Головна Спрощенний режим Опис Шлюз Z39.50
Авторизація
Прізвище
Пароль
 

Бази даних


Періодичні видання - результати пошуку

Вид пошуку

Зона пошуку
Формат представлення знайдених документів:
повнийінформаційнийкороткий
Відсортувати знайдені документи за:
авторомназвоюроком виданнятипом документа
Пошуковий запит: <.>II=РУ6/2021/2<.>
Загальна кiлькiсть документiв : 18
Показанi документи с 1 за 18
1.


   
    Застосування препаратів статевих стероїдних гормонів у жінок під час пандемії COVID-19 [Текст] // Репродуктивна ендокринологія = Reproductive Endocrinology : научно-практический медицинский журнал. - 2021. - № 2. - С. 9-16. - Бібліогр. в кінці ст. . - ISSN 2309-4117
MeSH-головна:
ПОЛОВЫХ ЖЕЛЕЗ СТЕРОИДНЫЕ ГОРМОНЫ (прием и дозировка)
КОРОНАВИРУСНЫЕ ИНФЕКЦИИ (эпидемиология)
Анотація: Документ схвалений на розширеному засіданні Асоціації гінекологів-ендокринологів України із залученням всіх членів правління і представників Асоціації акушерів-гінекологів України, Асоціації фармакологів України, Асоціації анестезіологів України, а також на Третій Українській школі гінекологічної та репродуктивної ендокринології з міжнародною участю ISGE 19-20.03.21. Пандемія COVID-19 істотно вплинула на медичну практику в організаційному і клінічному аспектах, поставивши перед фахівцями ряд складних і суперечливих завдань. Даний документ являє собою результат систематизації наявних станом на березень 2021 р. наукових даних і рекомендацій міжнародних медичних та профільних професійних товариств щодо спірних клінічних питань в гінекологічній практиці, обумовлених пандемією COVID-19, а також окремих питань безпеки та доцільності застосування гормональних засобів. Залучення до робочої групи експертів від професійних асоціацій акушерсько-гінекологічного напрямку, фармакології, анестезіології, судинної хірургії і флебології дозволило сформулювати клінічно обгрунтовані положення позиції. Позиція включає три тематичні розділи: «До питання застосування естрогеновмісних комбінованих гормональних контрацептивів (КГК) під час пандемії COVID-19»; «До питання застосування менопаузальної гормональної терапії (МГТ) під час пандемії COVID-19»; «До питання незареєстрованих рецептурних біоідентічних гормональних препаратів». На початку кожного тематичного розділу представлені основні висновки узгодженої позиції професійних медичних асоціацій. За наявними на березень 2021 р. даними, немає підстав обмежувати застосування КГК або МГТ у здорових жінок (які зараз не хворіють COVID-19). Питання про припинення або продовження застосування КГК або МГТ або переходу на інші форми жінками, які хворіють COVID-19, має вирішуватися в залежності від ступеня тяжкості захворювання, загальній сукупності факторів ризику тромбоемболічних ускладнень та інших індивідуальних особливостей клінічної ситуації. Подальші дослідження дозволять сформувати більш докладні алгоритми. Лікарям необхідно проявляти пильність щодо безпеки терапії незареєстрованими рецептурними гормональними засобами (compounded Bioidentical Hormonal Therapy, сВHT) в будь-якій лікарській формі (включаючи пелети), особливо в період пандемії COVID-19, враховуючи недосліджені системні ефекти і, відповідно, можливі ризики. Слід віддавати перевагу офіційно зареєстрованим лікарським препаратам з добре вивченими профілем безпеки і клінічними ефектами, застосування яких дозволено за рецептом лікаря і підтримується клінічними протоколами та рекомендаціями.

Экземпляры: всего 1 : чит.зал періодичних видань, рук.,кат. (1 экз.)
Свободны: всего 1 : чит.зал періодичних видань, рук.,кат. (1 экз.)
Знайти схожі

2.


   
    Гіперплазія ендометрія: сучасні підходи до діагностики та лікування [Текст] / Т. Ф. Татарчук [та ін.] // Репродуктивна ендокринологія = Reproductive Endocrinology : научно-практический медицинский журнал. - 2021. - № 2. - С. 18-27. - Бібліогр. в кінці ст. . - ISSN 2309-4117
MeSH-головна:
ЭНДОМЕТРИЯ ГИПЕРПЛАЗИЯ (диагностика, терапия)
Анотація: Мета дослідження: вивчити морфофункціональні та імуногістохімічні особливості ендометрія в жінок із матковою кровотечею в постменопаузі в залежності від маси тіла і наявності метаболічного синдрому. Матеріали та методи. У дослідження включили 114 жінок із матковою кровотечею в постменопаузі, яких було розподілено на 3 групи. І групу склала 41 пацієнтка з надмірною масою тіла та ожирінням І-ІІ ступеня, ІІ групу – 43 жінки з метаболічним синдромом, до ІІІ групи (контролю) включили 30 пацієнток із нормальною масою тіла. Всім пацієнткам І та ІІІ групи та 41 пацієнтці ІІ групи виконали гістероскопію з морфологічним дослідженням відібраного матеріалу. Для діагностики патології ендометрія використовували патогістологічне та імуногістохімічне дослідження. Рівень проліферації клітин в ендометрії оцінювали при імуногістохімічному дослідженні з використанням моноклональних антитіл за експресією Кі-67, антиапоптичну активність визначали за експресією Bсl-2 та циклооксигенази-2. Результати. Патологія ендометрія була діагностована в 94,74% жінок. У структурі виявленої патології ендометрія в І групі та в ІІІ групі контролю переважали поліпи ендометрія – у 82,93% та 83,33% пацієнток відповідно, тоді як в ІІ групі поліпи ендометрія було виявлено лише у 25,59% жінок. У переважної більшості (69,76%) пацієнток ІІ групи діагностували гіперплазію ендометрія, з них у 51,16% випадків – гіперплазію без атипії та у 18,60% – гіперплазію ендометрія з атипією. Висновок. Частота гіперплазії була найвищою в жінок постменопаузального віку з метаболічним синдромом порівняно з пацієнтками з нормальною вагою, надмірною масою тіла та ожирінням. У групі жінок з метаболічним синдромом виявлено підвищення експресії Кі-67, Bсl-2 та циклооксигенази-2 у залозах ендометрія порівняно з пацієнтками з нормальною вагою та ожирінням, у яких спостерігалося лише підвищення експресії Bсl-2 у стромі. Це підтверджує наявні дані про переважання процесів інгібування апоптозу над проліферацією у формуванні захворювань ендометрія в період постменопаузи і про поєднання гіперпроліферативних процесів та інгібування апоптозу за наявності метаболічного синдрому.


Дод.точки доступу:
Татарчук, Т.Ф.; Дубоссарська, Ю.О.; Дубоссарська, З.М.; Регеда, С.І.; Занько, О.В.
Экземпляры: всего 1 : чит.зал періодичних видань, рук.,кат. (1 экз.)
Свободны: всего 1 : чит.зал періодичних видань, рук.,кат. (1 экз.)
Знайти схожі

3.


