Головна Спрощенний режим Опис Шлюз Z39.50
Авторизація
Прізвище
Пароль
 

Бази даних


Періодичні видання - результати пошуку

Вид пошуку

Зона пошуку
Формат представлення знайдених документів:
повнийінформаційнийкороткий
Відсортувати знайдені документи за:
авторомназвоюроком виданнятипом документа
Пошуковий запит: <.>II=СУ26/2019/2<.>
Загальна кiлькiсть документiв : 14
Показанi документи с 1 за 14
1.


   
    Особливості перебігу неускладненої позалікарняної пневмонії у дітей з урахуванням лейкоцитарних індексів крові [Текст] / О. К. Колоскова [та ін.] // Современная педиатрия. - 2019. - N 2. - С. 7-11. - Бібліогр. наприкінці ст.
MeSH-головна:
ПНЕВМОНИЯ (кровь)
БОЛЕЗНЬ, ИНДЕКС СТЕПЕНИ ТЯЖЕСТИ
ДЕТИ
Анотація: Мета: покращити результати лікування дітей, хворих на позалікарняну пневмонію (ПП), шляхом вивчення діагностичної цінності лейкоцитарних індексів крові як маркерів ризику несприятливого перебігу захворювання. Матеріали і методи. Проведено комплексне обстеження 72 дітей, хворих на ПП. З урахуванням середнього показника індексу зсуву лейкоцитів крові (ІЗЛК) діти були розподілені на дві клінічні групи. I групу склали 28 хворих на ПП дітей, у яких ІЗЛК дорівнював 2,0 у.о. (середній вік — 7,8±1,6 року, частка хлопчиків — 57,2±3,6%). До ІІ групи увійшли 44 дитини з ПП та показниками ІЗЛК 2,0 у.о. (середній вік — 6,8±1,1 року (p0,05), частка хлопчиків — 59,1±2,2%, p0,05). За основними клінічними характеристиками групи були порівнянними. Результати. Перебіг ПП у дітей І групи з виразним зсувом лейкоцитарної форми вліво (ІЗЛК 2 у.о.) частіше асоціював з оцінкою важкості пневмонії 78 балів за шкалою PSI, ознаками вогнищево-зливної та сегментарної пневмонії на рентгенограмі, при цьому вірогідність важкого перебігу хвороби зростала у 2,5 разу. У представників І групи відзначали частіший розвиток ускладнень у вигляді ексудативного плевриту, вірогідність розвитку якого зростала у 3,4 разу. Незважаючи на відносно меншу частоту розвитку фебрильної лихоманки у І групі, вона мала триваліший перебіг, а у хворих частіше реєстрували прояви бронхообструктивного синдрому. Натомість у дітей із ПП та ІЗЛК 2 у.о. частіше відмічали вогнищеві форми пневмонії на ренгенограмі, а гострий інфекційно-запальний процес частіше локалізувався на рівні верхніх дихальних шляхів у вигляді гнійного синуситу. Висновки. За наявності виразного показника індексу інтоксикації (ІЗЛК 2 у.о.) достовірно у 2,5 разу зростає вірогідність несприятливого перебігу ПП у дітей.


Дод.точки доступу:
Колоскова, О. К.; Тарнавська, С. І.; Шахова, О. О.; Прунчак, Н. І.
Экземпляры: всего 1 : чит.зал періодичних видань, рук.,кат. (1 экз.)
Свободны: всего 1 : чит.зал періодичних видань, рук.,кат. (1 экз.)
Знайти схожі

2.


