Головна Спрощенний режим Опис Шлюз Z39.50
Авторизація
Прізвище
Пароль
 

Бази даних


Періодичні видання - результати пошуку

Вид пошуку

Зона пошуку
Формат представлення знайдених документів:
повнийінформаційнийкороткий
Відсортувати знайдені документи за:
авторомназвоюроком виданнятипом документа
Пошуковий запит: <.>II=РУ6/2019/6<.>
Загальна кiлькiсть документiв : 19
Показанi документи с 1 за 19
1.


   
    Outcomes after hysteroscopic repair of symptomatic isthmocele: A single center experience in Ukraine / T. E. Tatarchuk [et al.] // Репродуктивна ендокринологія. - 2019. - N 6. - P8-11
MeSH-головна:
АДЕНОМИОЗ (осложнения, хирургия)
МАТОЧНОЕ КРОВОТЕЧЕНИЕ (хирургия, этиология)
ГИСТЕРОСКОПИЯ (использование, методы)
Анотація: Метою дослідження стала оцінка впливу гістероскопічного відновлення істмоцеле (ІЦ) на симптоми (аномальні маткові кровотечі, дисменорея) у пацієнток репродуктивного віку з резидуальною товщиною міометрія понад 2,4 мм та оцінка товщини міометрія через 3, 6 та 12 місяців після операції. Матеріали та методи. Це було проспективне дослідження серії випадків динаміки симптомів та товщини міометрія після гістероскопічної корекції ІЦ у жінок репродуктивного віку, які не мали репродуктивних планів. Діагностика ІЦ базувалася на 2D-трансвагінальному УЗД та оцінці симптомів до гістероскопічного відновлення і через 3, 6 та 12 місяців після нього у пацієнток із ІЦ як єдиною можливою причиною симптомів. Результати. У період з січня 2017 року по січень 2018 року було зареєстровано 32 випадки симптоматичного ІЦ у жінок репродуктивного віку. 8 (25%) з них мали супутню патологію матки, яка могла викликати аномальні маткові кровотечі, ці жінки не були включені до аналізу ефективності гістероскопічного лікування. Таким чином, 24 пацієнткам без репродуктивних планів із резидуальною товщиною міометрія понад 2,4 мм було проведене гістероскопічне лікування ІЦ. Через три місяці після операції більшість пацієнток повідомили про повне полегшення симптомів: частота аномальних маткових кровотеч знизилася від 33,3% (8 пацієнток) до 4,2% (1 пацієнтка); міжменструальні кровотечі – від 75% (18 пацієнток) до 12,5% (3 пацієнтки); дисменорея – від 91,7% (22 пацієнтки) до 29,2% (7 пацієнток). Цей ефект був ще помітнішим через 6 та 12 місяців. Середні значення резидуальної товщини міометрія змінювались таким чином: 3,6 ± 0,9 мм перед операцією; 4,9 ± 1,2 мм через 3 місяці; 5,9 ± 1,0 мм через 6 місяців і 6,5 ± 1,1 мм через 12 місяців. Висновок. Гістероскопічна корекція ІЦ є технічно здійсненною, безпечною та високоефективною процедурою щодо симптомів (аномальні маткові кровотечі, тазовий біль, дисменорея) за умови виключення інших причин та відсутності репродуктивних планів. Ефективність та специфічні технічні особливості операції та медикаментозного лікування у випадках із наявним аденоміозом та іншою патологією матки мають бути визначені у майбутніх дослідженнях, оскільки такі випадки є частими.


Дод.точки доступу:
Tatarchuk, T. F.; Kosei, N. V.; Khabrat, B. V.; Tutchenko, T. M.; Zenkina, L. M.; Hlamazda, M. I.; Yevtushenko, N. M.
Экземпляры: всего 1 : чит.зал періодичних видань, рук.,кат. (1 экз.)
Свободны: всего 1 : чит.зал періодичних видань, рук.,кат. (1 экз.)
Знайти схожі

2.


    Zahorodnia, O. S.
    Premature ovarian insufficiency - to treat or not to treat? / O. S. Zahorodnia, I. B. Ventskivska, A. V. Kazak // Репродуктивна ендокринологія. - 2019. - N 6. - P12-16
MeSH-головна:
ПЕРВИЧНАЯ ЯИЧНИКОВАЯ НЕДОСТАТОЧНОСТЬ (лекарственная терапия)
ГОРМОНОЗАМЕЩАЮЩАЯ ТЕРАПИЯ (использование, методы)
Анотація: Передчасне виснаження яєчників – стан досить рідкісний, проте йому властиве значне погіршення якості життя жінки. Він розвивається в 1–1,5% жінок і означає припинення менструальної функції до 40 років. Вплив передчасного виснаження яєчників на здоров'я жінки включає порушення регуляції обміну ліпідів, зміни регуляції гемостазу, що призводить до збільшення ризику серцевих захворювань, психологічних проблем, обумовлених раннім припиненням репродуктивної функції та тривожністю, проявів порушень тазового дна. Пацієнтки з передчасним виснаженням яєчників мають симптоми, схожі на симптоми жінок у менопаузі, а саме: розлади вегетативної нервової системи (припливи жару, нічна пітливість, емоційна лабільність), безсоння та сексуальна дисфункція через сухість піхви, диспареунія та втрата лібідо. Вважається, що дефіцит естрогену і прогестерону є головною причиною цих скарг, але в той же час обговорюється роль зниження концентрації тестостерону. Відтак терапія екзогенними естрогенами для жінок із передчасним виснаженням яєчників справді є замісним лікуванням, тоді як для пацієнток із менопаузою, що настала за віком, це скоріше терапія розширення. Проте лише 52% пацієнток із раннім припиненням менструальної функції обговорюють дану проблему зі своїм лікарем. У статті розглянуто питання раціональності замісної гормональної терапії з точки зору найбільш поширених менопаузальних проявів. Для деяких із них опубліковані спеціальні дослідження, наприклад, стосовно щільності кісткової тканини та сексуальних розладів, для інших оцінка ефективності лікування можлива лише на підставі екстраполяції даних загальної когорти жінок у менопаузі. Для кожної позиції обговорюються питання ефективності та безпеки. Розглянуто різні способи введення естрогенів, а також варіації гестагенів. Особлива увага приділена проблемі можливості відновлення репродуктивної функції в хворих із передчасним виснаженням яєчників. Також обговорюються негормональні методи корекції симптомів менопаузи – від зміни способу життя до прийому ліків.


