Бібліотека БДМУ

Головна

Спрощенний режим

Опис

Бази даних

Періодичні видання - результати пошуку

Вид пошуку

К Н И Г И

Періодичні видання

Дисертації та автореферати

Фонд рідкісних видань

Електронна Навчальна література

Публікації засновників кафедр БДМУ

Нововведення у сфері охорони здоров'я

Календар пам'ятних дат

Доступ до повнотекстових книг Springer Nature (через IP-адреси БДМУ)

Зона пошуку

Формат представлення знайдених документів:
повний	інформаційний	короткий

Відсортувати знайдені документи за:
автором	назвою	роком видання	типом документа

Пошуковий запит: <.>II=ПУ3/2019/2<.>

Загальна кiлькiсть документiв : 15
Показанi документи с 1 за 15

Аналіз даних комплексного пренатального обстеження при гастрошизисі у плода [Текст] / Г. О. Гребініченко [та ін.] // Перинатологія та педіатрія. - 2019. - № 2. - С. 7-12. - Бібліогр. в кінці ст.
MeSH-головна:
ГАСТРОШИЗИС (диагностика, патофизиология, ультрасонография)
ВРОЖДЕННЫЕ, НАСЛЕДСТВЕННЫЕ И НОВОРОЖДЕННЫХ БОЛЕЗНИ И АНОМАЛИИ (диагностика, ультрасонография)
КАРИОТИП
УЛЬТРАСОНОГРАФИЯ (использование)
ЦИТОГЕНЕТИЧЕСКИЙ АНАЛИЗ (использование)
ЖЕНЩИНЫ БЕРЕМЕННЫЕ
Анотація: Мета - проаналізувати результати комплексного пренатального обстеження вагітних жінок групи високого ризику при гастрошизисі у плода. Пацієнти та методи. Проведено ретроспективний аналіз даних ультразвукових та цитогенетичних досліджень 152 плодів із гастрошизисом у відділенні медицини плода за 2007-2018 рр. Результати. Середній вік вагітних дорівнював 22,6±4,35 року (діапазон - 15-35 років), 73,68% жінок належали до вікової групи до 25 років. Середній термін первинного звернення вагітних жінок із гастрошизисом у плода до відділення медицини плода становив 23,8±7,0 тиж., частка пацієнтів, що вперше звернулися до 22 тиж. вагітності, дорівнювала 53,3%. Ізольований гастрошизис, без вад розвитку інших систем і органів, діагностувався у 87,5% плодів. Супутня патологія відмічалася у 12,5% випадків: вади розвитку серця, сечостатевої системи, кісткової-м'язової системи, шлунково-кишкового тракту, розщеплення верхньої губи і щелепи, пахова грижа. Каріотип плода визначався у 83 (54,6%) випадках. Затримка росту спостерігалася у 40,1% плодів із гастрошизисом, багатоводдя - у 8,6%, маловоддя - у 18,4%. Антенатальна загибель плода діагностувалася в 3 (1,97%) випадках у ІІ триместрі. Висновки. Середній термін первинного звернення пацієнток із гастрошизисом у плода є незадовільним для своєчасного повного обстеження, спостереження в динаміці та визначення плану ведення вагітності. Найбільш поширеним ускладненням у плодів із гастрошизисом є затримка росту та маловоддя. Частота супутньої структурної патології плодів із гастрошизисом є низькою, при цьому можлива більш пізня маніфестація вад розвитку.

Дод.точки доступу:
Гребініченко, Г. О.; Гордієнко, І. Ю.; Тарапурова, О. М.; Величко, А. В.; Нікітчина, Т. В.; Носко, А. О.
Экземпляры: всего 1 : чит.зал періодичних видань, рук.,кат. (1 экз.)
Свободны: всего 1 : чит.зал періодичних видань, рук.,кат. (1 экз.)
Знайти схожі