    Шаповал, Л. А.
    Роль фетальної ехокардіографії у визначенні прогнозу для плода з повною атріовентрикулярною комунікацією [Текст] / Л. А. Шаповал, А. К. Куркевич // Современная педиатрия. - 2019. - N 2. - С. 12-17. - Бібліогр. наприкінці ст.
MeSH-головна:
ПРЕНАТАЛЬНАЯ ДИАГНОСТИКА (методы)
ЭХОКАРДИОГРАФИЯ (методы)
ЭНДОКАРДИАЛЬНОЙ ПОДУШКИ ДЕФЕКТЫ (ультрасонография)
Анотація: Атріовентрикулярна комунікація (АВК) об'єднує групу вроджених вад серця зі спільним атріовентрикулярним (АВ) з'єднанням внаслідок аномального розвитку структур, що є похідними від ендокардіальних подушечок під час ембріонального розвитку серця. Дана вада характеризується аномальною будовою АВ-перегородки вище і нижче рівня розташування АВ-клапанів. Пренатальна діагностика АВК є дуже важливою, оскільки при даній ваді часто зустрічаються хромосомні аномалії. Крім того, можлива асоціація з іншими серцевими та позасерцевими вадами розвитку. Мета — визначити частоту поєднання хромосомних, додаткових серцевих та позасерцевих аномалій у плодів з діагнозом АВК та проаналізувати їх вплив на клінічний перебіг вади у пре- та постнатальному періоді. Матеріали і методи. Із січня 2014 р. по грудень 2017 р. у відділенні пренатальної діагностики «ДУ НПМЦДКК МОЗ України» обстежено 4343 вагітних. Під час проведення фетальної ехокардіографії у 1247 плодів діагностовано вроджені вади серця, 215 (17,2%) з яких мали АВК. Проаналізовано дані фетальної ехокардіографії у плодів з АВК з порівнянням плодів з анеуплоїдією та без неї. Результати. АВК діагностована у 215 плодів та підтверджена у 120 новонароджених. Середній вік матері склав 29,9±5,4 року (діапазон 17–46). Середній період гестації становив 24,7±4,9 тижня (діапазон 17–39). Каріотип плода на момент первинної консультації був відомий у 45 (20,9%) випадках, анеуплоїдія діагностована у 30 (14%) плодів. АВК без будь-яких інших внутрішньосерцевих вад розвитку була у 111 (51,6%) плодів. Позасерцеві аномалії були виявлені у 104 (48,3%) плодів. У 87 (40,5%) випадках відбулося переривання вагітності. 120 (55,8%) вагітностей закінчились строковими пологами та 8 (3,7%) — внутрішньоутробною загибеллю плода. Із восьми випадків внутрішньоутробної загибелі плода у чотирьох була діагностована комбінована АВК, у решти — ізольована АВК. Із 120 народжених живими 63(28,8%) немовлят померли в неонатальному періоді без хірургічного втручання. Достовірно встановлено, що лише 57 (26,5%) пацієнтам проведено хірургічне лікування (р=0,001). З 215 плодів з пренатально діагностованою АВК хромосомна патологія виявлена у 66 (30,7%) новонароджених, 63 (29,3%) з яких мали синдром Дауна, що є статистично достовірним (р=0,001). Загальна виживаність протягом трирічного періоду спостереження склала для пацієнтів з ізольованою АВК 27,9%, для пацієнтів з комбінованою АВК — 15,4%. Висновки. Розуміння впливу екстракардіальних та хромосомних аномалій на фізіологію плода з АВК, знання ризику додаткових серцевих вад для якості життя дитини після народження та володіння можливим потенціалом їх усунення значно підвищують ефективність пренатальної діагностики у визначенні прогнозу для плода з АВК.


Дод.точки доступу:
Куркевич, А. К.
Экземпляры: всего 1 : чит.зал періодичних видань, рук.,кат. (1 экз.)
Свободны: всего 1 : чит.зал періодичних видань, рук.,кат. (1 экз.)
Знайти схожі

3.