   
    Морфологічні особливості формування піноподій ендометрія під час лютеїнізуючої фази в жінок із попередньою невдалою імплантацією [Текст] / Ю. Г. Антипкін [та ін.] // Репродуктивна ендокринологія = Reproductive Endocrinology : научно-практический медицинский журнал. - 2021. - № 2. - С. 28-33. - Бібліогр. в кінці ст. . - ISSN 2309-4117
MeSH-головна:
ЭНДОМЕТРИЙ (микробиология)
ЛЮТЕИНОВАЯ ФАЗА
ЭМБРИОНА ИМПЛАНТАЦИЯ
Анотація: Однією з передумов для успішної імплантації ембріона є наявність піноподій рецептивного ендометрія. Мета дослідження: проаналізувати морфологічні зміни ендометрія в інфертильних жінок, зокрема дослідити апікальну поверхню епітеліальних клітин і формування піноподій. Матеріали та методи. Було обстежено 12 пацієнток із попередньою невдалою імплантацією в анамнезі. Пацієнткам проводили гістероскопію з біопсією під внутрішньовенним наркозом на 20-24 день менструального циклу. Оцінювали морфологічну будову піноподій на поверхні епітелію ендометрія за допомогою скануючої електронної мікроскопії. Результати. Серед досліджуваних біоптатів у 16,7% апікальна поверхня епітеліоцитів була пошкоджена. Крім того, у 41,7% морфологічна картина і зрілість залоз ендометрія не відповідала фактичному дню менструального циклу. Ступінь зрілості залоз у цих пацієнток був низьким, відповідно клінічно спостерігалася затримка менструального циклу. При ультраструктурному дослідженні простежувалися чіткі зміни в будові секретуючих і війчастих клітин у 33,3% препаратів. На апікальній поверхні секретуючих клітин спостерігалася відсутність або мала кількість мікроворсинок; вії війкових клітин були вкорочені або подекуди зрощені між собою. Наявність піноподій – однієї з найважливіших складових імплантації, була виявлена лише у 50% пацієнток. Однак під час аналізу структури піноподій в інших пацієнток тільки у 33,3% учасниць були візуалізовані повністю розвинені, зрілі піноподії. Висновки. Аналіз власних даних показав, що в ендометрії жінок із попередньою невдалою імплантацією мають місце певні морфологічні зміни, які фізіологічно проявляються затримкою лютеїнізуючої фази менструального циклу і, можливо, як результат – невідповідністю структури ендометрія і зрілості ембріона. Морфологічно час появи піноподій варіював в учасниць дослідження від 20 до 24 дня менструального циклу. Однак для вивчення взаємозв'язку експресії маркерів рецептивності й ультраструктурної будови в одному дослідженні необхідно вдосконалення дизайну і проведення подальших досліджень.


Дод.точки доступу:
Антипкін, Ю.Г.; Литвак, О.О.; Курик, О.Г.; Пасічник, Г.П.; Бондаренко, Ю.М.
Экземпляры: всего 1 : чит.зал періодичних видань, рук.,кат. (1 экз.)
Свободны: всего 1 : чит.зал періодичних видань, рук.,кат. (1 экз.)
Знайти схожі

4.


   
    Оптимізація діагностичних досліджень у пацієнток із аденоміозом та/або гіперпластичними процесами ендометрія [Текст] / Т. В. Мєліхова [та ін.] // Репродуктивна ендокринологія = Reproductive Endocrinology : научно-практический медицинский журнал. - 2021. - № 2. - С. 34-39. - Бібліогр. в кінці ст. . - ISSN 2309-4117
MeSH-головна:
ЭНДОМЕТРИЯ ГИПЕРПЛАЗИЯ (диагностика)
АДЕНОМИОЗ (диагностика)
Анотація: Мета дослідження - оптимізація діагностичних заходів у пацієнток із аденоміозом та/або гіперпластичними процесами ендометрія (ГПЕ). Матеріали та методи. Досліджено 128 пацієнток у віці від 27 до 53 років. Перша група – 38 (29,6%) пацієнток з діагнозом аденоміоз І–ІІ ступеня, друга – 41 (32,1%) пацієнтка з поєднанням аденоміозу І–ІІ ступеня з ГПЕ та/або лейоміомою матки, третя – 39 (30,5%) жінок тільки з ГПЕ, четверта (контрольна) – 10 (7,8%) жінок без патології ендометрія. Пацієнткам виконувалася гістероскопія з прицільною біопсією, виявлялися патоморфологічні особливості сполучнотканинного компонента ендометрія і перехідної зони матки, вивчалися специфічні маркери прогресування аденоміозу, а саме судинний ендотеліальний фактор росту та показник проліферації Ki-67, а також визначалися параметри ультразвукової еластографії зсувної хвилі. Результати. Рутинним гістологічним дослідженням аденоміоз був підтверджений тільки в 11 (30,6%) випадках із 36 передбачуваних, тоді як ГПЕ (поліпи, залозиста гіперплазія) і гіперпластична патологія ендоцервікса (поліпи) – у 34 (97,1%) випадках з 35 передбачуваних. Експресія антигену Ki-67 була позитивна в ядрах епітеліальних клітин залоз вогнищ аденоміозу і меншою мірою клітин цитогенної строми. Більше значення експресії відзначалося в епітелії залоз поверхнево розташованих гетеротопій при аденоміозі I–II ступеня в порівнянні з іншими досліджуваними групами. При виконанні еластографії зсувної хвилі виявлені достовірні відмінності за кольором фарбування міометрія між пацієнтками першої, третьої і контрольної груп. Незмінений міометрій у всіх пацієнток контрольної групи характеризувався фарбуванням у відтінках синього кольору, при цьому фарбування було однорідним у 9 (90%) обстежених. Висновок. Для покращення діагностики аденоміозу рекомендується включити до лабораторно-інструментального обстеження ультразвукову еластографію зсувної хвилі, визначення експресії білка проліферації Ki-67 та інтенсифікацію процесу неоваскуляризації в біоптатах ендометрія, що дозволить оптимізувати діагностичні заходи в пацієнток із аденоміозом та/або ГПЕ.


Дод.точки доступу:
Мєліхова, Т.В.; Грищенко, О.В.; Лазуренко, В.В.; Сафонов, Р.А.; Алєксєєва, О.С.
Экземпляры: всего 1 : чит.зал періодичних видань, рук.,кат. (1 экз.)
Свободны: всего 1 : чит.зал періодичних видань, рук.,кат. (1 экз.)
Знайти схожі

5.


