Бібліотека БДМУ

Головна

Спрощенний режим

Опис

Бази даних

Періодичні видання - результати пошуку

Вид пошуку

К Н И Г И

Періодичні видання

Дисертації та автореферати

Фонд рідкісних видань

Електронна Навчальна література

Публікації засновників кафедр БДМУ

Нововведення у сфері охорони здоров'я

Календар пам'ятних дат

Доступ до повнотекстових книг Springer Nature (через IP-адреси БДМУ)

Зона пошуку

у знайденому

Формат представлення знайдених документів:
повний	інформаційний	короткий

Відсортувати знайдені документи за:
автором	назвою	роком видання	типом документа

Пошуковий запит: <.>II=СУ21/2018/1<.>

Загальна кiлькiсть документiв : 22
Показанi документи с 1 за 20

1-20 21-22

Форма документа : Стаття із журналу
Шифр видання :
Автор(и) : Хіміон Л. В., Ященко О. Б., Данилюк С. В., Ситюк Т. О.
Назва : Сучасні підходи до діагностики та ведення хворих на виразкову хворобу шлунка та дванадцятипалої кишки на первинному рівні медичної допомоги
Місце публікування : Сімейна медицина. - К., 2018. - № 1. - С. 6-12 (Шифр СУ21/2018/1)
Примітки : Бібліогр. в кінці ст.
MeSH-головна: ЖЕЛУДКА ЯЗВА
ДВЕНАДЦАТИПЕРСТНОЙ КИШКИ ЯЗВА
МЕДИЦИНСКАЯ ПОМОЩЬ ПЕРВИЧНАЯ
Анотація: У статті наведені основні етіологічні чинники, діагностичні критерії та тактика ведення пацієнтів із виразковою хворобою шлунка та дванадцятипалої кишки в умовах первинної ланки медичної допомоги. Сформульований алгоритм дії лікаря загальної практики – сімейної медицини при веденні пацієнтів із виразковою хворобою шлунка та дванадцятипалої кишки. Наведені основні напрямки первинної та вторинної профілактики даної патології сімейним лікарем.
Знайти схожі

Форма документа : Стаття із журналу
Шифр видання :
Автор(и) : Зінчук О. М., Зубач О. О., Марітчак Н. В., Кульчицька-Костик Г. С., Алексанян Т. І.
Назва : Можливості етіотропної терапії грипу
Місце публікування : Сімейна медицина. - К., 2018. - № 1. - С. 13-19 (Шифр СУ21/2018/1)
Примітки : Бібліогр. в кінці ст.
MeSH-головна: ГРИПП ЧЕЛОВЕКА
РОТОГЛОТКА
ПРОТИВОВОСПАЛИТЕЛЬНЫЕ СРЕДСТВА
Анотація: У статті наведено дані щодо результатів застосування препаратів Ремавір та Фурасол у комплексному лікуванні хворих на грип. Мета дослідження: вивчення ефективності препарату Ремавір (ремантадину гідрохлорид) при грипі в якості етіотропної терапії, а також вивчення ефективності застосування препарату Фурасол для місцевої терапії запального процесу ротоглотки при грипі. Матеріали та методи. Під спостереженням знаходились 79 пацієнтів із середньотяжким перебігом грипу, які проходили стаціонарне лікування у Львівській обласній інфекційній клінічній лікарні протягом двох епідемічних сезонів: 2015–2016 та 2016–2017 років. Хворі були розподілені на дві групи. До складу першої групи увійшли 49 хворих на грип, які отримували в якості етіотропної терапії Ремавір та Фурасол. До складу другої групи увійшли 30 хворих на грип, у комплексі лікування яких застосовували загальноприйняті схеми патогенетичної терапії (антипіретики, дезінтоксикаційна терапія) без застосування засобів етіотропної терапії та засобів для місцевого лікування запальних явищ ротоглотки. Результати. У першій групі вірогідно швидше зникали прояви інтоксикаційного синдрому, зменшення болю у горлі відбувалось вірогідно швидше порівняно із хворими другої групи. Зміни імунологічних показників пацієнтів першої групи, які отримували у комплексному лікуванні грипу Ремавір, значною мірою характеризують позитивну динаміку клітинного імунітету і сприяють успішному завершенню інфекційного процесу. Заключення. У хворих, які отримували у комплексному лікуванні Ремавір, на 5–6-у добу лікування спостерігалася активація механізмів «раннього» та «субраннього» імунозалежного запалення, а також процесів Fas-залежного програмованого апоптозу, що на тлі стимуляції інших факторів клітинного імунітету сприяло швидшому зникненню симптомів, ознак інтоксикації та скорішому одужанню.
Знайти схожі

Форма документа : Стаття із журналу
Шифр видання :
Автор(и) : Єсипова С. І., Дмитришин Б. Я., Бовкун О. А., Дмитришин О. А.
Назва : Педіатричні критерії Риму IV: зміни та порівняння з Римськими критеріями ІІІ
Місце публікування : Сімейна медицина. - К., 2018. - № 1. - С. 20-23 (Шифр СУ21/2018/1)
Примітки : Бібліогр. в кінці ст.
MeSH-головна: ЖЕЛУДОЧНО-КИШЕЧНЫЕ БОЛЕЗНИ
МЛАДЕНЕЦ, ПИТАНИЯ РАССТРОЙСТВА
БОЛЕЗНЕЙ КЛАССИФИКАЦИЯ МЕЖДУНАРОДНАЯ
ПЕДИАТРИЯ
Анотація: Актуальність проблеми функціональних гастроінтестинальних розладів (FGID) у дитячому віці визначила мету нашої роботи. У 2016 році були представлені нові Римські критерії IV FGID у дітей. У цій статті наведені основні зміни, які були внесені в Римські критерії ІV порівняно з Римськими критеріями III, їхній аналіз та клініко-діагностичне значення у практичній роботі лікаря-педіатра. Проблема FGID вимагає подальшого вивчення для покращення надання медичної допомоги хворим з патологією травного тракту.
Знайти схожі