    Бабінець, Л. С.
    Ефективність поєднаного використання сальбутамолу та екстракту плюща в амбулаторному лікуванні гострих респіраторних захворювань з бронхообструкцією [Текст] / Л. С. Бабінець // Современная педиатрия. - 2019. - N 2. - С. 18-22. - Бібліогр. наприкінці ст.
MeSH-головна:
РЕСПИРАТОРНЫЕ ИНФЕКЦИИ (лекарственная терапия, осложнения)
ДЫХАТЕЛЬНЫХ ПУТЕЙ ОБСТРУКЦИЯ (лекарственная терапия, этиология)
БРОНХИТ (лекарственная терапия, этиология)
ДЕТИ
Анотація: Мета — дослідити ефективність поєднаного застосування сальбутамолу та екстракту плюща для лікування кашлю при гострому бронхіті (ГБ) на тлі гострого респіраторного захворювання (ГРЗ) з елементами бронхообструкції. Матеріали і методи. Об'єктом дослідження були 26 пацієнтів із ГБ на тлі ГРЗ з бронхообструктивним синдромом. Група І (14 хворих) отримувала комплекс загальноприйнятого лікування протягом 7–10 днів. Він включав антибактеріальні препарати та симптоматичні засоби за необхідності, протизапальні нестероїдні засоби, антигістамінний препарат, вітамін С. Група ІІ (12 хворих) отримувала аналогічний комплекс загальноприйнятого лікування із поєднанням сальбутамолу та екстракту плюща протягом 7–10 днів. Результати. У хворих ІІ групи спостерігалася виразніша позитивна динаміка за елімінацією проаналізованих симптомів, ніж у хворих І групи: сумарно з 91,7% до 10,7% та з 91,4% до 30,0% пацієнтів відповідно. Після лікування відбулося достовірне зниження рівнів лейкоцитів (у т.ч. паличкоядерних і сегментоядерних) у периферичній крові, СРП, фібриногену, ШОЕ крові (р0,05) в обох групах. Однак ефективність лікування у ІІ групі була достовірно вищою, ніж у І групі, за всіма показниками (р0,05). У ІІ групі порівняно з І групою достовірно знизилися показники гуморального імунітету: IgG — на 6,45%, IgA — на 19,64%, IgM — на 14,75%, ЦІК — на 25,63%. Висновки. Клінічно доведено, що поєднане використання бронхолітика сальбутамолу і фітозасобу з екстракту плюща у комплексному лікуванні хворих на ГРЗ з ГБ і бронхообструкцією є доцільним у зв'язку з вищою ефективністю даної терапевтичної програми за загальноприйняту.

Экземпляры: всего 1 : чит.зал періодичних видань, рук.,кат. (1 экз.)
Свободны: всего 1 : чит.зал періодичних видань, рук.,кат. (1 экз.)
Знайти схожі

4.


    Сеньковская, Л. И.
    Ауксологические аспекты дефицита роста у детей Одесской области по данным геоэндемического анализа [Текст] / Л. И. Сеньковская, В. С. Бирюков, Н. Л. Аряев // Современная педиатрия. - 2019. - N 2. - С. 23-30. - Бібліогр. наприкінці ст.
Рубрики:
MeSH-головна:
НАНИЗМ ГИПОФИЗАРНЫЙ (эпидемиология)
ЗАБОЛЕВАЕМОСТЬ
ДЕТИОдесская область
Анотація: Мета: вивчення захворюваності на дефіцит гормону росту (ДГР) у дітей, термінів його виявлення, територіальної поширеності в різних природних фізико-географічних зонах і біогеохімічних провінціях Одеського регіону. Матеріали і методи. Вивчалися дані обстежень диспансерної групи дітей з ДГР, відображені в амбулаторних картах ендокринологічного центру Одеської обласної дитячої клінічної лікарні. Результати. У 2017 р. на обліку ендокринологічного центру Одеської обласної дитячої клінічної лікарні перебували 62 дитини з нанізмом, обумовленим ДГР. Частота поширеності захворювання склала 1:7384, а загальна захворюваність ДГР — 13,54 випадку на 100000 дитячого населення. Із 62 хворих ДГР дітей хлопчиків було 47, дівчаток — 15 (співвідношення 3,1:1,0). Виявлено виразну неоднорідність поширення ДГР в регіоні. Найбільша частота випадків ДГР реєструвалася в Ананьївському — 1:1828, Миколаївському — 1:3800, Савранському — 1:3887, Ренійському — 1:4034, Арцизькому — 1:4796 і Окнянському — 1:4915 районах. За даними геохімічного та геофізичного картування Одеського регіону вищевказані райони розташовані на місцевості, що має несприятливі екологічні фактори: гравітаційної та магнітної аномалії; точкових аномальних вмістів урану, радону, міді, свинцю, ртуті, стронцію, америцію на тлі збідненого вмісту в ґрунтах цинку, молібдену і кобальту; розломи земної кори, структурно-тектонічні і гідрогеологічні аномалії. Висновки. Встановлено факт існування ДГР-пов'язаних біогеохімічних провінцій в Одеському регіоні. Продовження досліджень у цьому напрямку є перспективним і виправданим з точки зору вдосконалення стратегій профілактики і діагностики ДГР.


Дод.точки доступу:
Бирюков, В. С.; Аряев, Н. Л.
Экземпляры: всего 1 : чит.зал періодичних видань, рук.,кат. (1 экз.)
Свободны: всего 1 : чит.зал періодичних видань, рук.,кат. (1 экз.)
Знайти схожі

5.