Роль ендотеліальної дисфункції в генезі прееклампсії та шляхи профілактики її виникнення в наступній вагітності [Текст] / Ю. В. Давидова [та ін.] // Перинатологія та педіатрія. - 2019. - № 2. - С. 13-18. - Бібліогр. в кінці ст.
Рубрики: Тивортин аспарат
MeSH-головна:
ПРЕЭКЛАМПСИЯ (лекарственная терапия, патофизиология, профилактика и контроль)
АРГИНИН (терапевтическое применение)
ЖЕНЩИНЫ БЕРЕМЕННЫЕ
Анотація: Мета - вивчити ефективність профілактики розвитку тяжкої прееклампсії при запланованій вагітності шляхом корекції ендотеліальної дисфункції із застосуванням L-аргініну преконцепційно та у І триместрі вагітності в жінок із тяжкою прееклампсією в анамнезі. Пацієнти та методи. Вивчено ефективність корекції ендотеліальної дисфункції, вплив цієї корекції на профілактику виникнення прееклампсії та зменшення ураження органів-мішеней, зокрема, вираженої гіпертензії (застосування двокомпонентної гіпотензивної терапії). Використано препарат Тівортін аспартат (виробництва «Юрія-Фарм») преконцепційно та в період ранньої гестації в жінок із тяжкою прееклампсією під час попередньої вагітності. Жінок розподілено на дві групи: перша (І) - 9 жінок, розроджених у 28-32 тижні попередньої вагітності; друга (ІІ) - 18 жінок, розроджених у 32-34 тижні попередньої вагітності. Враховуючи, що ризик виникнення повторної прееклампсії в першій групі жінок становить 50%, а в другій - 25%, абсолютно обґрунтованою є корекція ендотеліальної дисфункції шляхом застосування L-аргініну для профілактики прееклампсії. Жінки отримували преконцепційно (за 3 місяці до теперішньої вагітності) та в ранні терміни гестації (до 12 тижнів) препарат Тівортін аспартат (виробництва «Юрія-Фарм») перорально по 5 г (2,85 L-аргініну) на добу. Ефективність терапії оцінено за кількістю клітин-попередників ендотеліоцитів та акушерськими наслідками цієї вагітності. Профілактику прееклампсії у ІІ та ІІІ триместрах вагітності проведено відповідно до вимог діючих клінічних рекомендацій. Результати. Досягнення контролю над артеріальною гіпертензією в результаті поєднання базової гіпотензивної терапії з ефективною терапією препаратом Тівортін аспартат (виробництва «Юрія-Фарм») сприяє зниженню частоти виникнення акушерських ускладнень (ятрогенних передчасних пологів, відшарування плаценти). Зниження частоти гіпертензивних ускладнень доведене тривалістю гестації в терміні понад 37 тижнів у 77,7% жінок І групи та у 94,4% жінок ІІ групи, а також зменшенням уживання кількості двох груп гіпотензивних препаратів для отримання контролю над гіпертензією. Це вказує на ефективність контролю над гіпертензією одним препаратом і дає змогу уникнути поліпрагмазії. Належна корекція ендотеліальної дисфункції препаратом Тівортін аспартат (виробництва «Юрія-Фарм») сприяє адекватному збільшенню клітин-попередників ендотеліоцитів, що, своєю чергою, оптимізує ендотеліальну функцію в жінок із прееклампсією в анамнезі та високим ризиком її повторення і на сьогодні є надійним маркером ефективності корекції. Висновки. Неінвазивний характер застосування препарату Тівортін аспартат (перорально), зручність у застосуванні, висока ефективність у вагітних, високий профіль безпеки дають змогу рекомендувати зазначену схему терапії для корекції ендотеліальної дисфункції в жінок групи високого ризику виникнення прееклампсії.

Дод.точки доступу:
Давидова, Ю. В.; Лиманська, А. Ю.; Огородник, А. О.; Бутенко, Л. П.
Экземпляры: всего 1 : чит.зал періодичних видань, рук.,кат. (1 экз.)
Свободны: всего 1 : чит.зал періодичних видань, рук.,кат. (1 экз.)
Знайти схожі