Форма документа : Стаття із журналу
Шифр видання :
Автор(и) : Возіанов С. О., Захараш М. П., Чабанов П. В., Захараш Ю. М., Севастьянова Н. А., Угаров В. Ю.
Назва : Результати досліджень функціонального стану нижніх сечовивідних шляхів і дистальних відділів товстої кишки при нейрогенній патології
Місце публікування : Сімейна медицина. - К., 2018. - № 1. - С. 24-26 (Шифр СУ21/2018/1)
Примітки : Бібліогр. в кінці ст.
MeSH-головна: МОЧЕВЫХ ПУТЕЙ НИЖНИХ СИМПТОМЫ
ТОЛСТАЯ КИШКА
ВОСПАЛЕНИЕ НЕЙРОГЕННОЕ
ЭЛЕКТРОМИОГРАФИЯ
УРОДИНАМИКА
Анотація: У статті представлені результати досліджень функціонального стану нижніх сечовивідних шляхів і дистальних відділів товстої кишки при нейрогенній патології. Встановлено, що електроміографія та уродинамічне дослідження відображають функціональний стан нижніх сечовивідних шляхів і дистальних відділів товстої кишки, являються об’єктивним критерієм для діагностики, вивчення причин та патофізіологічних механізмів формування поєднаної патології. Клінічно, електроміографічно, уродинамічно виділено чотири основні групи хворих з нейрогенною патологією нижніх сечовивідних шляхів і дистальних відділів товстої кишки. Одержані результати були основою для обґрунтування принципів диференційного підходу до лікування хворих.
Знайти схожі

Форма документа : Стаття із журналу
Шифр видання :
Автор(и) : Величко В. И., Данильчук Г. А., Венгер Я. И.
Назва : Клинико-лабораторная оценка эффективности применения препарата Гистафен в комлексной терапии с зудящими дерматозами
Місце публікування : Сімейна медицина. - К., 2018. - № 1. - С. 27-32: ил. (Шифр СУ21/2018/1)
Примітки : Библиогр. в конце ст.
Предметні рубрики: ГИСТАФЕН
MeSH-головна: ЗУД
ПРОТИВОЗУДНЫЕ СРЕДСТВА
Анотація: Мета дослідження: вивчення впливу антигістамінного препарату Гістафен на динаміку клінічної картини і лабораторних показників пацієнтів із сверблячими дерматозами, оцінювання його переносимості. Матеріали та методи. Обстежені 60 пацієнтів із сверблячими дерматозами у віці від 18 до 65 років. Усі хворі були розподілені на дві репрезентативні групи. Пацієнти контрольної групи поряд із стандартною терапією, відповідно до встановленого діагнозу, отримували антигістамінний препарат – лоратадин. Пацієнти основної групи в якості антигістамінного препарату отримували Гістафен. Тривалість призначення препаратів – 14 днів. Результати. У результаті дослідження було виявлено, що у пацієнтів основної групи порівняно з контрольною групою зменшилися прояви клінічних симптомів у короткий проміжок часу, знизився рівень серотоніну, збільшилася активність діамноксідази і значно покращився рівень життя. Заключення. Застосування препарату Гістафен є ефективним засобом терапії пацієнтів із сверблячими дерматозами, оскільки він забезпечує виражений протисвербіжний ефект, швидке купірування клінічних симптомів за шкалою ДІШС, істотно покращує якість їхнього життя за шкалою DQLI.
Знайти схожі

Форма документа : Стаття із журналу
Шифр видання :
Автор(и) : Лисий І. С., Саморукова В. В., Збітнєва В. О., Волошина О. Б., Дичко Т. О., Дукова О. Р.
Назва : Роль домашнього моніторування артеріального тиску в оцінюванні чутливості до антигіпертензивних препаратів
Місце публікування : Сімейна медицина. - К., 2018. - № 1. - С. 33-35 (Шифр СУ21/2018/1)
Примітки : Бібліогр. в кінці ст.
MeSH-головна: АРТЕРИАЛЬНОЕ ДАВЛЕНИЕ
МОНИТОРИНГ ФИЗИОЛОГИЧЕСКИЙ
АНТИГИПЕРТЕНЗИВНЫЕ СРЕДСТВА
Анотація: Мета дослідження: аналіз інформативності домашнього моніторування артеріального тиску (АТ) порівняно з комплексним моніторуванням АТ (добовий, офісний і домашній) у визначенні чутливості до антигіпертензивних препаратів. Матеріали та методи. Було проведено відкрите проспективне порівняльне дослідження за участю 120 пацієнтів віком 45–74 років з ессенціальною артеріальною гіпертензією (АГ) ІІ стадії 2-го ступеня. У більшості пацієнтів виявлено високий ризик серцево-судинних та цереброваскулярних ускладнень. Середня тривалість АГ становила 8,3±2,4 року. Середній рівень систолічного АТ – 162,4±5,5 мм рт.ст., діастолічного АТ – 103,3±4,8 мм рт.ст. Усі пацієнти були обстежені згідно з Уніфікованим протоколом з визначенням ризиків серцево-судинних та цереброваскулярних ускладнень. Результати. У статті було визначено інформативність домашнього моніторування АТ порівняно з комплексним моніторуванням АТ (добовий, офісний і домашній) у визначенні чутливості до антигіпертензивних препаратів. Заключення. Проведений аналіз свідчить, що домашнє моніторування артеріального тиску (АТ) за інформативністю не поступається комплексному моніторуванню АТ, проте завдає пацієнтові менше незручностей при використанні. У зв’язку з певними обмеженнями використання добового моніторування АТ або комплексного моніторування АТ, домашнє моніторування АТ можна рекомендувати як не менш інформативний метод у визначенні чутливості до антигіпертензивних препаратів у практиці сімейного лікаря.
Знайти схожі

