримання письмової згоди батьків з дотриманням основних етичних принципів проведення наукових медичних досліджень та схвалення програми дослідження Комісією з питань біомедичної етики НМАПО імені П.Л. Шупика.

Экземпляры: всего 1 : чит.зал періодичних видань, рук.,кат. (1 экз.)
Свободны: всего 1 : чит.зал періодичних видань, рук.,кат. (1 экз.)
Знайти схожі

Вплив патологічних змін евентрованих органів на ступінь вісцеро-абдомінальної диспропорції при неускладненому гастрошизисі [Текст] / О. К. Слєпов [та ін.] // Сучасна педіатрія. Україна. - 2019. - N 7. - С. 18-22. - Бібліогр. наприкінці ст.
MeSH-головна:
ГАСТРОШИЗИС (хирургия)
ПИЩЕВАРИТЕЛЬНОЙ СИСТЕМЫ АНОМАЛИИ (хирургия)
ПОСЛЕОПЕРАЦИОННОЕ ВЕДЕНИЕ БОЛЬНОГО
Анотація: Патологічні зміни евентрованих органів при гастрошизисі (ГШ) призводять до порушення функціонування шлунково-кишкового тракту в післяопераційному періоді, збільшують тривалість перебування у стаціонарі та летальність, проте їх вплив на ступінь розвитку вісцеро-абдомінальної диспропорції (ВАД) досліджено недостатньо. Мета: дослідити вплив патологічних змін евентрованих органів на ступінь ВАД при неускладненому ГШ. Матеріали і методи. У дослідження було включено 107 новонароджених дітей з неускладненим ГШ, яким проведено хірургічну корекцію вади в умовах ДУ «ІПАГ імені академіка О.М. Лук'янової НАМН України» (n=84) та Миколаївської обласної дитячої клінічної лікарні (n=23), за період з 1987 по 2019 рр. До 1-ї групи зараховані пацієнти, у яких евентровані органи були не змінені (17,8%; n=19). До 2-ї групи увійшли новонароджені, у яких виявлено помірні зміни евентрованих петель кишечника (33,6%; n=36). У дітей 3-ї групи спостерігалися виразні зміни евентрованих органів (48,6%; n=52). Результати. У пацієнтів без патологічних змін евентрованих органів достовірної різниці у частоті відсутності ВАД та ВАД помірного ступеня не виявлено (31,5% проти 68,4%; р=0,12). Виразної ВАД серед пацієнтів цієї групи не діагностовано. За наявності помірних патологічних змін відсутність ВАД та її виразний ступінь спостерігались з однаковою частотою (13,9%), проте достовірно частіше діагностовано помірний ступінь ВАД (13,9% проти 72,2%; р=0,001). У всіх дітей з виразними змінами евентрованих органів діагностовано ВАД, а достовірних відмінностей щодо частоти помірної та виразної ВАД не виявлено (40,4% проти 59,6%; р=0,15). Висновки. Виразність патологічних змін евентрованих органів при неускладненому ГШ має вирішальний вплив на розвиток ВАД та її ступінь. Рівень доказовості. Рівень ІІІ. Дослідження виконані відповідно до принципів Гельсінської Декларації. Протокол дослідження ухвалений Локальним етичним комітетом всіх зазначених установ. На проведення досліджень було отримано поінформовану згоду батьків дітей (або їхніх опікунів).

Дод.точки доступу:
Слєпов, О. К.; Мигур, М. Ю.; Пономаренко, О. П.; Грасюкова, Н. І.; Сорока, В. П.
Экземпляры: всего 1 : чит.зал періодичних видань, рук.,кат. (1 экз.)
Свободны: всего 1 : чит.зал періодичних видань, рук.,кат. (1 экз.)
Знайти схожі

