Бібліотека БДМУ

Головна

Спрощенний режим

Опис

Бази даних

Періодичні видання - результати пошуку

Вид пошуку

К Н И Г И

Періодичні видання

Дисертації та автореферати

Фонд рідкісних видань

Електронна Навчальна література

Публікації засновників кафедр БДМУ

Нововведення у сфері охорони здоров'я

Календар пам'ятних дат

Доступ до повнотекстових книг Springer Nature (через IP-адреси БДМУ)

Зона пошуку

у знайденому

Формат представлення знайдених документів:
повний	інформаційний	короткий

Відсортувати знайдені документи за:
автором	назвою	роком видання	типом документа

Пошуковий запит: <.>II=ОУ4/2016/3<.>

Загальна кiлькiсть документiв : 23
Показанi документи с 1 за 20

1-20 21-23

Епідеміологія вогнепальних ушкоджень хребта в Харківському регіоні під час військових дій на Сході України [Текст] / В. О. Радченко [та ін.] // Ортопедия, травматология и протезирование. - 2016. - N 3. - С. 5-10
Анотація: В связи с боевыми действиями на Востоке Украины на протяжении последних двух лет структура огнестрельных и травматических повреждений позвоночника и спинного мозга резко изменилась. Цель: изучить структуру огнестрельных повреждений позвоночника для выявления наиболее распространенных форм данной патологии, характерные признаки течения этих повреждений и определить особенности лечебной тактики. Методы: проанализированы истории болезней 36 пострадавших с огнестрельными повреждениями позвоночника и спинного мозга — 22 военнослужащих и 14 мирных жителей. Результаты: определено распределение больных в зависимости от вида оружия, вызвавшего ранения, — 10 человек с пулевыми ранениями, 26 с минно-осколочными. Среди пациентов с огнестрельными ранениями у 24 были проникающие повреждения, у 11 — непроникающие, у 1 — паравертебральное. Среди всех проникающих ранений 14 были слепыми, а 10 — сквозными. Огнестрельные повреждения шейного отдела позвоночника выявлены у 5 больных, грудного — у 16, поясничного — у 13, крестцового — у 2. Большинство пациентов (83 %) с огнестрельными ранениями позвоночника имели неврологическую симптоматику, а 66 % из них — признаки полного разрыва спинного мозга или конского хвоста. Хирургические вмешательства на позвоночнике (ляминэктомию без стбилизации или с первичной стабилизацией транспедикулярными конструкциями) выполняли на 5—7-й день после стабилизации общего состояния пациента. Выводы: у пострадавших во время боевых действий на Востоке Украины минно-осколочные ранения преобладали над пулевыми. Огнестрельные повреждения позвоночника и спинного мозга обычно сочетались с травмами органов шеи, грудной и брюшной полости. Хирургическое лечение повреждений позвоночника и спинного мозга необходимо выполнять в специализированных лечебных учреждениях, оно должно быть дифференцированным в зависимости от тяжести общего состояния больного и вида повреждения.

Дод.точки доступу:
Радченко, В.О.; Попсуйшапка, К.О.; Попов, A.I.; Бородай, О.Л.; Бібіченко, С.I.
Экземпляры: всего 1 : чит.зал періодичних видань, рук.,кат. (1 экз.)
Свободны: всего 1 : чит.зал періодичних видань, рук.,кат. (1 экз.)
Знайти схожі

Обґрунтування системи оцінки ефективності телемедичних технологій в етапному лікуванні пацієнтів з вогнепальними переломами довгих кісток [Текст] / О. А. Бур’янов [та ін.] // Ортопедия, травматология и протезирование. - 2016. - N 3. - С. 11-15
Анотація: Из-за большого количества пострадавших в вооруженном конфликте на Востоке Украины сегодня возникла необходимость привлечения телемедицинских технологий для этапного лечения раненых с огнестрельными переломами длинных костей. Цель: внедрить телемедицинские технологии на этапах медицинской эвакуации для проведения эффективной взаимосвязи и ввести систему контроля их применения. Методы: для функционирования телемедицинской системы разные уровни (III-V) медицинской эвакуации обеспечены техническим и документальным оснащением. С февраля 2015 по июль 2016 создана сеть из 8 телемедицинских центров, объединяющая травматологические отделения Национального военно-медицинского клинического центра «Главный военный клинический госпиталь» (Киев), Военно-медицинского клинического центра (ВМКЦ) профессиональной патологии личного состава ВС Украины (Ирпень), ВМКЦ Западного (Львов), Северного (Харьков) и Южного (Одесса) регионов, 66-го военного мобильного госпиталя (Покровск), Центральной районной больницы (Бахмут) и больницы скорой медицинской помощи (Мариуполь). Техническое обеспечение: компьютеры, WEB-камеры, телевизоры с HDMI-выходами, WI-FI роутеры, высокоскоростные интернет-каналы, многофункциональные приборы (сканер и принтер), сканер для рентгенограмм. Для оценки эффективности телемедицинской системы разработаны и внедрены карты телемедицинских консультаций для различных этапов медицинской эвакуации. Результаты: балльная система анализа данных разработанных карт позволила оценить эффективность телемедицинской консультации и степень изменения дальнейшей диагностики и лечения в первую очередь пациентов травматологического профиля. Выводы: для оптимизации оказания медицинской помощи пациентам с огнестрельными переломами длинных костей необходимо применять телемедицинские технологии, которые позволяют проводить постоянный мониторинг и коррекцию лечения на этапах эвакуации.

