Головна Спрощенний режим Опис Шлюз Z39.50
Авторизація
Прізвище
Пароль
 

Бази даних


Періодичні видання - результати пошуку

Вид пошуку

Зона пошуку
у знайденому
Формат представлення знайдених документів:
повнийінформаційнийкороткий
Відсортувати знайдені документи за:
авторомназвоюроком виданнятипом документа
Пошуковий запит: <.>II=СУ21/2018/1<.>
Загальна кiлькiсть документiв : 22
Показанi документи с 1 за 20
 1-20    21-22 
1.


   
    Сучасні підходи до діагностики та ведення хворих на виразкову хворобу шлунка та дванадцятипалої кишки на первинному рівні медичної допомоги [Текст] / Л. В. Хіміон [та ін.] // Сімейна медицина. - 2018. - № 1. - С. 6-12. - Бібліогр. в кінці ст.
MeSH-головна:
ЖЕЛУДКА ЯЗВА (диагностика, лекарственная терапия, профилактика и контроль, терапия)
ДВЕНАДЦАТИПЕРСТНОЙ КИШКИ ЯЗВА (диагностика, лекарственная терапия, профилактика и контроль, терапия)
МЕДИЦИНСКАЯ ПОМОЩЬ ПЕРВИЧНАЯ (использование)
Анотація: У статті наведені основні етіологічні чинники, діагностичні критерії та тактика ведення пацієнтів із виразковою хворобою шлунка та дванадцятипалої кишки в умовах первинної ланки медичної допомоги. Сформульований алгоритм дії лікаря загальної практики – сімейної медицини при веденні пацієнтів із виразковою хворобою шлунка та дванадцятипалої кишки. Наведені основні напрямки первинної та вторинної профілактики даної патології сімейним лікарем.


Дод.точки доступу:
Хіміон, Л. В.; Ященко, О. Б.; Данилюк, С. В.; Ситюк, Т. О.
Экземпляры: всего 1 : чит.зал періодичних видань, рук.,кат. (1 экз.)
Свободны: всего 1 : чит.зал періодичних видань, рук.,кат. (1 экз.)
Знайти схожі

2.


   
    Можливості етіотропної терапії грипу [Текст] / О. М. Зінчук [та ін.] // Сімейна медицина. - 2018. - № 1. - С. 13-19. - Бібліогр. в кінці ст.
MeSH-головна:
ГРИПП ЧЕЛОВЕКА (лекарственная терапия)
РОТОГЛОТКА (действие лекарственных препаратов)
ПРОТИВОВОСПАЛИТЕЛЬНЫЕ СРЕДСТВА (прием и дозировка, терапевтическое применение)
Анотація: У статті наведено дані щодо результатів застосування препаратів Ремавір та Фурасол у комплексному лікуванні хворих на грип. Мета дослідження: вивчення ефективності препарату Ремавір (ремантадину гідрохлорид) при грипі в якості етіотропної терапії, а також вивчення ефективності застосування препарату Фурасол для місцевої терапії запального процесу ротоглотки при грипі. Матеріали та методи. Під спостереженням знаходились 79 пацієнтів із середньотяжким перебігом грипу, які проходили стаціонарне лікування у Львівській обласній інфекційній клінічній лікарні протягом двох епідемічних сезонів: 2015–2016 та 2016–2017 років. Хворі були розподілені на дві групи. До складу першої групи увійшли 49 хворих на грип, які отримували в якості етіотропної терапії Ремавір та Фурасол. До складу другої групи увійшли 30 хворих на грип, у комплексі лікування яких застосовували загальноприйняті схеми патогенетичної терапії (антипіретики, дезінтоксикаційна терапія) без застосування засобів етіотропної терапії та засобів для місцевого лікування запальних явищ ротоглотки. Результати. У першій групі вірогідно швидше зникали прояви інтоксикаційного синдрому, зменшення болю у горлі відбувалось вірогідно швидше порівняно із хворими другої групи. Зміни імунологічних показників пацієнтів першої групи, які отримували у комплексному лікуванні грипу Ремавір, значною мірою характеризують позитивну динаміку клітинного імунітету і сприяють успішному завершенню інфекційного процесу. Заключення. У хворих, які отримували у комплексному лікуванні Ремавір, на 5–6-у добу лікування спостерігалася активація механізмів «раннього» та «субраннього» імунозалежного запалення, а також процесів Fas-залежного програмованого апоптозу, що на тлі стимуляції інших факторів клітинного імунітету сприяло швидшому зникненню симптомів, ознак інтоксикації та скорішому одужанню.


Дод.точки доступу:
Зінчук, О. М.; Зубач, О. О.; Марітчак, Н. В.; Кульчицька-Костик, Г. С.; Алексанян, Т. І.
Экземпляры: всего 1 : чит.зал періодичних видань, рук.,кат. (1 экз.)
Свободны: всего 1 : чит.зал періодичних видань, рук.,кат. (1 экз.)
Знайти схожі

3.


   
    Педіатричні критерії Риму IV: зміни та порівняння з Римськими критеріями ІІІ [Текст] / С. І. Єсипова [та ін.] // Сімейна медицина. - 2018. - № 1. - С. 20-23. - Бібліогр. в кінці ст.
MeSH-головна:
ЖЕЛУДОЧНО-КИШЕЧНЫЕ БОЛЕЗНИ (диагностика, классификация, лекарственная терапия)
МЛАДЕНЕЦ, ПИТАНИЯ РАССТРОЙСТВА (диагностика, классификация, лекарственная терапия)
БОЛЕЗНЕЙ КЛАССИФИКАЦИЯ МЕЖДУНАРОДНАЯ (использование, стандарты)
ПЕДИАТРИЯ (стандарты)
Анотація: Актуальність проблеми функціональних гастроінтестинальних розладів (FGID) у дитячому віці визначила мету нашої роботи. У 2016 році були представлені нові Римські критерії IV FGID у дітей. У цій статті наведені основні зміни, які були внесені в Римські критерії ІV порівняно з Римськими критеріями III, їхній аналіз та клініко-діагностичне значення у практичній роботі лікаря-педіатра. Проблема FGID вимагає подальшого вивчення для покращення надання медичної допомоги хворим з патологією травного тракту.


Дод.точки доступу:
Єсипова, С. І.; Дмитришин, Б. Я.; Бовкун, О. А.; Дмитришин, О. А.
Экземпляры: всего 1 : чит.зал періодичних видань, рук.,кат. (1 экз.)
Свободны: всего 1 : чит.зал періодичних видань, рук.,кат. (1 экз.)
Знайти схожі

4.


