Бібліотека БДМУ

Головна

Спрощенний режим

Опис

Бази даних

Періодичні видання - результати пошуку

Вид пошуку

К Н И Г И

Періодичні видання

Дисертації та автореферати

Фонд рідкісних видань

Електронна Навчальна література

Публікації засновників кафедр БДМУ

Нововведення у сфері охорони здоров'я

Календар пам'ятних дат

Доступ до повнотекстових книг Springer Nature (через IP-адреси БДМУ)

Зона пошуку

Формат представлення знайдених документів:
повний	інформаційний	короткий

Відсортувати знайдені документи за:
автором	назвою	роком видання	типом документа

Пошуковий запит: <.>II=СУ25/2014/4<.>

Загальна кiлькiсть документiв : 14
Показанi документи с 1 за 14

Рекомендації Європейського товариства кардіологів 2014 року з ведення пацієнтів із тромбоемболією легеневої артерії. Частина І [Текст] // Серце і судини = Heart & vessels : український науково-практичний журнал. - 2014. - № 4. - С. 7-14. - Бібліогр. в кінці ст. . - ISSN 1727-5717
MeSH-головна:
ЛЕГОЧНАЯ АРТЕРИЯ (патология)
ВЕНОЗНАЯ ТРОМБОЭМБОЛИЯ (патофизиология, терапия, эпидемиология, этиология)

Экземпляры: всего 1 : чит.зал періодичних видань, рук.,кат. (1 экз.)
Свободны: всего 1 : чит.зал періодичних видань, рук.,кат. (1 экз.)
Знайти схожі

Амосова, К. М.
Уніфікований покроковий алгоритм лікування артеріальної гіпертензії та програма підвищення прихильності до лікування пацієнтів із цукровим діабетом у амбулаторній практиці [Текст] / К. М. Амосова, Ю. В. Руденко // Серце і судини = Heart & vessels : український науково-практичний журнал. - 2014. - № 4. - С. 15-22. - Бібліогр. в кінці ст. . - ISSN 1727-5717
MeSH-головна:
ГИПЕРТЕНЗИЯ (терапия)
ДИАБЕТ САХАРНЫЙ, ТИП 2 (терапия)
ПЕРИНДОПРИЛ (терапевтическое применение)
АМЛОДИПИН (терапевтическое применение)
ИНФОРМИРОВАННОЕ СОГЛАСИЕ БОЛЬНОГО НА ЛЕЧЕНИЕ
АМБУЛАТОРНО-ПОЛИКЛИНИЧЕСКАЯ ПОМОЩЬ
Анотація: Мета роботи - визначити ефективність спрощеного покрокового алгоритму антигіпертензивного лікування щодо досягнення цільового офісного і нормального (135/85 мм рт. ст.) домашнього рівнів артеріального тиску (АТ) у хворих на артеріальну гіпертензію (АГ) та цукровий діабет (ЦД) 2 типу порівняно з хворими без ЦД та підвищити прихильність пацієнтів до лікування в загальній амбулаторній практиці лікаря-кардіолога. Матеріали і методи. У відкритому проспективному дослідженні взяли участь 54 амбулаторних кардіологи лікувальних установ Києва, які залучили 431 пацієнта віком від 35 до 75 років (середній вік (57,3+-0,5) року) з неускладненою есенціальною АГ, з АГ160/100 мм рт. ст., якщо їх раніше не лікували, або 140/90 мм рт. ст., якщо лікували. Упродовж 6 міс проводили шість основних візитів і два додаткових за потребою. Під час першого візиту лікар визначав АТ за допомогою стандартизованого автоматичного приладу Microlife BPW200 з універсальною манжетою. Хворого забезпечували осцилометричним автоматичним приладом Microlife BP3AG1, навчали ним користуватися, проводили бесіду щодо модифікації способу життя та призначали фіксовану комбінацію периндоприлу й амлодипіну ("Бі-Престаріум", "Серв'є", Франція) у дозі 5/5, 5/10, 10/5 або 10/10 мг/добу за вибором лікаря (1-й крок). Перед кожним наступним візитом хворий 7 днів двічі на добу самостійно вимірював АТ та фіксував результати у щоденнику. У разі недосягнення цільового офісного АТ (140/90 мм рт. ст.) на подальших візитах підвищували дозу "Бі-Престаріуму" до максимальноі переносимої (2-й крок) і послідовно призначали індапамід-ретард ("Арифон-ретард", "Серв'є", Франція) на дозі 1,5 мг/добу (3-й крок), спіронолактон 25 мг двічі на добу (4-й крок), моксонідин у дозі 0,2-0,6 мг/добу або доксазозин 4-8 мг/добу (5-й крок). У хворих, які отримували антигіпертензивну терапію до залучення в дослідження, під час першого візиту, а у всіх хворих під час завершального візиту оцінювали прихильність до лікування за допомогою анкети (Х. Girerd та співавт., 2001). Ефективність лікування оцінювали за кількістю пацієнтів без ЦД із рівнем офісного АТ140/90 мм рт. ст., кількістю пацієнтів без ЦД 2 типу із рівнем офісного АТ140/90 та 140/85 мм рт. ст. через 6 міс спостереження, кількістю хворих із нормальним домашнім АТ (135/85 мм рт. ст.) та змінами у прихильності до лікування. Результати та обговорення. За результатами обстеження під час першого візиту ЦД 2 типу виявлено у 71 (16,5%) пацієнтів (1-ша група), не виявлено - у 360 (83,5%) пацієнтів (2-га група). Хворі обох обох груп були зіставні за співвідношенням статей, частотою виявлення АГ 3-го ступеня й гіпертрофії лівого шлуночка, швидкістю клубочкової фільтрації і кількістю курців (р0,05). Хворі на ЦД 2-го типу були старші за віком, мали вищі початкові показники частоти серцевих скорочень (р0,05) та рівня загального холестерину сироватки крові (р0,05), більшу частоту виявлення ішемічної хвороби серця (р0,01), ожиріння (р0,001), обстеженого сімейного анамнезу (р0,01). Через 6 міс середній систолічний офісний АТ знизився зі (166,4+-1,3) до (131,6+-1,1) мм рт. ст. та зі (165,6+-0,7) до (130,9+-0,5) мм рт. ст., діастолічний - з (96,4+- 1,1) до (78,7+-0,9) мм рт. ст. та з (97,2+-0,5) до (79,4+-0,4) мм рт. ст. у хворих 1-ї та 2-ї груп відповідно (усі р0,01). Офісного АТ 140/90 мм рт. ст.досягли в 74,7% 1-ї та у 84,5% хворих 2-ї групи (р0,05), АТ 140/85 мм рт. ст. - у 67,6% хворих на ЦД 2 типу, що супроводжувалося нормалізацією домашнього АТ - у 63,4% та в 63,1% випадків відповідно. Частка хворих із низьким рівнем прихильності до лікування за час дослідження зменшилася з 39,4 до 10,6% (р0,01) у 1-й і з 45 до 6,1% (р0,001) у 2-й групі (р0,001). Частка хворих з високим рівнем прихильності зросла з 31,8 до 50% (р0,05) у 1-й і з 32,7 до 50,9% у 2-й групі (р0,01). Висновки. Застосування покрокового алгоритму лікування на основі фіксованої комбінації периндоприлу та амлодипіну разом із контролем домашнього АТ та освітньою програмою в амбулаторній практиці лікарів-кардіологів дало змогу через 6 міс лікування досягти офісного АТ140/90 мм рт. ст. в 74,7%, а 140/85 мм рт. ст. - у 67,6% пацієнтів із ЦД 2 типу та у 84,5% пацієнтів без ЦД, що супроводжувалося зниженням домашнього АТ до нормального рівня (135/85 мм рт. ст.) у 63,4 та 63,1% випадків відповідно. Такий підхід ефективний щодо підвищення прихильності хворих до лікування незалежно від наявності ЦД 2 типу і забезпечує частоту високої і помірної прихильності пацієнтів до лікування, за даними анкети Х. Girerd у 89,4% пацієнтів із ЦД 2 типу та в 93,9% пацієнтів без ЦД.

