Головна Спрощенний режим Опис Шлюз Z39.50
Авторизація
Прізвище
Пароль
 

Бази даних


Періодичні видання - результати пошуку

Вид пошуку

Зона пошуку
Формат представлення знайдених документів:
повний інформаційнийкороткий
Відсортувати знайдені документи за:
авторомназвоюроком виданнятипом документа
Пошуковий запит: <.>II=ПУ74/2022/5/1<.>
Загальна кiлькiсть документiв : 6
Показанi документи с 1 за 6
1.

Форма документа : Стаття із журналу
Шифр видання :
Автор(и) : Дмитрієв Д.В., Назарчук О.А., Бабіна Ю.М.
Назва : Використання дексмедетомідину в комплексному лікуванні пацієнтів у відділеннях інтенсивної терапії
Місце публікування : Періопераційна медицина: мультидисциплінарний науково-практичний журнал. - Вінниця: Interdisciplinar Academy of Pain Medicine , 2022. - Т. 5, № 1. - С. 4-10. - ISSN 2616-339X (Шифр ПУ74/2022/5/1). - ISSN 2616-339X
Примітки : Бібліогр. в кінці ст.
MeSH-головна: ДЕКСМЕДЕТОМИДИН
ИНТЕНСИВНОЙ ТЕРАПИИ ОТДЕЛЕНИЕ
Анотація: Седація є важливим аспектом адекватного лікування пацієнтів у відділенні інтенсивної терапії. Останні розробки лікарських засобів та нові стратегії вентиляції забезпечують удосконалене управління седацією, що дозволяє краще адаптуватися до клінічного стану та індивідуальних потреб пацієнта. У даній статті подано огляд загальних принципів седації пацієнтів у відділеннях інтенсивної терапії, та основна увага приділяється відносно новому препарату на фармацевтичному ринку України - дексмедетомідину. Враховуючи пандемію коронавірусної хвороби COVID-19, проведено огляд міжнародної та вітчизняної літератури, де описується застосування дексмедетомідину в якості седативного та знеболюючого препарату у пацієнтів з гострим респіраторним дистрес-синдромом, спричиненим вірусом SARS-COV-2. Також описуються його протизапальні та антиоксидантні властивості, що дозволить використовувати препарат у комплексній терапії при лікуванні COVID-19 у важких пацієнтів.
Знайти схожі

2.

Форма документа : Стаття із журналу
Шифр видання :
Автор(и) : Березняков И.Г.
Назва : Пиперациллин/тазобактам в современной клинической практике
Місце публікування : Періопераційна медицина: мультидисциплінарний науково-практичний журнал. - Вінниця: Interdisciplinar Academy of Pain Medicine , 2022. - Т. 5, № 1. - С. 12-20. - ISSN 2616-339X (Шифр ПУ74/2022/5/1). - ISSN 2616-339X
Примітки : Библиогр. в конце ст.
MeSH-головна: ПИПЕРАЦИЛЛИН
Анотація: Піперацилін/тазобактам являє собою комбінацію уреїдопеніциліну піперациліну та інгібітора-лактамаз тазобактаму. Антибіотик є загальновизнаним препаратом вибору для лікування тяжких інфекцій, насамперед у хірургічних відділеннях і відділеннях реанімації та інтенсивної терапії. Область клінічного використання піперациліну/тазобактаму включає інтра-абдомінальні інфекції, інфекції шкіри та м’яких тканин, пізні нозокоміальні пневмонії, у тому числі в умовах пандемії COVID-19, інфекції інших локалізацій. Ефективність втручання підвищується при внутрішньовенному введенні препарату шляхом подовжених інфузій. В Україні встановлено високу чутливість більшості збудників ранової інфекції до піперациліну/тазобактаму (за винятком Klebsiella spp. та неферментуючих бактерій). Препарат може використовуватися у хворих з алергічними реакціями на лактами в анамнезі; попереднє алергологічне тестування показане лише у випадках алергії на амінопеніциліни та аміноцефалоспорини. На ринку України зареєстровано перший вітчизняний піперацилін/тазобактам під назвою Рефекс.
Знайти схожі

3.

