Бібліотека БДМУ

Головна

Спрощенний режим

Опис

Бази даних

Періодичні видання - результати пошуку

Вид пошуку

К Н И Г И

Періодичні видання

Дисертації та автореферати

Фонд рідкісних видань

Електронна Навчальна література

Публікації засновників кафедр БДМУ

Нововведення у сфері охорони здоров'я

Календар пам'ятних дат

Доступ до повнотекстових книг Springer Nature (через IP-адреси БДМУ)

Зона пошуку

у знайденому

Формат представлення знайдених документів:
повний	інформаційний	короткий

Відсортувати знайдені документи за:
автором	назвою	роком видання	типом документа

Пошуковий запит: <.>II=ОУ4/2016/2<.>

Загальна кiлькiсть документiв : 23
Показанi документи с 1 за 20

1-20 21-23

Лоскутов, О. Є.
Сучасна концепція діагностики та лікування вогнепальних і мінно-вибухових поранень кінцівок [Текст] / О. Є. Лоскутов, Я. Л. Заруцький // Ортопедия, травматология и протезирование. - 2016. - N 2. - С. 5-9
Анотація: Проанализированы истории болезни и сопровождающей медицинской документации раненых в конечности, находившихся на госпитальном лечении с мая 2014 по декабрь 2015. Оценен характер ранения, локализация, тяжесть, медицинская помощь и лечения на разных этапах медицинской помощи. Результаты: в общей структуре санитарных потерь ранения и травмы верхних и нижних конечностей составляют 62,5 %. Среди раненых в конечности 78,4 % приходится на повреждения мягких тканей, 21,6 % — на огнестрельные переломы. Характерные особенности боевых ранений: большая доля сочетанных и множественных повреждений (32,1 %), преобладание осколочных (62,9 %) и минно-взрывных (25,6 %) травм. При этом большинство раненых с изолированными и множественными ранениями конечностей относятся к легкораненым и представляют собой весомый резерв личного состава войск. Система ЛЭО боевых действий предполагает разделение медицинской помощи и лечения ранений конечностей на отдельные этапы в сочетании с эвакуацией пострадавших. Выводы: медицинская помощь и лечение раненых с огнестрельными и минно-взрывными повреждениями конечностей осуществляется в системе ЛЭО войск. Главной целью лечения огнестрельных ранений конечностей является достижение неосложненного заживления ран, срастания переломов и восстановления функции конечности. Реализации основной задачи системы ЛЭО — возвращения максимального количества раненых в строй — должна способствовать эффективная организация этапного лечения легкораненых в медицинских учреждениях прифронтовой зоны без их эвакуации в тыл страны.

Дод.точки доступу:
Заруцький, Я.Л.
Экземпляры: всего 1 : чит.зал періодичних видань, рук.,кат. (1 экз.)
Свободны: всего 1 : чит.зал періодичних видань, рук.,кат. (1 экз.)
Знайти схожі

Король, С. О.
Аналіз хірургічного лікування поранених із переломами кісток гомілки під час антитерористичної операції [Текст] / С. О. Король // Ортопедия, травматология и протезирование. - 2016. - N 2. - С. 10-14
Анотація: Проанализирована медицинская помощь 118 раненым (май 2014 - апрель 2015), с огнестрельными переломами костей голени — 111 (94,07 %) и отрывами конечности — 7 (5,93 %). Результаты: у раненых с огнестрельными переломами костей голени и отрывами конечности на базовом и I уровнях медицинской помощи проведена временная остановка кровотечения, наложение асептической повязки, обезболивание, транспортная иммобилизация подручными средствами с последующей эвакуацией на II уровень. Начиная со II уровня всем раненым выполнена первичная хирургическая обработка (ПХО) раны. Остеосинтез стержневым аппаратом внешней фиксации (АВФ) проведен 76,27 % пациентов, повторные хирургические обработки (ХО) — 72,03 %, фасциотомия — 23,73 %, свободная аутодермопластика — 15,25 %, остеосинтез аппаратом Илизарова — 15,25 %, ампутации конечностей — 10,17 %, остеосинтез стержнем — 8,47 % и пластиной — 5,93 %, аутовенозное протезирование — 5,08 %, VAC-терапия — 4,24 %, вторичная ХО раны — 3,39 %. На II уровне медицинской помощи преимущественно проводили ПХО раны, окончательную остановку наружного кровотечения, фасциотомию и стабильную фиксацию костных фрагментов стержневым АВФ. На ІІІ и ІV уровнях выполняли повторную ХО раны с VAC-терапией и ультразвуковой кавитацией. После заживления мягких тканей при отсутствии признаков воспаления у 14,40 % раненых заменили стержневой АВФ пластиной или стержнем. Через 6-12 мес. после ранения хорошие функциональные результаты получены у 54,31 %, удовлетворительные —у 30,17 %, неудовлетворительные — у 15,52 %. Проанализированы организационные и лечебно-диагностические ошибки.