Дод.точки доступу:
Ventskivska, I. B.; Kazak, A. V.
Экземпляры: всего 1 : чит.зал періодичних видань, рук.,кат. (1 экз.)
Свободны: всего 1 : чит.зал періодичних видань, рук.,кат. (1 экз.)
Знайти схожі

3.


    Пирогова, В. І.
    Сучасні тенденції профілактики та лікування інфекційних процесів нижніх відділів статевих органів / В. І. Пирогова, С. О. Шурпяк // Репродуктивна ендокринологія. - 2019. - N 6. - С. 18-21
MeSH-головна:
МОЧЕВЫХ ПУТЕЙ ИНФЕКЦИИ (лекарственная терапия, профилактика и контроль)
Анотація: Питання лікування змішаних генітальних інфекцій та попередження зумовлених ними порушень репродуктивного здоров’я протягом останніх десятиліть не втрачають медико-соціальної значущості, що пов'язано як із високою частотою мікст-інфекцій, відсутністю патогномонічних клінічних проявів, так і зі сталою частотою інфекцій, що передаються статевим шляхом (хламідіоз, генітальний герпес, трихомоніаз тощо). Використання антибіотиків у сучасних умовах має контролюватись і раціонально обмежуватись у зв’язку з різким зростанням резистентності мікроорганізмів. У той же час антисептики з визначеною ефективністю, які використовуються для зменшення ризику інфікування або для лікування вагінальних інфекцій, не сприяють утворенню стійких патогенів. Метою даного літературного огляду став аналіз публікацій щодо застосування сучасного антисептика для слизових оболонок, шкіри та ран – октенідину дигідрохлориду і перспектив його використання в акушерсько-гінекологічній практиці. Октенідину дигідрохлорид (октенідин) був синтезований як антисептик багатофункціонального використання для шкіри, слизових оболонок і ран. На сьогоднішній день октенідин – це діючий антисептик із широкою сферою застосування, який є альтернативою хлоргексидину, повідон-йоду, триклозану тощо. Октенідин є безпечним та ефективним антимікробним засобом – катіоноактивним антисептиком нової хімічної групи (похідні біспіридинаміну) з найвищим рівнем і спектром протимікробної активності. Антисептична ефективність октенідину досягається протягом 30 секунд, він є хімічно стійким, має доведену низьку токсичність для людини і навколишнього середовища та високу клінічну ефективність, не спричиняє розвитку резистентності збудників, дозволений для використання з другого триместру вагітності і під час лактації. Застосування октенідину в комбінаціях або окремо повинно розглядатись як невід'ємна частина стандартної терапії різних типів вагініту та бактеріального вагінозу. В подальшому октенідин може стати перспективним агентом для терапевтичних показань у гінекології, оскільки за ефективністю ерадикації мікроорганізмів зі слизових оболонок він переважає повідон-йод, полігексанід і хлоргексидин.


Дод.точки доступу:
Шурпяк, С. О.
Экземпляры: всего 1 : чит.зал періодичних видань, рук.,кат. (1 экз.)
Свободны: всего 1 : чит.зал періодичних видань, рук.,кат. (1 экз.)
Знайти схожі

4.


    Назаренко, Л. Г.
    Актуальные аспекты применения вагинального прогестерона для предотвращения репродуктивных потери и оптимизации перинатальных исходов / Л. Г. Назаренко, Е. А. Бибик // Репродуктивна ендокринологія. - 2019. - N 6. - С. 22-28
MeSH-головна:
АБОРТ САМОПРОИЗВОЛЬНЫЙ (лекарственная терапия)
РОДЫ ПРЕЖДЕВРЕМЕННЫЕ (29-38 НЕДЕЛЬ) (лекарственная терапия)
ПРОГЕСТЕРОН (терапевтическое применение)
Анотація: Невиношування вагітності є комплексною соціально-медичною проблемою, актуальність якої в усьому світі визначається стабільною частотою мимовільних абортів і передчасних пологів протягом півстоліття. Будучи типовою мультифакторною хворобою, передчасне переривання вагітності незалежно від терміну характеризується універсальним патогенетичним механізмом реалізації, яким є дефіцит прогестерону. Це обґрунтовує необхідність дотації препаратами прогестерону жінок, які мають реальний ризик невиношування і недоношування вагітності. Метою огляду є узагальнення інформації, висвітленої в актуальних наукових публікаціях з високим рівнем доказовості, з питань ефективності застосування препаратів прогестерону для попередження дострокового спонтанного завершення вагітності та несприятливого перинатального результату. Для розуміння особливостей застосування препаратів мікронізованого прогестерону, які гарантують максимальну результативність, в світі проведені дослідження з уточнення його застосування в зв'язку з ризиком недоношування, перинатальним результатом: дослідження PROMIS, ТРІСТАН-1, ТРІСТАН-2, OPPTIMUM, PRISM. Доведено, що цільовими групами для призначення препаратів прогестерону є жінки із загрозою аборту на ранніх термінах вагітності, пацієнтки зі звичним невиношуванням. Застосування ними препаратів прогестерону (мікронізованого) має на меті не тільки пролонгування вагітності, але й запобігання пізнім ускладненням. На теперішній час отримано переконливі докази (дослідження PRISM, 2019), що вагінальний мікронізований прогестерон забезпечує значну результативність: частота живонародження в загальній популяції жінок із кров'яними виділеннями в ранньому терміні вагітності (4153 спостереження) на 3% перевищує результати використання плацебо, при цьому найкращий ефект отриманий у жінок із трьома і більше викиднями в анамнезі, в яких шанс народити живу дитину (до 34 тижнів) є на 28% вищим. Констатується зміна системи поглядів на оцінку ефективності прогестагенів в терапії невиношування вагітності, критерієм якої має вважатися живонародження, кращі перспективи життєздатності дитини, що забезпечується доведеною безпекою і позитивним впливом на перинатальні наслідки.