    Калугіна, Л. В.
    Больовий синдром при аденоміозі. Пошук нових ланок патогенезу та можливості негормональної корекції [Текст] / Л. В. Калугіна, К. С. Павлова // Репродуктивна ендокринологія = Reproductive Endocrinology : научно-практический медицинский журнал. - 2021. - № 2. - С. 40-44. - Бібліогр. в кінці ст. . - ISSN 2309-4117
MeSH-головна:
АДЕНОМИОЗ (лекарственная терапия)
БОЛИ (этиология)
Анотація: Аденоміоз характеризується поліморфністю клінічних проявів та є причиною хронічного тазового болю, асоційованого з ендометріозом у 53-80% випадків. Ключовим чинником, що знижує якість життя пацієнток при аденоміозі, є саме важка дисменорея. З іншого боку, хронічний біль знижує стресостійкість і запускає каскад вироблення прозапальних цитокінів, які обумовлюють загострення ендометріозу. Формування больового синдрому при аденоміозі може бути обумовлено наступними чинниками: зміною нейрогуморальної регуляції, стимуляцією розростання нервів і судин та запальним ремоделюванням міометрія на фоні порушення кровообігу і склерозування судин. Наслідком цих процесів є порушення нейроімунних відносин, які зумовлюють підвищення кількості та сенситивности ноцицепторів на фоні хронічного імунозапального процесу в ендометрії та міометрії. Отримані дані експериментальних досліджень показали, що супраспінальна роль оксиду азоту (NO) полягає в опосередкуванні механічних ноцицептивних рефлексів. Також був показаний дозозалежний вплив L-аргініну на формування больового синдрому, зокрема встановлено, що малі дози L-аргініну приводять до активації нейрональної NO-синтази та аналгетичного ефекту. Великі дози активують кіоторфін-синтазу із утворенням дипептиду кіоторфіну (L-тирозин-L-аргініну), що індукує виділення мет-енкефаліну і розвиток аналгетичного ефекту. Результати окремих досліджень продемонстрували зменшення симптомів сечоміхурового больового синдрому під час терапії препаратами L-аргініну, що дозволило включити його у 2017 р. до рекомендацій Европейської асоціації урологів стосовно терапії хронічного тазового болю. Результати клінічного порівняльного дослідження (2013) ефективності донатора NO (L-аргінін) в лікуванні ендометріоз-асоційованого міжменструального тазового болю і дисменореї показали високу ефективність 3-місячного курсу комбінованої терапії (дієногест 2 мг + Тівортін 4,2 г). Доповнення базової терапії донатором NO (L-аргінін) показало швидше досягнення клінічного ефекту щодо зниження рівня ендометріоз-асоційованих симптомів, а також стійке збереження досягнутого результату. Багатогранні фармакологічні ефекти L-аргініну безпосередньо впливають на ряд есенціальних факторів розвитку і прогресування аденоміозу, що дозволяє застосовувати цей препарат у клінічній практиці.


Дод.точки доступу:
Павлова, К.С.
Экземпляры: всего 1 : чит.зал періодичних видань, рук.,кат. (1 экз.)
Свободны: всего 1 : чит.зал періодичних видань, рук.,кат. (1 экз.)
Знайти схожі

6.


    Черняк, М. М.
    Сучасні погляди на оперативні втручання при ендометріозі [Текст] / М. М. Черняк, О. О. Корчинська // Репродуктивна ендокринологія = Reproductive Endocrinology : научно-практический медицинский журнал. - 2021. - № 2. - С. 45-52. - Бібліогр. в кінці ст. . - ISSN 2309-4117
MeSH-головна:
ЭНДОМЕТРИОЗ (хирургия)
Анотація: Ендометріоз – це захворювання, пов`язане з наявністю тканини, морфологічно схожої на ендометрій, поза порожниною матки, яке є важливою медичною та соціальною проблемою. Статистичний аналіз поширеності ендометріозу ускладнений поліморфізмом проявів, плавним наростанням вираженості симптомів та тривалим проміжком часу від появи перших симптомів до постановки діагнозу. Проявами ендометріозу є хронічний больовий синдром, альгодисменорея, диспареунія, зниження фертильності. Всі ці прояви погіршують якість життя і не дають жінці можливості реалізувати репродуктивний потенціал. Найпоширенішими формами ендометріозу є поверхневий перитонеальний ендометріоз, ендометріоїдні кісти яєчників та глибокий інфільтративний ендометріоз. Вибір тактики лікування залежить від форми та стадії захворювання, віку жінки, наявності або відсутності репродуктивних планів, попереднього лікування. Можливе застосування як медикаментозних, так хірургічних методів лікування. Останні, в свою чергу, можуть бути органозберігаючими та радикальними. Оптимальний хірургічний підхід повинен зважувати ризики самого хірургічного втручання, його об`єму та ймовірності рецидиву за відсутності радикальності. В статті розглянуті сучасні техніки хірургічного втручання при ендометріозі як одного з основних методів лікування даного захворювання. Важкі форми ендометріозу є серйозним викликом для хірургічної бригади, оскільки хронічний запальний та спайковий процес змінюють нормальну анатомію малого таза. Такі операції часто потребують залучення хірургів, урологів та інших спеціалістів, а рішення про остаточний об’єм втручання приймається під час операції. Операція при ендометріозі має на меті максимально можливе в кожному конкретному випадку видалення патологічних вогнищ, що приводить до полегшення больового синдрому та збільшення ймовірності реалізації репродуктивних планів. Описані раціональні об`єми хірургічних втручань та оптимальні стратегії ведення пацієнток із різними формами ендометріозу. Наведені дані міжнародних досліджень ефективності різних методів хірургічних втручань, вплив ступеня радикалізму на перебіг захворювання, ймовірність рецидиву і якість життя пацієнток.


Дод.точки доступу:
Корчинська, О.О.
Экземпляры: всего 1 : чит.зал періодичних видань, рук.,кат. (1 экз.)
Свободны: всего 1 : чит.зал періодичних видань, рук.,кат. (1 экз.)
Знайти схожі

7.