Форма документа : Стаття із журналу
Шифр видання :
Автор(и) : Палієнко Р.К., Стеценко М.П.
Назва : Вибір медикаментозного лікування у хворих на гострий гнійний парапроктит
Місце публікування : Періопераційна медицина: мультидисциплінарний науково-практичний журнал. - Вінниця: Interdisciplinar Academy of Pain Medicine , 2022. - Т. 5, № 1. - С. 21-25. - ISSN 2616-339X (Шифр ПУ74/2022/5/1). - ISSN 2616-339X
Примітки : Бібліогр. в кінці ст.
MeSH-головна: ПРЯМОЙ КИШКИ БОЛЕЗНИ
Анотація: Лікування гострого парапроктиту залишається актуальною хірургічною проблемою, що пов’язано як із вибором хірургічної тактики, так і з особливостями післяопераційного ведення хворих. У статті проведено порівняльний аналіз післяопераційного лікування 59 пацієнтів з гострим парапроктитом без супутньої патології та з ураженнями судин за загальноприйнятою та удосконаленою методикою із застосуванням препаратів реосорбілакт, тівортін, латрен, декасан. Описано схеми лікування. Проведено оцінку процесів загоєння за терміном появи в рані грануляцій та зменшенням об’єму рани. Встановлено, що запропонована схема медикаментозного лікування в післяопераційному періоді скорочує тривалість першої фази ранового процесу на 25-30 %, а середньотижневі показники швидкості загоєння післяопераційної рани вищі порівняно з контрольною групою на 12-15 %.
Знайти схожі

4.

Форма документа : Стаття із журналу
Шифр видання :
Автор(и) : Фелештинський Я.П., Деркач К.Д., Сміщук В.В., Дядик О.О., Бекетова Ю.І.
Назва : Лікування інфікованих ран черевної стінки після алопластики гриж живота
Місце публікування : Періопераційна медицина: мультидисциплінарний науково-практичний журнал. - Вінниця: Interdisciplinar Academy of Pain Medicine , 2022. - Т. 5, № 1. - С. 27-33. - ISSN 2616-339X (Шифр ПУ74/2022/5/1). - ISSN 2616-339X
Примітки : Бібліогр. в кінці ст.
MeSH-головна: ПРОТЕЗЫ И ИМПЛАНТАТЫ
ХИРУРГИЧЕСКАЯ РАНЕВАЯ ИНФЕКЦИЯ
ГРЫЖА БРЮШНОЙ СТЕНКИ
Анотація: Актуальність. Інфікована рана черевної стінки після алопластики гриж живота характеризується тим, що дном такої рани є ділянки сітчастого імплантату, які часто не проростають сполучною тканиною, що подовжує терміни лікування, вимагає експлантації сітки та призводить до рецидиву грижі. Мета. Підвищити ефективність лікування інфікованих ран черевної стінки після алогерніопластики. Матеріали і методи. Проаналізовано результати лікування 72 пацієнтів з інфікованими ранами черевної стінки після алогерніопластики. Вік пацієнтів - від 43 до 71 років, середній вік - 57 ± 5,1 років. У пацієнтів І (основної) групи (n = 37) лікування виконувалось за розпрацьованим алгоритмом, з використанням УЗ-кавітації, VAC-терапії та розчину декаметаксину, у пацієнтів ІІ групи (порівняння) (n = 35) - з використанням УЗ-кавітації, VAC-терапії та розчину хлоргексидину біглюконату. Результати. Використання розпрацьованого алгоритму лікування інфікованих ран черевної стінки у пацієнтів І групи, який включає УЗ-кавітацію, VAC-терапію та розчин декаметоксину, сприяє достовірному зниженню кількості мікроорганізмів у рані до lg (2,33 ± 0,51) КУО/мл та lg (1,35 ± 0,49) КУО/мл проти lg (4,01 ± 0,5) КУО/мл та lg (2,93 ± 0,56) КУО/мл у пацієнтів ІІ групи, яким проводилось лікування традиційним методом (p 0,01). Результати морфологічного дослідження країв рани підтверджували ефективніше розростання сполучної тканини у пацієнтів І групи, що сприяло покриттю ділянок сітки грануляціями та загоєнню рани, тоді як у ІІ групі, зокрема у 5 (14,3 %) пацієнтів дно рани з ділянками сіток не проростало сполучною тканиною, виконано експлантацію сітки (р
Знайти схожі

5.