   
    Результати досліджень функціонального стану нижніх сечовивідних шляхів і дистальних відділів товстої кишки при нейрогенній патології [Текст] / С. О. Возіанов [та ін.] // Сімейна медицина. - 2018. - № 1. - С. 24-26. - Бібліогр. в кінці ст.
MeSH-головна:
МОЧЕВЫХ ПУТЕЙ НИЖНИХ СИМПТОМЫ (диагностика)
ТОЛСТАЯ КИШКА
ВОСПАЛЕНИЕ НЕЙРОГЕННОЕ (диагностика)
ЭЛЕКТРОМИОГРАФИЯ (использование)
УРОДИНАМИКА
Анотація: У статті представлені результати досліджень функціонального стану нижніх сечовивідних шляхів і дистальних відділів товстої кишки при нейрогенній патології. Встановлено, що електроміографія та уродинамічне дослідження відображають функціональний стан нижніх сечовивідних шляхів і дистальних відділів товстої кишки, являються об’єктивним критерієм для діагностики, вивчення причин та патофізіологічних механізмів формування поєднаної патології. Клінічно, електроміографічно, уродинамічно виділено чотири основні групи хворих з нейрогенною патологією нижніх сечовивідних шляхів і дистальних відділів товстої кишки. Одержані результати були основою для обґрунтування принципів диференційного підходу до лікування хворих.


Дод.точки доступу:
Возіанов, С. О.; Захараш, М. П.; Чабанов, П. В.; Захараш, Ю. М.; Севастьянова, Н. А.; Угаров, В. Ю.
Экземпляры: всего 1 : чит.зал періодичних видань, рук.,кат. (1 экз.)
Свободны: всего 1 : чит.зал періодичних видань, рук.,кат. (1 экз.)
Знайти схожі

5.


    Величко, В. И.
    Клинико-лабораторная оценка эффективности применения препарата Гистафен в комлексной терапии с зудящими дерматозами [Текст] / В. И. Величко, Г. А. Данильчук, Я. И. Венгер // Сімейна медицина. - 2018. - № 1. - С. 27-32 : ил. - Библиогр. в конце ст.
Рубрики: ГИСТАФЕН
MeSH-головна:
ЗУД (лекарственная терапия)
ПРОТИВОЗУДНЫЕ СРЕДСТВА (анализ, прием и дозировка, терапевтическое применение)
Анотація: Мета дослідження: вивчення впливу антигістамінного препарату Гістафен на динаміку клінічної картини і лабораторних показників пацієнтів із сверблячими дерматозами, оцінювання його переносимості. Матеріали та методи. Обстежені 60 пацієнтів із сверблячими дерматозами у віці від 18 до 65 років. Усі хворі були розподілені на дві репрезентативні групи. Пацієнти контрольної групи поряд із стандартною терапією, відповідно до встановленого діагнозу, отримували антигістамінний препарат – лоратадин. Пацієнти основної групи в якості антигістамінного препарату отримували Гістафен. Тривалість призначення препаратів – 14 днів. Результати. У результаті дослідження було виявлено, що у пацієнтів основної групи порівняно з контрольною групою зменшилися прояви клінічних симптомів у короткий проміжок часу, знизився рівень серотоніну, збільшилася активність діамноксідази і значно покращився рівень життя. Заключення. Застосування препарату Гістафен є ефективним засобом терапії пацієнтів із сверблячими дерматозами, оскільки він забезпечує виражений протисвербіжний ефект, швидке купірування клінічних симптомів за шкалою ДІШС, істотно покращує якість їхнього життя за шкалою DQLI.


Дод.точки доступу:
Данильчук, Г. А.; Венгер, Я. И.
Экземпляры: всего 1 : чит.зал періодичних видань, рук.,кат. (1 экз.)
Свободны: всего 1 : чит.зал періодичних видань, рук.,кат. (1 экз.)
Знайти схожі

6.


   
    Роль домашнього моніторування артеріального тиску в оцінюванні чутливості до антигіпертензивних препаратів [Текст] / І. С. Лисий [та ін.] // Сімейна медицина. - 2018. - № 1. - С. 33-35. - Бібліогр. в кінці ст.
MeSH-головна:
АРТЕРИАЛЬНОЕ ДАВЛЕНИЕ (действие лекарственных препаратов)
МОНИТОРИНГ ФИЗИОЛОГИЧЕСКИЙ (использование)
АНТИГИПЕРТЕНЗИВНЫЕ СРЕДСТВА (анализ)
Анотація: Мета дослідження: аналіз інформативності домашнього моніторування артеріального тиску (АТ) порівняно з комплексним моніторуванням АТ (добовий, офісний і домашній) у визначенні чутливості до антигіпертензивних препаратів. Матеріали та методи. Було проведено відкрите проспективне порівняльне дослідження за участю 120 пацієнтів віком 45–74 років з ессенціальною артеріальною гіпертензією (АГ) ІІ стадії 2-го ступеня. У більшості пацієнтів виявлено високий ризик серцево-судинних та цереброваскулярних ускладнень. Середня тривалість АГ становила 8,3±2,4 року. Середній рівень систолічного АТ – 162,4±5,5 мм рт.ст., діастолічного АТ – 103,3±4,8 мм рт.ст. Усі пацієнти були обстежені згідно з Уніфікованим протоколом з визначенням ризиків серцево-судинних та цереброваскулярних ускладнень. Результати. У статті було визначено інформативність домашнього моніторування АТ порівняно з комплексним моніторуванням АТ (добовий, офісний і домашній) у визначенні чутливості до антигіпертензивних препаратів. Заключення. Проведений аналіз свідчить, що домашнє моніторування артеріального тиску (АТ) за інформативністю не поступається комплексному моніторуванню АТ, проте завдає пацієнтові менше незручностей при використанні. У зв’язку з певними обмеженнями використання добового моніторування АТ або комплексного моніторування АТ, домашнє моніторування АТ можна рекомендувати як не менш інформативний метод у визначенні чутливості до антигіпертензивних препаратів у практиці сімейного лікаря.


Дод.точки доступу:
Лисий, І. С.; Саморукова, В. В.; Збітнєва, В. О.; Волошина, О. Б.; Дичко, Т. О.; Дукова, О. Р.
Экземпляры: всего 1 : чит.зал періодичних видань, рук.,кат. (1 экз.)
Свободны: всего 1 : чит.зал періодичних видань, рук.,кат. (1 экз.)
Знайти схожі

7.