   
    Епідеміологічні та клінічні тенденції інфекцій, що передаються статевим шляхом [Текст] / Т. М. Тутченко [та ін.] // Репродуктивна ендокринологія = Reproductive Endocrinology : научно-практический медицинский журнал. - 2021. - № 2. - С. 55-62. - Бібліогр. в кінці ст. . - ISSN 2309-4117
MeSH-головна:
ПОЛОВЫМ ПУТЕМ ПЕРЕДАВАЕМЫЕ БОЛЕЗНИ (эпидемиология)
Анотація: У статті представлені сучасні дані щодо епідеміологічних тенденцій, патогенезу, механізмів персистенції та набуття антибіотикорезистентності найбільш розповсюджених інфекцій, що передаються статевим шляхом (ІПСШ): хламідійної інфекції, гонореї, трихомоніазу. Також представлені дані щодо частоти виявлення хламідійної інфекції, гонореї, трихомоніазу в МЛ «ДІЛА» за 2018-2020 рр. Проведений аналіз епідеміологічних і мікробіологічних досліджень свідчить про значне зростання частоти ІПСШ в країнах з високим економічним розвитком і необхідність постійного перегляду діагностичних і лікувальних підходів з урахуванням нових даних про фізіологію збудників, механізми та рівні антибіотикорезистентності, можливості лабораторної діагностики. Результати аналізу даних досліджень МЛ «ДІЛА» щодо частоти виявлення зазначених збудників ІПСШ збігаються зі світовими тенденціями зростання розповсюдженості хламідійної та гонорейної інфекцій. В той же час аналіз даних МЛ «ДІЛА» продемонстрував цікавий з клінічної точки зору феномен наявності двох піків частоти інфікування ІПСШ у жінок: першого – в 21-25 років, і другого – в 51-55 років. У сучасних умовах клінічні прояви ІПСШ дедалі більше втрачають свої типові ознаки, що свідчить про необхідність лабораторного пошуку всіх розповсюджених в даному регіоні ІПСШ. Знання про етіологічний фактор запального процесу дозволяє вибрати правильну тактику антибіотикотерапії і профілактувати подальший розвиток антибіотикорезистентності. В статті представлено дані щодо різних методів лабораторної діагностики ІПСШ. Регулярні візити жінок для проведення скринінгу на рак шийки матки є гарною можливістю для проведення скринінгу на ІПСШ. Можливість визначення ІПСШ в біоматеріалі рідинної цитології робить цю опцію більш доступною. Таким чином, оскільки вакцини від поширених бактеріальних і протозойних збудників ІПСШ поки що не розроблені, пропаганда гігієни статевої поведінки та вчасне виявлення інфікованих в ході обстеження або скринінгу з подальшим етіопатогенетичним лікуванням складають основу системи боротьби з розповсюдженням ІПСШ та їх наслідків.


Дод.точки доступу:
Тутченко, Т.М.; Бурка, О.А.; Боярчук, І.Ф.; Трампольська, А.В.; Явнюк, В.В.; Остроух, Л.С.
Экземпляры: всего 1 : чит.зал періодичних видань, рук.,кат. (1 экз.)
Свободны: всего 1 : чит.зал періодичних видань, рук.,кат. (1 экз.)
Знайти схожі

8.


   
    Нові підходи до профілактики рецидивів гіперплазії ендометрія в жінок у пременопаузі [Текст] / В. О. Бенюк [та ін.] // Репродуктивна ендокринологія = Reproductive Endocrinology : научно-практический медицинский журнал. - 2021. - № 2. - С. 63-73. - Бібліогр. в кінці ст. . - ISSN 2309-4117
MeSH-головна:
ЭНДОМЕТРИЯ ГИПЕРПЛАЗИЯ (профилактика и контроль)
РЕЦИДИВ
Анотація: Мета дослідження: оцінити ефективність терапії, спрямованої на попередження рецидиву гіперплазії ендометрія в жінок у пременопаузі. Матеріали і методи. Проведено клініко-параклінічне обстеження 76 жінок пременопаузального віку. Виконане трансвагінальне УЗД, визначення рівнів естрадіолу, прогестерону, гомоцистеїну, фолієвої кислоти, індексу HOMA в сироватці крові, індексу маси тіла й артеріального тиску. Після отримання гістологічних результатів жінки були розділені на дві групи: в основну групу увійшли 40 жінок, які двічі на добу отримували пероральні прогестини (дидрогестерон 10 мг) в поєднанні з препаратом Депапілін® 395 мг, в групу порівняння – 36 жінок, які отримували тільки пероральні прогестини (дидрогестерон 10 мг) двічі на добу. Порівняння результатів та оцінку ефективності терапії проводили через 6 та 9 місяців від початку лікування. Результати. У жінок основної групи протягом 9 місяців відбувалась стабілізація товщини ендометрія, яка знаходилась в межах фізіологічної норми (до лікування – 22 ± 3,1 мм, через 6 місяців після початку лікування – 8,3 ± 0,46 мм, через 9 місяців – 9,7 ± 0,31 мм, р 0,05). Позитивний ефект запропонованої терапії полягав у достовірному зниженні частоти рецидивів гіперплазії ендометрія, яка склала 17 (17,5%) випадків у основній групі та 16 (44,4%) випадків у групі порівняння (p 0,05). В основній групі також мали місце стійка нормалізація рівня естрогену й прогестерону, стійке зниження рівня гомоцистеїну та синергічне підвищення рівня фолієвої кислоти, нормалізація артеріального тиску та зниження індексу маси тіла. Висновки. Включення препарату Депапілін® до базисної терапії гіперплазії ендометрія в жінок пременопаузального віку є патогенетично обґрунтованим у зв'язку з комплексним впливом компонентів препарату на екстрагонадний синтез естрогенів та антипроліферативним впливом на ендометрій.


Дод.точки доступу:
Бенюк, В.О.; Гінзбург, В.Г.; Говсеєв, Д.О.; Олешко, В.Ф.; Ковалюк, T.B.; Кравченко, Ю.В.; Лучко, А.С.
Экземпляры: всего 1 : чит.зал періодичних видань, рук.,кат. (1 экз.)
Свободны: всего 1 : чит.зал періодичних видань, рук.,кат. (1 экз.)
Знайти схожі

9.


    Резніченко, Г. І.
    Пошук шляхів до менопаузальної гормональної терапії та корекції бактеріального вагінозу на фоні клімактеричного синдрому [Текст] / Г. І. Резніченко, Н. Ю. Резніченко // Репродуктивна ендокринологія = Reproductive Endocrinology : научно-практический медицинский журнал. - 2021. - № 2. - С. 73-78. - Бібліогр. в кінці ст. . - ISSN 2309-4117
MeSH-головна:
ВАГИНИТ БАКТЕРИАЛЬНЫЙ (лекарственная терапия)
ГОРМОНЫ (терапевтическое применение)
КЛИМАКТЕРИЧЕСКОГО ПЕРИОДА РАССТРОЙСТВА
Анотація: Мета дослідження: оптимізація підходів до лікування клімактеричного синдрому (КС) та покращення якості життя жінок із бактеріальним вагінозом (БВ) на фоні менопаузи. Матеріали та методи. Обстежено 58 жінок з природною менопаузою, у 38 з яких було діагностовано БВ. Для корекції менопаузального синдрому пацієнтки застосовували препарат 17β-естрадіолу Дивігель трансдермально в поєднанні з мікронізованим прогестероном перорально. Пацієнток з БВ на фоні менопаузи було розділено на 2 підгрупи: 15 жінок отримували стандартне лікування гелем метронідазолу (підгрупа порівняння), 23 додатково застосовували Лактагель (основна підгрупа). У контрольну групу увійшли 20 пацієнток з КС без БВ. Ступінь тяжкості КС оцінювали за шкалою MRS. Для визначення наявності інфекційного агента проводилося мікроскопічне і бактеріологічне дослідження виділень із піхви, визначення видового складу збудників за допомогою полімеразної ланцюгової реакції. Діагностика БВ проводилась за критеріями Амселя. Для оцінки якості життя пацієнток в БВ використовувався стандартний опитувальник CQLS. Ефективність лікування оцінювали через 1 та 3 місяці від його початку. Результати. Застосування Дивігелю у жінок зі збереженою маткою у поєднанні з мікронізованим прогестероном перорально показало високу ефективність у корекції КС вже через місяць від початку лікування. Найбільш виразним було зменшення нейровегетативних та психоемоційних симптомів через 3 місяці від початку лікування. Включення препарату Лактагель до терапії пацієнток з БВ на фоні КС дало змогу підвищити вміст лактобактерій до показників, що були у пацієнток без БВ, відновити нормальний біотоп піхви та запобігти рецидивам захворювання, на відміну від підгрупи хворих, яка отримувала стандартне лікування. Застосування Лактагелю в терапії дозволило підвищити якість життя пацієнток до середнього рівня та покращити загальний рівень задоволення життям, на відміну від підгрупи жінок зі стандартним лікуванням, де ці рівні залишились низькими. Висновки. Використання розроблених підходів до менопаузальної гормональної терапії і терапії БВ на фоні природної менопаузи дозволяє оптимізувати лікування, покращити якість життя пацієнток, що дає підставу рекомендувати їх до широкого впровадження в клінічну практику.