Форма документа : Стаття із журналу
Шифр видання :
Автор(и) : Pludowski Pawel , Holick Michael F., Grant William B., Konstantynowicz Jerzy, Mascarenhas Mario R. , Hag Afrozul, Povoroznyuk Vladyslav , Balatska Nataliya, Barbosa Ana Paula, Karonova Tatiana , Rudenka Ema, Misiorowski Waldemar, Zakharova Irina, Rudenka Alena, Lukaszkiewicz Jacek, Marcinowska-Suchowierska Ewa, Laszcz Natalia , Abramowicz Pawel , Bhattoa Harjit P., SWimalawansa unil J.
Назва : Рекомендації щодо використання вітаміну D
Місце публікування : Сімейна медицина. - К., 2018. - № 1. - С. 36-46 (Шифр СУ21/2018/1)
Примітки : Бібліогр. в кінці ст.
MeSH-головна: ВИТАМИН D
КЛИНИЧЕСКОЕ ИССЛЕДОВАНИЕ
ВИТАМИНА D НЕДОСТАТОЧНОСТЬ
Анотація: Дослідження, які були проведені протягом останніх двох десятиліть, розширили уявлення про роль вітаміну D у регулюванні абсорбції кальцію та фосфату і метаболізму кісток та низки плейотропних ефектів в органах і тканинах тіла. Більшість спостережних та екологічних досліджень повідомляють про зв’язок між підвищеною концентрацією 25-гідроксивітаміну D [25(OH)D] у сироватці крові з поліпшенням результатів деяких хронічних, інфекційних та неінфекційних захворювань. Отже, численні установи та наукові організації розробили керівництва щодо використання вітаміну D та рекомендації щодо оптимальних сироваткових концентрацій 25(OH)D. Згідно з рекомендаціями керівництва, орієнтованого на здоров’я кісток, цільова концентрація 25(OH)D має становити 20 нг/мл (50 нмоль/л), а дози вітаміну D – 400–800 МО залежно від віку. Рекомендації, орієнтовані на плейотропні ефекти вітаміну D, радять досягати концентрації 25(OH)D 30 нг/мл (75 нмоль/л), а дози вітаміну D мають варіюватися у діапазоні від 400 до 2000 МО на добу залежно від віку, маси тіла, стану захворювання та етнічного походження. Розумний і збалансований вибір рекомендацій зумовлений такими факторами, як стан здоров’я, вік, маса тіла, регіон проживання, харчові та культурні звички, що робить регіональні або державні рекомендації більш придатними для застосування у клінічній практиці. У той самий час як отримання вітаміну D з природних джерел, тобто раціону харчування та регіону проживання, може сприяти підвищенню концентрації 25(ОН)D у певних підгрупах, для загальної популяції ці джерела вважають неефективними для підтримання цілорічної концентрації 25(ОН)D у діапазоні 30?50 нг/мл (75–125 нмоль/л). Побічні ефекти вітаміну D, пов’язані з його самостійним вживанням, такі, як гіперкальціємія та гіперкальціурія, виникають рідко, і, як правило, є результатом застосування надзвичайно високих доз вітаміну D протягом тривалого часу.
Знайти схожі

Форма документа : Стаття із журналу
Шифр видання :
Автор(и) : Заремба Є. Х., Ястремська О. О., Заремба-Федчишин О. В., Заремба О. В.
Назва : Значення лабораторної медицини у практиці сімейного лікаря на етапі реформування первинної медико-санітарної допомоги
Місце публікування : Сімейна медицина. - К., 2018. - № 1. - С. 47-50 (Шифр СУ21/2018/1)
Примітки : Бібліогр. в кінці ст.
MeSH-головна: ЛАБОРАТОРНЫЕ КЛИНИЧЕСКИЕ ТЕХНОЛОГИИ
ВРАЧИ СЕМЕЙНЫЕ
МЕДИЦИНСКАЯ ПОМОЩЬ ПЕРВИЧНАЯ
Анотація: У статті висвітлені результати дослідження проблеми лабораторного забезпечення сімейних лікарів в Україні, шляхи наближення сучасних аналітичних технологій до потреб лікарів, проаналізовано значення впровадження стандартизації преаналітичного етапу лабораторних досліджень у практику для покращення якості надання медичної допомоги населенню, що сприятиме реформуванню системи охорони здоров’я. Результати дослідження сформовані у систему знань.
Знайти схожі

Форма документа : Стаття із журналу
Шифр видання :
Автор(и) : Воронцов О. О., Бабінець Л. С.
Назва : Використання афоризмів медичного спрямування у викладанні загальної практики - сімейної медицини на додипломному етапі вищої медичної освіти
Місце публікування : Сімейна медицина. - К., 2018. - № 1. - С. 51-54 (Шифр СУ21/2018/1)
Примітки : Бібліогр. в кінці ст.
MeSH-головна: ОБРАЗОВАНИЕ МЕДИЦИНСКОЕ, ПРЕДДИПЛОМНОЕ
ОБЩАЯ ВРАЧЕБНАЯ ПРАКТИКА
СЕМЕЙНАЯ ПРАКТИКА
АФОРИЗМЫ И ПОСЛОВИЦЫ
Анотація: У статті наведено результати аналізу літературних джерел з історії медицини і сформовано актуальні контенти афоризмів відомих лікарів і філософів у галузі медицини для використання їх у процесі викладання дисципліни «загальна практика–сімейна медицина» на додипломному етапі вищої медичної освіти. Метою є формування і посилення мотивації майбутніх фахівців у галузі первинної медичної допомоги щодо здорового способу життя, профілактики і реабілітації найбільш поширених у популяції людини захворювань. Рекомендовано використовувати цей матеріал як додатковий педагогічний прийом оптимізації викладання матеріалів для підготовки студентів до занять.
Знайти схожі

10.