Дод.точки доступу:
Бур’янов, О.А.; Казмірчук, А.П.; Савка, І.С.; Ярмолюк, Ю.О.; Цівина, С.А.; Бородай, О.Л.; Вакулич, М.В.
Экземпляры: всего 1 : чит.зал періодичних видань, рук.,кат. (1 экз.)
Свободны: всего 1 : чит.зал періодичних видань, рук.,кат. (1 экз.)
Знайти схожі

Невротомія медіальних гілочок задніх гілок спинномозкових нервів під ендоскопічним контролем у лікуванні синдрому поперекової спондилоартралгії [Текст] / В. О. Радченко [та ін.] // Ортопедия, травматология и протезирование. - 2016. - N 3. - С. 16-21
Анотація: Болевой синдром у пациентов с поясничным спондилоартрозом в ряде случаев становится резистентным к консервативным методам лечения, поэтому распространение получают интервенционные подходы, такие как лечебно-диагностические блокады и денервация дугоотростчатых суставов (ДС). Но ни один из этих методов не позволяет визуализировать целевые нервы при их разрушении. Цель: оценить результаты лечения пациентов с поясничным спондилоартрозом после невротомии медиальных веточек задних ветвей спинномозговых нервов (СМН) под эндоскопическим контролем. Методы: в группу исследования вошли 13 пациентов (5 мужчин, 8 женщин, возраст от 29 до 78 лет). Результаты: определено, что вариация расположения медиальных веточек задних ветвей СМН в сегментах L_III-L_iv и L_iv-L_v отмечалась от 1/3 до 2/3 длины верхних суставных и поперечных отростков в 18 случаях (26 %), а в сегментах L_v-S_i — в 10 (14 %). Интенсивность болевого синдрома по ВАШ после денервации ДС у 9 пациентов (69,2 %) снизилась на 80%, у 3 (23,1%) — на 90 %, у 1 (7,7%) — на 50 %. Динамика жизнедеятельности по Roland Morris у 11 пациентов (84,6 %) улучшилась на 60-80 %, у 2 (15,4 %) — на 50 %. В сегментах L_III-S_i отмечено снижение частоты и амплитуды биопотенциалов на 20-30 % в паравертебральных мышцах у всех пациентов в течение 6 мес. Выводы: денервация ДС в виде невротомии медиальных веточек задних ветвей СМН под эндоскопическим контролем благодаря прямой визуализации позволяет полноценно пересечь нервы малоинвазивным доступом с помощью механического деструктора. Удаление сегментов пересеченных нервных веточек и локальное введение нейротоксического вещества предотвращают рецидивы болевого синдрома и реиннервации на уровне разрушенных нервов в раннем послеоперационном периоде. В связи с анатомической вариацией медиальных веточек задних ветвей СМН денервация ДС без визуального контроля может быть неполной и привести к реиннервации.

Дод.точки доступу:
Радченко, В.О.; Куценко, В.О.; Перфільєв, О.В.; Попов, А.І.
Экземпляры: всего 1 : чит.зал періодичних видань, рук.,кат. (1 экз.)
Свободны: всего 1 : чит.зал періодичних видань, рук.,кат. (1 экз.)
Знайти схожі

Об’ємні співвідношення хребтового каналу та його вмісту у хворих з уродженим кіфозом [Текст] / А. О. Мезенцев [та ін.] // Ортопедия, травматология и протезирование. - 2016. - N 3. - С. 22-26
Анотація: Врожденные аномалии позвоночника объединяют нарушения формирования и сегментации позвонков, которые становятся причиной ассиметричного роста позвоночника, нарушения баланса роста и возникновения кифотической и кифосколиотической деформации, прогрессирующей в течение всей жизни больного и приводящей к значительным неврологическим нарушениям. Сегодня нет единого мнения относительно главных показаний к хирургическому лечению. Цель: изучить объемные соотношения позвоночного канала и его содержимого у больных с врожденным кифозом (ВК) до хирургического лечения и сравнить полученные данные с проявлениями неврологической симптоматики. Методы: ретроспективный анализ историй болезни, результатов компьютерной (КТ) и магнитно-резонансной томографии (МРТ) 15 пациентов (от 3 до 20 лет) с ВК, получивших хирургическое лечение. Всем больным проводили клиническое, рентгенологическое, электронейромиографическое (ЭНМГ) обследование и МРТ. Результаты: по данным МРТ у всех пациентов выявлен вертебромедуллярный конфликт (ВМК): I степени —у 6,11 — у 8, IV — у 1. В результате проведения ЭНМГ у больного с IV степенью ВМК выявлено тяжелое аксональное повреждение мало- и большеберцовых нервов. В группе со II степенью ВМК у 3 пациентов отмечено снижение моторной проводимости мало- и большеберцовых нервов, у 4 — нарушение процессов возбуждения и синхронизации мотонейронов. Такие оке нарушения обнаружены у 4 из 10 пациентов с ВМК I и II степени, но без проявлений неврологического дефицита. Выводы: у всех пациентов с ВК была аномалия формирования позвонков и ВМК разной степени независимо от клинических проявлений компрессии спинного мозга. С помощью ЭНМГ у пациентов с l и ll степенью ВМК, даже без двигательных и чувствительных нарушений, выявлено нарушение функции мотонейронов и снижение моторной проводимости периферических нервов. Показатель ВМК может быть информативным для прогнозирования неврологических осложнений, поэтому всем пациентам с ВК показано проведение КТ и МРТ.

