Головна Спрощенний режим Опис Шлюз Z39.50
Авторизація
Прізвище
Пароль
 

Бази даних


Періодичні видання - результати пошуку

Вид пошуку

Зона пошуку
Формат представлення знайдених документів:
повнийінформаційнийкороткий
Відсортувати знайдені документи за:
авторомназвоюроком виданнятипом документа
Пошуковий запит: <.>II=РУ6/2018/1<.>
Загальна кiлькiсть документiв : 18
Показанi документи с 1 за 18
1.


    Косей, Н. В.
    Коррекция гормонального дисбаланса у пациенток с диффузными формами мастопатии - основа патогенетической терапии и онкопрофилактики [Текст] / Н. В. Косей // Репродуктивна ендокринологія. - 2018. - N 1. - С. 8-14
MeSH-головна:
МАСТОПАТИЯ ФИБРОЗНО-КИСТОЗНАЯ (диагностика, патофизиология, этиология)
ГОРМОНЫ (метаболизм)
МОЛОЧНОЙ ЖЕЛЕЗЫ НОВООБРАЗОВАНИЯ (диагностика, профилактика и контроль)
Анотація: Фізіологічні процеси клітинного ділення, що відбуваються в тканинах нелактуючих молочних залоз (МЗ), є відповіддю на циклічні зміни рівня естрогенів і прогестерону, які виділяються яєчниками. Порушення балансу між естрогенами і прогестероном в жінок репродуктивного віку може стати причиною дисгормональних гіперплазій МЗ (ДГМЗ). Циклічна форма масталгії небезпечна не тільки своїми проявами, а й наявністю доведеного зв’язку з підвищеним ризиком раку МЗ (РМЗ). Зокрема, у великому когортному дослідженні, проведеному у Франції, було показано, що в жінок, які страждали на циклічну масталгію понад 3 роки і не отримували лікування, ризик РМЗ був підвищений в 5 разів у порівнянні з жінками, які її не мали. У 2016 році мета-аналіз низки публікацій підтвердив, що використання естрогенів з мікронізованим прогестероном асоційоване з меншим ризиком РМЗ у порівнянні з синтетичними прогестагенами. Встановлено, що дефіцит прогестерону створює умови для неконтрольованої проліферації в тканинах МЗ та сприяє розвитку фіброзно-кістозної хвороби (ФКХ). Застосування трансдермального гелю прогестерону дозволяє збалансувати надлишкові ефекти естрогенів щодо МЗ, в першу чергу усуваючи надмірну проникність тканинних капілярів, мітотичну активність клітин молочних проток і болісне розтягання тканини МЗ. Дослідження показали, що при застосуванні гелю з прогестероном (Прожестожель®) відзначається зниження мітотичної активності в нормальних клітинах часточкового епітелію МЗ. Антипроліферативна дія гелю Прожестожель® реалізується при його використанні в безперервному режимі – кожен день циклу, включаючи дні менструації. Ретроспективне дослідження ефективності застосування гелю Прожестожель® в режимі монотерапії при ФКХ показало, що на тлі місцевої терапії гелем з прогестероном спостерігалося статистично значуще зниження і зникнення масталгії, мастодинії, зменшення середнього розміру і кількості кіст. Прожестожель® при курсовому лікуванні знижує мамографічну щільність МЗ, яка також розглядається як самостійний і вкрай значущий чинник ризику розвитку РМЗ. Локальне застосування гелю з прогестероном дає можливість уникнути багатьох непотрібних хірургічних операцій з видалення кіст.

Экземпляры: всего 1 : чит.зал періодичних видань, рук.,кат. (1 экз.)
Свободны: всего 1 : чит.зал періодичних видань, рук.,кат. (1 экз.)
Знайти схожі

2.