Форма документа : Стаття із журналу
Шифр видання :
Автор(и) : Хіміон Л. В., Рибицька М. О., Тимощук Л. С.
Назва : Активність неспецифічного запального процесу при артеріальній гіпертензії у хворих на цукровий діабет 2-го типу
Місце публікування : Сімейна медицина. - К., 2018. - № 1. - С. 55-57 (Шифр СУ21/2018/1)
Примітки : Бібліогр. в кінці ст.
MeSH-головна: ГИПЕРТЕНЗИЯ
ДИАБЕТ САХАРНЫЙ, ТИП 2
C-РЕАКТИВНЫЙ БЕЛОК
Анотація: Одним із основних факторів серцево-судинного ризику як у загальній популяції, так і у хворих на цукровий діабет (ЦД) 2-го типу є артеріальна гіпертензія (АГ). Важливою патогенетичною ланкою багатьох серцево-судинних захворювань, у тому числі АГ, є саме неспецифічне запалення в інтимі судин, де особливим прогностичним маркером виступає рівень С-реактивного білка (СРБ) у сироватці крові. Мета дослідження: визначення взаємозв’язку рівня маркера неспецифічного запального процесу С-реактивного білка з рівнем артеріального тиску (АТ) у хворих на ЦД 2-го типу. Матеріали та методи. У дослідження включено 145 хворих із ЦД 2-го типу (72 чоловіка і 73 жінки, середній вік – 53,0 (49,0–60,5) року). Було проведено комплексне обстеження хворих протягом трьох років спостереження: аналіз динаміки АТ та визначення рівня СРБ у сироватці крові. Статистичний аналіз даних та оброблення результатів були виконані за допомогою пакета інтегрованих програм «SPSS Statistics 20». Результати. За результатами динамічного спостереження: середні рівні систолічного артеріального тиску (САТ) – 140,0 (130,83–150,0) мм рт.ст., діастолічного артеріального тиску (ДАТ) – 85,0 (80,0–91,67) мм рт.ст., вчСРБ – 4,2 (2,91–5,8) мг/л. Хворі на ЦД 2-го типу були розподілені на три групи залежно від середнього рівня САТ. Группа І – 55 хворих (37,9%) із середнім рівнем САТ 135 мм рт. ст., група ІІ – 51 хворий (35,2%) із середнім рівнем САТ 135–149 мм рт.ст., група ІІІ – 39 хворих (26,9%) із середнім рівнем САТ 150 мм рт.ст. Хворі групи ІІІ мали достовірно вищі середні рівні вчСРБ (5,0 (3,8–6,15) мг/л) порівняно з хворими з достатнім контролем САТ з групи І (3,33 (2,0–5,8) мг/л) р0,05. Також у групі ІІІ була більша частка осіб з високим ризиком ССЗ із середнім рівнем вчСРБ3,0 мг/л. Виявлено прямий кореляційний зв’язок середньої сили між рівнем вчСРБ та рівнем САТ (r = 0,32; p0,05). Заключення. У хворих на цукровий діабет (ЦД) 2-го типу з вищим рівнем систолічного артеріального тиску (САТ) визначається достовірно вища кількість вчСРБ у сироватці крові; спостерігається прямий кореляційний зв’язок середньої сили кількості вчСРБ у сироватці крові з рівнем САТ у хворих на ЦД 2-го типу, що може виступати прогностичним маркером прогресування серцево-судинних захворювань.
Знайти схожі

11.

Форма документа : Стаття із журналу
Шифр видання :
Автор(и) : Соломенчук Т. М., Восух О. В.
Назва : Корекція нейрогуморальних та психоемоційних розладів у хворих із стабільною ішемічною хворобою серця та артеріальною гіпертензією: адаптаційні можливості препарату Ноофен
Місце публікування : Сімейна медицина. - К., 2018. - № 1. - С. 58-68: іл. (Шифр СУ21/2018/1)
Примітки : Бібліогр. в кінці ст.
Предметні рубрики: Ноофен
MeSH-головна: ИШЕМИЧЕСКАЯ БОЛЕЗНЬ СЕРДЦА
ГИПЕРТЕНЗИЯ
ДЕПРЕССИВНЫЕ РАССТРОЙСТВА
Анотація: Мета дослідження: вивчення ефективності та переносимості Ноофену® в комплексі стандартного лікування пацієнтів із стабільними формами ішемічної хвороби серця (ІХС) у поєднанні з артеріальною гіпертензією (АГ) на підставі аналізу динаміки їхнього клінічного перебігу, показників добового моніторингу артеріального тиску (ДМАТ) та рівня добового кортизолу. Матеріали та методи. Обстежені 58 пацієнтів із встановленою стабільною ІХС та АГ, середній вік – 59,4±2,05 року. У І групу увійшли пацієнти, які отримували стандартну терапію АГ+ІХС, у ІІ групу – пацієнти, які на фоні стандартного лікування отримували Ноофен® («Олайнфарм», Латвія) 250 мг три рази на добу. На початку дослідження та через 12 тиж усім пацієнтам проводили ДМАТ; оцінювали психоемоційний статус за скринінговою шкалою тривоги і депресії HADS і тестом Спілберга–Ханіна; визначали наявність когнітивних розладів за допомогою тестів Лурії, MMSE та FAB; визначали рівень добового кортизолу у плазмі та основні показники ліпідного та вуглеводного обміну. Результати. Більшість хворих на стабільні форми ІХС та АГ, у яких виявлені тривожно-депресивні розлади (ТДР), переважно не досягали оптимального контролю основних параметрів АТ. Застосування Ноофену® у комплексному лікуванні хворих на стабільну ІХС та АГ з виявленими ТДР протягом 12 тиж супроводжується достовірно кращим зниженням у них проявів тривоги і депресії, покращенням рівня добового кортизолу та контролю середніх рівнів добового, денного та нічного АТ, корекції циркадного ритму АТ та зниженню варіабельності АТ, пов’язаних з проявами ТДР. Заключення. Застосування Ноофену® у комплексній терапії ішемічної хвороби серця та артеріальної гіпертензії дозволить підвищити адаптаційні властивості організму та зменшити розвиток небажаних серцево-судинних подій у пацієнтів із супутніми тривожно-депресивними розладами.
Знайти схожі

12.

Форма документа : Стаття із журналу
Шифр видання :
Автор(и) : Хіміон Л. В., Бойко А. В.
Назва : Фактори ризику серцево-судинних захворювань у хворих на псоріатричний артрит
Місце публікування : Сімейна медицина. - К., 2018. - № 1. - С. 69-72 (Шифр СУ21/2018/1)
Примітки : Бібліогр. в кінці ст.
MeSH-головна: АРТРИТ ПСОРИАТИЧЕСКИЙ
СЕРДЕЧНО-СОСУДИСТЫЕ БОЛЕЗНИ
ФАКТОРЫ РИСКА
Анотація: Аналіз даних літератури було проведено з метою оцінювання ризику розвитку серцево-судинних подій у хворих на псоріатичний артрит (ПсА) з урахуванням коморбідних станів і смертності при ПсА. Підвищення смертності зумовлено, насамперед, інфарктом міокарда і порушенням мозкового кровообігу. Також було проведене власне дослідження 23 хворих на ПсА віком від 18 до 45 років з аналізом традиційних факторів ризику. Дисліпідемія при ПсА проявляється підвищенням рівнів загального холестерину, холестерину ліпопротеїдів низької щільності. Дані показники співвідносяться із запальною активністю захворювання. Хронічне імунне запалення, яке лежить в основі даного захворювання, сприяє розвитку атеросклерозу та його ускладнень.
Знайти схожі

13.