Дод.точки доступу:
Руденко, Ю.В.
Экземпляры: всего 1 : чит.зал періодичних видань, рук.,кат. (1 экз.)
Свободны: всего 1 : чит.зал періодичних видань, рук.,кат. (1 экз.)
Знайти схожі

Ускладнення високих ампутацій у хворих із хронічною критичною ішемією нижніх кінцівок: ретроспективне дослідження [Текст] / Н. Ю. Літвінова [и др.] // Серце і судини = Heart & vessels : український науково-практичний журнал. - 2014. - № 4. - С. 25-32. - Бібліогр. в кінці ст. . - ISSN 1727-5717
MeSH-головна:
КОНЕЧНОСТЬ НИЖНЯЯ (патология)
АТЕРОСКЛЕРОЗ (осложнения)
ИШЕМИЯ (осложнения, хирургия)
ПОСЛЕОПЕРАЦИОННЫЕ ОСЛОЖНЕНИЯ (патофизиология, смертность, терапия)
ИШЕМИЧЕСКАЯ БОЛЕЗНЬ СЕРДЦА (осложнения)
Анотація: Мета роботи - проаналізувати результати лікування хворих з атеросклеротичними виразково-некротичними ураженнями нижніх кінцівок на тлі хронічної ішемії, виявити причини незадовільних результатів ампутації. Матеріали і методи. У ретроспективне дослідження залучено дані історії хвороби 256 пацієнтів, які отримували лікування у відділенні судинної хірургії Олександрівської клінічної лікарні у 2008-2011 рр. і яким була виконана висока ампутація (рівень - стегно або гомілка). Для визначення рівня ампутації здійснювали ультразвукове дуплексне ангіосканування та рентгенконтрастну ангіографію. Рівень ампутації визначали за клінічною картиною ішеміїї, застосовували спеціальні методи дослідження, що характеризують регіонарний судинний резерв, магістральний і колатеральний кровообіг у кінцівках, мікроциркуляцію і трофіку тканин. Остаточний рівень ампутації встановлювали під час операції після візуальної оцінки ступеня кровопостачання пересічних м'язів. Усі пацієнти в післяопераційний період отримували базисну консервативну терапію: знеболювальну, антиагрегантну, антикоагулянтну, антибактеріальну. Під час аналізу результатів лікування задовільним найближчим результатом ампутації , а також летальний результат зараховували до незадовільних результатів ампутації. Результати та обговорення. Після великих ампутацій нижніх кінцівок видужали без ускладнень 103 (40,2%) пацієнти, серйозні ускладнення спостерігали у 49 (19,1%), помірні - у 68 (26,6%), летальний результат - у 36 (14,1%). У хворих після ампутації нижніх кінцівок на рівні гомілки достовірно частіше розвивалася глибока ранова інфекція та розходження країв післяопераційної рани. Тридцятиденну смертність та ішемічні інсульти достовірно частіше реєстрували в групі ампутації нижніх кінцівок на рівні стегна. Здійснений аналіз результатів ампутації на нижніх кінцівках показав, що найбільша кількість ускладнень у цілому виявилася в групі хворих віком понад 60 років, що вочевидь, пов'язано з більш поширеним ураженням життєво важливих судинних ділянок (р0,05). Водночас ускладнення з боку післяопераційної рани найчастіше виникали у хворих віком 50-59 років після ампутації нижніх кінцівок на рівні гомілки та в курців. Висновки. Рівень суттєвих ускладнень високих ампутацій у ранній післяопераційний період досить значний. Ішемічна хвороба серця з порушенням скорочувальної функції міокарда впливає на результат ампутації кінцівок. Прогностично несприятливим є зниження фракції викиду лівого шлуночка нижче 40%. Найбільшу кількість ускладнень виявили в групі хворих віком понад 60 років, але ускладнення з боку післяопераційної рани найчастіше виникали у хворих віком 50-59 років після ампутації на рівні гомілки та в курців. Тридцятиденна післяампутаційна смертність і частота ішемічних інсультів головного мозку достовірно вища у хворих після ампутації на рівні стегна. У перші три роки після високої ампутації смертність у хворих із хронічною критичною ішемією нижніх кінцівок щорічно зростає та досягає 69,5%.