    Дубчак, А. Е.
    Современные методы лечения воспалительных заболеваний шейки матки у женщин репродуктивного возраста. Обзор литературы [Текст] / А. Е. Дубчак, А. В. Милевский // Репродуктивна ендокринологія. - 2018. - N 1. - С. 16-20
MeSH-головна:
ШЕЙКИ МАТКИ БОЛЕЗНИ (диагностика, осложнения, патофизиология, терапия)
Анотація: У статті описані сучасні погляди на проблему інфекційних захворювань шийки матки – цервіциту з наявністю ектопії, ерозії, ектропіону або без них. Зроблено акцент на тому, що розвиток захворювання відбувається внаслідок двох причин: постійна дія (персистенція) збудника – етіологія запалення; підвищена концентрація прозапальних цитокінів – фактора некрозу пухлини та інтерлейкіну-1 – патогенез запалення. Цитокин-індукована активація і вихід лейкоцитів із судинного русла призводить до пошкодження тканин, розвитку клінічних проявів запалення, сприяє хронізації процесу і виникненню рецидивів. Тому раціональна терапія запальних захворювань шийки матки повинна бути комплексною і включати в себе етіотропний і патогенетичний компонент. Під час вибору етіотропної терапії слід враховувати зростаючу стійкість збудників до основних актимікробних препаратів. При цьому резистентність до нітрофуранів виникає вкрай рідко. Ніфуратель (Макмірор Комплекс) – нітрофуран останнього покоління, єдиний препарат даної групи для місцевого застосування в гінекології, має виражений бактерицидний ефект проти широкого спектру збудників (бактерій, грибів, найпростіших) і забезпечує надійну ерадикацію мікроорганізмів. В препараті Макмірор Комплекс у вигляді вагінального крему виражений бактерицидний ефект ніфурателя поєднується з високою текучістю та вираженими адгезивними властивостями карбомірної основи крему, що забезпечує надійне покриття шийки матки і високу концентрацію діючої речовини в осередку ушкодження. Як патогенетична терапія запалення рекомендований бензидаміна гідрохлорид (Тантум РозаR) – єдиний місцевий нестероїдний протизапальний засіб у гінекології, який забезпечує потужне пригнічення синтезу прозапальних цитокінів – фактора некрозу пухлини та інтерлейкіну-1 – вже на ранніх стадіях. Таким чином, комбінована терапія Макмірор Комплекс вагінальний крем (ніфуратель) і Тантум РозаR (бензидаміна гідрохлорид) чинить комплексний вплив на етіологію та патогенез захворювання, забезпечує переконливе клінічне одужання та попередження рецидивів при запальних захворюваннях шийки матки.


Дод.точки доступу:
Милевский, А. В.
Экземпляры: всего 1 : чит.зал періодичних видань, рук.,кат. (1 экз.)
Свободны: всего 1 : чит.зал періодичних видань, рук.,кат. (1 экз.)
Знайти схожі

3.


    Ефименко, О. А.
    Гемостаз и женские половые гормоны. Обзор литературы [Текст] / О. А. Ефименко, И. А. Родионова // Репродуктивна ендокринологія. - 2018. - N 1. - С. 21-26
MeSH-головна:
ЭМБОЛИЯ И ТРОМБОЗ (профилактика и контроль)
ГЕМОСТАЗ (действие лекарственных препаратов)
ПОЛОВЫХ ЖЕЛЕЗ ГОРМОНЫ (метаболизм)
ЖЕНЩИНЫ
МЕНОПАУЗА
Анотація: Сучасна тенденція до збільшення тривалості життя диктує необхідність ретельного вивчення захворювань, обумовлених віком, і пошуку шляхів їхньої профілактики. В огляді розглянуто сучасні уявлення про патогенез порушень коагуляції в жінок і участі в ньому ендогенних і екзогенних статевих гормонів. Аналіз результатів досліджень останніх років демонструє все ще існуючі значні суперечності щодо впливу ендогенних жіночих статевих гормонів на розвиток тромботичних подій. В контексті зв’язку тромбоемболічних ускладнень з прийомом сучасних гормональних препаратів, зокрема комбінованих гормональних контрацептивних засобів, все більша увага приділяється впливу генетично детермінованих тромбофілій, проте можливість рутинного застосування цих засобів з метою зниження ризиків все ще до кінця не визначена. На сьогоднішній день останні клінічні дослідження підтверджують користь раннього застосування естроген-гестагенної менопаузальної гормональної терапії з метою уповільнення темпів розвитку атеросклерозу і первинної профілактики серцево-судинної патології в жінок у ранній менопаузі. При цьому дослідники висувають часову теорію застосування менопаузальної гормональної терапії (ранній початок її застосування від виникнення менопаузи забезпечує найкращу протективну дію гормонів на судинну стінку) як запоруку успішної профілактики серцево-судинних захворювань. Правильно обрана тактика профілактичних заходів для конкретної гінекологічної хворої дозволяє значною мірою знизити ризик виникнення тромбоемболічних ускладнень, попередити розвиток синдрому диссемінованого внутрішньосудинного згортання або, принаймні, зменшити ступінь його вираженості, скорочує терміни лікування, зменшує захворюваність і смертність, викликані даною патологією. Індивідуальний підхід і цілеспрямована профілактика, якщо вона буде проводитися в усіх лікувальних установах і на всіх етапах ведення вагітних і гінекологічних хворих, може значною мірою знизити частоту цих грізних ускладнень.