Форма документа : Стаття із журналу
Шифр видання :
Автор(и) : Фуштей И. М., Подсевахина С. Л., Паламарчук А. И., Ткаченко О. В., Чабанная Е. С.
Назва : Влияние хронической обструктивной болезни легких на клинико-функциональное состояние миокарда у больных ишемической болезнью сердца
Місце публікування : Сімейна медицина. - К., 2018. - № 1. - С. 73-76 (Шифр СУ21/2018/1)
Примітки : Библиогр. в конце ст.
MeSH-головна: ИШЕМИЧЕСКАЯ БОЛЕЗНЬ СЕРДЦА
ЛЕГКИХ БОЛЕЗНЬ ХРОНИЧЕСКАЯ ОБСТРУКТИВНАЯ
МИОКАРД
СЕРДЕЧНО-СОСУДИСТЫЕ ФУНКЦИОНАЛЬНЫЕ НАРУШЕНИЯ
Анотація: Мета дослідження: вивчення клініко-функціональних особливостей міокарда у хворих на хронічне обструктивне захворювання легень (ХОЗЛ) у поєднанні з ішемічною хворобою серця (ІХС). Матеріали та методи. Обстежені 68 хворих на ХОЗЛ та ІХС. У 1-у групу увійшли 22 пацієнти з ішемічною хворобою серця зі стабільною стенокардією II–III функціонального класу, до 2-ї – 22 хворих з ХОЗЛ і в 3-ю – 24 особи з коморбідною патологією. Усім хворим проводили загальноклінічне дослідження, визначали дистанцію 6-хвилинної ходьби, добове моніторування електрокардіограми, функцію зовнішнього дихання, пульсоксиметрію, допплерографію. Результати. Виходячи з отриманих даних, характерною особливістю клінічної картини стенокардії при коморбідній патології стало виникнення у 73,2% випадках разом з типовим больовим синдромом задишки і серцебиття. Під час дослідження ліпідного профілю при коморбідній патології зміни ліпідного обміну відповідали IIа типу дисліпідемії за класифікацією A. Fredrikson. Під час аналізу даних добового моніторування електрокардіограми зазначалася більш часта наявність аритмій у хворих при поєднаної патології, а також відзначено достовірно більшу кількість епізодів безбольової ішемії, що підтверджувалося зниженням інтегрального показника функціонального стану хворих при проведенні проби з 6-хвилинною ходьбою і результатами аналізу газового складу крові. Заключення. Отже, у хворих з коморбідною патологією типовий больовий синдром супроводжується задишкою і серцебиттям, частіше реєструється наявність різних аритмій і безбольова форма ішемії, а також більш виражена систолічна дисфункція лівого шлуночка, які зумовлені наявністю змішаного (циркуляторного, гіпоксичного та тканинного) типу гіпоксії.
Знайти схожі

14.

Форма документа : Стаття із журналу
Шифр видання :
Автор(и) : Химион Л. В., Тимощук Л. С., Рыбицкая М. А., Шадрин А. Б.
Назва : Стратификация факторов сердечно-сосудистого риска и функциональный почечный резерв у больных с эссенциальной артериальной гипертензией
Місце публікування : Сімейна медицина. - К., 2018. - № 1. - С. 77-80 (Шифр СУ21/2018/1)
Примітки : Библиогр. в конце ст.
MeSH-головна: ГИПЕРТЕНЗИЯ
ПОЧКИ
СЕРДЕЧНО-СОСУДИСТЫЕ ФУНКЦИОНАЛЬНЫЕ НАРУШЕНИЯ
ФАКТОРЫ РИСКА
Анотація: Стаття присвячена вивченню ролі функціонального ниркового резерву (ФНР) при ессенціальній артеріальній гіпертензії (ЕАГ) у діагностиці раннього ураження нирок. Особлива увага приділяється питанню впливу чинників ризику (ЧР) серцево-судинних ускладнень (ССУ) на ФНР. Мета дослідження: оцінювання функціонального стану нирок у хворих на ЕАГ I стадії і різним сумарним ризиком ССУ. Матеріали та методи. У дослідженні взяли участь 80 пацієнтів із встановленим діагнозом ЕАГ І стадії I–II ступенів згідно з діагностичними критеріями Всесвітньої організації охорони здоров’я / Міжнародного товариства з артеріальної гіпертензії (ВООЗ/МТАГ, 2003) і Наказом МОЗ України № 384 від 24.05.2012 р. [2, 4 , 8]. Вік пацієнтів – від 18 до 60 років: жінок – 28 (35%), середній вік – 40,1 (35,0–56,0) року; чоловіків – 57 (71%), середній вік – 40,2 (37,0–53,0) року. Середня тривалість ЕАГ І стадії становила 3,5 (1,2–5,0) року. Критерії виключення з дослідження: гострі інфекційні захворювання, симптоматична артеріальна гіпертензія, клапанні пороки серця, порушення ритму серця, хронічна серцева недостатність, хронічна хвороба нирок, цукровий діабет, ішемічна хвороба серця. Пацієнти на момент включення у дослідження не застосовували антигіпертензивну терапію. Усім пацієнтам було проведено комплексне обстеження: збір анамнезу, клінічний огляд і вимірювання антропометричних даних (ріст, маса тіла, об’єм талії (ОТ), об’єм стегон (ОС) і співвідношення ОТ/ОС), загальноклінічні аналізи крові і сечі, біохімічне дослідження крові (загальний білок, сечовина, креатинін, глюкоза, ліпідограмма, цистатін С), альбумін-креатинінове співвідношення (АКС) у сечі, добове моніторування артеріального тиску, ЕКГ, Ехо-КГ, УЗД сонних артерій, офтальмоскопія. Проводили підрахунок ЧР, які використовуються для оцінювання сумарного ризику ССУ при АГ [6]. Додатково визначали ФНР методом водно-сольового навантаження (відповідно до патенту України № 42860) [1]. Статистичний аналіз результатів проводили за допомогою пакета програм Microsoft Excel 2016 і IBM SPSS Statistics (версія 21, USA). Результати. Під час стратифікації ризику встановлено, що у 56% хворих відзначено високий ризик, у 20% хворих – середній ризик і у 24% хворих – низький ризик розвитку ССУ. Водночас у хворих високого ризику виявили 3–5 ЧР, середнього – менше 3 ЧР, у пацієнтів з низьким ризиком – 1–2 ЧР або взагалі відсутність ЧР. З усіх ЧР найчастіше зустрічалися: діслепідемія, чоловіча стать, абдомінальне ожиріння і обтяжена спадковість. У ході дослідження було визначено, що навіть у пацієнтів з низьким ризиком ССУ відзначається ураження нирок у вигляді зниженого і виснаженого ФНР. Заключення. Важливим дослідженням ураження нирок при артеріальній гіпертензії (АГ) I стадії є визначення функціонального ниркового резерву (ФНР). У хворих навіть з низьким ризиком розвитку серцево-судинних ускладнень (ССУ) при АГ І стадії визначається знижений або виснажений ФНР. Найбільш частіше виснажений ФНР був виявлений у хворих з високим ризиком розвитку ССУ.
Знайти схожі