Шарікадзе, О. В.
Особливості перебігу бронхіальної астми на тлі коморбідної патології у дітей дошкільного віку [Текст] / О. В. Шарікадзе // Сучасна педіатрія. Україна. - 2019. - N 7. - С. 23-28. - Бібліогр. наприкінці ст.
MeSH-головна:
АСТМА БРОНХИАЛЬНАЯ (этиология)
КОМОРБИДНОСТЬ
АНАМНЕЗА СБОР
РЕГРЕССИОННЫЙ АНАЛИЗ
ДОШКОЛЬНИКИ
Анотація: Мета: аналіз поширеності бронхіальної астми (БА), її структури за наявності коморбідної патології для визначення ймовірних предикторів формування БА у дітей дошкільного віку. Матеріали і методи. За період 2014–2019 рр. обстежено 1500 пацієнтів від народження до семи років з атопічною патологією. Залежно від віку діти були розподілені на три групи: 1-а група — 0–1 рік (47 осіб), 2-а група — 1–3 роки (297 осіб) і 3-я група — 3–7 років (1156 осіб). На першому етапі проведений аналіз поширеності та особливостей формування алергопатології у 501 дитини. На другому етапі проведений детальний аналіз катамнестичних і анамнестичних показників у дітей, що досягли віку 7 років (6 років 11 місяців 30 днів), які були розподілені на три групи. Результати. Найпоширенішою патологією у дітей від народження і протягом першого року життя є ізольований рецидивний синдром бронхіальної обструкції (РСБО), який спостерігався у 24,5% пацієнтів, друге місце посіла харчова алергія (ХА), що складала 17,96% і формувалася переважно за рахунок алергії до білків коров'ячого молока (74,44%), третє місце між собою розділили персистуючий алергічний риніт (ПАР) і поєднання ХА з атопічним дерматитом (АД) — по 12,97%. Ізольована БА та БА із коморбідними станами з високою частотою формується під впливом наступних факторів: тютюнопаління обох батьків, скрутне матеріальне становище, приймання у період вагітності препаратів дидрогестерону та естрадіолу, часті респіраторні захворювання та антибіотикотерапія у дітей на першому році життя. Висновки. БА найчастіше маніфестує у віці 3–7 років (35,32%) і корелює з наявністю у дітей першого року життя поєднання РСБО+АР+АД (71,42%). Найбільш поширеним коморбідним станом у дітей раннього віку з БА є алергічний риніт (АР), і ця тенденція зберігається і надалі — 27,75% дітей 3–7 років. Предикторами розвитку БА у дітей дошкільного віку є наявність атопії в обох батьків (p=0,043), тютюнопаління обох батьків (p=0,038), скрутний матеріальний стан (p=0,031), гормональний супровід під час вагітності (p=0,027), антибіотикотерапія (p=0,015) і часті респіраторні захворювання (p=0,029) на першому році життя. Дослідження виконані відповідно до принципів Гельсінської Декларації. Протокол дослідження ухвалений Локальним етичним комітетом установи. На проведення досліджень було отримано поінформовану згоду батьків дітей (або їхніх опікунів).

Экземпляры: всего 1 : чит.зал періодичних видань, рук.,кат. (1 экз.)
Свободны: всего 1 : чит.зал періодичних видань, рук.,кат. (1 экз.)
Знайти схожі