   
    Рекомендації щодо використання вітаміну D [Текст] / Pawel Pludowski [та ін.] // Сімейна медицина. - 2018. - № 1. - С. 36-46. - Бібліогр. в кінці ст.
MeSH-головна:
ВИТАМИН D (анализ, классификация, прием и дозировка, стандарты)
КЛИНИЧЕСКОЕ ИССЛЕДОВАНИЕ
ВИТАМИНА D НЕДОСТАТОЧНОСТЬ (профилактика и контроль)
Анотація: Дослідження, які були проведені протягом останніх двох десятиліть, розширили уявлення про роль вітаміну D у регулюванні абсорбції кальцію та фосфату і метаболізму кісток та низки плейотропних ефектів в органах і тканинах тіла. Більшість спостережних та екологічних досліджень повідомляють про зв’язок між підвищеною концентрацією 25-гідроксивітаміну D [25(OH)D] у сироватці крові з поліпшенням результатів деяких хронічних, інфекційних та неінфекційних захворювань. Отже, численні установи та наукові організації розробили керівництва щодо використання вітаміну D та рекомендації щодо оптимальних сироваткових концентрацій 25(OH)D. Згідно з рекомендаціями керівництва, орієнтованого на здоров’я кісток, цільова концентрація 25(OH)D має становити 20 нг/мл (50 нмоль/л), а дози вітаміну D – 400–800 МО залежно від віку. Рекомендації, орієнтовані на плейотропні ефекти вітаміну D, радять досягати концентрації 25(OH)D 30 нг/мл (75 нмоль/л), а дози вітаміну D мають варіюватися у діапазоні від 400 до 2000 МО на добу залежно від віку, маси тіла, стану захворювання та етнічного походження. Розумний і збалансований вибір рекомендацій зумовлений такими факторами, як стан здоров’я, вік, маса тіла, регіон проживання, харчові та культурні звички, що робить регіональні або державні рекомендації більш придатними для застосування у клінічній практиці. У той самий час як отримання вітаміну D з природних джерел, тобто раціону харчування та регіону проживання, може сприяти підвищенню концентрації 25(ОН)D у певних підгрупах, для загальної популяції ці джерела вважають неефективними для підтримання цілорічної концентрації 25(ОН)D у діапазоні 30?50 нг/мл (75–125 нмоль/л). Побічні ефекти вітаміну D, пов’язані з його самостійним вживанням, такі, як гіперкальціємія та гіперкальціурія, виникають рідко, і, як правило, є результатом застосування надзвичайно високих доз вітаміну D протягом тривалого часу.


Дод.точки доступу:
Pludowski, Pawel ; Holick, Michael F.; Grant, William B.; Konstantynowicz, Jerzy; Mascarenhas, Mario R. ; Hag, Afrozul; Povoroznyuk, Vladyslav ; Balatska, Nataliya; Barbosa, Ana Paula; Karonova, Tatiana ; Rudenka, Ema; Misiorowski, Waldemar; Zakharova, Irina; Rudenka, Alena; Lukaszkiewicz, Jacek; Marcinowska-Suchowierska, Ewa; Laszcz, Natalia ; Abramowicz, Pawel ; Bhattoa, Harjit P.; SWimalawansa, unil J.
Экземпляры: всего 1 : чит.зал періодичних видань, рук.,кат. (1 экз.)
Свободны: всего 1 : чит.зал періодичних видань, рук.,кат. (1 экз.)
Знайти схожі

8.


   
    Значення лабораторної медицини у практиці сімейного лікаря на етапі реформування первинної медико-санітарної допомоги [Текст] / Є. Х. Заремба [та ін.] // Сімейна медицина. - 2018. - № 1. - С. 47-50. - Бібліогр. в кінці ст.
MeSH-головна:
ЛАБОРАТОРНЫЕ КЛИНИЧЕСКИЕ ТЕХНОЛОГИИ (использование)
ВРАЧИ СЕМЕЙНЫЕ (организация и управление, стандарты)
МЕДИЦИНСКАЯ ПОМОЩЬ ПЕРВИЧНАЯ (организация и управление, стандарты)
Анотація: У статті висвітлені результати дослідження проблеми лабораторного забезпечення сімейних лікарів в Україні, шляхи наближення сучасних аналітичних технологій до потреб лікарів, проаналізовано значення впровадження стандартизації преаналітичного етапу лабораторних досліджень у практику для покращення якості надання медичної допомоги населенню, що сприятиме реформуванню системи охорони здоров’я. Результати дослідження сформовані у систему знань.


Дод.точки доступу:
Заремба, Є. Х.; Ястремська, О. О.; Заремба-Федчишин, О. В.; Заремба, О. В.
Экземпляры: всего 1 : чит.зал періодичних видань, рук.,кат. (1 экз.)
Свободны: всего 1 : чит.зал періодичних видань, рук.,кат. (1 экз.)
Знайти схожі

9.


    Воронцов, О. О.
    Використання афоризмів медичного спрямування у викладанні загальної практики - сімейної медицини на додипломному етапі вищої медичної освіти [Текст] / О. О. Воронцов, Л. С. Бабінець // Сімейна медицина. - 2018. - № 1. - С. 51-54. - Бібліогр. в кінці ст.
MeSH-головна:
ОБРАЗОВАНИЕ МЕДИЦИНСКОЕ, ПРЕДДИПЛОМНОЕ (методы, организация и управление)
ОБЩАЯ ВРАЧЕБНАЯ ПРАКТИКА (методы, организация и управление)
СЕМЕЙНАЯ ПРАКТИКА (методы, организация и управление)
АФОРИЗМЫ И ПОСЛОВИЦЫ
Анотація: У статті наведено результати аналізу літературних джерел з історії медицини і сформовано актуальні контенти афоризмів відомих лікарів і філософів у галузі медицини для використання їх у процесі викладання дисципліни «загальна практика–сімейна медицина» на додипломному етапі вищої медичної освіти. Метою є формування і посилення мотивації майбутніх фахівців у галузі первинної медичної допомоги щодо здорового способу життя, профілактики і реабілітації найбільш поширених у популяції людини захворювань. Рекомендовано використовувати цей матеріал як додатковий педагогічний прийом оптимізації викладання матеріалів для підготовки студентів до занять.


Дод.точки доступу:
Бабінець, Л. С.
Экземпляры: всего 1 : чит.зал періодичних видань, рук.,кат. (1 экз.)
Свободны: всего 1 : чит.зал періодичних видань, рук.,кат. (1 экз.)
Знайти схожі

10.