Дод.точки доступу:
Літвінова, Н.Ю.; Черняк, В.А.; Стрєпетова, О.В.; Кєфєлі-Яновська, О.І.
Экземпляры: всего 1 : чит.зал періодичних видань, рук.,кат. (1 экз.)
Свободны: всего 1 : чит.зал періодичних видань, рук.,кат. (1 экз.)
Знайти схожі

Жарінов, О. Й.
Симптоми та клінічні характеристики пацієнтів з уперше виявленою фібриляцією передсердь [Текст] / О. Й. Жарінов, Ю. І. Залізна, К. О. Міхалєв // Серце і судини = Heart & vessels : український науково-практичний журнал. - 2014. - № 4. - С. 33-39. - Бібліогр. в кінці ст. . - ISSN 1727-5717
MeSH-головна:
ПРЕДСЕРДИЙ ФИБРИЛЛЯЦИЯ (патофизиология, этиология)
АРИТМИИ СЕРДЕЧНЫЕ (осложнения)
СЕРДЕЧНЫХ СОКРАЩЕНИЙ ЧАСТОТА
МИОКАРД
КОМОРБИДНОСТЬ
Анотація: Мета роботи - здійснити порівняльний аналіз структурно-функціонального стану міокарда, частоти виявлення супутніх хвороб та окремих клінічних симптомів у пацієнтів із вперше виявленою фібриляцією передсердь (ВВФП) залежно від вираженості скарг асоційовних з аритмією. Матеріали і методи. У дослідження залучили 124 пацієнтів, 55 чоловіків та 69 жінок, віком від 24 до 88 років (середній вік - (62+-14 років) із ВВФП, що були послідовно госпіталізовані в Київський обласний кардіологічний диспансер від жовтня 2011 р. до червня 2012 р. У дослідження не залучали пацієнтів із ВВФП, яка була асоційована з гострим коронарним синдромом, гострим порушенням мозкового кровообігу, природженою або набутою вадою серця, хірургічним втручанням. У пацієнтів визначали індекс маси тіла, артеріальний тиск, рівні глюкози крові, глікозильованого гемоглобіну, креатиніну, калію плазми, С-реактивного протеїну, показникків ліпідного профілю, тиреотропного гормона, за даними добового моніторування ЕКГ - середню частоту серцевих скорочень (ЧСС) під час ВВФП. Ехографічне дослідження здійснювали на ультразвуковій системі SD 800 (Phlips, США) за загальноприйнятим протоколом у М- і В-режимах. Результати та обговорення. Пацієнтів поділили на три групи: без скарг на серцебиття (n=27), зі скаргами на незначне або помірне серцебиття (n=42), зі скаргами на виражене серцебиття (n=55). Порівнювані групи не відрізнялися за кількістю пацієнтів з артеріальною гіпертензією та ішемічною хворобою серця. Серед пацієнтів зі скаргами на виражене серцебиття порівняно з хворими, які на серцебиття не скаржилися, було більше жінок (р=0,031). У них виявлено вірогідно нижчий рівень глікозильованого гемоглобіну (р=0,031), частіше діагностували постійну форму ФП (р=0,018), реєстрували вищу середньодобову ЧСС за даними добового моніторування ЕКГ (р0,001), менший розмір лівого передсердя (р0,001), вищу фракцію викиду лівого шлуночка (р

Дод.точки доступу:
Залізна, Ю.І.; Міхалєв, К.О.
Экземпляры: всего 1 : чит.зал періодичних видань, рук.,кат. (1 экз.)
Свободны: всего 1 : чит.зал періодичних видань, рук.,кат. (1 экз.)
Знайти схожі