Дод.точки доступу:
Мезенцев, А.О.; Петренко, Д.Є.; Демченко, Д.О.; Дуплій, Д.Р.
Экземпляры: всего 1 : чит.зал періодичних видань, рук.,кат. (1 экз.)
Свободны: всего 1 : чит.зал періодичних видань, рук.,кат. (1 экз.)
Знайти схожі

Regeneration of intervertebral disc by way using of allogeneic chondrocytes cultivated in vitro in the light of concept for restabilization of the spine (experimental investigation) / V. A. Radchenko [et al.] // Ортопедия, травматология и протезирование. - 2016. - N 3. - P. 27-33
Анотація: Межпозвонковый диск (МПД) обладает низкими репаративными возможностями. В связи с этим проводятся исследования, направленные на повышение репаративного потенциала структур МПД. Для этого используют различные факторы роста, мезенхимальные стволовые клетки, ауто- и аллогенные хондроциты и др. Цель: изучить структуру травмированного МПД крыс после трансплантации аллогенных хондроцитов в комбинации с рестабилизацией и использованием метода динамической нейтрализации позвоночного двигательного сегмента (ПДС). Методы: для оптимизации регенерации МПД в хвостовом отделе позвоночника крыс выбрана культура хондроцитов высокой плотности, полученная из зачатков конечностей 7-10-дневных крысиных эмбрионов, в которой клетки сохраняли хрящевой фенотип и генотип, что подтверждено с помощью электронной микроскопии. Выполнено четыре серии экспериментов: I — интактные животные, II — повреждение МПД (контроль), III — повреждение МПД с динамической нейтрализацией (метод G. Dubois et al., 1999), IV — повреждение МПД, динамическая нейтрализация и трансплантация аллогенных хондроцитов. Через 1 мес. после операции животных выводили из эксперимента, проводили сравнительный морфологический анализ с морфометрией. Результаты: установлено, что неконтролируемые движения в травмированном ПДС приводят к прогрессированию деструктивных изменений в МПД. В условиях рестабилизации и динамической нейтрализации позвоночного двигательного сегмента МПД был замещен соединительной тканью, его высота снижена. Культура хондроцитов отличалась от клеток фиброзного кольца и студенистого ядра. Однако при введении хондроцитов в травмированный МПД и сохранении контролируемой подвижности ПДС отмечено разрастание гиалиновой хрящевой ткани в его периферических отделах. Выводы: сочетание трансплантации в диск аллогенных хондроцитов и динамической нейтрализации приводит к образованию территорий гиалиновой хрящевой ткани и сохранению высоты травмированных МПД.

Дод.точки доступу:
Radchenko, V.A.; Dedukh, N.V.; Malyshkina, S.V.; Kostytska, О.М.
Экземпляры: всего 1 : чит.зал періодичних видань, рук.,кат. (1 экз.)
Свободны: всего 1 : чит.зал періодичних видань, рук.,кат. (1 экз.)
Знайти схожі

Вплив загальної легкої гіпотермії на структурну організацію суглобового хряща дуговідросткових суглобів поперекового відділу хребта щурів [Текст] / С. В. Малишкіна [та ін.] // Ортопедия, травматология и протезирование. - 2016. - N 3. - С. 34-40
Анотація: Гипотермия в зависимости от ее длительности и тяжести приводит к структурно-функциональным нарушениям костной ткани, тесно связанной с суставным хрящом. Цель: изучить структурную организацию суставного хряща дугоотростчатых суставов поясничного отдела позвоночника у крыс после моделирования гипотермии. Методы: для воспроизведения легкой гипотермии белых лабораторных крыс-самцов в возрасте 6 мес. в течение 5 сут содержали в отсеках холодовой камеры (-20 °С) по одному по 5 ч ежедневно. Контрольных животных содержали при температуре 18-20 °С. Суставной хрящ исследовали через 1, 7, 14 и 28 сут после прекращения холодового воздействия с помощью методов гистологии. Результаты: снижение температуры тела на 2,29 °С у опытных крыс на 5-е сутки по сравнению с началом эксперимента свидетельствует о развитии у них легкой гипотермии по классификации J. Tuli. Установлено негативное воздействие общей легкой гипотермии на суставной хрящ дугоотростчатых суставов. На всех сроках исследования в суставных хрящах обнаружены деструктивные изменения — уменьшение плотности хондроцитов во всех зонах хряща, появление клеток с пикнозом ядра или лизисом, расслоение матрикса, трещины, эрозии и кисты, нарушение базофильной линии. Также отмечены нарушения структурной организации субхондральной кости. Через 14 и 28 сут в суставном хряще опытных животных выявлены незначительные восстановительные процессы, что подтверждается появлением крупных хондроцитов с гипохромными ядрами и базофильной цитоплазмой и указывает на биосинтетическую активность таких клеток. Однако деструктивные изменения в суставном хряще и субхондральной кости преобладали и на этих сроках. Выводы: общая легкая гипотермия может быть причиной развития остеоартрозних изменений в суставных хрящах дугоотростчатых суставов, особенно у людей пожилого возраста, что может отражаться на структурной организации межпозвоночного диска.