    Хіміон, Л. В.
    Активність неспецифічного запального процесу при артеріальній гіпертензії у хворих на цукровий діабет 2-го типу [Текст] / Л. В. Хіміон, М. О. Рибицька, Л. С. Тимощук // Сімейна медицина. - 2018. - № 1. - С. 55-57. - Бібліогр. в кінці ст.
MeSH-головна:
ГИПЕРТЕНЗИЯ (диагностика, кровь, микробиология)
ДИАБЕТ САХАРНЫЙ, ТИП 2 (диагностика, кровь, микробиология)
C-РЕАКТИВНЫЙ БЕЛОК (анализ, диагностическое применение)
Анотація: Одним із основних факторів серцево-судинного ризику як у загальній популяції, так і у хворих на цукровий діабет (ЦД) 2-го типу є артеріальна гіпертензія (АГ). Важливою патогенетичною ланкою багатьох серцево-судинних захворювань, у тому числі АГ, є саме неспецифічне запалення в інтимі судин, де особливим прогностичним маркером виступає рівень С-реактивного білка (СРБ) у сироватці крові. Мета дослідження: визначення взаємозв’язку рівня маркера неспецифічного запального процесу С-реактивного білка з рівнем артеріального тиску (АТ) у хворих на ЦД 2-го типу. Матеріали та методи. У дослідження включено 145 хворих із ЦД 2-го типу (72 чоловіка і 73 жінки, середній вік – 53,0 (49,0–60,5) року). Було проведено комплексне обстеження хворих протягом трьох років спостереження: аналіз динаміки АТ та визначення рівня СРБ у сироватці крові. Статистичний аналіз даних та оброблення результатів були виконані за допомогою пакета інтегрованих програм «SPSS Statistics 20». Результати. За результатами динамічного спостереження: середні рівні систолічного артеріального тиску (САТ) – 140,0 (130,83–150,0) мм рт.ст., діастолічного артеріального тиску (ДАТ) – 85,0 (80,0–91,67) мм рт.ст., вчСРБ – 4,2 (2,91–5,8) мг/л. Хворі на ЦД 2-го типу були розподілені на три групи залежно від середнього рівня САТ. Группа І – 55 хворих (37,9%) із середнім рівнем САТ 135 мм рт. ст., група ІІ – 51 хворий (35,2%) із середнім рівнем САТ 135–149 мм рт.ст., група ІІІ – 39 хворих (26,9%) із середнім рівнем САТ 150 мм рт.ст. Хворі групи ІІІ мали достовірно вищі середні рівні вчСРБ (5,0 (3,8–6,15) мг/л) порівняно з хворими з достатнім контролем САТ з групи І (3,33 (2,0–5,8) мг/л) р0,05. Також у групі ІІІ була більша частка осіб з високим ризиком ССЗ із середнім рівнем вчСРБ3,0 мг/л. Виявлено прямий кореляційний зв’язок середньої сили між рівнем вчСРБ та рівнем САТ (r = 0,32; p0,05). Заключення. У хворих на цукровий діабет (ЦД) 2-го типу з вищим рівнем систолічного артеріального тиску (САТ) визначається достовірно вища кількість вчСРБ у сироватці крові; спостерігається прямий кореляційний зв’язок середньої сили кількості вчСРБ у сироватці крові з рівнем САТ у хворих на ЦД 2-го типу, що може виступати прогностичним маркером прогресування серцево-судинних захворювань.


Дод.точки доступу:
Рибицька, М. О.; Тимощук, Л. С.
Экземпляры: всего 1 : чит.зал періодичних видань, рук.,кат. (1 экз.)
Свободны: всего 1 : чит.зал періодичних видань, рук.,кат. (1 экз.)
Знайти схожі

11.


    Соломенчук, Т. М.
    Корекція нейрогуморальних та психоемоційних розладів у хворих із стабільною ішемічною хворобою серця та артеріальною гіпертензією: адаптаційні можливості препарату Ноофен [Текст] / Т. М. Соломенчук, О. В. Восух // Сімейна медицина. - 2018. - № 1. - С. 58-68 : іл. - Бібліогр. в кінці ст.
Рубрики: Ноофен
MeSH-головна:
ИШЕМИЧЕСКАЯ БОЛЕЗНЬ СЕРДЦА (лекарственная терапия, осложнения)
ГИПЕРТЕНЗИЯ (лекарственная терапия, осложнения)
ДЕПРЕССИВНЫЕ РАССТРОЙСТВА (лекарственная терапия)
Анотація: Мета дослідження: вивчення ефективності та переносимості Ноофену® в комплексі стандартного лікування пацієнтів із стабільними формами ішемічної хвороби серця (ІХС) у поєднанні з артеріальною гіпертензією (АГ) на підставі аналізу динаміки їхнього клінічного перебігу, показників добового моніторингу артеріального тиску (ДМАТ) та рівня добового кортизолу. Матеріали та методи. Обстежені 58 пацієнтів із встановленою стабільною ІХС та АГ, середній вік – 59,4±2,05 року. У І групу увійшли пацієнти, які отримували стандартну терапію АГ+ІХС, у ІІ групу – пацієнти, які на фоні стандартного лікування отримували Ноофен® («Олайнфарм», Латвія) 250 мг три рази на добу. На початку дослідження та через 12 тиж усім пацієнтам проводили ДМАТ; оцінювали психоемоційний статус за скринінговою шкалою тривоги і депресії HADS і тестом Спілберга–Ханіна; визначали наявність когнітивних розладів за допомогою тестів Лурії, MMSE та FAB; визначали рівень добового кортизолу у плазмі та основні показники ліпідного та вуглеводного обміну. Результати. Більшість хворих на стабільні форми ІХС та АГ, у яких виявлені тривожно-депресивні розлади (ТДР), переважно не досягали оптимального контролю основних параметрів АТ. Застосування Ноофену® у комплексному лікуванні хворих на стабільну ІХС та АГ з виявленими ТДР протягом 12 тиж супроводжується достовірно кращим зниженням у них проявів тривоги і депресії, покращенням рівня добового кортизолу та контролю середніх рівнів добового, денного та нічного АТ, корекції циркадного ритму АТ та зниженню варіабельності АТ, пов’язаних з проявами ТДР. Заключення. Застосування Ноофену® у комплексній терапії ішемічної хвороби серця та артеріальної гіпертензії дозволить підвищити адаптаційні властивості організму та зменшити розвиток небажаних серцево-судинних подій у пацієнтів із супутніми тривожно-депресивними розладами.


Дод.точки доступу:
Восух, О. В.
Экземпляры: всего 1 : чит.зал періодичних видань, рук.,кат. (1 экз.)
Свободны: всего 1 : чит.зал періодичних видань, рук.,кат. (1 экз.)
Знайти схожі

12.