    Починок, Т. В.
    Вміст оксиду азоту та його метаболітів у крові та слизовій стравоходу у дітей з частими респіраторними захворюваннями на тлі гастроезофагеальної рефлюксної хвороби [Текст] / Т. В. Починок, О. В. Журавель, О. В. Чернов // Современная педиатрия. - 2019. - N 2. - С. 31-34. - Бібліогр. наприкінці ст.
MeSH-головна:
ДЕТИ
ПИЩЕВОД
СЛИЗИСТАЯ ОБОЛОЧКА (химия)
АЗОТА ОКИСЬ (кровь, метаболизм)
ЖЕЛУДОЧНО-ПИЩЕВОДНЫЙ РЕФЛЮКС (кровь, осложнения)
РЕСПИРАТОРНЫЕ ИНФЕКЦИИ (кровь, этиология)
Анотація: Оксид азоту забезпечує вазодилатацію кровоносних судин, регуляцію мікроциркуляції, синтезу і секреції гормонів, що впливають на моторику шлунково-кишкового тракту (ШКТ), шлункову секрецію. Є поодинокі дослідження, які підтверджують гастропротекторний ефект цього медіатора на пошкоджену слизову. В інших джерелах відзначається порушення моторики шлунка при блокуванні NO-синтази. Мета — дослідити рівень оксиду азоту та його метаболітів у плазмі крові та слизовій стравоходу у дітей з частими респіраторними захворюваннями на тлі гастроезофагальної рефлюксної хвороби (ГЕРХ). Матеріали і методи. Обстежено 150 дітей пубертатного віку. Виділено три групи спостереження — діти з ЧРЗ на тлі ГЕРХ (90 дітей, група 1), діти з ЧРЗ без ГЕРХ (30 дітей, група 2), практично здорові діти (30 дітей, група 3). Результати. Встановлено вірогідний приріст сумарного NO на 29,5% у плазмі крові дітей з ЧРЗ на тлі ГЕРХ, метаболіту нітриту азоту (NO2) — на 27,4%, метаболіту нітрату азоту (NO3) — на 40,2%. У слизовій стравоходу встановлено суттєвий приріст метаболітів оксиду азоту при супутній ГЕРХ (NO сумарний — у 2,16 разу, NO3 — у 2,1 разу, NO2 — у 1,59 разу), проте в групі дітей з ЧРЗ без супутньої ГЕРХ вірогідної різниці щодо групи контролю не виявлено. При регресійному аналізі отримано лінійний прямий зв'язок між вмістом оксиду азоту та його метаболітів у слизовій стравоходу та плазми крові: r=0,30 (p0,05), NO2 — r


Дод.точки доступу:
Журавель, О. В.; Чернов, О. В.
Экземпляры: всего 1 : чит.зал періодичних видань, рук.,кат. (1 экз.)
Свободны: всего 1 : чит.зал періодичних видань, рук.,кат. (1 экз.)
Знайти схожі

6.