Дод.точки доступу:
Бибик, Е. А.
Экземпляры: всего 1 : чит.зал періодичних видань, рук.,кат. (1 экз.)
Свободны: всего 1 : чит.зал періодичних видань, рук.,кат. (1 экз.)
Знайти схожі

5.


    Бурка, О. А.
    Особливості синтезу андрогенів та діагностики причин гіперандрогенії в менопаузі / О. А. Бурка, Т. М. Тутченко // Репродуктивна ендокринологія. - 2019. - N 6. - С. 31-37
MeSH-головна:
ГИПЕРАНДРОГЕНИЗМ (диагностика, этиология)
МЕНОПАУЗА (метаболизм)
Анотація: Зі збільшенням тривалості життя жінок питання медичного супроводу взаємопов’язаних між собою гормональних, кардіометаболічних і косметичних змін, викликаних менопаузою, стають все актуальнішими. Прояви і наслідки гіперандрогенії (ГА) в жінок пери- та менопаузального віку як в контексті кардіометаболічних порушень, так і дерматопатій часто викликають у лікарів труднощі в діагностиці та невизначеність у менеджменті. В цьому літературному огляді представлені дані сучасних досліджень щодо особливостей синтезу, транспорту і периферичної конверсії андрогенів у менопаузі в нормі та у жінок із синдромом полікістозних яєчників, а також пухлинні і непухлинні причини ГА в менопаузі. У більшості жінок в менопаузі на фоні прогресивного зниження естрогенів спостерігається відносна ГА, яка формується переважно за рахунок посилення синтезу яєчникових андрогенів на фоні менопаузальних рівнів лютеїнізуючого гормону і зростання фракції біодоступного тестостерону, зумовленої зниженням рівня глобуліну, що зв’язує статеві гормони. Причини істинної (патологічної) ГА в менопаузі можна розділити на непухлинні, представлені генетично детермінованими синдромами (синдром полікістозних яєчників, некласичні форми гіперплазії кори наднирників), яєчниковим гіпертекозом та ятрогенними причинами, і пухлинні – здебільшого гормонопродукуючі пухлини наднирників та яєчників. Діагностика причин ГА в менопаузі може являти собою складну задачу, успішно розв’язати яку дозволяє комплексний підхід, що складається з наступних кроків: ретельного аналізу анамнестичних даних, деталі якого можуть вказати на наявність раніше недіагностованого синдрому полікістозних яєчників або некласичних форм гіперплазії кори наднирників; анамнезу захворювання (поступовий чи раптовий розвиток і наростання проявів ГА як ознаки пухлинного чи непухлинного її походження); огляду і фізикального обстеження (об’єктивна оцінка ступеня ГА, ознак інсулінорезистентності, ендокринопатій); лабораторної діагностики (підтвердження біохімічної ГА, походження ГА та її вираженості, онкомаркерів у разі підозри на пухлинний генез); додаткових методів обстеження (УЗД, МРТ) та в окремих випадках функціональних проб.


Дод.точки доступу:
Тутченко, Т. М.
Экземпляры: всего 1 : чит.зал періодичних видань, рук.,кат. (1 экз.)
Свободны: всего 1 : чит.зал періодичних видань, рук.,кат. (1 экз.)
Знайти схожі

6.


    Bysaha, N. Y.
    Problem of urogenital mixed infections in reproductive aged women in current gynecology / N. Y. Bysaha, O. O. Korchynska // Репродуктивна ендокринологія. - 2019. - N 6. - P38-42
MeSH-головна:
МОЧЕПОЛОВОЙ СИСТЕМЫ ЖЕНСКОЙ БОЛЕЗНИ (микробиология, патофизиология)
ТАЗОВЫХ ОРГАНОВ ВОСПАЛИТЕЛЬНЫЕ БОЛЕЗНИ (микробиология, патофизиология)
Анотація: На даний час спостерігається тенденція до щорічного зростання запальних захворювань жіночих статевих органів, які нерідко мають тривалий рецидивуючий перебіг із хронізацією запального процесу. У світовій медичній практиці лікарі всіх спеціальностей віддають перевагу терміну «запальні захворювання органів малого таза». Мета огляду літератури – узагальнення наявних даних щодо проблеми урогенітальних мікст-інфекцій у жінок репродуктивного віку. Виконаний огляд іноземних та вітчизняних джерел літератури за останні 10 років щодо проблеми урогенітальних мікст-інфекцій у даного контингенту жінок. Запальні захворювання органів малого таза – це група захворювань (самостійних нозологічних форм) верхнього відділу репродуктивного тракту жінки, що поєднують ендометрит, сальпінгіт, оофорит, тубооваріальний абсцес та тазовий перитоніт. Найвищий ризик їх розвитку відзначено серед жінок молодшого репродуктивного віку – до 25 років, із незахищеними статевими стосунками та численними статевими партнерами. Залежно від локалізації інфекційного процесу розрізняють 3 рівні ураження статевих органів: нижній, верхній та змішаний – поєднання нижнього та верхнього рівнів ураження. До нижнього рівня ураження статевих органів відносяться вульвіт, вульвовагініт, вагініт, ендоцервіцит, до верхнього – сальпінгоофорит, ендометрит, метроендометрит, пельвіоперитоніт, до змішаного – ураження верхніх та нижніх статевих шляхів. Значні анатомо-функціональні зміни з боку органів малого таза формуються через 1–2 роки з моменту виникнення запального захворювання статевих органів і традиційно не діагностуються на початкових етапах їхнього розвитку, у більшості випадків супроводжуючись порушеннями репродуктивного та сексуального здоров’я. Слизові оболонки сечовивідних шляхів, піхви, шийки матки заселені популяціями різних мікроорганізмів, які перебувають в постійному антагонізмі або синергізмі між собою. Колонізаційна резистентність піхви і слизових оболонок сечовивідних шляхів забезпечує стабільність природного мікробіоценозу, попереджає заселення патогенними мікроорганізмами і активне розмноження умовно-патогенної мікрофлори.