Дод.точки доступу:
Родионова, И. А.
Экземпляры: всего 1 : чит.зал періодичних видань, рук.,кат. (1 экз.)
Свободны: всего 1 : чит.зал періодичних видань, рук.,кат. (1 экз.)
Знайти схожі

4.


    Калугіна, Л. В.
    Нові можливості корекції метаболічних порушень у жінок із СПКЯ [Текст] / Л. В. Калугіна, Т. Ф. Татарчук // Репродуктивна ендокринологія. - 2018. - N 1. - С. 27-32
MeSH-головна:
ПОЛИКИСТОЗНОГО ЯИЧНИКА СИНДРОМ (диагностика, осложнения, патофизиология)
ОБМЕНА ВЕЩЕСТВ БОЛЕЗНИ (диагностика, патофизиология, этиология)
ИНСУЛИНОРЕЗИСТЕНТНОСТЬ
Анотація: Метою дослідження, результати якого викладено у статті, було вивчення можливостей використання полікомпонентного засобу, що містить D-кіро-інозитол, при синдромі полікістозних яєчників. Проведено порівняльне проспективне дослідження за участю 60 пацієнток репродуктивного віку, які страждали на синдром полікістозних яєчників (фенотип А). Критеріями включення в дослідження були: підтверджений діагноз синдром полікістозних яєчників з наявністю збільшення яєчників та оліго/ановуляцією і підвищеним рівнем яєчникових андрогенів; індекс маси тіла від 26 до 30 кг/м2. Із дослідження були виключені пацієнтки з важкою ендокринною і соматичною патологією. Жінки у віці 18–35 років знаходилися на амбулаторному лікуванні у відділенні ендокринної гінекології ДУ «Інститут педіатрії, акушерства і гінекології НАМН України». Методом випадкової вибірки пацієнтки були розподілені на 2 групи по 30 осіб. Протягом 6 місяців пацієнтки основної групи застосовували по 1 таблетці 2 рази на добу комплексний засіб Protalis, що містив D-кіро-інозитол, рекомендований для нормалізації функціонування яєчників та стимуляції спонтанної овуляції при синдромі полікістозних яєчників, покращення стану ооцитів, а також сприяння зменшенню оксидативного і запального стресу, зниженню рівня загального тестостерону та підвищенню фертильності. Пацієнтки контрольної групи отримали рекомендації з дієтичного харчування та фізичного навантаження. Аналіз результатів терапії показав відновлення в основній групі регулярних овуляторних менструальних циклів у 53,33% випадків, зниження частоти андрогенозалежних дерматопатій на 50%, нормалізацію маси тіла та достовірне зниження рівнів андрогенів. Крім того, відмічено позитивний вплив на такі метаболічні показники, як індекс НОМА та рівень гомоцистеїну. Результати проведеного дослідження дозволяють рекомендувати використання курсової терапії Protalis (D-кіро-інозитол та синергісти) для відновлення овуляторних менструальних циклів, а також як засіб профілактики метаболічних порушень у жінок із синдромом полікістозних яєчників та надмірною вагою.


Дод.точки доступу:
Татарчук, Т. Ф.
Экземпляры: всего 1 : чит.зал періодичних видань, рук.,кат. (1 экз.)
Свободны: всего 1 : чит.зал періодичних видань, рук.,кат. (1 экз.)
Знайти схожі

5.