15.

Форма документа : Стаття із журналу
Шифр видання :
Автор(и) : Черенько Т. М., Гелетюк Ю. Л.
Назва : Характеристика гострого ішемічного інсульту залежно від структури тяжкості та тривалості артеріальної гіпертензії
Місце публікування : Сімейна медицина. - К., 2018. - № 1. - С. 81-85 (Шифр СУ21/2018/1)
Примітки : Бібліогр. в кінці ст.
MeSH-головна: ГИПЕРТЕНЗИЯ
ИНСУЛЬТ
ОСТРАЯ БОЛЕЗНЬ
Анотація: Артеріальна гіпертензія (АГ) є одним із головних модифікованих незалежних факторів розвитку інсульту та одним з провідних чинників, який може визначати перебіг та наслідки інсульту. Оцінювання структури тяжкості та тривалості АГ при гострому ішемічному інсульті з різним неврологічним дефіцитом, патогенезом, локалізацією та величиною вогнища сприятиме адекватному прогнозу наслідків судинної катастрофи та удосконаленню профілактики. Мета дослідження: аналіз ішемічного інсульту залежно від його клініко-інструментальних особливостей з огляду на структуру тяжкості і тривалості АГ. Матеріали та методи. Проведено комплексне клініко-неврологічне обстеження 150 пацієнтів: 74 (49,3%) жінок та 76 (50,7%) чоловіків віком від 43 до 80 років (середній вік – 67,4±0,7 року) з гострим ішемічним інсультом та документально підтвердженою АГ в анамнезі. Тяжкість інсульту оцінювали за шкалою NIHSS. Діагноз АГ, її тяжкість, тривалість встановлено на підставі даних клінічного, інструментального обстеження та медичної документації. Результати. Тяжкість ішемічного інсульту за шкалою NIHSS становила 9,5±0,35 бала; у 57,4% хворих визначали середній ступінь тяжкості неврологічних розладів. Тривалість АГ в обстежених пацієнтів в анамнезі становила у середньому 12,3±0,64 року. Найчастіше фіксували АГ тривалістю понад 6–10 років (46%). Тривалість АГ в анамнезі достовірно корелювала з тяжкістю неврологічного дефіциту на момент надходження до стаціонару. Аналіз розподілу пацієнтів за ступенем АГ свідчить, що майже у половини хворих виявлено ІІ ступінь АГ – 72 (48,0%), у близько третини 48 (32%) пацієнтів – ІІІ ступінь АГ, у 20% спостерігали АГ легкого ступеня. Між тривалістю АГ та її ступенем існував помірний прямий зв’язок r = 0,592 (р = 0,001), так само, як між величиною бала за NIHSS та ступенем АГ r = 0,612 (p = 0,001). При тяжкому інсульті домінували пацієнти з АГ ІІІ ступеня – 26 (68,4%); р0,05. АГ І ступеня асоціювалась переважно з розвитком легкого та середньо-тяжкого інсульту у більшості хворих – 28 (93,3%). Заключення. Питома вага артеріальної гіпертензії (АГ) різного ступеня за тяжкістю і тривалістю неоднакова при інсульті та залежить від тяжкості гострої судинної катастрофи. Питома вага різних ступенів тяжкості та тривалості АГ достовірно відрізнялася залежно від патогенетичного підтипу інсульту. Не виявлено достовірної різниці у структурі доінсультної тривалості АГ та її тяжкості у хворих з різними розмірами вогнищ інфаркту. Тяжкість та тривалість АГ в анамнезі значною мірою впливають на тяжкість ішемічного інсульту на момент надходження до стаціонару, що вимагає поліпшення ранньої діагностики, профілактики тяжких форм АГ, а також зумовлює подальше вивчення впливу АГ на наслідки інсульту.
Знайти схожі

16.