Дод.точки доступу:
Korchynska, O. O.
Экземпляры: всего 1 : чит.зал періодичних видань, рук.,кат. (1 экз.)
Свободны: всего 1 : чит.зал періодичних видань, рук.,кат. (1 экз.)
Знайти схожі

7.


    Єфіменко, О. О.
    Сучасна антимікробна терапія інфекційних ускладнень генітоуринарного синдрому в жінок у перименопаузі / О. О. Єфіменко, В. В. Дунаєвська, І. М. Ретунська // Репродуктивна ендокринологія. - 2019. - N 6. - С. 43-46
MeSH-головна:
МОЧЕВЫХ ПУТЕЙ ИНФЕКЦИИ (лекарственная терапия)
АНТИБАКТЕРИАЛЬНЫЕ СРЕДСТВА (терапевтическое применение)
ПЕРИМЕНОПАУЗА
Анотація: Генітоуринарний менопаузальний синдром характеризується наявністю урогенітальних та сексуальних симптомів (сухість і свербіж у піхві, нетримання сечі, диспареунія, аноргазмія). На думку багатьох фахівців, симптоми генітоуринарного менопаузального синдрому потребують особливої уваги, оскільки жінки часто замовчують проблему і не скаржаться на його прояви. Мета дослідження. Оптимізація лікування обумовлених дефіцитом естрогенів атрофічних змін вульви та піхви в жінок у перименопаузі. Матеріали та методи. Проведено обстеження та лікування 41 жінки з наявністю інфекційних ускладнень генітоуринарного менопаузального синдрому. В структурі цього синдрому в обстежених жінок переважали симптоми вульвовагінальної атрофії (свербіж, печіння, подразнення), дизурія, порушення статевої функції та якості життя в цілому. Дослідження стану почуття жінок до та після лікування проводилось з використанням шкали Барлоу та індексу вагінального здоров’я. Всім учасницям дослідження призначався препарат для місцевого застосування, що містить ніфуратель із ністатином у формі вагінального крему, як монотерапія протягом 8 днів. Вибір препарату ніфурателю в жінок перименопаузального віку пов’язаний із його широким спектром антимікробної активності та зручною формою застосування (саме крем є найбільш привабливою формою при переважанні атрофічних процесів і подразненні слизової оболонки). Антимікотична дія ністатину чинить додатковий лікувальний ефект для жінок із явищами вагінального кандидозу. Результати дослідження. Після проведеного курсу лікування в учасниць дослідження відмічався суттєвий регрес патологічної симптоматики і значне покращення якості життя, про що свідчить вірогідне покращення показників шкали Барлоу в 2,6 разу. Слід зазначити, що позитивний лікувальний ефект зберігався впродовж місяця після завершення терапії. Висновок. Виходячи з результатів дослідження, можна зробити висновок про високу клінічну ефективність крему, що містить ніфуратель із ністатином, для лікування інфекційних ускладнень генітоуринарного синдрому в жінок у перименопаузі, що дозволяє рекомендувати застосування даного препарату при відповідних патологічних менопаузальних розладах.


Дод.точки доступу:
Дунаєвська, В. В.; Ретунська, І. М.
Экземпляры: всего 1 : чит.зал періодичних видань, рук.,кат. (1 экз.)
Свободны: всего 1 : чит.зал періодичних видань, рук.,кат. (1 экз.)
Знайти схожі

8.


   
    Outcomes in poor responders treated with in vitro fertilization/intracytoplasmic sperm injection according bologna criteria / V. N. Lokshin [et al.] // Репродуктивна ендокринологія. - 2019. - N 6. - P47-50
MeSH-головна:
БЕСПЛОДИЕ ЖЕНСКОЕ (терапия)
РЕПРОДУКТИВНЫЕ МЕТОДЫ ВСПОМОГАТЕЛЬНЫЕ (использование)
ОПЛОДОТВОРЕНИЕ IN VITRO (использование, методы)
Анотація: Метою дослідження була оцінка ефективності різних протоколів допоміжних репродуктивних технологій (ДРТ) у пацієнток старшого репродуктивного віку з низькою оваріальною відповіддю. Матеріали і методи дослідження. Проведено ретроспективне когортне дослідження, в яке були включені 455 пацієнток з безпліддям, котрі задовольняли Болонським критеріям бідної відповіді яєчників і проходили лікування методом екстракорпорального запліднення (ЕКЗ)/інтрацитоплазматичної ін'єкції сперматозоїда (ІКСІ) з червня 2016 до червня 2018 р. Дослідники оцінювали частоту вагітності на одне перенесення ембріона і частоту живонароджень на одне перенесення ембріона при ЕКЗ. Пацієнтки, які відповідали Болонським критеріям, були розділені на 5 груп: група довгого протоколу, протокол із антагоністами гонадотропін-рилізинг-гормону, протокол розморожених ембріонів без преімплантаційної генетичної діагностики (ПГС), протокол перенесення розморожених ембріонів із ПГС, природні цикли. Результати. Не виявлено статистично значущої різниці в частоті настання вагітності і живонародження в залежності від обраного протоколу стимуляції яєчників при перенесенні в свіжому циклі. Встановлено, що відміна перенесення достовірно частіше відзначалася в природних циклах (p 0,001). При аналізі результативності свіжих і кріоперенесень виявлено, що частота вагітності та частота живонароджень статистично відрізнялася: 29% і 12,1% проти 13,3% і 5,5% відповідно (p 0,001 і p