Дод.точки доступу:
Малишкіна, С.В.; Батура, I.О.; Вишнякова, I.В.; Данищук, З.М.; Самойлова, К.М.
Экземпляры: всего 1 : чит.зал періодичних видань, рук.,кат. (1 экз.)
Свободны: всего 1 : чит.зал періодичних видань, рук.,кат. (1 экз.)
Знайти схожі

Регенерация и механическая прочность кости в условиях имплантации углеродного материала [Текст] / Н. В. Дедух [и др.] // Ортопедия, травматология и протезирование. - 2016. - N 3. - С. 41-47
Анотація: Щільний і повстиноподібний вуглецевий синтетичний біоматеріал марки «Карбопон-22» на основі віскози імплантували в транскор-тикальний дірчастий дефект (3x3 мм) у метафізі дистального відділу стегнової кістки щурів. У контрольних тварин кістковий дефект не заповнювали. Щурів виводили з експерименту на 14 та 45-у добу. Проведено гістологічні дослідження матеріалу з використанням топо-оптичних методик та біомеханічні тести на осьове навантаження для оцінювання міцнісних властивостей оперованих і контра-латеральних стегнових кісток. Результати: навколо імплантованого матеріалу виявлено формування кісткової тканини, площа якої збільшувалася з терміном спостереження. Навколо щільного вуглецю утворювалася кісткова тканина з мінералізованим матриксом на основі колагену І типу. У разі використання повстиноподібного вуглецю через 14 діб формувалася губчаста кісткова тканина, кісткові трабекули якої представлені колагеном І типу, а через 45 діб його фрагменти були замуровані в новоутвореній кістковій тканині без ознак деструкції кістки. Після імплантації вуглецевого матеріалу в кістковий дефект «критичного» розміру не виявлено ознак запалення, токсичної дії на прилеглу кісткову тканину і порушення репаративного остеогенезу. Визначено, що навантаження, яке призводить до руйнування кістки, після імплантації щільного вуглецевого матеріалу більше в 1,8 раза порівняно з контролем і в 1,6 раза порівняно з імплантацією повстиноподібного вуглецю. Висновки: повстиноподібний вуглець можна рекомендувати для заповнення «критичних» кісткових дефектів у ненавантажуваних ділянках, а щільний — і в навантажуваних, і в ненавантажуваних.

Дод.точки доступу:
Дедух, Н.В.; Карпинский, М.Ю.; Чжоу, Лу; Малышкина, С.В.
Экземпляры: всего 1 : чит.зал періодичних видань, рук.,кат. (1 экз.)
Свободны: всего 1 : чит.зал періодичних видань, рук.,кат. (1 экз.)
Знайти схожі

Ультразвукова доплерографія і КТ-ангіографія в діагностиці структурно-функціональних порушень у вертебробазилярному басейні [Текст] / О. Є. Вирва [та ін.] // Ортопедия, травматология и протезирование. - 2016. - N 3. - С. 48-53
Анотація: Определить диагностические возможности ультразвуковой допплерографии с КТ-ангиографией для выявления структурно-функциональных нарушений в позвоночных артериях при ВБН. Методы: обследовано 164 больных с клинической симптоматикой синдрома ВБН. При анализе сосудов вертебробазилярного бассейна обращали внимание на направление их хода, размеры сосуда, проходимость, состояние просвета. Результаты: асимметрия максимальной систолической скорости кровотока в позвоночных артериях более 30 % была постоянным признаком у 155 (94,5 %) больных. Объективные критерии поражения позвоночного двигательного сегмента отмечены у 124 (75,6 %) пациентов, а у 31 (18,9 %) не выявлены, но обнаружены анатомические особенности позвоночных артерий — гипоплазия и извитость, что обусловило клиническую симптоматику ВБН. У 9 (5,5 %) больных объективных данных структурно-функциональных нарушений позвоночных артерий не обнаружено. Из них у 4 (2,4 %) при КТ-обследовании с контрастным усилением сосудов головного мозга выявлены аномалии строения виллизиевого круга, что сопровождалось клинической симптоматикой ВБН. У других 5 (3,1 %) больных под симптоматикой ВБН маскировались неврологические заболевания головного мозга. Выводы: определены особенности измерения количественных и качественных характеристик кровотока позвоночных артерий при визуализации анатомических особенностей их строения. Это позволило выявить патологические изменения гемодинамики в вертебробазилярном бассейне, которые приводят к развитию синдрома ВБН при заболеваниях и повреждениях шейного отдела позвоночника.

Дод.точки доступу:
Вирва, О.Є.; Вишняков, А.Є.; Долуда, Я.А.; Міщенко, Л.П.
Экземпляры: всего 1 : чит.зал періодичних видань, рук.,кат. (1 экз.)
Свободны: всего 1 : чит.зал періодичних видань, рук.,кат. (1 экз.)
Знайти схожі

Бэц, Г. В.
Клинико-экспериментальное исследование микроподвижности отломков большеберцовой кости в условиях стержневой наружной фиксации [Текст] / Г. В. Бэц, И. Г. Бэц, И. В. Стойко // Ортопедия, травматология и протезирование. - 2016. - N 3. - С. 54-60
Анотація: Дослідження взаємної рухомості кісткових відламків після перелому та її вплив на репаративну регенерацію є вкрай важливим та актуальним. Із невирішених питань слід виділити фізичні параметри (амплітуду, напрямки зміщення) переміщень відламків, які стимулюють регенерацію та, навпаки, руйнують регенерат. Необхідно також: з'ясувати залежність цих параметрів від локалізації, характеру ушкодження кістки та стадії регенерації; чи завжди рухомість призводить до утворення кісткової мозолі, а її відсутність до первинного зрощення; чи необхідно під час конструювання фіксаторів передбачити можливість рухомості відламків. Мета: дослідити взаємну рухомість відламків великогомілкової кістки за умов однобічної позавогнищевої стрижневої фіксації в клінічних умовах. Методи: сконструйована зовнішня опора однобічного фіксатора, що передбачає можливість регуляції поздовжньої жорсткості фіксації відламків великогомілкової кістки. Для клінічних досліджень розроблено спеціальний стенд, в якому пацієнти самостійно навантажували ушкоджену гомілку до моменту виникнення болю. При цьому за допомогою спеціальних при¬строїв реєстрували навантаження на сегмент та взаємні поздовжні переміщення відламків. Результати: протягом перших б тижнів амплітуда зміщення відламків великогомілкової кістки зменшилася від (2,3 ± 0,2) до (0,8 ± 0,2) мм. Зміщення відбувалися під впливом осьового навантаження від (210 ± 15) до (751 ± 15) Н. На стадії б тижнів опір фіксатора та збільшений опір регенерату перешкоджали функціональному тренуванню та перебудові. Висновки: біль, який виникає в зоні перелому, може бути критерієм граничного руйнівного навантаження. Амплітуди необхідних (стимулювальних) та допустимих (які не руйнують регенерат) переміщень відламків кісток є специфічними для кожної локалізації та виду перелому, стадії регенерації та умов фіксації.