Дод.точки доступу:
Резніченко, Н.Ю.
Экземпляры: всего 1 : чит.зал періодичних видань, рук.,кат. (1 экз.)
Свободны: всего 1 : чит.зал періодичних видань, рук.,кат. (1 экз.)
Знайти схожі

10.


    Ковальов, О. О.
    Роль екстракту Vitex agnus-castus Ze 440 у терапії циклічної мастодинії в жінок із непухлинним ураженням молочних залоз [Текст] / О. О. Ковальов, Л. І. Алівапова // Репродуктивна ендокринологія = Reproductive Endocrinology : научно-практический медицинский журнал. - 2021. - № 2. - С. 79-82. - Бібліогр. в кінці ст. . - ISSN 2309-4117
MeSH-головна:
МАСТОДИНИЯ (лекарственная терапия)
МОЛОЧНОЙ ЖЕЛЕЗЫ БОЛЕЗНИ (лекарственная терапия)
АВРААМОВО ДЕРЕВО
Анотація: Циклічна масталгія різної інтенсивності виникає щомісяця не менше ніж у 70% жінок, постійний біль в області молочних залоз (МЗ) середнього та важкого ступеня наявний приблизно у 50% пацієнток із доброякісними мастопатіями. Причиною мастодинії є морфофункціональна перебудова залозистого і стромального компонентів тканин із розширенням протоків та проліферацією епітеліальних структур, що обумовлено нестачею прогестерону і підвищенням рівня пролактину. Терапія циклічної та хронічної масталгії емпірична і не завжди буває ефективною. Фітотерапія препаратами Vitex agnus-castus є розумною альтернативою гормональному лікуванню жінок, які страждають на циклічну масталгію в поєднанні з іншими проявами передменструального синдрому. Основним механізмом дії таких препаратів є збільшення вироблення лютеїнізуючого гормону та прогестерону, вплив на гіпоталамо-гіпофізарну систему, вивільнення пролактину й ендорфінів, що може сприяти підвищенню рівня ендогенних опіоїдів. Мета дослідження: вивчення впливу фітопрепарату Префемін (екстракт Vitex agnus-castus Ze 440) на інтенсивність хронічного больового синдрому в жінок із дифузним непухлинним ураженням МЗ. Матеріали та методи. У дослідженні взяли участь 30 жінок віком від 22 до 43 років із різноманітними видами доброякісних захворювань МЗ та болем у грудях тривалістю не менше 3 місяців. У 12 жінок був дифузний фіброаденоматоз, у 18 – дифузний цистофіброаденоматоз (дрібнокістозний варіант) та дуктектазія. Результати. Терапія препаратом Префемін (Ze 440) дозволила повністю ліквідувати больовий синдром у 93,3% жінок і зменшити частоту мастодинії в групі з середнім ступенем важкості у 90,0% пацієнток із дифузним фіброаденоматозом і цистофіброаденоматозом. Висновки. Фітопрепарат Префемін, який отримують з лікарської рослини Vitex agnus-castus, продемонстрував високу ефективність у лікуванні масталгії в жінок із дифузною фіброзно-кістозною хворобою МЗ. Відмічена хороша переносимість препарату і відсутність побічних ефектів.


Дод.точки доступу:
Алівапова, Л.І.
Экземпляры: всего 1 : чит.зал періодичних видань, рук.,кат. (1 экз.)
Свободны: всего 1 : чит.зал періодичних видань, рук.,кат. (1 экз.)
Знайти схожі

11.


    Рожковська, Н. М.
    Аналіз результатів комбінованого лікування цервікальної інтраепітеліальної неоплазії в жінок репродуктивного віку [Текст] / Н. М. Рожковська, І. З. Гладчук, Н. М. Каштальян // Репродуктивна ендокринологія = Reproductive Endocrinology : научно-практический медицинский журнал. - 2021. - № 2. - С. 83-88. - Бібліогр. в кінці ст. . - ISSN 2309-4117
MeSH-головна:
ЦЕРВИКАЛЬНАЯ ИНТРАЭПИТЕЛИАЛЬНАЯ НЕОПЛАЗИЯ (терапия)
Анотація: Мета дослідження: порівняльний аналіз результатів лікування цервікальної інтраепітеліальної неоплазії ЦІН І і ЦІН ІІ (негативної на білок p16ink4a), або LSIL за термінологією LAST, на тлі високоонкогенної ВПЛ-інфекції із застосуванням холодноплазмової абляції та імуномоделюючої терапії препаратом Алокін-альфа. Матеріали і методи. Було обстежено 60 жінок, які отримали лікування ЦІН І і ЦІН ІІ (негативної на білок p16ink4a) у багатопрофільному медичному центрі Одеського національного медичного університету. Усі жінки були репродуктивного віку, мали слабку дисплазію, ВПЛ-інфекцію високого онкогенного ризику (ВПЛ 16, 18, 31, 45) та гістологічне підтвердження ЦІН І і ЦІН ІІ (негативної на білок p16ink4a). Пацієнтки були розподілені на 2 групи: 1 (основну) групу склали 30 жінок, що отримали холодноплазмову абляцію дисплазії шийки матки в комбінації з імуномодулюючою терапією Алокіном-альфа (підшкірно 1 мг через день, 3 ін’єкції до хірургічного втручання і 3 ін’єкції після абляції), 2 (контрольну) групу склали 30 пацієнток, які отримали стандартне холодноплазмове аблятивне лікування без призначення імуномодуляторів. Усім жінкам проводилося цитоморфологічне дослідження епітелію шийки матки, ВПЛ-тестування методом RealTime ПЛР та кольпоскопія з обов’язковою прицільною біопсією на передопераційному етапі. Результати дослідження. Використання комбінованого холодноплазмового абляційного лікування LSIL у комплексі з призначенням цитокіноподібного олігопептиду алоферону Алокін-альфа дозволило значно скоротити тривалість виділень після абляції – до 5,44 ± 1,03 дня (95% ДІ: 4,96–6,05), терміни епітелізації – до 29,31 ± 1,12 дня (95% ДІ: 26,81–32,32), а також виключити випадки рецидиву гострокінцевих кондилом та кератозу шийки матки. Шанси елімінації ВПЛ через 6 міс (ВШ – 5,48; 95% ДІ: 1,56–29,03; р = 0,0075) і через 12 міс після лікування (ВШ – 15,48; 95% ДІ: 2,05–136,45; р = 0,0094) достовірно вищі при застосуванні комбінованого з імуномодуляцією методу терапії, на відміну від лише холодноплазмової абляції. Висновок. Комбіноване лікування ЦІН І і ЦІН ІІ (негативної на білок p16ink4a) на тлі високоонкогенної ВПЛ-інфекції в жінок репродуктивного віку з використанням холодноплазмової абляції та імунокорекції шляхом периопераційного введення Алокіну-альфа супроводжується кращими функціональними результатами в порівнянні з використанням лише холодноплазмової абляції: скорочення тривалості виділень, прискорення епітелізації, нормалізація кольпоскопічної та цитологічної картини, зменшення частоти рецидивів, достовірне збільшення частоти елімінації ВПЛ.