Дудник, В. М.
Обмін заліза у дітей, хворих на бронхіальну астму, залежно від наявності чи відсутності контроля над захворюванням [Текст] / В. М. Дудник, В. М. Жмурчук, К. В. Хромих // Сучасна педіатрія. Україна. - 2019. - N 7. - С. 29-32. - Бібліогр. наприкінці ст.
MeSH-головна:
АСТМА БРОНХИАЛЬНАЯ (кровь)
ТРАНСФЕРРИН-СВЯЗЫВАЮЩИЕ БЕЛКИ (кровь, метаболизм)
ФЕРРИТИНЫ (кровь, метаболизм)
ДЕТИ
Анотація: Залізо відіграє значну роль у патогенезі бронхіальної астми (БА). Залізовмісні білки (феропротеїни) безпосередньо задіяні у процесах транспортування та обміну кисню та вуглекислого газу (гемоглобін, міоглобін), забезпечують транспорт і депонування заліза (феритин, трансферин, гемосидерин, сидерохроми). Мета: визначити зміни показників обміну заліза у дітей з БА залежно від наявності чи відсутності контролю над захворюванням. Матеріали і методи. Обстежено 144 дитини, хворі на БА, віком від 6 до 17 років. Проводилося визначення показників заліза, загальної та латентної залізо-зв'язувальної здатності сироватки крові, коефіцієнта насичення трансферину, рівня феритину у сироватці крові. Розраховували індекс sTfR/log феритину. Визначали вміст розчинних рецепторів до трансферину (sTfR) у сироватці крові. Результати. У дітей, хворих на БА, виявлено достовірне (р0,01) підвищення загальної залізозв'язувальної здатності сироватки на 6,52% за наявності латентного дефіциту заліза та на 6,38% — дефіциту заліза порівняно із здоровими дітьми. Залежно від рівня індексу sTfR/log феритину та ступеня важкості захворювання встановлено, що у дітей із персистуючим важким перебігом БА латентний дефіцит заліза виявлявся на 16% частіше, ніж у дітей із середньотяжким, та на 25% частіше, ніж у дітей із легким перебігом захворювання. Висновки. У дітей із неконтрольованим перебігом БА латентний дефіцит заліза виявлявся утричі частіше порівняно з дітьми з контрольованим перебігом хвороби, що може свідчити про виснаження тканинних та транспортних форм заліза у дітей із важким перебігом БА та є одним із факторів, що погіршують контроль над захворюванням. Дослідження виконані відповідно до принципів Гельсінської Декларації. Протокол дослідження ухвалений Локальним етичним комітетом установи. На проведення досліджень було отримано поінформовану згоду батьків дітей (або їхніх опікунів). Автори заявляють про відсутність конфлікту інтересів.

Дод.точки доступу:
Жмурчук, В. М.; Хромих, К. В.
Экземпляры: всего 1 : чит.зал періодичних видань, рук.,кат. (1 экз.)
Свободны: всего 1 : чит.зал періодичних видань, рук.,кат. (1 экз.)
Знайти схожі

Сучасний алгоритм діагностики виразкового коліту у дітей відповідно до останніх рекомендацій Європейської організації з вивчення хвороби Крона і коліту та Європейського товариства дитячих гастроентерологів, гепатологів та нутриціологів [Текст] / О. М. Охотнікова [та ін.] // Сучасна педіатрія. Україна. - 2019. - N 7. - С. 33-43. - Бібліогр. наприкінці ст.
MeSH-головна:
КОЛИТ ЯЗВЕННЫЙ (диагностика)
АЛГОРИТМЫ
КОЛОНОСКОПИЯ (методы)
ГИСТОЛОГИЧЕСКИЕ МЕТОДЫ (методы)
ДЕТИ
Анотація: За даними співробітників кафедри педіатрії №1 НМАПО, в останні 20 років спостерігається зростання кількості госпіталізацій дітей із запальними захворюваннями кишечника (ЗЗК). Однак в Україні немає єдиного центру спостереження за дітьми із ЗЗК, тому збір статистичних даних є досить складною проблемою. Цьому сприяла й відсутність єдиного підходу до діагностики. У статті викладено оновлені рекомендації ECCO та ESPGHAN (2018) щодо класифікації ЗЗК у дітей, алгоритму їх діагностики з використанням критеріїв PIBD-класів. Надано статистичні дані щодо реєстрації ЗЗК у дітей у педіатричному відділенні НДСЛ «ОХМАТДИТ». У якості прикладу застосування критеріїв диференціальної діагностики різних форм ЗЗК у дітей, оцінки важкості хвороби наведено клінічний випадок та надано схему ведення пацієнтів з цією патологією. Висновки. Оновлені рекомендації ECCO та ESPGHAN полегшують проведення диференціальної діагностики різних варіантів ЗЗК, надають чітку схему спостереження за дітьми з цією патологією, що покращує результати лікування та якість життя маленьких пацієнтів.