Фуркало, С. Н.
Биорезорбируемые коронарные стенты: особенности применения и собственные результаты [Текст] / С. Н. Фуркало // Серце і судини = Heart & vessels : український науково-практичний журнал. - 2014. - № 4. - С. 40-45. - Библиогр. в конце ст. . - ISSN 1727-5717
MeSH-головна:
ИШЕМИЧЕСКАЯ БОЛЕЗНЬ СЕРДЦА (хирургия)
СТЕНТЫ (использование)
СОСУДИСТОЕ ПРОТЕЗИРОВАНИЕ (методы)
ТОМОГРАФИЯ ОПТИЧЕСКАЯ КОГЕРЕНТНАЯ (использование)
Анотація: Цель работы - проанализировать непосредственные результаты клинического применения, особенности структуры, визуализации и имплантации первого биорезорбируемого коронарного стента Absorb. Материалы и методы. Под наблюдением находились 46 больных ишемической болезнью сердца (ИБС), которым были имплантированы 60 стентов Absorb (Absorb, США). Мужчин было 43 (93,4%). Возраст больных составил в среднем (52,1+-4,1%) года. Клиническая картина характеризовалась нестабильным течением заболевания в 6 (13,0%) случаях, стенокардия ІІ-ІІІ функционального класса отмечена в остальных 40 (87,0%) случаях. Стентирование ранее перенесли 10 пациентов и аортокоронарное шунтирование - 4. Один больной ранее перенес эндопротезирование брюшного отдела аорты. Результаты и обсуждения. Стентирование с имплантацией 1 стента Absorb выполнено у 33 больных, 2 стента были имплантированы в 11 случаях и в 1 случае установлены 4 биорезорбируемых стента. В одном случае стентирование коронарных артерий выполнено одновременно со стентированием внутренней сонной артерии. Применили традиционный режим двойной антиагрегантной терапии. У всех больных ранний послеоперационный период прошел без осложнений, не зарегестрированы случаи неудачной имплантации или острого тромбоза стента. На модели in vitro продемонстрированы особенности полимерной структуры стента при его имплантации. Для визуализации применены современные высокоинформативные методики - оптическая когерентная томография и компьютерная томография. Выводы. Наш опыт применения биорезорбируемых стентов у больных ИБС свидетельствует о возможности использования этой технологии в различных клинических и ангиографических ситуациях. Необходимо дальнейшее изучение как непосредственных, так и отдаленных результатов вмешательств для широкого внедрения биорезорбируемых стентов в рутинную практику отделений интервеционной кардиологии.

Экземпляры: всего 1 : чит.зал періодичних видань, рук.,кат. (1 экз.)
Свободны: всего 1 : чит.зал періодичних видань, рук.,кат. (1 экз.)
Знайти схожі

Лебедєва, Є. О.
Феномен звивистості коронарних артерій у розвитку клінічних виявів ішемічної хвороби серця [Текст] / Є. О. Лебедєва, О. І. Плиска, М. М. Груша // Серце і судини = Heart & vessels : український науково-практичний журнал. - 2014. - № 4. - С. 46-51. - Бібліогр. в кінці ст. . - ISSN 1727-5717
MeSH-головна:
ИШЕМИЧЕСКАЯ БОЛЕЗНЬ СЕРДЦА (патофизиология, этиология)
КОРОНАРНЫХ АРТЕРИЙ БОЛЕЗНЬ (диагностика, осложнения)
СТЕНОКАРДИЯ (этиология)
КОРОНАРНАЯ АНГИОГРАФИЯ (методы)
Анотація: Мета роботи - вивчити роль феномену звивистості коронарних артерій (ЗКА) у розвитку клінічного синдрому стенокардії. Матеріали і методи. Ретроспективно проаналізовано 1404 історії хвороби пацієнтів з попереднім діагнозом ішемічної хвороби серця (ІХС), яким було виконано коронарографію (КГ). За результатами КГ, за наявності звивистості, атеросклеротичного ураження коронарних артерій (КА) та ступенем вираження атеросклерозу КА пацієнтів поділили на групи: пацієнтів із ЗКА, у яких при КГ не виявлено атеросклеротичного іх ураження (n=252); пацієнти зі ЗКА за наявності в них звуження менше 50% (n=92); пацієнти із ЗКА за наявності в них звуження більше 50% (n=244); пацієнти з незвивистими КА за наявності в них звуження більше 50% (n=816). Усім хворим здійснено загальноклінічні обстеження відповідно до чинного стандартного протоколу. Статистичну достовірність різниці показників оцінювали за допомогою критерію узгодженості Пірсона або х2-тесту. Результати та обговорення. Ретроспективний аналіз даних свідчить, що типовий больовий синдром спостерігався у 248 (98%) пацієнтів із ЗКА за відсутності їх атеросклеротичного ураження. За анамнестичними даними, 60 (23,8%) пацієнтів з клінічними виявами ІХС за відсутності атеросклеротичних змін КА перенесли гострий інфаркт міокарда. У разі приєднання до ЗКА атеросклеротичного ураження збільшувалася кількість судинних катастроф. Проте конфігурація КА це не вирішальний фактор, здатний істотно змінити частоту розвитку гострого порушення коронарного кровообігу. Водночас конфігурація КА може істотно впливати на рівень системного артеріального тиску. Висновки. ЗКА може бути незалежною причиною розвитку синдрому стенокардії та додатковим обтяжливим чинником розвитку ІХС.

Дод.точки доступу:
Плиска, О.І.; Груша, М.М.
Экземпляры: всего 1 : чит.зал періодичних видань, рук.,кат. (1 экз.)
Свободны: всего 1 : чит.зал періодичних видань, рук.,кат. (1 экз.)
Знайти схожі