    Захарченко, Н. Ф.
    Прогнозування розвитку важких форм ендометріозу в жінок репродуктивного віку [Текст] / Н. Ф. Захарченко // Репродуктивна ендокринологія. - 2018. - N 1. - С. 34-37
MeSH-головна:
ЭНДОМЕТРИОЗ (диагностика, профилактика и контроль)
Анотація: У статті описується алгоритм прогнозу розвитку важких форм ендометріозу та математична модель прогнозування важкості цієї патології, використовувані задля виділення груп ризику і своєчасного проведення профілактичних заходів. Застосування цього методу дає можливість прогнозувати не лише факт виникнення патології, а й ступінь ймовірності її виникнення. Було обстежено 123 жінки репродуктивного віку, з них 79 – з важкими формами ендометріозу та 44 здорові жінки. Методом покрокового дискримінантного аналізу визначено 8 із 65 чинників, які найбільше впливали на виникнення ендометріозу важкого ступеня: наявність хронічного стресу в житті, особливо в пубертатний період, несприятливі екологічні умови проживання, раннє менархе, прояви дисменореї, захворювання кишково-шлункового тракту, аборти в анамнезі, хірургічне втручання та запальні захворювання репродуктивної системи. Чутливість алгоритму прогнозування важкої форми ендометріозу в дослідній ретроспективній вибірці склала 89,87%: із 79 жінок з ендометріозом у 71 виникнення важкої його форми було спрогнозовано з високим або середнім ступенем імовірності. Точність для групи високого ризику виникнення важкої форми ендометріозу становила 94,1%, середнього – 84,8%, а загальна точність системи склала 83,75%: з 80 жінок, у яких прогнозувався ендометріоз важкого ступеня з високим або середнім ступенем імовірності, він реально спостерігався у 67. Із 43 пацієнток, в яких виникнення ендометріозу не прогнозувалось, у 39 його дійсно не було, тобто для групи низького ризику точність прогнозу становила 90,69%. Із 87 жінок контрольної групи, в яких було діагностовано ендометріоз важкого ступеня, у 80 (91,95%), за даними прогнозу, очікувалось його виникнення з високим або середнім ступенем імовірності, що підтверджує високу чутливість прогностичної системи. Розроблений алгоритм та математична модель прогнозування важкої форми ендометріозу є високоінформативними і дають можливість формувати групи ризику розвитку захворювання з урахуванням ступеня імовірності його виникнення для завчасного проведення індивідуалізованих профілактичних заходів.

Экземпляры: всего 1 : чит.зал періодичних видань, рук.,кат. (1 экз.)
Свободны: всего 1 : чит.зал періодичних видань, рук.,кат. (1 экз.)
Знайти схожі

6.


   
    Сучасні стратегії клінічного менеджменту дефіциту вітаміну D у практиці акушера-гінеколога [Текст] / О. В. Булавенко [та ін.] // Репродуктивна ендокринологія. - 2018. - N 1. - С. 38-44
MeSH-головна:
БЕРЕМЕННОСТИ ОСЛОЖНЕНИЯ (этиология)
ЖЕНСКИЕ БОЛЕЗНИ (этиология)
ВИТАМИНА D НЕДОСТАТОЧНОСТЬ
Анотація: Низькі концентрації вітаміну D діагностуються у значної частини сучасного населення багатьох країн світу. Багато захворювань людей різних вікових категорій безпосередньо пов’язані з дефіцитом вітаміну D. Встановлено вплив рівня вітаміну D на репродуктивну функцію як у чоловіків, так і в жінок. Встановлено, що низький рівень вітаміну D у жінок порушує гіпоталамо-гіпофізарну регуляцію, що призводить до розладу оваріально-менструального циклу. Недостатність 25(ОН)D призводить до патології імунної регуляції в Т- та В-лімфоцитах, що є патогенетичною ланкою розвитку ендометріозу. Крім того, зниження рівня вітаміну D пов’язане із виникненням лейоміоми матки. Через синтез кателіцидинів вітамін D підтримує нормоценоз піхви, тому зниження його рівня призводить до бактеріального вагінозу. Численними епідеміологічними дослідженнями доведено, що низькі концентрації вітаміну D у матері впливають на показники здоров’я її дитини. Ускладненнями вагітності при низькому рівні вітаміну D є прееклампсія, гестаційний діабет та передчасні пологи. Доведено, що призначення вітаміну D жінкам під час вагітності зменшує частку кесаревого розтину в пологах. Численні автори доводять роль вітаміну D у патогенетичному ланцюзі синдрому полікістозних яєчників. Встановлено, що під час менопаузи внаслідок порушення стероїдогенезу відзначається втрата кісткової маси через недостатність вітаміну D. Визнано, що наведені у статті терапевтичні схеми призначення препарату вітаміну D не є шкідливими і можуть мати як короткострокові, так і довгострокові позитивні клінічні ефекти для здоров’я людини. Своєчасна корекція дефіциту вітаміну D стає дуже важливою у вирішенні репродуктивних проблем. У статті основна увага приділяється проблемі корекції рівня вітаміну D в різних групах жіночого населення. Терапія жінок із дефіцитом вітаміну D і профілактичне застосування вітаміну D є безпечними і рекомендуються для всіх вагітних або жінок, що годують груддю.