Экземпляры: всего 1 : чит.зал періодичних видань, рук.,кат. (1 экз.)
Свободны: всего 1 : чит.зал періодичних видань, рук.,кат. (1 экз.)
Знайти схожі

Вирва, О. Є.
Математичне моделювання динамічного навантаження кульшового суглоба після видалення пухлин проксимального відділу стегнової кістки [Текст] / О. Є. Вирва, Р. В. Малик, Я. О. Головіна // Ортопедия, травматология и протезирование. - 2016. - N 2. - С. 15-23
Анотація: В работе применен метод математического моделирования с программным обеспечением OpenSim. Использована базовая скелетно-мышечная модель и построенные модели, в которых воспроизведено состояние ТБС после удаления злокачественной опухоли верхней трети бедра и эндопротезирования с миопластикой и без нее. Проанализирована сила нагрузки, создаваемая головкой эндопротеза на вертлужную впадину. Результаты: в процессе моделирования и анализа значительных дефектов отводящих и сгибающих бедро мышц при замещении пострезекционных дефектов проксимального отдела бедренной кости модульным эндопротезом установлено изменение направления нагрузки с переднего отдела на заднюю стенку вертлужной впадины со значением втрое большим, чем в базовой модели. Также отмечено значительное снижение прижимающей силы на дно вертлужной впадины. Это приводит к резкому нарушению функции нижней конечности и обусловливает риск развития нестабильности ТБС. Методика восстановления дефектов отводящих мышц бедра за счет перемещения проксимально т. vastus lateralis позволяет компенсировать изменения нагрузки вертлужной впадины. Выводы: воспроизведение дефектов отводящих мышц в модели ведет к изменению нагрузки в передне-заднем направлении, нарушению функции конечности и повышению риска развития нестабильности ТБС. Показана целесообразность восстановления дефектов отводящих мышц бедра с помощью т. vastus lateralis.

Дод.точки доступу:
Малик, Р.В.; Головіна, Я.О.
Экземпляры: всего 1 : чит.зал періодичних видань, рук.,кат. (1 экз.)
Свободны: всего 1 : чит.зал періодичних видань, рук.,кат. (1 экз.)
Знайти схожі

Биомеханическое обоснование методики уплотнения стенок вертлужной впадины при эндопротезировании в условиях остеопороза [Текст] / В. А. Филиппенко [и др.] // Ортопедия, травматология и протезирование. - 2016. - N 2. - С. 24-30
Анотація: Остеопороз погіршує якісні та кількісні характеристики кісткової тканини, що є несприятливою умовою для стабільної тривалої фіксації ацетабулярного компонента ендопротеза кульшового суглоба. Незважаючи на велику кількість біомеханічних досліджень, присвячених аналізу напружено-деформованого стану кульшової западини після ендопротезування, питання фіксації чашки за умов остеопоротичних змін кісткової тканини залишаються дискусійними і недостатньо дослідженими. Мета: біомеханічно обгрунтувати методики ущільнення стінок кульшової западини під час ендопротезування в умовах остеопорозу. Методи: у роботі за допомогою методу кінцевих елементів проведено моделювання таза та кульшового суглоба людини в різних фазах ходьби після його ендопротезування. Розглянуто три фази для двох варіантів ендопротезування. Робота є продовженням проведених раніше досліджень на математичній моделі таза, в яку внесли певні зміни. Проведено моделювання з встановленим у лівий кульшовий суглоб ендопротеза «Zimmer» із поліетиленовим вкладишем. Для ділянки западини змінені властивості кісткової тканини на остеопоротичні. Також: для другого варіанту ендопротезування в остеопоротичній тканині кульшової западини моделювали кісткові автотрансплантати циліндричної форми діаметром 6мм і довжиною від 6 до 13 мм. Результати: встановлено, що рівень напружено-деформованого стану кульшової западини в усіх фазах ходьби підвищується після ендопротезування в умовах остеопорозу порівняно з моделлю в нормі, а у випадку ущільнення її стінок за допомогою автотрансплантатів — знижується. Висновок: доведено доцільність використання кісткових автотрансплантатів для ущільнення остеопоротичних стінок кульшової западини під час ендопротезування кульшового суглоба.