Особливості перебігу пологів та стан новонароджених у жінок із безплідністю ендокринного і запального генезу в анамнезі залежно від способу запліднення [Текст] / Л. Є. Туманова [та ін.] // Перинатологія та педіатрія. - 2019. - № 2. - С. 19-26. - Бібліогр. в кінці ст.
MeSH-головна:
БЕСПЛОДИЕ ЖЕНСКОЕ (патофизиология, этиология)
РЕПРОДУКТИВНЫЕ МЕТОДЫ ВСПОМОГАТЕЛЬНЫЕ (использование)
РОДОРАЗРЕШЕНИЯ ПРОЦЕСС
РОДОВ ОСЛОЖНЕНИЯ (патофизиология)
РЕТРОСПЕКТИВНЫЕ ИССЛЕДОВАНИЯ
Анотація: Мета - вивчити особливості перебігу пологів та стан новонароджених у жінок із безплідністю ендокринного і запального ґенезу в анамнезі залежно від способу запліднення. Пацієнти та методи. Вивчення перебігу пологів проведено в трьох групах (шести підгрупах): І група - вагітні, які мали в анамнезі ендокринну безплідність: Іа - 50 пацієнток після ДРТ (ЕКЗ), Іб - 50 пацієнток, які завагітніли самостійно після консервативного та хірургічного лікування безплідності, але без ДРТ; ІІ група - вагітні, які мали в анамнезі безплідність запального ґенезу: ІІа - 100 пацієнток після ДРТ(ЕКЗ), ІІб - 100 пацієнток, які завагітніли самостійно після консервативного та хірургічного лікування безплідності, але без ДРТ; ІІІ група - вагітні, які мали в анамнезі поєднану безплідність, запального ґенезу з ендокринним, ІІІа - 30 пацієнток після ДРТ(ЕКЗ), ІІІб - 30 пацієнток, які завагітніли самостійно після консервативного та хірургічного лікування безплідності, але без ДРТ. Результати. Аналіз термінів настання пологів у жінок обстежених груп показав, що кожна четверта вагітність у І групі та кожна третя в ІІІ групі закінчилася передчасними пологами незалежно від методу запліднення. Це свідчить про вагомий вплив як ендокринного, так і запального фактора в анамнезі безплідності на невиношування вагітності. У всіх групах обстежених жінок частка оперативних пологів була високою: 50-70% - у І групі, 60-70% - у ІІ групі, 67-83% - у ІІІ групі. Це пояснюється і тривалим обтяженим акушерсько-гінекологічним анамнезом, і значним відсотком багатоплідних вагітностей, як після ДРТ, так і після призначення препаратів для стимуляції овуляції в жінок з ендокринною і поєднаною безплідністю в анамнезі. Звертає на себе увагу і те, що на метод розродження більше впливав метод запліднення, а не фактор безпліддя. Післяпологові ускладнення в жінок із різними формами безплідності в анамнезі також були частими. Так, анемія після пологів зустрічалася в кожної третьої жінки ІІІ групи, кожної четвертої - ІІ групи, кожної п'ятої - І групи. Запальні післяпологові ускладнення (пієлонефрит, субінволюція матки, лохіометра, ендометрит) частіше відмічалися в породіль ІІ і ІІІ груп, які мали в анамнезі перенесені генітальні інфекції. Висновки. Таким чином, перебіг пологів та стан новонароджених у жінок із безплідністю різного генезу в анамнезі супроводжується високою частотою акушерських ускладнень (передчасних пологів, передчасного виливу навколоплідних вод, слабкості пологової діяльності, оперативного розродження, народження дітей із малою масою тіла, післяпологових ускладненнями), що залежать не тільки від фактора безплідності, але й від методу запліднення.

Дод.точки доступу:
Туманова, Л. Є.; Коломієць, О. В.; Рябенко, О. П.; Молчанова, О. О.
Экземпляры: всего 1 : чит.зал періодичних видань, рук.,кат. (1 экз.)
Свободны: всего 1 : чит.зал періодичних видань, рук.,кат. (1 экз.)
Знайти схожі

    Оцінювання впливу комплексної терапії загрози передчасних пологів на особливості стресорезистентності вагітних, акушерські та перинатальні наслідки розродження [Текст] / Ю. Я. Круть [та ін.] // Перинатологія та педіатрія. - 2019. - № 2. - С. 27-31. - Бібліогр. в кінці ст.
Рубрики: Прогестрон
   Далмаксин
MeSH-головна:
БЕРЕМЕННОСТИ ОСЛОЖНЕНИЯ (патофизиология, профилактика и контроль)
РОДЫ ПРЕЖДЕВРЕМЕННЫЕ (29-38 НЕДЕЛЬ) (профилактика и контроль)
Анотація: Однією з важливих проблем збереження репродуктивного потенціалу є попередження невиношування вагітності, що потребує детального вивчення для профілактики самовільних викиднів, передчасних пологів і народження маловагових дітей. Мета - оцінити вплив комплексного лікування вагітних із загрозою передчасних пологів на стресорезистентність їхнього організму, акушерські та перинатальні наслідки розродження. Пацієнти та методи. Обстежено 85 вагітних у терміні 22-34 тижні. Основну групу становили 43 жінки із загрозою передчасних пологів, які отримували прогестерон натуральний мiкронiзований та супозиторії Далмаксін (тіотриазолін). Ведення 42 вагітних групи порівняння (жінки із загрозою передчасних пологів) забезпечено згідно із наказом МОЗ України від 03.11.2008 р. № 624. Вагітним груп дослідження проведено комплексне психологічне обстеження, оцінку рівня інсуліну та кортизолу в сироватці крові методом імуноферментного аналізу. Результати. Аналіз динаміки рівня тривожності через 7 та 10 діб лікування жінок із груп дослідження виявив зниження рівня ситуативної тривожності, що є маркером емоційної реакції на стресову ситуацію. Однак надалі статистично значуще зниження відмічалося через 2 тижні лікування лише в основній групі (p0,05). Середні рівні сироваткового кортизолу не мали статистично достовірної (p0,05) різниці в динаміці лікування. При цьому середній рівень інсуліну становив 15,9 мкМЕ/мл, а за тиждень лікування статистично достовірно зріс до 34,7 мкМЕ/мл (p0,05). Серед вагітних групи порівняння таких змін не було. У вагітних основної групи в динаміці лікування підвищився інсулін/кортизоловий індекс з 0,027 у.о. до 0,066 у.о. Характерне зростання відмічалося у групі порівняння (0,027 у.о. і 0,033 у.о. відповідно), проте незначно. Аналіз акушерських і перинатальних наслідків розродження засвідчив, що частота передчасних пологів становила 23,8% у групі порівняння і значно перевищувала показник основної групи (14,0%). Показник перинатальної захворюваності у групі порівняння становив 40,5% і був статистично достовірно (p0,05) вищим порівняно з основною групою (14,0%). Висновки. За результатами дослідження встановлено позитивний вплив запропонованого комплексного лікування вагітних із загрозою передчасних пологів на гормональний баланс. А це, своєю чергою, підвищує стресорезистентність організму вагітних. Застосування комплексу препаратів прогестерон натуральний мiкронiзований та супозиторіїв Далмаксін у вагітних із загрозою передчасних пологів сприяє зниженню її частоти (14,0% проти 23,8%), а також позитивно впливає на показник перинатальної патології (14,0% проти 40,5%), що дає підстави рекомендувати запропоновану схему.