Дод.точки доступу:
Гладчук, І.З.; Каштальян, Н.М.
Экземпляры: всего 1 : чит.зал періодичних видань, рук.,кат. (1 экз.)
Свободны: всего 1 : чит.зал періодичних видань, рук.,кат. (1 экз.)
Знайти схожі

12.


    Акуліна, О. О.
    Ефективність місцевого застосування антисептичного засобу з молекулою октенідину дигідрохлориду в лікуванні жінок із ASC-US та LSIL, які курять [Текст] / О. О. Акуліна // Репродуктивна ендокринологія = Reproductive Endocrinology : научно-практический медицинский журнал. - 2021. - № 2. - С. 90-96. - Бібліогр. в кінці ст. . - ISSN 2309-4117
MeSH-головна:
ШЕЙКИ МАТКИ НОВООБРАЗОВАНИЯ (терапия)
КУРЕНИЕ (вредные воздействия)
ПРОТИВОИНФЕКЦИОННЫЕ СРЕДСТВА ЛОКАЛЬНЫЕ (терапевтическое применение)
Анотація: У статті наведені результати власного досвіду місцевого застосування в жінок, які курять, антисептика Продексин з молекулою октенідину дигідрохлориду як монотерапії патології шийки матки, виявленої у вигляді цитологічних змін у рідинній цитології ASCUS і LSIL, асоційованих із вірусом папіломи людини. Мета дослідження: вивчити ефективність місцевого застосування молекули октенідину дигідрохлориду у складі вагінальних супозиторіїв Продексин в лікуванні жінок із ASC-US і LSIL, враховуючи статус куріння. Матеріали та методи. У дослідженні взяли участь 45 жінок із виявленими ASC-US або LSIL, які курять. До комплексу обстеження входили: ПАП-тест на основі рідинної цитології, тестування на вірус папіломи людини 16, 18, 31, 33, 35, 39, 45, 51, 52, 56, 58, 59, 68 типів у кількісному форматі, скринінг причин вагініту, розширена кольпоскопія з метою виключення цервікальної інтраепітеліальної неоплазії II ступеня і вище. Супозиторії Продексин застосовувались за схемою 3-місячного лікування (20 супозиторіїв щодоби, а потім по 10 у двох послідовних циклах). Результати. Клініко-лабораторне оцінювання ефективності проведеної терапії переконливо показало її позитивний вплив на стан піхви та шийки матки. Лікування антисептиком Продексин сприяло нормалізації мікробіоти, покращенню кольпоскопічної картини та змін у ПАП-мазку до типу I або II NILM. У 20 (86,9%) хворих із ASC-US та в 15 (68,8%) жінок із LSIL зафіксована регресія до NILM. Висновки. Застосування препарату дозволяє уникнути погіршення ситуації і не допустити прогресування змін до HSIL. Запропоноване лікування не мало побічних дій, було зручним у застосуванні та не потребувало додаткових відвідувань лікаря під час терапії. Контроль за наявністю вірусу папіломи людини та вивчення вірусного навантаження відкладено на 6-12 місяців від початку обстеження, це буде другим етапом роботи.

Экземпляры: всего 1 : чит.зал періодичних видань, рук.,кат. (1 экз.)
Свободны: всего 1 : чит.зал періодичних видань, рук.,кат. (1 экз.)
Знайти схожі

13.


    Жук, C. I.
    Преконцепційна профілактика порушень лактації у жінок із фіброзно-кістозною хворобою молочних залоз [Текст] / C. I. Жук, B. К. Кондратюк, К. О. Кондратюк // Репродуктивна ендокринологія = Reproductive Endocrinology : научно-практический медицинский журнал. - 2021. - № 2. - С. 97-100. - Бібліогр. в кінці ст. . - ISSN 2309-4117
MeSH-головна:
МАСТОПАТИЯ ФИБРОЗНО-КИСТОЗНАЯ (осложнения)
ЛАКТАЦИИ НАРУШЕНИЯ (профилактика и контроль)
Анотація: Мета дослідження: встановити клінічну ефективність застосування 1,0% гелю мікронізованого прогестерону Прожестожель® на етапі преконцепційної підготовки з метою профілактики порушень лактації у жінок із фіброзно-кістозною хворобою (ФКХ) молочних залоз (МЗ). Матеріали та методи. Основну групу обстежених склали 30 жінок із дифузними формами ФКХ МЗ, які на етапі планування вагітності щодня протягом 6 місяців трансдермально наносили на кожну МЗ по 2,5 г 1,0% гелю мікронізованого прогестерону Прожестожель®. До групи порівняння увійшли 30 жінок із дифузними формами ФКХ МЗ, які на етапі прегравідарної підготовки не застосовували Прожестожель®. Групу контролю склали 30 здорових вагітних без патологічних змін МЗ. Етапи спостереження включали: преконцепційний період, вагітність, післяпологовий період, період лактації та віддалений період (шостий місяць після завершення лактації). Результати. Преконцепційна підготовка трансдермальним 1,0% гелем мікронізованого прогестерону Прожестожель® у пацієнток із дифузними формами ФКХ МЗ сприяла тривалому грудному вигодовуванню та регресивному перебігу патологічного процесу МЗ. Результати обстеження цієї групи пацієнток у віддалений період (шостий місяць після завершення лактації) засвідчили відсутність клінічних проявів захворювання МЗ (больовий синдром та набряк) у 24 (80,0%) жінок та регрес ультразвукових ознак ФКХ МЗ у 21 (70,0%) пацієнток. На противагу, в групі порівняння маніфестація клінічних і ехографічних ознак ураження МЗ була діагностована у 26 (86,7%) обстежених. Застосування в комплексі преконцепційної підготовки трансдермального 1,0% гелю мікронізованого прогестерону реалізувалось у відсутності ускладнень раннього лактаційного періоду у 83,3% пацієнток та забезпечило тривалий (12 місяців) лактаційний процес у 66,7% пацієнток. Висновок. Прожестожель® є ефективним патогенетично обґрунтованим засобом безпечної терапії дифузних форм ФКХ МЗ. Протективна дія 1,0% гелю мікронізованого прогестерону Прожестожель® сприяла регресивному перебігу клінічних та ехографічних проявів ФКХ МЗ у 80,0% жінок.