    Хіміон, Л. В.
    Фактори ризику серцево-судинних захворювань у хворих на псоріатричний артрит [Текст] / Л. В. Хіміон, А. В. Бойко // Сімейна медицина. - 2018. - № 1. - С. 69-72. - Бібліогр. в кінці ст.
MeSH-головна:
АРТРИТ ПСОРИАТИЧЕСКИЙ (диагностика, кровь, осложнения, патофизиология)
СЕРДЕЧНО-СОСУДИСТЫЕ БОЛЕЗНИ (диагностика, кровь, осложнения, патофизиология)
ФАКТОРЫ РИСКА
Анотація: Аналіз даних літератури було проведено з метою оцінювання ризику розвитку серцево-судинних подій у хворих на псоріатичний артрит (ПсА) з урахуванням коморбідних станів і смертності при ПсА. Підвищення смертності зумовлено, насамперед, інфарктом міокарда і порушенням мозкового кровообігу. Також було проведене власне дослідження 23 хворих на ПсА віком від 18 до 45 років з аналізом традиційних факторів ризику. Дисліпідемія при ПсА проявляється підвищенням рівнів загального холестерину, холестерину ліпопротеїдів низької щільності. Дані показники співвідносяться із запальною активністю захворювання. Хронічне імунне запалення, яке лежить в основі даного захворювання, сприяє розвитку атеросклерозу та його ускладнень.


Дод.точки доступу:
Бойко, А. В.
Экземпляры: всего 1 : чит.зал періодичних видань, рук.,кат. (1 экз.)
Свободны: всего 1 : чит.зал періодичних видань, рук.,кат. (1 экз.)
Знайти схожі

13.


   
    Влияние хронической обструктивной болезни легких на клинико-функциональное состояние миокарда у больных ишемической болезнью сердца [Текст] / И. М. Фуштей [и др.] // Сімейна медицина. - 2018. - № 1. - С. 73-76. - Библиогр. в конце ст.
MeSH-головна:
ИШЕМИЧЕСКАЯ БОЛЕЗНЬ СЕРДЦА (диагностика, осложнения)
ЛЕГКИХ БОЛЕЗНЬ ХРОНИЧЕСКАЯ ОБСТРУКТИВНАЯ (диагностика, осложнения)
МИОКАРД (патология)
СЕРДЕЧНО-СОСУДИСТЫЕ ФУНКЦИОНАЛЬНЫЕ НАРУШЕНИЯ (физиология)
Анотація: Мета дослідження: вивчення клініко-функціональних особливостей міокарда у хворих на хронічне обструктивне захворювання легень (ХОЗЛ) у поєднанні з ішемічною хворобою серця (ІХС). Матеріали та методи. Обстежені 68 хворих на ХОЗЛ та ІХС. У 1-у групу увійшли 22 пацієнти з ішемічною хворобою серця зі стабільною стенокардією II–III функціонального класу, до 2-ї – 22 хворих з ХОЗЛ і в 3-ю – 24 особи з коморбідною патологією. Усім хворим проводили загальноклінічне дослідження, визначали дистанцію 6-хвилинної ходьби, добове моніторування електрокардіограми, функцію зовнішнього дихання, пульсоксиметрію, допплерографію. Результати. Виходячи з отриманих даних, характерною особливістю клінічної картини стенокардії при коморбідній патології стало виникнення у 73,2% випадках разом з типовим больовим синдромом задишки і серцебиття. Під час дослідження ліпідного профілю при коморбідній патології зміни ліпідного обміну відповідали IIа типу дисліпідемії за класифікацією A. Fredrikson. Під час аналізу даних добового моніторування електрокардіограми зазначалася більш часта наявність аритмій у хворих при поєднаної патології, а також відзначено достовірно більшу кількість епізодів безбольової ішемії, що підтверджувалося зниженням інтегрального показника функціонального стану хворих при проведенні проби з 6-хвилинною ходьбою і результатами аналізу газового складу крові. Заключення. Отже, у хворих з коморбідною патологією типовий больовий синдром супроводжується задишкою і серцебиттям, частіше реєструється наявність різних аритмій і безбольова форма ішемії, а також більш виражена систолічна дисфункція лівого шлуночка, які зумовлені наявністю змішаного (циркуляторного, гіпоксичного та тканинного) типу гіпоксії.


Дод.точки доступу:
Фуштей, И. М.; Подсевахина, С. Л.; Паламарчук, А. И.; Ткаченко, О. В.; Чабанная, Е. С.
Экземпляры: всего 1 : чит.зал періодичних видань, рук.,кат. (1 экз.)
Свободны: всего 1 : чит.зал періодичних видань, рук.,кат. (1 экз.)
Знайти схожі

14.


   
    Стратификация факторов сердечно-сосудистого риска и функциональный почечный резерв у больных с эссенциальной артериальной гипертензией [Текст] / Л. В. Химион [и др.] // Сімейна медицина. - 2018. - № 1. - С. 77-80. - Библиогр. в конце ст.
MeSH-головна:
ГИПЕРТЕНЗИЯ (диагностика, осложнения)
ПОЧКИ (патофизиология, физиология)
СЕРДЕЧНО-СОСУДИСТЫЕ ФУНКЦИОНАЛЬНЫЕ НАРУШЕНИЯ (физиология)
ФАКТОРЫ РИСКА
Анотація: Стаття присвячена вивченню ролі функціонального ниркового резерву (ФНР) при ессенціальній артеріальній гіпертензії (ЕАГ) у діагностиці раннього ураження нирок. Особлива увага приділяється питанню впливу чинників ризику (ЧР) серцево-судинних ускладнень (ССУ) на ФНР. Мета дослідження: оцінювання функціонального стану нирок у хворих на ЕАГ I стадії і різним сумарним ризиком ССУ. Матеріали та методи. У дослідженні взяли участь 80 пацієнтів із встановленим діагнозом ЕАГ І стадії I–II ступенів згідно з діагностичними критеріями Всесвітньої організації охорони здоров’я / Міжнародного товариства з артеріальної гіпертензії (ВООЗ/МТАГ, 2003) і Наказом МОЗ України № 384 від 24.05.2012 р. [2, 4 , 8]. Вік пацієнтів – від 18 до 60 років: жінок – 28 (35%), середній вік – 40,1 (35,0–56,0) року; чоловіків – 57 (71%), середній вік – 40,2 (37,0–53,0) року. Середня тривалість ЕАГ І стадії становила 3,5 (1,2–5,0) року. Критерії виключення з дослідження: гострі інфекційні захворювання, симптоматична артеріальна гіпертензія, клапанні пороки серця, порушення ритму серця, хронічна серцева недостатність, хронічна хвороба нирок, цукровий діабет, ішемічна хвороба серця. Пацієнти на момент включення у дослідження не застосовували антигіпертензивну терапію. Усім пацієнтам було проведено комплексне обстеження: збір анамнезу, клінічний огляд і вимірювання антропометричних даних (ріст, маса тіла, об’єм талії (ОТ), об’єм стегон (ОС) і співвідношення ОТ/ОС), загальноклінічні аналізи крові і сечі, біохімічне дослідження крові (загальний білок, сечовина, креатинін, глюкоза, ліпідограмма, цистатін С), альбумін-креатинінове співвідношення (АКС) у сечі, добове моніторування артеріального тиску, ЕКГ, Ехо-КГ, УЗД сонних артерій, офтальмоскопія. Проводили підрахунок ЧР, які використовуються для оцінювання сумарного ризику ССУ при АГ [6]. Додатково визначали ФНР методом водно-сольового навантаження (відповідно до патенту України № 42860) [1]. Статистичний аналіз результатів проводили за допомогою пакета програм Microsoft Excel 2016 і IBM SPSS Statistics (версія 21, USA). Результати. Під час стратифікації ризику встановлено, що у 56% хворих відзначено високий ризик, у 20% хворих – середній ризик і у 24% хворих – низький ризик розвитку ССУ. Водночас у хворих високого ризику виявили 3–5 ЧР, середнього – менше 3 ЧР, у пацієнтів з низьким ризиком – 1–2 ЧР або взагалі відсутність ЧР. З усіх ЧР найчастіше зустрічалися: діслепідемія, чоловіча стать, абдомінальне ожиріння і обтяжена спадковість. У ході дослідження було визначено, що навіть у пацієнтів з низьким ризиком ССУ відзначається ураження нирок у вигляді зниженого і виснаженого ФНР. Заключення. Важливим дослідженням ураження нирок при артеріальній гіпертензії (АГ) I стадії є визначення функціонального ниркового резерву (ФНР). У хворих навіть з низьким ризиком розвитку серцево-судинних ускладнень (ССУ) при АГ І стадії визначається знижений або виснажений ФНР. Найбільш частіше виснажений ФНР був виявлений у хворих з високим ризиком розвитку ССУ.