Дод.точки доступу:
Lokshin, V. N.; Valiev, R. K.; Rybina, A. N.; Nigmetova, K. T.; Karibayeva, SH. K.
Экземпляры: всего 1 : чит.зал періодичних видань, рук.,кат. (1 экз.)
Свободны: всего 1 : чит.зал періодичних видань, рук.,кат. (1 экз.)
Знайти схожі

9.


    Запорожченко, М. Б.
    Клінічний стан жінок репродуктивного віку, хворих на поєднану патологію матки - лейоміому та аденоміоз / М. Б. Запорожченко, А. В. Сидоренко, Д. Ю. Парубіна // Репродуктивна ендокринологія. - 2019. - N 6. - С. 51-55
MeSH-головна:
ЛЕЙОМИОМА (диагностика, патофизиология, хирургия)
ЭНДОМЕТРИОЗ (диагностика, патофизиология, хирургия)
ЖЕНЩИНЫ
Анотація: Клінічна оцінка загального стану пацієнток при поєднаній патології матки – лейоміомі матки (ЛМ) та аденоміозі – має практичне значення для визначення конкретної терапевтичної тактики. Вивчення загального стану жінок репродуктивного віку, в яких виявлено цю патологію, дозволяє визначити наявність багатьох факторів, які можуть впливати на клінічний перебіг захворювання. Мета роботи – дослідити клінічний стан жінок репродуктивного віку з поєднаною патологією матки (ЛМ і аденоміоз). Матеріали і методи дослідження. Обстежено 120 жінок репродуктивного віку. Група ІА об’єднала 60 хворих на безсимптомну ЛМ в поєднанні з аденоміозом вузловим, дифузним, дифузно-вогнищевим ІІІ, ІV ступенів тяжкості активного клінічного перебігу; група ІБ – 60 хворих на симптомну ЛМ в поєднанні з аденоміозом дифузним, дифузно-вогнищевим І, ІІ ступенів тяжкості неактивного клінічного перебігу. Обстеження проводили згідно з чинними наказами МОЗ України. Результати дослідження. Вивчення загального стану жінок репродуктивного віку показало наявність багатьох факторів, що можуть впливати на клінічний перебіг захворювання. Вивчення наявності та нозологічних форм екстрагенітальної патології виявило широкий спектр захворювань різних органів і систем, супутніх захворювань переважно хронічного перебігу різного ступеня тяжкості у 100% обстежуваних. Низка соматичних захворювань може бути як причиною, так і наслідком гінекологічної патології, особливо гормональної етіології. Аналіз анамнестичних даних відносно перенесених гінекологічних захворювань показав 100% частоту поєднаної та супутньої патології жіночої статевої сфери в обстежуваних. Висновки. Виконане дослідження за участю жінок репродуктивного віку, в яких спостерігається поєднана патологія матки (ЛМ і аденоміоз), показало наявність багатьох факторів, які можуть впливати на клінічний перебіг захворювання. Отримані дані вказують на складні метаболічні порушення в організмі жінок зі згаданою поєднаною патологією матки.


Дод.точки доступу:
Сидоренко, А. В.; Парубіна, Д. Ю.
Экземпляры: всего 1 : чит.зал періодичних видань, рук.,кат. (1 экз.)
Свободны: всего 1 : чит.зал періодичних видань, рук.,кат. (1 экз.)
Знайти схожі

10.


    Головач, И. Ю.
    Проблемы репродуктивного здоровья и беременности при системной красной волчанке / И. Ю. Головач, Е. Д. Егудина // Репродуктивна ендокринологія. - 2019. - N 6. - С. 56-64
MeSH-головна:
БЕРЕМЕННОСТИ ОСЛОЖНЕНИЯ (патофизиология)
ВОЛЧАНКА КРАСНАЯ СИСТЕМНАЯ (осложнения)
ЖЕНЩИНЫ
Анотація: У даний час більшість молодих жінок, які страждають на системний червоний вовчак (СЧВ), можуть успішно завагітніти, виносити і народити здорову дитину завдяки поліпшенню можливостей терапевтичних підходів і відповідного зниження захворюваності й смертності. Результати вагітностей у цих жінок також значно покращилися за останні десятиліття. Правильний підбір часу зачаття (з урахуванням активності захворювання й ураження органів-мішеней), ретельний моніторинг пацієнток протягом трьох триместрів і в післяпологовому періоді (своєчасне виявлення і лікування можливих акушерських ускладнень або загострень захворювань у матері), а також концепція міждисциплінарного підходу нині є основними моментами ведення пацієнток із СЧВ репродуктивного віку. Зростаючі знання про сумісність лікарських препаратів із вагітністю дозволили поліпшити підходи до лікування таких пацієнток, що дозволяє контролювати материнське захворювання без шкоди для плода. Окрема увага й суворий контроль мають стосуватися вагітних жінок з СЧВ в особливих клінічних ситуаціях: пацієнтки з вовчаковим нефритом, з позитивним титром антифосфоліпідних антитіл, антифосфоліпідним синдромом, антитілами Ro/SSA та/або La/SSB. Обговорення питань планування сім'ї, а також консультування з питань контрацепції має стати частиною повсякденної практики для лікарів, що спостерігають жінок з СЧВ в репродуктивному віці. Ще одна проблема полягає в можливому зниженні фертильної функції в цих жінок, що може бути пов'язано з різними причинами. Внаслідок цього в останні роки зростає попит на допоміжні методи репродукції, тому ревматологи й гінекологи повинні бути готові консультувати пацієнток з СЧВ і в цій ситуації. В основу даного літературного огляду лягли доказові рекомендації з менеджменту планування сім'ї та питань здоров'я жінок з СЧВ та/або антифосфоліпідним синдромом, розроблені міждисциплінарною групою експертів Європейської протиревматичної ліги 2017 року.