Дод.точки доступу:
Булавенко, О. В.; Татарчук, Т. Ф.; Коньков, Д. Г.; Фурман, О. В.
Экземпляры: всего 1 : чит.зал періодичних видань, рук.,кат. (1 экз.)
Свободны: всего 1 : чит.зал періодичних видань, рук.,кат. (1 экз.)
Знайти схожі

7.


   
    Новини. ТОП 5 гінекологія [Текст] / рубрику веде Т. Татарчук // Репродуктивна ендокринологія. - 2018. - N 1. - С. 46-48
MeSH-головна:
ГИНЕКОЛОГИЯ
ИННОВАЦИЙ РАСПРОСТРАНЕНИЕ


Дод.точки доступу:
Татарчук, Тетяна \ику веде.\
Экземпляры: всего 1 : чит.зал періодичних видань, рук.,кат. (1 экз.)
Свободны: всего 1 : чит.зал періодичних видань, рук.,кат. (1 экз.)
Знайти схожі

8.


   
    Позже ли наступает менопауза у женщин с СПКЯ? [Текст] // Репродуктивна ендокринологія. - 2018. - N 1. - С. 46
MeSH-головна:
ПОЛИКИСТОЗНОГО ЯИЧНИКА СИНДРОМ
МЕНОПАУЗА

Экземпляры: всего 1 : чит.зал періодичних видань, рук.,кат. (1 экз.)
Свободны: всего 1 : чит.зал періодичних видань, рук.,кат. (1 экз.)
Знайти схожі

9.


   
    Особенности менопаузального перехода у женщин с СПКЯ [Текст] // Репродуктивна ендокринологія. - 2018. - N 1. - С. 46
MeSH-головна:
ПОЛИКИСТОЗНОГО ЯИЧНИКА СИНДРОМ
МЕНОПАУЗА

Экземпляры: всего 1 : чит.зал періодичних видань, рук.,кат. (1 экз.)
Свободны: всего 1 : чит.зал періодичних видань, рук.,кат. (1 экз.)
Знайти схожі

10.


   
    Впервые человеческие ооциты полностью выращены в лабораторных условиях [Текст] // Репродуктивна ендокринологія. - 2018. - N 1. - С. 48
MeSH-головна:
ОВОЦИТОВ СОЗРЕВАНИЯ МЕТОДЫ IN VITRO

Экземпляры: всего 1 : чит.зал періодичних видань, рук.,кат. (1 экз.)
Свободны: всего 1 : чит.зал періодичних видань, рук.,кат. (1 экз.)
Знайти схожі

11.


   
    Ранний пубертат может быть фактором риска ССЗ и инсульта [Текст] // Репродуктивна ендокринологія. - 2018. - N 1. - С. 48
MeSH-головна:
СЕРДЕЧНО-СОСУДИСТЫЕ БОЛЕЗНИ (этиология)
ПОЛОВОЕ РАЗВИТИЕ

Экземпляры: всего 1 : чит.зал періодичних видань, рук.,кат. (1 экз.)
Свободны: всего 1 : чит.зал періодичних видань, рук.,кат. (1 экз.)
Знайти схожі

12.


   
    Прием ибупрофена в первом триместре беременности может повлиять на овариальный резерв дочери [Текст] // Репродуктивна ендокринологія. - 2018. - N 1. - С. 48
MeSH-головна:
БЕРЕМЕННОСТИ ОСЛОЖНЕНИЯ (лекарственная терапия)
ИБУПРОФЕН (вредные воздействия)
ПЛОДА РАЗВИТИЕ (действие лекарственных препаратов)

Экземпляры: всего 1 : чит.зал періодичних видань, рук.,кат. (1 экз.)
Свободны: всего 1 : чит.зал періодичних видань, рук.,кат. (1 экз.)
Знайти схожі

13.