    Спринчук, Н. А.
    Роль тесту на генерацію інсуліноподібного фактору росту-1 у діагностиці та прогнозі лікування дітей зі збереженою соматотропною функцією [Текст] / Н. А. Спринчук, О. Я. Самсон, О. В. Большова // Современная педиатрия. - 2019. - N 2. - С. 35-40. - Бібліогр. наприкінці ст.
MeSH-головна:
РОСТА НАРУШЕНИЯ (кровь)
ИНСУЛИНОПОДОБНЫЙ ФАКТОР РОСТА I
РОСТА ГОРМОН ЧЕЛОВЕКА (кровь)
АЛГОРИТМЫ
Анотація: Мета: оцінити роль тесту на генерацію інсуліноподібного фактору росту-1 (ІФР-1) до гормону росту (ГР) у диференціальній діагностиці та прогнозі патогенетичного лікування низькорослості зі збереженою соматотропною функцією. Матеріали і методи. Групу обстежених склали 55 дітей віком від 5 до 16 років із низькорослістю зі збереженою соматотропною функцією. Визначали цільовий (ЦЗ) та прогнозований зріст (ПЗ). Проводили тест на генерацію ІФР-1 до ГР, який складався з двох етапів. Перший етап включав пробу на чутливість до ГР з розрахунку 0,033 мкг/кг/добу підшкірно протягом 4-х днів. За відсутності збільшення ІФР-1 у понад два рази через 7 днів пробу продовжували (другий етап): призначали ГР у дозі 0,05 мг/кг протягом 4-х днів з наступним визначенням ІФР-1. Результати. При формуванні групи дослідження для проведення тесту на генерацію ІФР-1 до ГР включали дітей, у яких ПЗ був нижчим за ЦЗ. Серед 55 пацієнтів із низькорослістю було відібрано 23 хворих, у яких ІФР-1 знаходився нижче референтних значень і склав 106,25±13,8 нг/мл, іншим було виставлено діагноз ідіопатичної низькорослості (ІН). При проведенні першого етапу тесту зростання вмісту ІФР-1 у два та більше разів відмічалося у 7 хворих (група І). Збільшення ІФР-1 від 1,5 до 2 разів зареєстровано в 11 хворих (група ІІ). П'ятеро дітей (група ІІІ) мали найгірші показники, вміст ІФР-1 після проби був з незначним підйомом і залишився практично незмінним. Пацієнтам ІІ та ІІІ груп провели другий етап тесту. Підвищення ІФР-1 у 1,5 та більше разів зареєстровано у 11 хворих. У трьох дітей рівень ІФР-1 на стимуляції мав підйом трохи більше ніж 1, у них відзначено дуже низьку чутливість до ГР. За результатами дослідження соматотропної функції та 2-етапного тесту на генерацію ІФР-1 до ГР у 43 із 55 дітей з низькорослістю без порушення функції СТГ був встановлений діагноз ІН з призначенням рГР у дозі 0,05 мг/кг на добу; синдром БНГР доведено у 7 хворих із застосуванням рГР у початковій дозі 0,035 мг/кг на добу; синдром РНГР визначений у 5 дітей, яким було рекомендовано лікування препаратами соматомедину. На основі тесту на генерацію ІФР-1 до ГР розроблено алгоритм диференціальної діагностики низькорослості за умов збереженої соматотропної функції. Висновки. Проба на генерацію ІФР-1 є ефективним критерієм для диференціальної діагностики синдрому БНГР, РНГР та ІН. Дана проба є високопрогностичною для застосування різних доз препаратів рГР у хворих зі збереженою соматотропною функцією.


Дод.точки доступу:
Самсон, О. Я.; Большова, О. В.
Экземпляры: всего 1 : чит.зал періодичних видань, рук.,кат. (1 экз.)
Свободны: всего 1 : чит.зал періодичних видань, рук.,кат. (1 экз.)
Знайти схожі

7.


   
    Динамічні показники неспецифічної гіперсприйнятливості бронхів у підлітків, хворих на бронхіальну астму [Текст] / О. К. Колоскова [та ін.] // Современная педиатрия. - 2019. - N 2. - С. 41-45. - Бібліогр. наприкінці ст.
MeSH-головна:
АСТМА БРОНХИАЛЬНАЯ (диагностика)
ДЫХАТЕЛЬНОЙ ФУНКЦИИ ТЕСТЫ (методы)
ПОДРОСТКИ
Анотація: Мета: у міжнападовому періоді бронхіальної астми (БА) оцінити показники неспецифічної реактивності бронхів у дітей підліткового віку за результатами багаторічного динамічного спостереження. Матеріали і методи. Проведено визначення неспецифічної гіперсприйнятливості бронхів у 42 дітей підліткового віку з БА. Обстеження проводили у міжнападовому періоді, коли у дитини були повністю відсутні клінічні прояви обструкції бронхів і відмінялися медикаменти, які могли вплинути на точність оцінки неспецифічної гіперсприйнятливості до прямих і непрямих стимулів. У більшості дітей обстеження проводилися багаторазово у динаміці спостереження. Результати. Виявлено, що гіперчутливість бронхів була меншою за середньоважкого перебігу БА, ніж за важкого, і становила (ПК20Г) 1,58±0,5 мг/мл проти 1,04±0,4 мг/мл. Реактивність бронхів за даними дозозалежної кривої становила відповідно 2,01±0,14 у.о. проти 2,19±0,12 у.о., що свідчило про вищий ступінь реактивності дихальних шляхів при важкому перебігу захворювання у підлітків. По мірі посилення важкості захворювання у підлітків зростає лабільність бронхів (ПЛБ). Так, при легкому перебігу захворювання ПЛБ дорівнює 9,26±0,13% (95% ДІ: 0,12–1,45), при середньоважкому — 13,18±3,93% (95% ДІ: 12,9–25,3), а при важкому — 27,7±4,2% (95% ДІ: 12,8–26,1), Р0,05. За середньоважкого варіанту ПЛБ зростає переважно за рахунок індексу бронходиляції 10,37±3,18% (95% ДІ: 10,5–20,5), а за важкого — і за рахунок виникнення бронхоспазму фізичної напруги 12,3±3,34% (95% ДІ: 9,5–20,4). Висновки. Гіперсприйнятливість дихальних шляхів до прямих і непрямих стимулів у міжнападовому періоді, мабуть, поєднує спільні механізми, до яких передусім слід віднести запалення дихальних шляхів, а неспецифічну гіперреактивність бронхів у дітей підліткового віку, мабуть, слід розглядати як мультифакторний феномен, а скоріше — епіфеномен БА.