Дод.точки доступу:
Круть, Ю. Я.; Шевченко, А. О.; Сюсюка, В. Г.; Бєленічев, І. Ф.
Экземпляры: всего 1 : чит.зал періодичних видань, рук.,кат. (1 экз.)
Свободны: всего 1 : чит.зал періодичних видань, рук.,кат. (1 экз.)
Знайти схожі

Абатуров, О. Є.
Прогнозування хронічного перебігу пієлонефриту у дітей [Текст] / О. Є. Абатуров, Л. І. Вакуленко // Перинатологія та педіатрія. - 2019. - № 2. - С. 32-37. - Бібліогр. в кінці ст.
MeSH-головна:
ПИЕЛОНЕФРИТ (патофизиология)
ПОЧЕК БОЛЕЗНИ (патофизиология)
ФАКТОРЫ РИСКА
ПРОГНОЗ
ДЕТИ
Анотація: Актуальність. Визначення факторів, що спричиняють формування і прогресування хронічного пієлонефриту (ХПН) в дітей, забезпечує своєчасне проведення відповідних лікувальних та профілактичних заходів, які дають змогу уповільнити прогресування хронічної хвороби нирок і поліпшити прогноз захворювання. Мета - визначити прогностичні фактори розвитку ХПН у дітей для проведення ранньої діагностики та своєчасного лікування. Пацієнти та методи. Проаналізовано 176 випадків ХПН у дітей віком від 1 до 18 років. Групу порівняння становили 74 дитини з гострим пієлонефритом, які одужали. Для виявлення провідних прогностичних факторів ризику розвитку ХПН у дітей та визначення найбільш інформативних показників застосовано теорему Баєса і послідовний (секвенційний) аналіз Вальда з оцінкою інформативності ознак за розрахованою мірою Кульбака (І). Інформативною вважали ознаку з коефіцієнтом І більше 0,5. Результати. Високу прогностичну інформативність для розвитку ХПН у дітей мають 11 клініко-лабораторних факторів ризику: аномалії розвитку сечової системи, порушення уродинаміки (міхурово-сечовідний рефлюкс), затяжний перебіг першого епізоду пієлонефриту або рецидив протягом 3 місяців; наявність більше 5 стигм дизембріогенезу; урогенітальний мікоплазмоз у дівчаток; артеріальна гіпертензія; нормохромна анемія в дебюті захворювання; нейрогенний сечовий міхур / енурез; оксалатна дисметаболічна нефропатія з екскрецією оксалату кальцію більше 1,5 мг/кг/добу; гідронефроз; супутні хронічні вогнища інфекції. Для найбільш інформативних прогностичних ознак ХПН розраховано діагностичні коефіцієнти, підсумовуючи які накопичують діагностичну інформацію. Підставляючи отримані під час обстеження хворого діагностичні симптоми в таблицю, розраховують суму відповідних їм діагностичних коефіцієнтів. При сумі діагностичних коефіцієнтів (+13) прогнозують імовірний розвиток ХПН із вірогідністю помилки 5% (p0,05); при сумі діагностичних коефіцієнтів (+20) імовірність прогнозу становить 99% (p0,01), при сумі діагностичних коефіцієнтів менше (+13) і більше (-13) роблять висновок про недостатність інформації для прийняття рішення про ймовірний розвиток ХПН із заданим рівнем помилки (негативну відповідь). Висновки. Розроблена прогностична таблиця може бути використана для визначення ймовірності розвитку ХПН у дітей віком від 1 до 18 років.