Дод.точки доступу:
Кондратюк, B.К.; Кондратюк, К.О.
Экземпляры: всего 1 : чит.зал періодичних видань, рук.,кат. (1 экз.)
Свободны: всего 1 : чит.зал періодичних видань, рук.,кат. (1 экз.)
Знайти схожі

14.


   
    Maternal factors of pre-eclampsia development [Text] / L. I. Berlinska [et al.] // Репродуктивна ендокринологія = Reproductive Endocrinology : научно-практический медицинский журнал. - 2021. - № 2. - P102-106. - Бібліогр. в кінці ст. . - ISSN 2309-4117
MeSH-головна:
ПРЕЭКЛАМПСИЯ (этиология)
Анотація: Мета дослідження: визначити найбільш вагомі материнські фактори прогнозування прееклампсії (ПЕ), які використовуються у скринінгу жінок під час постановки на облік за вагітністю. Матеріали та методи. У 2018-2020 роках було проведене проспективне когортне дослідження 91 вагітної жінки у І триместрі гестації, з яких основну групу склали 56 (61,54%) жінок, у котрих було виявлено ряд материнських факторів щодо розвитку прееклампсії, та 35 (38,46%) здорових жінок, котрі склали контрольну групу. В подальшому сформовано підгрупи жінок з ПЕ та жінок без ПЕ – 28,57% та 71,43% відповідно. Результати. Статистично значимі середні показники при дослідженні материнських чинників спостерігались між підгрупами з ПЕ та без ПЕ при аналізі індексу маси тіла (ІМТ) до вагітності (26,83 ± 1,29 та 26,03 ± 1,05) та зросту вагітних (163,35 ± 1,26 см та 167,23 ±1,02 см), р 0,05. Серед факторів ризику, що призвели до ПЕ, статистично значимі результати спостерігалися при поєднанні першої вагітності з хворобами нирок в анамнезі (p 30 кг/м2 та інтервал між вагітностями більше 10 років, а 1,1% жінок не мали інших чинників. Захворювання нирок в анамнезі та вік вагітної старше 35 років мали вплив на розвиток ПЕ при антифосфоліпідному синдромі. При аналізі відношення шансів ізольованого материнського чинника були отримані наступні показники: ПЕ під час попередньої вагітності – 6, багатоплідна вагітність – 2,56, антифосфоліпідний синдром – 2,56, перша вагітність – 1,83, екстракорпоральне запліднення – 1,72, ожиріння (ІМТ 30 кг/м2 ) – 1,65, ПЕ у матері – 1,57, вік 35 років або старше – 1,08, захворювання нирок в анамнезі – 1, інтервал між вагітностями 10 років – 0,77 та хронічна артеріальна гіпертензія – 0,18. Висновок. При ретельному моніторингу материнських факторів ризику ПЕ в нашому дослідженні найвагомішим чинником є ПЕ під час попередньої вагітності. Другу позицію займає багатоплідна вагітність та антифосфоліпідний синдром. Проте при поєднанні факторів, особливо з хронічними захворюваннями нирок та/або підвищеним ІМТ, ризик розвитку ПЕ збільшується.


Дод.точки доступу:
Berlinska, L.I.; Marichereda, V.G.; Holubenko, M.Y.; Pavlovska, O.M.
Экземпляры: всего 1 : чит.зал періодичних видань, рук.,кат. (1 экз.)
Свободны: всего 1 : чит.зал періодичних видань, рук.,кат. (1 экз.)
Знайти схожі

15.


    Кравченко, O. B.
    Плацентарна дисфункція як базова патологія перинатальних ускладнень [Текст] / O. B. Кравченко // Репродуктивна ендокринологія = Reproductive Endocrinology : научно-практический медицинский журнал. - 2021. - № 2. - С. 107-112. - Бібліогр. в кінці ст. . - ISSN 2309-4117
MeSH-головна:
ПЛАЦЕНТАРНАЯ НЕДОСТАТОЧНОСТЬ (лекарственная терапия)
ПЕРИНАТАЛЬНЫЙ ПЕРИОД, НАБЛЮДЕНИЕ
Анотація: Мета дослідження – вивчити особливості перинатальних ускладнень у вагітних з первинною плацентарною дисфункцією в залежності від характеру та терміну проведення терапії. Матеріали та методи. У групу обстежених увійшли 82 вагітні з верифікованою плацентарною дисфункцією (гіпоплазією хоріона в 12-13 тижнів) на фоні загрози переривання вагітності та інфекцій статевих шляхів. Учасниці обстеження були поділені на 2 групи: І групу склали 42 вагітні, лікування яких було розпочато до 16 тижнів гестації, ІІ групу – 40 вагітних, яких почали лікувати після 16 тижня гестації. Вагітні І групи отримували мікронізований прогестерон, венотонік Нормовен, препарати Магнікум та Артіхол. Антибактеріальна санація їм була проведена до 16 тижня гестації. Вагітні ІІ групи отримували тільки мікронізований прогестерон. Антибактеріальна санація в даній групі була проведена після 16 тижня вагітності. Результати дослідження. Після антибактеріальної терапії в І групі рівень моноінфекцій знизився з 26,8 до 9,5%, рівень мікст-інфекцій – з 56,1 до 20,7%, тоді як в ІІ групі ефективність антибактеріальної терапії, проведеної після 16 тижня гестації, була значно нижчою. В ході дослідження були відзначені статистично значущі розбіжності щодо маси, об’єму і площі плаценти в пацієнток досліджених груп. Під час оцінки перинатальних ускладнень встановлено, що в пацієнток І групи частота гестозів, передчасних пологів, затримки внутрішньоутробного розвитку і внутрішньоутробного інфікування плода зустрічалися майже в 2 рази рідше, ніж у вагітних ІІ групи. Висновки. Плацентарна дисфункція, що розвинулась в І триместрі гестації на фоні загрози переривання вагітності та інфекцій статевих шляхів, є базовою патологією для розвитку ускладнень перинатального періоду. Своєчасно призначений комплекс медичних засобів, який включає мікронізований прогестерон, венотонік Нормовен, препарати Артіхол та Магнікум, зарекомендував себе як ефективний метод профілактики перинатальних ускладнень у вагітних із первинною плацентарною дисфункцією. Проведення антибактеріальної терапії до 16 тижнів гестації не попереджує розвиток перинатальних ускладнень повною мірою, проте дозволяє суттєво знизити рівень тяжкої гестаційної патології.