Дод.точки доступу:
Филиппенко, В.А.; Бондаренко, С.Е.; Танькут, В.А.; Аконджом, М.; Яресько, А.В.
Экземпляры: всего 1 : чит.зал періодичних видань, рук.,кат. (1 экз.)
Свободны: всего 1 : чит.зал періодичних видань, рук.,кат. (1 экз.)
Знайти схожі

Переміщення відламків під час лікування діафізарних переломів та їх значення для процесу регенерації кістки [Текст] / О. К. Попсуйшапка [та ін.] // Ортопедия, травматология и протезирование. - 2016. - N 2. - С. 31-40
Анотація: Для лечения диафизарных переломов используют методы фиксации, при которых образуются конструкции «отломки - фиксатор» с различными механическими свойствами и диапазоном перемещений отломков. Цель: обосновать концепцию влияния перемещений отломков на процесс формообразования регенерата при лечении диафизарных переломов ортезом или стержневым аппаратом (АВФ). Методы: перемещение отломков с помощью ультрасонографии оценено у 18 больных с диафизарными переломами плечевой (9), бедренной (5) и большеберцовой (5) костей. Среди них 8 пострадавших со свежими переломами плечевой кости лечили консервативно с использованием ортеза, у 5 со свежими переломами бедренной кости и костей голени использовали АВФ, 6 пациентов были с несросшимися переломами после металлоостеосинтеза. Результаты: установлено, что отломки имеют многовекторную траекторию перемещений в пространстве. У больных со свежими переломами плечевой кости, которым применяли ортез, линейные перемещения концов отломков были в пределах 1,1-6 мм (10-40 % от исходного расстояния), амплитуда угловых составила 2°-8°. При фиксации АВФ линейные перемещения отломков до 2 мм (13 %) выявлены только у больных с переломом бедренной кости. В случае несросшихся перечомов под действием осевой нагрузки появлялась или увеличивалась (на вершине деформации на 37-61 %) угловая деформация сегмента. Вывод: механические свойства фибрин-клеточно-коллагеновой бластемы позволяют ей деформироваться на растяжение без негативных последствий в пределах 13-40 %. Подвижность отломков в первые три недели после диафизарного перелома вызывает деформацию и напряжение бластемы, что обуславливает в дальнейшем структуру полноценного периостального костного регенерата. При несращении диафизарного перелома подвижность отломков не оказывает стимулирующего и формообразующего эффекта.

Дод.точки доступу:
Попсуйшапка, О.К.; Литвишко, В.О.; Ашукіна, Н.О.; Яковенко, С.М.
Экземпляры: всего 1 : чит.зал періодичних видань, рук.,кат. (1 экз.)
Свободны: всего 1 : чит.зал періодичних видань, рук.,кат. (1 экз.)
Знайти схожі