Дод.точки доступу:
Охотнікова, О. М.; Ткачова, Т. М.; Романчук, А. А.; Грищенко, О. М.; Ворроняк, Д. І.
Экземпляры: всего 1 : чит.зал періодичних видань, рук.,кат. (1 экз.)
Свободны: всего 1 : чит.зал періодичних видань, рук.,кат. (1 экз.)
Знайти схожі

Маменко, М. Є.
Йодний дефіцит під час лактації: чому так важлива сапліментація? [Текст] / М. Є. Маменко, Н. А. Бєлих // Сучасна педіатрія. Україна. - 2019. - N 7. - С. 44-49. - Бібліогр. наприкінці ст.
MeSH-головна:
ЛАКТАЦИЯ
ИОД (дефицит)
МОЛОКО ЧЕЛОВЕЧЕСКОЕ (химия)
ДЕТЕЙ ПИТАНИЯ РАССТРОЙСТВА
Анотація: Йодний дефіцит має ряд негативних наслідків для організму, які об'єднані під загальним терміном «йододефіцитні захворювання» (ЙДЗ). Йододефіцитні захворювання належать до найбільш поширених аліментарно-залежних захворювань людини. Адекватне йодне забезпечення під час внутрішньоутробного розвитку і в ранньому віці сприяє дозріванню головного мозку, формуванню асоціативних зв'язків і мієлінізації нервових волокон, позитивно впливає на когнітивні функції дитини. Вживання йодованої солі (масова йодна профілактика) є ефективним методом профілактики у дітей і дорослих, але має обмеження у вагітних, матерів-годувальниць та дітей раннього віку. У цих категорій населення доцільно застосовувати сапліментацію препаратами калію йодиду: матері під час вагітності та лактації додатково до раціону 200 мкг у перерахунку на йод щодня. У другому півріччі, враховуючи зменшення частки грудного молока в раціоні дитини, рекомендоване збагачення продуктів прикорму препаратами калію йодиду у дозі 50 мкг у перерахунку на йод.

Дод.точки доступу:
Бєлих, Н. А.
Экземпляры: всего 1 : чит.зал періодичних видань, рук.,кат. (1 экз.)
Свободны: всего 1 : чит.зал періодичних видань, рук.,кат. (1 экз.)
Знайти схожі

Большова, О. В.
Метаболізм вітаміну D у дітей із затримкою росту [Текст] / О. В. Большова, М. О. Ризничук, Д. А. Кваченюк // Сучасна педіатрія. Україна. - 2019. - N 7. - С. 50-57. - Бібліогр. наприкінці ст.
MeSH-головна:
ЗАДЕРЖКА ФИЗИЧЕСКОГО РАЗВИТИЯ (кровь)
ВИТАМИН D (кровь, метаболизм)
ИНСУЛИНОПОДОБНЫЙ ФАКТОР РОСТА I
РОСТА ГОРМОН ЧЕЛОВЕКА (кровь)
Анотація: Ріст людини — це складний механізм, який залежить від генетичних, екологічних, харчових і гормональних чинників. Основним гормоном, залученим у ріст на кожній стадії розвитку, є гормон росту (ГР) і його медіатор — інсуліноподібний фактор росту 1 (IФР-1). Вітамін D бере участь у процесах росту і мінералізації кісток за допомогою регуляції метаболізму кальцію і фосфору. У статті розглянуто та проаналізовано клінічні дослідження, у яких показаний зв'язок між вітаміном D і віссю ГР/IФР-1 у педіатричній популяції. Виявлено наявність дефіциту вітаміну D у пацієнтів з дефіцитом ГР та зв'язок між сироватковими метаболітами вітаміну D та IФР-1. На підставі аналізу літератури зроблено припущення, що в осіб, які страждають на соматотропну недостатність, у більшості випадків є гіповітаміноз D, що потрібно враховувати при лікуванні рекомбінантним гормоном росту. Рівні ГР та IФР-1 швидше стабілізуються при додатковому лікуванні вітаміном D.