Дод.точки доступу:
Вакуленко, Л. І.
Экземпляры: всего 1 : чит.зал періодичних видань, рук.,кат. (1 экз.)
Свободны: всего 1 : чит.зал періодичних видань, рук.,кат. (1 экз.)
Знайти схожі

Поліморфізм гена ADRB2 як чинник спадкової схильності до розвитку бронхіальної астми та відповіді на терапію сальбутамолом [Текст] / Л. А. Лівшиць [та ін.] // Перинатологія та педіатрія. - 2019. - № 2. - С. 38-45. - Бібліогр. в кінці ст.
MeSH-головна:
АСТМА БРОНХИАЛЬНАЯ (генетика, лекарственная терапия)
ПОЛИМОРФИЗМ ГЕНЕТИЧЕСКИЙ
САЛЬБУТАМОЛ (терапевтическое применение)
ДЕТИ
Анотація: Мета - дослідити асоціацію поліморфізму C79G гена АDRB2 із ризиком розвитку бронхіальної астми (БА) у дітей, що мешкали в різних умовах забруднення навколишнього середовища, а також змоделювати 3D структури ізоформ білка β2-адренорецептора, що кодуються поліморфними варіантами гена АDRB2 (A46G, C79G, та C491T) in silico, для передбачення структурно-функціональних властивостей, які можуть впливати на взаємодію із сальбутамолом. Пацієнти та методи. Обстежено 114 дітей віком від 3 до 18 років із БА середньої тяжкості, контрольованого перебігу, які методом рандомізації були розподілені на дві групи: групу І (діти з умовно чистого регіону Києва та Київської області) та групу ІІ (діти з екологічно забрудненого регіону). До групи контролю увійшли 86 неспоріднених здорових дорослих із різних регіонів України. Поліморфний варіант гена АDRB2 (C79G) досліджено методом алельспецифічної полімеразної ланцюгової реакції. Комп'ютерне моделювання за гомологією 3D структури білка β2-адренорецептора проведено з використанням вебсерверів SWISS-MODEL та I-TASSER, молекулярний докінг здійснено за допомогою програми Auto Dock Vina. Результати. Встановлено, що частота носіїв поліморфної алелі 79G гена ADRB2 є статистично вірогідно вищою (p0,05) у групі обстеження ІI (69,4%) порівняно з частотою (55,8%) у контрольній групі. За результатами аналізу змодельованої просторової структури білка ADRB2, заміни p.16ArgGly та p.27GlnGlu знаходяться в N-кінцевій послідовності і можуть впливати на взаємодію з білками-партнерами, у свою чергу, амінокислотна заміна p.164ThrIle локалізована поблизу сайту зв'язування з лігандами і може знижувати афінність сальбутамолу до відповідного мутантного рецептора. Висновки. Поліморфний варіант 79G гена ADRB2 можна розглядати як фактор спадкової схильності розвитку БА в умовах антропогенного навантаження навколишнього середовища. Мононуклеотидну заміну 491CT гена ADRB2 можна розглядати як фармакогенетичний маркер поганої відповіді пацієнта на лікування сальбутамолом.

Дод.точки доступу:
Лівшиць, Л. А.; Татарський, П. Ф.; Городна, О. В.; Маяковська, А. В.; Волинець, Г. П.; Чумаченко, Н. Г.; Уманець, Т. Р.; Лапшин, В. Ф.; Антипкін, Ю. Г.
Экземпляры: всего 1 : чит.зал періодичних видань, рук.,кат. (1 экз.)
Свободны: всего 1 : чит.зал періодичних видань, рук.,кат. (1 экз.)
Знайти схожі