Дод.точки доступу:
Бэц, И.Г.; Стойко, И.В.
Экземпляры: всего 1 : чит.зал періодичних видань, рук.,кат. (1 экз.)
Свободны: всего 1 : чит.зал періодичних видань, рук.,кат. (1 экз.)
Знайти схожі

10.

Тяжелов, А. А.
Критерии оценки эффективности артроскопического доступа при лечении передней травматической нестабильности плечевого сустава [Текст] / А. А. Тяжелов, Л. Д. Гончарова, Р. В. Паздников // Ортопедия, травматология и протезирование. - 2016. - N 3. - С. 61-65
Анотація: Для об'єктивного оцінювання ефективності хірургічного доступу відомі топографо-анатомічні критерії, до яких належать: вісь операційної дії, глибина рани, кути операційної дії та нахилу осі операційної дії, зона доступності. Із використанням артроскопічної техніки в лікуванні передньої нестабільності плечового суглоба виникла необхідність адаптації запропонованих у відкритій хірургії понять. Мета: оцінити критерії ефективності артрос-копічного доступу в лікуванні передньої травматичної нестабільності плечового суглоба. Методи: використано запропоновану Созон-Ярошевичем методику та критерії оцінювання ефективності хірургічного доступу, адаптовані для ендоскопії. Результати: автори дещо змінили деякі поняття, які використовують для оцінювання операційної рани в порожнинній ендоскопічній хірургії. Зокрема, кут операційної дії, вершиною якого є точка встановлення ендоскопічного порту, а променями — напрямки інструмента, визначає можливість переміщення в рані інструментів та досягнення крайніх точок зони доступності. Важливим для артроскопічної хірургії є поняття амплітуди руху інструмента (крайні можливі його положення в межах порту), ефективного кута операційної дії (між: крайніми положеннями інструмента, за яких можливе виконання необхідних маніпуляцій), зони доступності (ділянки дна рани, яку можна відкрити для огляду та маніпуляцій). Запропоновані поняття: оптимального кута атаки, утвореного лінією нахилу інструментів та краєм гленоїда, коли зручно виконувати маніпуляції для підготування каналу і введення анкера в суглобовий край лопатки; зони ефективної доступності (ділянка дна рани, де маніпуляції виконують без обмежень). Наведено схему розрахунку показників операційного доступу. Висновки: артроскопічна методика операцій має певні стандарти виконання. Клінічні особливості патології зумовлюють використання різних підходів до лікування і вдосконалення артроскопічної техніки.

Дод.точки доступу:
Гончарова, Л.Д.; Паздников, Р.В.
Экземпляры: всего 1 : чит.зал періодичних видань, рук.,кат. (1 экз.)
Свободны: всего 1 : чит.зал періодичних видань, рук.,кат. (1 экз.)
Знайти схожі

11.

Пашенко, А. В.
Результаты применения интрамедуллярных телескопических фиксаторов в лечении деформаций длинных костей конечностей у детей с несовершенным остеогенезом [Текст] / А. В. Пашенко // Ортопедия, травматология и протезирование. - 2016. - N 3. - С. 66-72
Анотація: Сьогодні для корекції деформацій довгих кісток кінцівок у пацієнтів з недосконалим остеогенезом (НО) застосовують різні фіксатори, віддаючи перевагу інтрамедулярним телескопічним (ІТФ). Проте жоден із них не забезпечує ротаційної стабільності, що обумовлює додаткову іммобілізацію в післяопераційному періоді. В ІПХС ім. проф. М. І. Ситенка розроблений ІТФ, який відповідає принципам осьової та ротаційної стабільності. Мета: оцінити результати хірургічного лікування пацієнтів з НО із застосуванням двох варіантів ІТФ. Методи: вивчено стан 9 пацієнтів з НО, яким проведено хірургічне лікування комбінованих деформацій ЗО сегментів верхніх та нижніх кінцівок із застосуванням ІТФ: плече — 2 сегменти (б, 7 %), стегно — 15 (50 %), гомілка — ІЗ (43,3 %). Пацієнтів розподілено на дві групи: 1 — 3 дитини (33,3 %), яким встановлені 5 ротаційно-нестабільні ІТФ, II— 6 дітей (66,7 %) із 25 ротаційно-стабільними ІТФ (83,3 %). Період спостереження становив від І міс. до 5 років та 2 міс. Результати: зростання сегментів у довжину зафіксовано у всіх пацієнтів і дорівнювало від 1,2 до 21,2 мм (стегно), від 1,7 до 9,3 мм (гомілка). Відмічено подовження ІТФ: сегменти стегна — від 1,0 до 20,6 мм, гомілки — від 1,3 до 9 мм. У II групі пацієнтів відзначено покращення, а в деяких випадках і відновлення моторно-функціональних навиків і ходьби (поліпшення опорно-кінематичної функції нижніх кінцівок на 5 класів, а в 3 випадках — на 7). У 5 пацієнтів (55,5 %), які до проведення хірургічного втручання не ходили, з явилася можливість вертикального стояння і ходьби. Виявлено зниження відсотка ускладнень після встановлення ІТФ із ротаційною стабільністю. Висновки: ІТФ з ротаційною стабільністю забезпечують відновлення опороздатності кінцівок та функції ходьби, ранній початок реабілітації, запобігають ускладненням, покращують самообслуговування та якість життя пацієнтів.