Дод.точки доступу:
Колоскова, О. К.; Шахова, О. О.; Тарнавська, С. І.; Маніліч, І. О.
Экземпляры: всего 1 : чит.зал періодичних видань, рук.,кат. (1 экз.)
Свободны: всего 1 : чит.зал періодичних видань, рук.,кат. (1 экз.)
Знайти схожі

8.


    Маменко, М. Є.
    Вроджений гіпотиреоз: скринінг, діагностика та лікування з огляду на сучасні міжнародні рекомендації [Текст] / М. Є. Маменко // Современная педиатрия. - 2019. - N 2. - С. 46-52. - Бібліогр. наприкінці ст.
MeSH-головна:
ГИПОТИРЕОЗ ВРОЖДЕННЫЙ (диагностика, лекарственная терапия, профилактика и контроль)
Анотація: Вроджений гіпотиреоз — патологічний стан, пов'язаний із дефіцитом продукції гормонів щитоподібної залози, основа якого закладається ще під час внутрішньоутробного розвитку, проявляється клінічно відразу після народження або у перші місяці життя. Сучасні стратегії діагностики та лікування вродженого гіпотиреозу ґрунтуються на проведенні неонатального скринінгу та ранньому початку лікування. У даній публікації наведений огляд міжнародних та вітчизняних гайдлайнів. Найважливіший акцент цих рекомендацій — своєчасний початок лікування (зазвичай не пізніше двох тижнів від народження) та більш активні стратегії ведення хворих у ранньому віці, що забезпечує дитині потенціальний розвиток, порівнянний із таким у однолітків. Вроджений гіпотиреоз вважається єдиною формою розумової недостатності, яку можна попередити шляхом сапліментації під час вагітності за неможливості отримати достатню кількість йоду з продуктами харчування.

Экземпляры: всего 1 : чит.зал періодичних видань, рук.,кат. (1 экз.)
Свободны: всего 1 : чит.зал періодичних видань, рук.,кат. (1 экз.)
Знайти схожі

9.


    Черник-Булент, А. Ф.
    Редкий случай мукополисахаридоза VI типа: болезнь Марото-Лами (ошибки диагностики) [Текст] / А. Ф. Черник-Булент, Ф. Ф. Гаджиева, Ф. М. Мамедова // Современная педиатрия. - 2019. - N 2. - С. 53-56. - Библиогр. в конце ст.
MeSH-головна:
МУКОПОЛИСАХАРИДОЗ VI
ДИАГНОСТИЧЕСКИЕ ОШИБКИ
ОПИСАНИЕ СЛУЧАЕВ
Анотація: У статті наведені сучасні відомості щодо поширеності, етіології, патогенезу і клініки хвороби Марото–Ламі (мукополісахаридоз VI типу). Проаналізовані основні причини помилок у диференціальній діагностиці даного захворювання з іншою, зі схожими клінічниим проявами, патологією. На прикладі власного спостереження за дитиною з хворобою Марото–Ламі описані притаманні їй клінічні ознаки. Зазначається необхідність медико-генетичного консультування і проведення пренатальної діагностики з метою первинної профілактики даного захворювання.


Дод.точки доступу:
Гаджиева, Ф. Ф.; Мамедова, Ф. М.
Экземпляры: всего 1 : чит.зал періодичних видань, рук.,кат. (1 экз.)
Свободны: всего 1 : чит.зал періодичних видань, рук.,кат. (1 экз.)
Знайти схожі

10.