Абатуров, О. Є.
Алгоритм диференційованого вибору лікарських засобів при терапії гострого простого бронхіту у дітей [Текст] / О. Є. Абатуров, І. Л. Височина, Н. М. Токарєва // Перинатологія та педіатрія. - 2019. - № 2. - С. 46-50. - Бібліогр. в кінці ст.
MeSH-головна:
БРОНХИТ (лекарственная терапия)
АЛГОРИТМЫ
ДЕТИ
Анотація: Мета - розробити алгоритм диференційованого вибору лікарських засобів для терапії гострого простого бронхіту (ГПБ) у дітей на стаціонарному етапі надання медичної допомоги та вивчити ефективність зазначеного алгоритму. Пацієнти та методи. На основі кореляційного аналізу та послідовного аналізу Вальда розроблено алгоритм диференційованого вибору лікарських засобів (рекомбінантний інтерферон альфа-2β; пробіотичні бактерії Bacillussubtilis; бактеріальні лізати ОМ-85; екстракт листя плюща звичайного) для терапії дітей з ГПБ. Результати. Диференційоване призначення лікарських засобів при ГПБ у дітей сприяло швидшому нівелюванню розвитку катарального і запального синдромів, відновленню показників неспецифічного імунітету. За результатами впровадження в практичну ланку охорони здоров'я алгоритму дій лікаря за необхідності підсилення стандартної терапії ГПБ у дітей, ефективність використання та вірогідність отримання кінцевого результату становила 75-86%. Висновки. Особливості роботи системи неспецифічного захисту респіраторного тракту в дітей віком від 1 до 6 років із ГПБ, їх клініко-анамнестичні характеристики та динаміка перебігу ГПБ за шкалою тяжкості проявів захворювання (BSS) обґрунтовують необхідність підсилення стандартної терапії ГПБ в умовах стаціонарного лікування. Патогенетично обґрунтовано можливість введення препаратів рекомбінантних інтерферонів, пробіотиків, бактеріальних лізатів та екстракту листя плюща в дітей віком від 1 до 6 років із ГПБ, для відновлення показників неспецифічного імунітету, на основі доведеної їх клініко-імунологічної ефективності та впливу на основні клінічні ознаки ГПБ за шкалою BSS.

Дод.точки доступу:
Височина, І. Л.; Токарєва, Н. М.
Экземпляры: всего 1 : чит.зал періодичних видань, рук.,кат. (1 экз.)
Свободны: всего 1 : чит.зал періодичних видань, рук.,кат. (1 экз.)
Знайти схожі

Thomas, L.
За належної медичної допомоги жінки з системним червоним вовчаком можуть нормально виношувати вагітність [Текст] / L. Thomas // Перинатологія та педіатрія. - 2019. - № 2. - С. 51
MeSH-головна:
ВОЛЧАНКА КРАСНАЯ СИСТЕМНАЯ (патофизиология)
РЕПРОДУКТИВНОЕ ЗДОРОВЬЕ
ЖЕНЩИНЫ БЕРЕМЕННЫЕ

Экземпляры: всего 1 : чит.зал періодичних видань, рук.,кат. (1 экз.)
Свободны: всего 1 : чит.зал періодичних видань, рук.,кат. (1 экз.)
Знайти схожі

Shrourou, A.
Більшість жінок задоволені генетичним тестуванням перед екстракорпоральним заплідненням [Текст] / A. Shrourou // Перинатологія та педіатрія. - 2019. - № 2. - С. 52-53
MeSH-головна:
РЕПРОДУКТИВНЫЕ МЕТОДЫ ВСПОМОГАТЕЛЬНЫЕ (использование)
ГЕНЕТИЧЕСКОЕ ТЕСТИРОВАНИЕ (использование, методы)

Экземпляры: всего 1 : чит.зал періодичних видань, рук.,кат. (1 экз.)
Свободны: всего 1 : чит.зал періодичних видань, рук.,кат. (1 экз.)
Знайти схожі

10.

Shrourou, A.
Новий підхід використовує магнітні кульки для лікування гестозу [Текст] / A. Shrourou // Перинатологія та педіатрія. - 2019. - № 2. - С. 53
MeSH-головна:
ПРЕЭКЛАМПСИЯ (лекарственная терапия)
АНГИОГЕНЕЗ-ИНДУЦИРУЮЩИЕ СРЕДСТВА (анализ, кровь)

Экземпляры: всего 1 : чит.зал періодичних видань, рук.,кат. (1 экз.)
Свободны: всего 1 : чит.зал періодичних видань, рук.,кат. (1 экз.)
Знайти схожі

11.