Форма документа : Стаття із журналу
Шифр видання :
Автор(и) : Чуприна Г. М., Свиридова Н. К., Галуша А. І.
Назва : Клінічні особливості неврологічних порушень у хворих на розсіяний склероз та гострий розсіяний енцефаломієліт в аспекті коморбідності
Місце публікування : Сімейна медицина. - К., 2018. - № 1. - С. 86-90 (Шифр СУ21/2018/1)
Примітки : Бібліогр. в кінці ст.
MeSH-головна: СКЛЕРОЗ РАССЕЯННЫЙ
ЭНЦЕФАЛОМИЕЛИТ ОСТРЫЙ ДИССЕМИНИРОВАННЫЙ
НЕВРОЛОГИЧЕСКИЕ СИМПТОМЫ ПРИ ПАТОЛОГИЧЕСКИХ СОСТОЯНИЯХ
КОМОРБИДНОСТЬ
Анотація: Розсіяний склероз (РС) – дегенеративне захворювання нервової системи (НС), в основі патологічних механізмів якого лежить процес прогресуючого демієлінізуючого ураження, насамперед центральної нервової системи. Симптоми РС можуть бути вкрай різноманітними. Мета дослідження: визначення характеру неврологічних симптомів у хворих на РС та гострий розсіяний енцефаломієліт (ГРЕМ), аналіз їхніх особливостей в аспекті коморбідності. Матеріали та методи. Під час неврологічного обстеження 216 хворих на РС з різними формами перебігу було проведено бальну оцінку ступеня порушених функціональних систем FS1–FS7 (шкала FS – Functional System за J. Kurtzke, 1983), визначено рівень інвалідизації (EDSS). Результати. Найбільш частими симптомами в обстежених хворих на РС були симптоми, пов’язані з розладами пірамідних, мозочкових функцій, чутливості, церебральних функцій, тоді як найбільш частими симптомами в обстежених хворих з наслідками перенесеного ГРЕМ були симптоми, пов’язані з розладами стовбура мозку та черепних нервів, пірамідних, мозочкових, церебральних функцій. Заключення. У групі пацієнтів з наявністю супутніх захворювань частіше зустрічаються відносно недоброякісні форми перебігу розсіяного склерозу (РС), рідше – відносно доброякісні, більше виражена інвалідизація. Частота коморбідної патології (КМП) у групі хворих на РС достовірно перевищувала всі інші групи (49,5%, 31,3%, 26,5%, 23,5% відповідно; р0,05). Це свідчить, по-перше, про те, що у хворих на гострий розсіяний енцефаломієліт за умов монофазного перебігу захворювання КМП не так виражена, як при РС, особливо з тривалим перебігом. По-друге, у хворих на РС слід застосовувати цілеспрямований пошук КМП з оглядом відповідних спеціалістів, що сприятиме своєчасному виявленню і лікуванню КМП, пом’якшенню перебігу РС.
Знайти схожі

17.

Форма документа : Стаття із журналу
Шифр видання :
Автор(и) : Бабінець Л. С., Захарчук У. М., Підручна С. Р., Шевченко Н. О., Сасик Г. М., Земляк О. С., Адамів Г. В.
Назва : Патогенетичні аспекти хронічного панкреатиту у коморбідності із цукровим діабетом (калікреїн-кініновий дисбаланс і ендотоксикоз)
Місце публікування : Сімейна медицина. - К., 2018. - № 1. - С. 91-94 (Шифр СУ21/2018/1)
Примітки : Бібліогр. в кінці ст.
MeSH-головна: ДИАБЕТ САХАРНЫЙ
ПАНКРЕАТИТ ХРОНИЧЕСКИЙ

ОТРАВЛЕНИЕ
КОМОРБИДНОСТЬ
Анотація: Калікреїн-кініновий дисбаланс і ендогенна інтоксикація (ЕІ) є важливими патогенетичними синдромами, які визначають перебіг хронічного панкреатиту (ХП) із супутнім цукровим діабетом (ЦД). Мета дослідження: вивчення стану калікреїн-кінінової системи та ендотоксикозу у хворих на ХП у коморбідності із ЦД. Матеріали та методи. Обстежені 112 хворих на ХП, які були розподілені на дві групи: І група – 35 хворих на ХП без ЦД; ІІ група – 77 хворих на ХП із супутнім ЦД. У групу порівняння увійшли 20 здорових осіб, які не мали жодних скарг з боку травного тракту. Результати. Було встановлено статистично значуще підвищення фактора імунного ґенезу у хворих на ХП із ЦД порівняно із хворими на ХП та групою контролю (p0,05). Заключення. Було доведено наявність статистично достовірної більш значущої активації протеолітичної активності плазми, підвищення протеолітичного ферменту калікреїну, зниження рівня прекалікреїну, підвищення рівня ?1-інгібітора протеаз та ?2-макроглобуліну і зниження активності кінінази-ІІ, наростання ендотоксикозу у хворих на хронічний панкреатит (ХП) із супутнім цукровим діабетом (ЦД) (р0,05) порівняно з хворими на ХП без ЦД. Це визначає ускладнюючу роль ЦД у розладі калікреїн-кінінової системи та ендогенної інтоксикації за наявності коморбідного перебігу його із ХП, що необхідно враховувати при формуванні лікувальної тактики.
Знайти схожі

18.

Форма документа : Стаття із журналу
Шифр видання :
Автор(и) : Могильницкая Л. А.
Назва : Эндотелиальный моноцитактивирующий пептид-ІІ при метаболическом синдроме
Місце публікування : Сімейна медицина. - К., 2018. - № 1. - С. 95-98 (Шифр СУ21/2018/1)
Примітки : Библиогр. в конце ст.
MeSH-головна: МЕТАБОЛИЧЕСКИЙ СИНДРОМ X
ПЕПТИДЫ
ЭНДОТЕЛИЙ
Анотація: Мета дослідження: вивчення вмісту ендотеліального моноцитактивуючого пептиду-ІІ (ЕМАР-ІІ) у сироватці крові як маркера ендотеліальної дисфункції при метаболічному синдромі та аналіз можливого зв’язку з іншими факторами ризику розвитку серцево-судинної патології. Матеріали та методи. Обстежено 23 пацієнта з метаболічним синдромом за критеріям WHO, 30 осіб з метаболічним синдромом за критеріями по АТР ІІІ, 18 – з метаболічним синдромом за критеріями IDF, 22 особи увійшли у контрольну групу. Вміст ЕМАР-ІІ визначали імуноферментним методом з використанням сорбційних колонок «Аmprer» (Amersham Lifesilence) і тест-системи «Amersham pharmacia biotech» (England). Дані представлені як середнє ± стандартне відхилення. Достовірність відмінності середніх величин визначали за критерієм Стьюдента. Кореляційний аналіз проводили з використанням коефіцієнта Пірсона. Результати. Виявлено підвищення вмісту ЕМАР-ІІ у сироватці крові хворих з метаболічним синдромом за критеріям WHO, АТР ІІІ, IDF порівняно з контрольною групою (4,22±1,96 нг/мл, 3,95±2,04 нг/мл, 3,92±2,04 нг/мл та 1,46±0,65 нг/мл відповідно; р0,05) Вміст ЕМАР-ІІ корелював з показниками інсулінорезистентності, вуглеводного та ліпідного обміну. Заключення. Вміст ЕМАР-ІІ підвищений у сироватці крові хворих з різними проявами метаболічного синдрому. Це може бути проявом ендотеліальної активації та дисфункції при метаболічному синдромі. Інсулінорезистентність, гіперглікемія, дисліпідемія впливають на розвиток наведених порушень.
Знайти схожі

19.