Взаимосвязь инсулинорезистентности с состоянием глобальной контрактильности и релаксационной способности левого желудочка у пациентов с хронической сердечной недостаточностью ишемического генеза [Текст] / А. Е. Березин [и др.] // Серце і судини = Heart & vessels : український науково-практичний журнал. - 2014. - № 4. - С. 52-61. - Библиогр. в конце ст. . - ISSN 1727-5717
MeSH-головна:
СЕРДЕЧНАЯ НЕДОСТАТОЧНОСТЬ (патофизиология, этиология)
ИШЕМИЧЕСКАЯ БОЛЕЗНЬ СЕРДЦА (осложнения)
ИНСУЛИНОРЕЗИСТЕНТНОСТЬ
МИОКАРД (патология)
СЕРДЦА ЖЕЛУДОЧКА ЛЕВОГО ФУНКЦИЯ
Анотація: Цель работы - оценить связь инсулинорезистентности (ИР) с состоянием глобальной контрактильности и релаксационной способности левого желудочка (ЛЖ) у больных с хронической сердечной недостаточностью (ХСН) ишемического генеза. Материалы и методы. В нерандомизированное когортное проспективное открытое исследование включили 300 пациентов с документированной ишемической болезнью сердца и ХСН в возрасте от 48 до 62 лет. В качестве критериев исключения использовали сахарный диабет (СД), инфаркт миокарда (ИМ) с зубцом Q или нестабильную стенокардию на протяжении 30 суток до включения в исследование, стенокардию напряжения IV функционального класса, неконтролируемую артериальную гипертензию (АГ), тяжелые заболевания печени и почек, онкологические заболевания, симптоматическую АГ , перенесенный мозговой инсульт, черепно-мозговую травму в течение 3 мес до включения в исследования, уровень креатинина плазмы крови более 440 мкмоль/л, скорость клубочковой фильтрации менее 35 мл/(мин-м2), а также любые другие нарушения, которые, по мнению исследователей, могли препятствовать участию пациентов в исследовании. Внутрисердечную кардиогемодинамику оценивали по данным трансторакальной эхокардиографии с использованием импульсной и тканевой допплерографии, глобальную и локальную деформацию миокарда ЛЖ - с помощью технологии Speckle Tracking Imaging. Ишемический генез ХСН у пациентов без ИМ в анамнезе верифицировали по данным мультиспиральной компьютерной томографии-ангиографии или ангиографического исследования. Все пациенты были распределены на две группы в зависимости от наличия ИР, которую верифицировали по модели оценки гомеостаза (НОМА-IR). Статистическую обработку результатов проводили в системе SPSS(SPSS Inc, США). Все данные представлены как среднее и стандартное отклонение или медиана и 95% доверительный интервал или межквартильный интервал. Результаты и обсуждение. Ротация верхушки в направлении против часовой стрелки зарегистрирована у 10 (7,8%) и 23 (13,5%) пациентов с ХСН без ИР и с ИР соответственно (р=0,046). Средние значения количественных характеристик ротации верхушки (Rotарех и RotRарех) у больных ХСН без ИР составляли (-1,03+-0,15)град и (-3,32+-1,45) с-1 соответственно, а для пациентов с ИР - (-2,67+-0,12)град и (-8,54+-3,11) с-1 соответственно (р=0,001 для всех случаев). По данным мультивариантного логистического анализа, независимыми предикторами ИР у пациентов с ХСН были феномен ротации верхушки ЛЖ в направлении против часовой стрелки, снижение глобальной продольной деформации ЛЖ и ее скорости, а также уровень N-терминального фрагмента мозгового натрийуретического пептида. Наиболее значимыми предикторами снижения показателей глобальных деформаций и их скоростей в когорте больных с ХСН были ИР, функциональный класс ХСН, фракция выброса ЛЖ, ожирение, многососудистое поражение коронарных артерий. При этом комбинация ИР с иными предикторами снижения деформационных качеств миокарда ЛЖ по сравнению и использованием только ИР существенно не влияла на идентификацию больных с наиболее выраженным снижением глобальной контрактильной способности миокарда. Выводы. ИР может быть дополнительным фактором, способствующим формированию глобальной контрактильной дисфункции миокарда вне сопутствующего СД 2 типа.

Дод.точки доступу:
Березин, А.Е.; Кремзер, А.А.; Самура, Т.А.; Малиновский, Я.В.
Экземпляры: всего 1 : чит.зал періодичних видань, рук.,кат. (1 экз.)
Свободны: всего 1 : чит.зал періодичних видань, рук.,кат. (1 экз.)
Знайти схожі

Самура, Б. Б.
Уровень циркулирующего VE-каргерина как предиктор сердечно-сосудистых событий у пациентов с хронической лимфоцитарной лейкемией в стадии ремиссии [Текст] / Б. Б. Самура // Серце і судини = Heart & vessels : український науково-практичний журнал. - 2014. - № 4. - С. 62-66. - Библиогр. в конце ст. . - ISSN 1727-5717
MeSH-головна:
ЛЕЙКОЗ-ЛИМФОМА ПРЕ-КЛЕТОЧНЫЙ ЛИМФОБЛАСТНЫЙ (осложнения, патофизиология)
СЕРДЕЧНО-СОСУДИСТЫЕ БОЛЕЗНИ (этиология)
КАДГЕРИНЫ
ПРОГНОЗ
Анотація: Цель работы - определить прогностическую значимость уровня циркулирующего VE-кадгерина для возникновения сердечно-сосудистых событий у пациентов с хронической лимфоцитарной лейкемией в стадии полной или частичной ремиссии. Материалы и методы. В исследование включены 156 пациентов с хронической лимфоцитарной лейкемией в стадии ремиссии, период наблюдения составил 12 мес. Уровень циркулирующего VE-кадгерина в плазме крови определяли с помощью иммуносорбентного метода. Гемодинамические показатели оценивали с помощью эхокардиографии. Результаты и обсуждение. Зафиксировано 216 сердечно-сосудистых событий у 51 (32,7%) пациента: 7 смертей, 122 эпизода кардиальных аритмий, 16 ишемических событий, 3 инсульта, 30 случаев возникновения хронической сердечной недостаточности, 38 госпитализаций, связанных с кардиоваскулярными причинами. Медиана уровня циркулирующего VE-кадгерина у пациентов без сердечно-сосудистых событий и с сердечно-сосудистыми событиями составила 0,31 нг/мл (95% доверительный интервал (ДИ) 0,19-0,43 нг/мл) и 1,49 нг/мл (95% ДИ 1,07-1,91 нг/мл соответственно (р0,001). Мультифакторный регрессионный анализ показал, что уровень циркулирующего VE-кадгерина является независимым прогностическим фактором возникновения кардиоваскулярных событий (коэффициент регрессии 1,10; 95% ДИ 1,01-1,13; р