Дод.точки доступу:
Ризничук, М. О.; Кваченюк, Д. А.
Экземпляры: всего 1 : чит.зал періодичних видань, рук.,кат. (1 экз.)
Свободны: всего 1 : чит.зал періодичних видань, рук.,кат. (1 экз.)
Знайти схожі

Теоретичні та практичні аспекти щодо удосконалення інноваційних процесів у галузі охорони здоров'я дітей та підлітків [Текст] / М. Л. Водолажський [та ін.] // Сучасна педіатрія. Україна. - 2019. - N 7. - С. 58-62. - Бібліогр. наприкінці ст.
MeSH-головна:
ДЕТЕЙ ОХРАНЫ ЗДОРОВЬЯ СЛУЖБЫ (тенденции)
Анотація: Мета: узагальнення літературних даних з питань трансферу медичних технологій для удосконалення розвитку інноваційних процесів у галузі охорони здоров'я дітей та підлітків і підвищення науково-інформаційного забезпечення фахівців. Матеріали і методи. Вивчалися наукові публікації з питань інноваційних процесів у медицині, результати власних досліджень інформаційних та інноваційних ресурсів, створених за виконанням науково-дослідних та дисертаційних робіт в галузі охорони здоров'я дітей та підлітків (2001-2018 рр.). Використовувались методи інформаційної аналітики, бібліометричний, семантичний, соціологічні. Результати. Проаналізовано проблемні питання розвитку інноваційних процесів у галузі охорони здоров'я дітей та підлітків, обґрунтовано теоретичні підстави щодо шляхів трансферу наукового результату, втіленого в медичні технології, наведено дані про власний досвід авторів стосовно удосконалення просування нового знання та його впровадження у практичну діяльність фахівців. Висновки. Проведення запропонованих організаційно-методичних заходів, застосування маркетингових досліджень щодо використання наукових розробок фахівцями галузі охорони здоров'я дітей та підлітків, моніторинг трансферу технологій, підтримка зворотного зв'язку зі споживачами з метою підвищення ефективності впровадження наукового продукту будуть сприяти удосконаленню інноваційних процесів не тільки при медичному забезпеченні дитячого та підліткового населення, але й в медицині в цілому.

Дод.точки доступу:
Водолажський, М. Л.; Сидоренко, Т. П.; Фоміна, Т. В.; Кошман, Т. В.
Экземпляры: всего 1 : чит.зал періодичних видань, рук.,кат. (1 экз.)
Свободны: всего 1 : чит.зал періодичних видань, рук.,кат. (1 экз.)
Знайти схожі

Інфекційний мононуклеоз: багатогранність проявів. Клінічний випадок важкого перебігу інфекційного мононуклеозу у дитини раннього віку [Текст] / О. А. Дралова [та ін.] // Сучасна педіатрія. Україна. - 2019. - N 7. - С. 63-66. - Бібліогр. наприкінці ст.
MeSH-головна:
МОНОНУКЛЕОЗ ИНФЕКЦИОННЫЙ (диагностика, кровь)
ДЕТИ
ОПИСАНИЕ СЛУЧАЕВ
Анотація: Вірусом Епштейн–Барр інфіковано понад 95% населення планети. Поліморфізм клінічних проявів цього захворювання обумовлює труднощі діагностики. Мета: на клінічному прикладі показати багатогранність проявів інфекційного мононуклеозу у дітей. Матеріали і методи. Проаналізовано клінічні прояви нетипового важкого перебігу інфекційного мононуклеозу у дитини раннього віку на етапі стаціонарного лікування. Результати та висновки. У дитини з нефропатією в анамнезі інфекційний мононуклеоз перебігав у важкій формі зі значною гепатоспленомегалією та виразним набряковим синдромом та за відсутності типових симптомів у вигляді тонзиліту, системної запальної реакції та лімфаденопатії. Це ускладнило діагностику і вимагало проведення додаткових лабораторних досліджень та включення до терапії глюкокортикостероїдів. Наведений клінічний випадок демонструє поліморфізм клінічних проявів захворювання та труднощі діагностики важких випадків інфекційного мононуклеозу за рахунок виникнення нетипових синдромів — полісерозиту та набрякового синдрому з нівелюванням типових проявів хвороби. Дослідження виконані відповідно до принципів Гельсінської Декларації. Протокол дослідження ухвалений Локальним етичним комітетом установи. На проведення досліджень було отримано поінформовану згоду батьків дитини.