Дод.точки доступу:
Химион, Л. В.; Тимощук, Л. С.; Рыбицкая, М. А.; Шадрин, А. Б.
Экземпляры: всего 1 : чит.зал періодичних видань, рук.,кат. (1 экз.)
Свободны: всего 1 : чит.зал періодичних видань, рук.,кат. (1 экз.)
Знайти схожі

15.


    Черенько, Т. М.
    Характеристика гострого ішемічного інсульту залежно від структури тяжкості та тривалості артеріальної гіпертензії [Текст] / Т. М. Черенько, Ю. Л. Гелетюк // Сімейна медицина. - 2018. - № 1. - С. 81-85. - Бібліогр. в кінці ст.
MeSH-головна:
ГИПЕРТЕНЗИЯ (диагностика, осложнения, патофизиология, профилактика и контроль)
ИНСУЛЬТ (диагностика, осложнения, патофизиология, профилактика и контроль)
ОСТРАЯ БОЛЕЗНЬ
Анотація: Артеріальна гіпертензія (АГ) є одним із головних модифікованих незалежних факторів розвитку інсульту та одним з провідних чинників, який може визначати перебіг та наслідки інсульту. Оцінювання структури тяжкості та тривалості АГ при гострому ішемічному інсульті з різним неврологічним дефіцитом, патогенезом, локалізацією та величиною вогнища сприятиме адекватному прогнозу наслідків судинної катастрофи та удосконаленню профілактики. Мета дослідження: аналіз ішемічного інсульту залежно від його клініко-інструментальних особливостей з огляду на структуру тяжкості і тривалості АГ. Матеріали та методи. Проведено комплексне клініко-неврологічне обстеження 150 пацієнтів: 74 (49,3%) жінок та 76 (50,7%) чоловіків віком від 43 до 80 років (середній вік – 67,4±0,7 року) з гострим ішемічним інсультом та документально підтвердженою АГ в анамнезі. Тяжкість інсульту оцінювали за шкалою NIHSS. Діагноз АГ, її тяжкість, тривалість встановлено на підставі даних клінічного, інструментального обстеження та медичної документації. Результати. Тяжкість ішемічного інсульту за шкалою NIHSS становила 9,5±0,35 бала; у 57,4% хворих визначали середній ступінь тяжкості неврологічних розладів. Тривалість АГ в обстежених пацієнтів в анамнезі становила у середньому 12,3±0,64 року. Найчастіше фіксували АГ тривалістю понад 6–10 років (46%). Тривалість АГ в анамнезі достовірно корелювала з тяжкістю неврологічного дефіциту на момент надходження до стаціонару. Аналіз розподілу пацієнтів за ступенем АГ свідчить, що майже у половини хворих виявлено ІІ ступінь АГ – 72 (48,0%), у близько третини 48 (32%) пацієнтів – ІІІ ступінь АГ, у 20% спостерігали АГ легкого ступеня. Між тривалістю АГ та її ступенем існував помірний прямий зв’язок r = 0,592 (р = 0,001), так само, як між величиною бала за NIHSS та ступенем АГ r = 0,612 (p = 0,001). При тяжкому інсульті домінували пацієнти з АГ ІІІ ступеня – 26 (68,4%); р0,05. АГ І ступеня асоціювалась переважно з розвитком легкого та середньо-тяжкого інсульту у більшості хворих – 28 (93,3%). Заключення. Питома вага артеріальної гіпертензії (АГ) різного ступеня за тяжкістю і тривалістю неоднакова при інсульті та залежить від тяжкості гострої судинної катастрофи. Питома вага різних ступенів тяжкості та тривалості АГ достовірно відрізнялася залежно від патогенетичного підтипу інсульту. Не виявлено достовірної різниці у структурі доінсультної тривалості АГ та її тяжкості у хворих з різними розмірами вогнищ інфаркту. Тяжкість та тривалість АГ в анамнезі значною мірою впливають на тяжкість ішемічного інсульту на момент надходження до стаціонару, що вимагає поліпшення ранньої діагностики, профілактики тяжких форм АГ, а також зумовлює подальше вивчення впливу АГ на наслідки інсульту.


Дод.точки доступу:
Гелетюк, Ю. Л.
Экземпляры: всего 1 : чит.зал періодичних видань, рук.,кат. (1 экз.)
Свободны: всего 1 : чит.зал періодичних видань, рук.,кат. (1 экз.)
Знайти схожі

16.