Экземпляры: всего 1 : чит.зал періодичних видань, рук.,кат. (1 экз.)
Свободны: всего 1 : чит.зал періодичних видань, рук.,кат. (1 экз.)
Знайти схожі

Підвищення ефективності ресинхронізаційної терапії шляхом радіочастотної абляції шлуночкової екстрасистолії [Текст] / Б. Б. Кравчук [и др.] // Серце і судини = Heart & vessels : український науково-практичний журнал. - 2014. - № 4. - С. 67-72. - Бібліогр. в кінці ст. . - ISSN 1727-5717
MeSH-головна:
СЕРДЕЧНАЯ НЕДОСТАТОЧНОСТЬ (терапия)
ЭКСТРАСИСТОЛА ЖЕЛУДОЧКОВАЯ (патофизиология, терапия)
АБЛЯЦИИ МЕТОДЫ (использование)
СЕРДЦА РЕСИНХРОНИЗАЦИОННАЯ ТЕРАПИЯ (методы)
Анотація: Мета роботи - оцінити зміни гемодинамічних і клінічних показників після проведення радіочастотної абляції (РЧА) шлуночкової ектопії в пацієнтів, резистентних до ресинхронізаційної терапії (РТ). Матеріали і методи. В оглядовому проспективному одноцентровому нерандомізованому дослідженні взяли участь 16 хворих, яким було імплантовано ресинхронізаційні електрокардіостимулятори або кардіовертери-дефібрилятори в період з квітня 2003 р. до червня 2013 р. і які мали шлуночкову екстрасистолію. Критерії залучення в дослідження: збільшення фракції викиду лівого шлуночка 5%, збільшення кінцевосистолічного об'єму 10%, а також відсутність поліпшення якості життя хворих протягом 1 року після імплантації ресинхронізаційних пристроїв. Хворі, які відповідали цим критеріям, вважалися резистентними до РТ. З метою оцінки геометричних та волюмометричних параметрів до і після імплантації ресинхронізаційних пристроїв використовували ехокардіографічне дослідження за стандартною методикою. Серцевий ритм до і після імплантації оцінювали за допомогою 24-годинного холтерівського моніторування (ХМ) ЕКГ. Електрофізіологічне картування шлуночкових екстрасистолій проводили за стандартними протоколами електрофізіологічного дослідження та за допомогою системи навігації NavX. З дослідження було вилучено хворих, які потребували антитахікардичної стимуляції або дефібриляції, а також хворих із фібриляцією передсердь, що становила 1% всіх комплексів QRS протягом доби за даними ХМ ЕКГ. Результати і обговорення. РЧА шлуночкових ектопій у осіб, резистентних до РТ, сприяє значному поліпшенню клінічного стану хворих та ехокардіографічних параметрів. Так, уже через 6 міс після РЧА виявлено відповідь на РТ та покращення середньої фракції викиду лівого шлуночка (з (26,2+-5,5) до (32.7+-6,7) %; р0,001), кінцевосистолічного розміру лівого шлуночка (з (5,83+-0,55) до (5,62+-0,32) см; р0,001), кінцеводіастолічного розміру лівого шлуночка (з (6,83+-0,83) до (6,51+-0,91) см; р0,001), кінцевосистолічного об'єму лівого шлуночка (з (178+-72) до (145+-23) мл; р0,001), кінцеводіастолічного об'єму лівого шлуночка (з (242+-85) до (212+-63) мл; р0,001). Середній функціональний клас серцевої недостатності за NYHA до РЧА становив 3, після - 2. Після припинення РТ (вимкнення пристроїв) клінічний стан та ехокардіографічні параметри пацієнтів повертаються до базового рівня (до РЧА) в короткостроковий період спостереження. Висновки. Значна обтяженість шлуночковою екстрасистолією - одна з причин відсутності відповіді на РТ. Успішне вилучення шлуночкової екстрасистолії шляхом РЧА сприяє значному покращенню клінічного стану, та ехокардіографічних параметрів у осіб, резистентних до РТ. Таким чином, РЧА шлуночкової екстрасистолії може бути ефективним методом підвищення чутливості осіб, резистентних до РТ.

Дод.точки доступу:
Кравчук, Б.Б.; Малярчук, Р.Г.; Парацій, О.З.; Сичик, М.М.
Экземпляры: всего 1 : чит.зал періодичних видань, рук.,кат. (1 экз.)
Свободны: всего 1 : чит.зал періодичних видань, рук.,кат. (1 экз.)
Знайти схожі

10.