Дод.точки доступу:
Егудина, Е. Д.
Экземпляры: всего 1 : чит.зал періодичних видань, рук.,кат. (1 экз.)
Свободны: всего 1 : чит.зал періодичних видань, рук.,кат. (1 экз.)
Знайти схожі

11.


    Гурандо, А. В.
    Склероз мамарних артерій в жінок у перименопаузі як ранній маркер атеросклерозу / А. В. Гурандо, О. О. Єфіменко, І. М. Ретунська // Репродуктивна ендокринологія. - 2019. - N 6. - С. 66-69
MeSH-головна:
АТЕРОСКЛЕРОЗ (диагностика, этиология)
МОЛОЧНОЙ ЖЕЛЕЗЫ НОВООБРАЗОВАНИЯ (диагностика, этиология)
МЕНОПАУЗА
Анотація: Мета дослідження. Оцінка частоти виявлення склерозу маммарних артерій (СМА) в залежності від віку і тривалості менопаузи шляхом проведення маммографії в досліджуваних жінок перименопаузального віку. Матеріали та методи. Для обстеження морфофункціонального стану молочної залози з метою раннього виявлення патології виконано клінічне обстеження молочних залоз досліджуваних жінок, що включало в себе огляд, пальпацію, білатеральну маммографію. Одночасно з оцінюванням стану молочної залози проводилася оцінка маммарних артерій на предмет їх склерозу. Ступінь важкості клімактеричного синдрому оцінювалась за допомогою менопаузальної рейтингової шкали. За допомогою УЗД було обстежено 584 жінки, яких було розподілено на групи: І група – жінки віком 40–45 років та ІІ група – жінки віком 46–51 рік. Результати дослідження. Оцінюючи частоту виявлення СМА, було помічено, що патологія зустрічалася частіше у жінок старшого віку – у 3,7% в I групі порівняно з 8,4% у II групі (p 0,05). Також виявлено певні закономірності між частотою СМА і наявністю симптомів менопаузи. Так, у жінок обох груп із проявами клімактеричного синдрому частота СМА була більшою, ніж у жінок без проявів клімактеричного синдрому. Під час дослідження визначено додаткові фактори ризику розвитку СМА як раннього маркера атеросклерозу, серед яких – тривалість менопаузи, ступінь тяжкості клімактеричного синдрому, наявність супутньої патології молочних залоз, надлишкова маса тіла і позитивний сімейний анамнез щодо атеросклерозу. Висновки. Виявлення СМА при проведенні маммографії є важливою додатковою перевагою обстеження жінок і потребує обов'язкового кардіологічного супроводу та впровадження профілактичних заходів щодо виникнення серцево-судинної патології. Отримані дані підтверджують важливість міждисциплінарного підходу і переваги застосування сучасних методів діагностики і профілактики захворювань в періоді перименопаузи з метою поліпшення якості та тривалості життя сучасної жінки.


Дод.точки доступу:
Єфіменко, О. О.; Ретунська, І. М.
Экземпляры: всего 1 : чит.зал періодичних видань, рук.,кат. (1 экз.)
Свободны: всего 1 : чит.зал періодичних видань, рук.,кат. (1 экз.)
Знайти схожі

12.