Экземпляры: всего 1 : чит.зал періодичних видань, рук.,кат. (1 экз.)
Свободны: всего 1 : чит.зал періодичних видань, рук.,кат. (1 экз.)
Знайти схожі

16.


    Bezerra, Espinola M. S.
    Інозитол і вітамін D можуть природним чином захистити від ризику COVID-19 репродуктивну систему людини та жінок, яким проводять ДРТ [Текст] / Espinola M. S. Bezerra, M. Bertelli, M. Bizzarri // Репродуктивна ендокринологія = Reproductive Endocrinology : научно-практический медицинский журнал. - 2021. - № 2. - С. 113-117. - Бібліогр. в кінці ст. . - ISSN 2309-4117
MeSH-головна:
ИНОЗИТ (терапевтическое применение)
ВИТАМИН D (терапевтическое применение)
КОРОНАВИРУСНЫЕ ИНФЕКЦИИ (осложнения)
Анотація: Наприкінці 2019 р. в китайському місті Ухань був ідентифікований новий коронавірус, після чого COVID-19 поширився, як пожежа, усім світом. Вагітні становлять категорію ризику щодо збільшення частоти абортів, а нещодавно була підтверджена вертикальна передача інфекції з несприятливими результатами у новонароджених. Науковий світ намагається знайти ефективний засіб для протидії симптомам інфекції, однак жодна з багатьох терапевтичних пропозицій поки що на це не здатна. Більше того, багато препаратів мають серйозні побічні ефекти, що не виправдовує їхнього використання. Наукові джерела повідомляють про надмірну реакцію імунної системи через активацію інтерлейкіну типу 6. У зв'язку з цим можливою стратегією протидії появі симптомів COVID-19 може стати контроль імунної системи. Дефіцит вітаміну D свідчить про підвищену сприйнятливість до гострих вірусних респіраторних інфекцій. Більше того, вітамін D, схоже, бере участь у захисті людини від різних видів вірусів, модулюючи активацію та вивільнення цитокінів. Міо-інозитол знижує регуляцію експресії інтерлейкіну-6 через фосфатидил-інозитол-3-кіназу. Крім того, міо-інозитол є попередником фосфоліпідів для сурфактанту, і його застосовують для індукції синтезу сурфактанту в немовлят при лікуванні респіраторного дистрес-синдрому. Мета огляду – узагальнити дані про інфекцію COVID-19 у вагітних та заохотити наукове співтовариство дослідити використання вітаміну D і міо-інозитолу, що може бути профілактичним лікуванням вагітних або жінок, які беруть участь у програмах допоміжних репродуктивних технологій.


Дод.точки доступу:
Bertelli, M.; Bizzarri, M.
Экземпляры: всего 1 : чит.зал періодичних видань, рук.,кат. (1 экз.)
Свободны: всего 1 : чит.зал періодичних видань, рук.,кат. (1 экз.)
Знайти схожі

17.


    Rettenbacher, M.
    III фаза багатоцентрового дослідження з порівняння ефективності й безпеки препаратів Бемфола та Гонал-Ф у жінок, яким проводять стимуляцію яєчників для IVF [Текст] / M. Rettenbacher, A. N. Andersen, J. A. Garcia-Velasco // Репродуктивна ендокринологія = Reproductive Endocrinology : научно-практический медицинский журнал. - 2021. - № 2. - С. 118-124 . - ISSN 2309-4117
MeSH-головна:
ФОЛЛИКУЛОСТИМУЛИРУЮЩИЙ ГОРМОН (терапевтическое применение)
ЯИЧНИКИ (действие лекарственных препаратов)
Анотація: Бемфола (фолітропін α) − новий рекомбінантний фолікулостимулюючий гормон, який має фармакологічний профіль, порівнянний із Гонал-ф для чинного стандарту стимуляції яєчників. III фаза рандомізованого багатоцентрового дослідження серед жінок, яким проводили запліднення in vitro або інтрацитоплазматичну ін’єкцію сперми (n = 372), показало, що Бемфола має такі ж профілі ефективності та безпеки, як і Гонал-ф. Жінки віком 20-38 років були рандомізовані у співвідношенні 2:1 для прийому одноразової добової підшкірної дози 150 МО Бемфола або Гонал-ф. У цьому дослідженні перевірено еквівалентність кількості отриманих ооцитів із використанням заздалегідь визначеної межі клінічної еквівалентності ± 2,9 ооцита. Порівняно з Гонал-ф лікування Бемфола призвело до статистично еквівалентної кількості отриманих ооцитів (10,8 ± 5,11 для Бемфола проти 10,6 ± 6,06 для Гонал-ф, середня різниця склала 0,27 ооцита, 95% довірчий інтервал: -1,34−1,32). Отримано аналогічний показник клінічної вагітності після перенесення ембріонів у першому та другому циклах (40,2% і 38,5% для Бемфола і 48,2% та 27,8% для Гонал-ф відповідно). Жодної різниці в частоті тяжкого синдрому гіперстимуляції яєчників між групами лікування не спостерігалося (Бемфола − 0,8%; Гонал-ф − 0,8%). Це дослідження демонструє схожі профілі клінічної ефективності та безпеки Бемфола і Гонал-ф, припускаючи, що Бемфола може бути відповідною альтернативою в протоколах стимуляції яєчників.


Дод.точки доступу:
Andersen, A.N.; Garcia-Velasco, J.A.
Экземпляры: всего 1 : чит.зал періодичних видань, рук.,кат. (1 экз.)
Свободны: всего 1 : чит.зал періодичних видань, рук.,кат. (1 экз.)
Знайти схожі

18.


   
    Потреба і норми споживання життєво важливих нутрієнтів у вагітних [Текст] // Репродуктивна ендокринологія = Reproductive Endocrinology : научно-практический медицинский журнал. - 2021. - № 2. - С. 125-128. - Бібліогр. в кінці ст. . - ISSN 2309-4117
MeSH-головна:
ПИТАТЕЛЬНАЯ ПОДДЕРЖКА (использование)
ФОЛИЕВАЯ КИСЛОТА (прием и дозировка)
ПРЕНАТАЛЬНЫЙ ПЕРИОД, ПИТАНИЯ БЕРЕМЕННЫХ ФИЗИОЛОГИЯ

Экземпляры: всего 1 : чит.зал періодичних видань, рук.,кат. (1 экз.)
Свободны: всего 1 : чит.зал періодичних видань, рук.,кат. (1 экз.)
Знайти схожі

 
© Міжнародна Асоціація користувачів і розробників електронних бібліотек і нових інформаційних технологій
(Асоціація ЕБНІТ)