   
    Синдром "котячого ока" без атрезії ануса, з ампліфікацією генів ADA2 та IL17RA (клінічний випадок) [Текст] / М. І. Душар [та ін.] // Современная педиатрия. - 2019. - N 2. - С. 57-60. - Бібліогр. наприкінці ст.
MeSH-головна:
ОПИСАНИЕ СЛУЧАЕВ
АНОМАЛИИ ВРОЖДЕННЫЕ
ПОСЛЕДОВАТЕЛЬНОСТЕЙ АНАЛИЗ
ГИБРИДИЗАЦИЯ IN SITU
Анотація: Синдром «котячого ока» — рідкісна хромосомна патологія із дуже різноманітною клінічною картиною. Характерними симптомами синдрому є колобома райдужної оболонки ока, преаурикулярні шкірні тяжі або фістули, аномалії ануса, вроджені вади серця та нирок. Мета: уточнення діагнозу у дитини із вродженою вадою серця та стигмами дизембріогенезу. Діагноз ґрунтується на виявленні додаткової маркерної хромосоми, яка походить з 22 хромосоми. Наведено клінічне спостереження 4-річної дівчинки із синдромом «котячого ока» без атрезії ануса. Діагноз встановлено методом секвенування нового покоління (next generation sequencing, NGS). У регіоні 22q11.1 ідентифіковано чотири копії генів ADA2 та IL17RA. Представлений випадок демонструє кореляцію між генетичною перебудовою та проявами фенотипу. Подвоєння не цілого плеча dup(22)(q11), а лише проксимального регіону довгого плеча 22 хромосоми, де локалізовані дупліковані гени ADA2 та IL17RA, зумовлює такі прояви фенотипу: ВВС, преаурикулярні шкірні тяжі, колобому райдужної та судинної оболонок та сітківки ока, затримку мовленнєвого розвитку, імунодефіцит, без атрезії ануса.


Дод.точки доступу:
Душар, М. І.; Акопян, Г. Р.; Макух, Г. В.; Влох, М. В.; Костюченко, Л. В.
Экземпляры: всего 1 : чит.зал періодичних видань, рук.,кат. (1 экз.)
Свободны: всего 1 : чит.зал періодичних видань, рук.,кат. (1 экз.)
Знайти схожі

11.


    Хапченкова, Д. С.
    Синдром Sinding-Larsen-Johansson: обзор литературы и собственное клиническое наблюдение [Текст] / Д. С. Хапченкова, С. А. Дубина // Современная педиатрия. - 2019. - N 2. - С. 61-64. - Библиогр. в конце ст.
MeSH-головна:
КОЛЕННЫЙ СУСТАВ
НАДКОЛЕННИК
ОСТЕОХОНДРИТ РАССЕКАЮЩИЙ
ОПИСАНИЕ СЛУЧАЕВ
Кл.слова (ненормовані):
Болезнь Синдинга-Ларсена-Йохансона
Анотація: У статті представлена інформація про варіанти остеохондропатій, що зустрічаються у дитячому та підлітковому віці. Детально описана остеохондропатія нижнього полюсу надколінка, або синдром Sinding–Larsen–Johansson. Показані можливі причини виникнення, основні ланки патогенезу, клінічна симптоматика, методи інструментальної верифікації діагнозу, принципи терапії захворювань. Наведене власне клінічне спостереження дитини із синдромом Sinding–Larsen–Johansson. Даний клінічний випадок характеризується класичним віковим початком захворювання та типовим клінічним проявом остеохондропатії надколінка у вигляді больового синдрому.


Дод.точки доступу:
Дубина, С. А.
Экземпляры: всего 1 : чит.зал періодичних видань, рук.,кат. (1 экз.)
Свободны: всего 1 : чит.зал періодичних видань, рук.,кат. (1 экз.)
Знайти схожі

12.