    Чуприна, Г. М.
    Клінічні особливості неврологічних порушень у хворих на розсіяний склероз та гострий розсіяний енцефаломієліт в аспекті коморбідності [Текст] / Г. М. Чуприна, Н. К. Свиридова, А. І. Галуша // Сімейна медицина. - 2018. - № 1. - С. 86-90. - Бібліогр. в кінці ст.
MeSH-головна:
СКЛЕРОЗ РАССЕЯННЫЙ (диагностика, осложнения, патофизиология)
ЭНЦЕФАЛОМИЕЛИТ ОСТРЫЙ ДИССЕМИНИРОВАННЫЙ (диагностика, осложнения, патофизиология)
НЕВРОЛОГИЧЕСКИЕ СИМПТОМЫ ПРИ ПАТОЛОГИЧЕСКИХ СОСТОЯНИЯХ
КОМОРБИДНОСТЬ
Анотація: Розсіяний склероз (РС) – дегенеративне захворювання нервової системи (НС), в основі патологічних механізмів якого лежить процес прогресуючого демієлінізуючого ураження, насамперед центральної нервової системи. Симптоми РС можуть бути вкрай різноманітними. Мета дослідження: визначення характеру неврологічних симптомів у хворих на РС та гострий розсіяний енцефаломієліт (ГРЕМ), аналіз їхніх особливостей в аспекті коморбідності. Матеріали та методи. Під час неврологічного обстеження 216 хворих на РС з різними формами перебігу було проведено бальну оцінку ступеня порушених функціональних систем FS1–FS7 (шкала FS – Functional System за J. Kurtzke, 1983), визначено рівень інвалідизації (EDSS). Результати. Найбільш частими симптомами в обстежених хворих на РС були симптоми, пов’язані з розладами пірамідних, мозочкових функцій, чутливості, церебральних функцій, тоді як найбільш частими симптомами в обстежених хворих з наслідками перенесеного ГРЕМ були симптоми, пов’язані з розладами стовбура мозку та черепних нервів, пірамідних, мозочкових, церебральних функцій. Заключення. У групі пацієнтів з наявністю супутніх захворювань частіше зустрічаються відносно недоброякісні форми перебігу розсіяного склерозу (РС), рідше – відносно доброякісні, більше виражена інвалідизація. Частота коморбідної патології (КМП) у групі хворих на РС достовірно перевищувала всі інші групи (49,5%, 31,3%, 26,5%, 23,5% відповідно; р0,05). Це свідчить, по-перше, про те, що у хворих на гострий розсіяний енцефаломієліт за умов монофазного перебігу захворювання КМП не так виражена, як при РС, особливо з тривалим перебігом. По-друге, у хворих на РС слід застосовувати цілеспрямований пошук КМП з оглядом відповідних спеціалістів, що сприятиме своєчасному виявленню і лікуванню КМП, пом’якшенню перебігу РС.


Дод.точки доступу:
Свиридова, Н. К.; Галуша, А. І.
Экземпляры: всего 1 : чит.зал періодичних видань, рук.,кат. (1 экз.)
Свободны: всего 1 : чит.зал періодичних видань, рук.,кат. (1 экз.)
Знайти схожі

17.


   
    Патогенетичні аспекти хронічного панкреатиту у коморбідності із цукровим діабетом (калікреїн-кініновий дисбаланс і ендотоксикоз) [Текст] / Л. С. Бабінець [та ін.] // Сімейна медицина. - 2018. - № 1. - С. 91-94. - Бібліогр. в кінці ст.
MeSH-головна:
ДИАБЕТ САХАРНЫЙ (диагностика, иммунология, кровь, патофизиология)
ПАНКРЕАТИТ ХРОНИЧЕСКИЙ (диагностика, иммунология, кровь, патофизиология)
(иммунология, физиология)
ОТРАВЛЕНИЕ (иммунология, патофизиология)
КОМОРБИДНОСТЬ
Анотація: Калікреїн-кініновий дисбаланс і ендогенна інтоксикація (ЕІ) є важливими патогенетичними синдромами, які визначають перебіг хронічного панкреатиту (ХП) із супутнім цукровим діабетом (ЦД). Мета дослідження: вивчення стану калікреїн-кінінової системи та ендотоксикозу у хворих на ХП у коморбідності із ЦД. Матеріали та методи. Обстежені 112 хворих на ХП, які були розподілені на дві групи: І група – 35 хворих на ХП без ЦД; ІІ група – 77 хворих на ХП із супутнім ЦД. У групу порівняння увійшли 20 здорових осіб, які не мали жодних скарг з боку травного тракту. Результати. Було встановлено статистично значуще підвищення фактора імунного ґенезу у хворих на ХП із ЦД порівняно із хворими на ХП та групою контролю (p0,05). Заключення. Було доведено наявність статистично достовірної більш значущої активації протеолітичної активності плазми, підвищення протеолітичного ферменту калікреїну, зниження рівня прекалікреїну, підвищення рівня ?1-інгібітора протеаз та ?2-макроглобуліну і зниження активності кінінази-ІІ, наростання ендотоксикозу у хворих на хронічний панкреатит (ХП) із супутнім цукровим діабетом (ЦД) (р0,05) порівняно з хворими на ХП без ЦД. Це визначає ускладнюючу роль ЦД у розладі калікреїн-кінінової системи та ендогенної інтоксикації за наявності коморбідного перебігу його із ХП, що необхідно враховувати при формуванні лікувальної тактики.


Дод.точки доступу:
Бабінець, Л. С.; Захарчук, У. М.; Підручна, С. Р.; Шевченко, Н. О.; Сасик, Г. М.; Земляк, О. С.; Адамів, Г. В.
Экземпляры: всего 1 : чит.зал періодичних видань, рук.,кат. (1 экз.)
Свободны: всего 1 : чит.зал періодичних видань, рук.,кат. (1 экз.)
Знайти схожі

18.


    Могильницкая, Л. А.
    Эндотелиальный моноцитактивирующий пептид-ІІ при метаболическом синдроме [Текст] / Л. А. Могильницкая // Сімейна медицина. - 2018. - № 1. - С. 95-98. - Библиогр. в конце ст.
MeSH-головна:
МЕТАБОЛИЧЕСКИЙ СИНДРОМ X (диагностика, кровь, осложнения, патофизиология)
ПЕПТИДЫ (анализ, кровь)
ЭНДОТЕЛИЙ (патофизиология)
Анотація: Мета дослідження: вивчення вмісту ендотеліального моноцитактивуючого пептиду-ІІ (ЕМАР-ІІ) у сироватці крові як маркера ендотеліальної дисфункції при метаболічному синдромі та аналіз можливого зв’язку з іншими факторами ризику розвитку серцево-судинної патології. Матеріали та методи. Обстежено 23 пацієнта з метаболічним синдромом за критеріям WHO, 30 осіб з метаболічним синдромом за критеріями по АТР ІІІ, 18 – з метаболічним синдромом за критеріями IDF, 22 особи увійшли у контрольну групу. Вміст ЕМАР-ІІ визначали імуноферментним методом з використанням сорбційних колонок «Аmprer» (Amersham Lifesilence) і тест-системи «Amersham pharmacia biotech» (England). Дані представлені як середнє ± стандартне відхилення. Достовірність відмінності середніх величин визначали за критерієм Стьюдента. Кореляційний аналіз проводили з використанням коефіцієнта Пірсона. Результати. Виявлено підвищення вмісту ЕМАР-ІІ у сироватці крові хворих з метаболічним синдромом за критеріям WHO, АТР ІІІ, IDF порівняно з контрольною групою (4,22±1,96 нг/мл, 3,95±2,04 нг/мл, 3,92±2,04 нг/мл та 1,46±0,65 нг/мл відповідно; р0,05) Вміст ЕМАР-ІІ корелював з показниками інсулінорезистентності, вуглеводного та ліпідного обміну. Заключення. Вміст ЕМАР-ІІ підвищений у сироватці крові хворих з різними проявами метаболічного синдрому. Це може бути проявом ендотеліальної активації та дисфункції при метаболічному синдромі. Інсулінорезистентність, гіперглікемія, дисліпідемія впливають на розвиток наведених порушень.