Экземпляры: всего 1 : чит.зал періодичних видань, рук.,кат. (1 экз.)
Свободны: всего 1 : чит.зал періодичних видань, рук.,кат. (1 экз.)
Знайти схожі

12.

Бондаренко, С. Е.
Лабораторные маркеры оценки состояния пациентов с посттравматическим коксартрозом при подготовке к эндопротезированию тазобедренного сустава [Текст] / С. Е. Бондаренко, В. А. Филиппенко, Ф. С. Леонтьева // Ортопедия, травматология и протезирование. - 2016. - N 3. - С. 73-77
Анотація: Для оцінювання стану хворих на коксартроз (КА), яким рекомендовано ендопротезування кульшового суглоба, необхідне дослідження функціонального стану органів і систем, зокрема із застосуванням біохімічних маркерів мінерального, білкового та ліпідного обміну. Мета: у пацієнтів з посттравматичним КА виявити метаболічні порушення за допомогою лабораторних маркерів та можливості прогнозування ускладнень після операції. Методи: обстежено 35 пацієнтів (21 чоловік, 14 жінок) у віці від 30 до 80 років з посттравматичним КА IV стадії. Контрольну групу склали 30 практично здорових людей (13 чоловіків, 17 жінок) у віці від 27 до 50 років. У сироватці крові пацієнтів визначали загальний білок, альбуміни, глікопротеїни, сіалові кислоти, хондроїтинсульфати, гаптоглобін, глюкозу, загальний холестерол, тригліцериди, АЛТ, ACT, лужну та кислу фосфатазу, ГГТП, тимолову пробу, фібриноген, інтер-лейкіни ІЛ-1, 1Л-4, 1Л-6 та циркулювальні імунні комплекси. Результати: у пацієнтів з посттравматичним КА збільшений рівень глікопротеїнів та фібриногену в сироватці крові у 2 рази, сіалових кислот — на 52,2 %, гаптоглобіну — на 26 %, глобулінів — на 19,6 %, холестеролу — на 23,9 %, тригліцеридів — на 46,4 %, тимолова проба —у 2,2 рази, ІЛ-1 — у 3 рази, ІЛ-6 — у 6 разів та ІЛ-4 — у 2,2 раза, активність лужної фосфатази — на 75,7 %, кислої — на 25,1 % і ГГТП — на 47,8 % порівняно з контрольною групою. Висновки: підвищення маркерів гострої фази запалення в сироватці крові, а також: активності маркерних ферментів свідчить про запально-деструктивний процес у пацієнтів з ускладненим перебігом посттравматичного КА. Зростання рівня цитокінів та циркулювальних імунних комплексів свідчить про підвищену імунологічну реактивність внаслідок тяжкості патологічного процесу в суглобах, а це диктує необхідність ретельного контролю після ендопротезування і медикаментозної корекції для зниження ризику розвитку ускладнень у цієї категорії пацієнтів.

Дод.точки доступу:
Филиппенко, В.А.; Леонтьева, Ф.С.
Экземпляры: всего 1 : чит.зал періодичних видань, рук.,кат. (1 экз.)
Свободны: всего 1 : чит.зал періодичних видань, рук.,кат. (1 экз.)
Знайти схожі

13.

Шуба, Н. М.
Вивчення ефективності та безпеки глюкозаміну сульфату в лікуванні хворих на гонартроз [Текст] / Н. М. Шуба, Т. Д. Воронова, Т. С. Хамбір // Ортопедия, травматология и протезирование. - 2016. - N 3. - С. 78-84
Анотація: В исследование включено 30 больных (18 женщин и 12 мужчин) в возрасте от 29 до 80 лет с ОА коленных суставов І-ІІІ рентгенологической стадии по Kellgren-Lawrence. Для лечения использовали глюкозамина сульфат в дозе 400 мг 3 раза в неделю в течение 1,5 мес. Эффективность препарата оценивали с помощью визуально-аналоговой шкалы ВАШ, альгофункциональных индексов Лекена и WOMAC. Проанализировано влияние глюкозамина сульфата на уровни цитокинов (IL-1?, IGF-1, NO), С-реактивного белка (СРВ), СОЭ, показатели обмена веществ (липидный, углеводный, печеночные маркеры, уровень мочевой кислоты). Для статистической обработки данных применяли прикладную программу «SPSS Statistics». Результаты: через 1,5мес. лечения обнаружено достоверное снижение показателей ВАШ, ин¬дексов Лекена и WOMAC. Также отмечено достоверное снижение показателей СРВ, провоспалителъных цитокинов (IL-1), свободных радикалов (NO) и повышение уровня анаболических цитокинов (IGF-1). В конце исследования не обнаружено динамики лабораторных показателей печеночных маркеров, мочевой кислоты, креатинина, которые у большинства пациентов были в пределах нормы до включения в исследование. Следует подчеркнуть отсутствие повышения содержания глюкозы и достоверное снижение холестерина крови в процессе лечения глюкозамина сульфатом. Выводы: обнаружен выраженный терапевтический эффект глюкозамина сульфата в лечении гонартроза, у пациентов уменьшилась интенсивность боли, скованность в коленных суставах, повысилась функциональная активность. Более эффективным препарат был на ранних стадиях заболевания. Выявлен выраженный противовоспалительный (по показаниям СРВ, IL-1, NO) и анаболический (по уровню IGF-1) эффект глюкозамина сульфата. Препарат не влияет на уровень билирубина, АЛТ, ACT, креатинина, глюкозы и мочевой кислоты, что свидетельствует о безопасности его применения у пациентов с сопутствующей патологией.