Іщенко, Г. І.
Динаміка оперативного розродження в сучасному акушерстві (огляд літератури) [Текст] / Г. І. Іщенко, Н. К. Деменіна // Перинатологія та педіатрія. - 2019. - № 2. - С. 54-57. - Бібліогр. в кінці ст.
MeSH-головна:
КЕСАРЕВО СЕЧЕНИЕ (использование)
ПОСЛЕОПЕРАЦИОННЫЕ ОСЛОЖНЕНИЯ (патофизиология)
ФАКТОРЫ РИСКА
ОБЗОР ЛИТЕРАТУРЫ КАК ТЕМА
Анотація: Кесарів розтин - хірургічна процедура, яка може призвести до численних ускладнень як з боку матері, так і дитини. ВООЗ вважає, що коефіцієнт кесаревого розтину на рівні 5-15% є оптимальним для цілеспрямованого виконання кесарева розтину за медичної необхідності. Останніми роками частота кесаревого розтину у світі зростає, як у розвинених, так і в країнах, що розвиваються (з 16 млн, або 12,1% усіх пологів, у 2000 р. до 29,7 млн, або 21,1% усіх пологів, у 2015 р.). Причини цього зростання різноманітні. Раніше це робилося для здоров'я матері, але зараз відіграє важливу роль плід. У статті проведено систематичний огляд літератури для визначення частоти та материнських ускладнень, пов'язаних із кесаревим розтином, без медичного показання порівняно з вагінальним розродженням. Кесарів розтин належить до складних оперативних втручань із високою частотою інтра- і післяопераційних ускладнень. Ризик ускладнень у матері під час абдомінального розродження зростає у понад 10 разів, а ризик материнської смертності - у 5 разів. Серед післяопераційних ускладнень найчастіше зустрічаються ендометрит, нагноєння післяопераційного шва, інфільтрати параметрію, інфільтрати передміхурової клітковини, гематоми різної локалізації, провисання лігатур, а також перитоніт, сепсис. Інфекційні ускладнення у світі входять до числа перших 5 причин материнської захворюваності та смертності. Післяпологовий період після кесаревого розтину характеризується розвитком больового синдрому, прояви якого значно погіршують загальне самопочуття, рухову активність та якість життя пацієнток. Першочерговим завданням акушерства є вдосконалення методів зменшення частоти кесаревого розтину з урахуванням абсолютних показань до оперативного розродження.

Дод.точки доступу:
Деменіна, Н. К.
Экземпляры: всего 1 : чит.зал періодичних видань, рук.,кат. (1 экз.)
Свободны: всего 1 : чит.зал періодичних видань, рук.,кат. (1 экз.)
Знайти схожі

12.

Мітохондріальні захворювання, викликані мутаціями гена POLG: проблеми диференційної діагностики [Текст] / Ю. Г. Антипкін [та ін.] // Перинатологія та педіатрія. - 2019. - № 2. - С. 58-66. - Бібліогр. в кінці ст.
MeSH-головна:
МИТОХОНДРИАЛЬНЫЕ БОЛЕЗНИ (генетика, диагностика)
ДИАГНОСТИКА ДИФФЕРЕНЦИАЛЬНАЯ
ДИАГНОСТИКИ МОЛЕКУЛЯРНОЙ МЕТОДЫ (использование)
ПАТОЛОГИЧЕСКИЕ СОСТОЯНИЯ, ПРИЗНАКИ БОЛЕЗНЕЙ И СИМПТОМЫ
Анотація: Наведено огляд сучасних даних літератури стосовно мітохондріальних захворювань, пов'язаних із мутаціями гена POLG. Захворювання цієї групи мають різноманітні та неспецифічні клінічні прояви, що ускладнює їх діагностику. Такі захворювання можуть розвиватися внаслідок мутацій у власному ДНК мітохондрій або ядерних генах клітини, мають схожі клінічні прояви, однак різняться за тяжкістю перебігу та прогнозом. Дебют цих захворювань може відбуватися у віковому діапазоні від раннього дитинства до дорослого віку. Нами систематизовано сучасні уявлення про етіологію, патогенез, клініко-діагностичну характеристику та напрями лікування мітохондріальних захворювань. Наведено клінічне спостереження з власного досвіду діагностики мітохондріальної нейрогастроінтестинальної енцефалопатії, що є нетиповим проявом мутацій даного гену, проте має місце в рідкісних випадках. У наведеному нами клінічному випадку, незважаючи на підвищення трансаміназ у пацієнта в анамнезі, у подальшому не виявлялося ураження печінки, характерне для синдрому Альперса. Також у дитини не розвинулися катастрофічні резистентні до терапії епілептичні припадки, проте відмічався порівняно м'який перебіг епілептичної енцефалопатії. Натомість, у клініці домінувало рецидивне блювання, втрата ваги, відмова від вживання їжі та ознаки дисфункції шлунково-кишкового тракту за даними інструментальних обстежень. Вирішальне значення для встановлення діагнозу в цьому випадку мало молекулярно-генетичне дослідження. На нашу думку, лікарі педіатричного профілю мають проявляти певну настороженість та своєчасно спрямовувати до дитячого невролога дітей з підозрою на мітохондріальні захворювання. З огляду на трагічний прогноз деяких захворювань цієї групи, помилки у встановленні діагнозу неприпустимі. Точний діагноз має бути встановлений якнайраніше. На сьогоднішній це можливо лише за допомогою нейрорадіологічних і молекулярно-генетичних методів.