Демиденко, Г. В.
Взаємозв'язки параметрів ремоделювання міокарда лівого шлуночка з біомаркерами васкуляризації тканин у хворих на гіпертонічну хворобу [Текст] / Г. В. Демиденко // Серце і судини = Heart & vessels : український науково-практичний журнал. - 2014. - № 4. - С. 75-81. - Бібліогр. в кінці ст. . - ISSN 1727-5717
MeSH-головна:
ГИПЕРТЕНЗИЯ (патофизиология)
МИОКАРД (патология)
СЕРДЦА ЖЕЛУДОЧКА ЛЕВОГО ФУНКЦИЯ
ЭНДОТЕЛИАЛЬНЫЕ ФАКТОРЫ РОСТА
СЕРДЦА ЖЕЛУДОЧКА РЕМОДЕЛИРОВАНИЕ
Анотація: Мета роботи - вивчити активність адипокіну апеліну, судинного ендотеліального фактора росту (VEGF), вазоактивного пулу оксиду азоту у хворих на гіпертонічну хворобу (ГХ). Матеріали і методи. Обстежено 152 пацієнти з ГХ віком від 30 до 80 років. Визначали активність вазоактивного пулу оксиду азоту біохімічним методом. Рівні апеліну-12 та VEGF визначали в плазмі крові методом ELISA. Ультразвукове дослідження серця здійснювали відповідно до настанов Європейської асоціації ехокардіографії та Всеукраїнської асоціації фахівців з ехокардіографії. Показник відносної товщини стінки лівого шлуночка (ВТСЛШ), що більш інформативно характеризує геометричні зміни лівого шлуночка (ЛШ), обчислювали за формулою: ВТСЛШ=(товщина задньої стінки ЛШ у діастолу (ТЗСЛШ) + товщина міжшлуночкової перегородки в діастолу (ТМШП) / кінцеводіастолічний розмір (КДР). Зміни у ВТСЛШ класифікували за ступенем виразності порушень, що є різними для жінок і чоловіків. Результати та обговорення. У хворих на ГХ встановлено ремоделювання міокарда у 72,37% випадків, що супроводжувалося ендотеліальною дисфункцією (дисбаланс у системі оксиду азоту виникав із превалюванням депонування оксиду азоту, активацією індуцибельної синтази оксиду азоту (іNOS)). Вірогідні відмінності між групами встановлено щодо показників нітриту, S-нітрозотіолу та iNOS. Активність іNOS зростала пропорційно до ТЗСЛШ (r=0,48), ТМШП (r=0,56), ВТСЛШ (r=0,64; р0,05). Підвищення рівня апеліну та VEGF відбувалося пропорційно до потовщення ВТСЛШ, що підтверджено достовірними кореляційними зв'язками (VEGF - ВТСЛШ (r

Экземпляры: всего 1 : чит.зал періодичних видань, рук.,кат. (1 экз.)
Свободны: всего 1 : чит.зал періодичних видань, рук.,кат. (1 экз.)
Знайти схожі

11.

Березин, А. Е.
Точность и предсказующая ценность новой шкалы оценки риска наступления неблагоприятного исхода, основанной на измерении уровня циркулирующих биомаркеров, у пациентов с хронической сердечной недостаточностью [Текст] / А. Е. Березин, А. А. Кремзер // Серце і судини = Heart & vessels : український науково-практичний журнал. - 2014. - № 4. - С. 82-92. - Библиогр. в конце ст. . - ISSN 1727-5717
MeSH-головна:
СЕРДЕЧНАЯ НЕДОСТАТОЧНОСТЬ (патофизиология, смертность)
БИОЛОГИЧЕСКИЕ МАРКЕРЫ
СМЕРТНОСТЬ (тенденции)
ФАКТОРЫ РИСКА
Анотація: Цель работы - создать шкалу оценки сердечно-сосудистого риска, основанную на анализе уровня циркулирующих биологических маркеров хронической сердечной недостаточности. (ХСН). Материалы и методы. В исследовании проспективным методом изучена частота возникновения фатальных и нефатальных сердечно-сосудистых событий, а также частота наступления смертельного исхода от любых причин в когорте 388 пациентов с ХСН на протяжении 3 лет наблюдения. Измерены уровни циркулирующего N-терминального промозгового натрийуретического пептида (NT-proBNP), галектина-3, высокочувствительного С-реактивного протеина (С-РП), остеопротегерина и его растворимого рецептора sRANKL, остеопонтина, остеонектина, адипонектина, эндотелиальных апоптотических микрочастиц (ЭАМ) и эндотелиальных прогениторных клеток (ЭПК). Результаты и обсуждение. Медиана периода наблюдения за пациентами, включенными в исследование, составила 2,76 года (размах - 1,8-3,4 года). В течение этого периода зарегистрировано 285 сердечно-сосудистых событий, в том числе 43 смертельных случая и 242 повторных госпитализации. Независимыми предикторами возникновения неблагоприятных клинических исходов у больных с ХСН являются NT-proBNP, галектин-3, высокочувствительный С-РП, остеопротегерин, отношение sRANKL/остеопротегерин, уровень циркулирующих ЭПК CD14+CD309+Tie2, ЭАМ и отношение ЭАМ/ЭПК CD14+CD309+. Индекс величины сердечно-сосудистого риска рассчитывали путем математического суммирования рангов всех независимых предикторов, которые встречались у пациентов, включенных в исследование. Полученные данные показали, что средняя величина индекса сердечно-сосудистого риска у пациентов с ХСН составляет 3,17 ед. (95% доверительный интервал - 1,65-5,10). Анализ Каплана-Мейера показал, что пациенты с ХСН и величиной риска менее 4 ед. имеют преимущества в выживании по сравнению с больными, для которых получены более высокие значения рангов шкалы сердечно-сосудистого риска. Новая оригинальная шкала оценки риска неблагоприятных клинических исходов у пациентов с ХСН превосходит по своей прогностической ценности Seattle Heart Failure Model, Heart Failure Risk Calculator, National Heart, Care Projeca независимо от продолжительности наблюдения, а также Barcelona Bio-HF при двух- и трехлетних наблюдениях. Выводы. Шкала оценки риска возникновения фатальных и нефатальных сердечно-сосудистых событий, построенная на основе измерения циркулирующих биомаркеров (NT-proBNP, галектин-3, высокочувствительный С-РП, остеопротегерин, ЭАМ и отношение ЭАМ/ЭПК CD14+CD309+), позволяет достаточно достоверно прогнозировать вероятность выживания пациентов с ХСН независимо от возраста, гендерной принадлежности, состояния контрактильной функции миокарда левого желудочка и количества коморбидных состояний.

Дод.точки доступу:
Кремзер, А.А.
Экземпляры: всего 1 : чит.зал періодичних видань, рук.,кат. (1 экз.)
Свободны: всего 1 : чит.зал періодичних видань, рук.,кат. (1 экз.)
Знайти схожі

12.