Дод.точки доступу:
Дралова, О. А.; Усачова, О. В.; Пахольчук, Т. М.; Конакова, О. В.; Сіліна, Є. А.
Экземпляры: всего 1 : чит.зал періодичних видань, рук.,кат. (1 экз.)
Свободны: всего 1 : чит.зал періодичних видань, рук.,кат. (1 экз.)
Знайти схожі

10.

Банадига, Н. В.
Диференційна діагностика та лікувальна тактика педіатра при повторних епізодах бронхообструктивного синдрому [Текст] / Н. В. Банадига // Сучасна педіатрія. Україна. - 2019. - N 7. - С. 67-72. - Бібліогр. наприкінці ст.
MeSH-головна:
ДЫХАТЕЛЬНЫХ ПУТЕЙ ОБСТРУКЦИЯ (диагностика)
АСТМА БРОНХИАЛЬНАЯ (диагностика)
ДИАГНОСТИКА ДИФФЕРЕНЦИАЛЬНАЯ
ЛЕЧЕНИЕ ПОВТОРНОЕ
ДЕТИ
Анотація: У статті розглянуто проблему бронхообструктивного синдрому у дітей з позиції поширеності, складності диференційної діагностики у випадку повторних епізодів. Бронхообструктивний синдром може супроводжувати велику кількість проблем (верхніх відділів травного тракту, серцево-судинну, спадкову і природжену бронхолегеневу патологію тощо), що вимагає клінічного трактування кожного окремого випадку. Особлива увага приділена легеневим та позалегеневим причинам бронхообструктивного синдрому. Зроблено акцент на важливості повноцінного обстеження дитини, ретельного збору анамнезу (хвороби, генетичного, алергологічного), виваженого підходу до вибору необхідних досліджень. Водночас не зменшується вірогідність діагнозу бронхіальної астми, який включає частоту бронхообструктивного синдрому, наявність обтяженого алергологічного і/або генетичного анамнезу, окремі лабораторні показники (еозинофілія та підвищення рівня IgE у крові). Встановлений високий ризик бронхіальної астми у дитини є підставою до застосування пробної протизапальної терапії із використанням антилейкотрієнових препаратів та скерування на консультацію до лікаря-алерголога.

Экземпляры: всего 1 : чит.зал періодичних видань, рук.,кат. (1 экз.)
Свободны: всего 1 : чит.зал періодичних видань, рук.,кат. (1 экз.)
Знайти схожі

11.

Інфекційний мононуклеоз (залозиста лихоманка) [Текст] : клінічна настанова, заснована на доказах // Сучасна педіатрія. Україна. - 2019. - N 7. - С. 73-89. - Бібліогр. наприкінці ст.
MeSH-головна:
МОНОНУКЛЕОЗ ИНФЕКЦИОННЫЙ
КЛИНИЧЕСКИЕ ПРОТОКОЛЫ

Экземпляры: всего 1 : чит.зал періодичних видань, рук.,кат. (1 экз.)
Свободны: всего 1 : чит.зал періодичних видань, рук.,кат. (1 экз.)
Знайти схожі

© Міжнародна Асоціація користувачів і розробників електронних бібліотек і нових інформаційних технологій
(Асоціація ЕБНІТ)