Форма документа : Стаття із журналу
Шифр видання :
Автор(и) : Перцева Т. О., Кірєєва Т. В., Бєлослудцева К. О., Басіна Б. О.
Назва : Раціональна антибактеріальна терапія першої лінії для лікування хворих на нетяжкі інфекції нижніх дихальних шляхів
Місце публікування : Сімейна медицина. - К., 2018. - № 1. - С. 99-104: іл. (Шифр СУ21/2018/1)
Примітки : Бібліогр. в кінці ст.
MeSH-головна: ДЫХАТЕЛЬНЫХ ПУТЕЙ БОЛЕЗНИ
РЕСПИРАТОРНЫЕ ИНФЕКЦИИ
АНТИБАКТЕРИАЛЬНЫЕ СРЕДСТВА
Анотація: Згідно з Європейськими та Національними рекомендаціями з ведення хворих з нетяжкими інфекціями нижніх дихальних шляхів (ІНДШ) макроліди завжди посідали провідну роль у лікуванні цієї патології. Мета дослідження: оцінювання ефективності, безпечності та раціонального призначення азитроміцину (Хемоміцин® фірми-виробника «Хемофарм А.Д.», Сербія) у хворих на нетяжкі ІНДШ, а також визначення оптимальних термінів призначення препарату при цій нозології. Матеріали та методи. У дослідженні брали участь 20 хворих на нетяжкі ІНДШ, які проходили амбулаторне лікування. Після встановлення діагнозу хворим призначали антибактеріальну терапію. Залежно від схеми лікування усі пацієнти були рандомізовані на дві групи: основна група – 10 хворих з нетяжкими ІНДШ, які приймали препарат азитроміцину (Хемоміцин®) за «триденною» схемою – 1-й, 2-й, 3-й дні по 500 мг 1 раз на добу; контрольна група – 10 хворих з нетяжкими ІНДШ, які приймали препарат азитроміцину за «шестиденною» схемою по 500 мг 1 раз на добу. Результати. У всіх пацієнтів, включених у дослідження, констатовано одужання. При цьому клінічної переваги від застосування шестиденної схеми лікування азитроміцином перед триденною не спостерігалось. При лікуванні хворих явних клінічних побічних ефектів препарату зафіксовано не було. У хворих з наявністю супутньої кардіологічної патології погіршення стану, появи нових змін та/або подовшення інтервалу QT (клінічно та згідно з даними електрокардіограми) не спостерігалось в жодному випадку. Безсумнівною була економічна перевага лікування хворих основної групи. Так, враховуючи середню ціну на Хемоміцин® (100 грн. за 3 капсули), це заощадило пацієнтам немалі кошти. Заключення. Наявність супутньої патології та хибних звичок у хворих на інфекції нижніх дихальних шляхів (ІНДШ) нашого регіону є фактором ризику наявності респіраторних збудників, які резистентні до бета-лактамів (внутрішньоклітинні та ті, які продукують бета-лактамазу). Це зумовлює пріоритетний вибір макролідів (переважно азитроміцину) в якості препаратів першої лінії АБТ (згідно з діючим Наказом), який не тільки діє на такі штами, але й володіє додатковими позитивними ефектами (у тому числі руйнує біоплівки гемофільної палички). Триденний пероральний курс азитроміцину (Хемоміцин®) є не тільки безпечним та високоефективним під час лікування нетяжких ІНДШ, але й несе значну економічну перевагу порівняно з шестиденним курсом. Препарат Хемоміцин® добре переноситься, може бути рекомендований як препарат вибору під час проведення першої лінії антибактеріальної терапії хворим на негоспітальну пневмонію першої та другої клінічних груп та інфекційного загострення хронічного обструктивного захворювання легень.
Знайти схожі

20.

Форма документа : Стаття із журналу
Шифр видання :
Автор(и) : Борисова І. С., Трайдук Г. Ю., Марченко Н. А.
Назва : Туберкульоз у практиці сімейного лікаря: особливості оформлення документів для проходження медико-соціальної експертної комісії
Місце публікування : Сімейна медицина. - К., 2018. - № 1. - С. 105-107 (Шифр СУ21/2018/1)
Примітки : Бібліогр. в кінці ст.
MeSH-головна: ТУБЕРКУЛЕЗ
ИНВАЛИДНОСТИ СТЕПЕНИ ОЦЕНКА
ВРАЧИ СЕМЕЙНЫЕ
ДОКУМЕНТАЦИЯ
Анотація: У статті на підставі сучасних нормативно-правових актів визначена роль лікаря загальної практики–сімейної медицини в питаннях медико-соціальної експертизи стійкої непрацездатності хворих на туберкульоз. В умовах складної епідеміологічної ситуації щодо поширеності даного захворювання в Україні, спадкоємність у питаннях диспансерного нагляду та питаннях реабілітації від фтизіатрів до лікарів загальної практики–сімейної медицини окремих категорій хворих на туберкульоз набуває особливого значення. Використання даних, викладених у статті, дозволить покращити надання кваліфікованої допомоги лікарями загальної практики–сімейної медицини населенню держави в питаннях медико-соціальної експертизи.
Знайти схожі

1-20 21-22

© Міжнародна Асоціація користувачів і розробників електронних бібліотек і нових інформаційних технологій
(Асоціація ЕБНІТ)