Форма документа : Стаття із журналу
Шифр видання :
Автор(и) : Агоп С., Шаріпова В., Кашибадзе К., Вашадзе Д., Тевдорадзе В., Колосович І.
Назва : Перші дані про результати міжнародного багатоцентрового клінічного дослідження RheoSTAT-CP0691 щодо ефективності та безпеки інфузійного розчину Реосорбілакт у комплексній терапії гнійного перитоніту
Місце публікування : Періопераційна медицина: мультидисциплінарний науково-практичний журнал. - Вінниця: Interdisciplinar Academy of Pain Medicine , 2022. - Т. 5, № 1. - С. 34-46. - ISSN 2616-339X (Шифр ПУ74/2022/5/1). - ISSN 2616-339X
Примітки : Бібліогр. в кінці ст.
MeSH-головна: ПЕРИТОНИТ
РЕГИДРАТАЦИОННАЯ ТЕРАПИЯ
Анотація: Генералізовані форми перитоніту є основним фактором, який призводить до смерті, що не спричинена травмами, в усіх випадках надання невідкладної допомоги, та другою провідною причиною розвитку сепсису у тяжкохворих пацієнтів. Метою цього дослідження було оцінити ефективність і безпеку багатокомпонентного інфузійного розчину Реосорбілакт у терапії пацієнтів з діагнозом гнійного перитоніту. У міжнародному багатоцентровому рандомізованому дослідженні взяв участь 181 пацієнт віком від 18 до 60 років із діагнозом “гнійний перитоніт”. Пацієнти отримували терапію препаратом Реосорбілакт у дозуванні відповідно до інструкції застосування. Первинним показником ефективності терапії розглядалася зміна оцінки за шкалою SOFA на 3-й день терапії. Як вторинні показники розглядалися зміни оцінки за шкалами APACHE II, SAPS II, MODS і MPI, а також зміна маркерів ендогенної інтоксикації на 3-й день терапії. Безпека препарату оцінювалася за допомогою аналізу небажаних явищ (НЯ) та життєво важливих показників через 3 дні терапії. На 3-й день лікування інфузійним розчином Реосорбілакт було зафіксовано статистично значущі зміни оцінки за шкалами SOFA (на 1,80 ± 0,91 бала), MODS (на 1,45 ± 0,76 бала) та MPI (на 1,84 ± 5,03 бала). Крім того, було виявлено статистично значуще покращення маркерів ендогенної інтоксикації (концентрації креатиніну, білірубіну, кількість лейкоцитів, рівень С-реактивного білка, співвідношення нейтрофілів і лімфоцитів) на 3-й день лікування. Більшість НЯ (98,99 %) були легкими. Жодне з НЯ не було пов’язане з досліджуваним препаратом і не призвело до вибування пацієнта з дослідження. Згідно з отриманими результатами, Реосорбілакт є ефективним і безпечним препаратом для лікування пацієнтів з гнійним перитонітом. Дослідження RheoSTAT-CP0691 обґрунтовує доцільність включення препарату Реосорбілакт у рутинні алгоритми лікування пацієнтів з гнійним перитонітом.
Знайти схожі

6.

Форма документа : Стаття із журналу
Шифр видання :
Автор(и) : Савицький І.В., Циповяз С.В., Защук Р.Г., Ленік Р.Г., Знамеровський С.Г.
Назва : Дослідження динаміки ендотеліну-1 в патогенезі експериментального перитоніту та під впливом різних способів корекції
Місце публікування : Періопераційна медицина: мультидисциплінарний науково-практичний журнал. - Вінниця: Interdisciplinar Academy of Pain Medicine , 2022. - Т. 5, № 1. - С. 49-53. - ISSN 2616-339X (Шифр ПУ74/2022/5/1). - ISSN 2616-339X
Примітки : Бібліогр. в кінці ст.
MeSH-головна: ПЕРИТОНИТ
ЭНДОТЕЛИН-1
Анотація: Актуальність. На даний час одним з найважчих ускладнень гострих запальних захворювань органів черевної порожнини є перитоніт. Мета. Дослідження розвитку ендотеліальної дисфункції при експериментальному перитоніті та порівняння її корекції за допомогою розчину декаметоксину, аміногуадину та L-аргініну. Матеріали і методи. Дослідження проведено на 260 білих щурах репродуктивного віку (3 місяці), маса тварин - 180-220 г. Тварини були розподілені на 4 групи. Каловий перитоніт моделювали шляхом уведення 10 % калової суспензії в дозі 0,5 мл на 100 г ваги тварини до черевної порожнини лабораторних тварин пункційним методом. Результати. Виявлено патологічне підвищення показника вазоконстрикції, викликане експериментальним перитонітом. Встановлено, що використання розчину, який складається з декаметоксину (10 мг/50 мл розчину) і натрію гіалуронату, є ефективним способом санації та основою для подальшої корекції ускладнень експериментального калового перитоніту. Використання аміногуадину у поєднанні з санацією черевної порожнини розчином декаметоксину проявило позитивний вплив на зниження рівня ендотеліну-1 в умовах змодельованого перитоніту. Поєднання донатора оксиду азоту з розчином декаметоксину та натрію гіалуронату виявилось ефективнішим порівняно з залученням інгібітора індуцибельної синтази оксиду азоту. Висновки. Враховуючи вплив ендогенної інтоксикації на підвищення маркера вазоконстрикції, можна стверджувати, що одним із першочергових факторів нормалізації рівня ендотеліну-1 є вибір ефективного способу санації черевної порожнини, що обґрунтовує вибір розчину декаметоксину (10 мг/50 мл розчину), в умовах нашого дослідження.
Знайти схожі

 
© Міжнародна Асоціація користувачів і розробників електронних бібліотек і нових інформаційних технологій
(Асоціація ЕБНІТ)