Дод.точки доступу:
Воронова, Т.Д.; Хамбір, Т.С.
Экземпляры: всего 1 : чит.зал періодичних видань, рук.,кат. (1 экз.)
Свободны: всего 1 : чит.зал періодичних видань, рук.,кат. (1 экз.)
Знайти схожі

14.

Голка, Г. Г.
Сучасні підходи до лікування туберкульозного спондиліту [Текст] / Г. Г. Голка, В. В. Веснін // Ортопедия, травматология и протезирование. - 2016. - N 3. - С. 85-89
Анотація: В условиях современной эпидемиологической обстановки костно-суставной туберкулез занимает первое место в структуре заболеваемости и болезненности внелегочным туберкулезом в нашей стране, а туберкулез позвоночника на первом месте среди поражений костей и суставов. Цель: привлечение внимания практических врачей к проблеме лечения туберкулезного спондилита (ТС) и повышение его эффективности. Методы: проанализированы данные протоколов обследований и медицинская документация 175 больных с диагностированным впервые ТС. Больных разделили на две группы: I — 93 (53,1 %) человека, им проводили хирургические вмешательства на пораженных специфическим деструктивным процессом позвонках, II — 82 (46,9 %) с консервативным лечением. Пациенты I группы по степени неврологических расстройств распределились следующим образом: тип А — 8, В — 12, С — 16, D — 40, Е — 17. Пациентов с неосложненными формами заболевания, а также с показаниями для хирургического этапа лечения, но со значительным риском из-за декомпенсации сопутствующей патологии продолжали лечить консервативно. Во II группе больных с выраженными неврологическими осложнениями было значительно меньше: тип А — О, В — О, С — 3, D — 7, Е — 72. Химиотерапию проводили согласно принятым во фтизиатрии протоколам и стандартам (приказ № 620, 2014 г., МЗ Украины). Результаты: отдаленные результаты лечения ТС (от 2 до 10 лет) изучены у 85 (91,4 %) больных I группы и у 76 (92,7 %) — ІІ. Клиническое, рентгенологическое, неврологическое обследование, а также в показанных случаях компьютерная томография не выявили рецидивов заболевания. Отличные результаты получены у 46 (54,2 %) больных I группы и у 65 (85,6 %) — II, хорошие — у 21 (24,7 %) и 9 (11,8 %) соответственно, удовлетворительные —у 14 (16,4 %) и 2 (2,6 %). Неудовлетворительный результат отмечен у 4 (4,7 %) больных 1 группы. Выводы: анализ отдаленных результатов лечения обследованных больных по¬казал, что применение комплексной терапии и хирургии ТС позволяет добиться высокой эффективности лечения.

Дод.точки доступу:
Веснін, В.В.
Экземпляры: всего 1 : чит.зал періодичних видань, рук.,кат. (1 экз.)
Свободны: всего 1 : чит.зал періодичних видань, рук.,кат. (1 экз.)
Знайти схожі

15.

Владимир Александрович Куценко [Текст] // Ортопедия, травматология и протезирование. - 2016. - N 3. - С. 90

Дод.точки доступу:
Куценко, Владимир Александрович (доктор медицинских наук, старший научный сотрудник, руководитель отдела заболеваний и повреждений позвоночника ; 1956-)
Экземпляры: всего 1 : чит.зал періодичних видань, рук.,кат. (1 экз.)
Свободны: всего 1 : чит.зал періодичних видань, рук.,кат. (1 экз.)
Знайти схожі

16.

Володимир Олександрович Фіщенко [Текст] // Ортопедия, травматология и протезирование. - 2016. - N 3. - С. 91

Дод.точки доступу:
Фіщенко, Володимир Олександрович (видатний вчений в галузі ортопедії та травматології, педагог, завідувач кафедри, доктор медичних наук, професор ; 1956-) \о нем\
Экземпляры: всего 1 : чит.зал періодичних видань, рук.,кат. (1 экз.)
Свободны: всего 1 : чит.зал періодичних видань, рук.,кат. (1 экз.)
Знайти схожі

17.

Олег Євгенович Вирва [Текст] // Ортопедия, травматология и протезирование. - 2016. - N 3. - С. 92-93

Дод.точки доступу:
Вирва, Олег Євгенович (український ортопед-травматолог, вчений в галузі кісткової онкології, доктор медичних наук, професор ; 1966-) \о нем\
Экземпляры: всего 1 : чит.зал періодичних видань, рук.,кат. (1 экз.)
Свободны: всего 1 : чит.зал періодичних видань, рук.,кат. (1 экз.)
Знайти схожі

18.