   
    Сексуальная и репродуктивная дисфункция женщин с эпилепсией в аспекте современной противоэпилептической фармакотерапии / В. В. Оржешковский [и др.] // Репродуктивна ендокринологія. - 2019. - N 6. - С. 70-75
MeSH-головна:
ЭПИЛЕПСИЯ (лекарственная терапия, патофизиология)
СЕКСУАЛЬНЫЕ ДИСФУНКЦИИ ПСИХОТИЧЕСКИЕ (этиология)
МОЧЕПОЛОВОЙ СИСТЕМЫ ЖЕНСКОЙ БОЛЕЗНИ (этиология)
Анотація: В огляді на підставі аналізу сучасних літературних джерел приведена інформація про різні питання функціонування репродуктивної системи жінки в змінених умовах патологічно функціонуючого мозку при епілепсії, викладені можливі патогенетичні механізми формування гормонального дисбалансу і його впливу на епілептогенез. Існують складні мультинаправлені взаємодії між жіночими статевими гормонами і епілептичним патологічним процесом. Будь-які зміни концентрацій ендогенних або екзогенних гормонів можуть впливати на виникнення епілептичних нападів безпосередньо або через фармакокінетичні взаємодії внаслідок модифікації плазмових концентрацій протиепілептичних препаратів. Реалізуються ці впливи шляхом дії на різні ланки гіпоталамо-гіпофізарно-оваріальної осі. Розглянуто також аспекти особливої форми епілепсії – катаменальної, за якої гормональний дисбаланс визначає епілептичний процес, а також механізми її формування і терапевтичні підходи до лікування. Викладено питання характерних для жінок з епілепсією репродуктивних дисфункцій, таких як гіперандрогенізм, високі рівні лютеїнізуючого гормону, нерегулярні менструації, гіперпролактинемія, синдром полікістозних яєчників, неплідність, передчасна менопауза. Результатом цих дисфункцій є те, що в 30–60% пацієнток із епілепсією відзначається низька частота вагітності та пологів. Як відображення погіршення якості життя в жінок з епілепсією відзначається приблизно п'ятикратне збільшення ризику сексуальної дисфункції порівняно із загальною популяцією, що проявляється у зменшенні числа сексуальних контактів, проблемах із лібідо, зниженні лубрикації, диспареунії, вагінізмі, проблемах зі збудженням і незадоволеністю оргазмом, незважаючи на нормальний потяг. Наголошено на необхідності врахування впливу на гормональну контрацепцію фармакотерапії епілепсії та лікарських взаємодій, що знижують її ефективність. Розглянуто можливості рішення цієї проблеми, а також питання застосування замісної гормонотерапії в пацієнток із епілепсією в період менопаузи. Викладена інформація щодо сучасної фармакотерапії епілепсії в аспекті протиепілептичних препаратів як причини сексуальної та репродуктивної дисфункції, в першу чергу вальпроатів і протисудомних препаратів індукторів цитохрому P450, а також інших препаратів цієї групи.


Дод.точки доступу:
Оржешковский, В. В.; Невмержицкая, Н. Н.; Ткаченко, Е. В.; Дзевульская, И. В.
Экземпляры: всего 1 : чит.зал періодичних видань, рук.,кат. (1 экз.)
Свободны: всего 1 : чит.зал періодичних видань, рук.,кат. (1 экз.)
Знайти схожі

13.


   
    Vitex agnus-castus у лікуванні циклічної масталгії: систематичний огляд і мета-аналіз / Liang Ooi Soo [et al.] // Репродуктивна ендокринологія. - 2019. - N 6. - P76-88
MeSH-головна:
ПРЕДМЕНСТРУАЛЬНЫЙ СИНДРОМ (лекарственная терапия, патофизиология)
БОЛИ (лекарственная терапия, патофизиология)
ФИТОТЕРАПИЯ (использование, методы)
Анотація: Загальна інформація. Циклічна масталгія (ЦМ) – це передменструальний двосторонній дифузний біль у молочних залозах, що виникає циклічно в жінок репродуктивного віку. Він може бути пов’язаний із латентною гіперпролактинемією внаслідок недостатнього гальмівного впливу дофаміну на гіпофіз. Відомо, що вітекс священний (Vitex agnus-castus, VAC) має дофамінергічну активність і може впливати на перебіг ЦМ і латентної гіперпролактинемії. Проте терапевтичний ефект VAC при ЦМ залишається не до кінця зрозумілим. Матеріали та методи. З метою систематичного огляду та мета-аналізу клінічних випробувань, у яких повідомляється про ефективність лікування VAC пацієнток із ЦМ, було проведено пошук наукової літератури в основних базах даних клінічних досліджень. Результати. Цей огляд включає 25 досліджень (17 рандомізованих контрольованих випробувань і 8 нерандомізованих). VAC ефективно зменшував інтенсивність болю в молочних залозах і знижував підвищений рівень пролактину в плазмі крові пацієнток репродуктивного віку (18–45 років) з передменструальним синдромом або без нього. Звичайна доза становила 20–40 мг/добу, а тривалість лікування – 3 місяці. Попередній мета-аналіз включав тільки шість досліджень (n = 718: VAC –356, плацебо – 362) і виявив помірний розмір ефекту VAC (стандартизована різниця середніх значень 0,67, 95% довірчий інтервал 0,5–0,85) у порівнянні з плацебо. У семи випробуваннях було продемонстровано, що VAC є не менш ефективною альтернативою медикаментозній терапії ЦМ, що включає агоністи дофаміну, нестероїдні протизапальні засоби, інгібітори зворотного захоплення серотоніну та гормональні контрацептиви. Лікування VAC було безпечним, при застосуванні препарату виникали тільки легкі та зворотні небажані явища. Проте в більшості досліджень через недостатню кількість інформації неможливо точно оцінити ризик систематичної помилки. Висновок. VAC – це безпечний і ефективний спосіб лікування ЦМ. Для покращення доказової бази потрібно провести якісніші клінічні випробування.


Дод.точки доступу:
Soo, Liang Ooi; Watts, S.; McClean, R.; Sok, Cheon Pak
Экземпляры: всего 1 : чит.зал періодичних видань, рук.,кат. (1 экз.)
Свободны: всего 1 : чит.зал періодичних видань, рук.,кат. (1 экз.)
Знайти схожі

14.


   
    До питання про безпеку застосування дидрогестерону в I триместрі вагітності // Репродуктивна ендокринологія. - 2019. - N 6. - С. 89
MeSH-головна:
ДИДРОГЕСТЕРОН
БЕРЕМЕННОСТЬ (действие лекарственных препаратов)

Экземпляры: всего 1 : чит.зал періодичних видань, рук.,кат. (1 экз.)
Свободны: всего 1 : чит.зал періодичних видань, рук.,кат. (1 экз.)
Знайти схожі

15.


   
    Що відомо про тяжкий гострий респіраторний синдром // Репродуктивна ендокринологія. - 2019. - N 6. - С. 89
MeSH-головна:
ТЯЖЕЛЫЙ ОСТРЫЙ РЕСПИРАТОРНЫЙ СИНДРОМ

Экземпляры: всего 1 : чит.зал періодичних видань, рук.,кат. (1 экз.)
Свободны: всего 1 : чит.зал періодичних видань, рук.,кат. (1 экз.)
Знайти схожі

16.