    Крамарьов, С. О.
    Застосування розчинів для оральної регідратації у дітей. Методичні рекомендації [Текст] / С. О. Крамарьов, Л. В. Закордонець // Современная педиатрия. - 2019. - N 2. - С. 65-74. - Бібліогр. наприкінці ст.
MeSH-головна:
РЕГИДРАТАЦИОННЫЕ РАСТВОРЫ
ОБЕЗВОЖИВАНИЕ
ВОДНО-ЭЛЕКТРОЛИТНОГО БАЛАНСА НАРУШЕНИЯ
ДЕТИ
Анотація: Мета: дослідити стан мікробіоти товстого кишечника у хворих з ювенільним ревматоїдним артритом (ЮРА) на тлі лікування базисними, біологічними та хворобо-модифікуючими препаратами та оцінити ефективність комбінованого синбіотичного препарату (Ротабіотик) при виявлених порушеннях. Матеріали і методи. Обстежено 29 дітей віком від 1,5 до 16 років з ЮРА. Проведено загальноклінічне, інструментальне обстеження згідно з Уніфікованим клінічним протоколом медичної допомоги дітям, хворим на ювенільний артрит (наказ МОЗ України №832 від 22.10.2012 р.). Додатково усім дітям проведено бактеріологічне дослідження фекалій до та після виявлених порушень мікробіоти кишечника. Результати. При обстеженні шлунково-кишкового тракту у хворих з ревматоїдним артритом мали місце скарги: періодичний біль у животі — у 23 (79,31%), зниження апетиту — у 20 (68,97%), метеоризм — у 12 (41,38%), схильність до запорів — у 10 (34,48%) дітей. Встановлено порушення мікробіоценозу у 23 пацієнтів за рахунок зменшення кількості лакто- та біфідобактерій 106 КУО, а також збільшення кількості умовно-патогенних та патогенних мікроорганізмів: гриби роду Candida — у 5 (21,74%), стафілококи (гемолітичні, плазмокоагулюючі) — у 5 (21,74%), Klebsiella pneumoniie — у 3 (14,04%), Enterococcus faecium — у 2 (8,70%), E. coli зі зміненими ферментативними властивостями — у 2 (8,70%), Proteus mirabilis — у 1 (4,35%) хворого. Дисбіоз І ст. діагностовано у 8 (34,78%), ІІ ст. — у 9 (39,13%), ІІІ ст. — у 6 (26,09%) пацієнтів. Після корекції мультикомпонентним синбіотичним комплексом (Ротабіотик) спостерігалась нормалізація мікрофлори товстого кишечника у 16 дітей (69,57%) (p0,001). Дисбіотичні зміни І ст. зберігались у 7 (30,43%) дітей, у яких на початку дослідження діагностовано дисбіоз ІІ–ІІІ ст. Висновки. У хворих на ЮРА на тлі лікування базисними протиревматичними, нестероїдними протизапальними та біологічними препаратами встановлено порушення мікробіоти товстого кишечника з розвитком дисбіозу різного ступеня, що ускладнює перебіг основного захворювання і погіршує якість життя. Використання мультикомпонентного синбіотичного препарату (Ротабіотик) у комплексному лікуванні хворих на ЮРА є ефективним засобом корекції порушень мікробіоценозу товстого кишечника.


Дод.точки доступу:
Закордонець, Л. В.
Экземпляры: всего 1 : чит.зал періодичних видань, рук.,кат. (1 экз.)
Свободны: всего 1 : чит.зал періодичних видань, рук.,кат. (1 экз.)
Знайти схожі

13.


    Бережний, В. В.
    Порушення мікробіому товстого кишечника та його корекція у хворих на ювенільний ревматоїдний артрит [Текст] / В. В. Бережний, Ю. І. Бондарець // Современная педиатрия. - 2019. - N 2. - С. 76-84. - Бібліогр. наприкінці ст.
Рубрики: Ротабиотик
MeSH-головна:
АРТРИТ ЮВЕНИЛЬНЫЙ (лекарственная терапия, микробиология)
ТОЛСТАЯ КИШКА (микробиология)
ДИСБАКТЕРИОЗ КИШЕЧНИКА (лекарственная терапия)
СИНБИОТИКИ
ДЕТИ


Дод.точки доступу:
Бондарець, Ю. І.
Экземпляры: всего 1 : чит.зал періодичних видань, рук.,кат. (1 экз.)
Свободны: всего 1 : чит.зал періодичних видань, рук.,кат. (1 экз.)
Знайти схожі

14.


   
    Гострий обструктивний ларингіт (круп) у дітей [Текст] : адаптована клінічна настанова, заснована на доказах // Современная педиатрия. - 2019. - N 2. - С. 86-100
MeSH-головна:
ЛАРИНГИТ
КРУП
ДЕТИ
ДОКАЗАТЕЛЬНАЯ МЕДИЦИНА

Экземпляры: всего 1 : чит.зал періодичних видань, рук.,кат. (1 экз.)
Свободны: всего 1 : чит.зал періодичних видань, рук.,кат. (1 экз.)
Знайти схожі

 
© Міжнародна Асоціація користувачів і розробників електронних бібліотек і нових інформаційних технологій
(Асоціація ЕБНІТ)