   
    Пренатальная диагностика случая муковисцидоза в сочетании с герпетической инфекцией у родителей с неотягощенным семейным анамнезом [Текст] / Н. П. Веропотвелян [и др.] // Репродуктивна ендокринологія. - 2018. - N 1. - С. 49-54
MeSH-головна:
КИСТОЗНЫЙ ФИБРОЗ (диагностика)
HERPESVIRIDAE ИНФЕКЦИИ
ПРЕНАТАЛЬНАЯ ДИАГНОСТИКА (использование, методы)
Анотація: Муковісцидоз (МВ) – хронічне генетичне захворювання, яке вражає екзосекреторні залози, що відповідають за виробництво слизу та поту, а також дихальну, травну та репродуктивну системи. В статті викладена коротка характеристика цього захворювання, освітлені особливості внутрішньоутробних проявів і диференційна діагностика з іншими станами. В більшості випадків пренатальна діагностика МВ пропонується сім’ї, яка вже має дітей з цим захворюванням. Що стосується проспективної пренатальної діагностики МВ в родинах із необтяженим анамнезом, а також у подружніх пар зі встановленим статусом гетерозиготного носійства мутацій в гені CFTR, то в світовій літературі вона представлена переважно спорадичними випадками. В усіх інших випадках пренатальна діагностика МВ базується на ультразвуковій детекції гіперехогенності кишечника. Гіперехогенний кишечник спостерігається у 50–75% плодів із МВ. Частота внутрішньоутробного інфікування при гіперехогенному кишечнику в плода варіює від 0 до 10%. Спектр перинатальних інфекцій при цьому найчастіше представлений цитомегаловірусом, герпесом, сифілісом, токсоплазмозом, краснухою і парвовірусом В19. В амніотичній рідині в другому триместрі міститься два основних ферменти (лужна фосфатаза і гамма-глутамілтранспептидаза), зниження рівня яких є надійним маркером МВ. В роботі представлений клінічний випадок пренатальної діагностики МВ у поєднанні з внутрішньоутробним інфікуванням вірусом простого герпесу в 20 тижнів вагітності в плода з гіперехогенним кишечником у родині з необтяженим анамнезом. При дослідженні амніотичної рідини виявлено зниження рівнів лужної фосфатази і гамма-глутамілтранспептидази, мутація delF508 CFTR в гомозиготному стані та ділянки ДНК, гомологічні вірусу простого герпесу I,II у плода с нормальним каріотипом. Враховуючи несприятливий морбідний прогноз, за бажанням родини плід з МВ був елімінований на 22 тижні вагітності. При аутопсії в плода жіночої статі відмічені характерні прояви МВ. Наступне обстеження обох батьків підтвердило в них гетерозиготне носійство даної мутації. Сім’ї рекомендовано обов’язкове проведення пренатальної діагностики при наступних вагітностях.


Дод.точки доступу:
Веропотвелян, Н. П.; Погуляй, Ю. С.; Суховицкая, И. В.; Береза, О. А.; Пелых, А. М.
Экземпляры: всего 1 : чит.зал періодичних видань, рук.,кат. (1 экз.)
Свободны: всего 1 : чит.зал періодичних видань, рук.,кат. (1 экз.)
Знайти схожі

14.


    Кравченко, О. В.
    Сучасні підходи до преіндукційної підготовки шийки матки до пологів міфепристоном [Текст] / О. В. Кравченко // Репродуктивна ендокринологія. - 2018. - N 1. - С. 55-58
MeSH-головна:
БЕРЕМЕННОСТЬ ПЕРЕНОШЕННАЯ (лекарственная терапия)
ШЕЙКИ МАТКИ ГОТОВНОСТЬ К РЕЛАКСАЦИИ (действие лекарственных препаратов)
МИФЕПРИСТОН (терапевтическое применение)
Анотація: У статті розглядаються сучасні підходи до застосування міфепристону з метою підготовки шийки матки до пологів. Наведено результати обстеження 222 пацієнток в терміні вагітності 37–42 тижні гестації, яким перорально призначався міфепристон по 200 мг з інтервалом 24 години протягом 2 днів. Критерії включення в дослідження: вік вагітної 18–40 років, самостійне настання вагітності, одноплідна вагітність, головне передлежання, наявність інтактних плідних оболонок; відсутність протипоказань до застосування міфепристону. Перед підготовкою шийки матки до пологів проводилась оцінка стану матері та плода, яка включала клінічні обстеження та проведення кардіотокографії перед преіндукцією, а також кардіотокографічний контроль в динаміці. Перед прийомом міфепристону шийка матки була оцінена як «незріла» у 60,3% вагітних, у 39,6% пацієнток вона була «недостатньо зрілою». Після прийому першої таблетки міфепристону в 44,6% вагітних на тлі вже «зрілої» шийки матки розвинулась самостійна пологова діяльність. Розвиток пологової діяльності відбувся у 32,3% вагітних протягом 12 годин після прийому препарату, у 26,3% – в інтервалі від 12 до 24 годин, у 46,5% – пізніше, ніж за 24 години. Решта 55,4% пацієнток потребували призначення другої таблетки міфепристону, після чого шийка матки стала «зрілою» у 69,1% пацієнток, з яких у 90,6% жінок розвинулась самостійна пологова діяльність. В результаті дослідження доведено, що застосування міфепристону є високоефективним методом підготовки організму вагітної до пологів, ефективність викликання пологів при цьому становить 79,3%. Преіндукція пологів міфепристоном в терміні більше 41 тижня є менш ефективною стосовно дозрівання шийки матки та розвитку регулярної пологової діяльності, що дозволяє характеризувати гестаційний термін 40–41 тиждень як оптимальний для підготовки шийки матки до індукції пологів. Застосування міфепристону не призводить до негативного впливу на стан плода.