Светлана Владимировна Малышкина [Текст] // Ортопедия, травматология и протезирование. - 2016. - N 3. - С. 94-95

Дод.точки доступу:
Малышкина, Светлана Владимировна (выдающийся ученый, руководитель экспериментально-биологической лаборатории ГУ "Институт патологии позвоночника и суставов им. М. И. Ситенко" ; 1945-2016) \о нем\
Экземпляры: всего 1 : чит.зал періодичних видань, рук.,кат. (1 экз.)
Свободны: всего 1 : чит.зал періодичних видань, рук.,кат. (1 экз.)
Знайти схожі

19.

Литвишко, В. О.
Діафізарні переломи плечової кістки. Як лікувати консервативно і коли потрібна операція? [Текст] / В. О. Литвишко // Ортопедия, травматология и протезирование. - 2016. - N 3. - С. 96-103
Анотація: По данным Харьковской межрайонной МСЭК (2012) при использовании погружного металлоостеосинтеза отмечается высокая частота несращения фрагментов плечевой кости — 24 % через 4 мес. лечения с применением накостной пластины. Цель: обосновать принципы лечения диафизарных переломов плечевой кости, используя 30-летний научно-практический опыт, изложить усовершенствованную методику лечения и представить полученные результаты. Методы: оценены результаты лечения 73 пациентов с переломами плечевой кости за период 2006-2014 гг. Использовали функциональное консервативное лечение с применением шинно-полотняного ортеза — 39 человек, аппарата внешней фиксации (АВФ) — 16 (после закрытой репозиции — 13, открытой — 3). У 18 больных применен накостный остеосинтез. Также проанализирован клинический материал с 1984 года (104 случая). Результаты: выделены и охарактеризованы основные признаки, влияющие на выбор методики лечения — величина смещения костных фрагментов на первичной рентгенограмме, уровень перелома, другие повреждения, ограничивающие подвижность пострадавшего, состояние лучевого нерва. Подробно изложены методики функционального лечения переломов плечевой кости с использованием гипсовой повязки и стержневых АВФ. Выводы: при монолокальных диафизарных переломах плечевой кости следует выбирать консервативный функциональный метод лечения — наиболее безопасный в случае осложнений, обеспечивающий сращение фрагментов в короткие сроки, хорошо переносимый пациентами и не требующий больших материальных затрат. При фиксированном смещении отломков, превышающем поперечник кости, и сопутствующих повреждениях, исключающих или существенно ограничивающих нахождение больного в вертикальном положении, целесообразно использовать АВФ. Открытая репозиция необходима при смещении отломков по ширине на полный поперечник, неустранимом положением свисания плеча в течение 2-5 сут. Ревизия лучевого нерва показана при значительном и фиксированном смещении отломков.

Экземпляры: всего 1 : чит.зал періодичних видань, рук.,кат. (1 экз.)
Свободны: всего 1 : чит.зал періодичних видань, рук.,кат. (1 экз.)
Знайти схожі

20.

Перипротезная инфекция: диагностика и лечение. Часть 2 (обзор литературы) [Текст] / В. А. Филиппенко [и др.] // Ортопедия, травматология и протезирование. - 2016. - N 3. - С. 104-109
Анотація: Ендопротезування є одним із найефективніших хірургічних втручань в ортопедичній практиці, яке значно покращує якість життя пацієнтів із захворюваннями кульшового та колінного суглобів різної етіології. Але як будь-яке хірургічне втручання воно не позбавлене ускладнень, одним із найважчих серед яких є перипротезна інфекція (ППІ). Поліморфізм клінічної картини і неспецифічність діагностичних тестів обумовлюють складнощі у визначенні ППІ, а здатність мікроорганізмів до формування біоплівки та стійкість до антибактеріальних препаратів створюють проблеми в її лікуванні. У статті систематизовано наукову інформацію, представлену у світових фахових виданнях, для визначення основних принципів лікування ППІ після ендопротезування. Показано, що неадекватне і невчасне лікування ППІ має катастрофічні наслідки для пацієнта. Вартість лікування цих ускладнень у 4-5 разів перевищує вартість первинного ендопротезування. Автори проаналізували можливості різних сучасних методів лікування інфекційних ускладнень, метою яких є збереження функціонального суглоба. Описано наявні методи лікування (хірургічні та консервативні) вказаної патології. Наведено суть хірургічних методів (одно-етапної та двохетапної ревізії, відкритого дебрідменту), представлено їх порівняльну характеристику, а також: показання до їх проведення. Підкреслено, що труднощі виникають як на етапі діагностики, так і лікування ППІ. Під час встановлення діагнозу необхідно орієнтуватись тільки на об'єктивні показники. Вибір лікувальної тактики залежить від ретельного аналізу результатів діагностичних обстежень (типу інфекції, виду та вірулентності збудника, чутливості до антибактеріальних препаратів, тривалості симптомів, загального стану пацієнта тощо). Закцентовано увагу на необхідності максимально ранньої і повної діагностики гострого інфекційного процесу. У випадку хронічної інфекції ретельна діагностика допоможе забезпечити найкращий результат.

Дод.точки доступу:
Филиппенко, В.А.; Марущак, А.П.; Танькут, А.В.; Бондаренко, С.Е.; Подгайская, О.А.
Экземпляры: всего 1 : чит.зал періодичних видань, рук.,кат. (1 экз.)
Свободны: всего 1 : чит.зал періодичних видань, рук.,кат. (1 экз.)
Знайти схожі

1-20 21-23

© Міжнародна Асоціація користувачів і розробників електронних бібліотек і нових інформаційних технологій
(Асоціація ЕБНІТ)