Приступа, Л. Н.
Зв'язок маркерів запалення, ліпідного профілю та поліморфізму е2/е3/е4 гена аполіпопротеїну Е з ефективністю ліпідознижувального лікування у хворих на ішемічну хворобу серця [Текст] / Л. Н. Приступа, О. В. Псарьова // Серце і судини = Heart & vessels : український науково-практичний журнал. - 2014. - № 4. - С. 95-99. - Бібліогр. в кінці ст. . - ISSN 1727-5717
MeSH-головна:
ИШЕМИЧЕСКАЯ БОЛЕЗНЬ СЕРДЦА (патофизиология, терапия, этиология)
АТЕРОСКЛЕРОЗ (патофизиология, терапия, этиология)
ДИСЛИПИДЕМИЯ (осложнения)
ПОЛИМОРФИЗМ ГЕНЕТИЧЕСКИЙ
C-РЕАКТИВНЫЙ БЕЛОК (генетика)
Анотація: До генетичних чинників, що прискорюють розвиток атеросклерозу та ішемічної хвороби серця (ІХС), належать зміни білків генів, пов'язаних із регуляцією синтезу ліпідів та їх метаболізму, а також різноманітні генетичні дефекти генів, які контролюють функції судинної стінки. За даними літератури, є зв'язок між підвищенням вмісту маркерів запалення, ліпідним профілем пацієнта, е2/е3/е4-поліморфізмом гена аполіпопротеїну Е (anoE) та ефективністю ліпідознижувальної терапії у хворих на ІХС. Найбільш вивченим поліморфізмом гена anoE, що істотно впливає на метаболізм ліпопротеїнів, є поліморфізм е2/е3/е4. Дані щодо порівняння вмісту С-реактивного білка і маркерів запалення залежно від носіїв алеля е4 в доступній літературі обмежені й мають суперечливий характер. Статини та інгібітори адсорбції холестерину також знижують і концентрації С-реактивного білка. Один з істотних факторів, що забезпечують підтримання гомеостазу стеринів, - це генетичний поліморфізм anoE. Ефективність заходів, які вживають для корекції ліпідних порушень, неоднакова в осіб із різними генотипами гена anoE. Так, у носіїв алеля е2 максимальну ефективність виявило призначення статинів та фізичні вправи, а в носіїв алеля е4 - дієта з низьким вмістом жирів і застосування пробуколу. Наявні також певні етнічні відмінності щодо частоти виявлення алеля е4 у хворих на ІХС, що заслуговує на подальше поглиблене вивчення. Дослідження взаємозв'язку маркерів запалення, ліпідного профілю та е2/е3/е4-поліморфізму гена anoE і механізму їх впливу на розвиток ІХС дасть змогу виявити групи ризику й розробити науково обгрунтовані індивідуальні методи лікування ІХС та її профілактики.

Дод.точки доступу:
Псарьова, О.В.
Экземпляры: всего 1 : чит.зал періодичних видань, рук.,кат. (1 экз.)
Свободны: всего 1 : чит.зал періодичних видань, рук.,кат. (1 экз.)
Знайти схожі

13.

Зербино, Д. Д.
Почему остается неизвестной этиология артериосклероза и атеросклероза? "Логика мышления" и "нерешенные проблемы" [Текст] / Д. Д. Зербино // Серце і судини = Heart & vessels : український науково-практичний журнал. - 2014. - № 4. - С. 100-104. - Библиогр. в конце ст. . - ISSN 1727-5717
MeSH-головна:
АТЕРОСКЛЕРОЗ (профилактика и контроль, этиология)
АРТЕРИОСКЛЕРОЗ (профилактика и контроль, этиология)
ПРОФИЛАКТИЧЕСКАЯ МЕДИЦИНА
Анотація: Статья посвящена причинам, по которым с точки зрения автора, этиология наиболее распространенных сосудистых заболеваний, связанных с атеросклеротическим поражением артериального русла, остается до сих пор неустановленной. Автор предлагает подойти к проблеме, воспользовавшись постулатами немецкого философа Дитриха Дернера, касающимися решения сложных медико-биологических проблем и изложенными в его работе "Логика неудачи. Логика мышления в сложных ситуациях". Трудности, возникающие при исследовании этиологии атеросклероза, с точки зрения автора статьи, связаны с а) большим абсолютным количеством случаев; б) экспотенциальным ростом их количества; в) очень длительным скрытым, латентным периодом - целые годы отделяют причины от следствий; г) крайней трудностью выявления; д) абсолютной новизной проблемы; е) сложной причинно-следственной структурой явления типа "сети"; ж) достоверной неопределенностью последовательности неблагоприятных событий; з) чрезвычайно растянутой во времени "петлей обратной связи"; и) неэффективностью ранее испытанных методов решения подобного рода проблем. Первостепенной задачей современной кардиологии автор считает проблемы превентивной медицины с целью создания концепции первичной профилактики сосудистой патологии.

Экземпляры: всего 1 : чит.зал періодичних видань, рук.,кат. (1 экз.)
Свободны: всего 1 : чит.зал періодичних видань, рук.,кат. (1 экз.)
Знайти схожі

14.

Знакомство с Легендой (Амосов Н.М.) [Текст] // Серце і судини = Heart & vessels : український науково-практичний журнал. - 2014. - № 4. - С. 107-114 . - ISSN 1727-5717
MeSH-головна:
ИСТОРИЯ МЕДИЦИНЫ
КАРДИОЛОГИЯ (кадры)

Экземпляры: всего 1 : чит.зал періодичних видань, рук.,кат. (1 экз.)
Свободны: всего 1 : чит.зал періодичних видань, рук.,кат. (1 экз.)
Знайти схожі

© Міжнародна Асоціація користувачів і розробників електронних бібліотек і нових інформаційних технологій
(Асоціація ЕБНІТ)