   
    Зв'язок між синдромом полікістозних яєчників (СПКЯ) і венозною тромбоемболією (ВТЕ):системний огляд та мета-аналіз // Репродуктивна ендокринологія. - 2019. - N 6. - С. 90
MeSH-головна:
ПОЛИКИСТОЗНОГО ЯИЧНИКА СИНДРОМ (патофизиология)
ВЕНОЗНАЯ ТРОМБОЭМБОЛИЯ (патофизиология)
МЕТА-АНАЛИЗ

Экземпляры: всего 1 : чит.зал періодичних видань, рук.,кат. (1 экз.)
Свободны: всего 1 : чит.зал періодичних видань, рук.,кат. (1 экз.)
Знайти схожі

17.


   
    Перші результати дослідження ефективності лікування ектопічної вагітності летрозолом // Репродуктивна ендокринологія. - 2019. - N 6. - С. 90
Рубрики: Летрозол
MeSH-головна:
БЕРЕМЕННОСТЬ ВНЕМАТОЧНАЯ (лекарственная терапия)

Экземпляры: всего 1 : чит.зал періодичних видань, рук.,кат. (1 экз.)
Свободны: всего 1 : чит.зал періодичних видань, рук.,кат. (1 экз.)
Знайти схожі

18.


   
    Вплив дисглікемії на когнітивну функцію при синдромі полікістозних яєчників (СПКЯ) // Репродуктивна ендокринологія. - 2019. - N 6. - С. 90
MeSH-головна:
ПОЛИКИСТОЗНОГО ЯИЧНИКА СИНДРОМ (метаболизм)
ГЛИКЕМИИ ИНДЕКС

Экземпляры: всего 1 : чит.зал періодичних видань, рук.,кат. (1 экз.)
Свободны: всего 1 : чит.зал періодичних видань, рук.,кат. (1 экз.)
Знайти схожі

19.


    Вегхофер, А.
    Прогестагени у підтримці вагітності / А. Вегхофер // Репродуктивна ендокринологія. - 2019. - N 6. - С. 91-96
MeSH-головна:
ПРОГЕСТИНЫ (терапевтическое применение)
БЕРЕМЕННОСТИ ОСЛОЖНЕНИЯ (лекарственная терапия)
АБОРТ САМОПРОИЗВОЛЬНЫЙ (лекарственная терапия)
ЖЕНЩИНЫ
Анотація: 4-6 грудня в Єрусалимі (Ізраїль) відбувся 4-й Світовий конгрес з питань звичного невиношування вагітності за участю міжнародних експертів. Доповідь доктора медичних наук із кафедри гінекологічної ендокринології та репродуктивної медицини Віденського медичного університету (Австрія) Андреа Вегхофер (Andrea Weghofer) була присвячена способам лікування кровотеч на ранніх термінах вагітності. Важлива роль у запобіганні та лікуванні викиднів і звичного невиношування вагітності належить прогестагенам. Прогестерон і дидрогестерон – єдині прогестагени, прийнятні для застосування під час вагітності, оскільки вони є відносно чистими агоністами рецепторів прогестагену. Обидві молекули синтезуються з похідних, що екстрагуються з джерел природного походження. Дослідження з вивчення фармакологічних особливостей прогестагенів і порівняння біодоступності дидрогестерону і прогестерону свідчать, що дидрогестерон має в 5,6 разу вищу пероральну біодоступність, ніж пероральний прогестерон. Рандомізоване контрольоване дослідження з вивчення впливу перорального дидрогестерону на результати вагітності в жінок зі звичним невиношуванням показало, що даний препарат значно знижував частоту викиднів порівняно з плацебо. Мета-аналізи рандомізованих контрольованих досліджень з вивчення застосування прогестагенів для профілактики викиднів у вагітних зі звичним невиношуванням нез’ясованої етіології показали, що терапія прогестагеном знижує частоту викиднів при наступних вагітностях порівняно з плацебо чи відсутністю лікування. Д. мед. н. Амеет Паткі (Ameet Patki), медичний директор Клініки фертильності м. Мумбаї (Індія) у доповіді «Дидрогестерон порівняно з вагінальним прогестероном для ранньої імплантації» детально розглянув можливість використання дидрогестерону під час екстракорпорального запліднення з метою підтримки лютеїнової фази та навів результати порівняльних досліджень дидрогестерону та мікронізованого вагінального прогестерону. Зокрема дані рандомізованих контрольованих клінічних досліджень Lotus I та II свідчать, що пероральний дидрогестерон не поступається мікронізованому вагінальному прогестерону в ефективності підтримки лютеїнової фази в циклах екстракорпорального запліднення. Обидва дослідження показали однаковий результат позитивного тесту на вагітність, клінічну вагітність, живонародження та оцінку новонароджених між групами лікування. При цьому пероральний дидрогестерон добре переносився і характеризувався профілем безпеки, подібним до мікронізованого вагінального прогестерону. Відтак, дидрогестерон завдяки простоті перорального прийому може замінити мікронізований вагінальний прогестерон як стандарт способу лютеїнової підтримки в циклах екстракорпорального запліднення.

Экземпляры: всего 1 : чит.зал періодичних видань, рук.,кат. (1 экз.)
Свободны: всего 1 : чит.зал періодичних видань, рук.,кат. (1 экз.)
Знайти схожі

 
© Міжнародна Асоціація користувачів і розробників електронних бібліотек і нових інформаційних технологій
(Асоціація ЕБНІТ)