Дод.точки доступу:
Антипкін, Ю. Г.; Кирилова, Л. Г.; Мірошников, О. О.; Юзва, О. О.; Ткачук, Л. І.
Экземпляры: всего 1 : чит.зал періодичних видань, рук.,кат. (1 экз.)
Свободны: всего 1 : чит.зал періодичних видань, рук.,кат. (1 экз.)
Знайти схожі

13.

Рідкісний випадок асоціації гіпоплазії м’язів і наскрізного дефекту діафрагми у 5-місячної дитини з природженою діафрагмальною грижею [Текст] / О. К. Слєпов [та ін.] // Перинатологія та педіатрія. - 2019. - № 2. - С. 67-71. - Бібліогр. в кінці ст.
MeSH-головна:
ГРЫЖА ДИАФРАГМАЛЬНАЯ ВРОЖДЕННАЯ (диагностика, осложнения, патофизиология, хирургия)
ЛАПАРОТОМИЯ (использование, методы)
ОПИСАНИЕ СЛУЧАЕВ
ДЕТИ
Анотація: Пізно діагностована природжена діафрагмальна грижа - рідкісна наднебезпечна вада розвитку в дітей та дорослих, при якій велика поліморфність клінічних ознак створює ризик діагностичних та лікувальних помилок, як на догоспітальному етапі, так і в умовах спеціалізованих центрів. Наведено клінічний випадок хірургічного лікування дитини з природженою вадою розвитку - пізно діагностованою лівобічною діафрагмальною грижею, з унікальними анатомічними особливостями грижового мішка, який представлений евентрованою діафрагмою, з наскрізним дефектом на верхівці. Проведено оперативне лікування: лапаротомію, низведення грижового вмісту, видалення гіпоплазованої ділянки діафрагми та її пластику місцевими тканинами. Результат хірургічної корекції наведеної вади розвитку - позитивний. Описаний клінічний випадок є унікальним, оскільки не підпадає під жодну з класифікацій та об'єднує одночасно і евентерацію діафрагми і її наскрізний дефект. Цей випадок є прикладом пізно діагностованої діафрагмальної грижі з нехарактерними клінічними проявами. Правильний алгоритм діагностики та лікування дав змогу ефективно та оперативно провести корекцію життєво небезпечної природженої діагностованої діафрагмальної грижі у грудної дитини та врятувати життя. Описана природжена вада розвитку є рідкісною, тому має наукову і практичну значущість для дитячих хірургів, реаніматологів, неонатологів та інших спеціалістів.

Дод.точки доступу:
Слєпов, О. К.; Пономаренко, О. П.; Мигур, М. Ю.; Гладишко, О. П.
Экземпляры: всего 1 : чит.зал періодичних видань, рук.,кат. (1 экз.)
Свободны: всего 1 : чит.зал періодичних видань, рук.,кат. (1 экз.)
Знайти схожі

14.

Mental Health Care in the Perinatal Period [Текст] // Перинатологія та педіатрія. - 2019. - № 2. - С. 72-84
MeSH-головна:
ЖЕНЩИНЫ БЕРЕМЕННЫЕ (психология)
ПСИХИЧЕСКОЕ ЗДОРОВЬЕ
КЛИНИЧЕСКИЕ ПРОТОКОЛЫ

Экземпляры: всего 1 : чит.зал періодичних видань, рук.,кат. (1 экз.)
Свободны: всего 1 : чит.зал періодичних видань, рук.,кат. (1 экз.)
Знайти схожі

15.

Pre-pregnancy Counselling [Текст] // Перинатологія та педіатрія. - 2019. - № 2. - С. 85-91
MeSH-головна:
КОНСУЛЬТАТИВНАЯ ПОМОЩЬ (использование, организация и управление)
БЕРЕМЕННОСТЬ (психология)
КЛИНИЧЕСКИЕ ПРОТОКОЛЫ

Экземпляры: всего 1 : чит.зал періодичних видань, рук.,кат. (1 экз.)
Свободны: всего 1 : чит.зал періодичних видань, рук.,кат. (1 экз.)
Знайти схожі

© Міжнародна Асоціація користувачів і розробників електронних бібліотек і нових інформаційних технологій
(Асоціація ЕБНІТ)