Экземпляры: всего 1 : чит.зал періодичних видань, рук.,кат. (1 экз.)
Свободны: всего 1 : чит.зал періодичних видань, рук.,кат. (1 экз.)
Знайти схожі

19.


   
    Раціональна антибактеріальна терапія першої лінії для лікування хворих на нетяжкі інфекції нижніх дихальних шляхів [Текст] / Т. О. Перцева [та ін.] // Сімейна медицина. - 2018. - № 1. - С. 99-104 : іл. - Бібліогр. в кінці ст.
MeSH-головна:
ДЫХАТЕЛЬНЫХ ПУТЕЙ БОЛЕЗНИ (лекарственная терапия)
РЕСПИРАТОРНЫЕ ИНФЕКЦИИ (лекарственная терапия)
АНТИБАКТЕРИАЛЬНЫЕ СРЕДСТВА (прием и дозировка, терапевтическое применение)
Анотація: Згідно з Європейськими та Національними рекомендаціями з ведення хворих з нетяжкими інфекціями нижніх дихальних шляхів (ІНДШ) макроліди завжди посідали провідну роль у лікуванні цієї патології. Мета дослідження: оцінювання ефективності, безпечності та раціонального призначення азитроміцину (Хемоміцин® фірми-виробника «Хемофарм А.Д.», Сербія) у хворих на нетяжкі ІНДШ, а також визначення оптимальних термінів призначення препарату при цій нозології. Матеріали та методи. У дослідженні брали участь 20 хворих на нетяжкі ІНДШ, які проходили амбулаторне лікування. Після встановлення діагнозу хворим призначали антибактеріальну терапію. Залежно від схеми лікування усі пацієнти були рандомізовані на дві групи: основна група – 10 хворих з нетяжкими ІНДШ, які приймали препарат азитроміцину (Хемоміцин®) за «триденною» схемою – 1-й, 2-й, 3-й дні по 500 мг 1 раз на добу; контрольна група – 10 хворих з нетяжкими ІНДШ, які приймали препарат азитроміцину за «шестиденною» схемою по 500 мг 1 раз на добу. Результати. У всіх пацієнтів, включених у дослідження, констатовано одужання. При цьому клінічної переваги від застосування шестиденної схеми лікування азитроміцином перед триденною не спостерігалось. При лікуванні хворих явних клінічних побічних ефектів препарату зафіксовано не було. У хворих з наявністю супутньої кардіологічної патології погіршення стану, появи нових змін та/або подовшення інтервалу QT (клінічно та згідно з даними електрокардіограми) не спостерігалось в жодному випадку. Безсумнівною була економічна перевага лікування хворих основної групи. Так, враховуючи середню ціну на Хемоміцин® (100 грн. за 3 капсули), це заощадило пацієнтам немалі кошти. Заключення. Наявність супутньої патології та хибних звичок у хворих на інфекції нижніх дихальних шляхів (ІНДШ) нашого регіону є фактором ризику наявності респіраторних збудників, які резистентні до бета-лактамів (внутрішньоклітинні та ті, які продукують бета-лактамазу). Це зумовлює пріоритетний вибір макролідів (переважно азитроміцину) в якості препаратів першої лінії АБТ (згідно з діючим Наказом), який не тільки діє на такі штами, але й володіє додатковими позитивними ефектами (у тому числі руйнує біоплівки гемофільної палички). Триденний пероральний курс азитроміцину (Хемоміцин®) є не тільки безпечним та високоефективним під час лікування нетяжких ІНДШ, але й несе значну економічну перевагу порівняно з шестиденним курсом. Препарат Хемоміцин® добре переноситься, може бути рекомендований як препарат вибору під час проведення першої лінії антибактеріальної терапії хворим на негоспітальну пневмонію першої та другої клінічних груп та інфекційного загострення хронічного обструктивного захворювання легень.


Дод.точки доступу:
Перцева, Т. О.; Кірєєва, Т. В.; Бєлослудцева, К. О.; Басіна, Б. О.
Экземпляры: всего 1 : чит.зал періодичних видань, рук.,кат. (1 экз.)
Свободны: всего 1 : чит.зал періодичних видань, рук.,кат. (1 экз.)
Знайти схожі

20.


    Борисова, І. С.
    Туберкульоз у практиці сімейного лікаря: особливості оформлення документів для проходження медико-соціальної експертної комісії [Текст] / І. С. Борисова, Г. Ю. Трайдук, Н. А. Марченко // Сімейна медицина. - 2018. - № 1. - С. 105-107. - Бібліогр. в кінці ст.
MeSH-головна:
ТУБЕРКУЛЕЗ (профилактика и контроль, реабилитация, эпидемиология)
ИНВАЛИДНОСТИ СТЕПЕНИ ОЦЕНКА
ВРАЧИ СЕМЕЙНЫЕ (обучение)
ДОКУМЕНТАЦИЯ (стандарты)
Анотація: У статті на підставі сучасних нормативно-правових актів визначена роль лікаря загальної практики–сімейної медицини в питаннях медико-соціальної експертизи стійкої непрацездатності хворих на туберкульоз. В умовах складної епідеміологічної ситуації щодо поширеності даного захворювання в Україні, спадкоємність у питаннях диспансерного нагляду та питаннях реабілітації від фтизіатрів до лікарів загальної практики–сімейної медицини окремих категорій хворих на туберкульоз набуває особливого значення. Використання даних, викладених у статті, дозволить покращити надання кваліфікованої допомоги лікарями загальної практики–сімейної медицини населенню держави в питаннях медико-соціальної експертизи.


Дод.точки доступу:
Трайдук, Г. Ю.; Марченко, Н. А.
Экземпляры: всего 1 : чит.зал періодичних видань, рук.,кат. (1 экз.)
Свободны: всего 1 : чит.зал періодичних видань, рук.,кат. (1 экз.)
Знайти схожі

 1-20    21-22 
 
© Міжнародна Асоціація користувачів і розробників електронних бібліотек і нових інформаційних технологій
(Асоціація ЕБНІТ)