Экземпляры: всего 1 : чит.зал періодичних видань, рук.,кат. (1 экз.)
Свободны: всего 1 : чит.зал періодичних видань, рук.,кат. (1 экз.)
Знайти схожі

15.


    Кравченко, О. В.
    Предиктори розвитку плацентарної дисфункції та методи її корекції в пацієнток із ретрохоріальною гематомою в І триместрі гестації [Текст] / О. В. Кравченко, І. В. Бойко // Репродуктивна ендокринологія. - 2018. - N 1. - С. 60-64
MeSH-головна:
ПЛАЦЕНТАРНАЯ НЕДОСТАТОЧНОСТЬ (профилактика и контроль)
ХОРИОН (кровоснабжение, патология)
ГЕМАТОМА (осложнения, патофизиология)
БЕРЕМЕННОСТИ ТРИМЕСТР ПЕРВЫЙ
Анотація: У статті розглядається роль ретрохоріальних гематом в гестаційному процесі з метою прогнозування ризику розвитку плацентарної дисфункції, а також подальшого перебігу вагітності. Ретрохоріальні гематоми є безпосередньою причиною гіпоплазії хоріона та порушення його гемодинаміки, що збільшує ризики виникнення плацентарної дисфункції, материнських та перинатальних ускладнень. Мета дослідження – визначити предиктори розвитку плацентарної дисфункції та розробити заходи її профілактики і лікування в пацієнток із ретрохоріальною гематомою в І триместрі гестації. Матеріали та методи. Під спостереженням перебувало 58 вагітних із ретрохоріальною гематомою в І триместрі (основна група) та 20 жінок з фізіологічним перебігом вагітності (контрольна група). Всім вагітним було проведено стандартне клініко-лабораторне обстеження. При ультразвуковому дослідженні прицільно оцінювали об’єм ретрохоріальної гематоми, її локалізацію, а також визначали куприково-тім’яний розмір ембріона, частоту серцебиття, об’єм плідного яйця, середньо-внутрішній діаметр жовточного мішка, васкуляризацію жовтого тіла, стан гемодинаміки в міометрії. При трансвагінальному ультразвуковому дослідженні за допомогою спеціальної тривимірної програми VOCAL проводився підрахунок об’єму хоріона, оцінка його судинної системи. Результати. Предиктори розвитку плацентарної дисфункції при відшаруванні хоріона в І триместрі гестації пов’язані не тільки з об’ємом та локалізацією ретрохоріальної гематоми, а й, в першу чергу, зі станом екстраембріональних структур. Зниження васкуляризації хоріона, його гіпоплазія, патологічний характер кровоплину в жовтому тілі, а також порушення гемодинаміки в міометрії створюють високі ризики розвитку плацентарної дисфункції та погіршують прогноз вагітності. Розроблені профілактичні заходи включають 3 етапи лікування, медикаментозні засоби, спрямовані не тільки на зупинку кровотечі, а й на ефективне відновлення мікроциркуляції та забезпечення адекватних умов для проходження другої хвилі інвазії трофобласта. Висновки. Запропонована триетапна коригуюча терапія сприяє нормалізації матково-хоріального кровотоку, відновленню ефективних ембріо-хоріальних взаємовідносин та значно зменшує частоту розвитку плацентарної дисфункції в подальшому.


Дод.точки доступу:
Бойко, І. В.
Экземпляры: всего 1 : чит.зал періодичних видань, рук.,кат. (1 экз.)
Свободны: всего 1 : чит.зал періодичних видань, рук.,кат. (1 экз.)
Знайти схожі

16.


    Шилина, Н. М.
    Роль докозагексаеновой кислоты в питании беременных и кормящих женщин [Текст] / Н. М. Шилина // Репродуктивна ендокринологія. - 2018. - N 1. - С. 65-67
MeSH-головна:
ПРЕНАТАЛЬНЫЙ ПЕРИОД, ПИТАНИЯ БЕРЕМЕННЫХ ФИЗИОЛОГИЯ
МАТЕРИ ПИТАНИЯ ФИЗИОЛОГИЯ
ЖИРНЫЕ КИСЛОТЫ НЕНАСЫЩЕННЫЕ (терапевтическое применение)
Анотація: У статті наведено відомості про властивості та функції докозагексаєнової кислоти (ДГК) – довголанцюгової поліненасиченої жирної кислоти, яка належить до сімейства ?-3 жирних кислот. ДГК, поряд з арахідоновою кислотою, є основним будівельним матеріалом клітинних мембран головного мозку і зорового аналізатора. В період активного росту мозку плода і немовляти – в третьому триместрі вагітності та під час грудного вигодовування – ДГК є умовно есенціальною жирною кислотою для дитини і повинна надходити в адекватній кількості через плаценту і з грудним молоком матері, що можливо лише за наявності її достатніх запасів в організмі вагітної і жінки, яка годує. За рекомендацією міжнародної наукової спільноти, жінки повинні споживати не менше 200 мг на день ДГК у період вагітності та лактації. Наведено дані наукових досліджень, що підтверджують позитивний вплив додаткового надходження ДГК в організм вагітних і жінок, що годують, на психомоторний розвиток і зорову функцію їхніх дітей. Обґрунтовано переваги прийому жінками готових препаратів ДГК у період вагітності та лактації.

Экземпляры: всего 1 : чит.зал періодичних видань, рук.,кат. (1 экз.)
Свободны: всего 1 : чит.зал періодичних видань, рук.,кат. (1 экз.)
Знайти схожі

17.


    Осипова, Л. С.
    Новые возможности в комбинированной терапии папилломавирусной инфекции [Текст] / Л. С. Осипова, А. А. Суханова, Е. И. Соколова // Репродуктивна ендокринологія. - 2018. - N 1. - С. 68-75
MeSH-головна:
ПАПИЛЛОМАВИРУСНЫЕ ИНФЕКЦИИ (лекарственная терапия, патофизиология)
ШЕЙКИ МАТКИ НОВООБРАЗОВАНИЯ (этиология)
ГОРМОНЫ (метаболизм)
Анотація: У статті представлені результати вивчення ефективності та досвіду застосування противірусного та імуномодулюючого препарату Гропринозин (inosine pranоbex) у комплексному лікуванні папіломавірусної інфекції в жінок. Розглянуто результати імунологічних досліджень. На підставі проведених досліджень встановлено, що включення Гропринозину в комплексну терапію даної категорії хворих сприяє підвищенню імунологічної реактивності організму, поліпшенню клінічного перебігу захворювання, значному зменшенню рецидивів.


Дод.точки доступу:
Суханова, А. А.; Соколова, Е. И.
Экземпляры: всего 1 : чит.зал періодичних видань, рук.,кат. (1 экз.)
Свободны: всего 1 : чит.зал періодичних видань, рук.,кат. (1 экз.)
Знайти схожі

18.


    Прилепская, В. Н.
    Предменструальный синдром и качество жизни женщины. Эффективность фитопрепаратов. В помощь практическому врачу [Текст] / В. Н. Прилепская, Э. Р. Довлетханова // Репродуктивна ендокринологія. - 2018. - N 1. - С. 76-80
MeSH-головна:
ПРЕДМЕНСТРУАЛЬНЫЙ СИНДРОМ (патофизиология)
ФИТОТЕРАПИЯ (использование)
КАЧЕСТВО ЖИЗНИ
Анотація: Передменструальний синдром (ПМС) – патологічний симптомокомплекс, який значно знижує якість життя жінки. Його етіологія і патогенез до теперішнього часу вивчені недостатньо, але визначені напрямки в діагностиці, лікуванні та профілактиці, яких необхідно дотримуватися. Лікування ПМС має бути диференційованим, що враховує стан загального та репродуктивного здоров’я жінки, супутні захворювання, ступінь тяжкості ПМС, переносимість терапії тощо.


Дод.точки доступу:
Довлетханова, Э. Р.
Экземпляры: всего 1 : чит.зал періодичних видань, рук.,кат. (1 экз.)
Свободны: всего 1 : чит.зал періодичних видань, рук.,кат. (1 экз.)
Знайти схожі

 
© Міжнародна Асоціація користувачів і розробників електронних бібліотек і нових інформаційних технологій
(Асоціація ЕБНІТ)