Морфологічні ознаки стану кровопостачання та життєздатності тканин стегнової і великогомілкової кісток упродовж турнікетної ішемії кінцівки та періоду рециркуляції [Текст] / В. В. Григоровський [та ін.] // Ортопедия, травматология и протезирование. - 2016. - N 2. - С. 41-47
Анотація: Детальных исследований патогистологических изменений и состояния кровоснабжения тканей конечности в периоде применения, а затем снятия жгута ранее не проводилось. Остается невыясненной топография наиболее чувствительных к ишемии участков кости (костной ткани и костного мозга), динамика и темпы развития патологических и репаративных изменений. Цель: установить в эксперименте особенности кровоснабжения, жизнеспособность и возможности регенерации тканей бедренной и большеберцовой костей в динамике ишемического и постишемического периодов. Методы: исследовали ткани бедренной и большеберцовой костей кроликов (всего 76 конечностей), которым создавали турникетную ишемию бедра и голени различной длитачьности (3 и 6 ч) с последующей рециркуляцией от 0,5 ч до 30 сут. После выведения животных из опыта выполняли инъекцию сосудов тушь-желатиновой массой и гистологический анализ окрашенных срезов. Результаты: после наложения жгута на 3 и 6 ч в костном мозге эпиметафизов бедренной и большеберцовой костей выявлены нарушения микроциркуляции в синусоидах и мелких венах, которые большей частью не приводили к необратимой очаговой блокаде микроциркутяторного русла и развитию распространенного ишемического некроза. Такие участки встречались в единичных случаях и в некоторых анатомических локусах кости. Выводы: при наложении жгута на заднюю конечность кроликов на 3 и 6ч возникают две разные области нарушения кровоснабжения (компрессионной и регионарной ишемии), в тканях которых происходит выключение микроциркуляции и ишемические изменения. После снятия жгута и включения рециркуляции восстановление кровоснабжения тканей в разных отделах бедренной и большеберцовой костей отличается — наиболее чувствительными к турникетной ишемии длительностью 6 ч оказались структуры первичной спонгиозы и костного мозга проксимального метафиза большеберцовой кости.

Дод.точки доступу:
Григоровський, В.В.; Долгополов, О.В.; Григоровська, А.В.; Лисак, А.С.
Экземпляры: всего 1 : чит.зал періодичних видань, рук.,кат. (1 экз.)
Свободны: всего 1 : чит.зал періодичних видань, рук.,кат. (1 экз.)
Знайти схожі

Эффективность разных схем комплексной консервативной терапии животных с индуцированным гонартрозом [Текст] / В. И. Маколинец [и др.] // Ортопедия, травматология и протезирование. - 2016. - N 2. - С. 48-54
Анотація: Ефективність консервативного лікування пацієнтів з гонартрозом може бути підвищена завдяки поєднаному застосуванню фармакологічних та фізичних факторів. Можливість комплексного використання низькоінтенсивного лазерного випромінювання (ШЛВ), хондропротекторів та нестероідних протизапальних препаратів у пацієнтів з ранніми стадіями гонартрозу залежно від послідовності їх застосування недостатньо вивчена. Мета: дослідити в експерименті на тваринах з індукованим гонартрозом ефективність різних схем комплексного консервативного лікування. Методи: екс¬перименти проведені на 40 білих щурах віком 6 міс. Гонартроз І стадії моделювали шляхом трикратного введення дексаметазону (7 мг/кг, в/м) 1 раз на тиждень. Щурів розділили на шість груп залежно від лікування, яке містило 10 щоденних сеансів лазеротерапії (доза 0,3 Дж контактно на колінний суглоб) і введення per os диклофенаку натрію (8 мг/кг) та глюкозаміну гідрохлориду (50 мг/кг) у різних послідовностях з інтервалом 15 хв. Мікроскопічні дослідження суглобового хряща і біохімічний аналіз показників сироватки крові (глікопротеїни, сіалові кислоти, хондроїтинсульфати, лужна фосфатаза) проводили через 28 діб після останньої ін 'єкції дексаметазону. Результати: у щурів усіх дослідних груп структурні порушення в суглобовому хрящі були найменшими порівняно з контролем. У тварин після застосування спочатку ШЛВ, а потім фармакотерапії морфологічні ознаки біосинтетичної активності хондроцитів були найбільш вираженими, а рівень вмісту в сироватці крові маркерів запалення і активність лужної фосфатази — достовірно меншими, ніж: у контрольній та інших дослідних групах. Висновок: комплексне застосування ШЛВ із подальшим введенням диклофенаку натрію та глюкозаміну гідрохлориду призводить до найповнішого відновлення кількісного та структурно-метаболічного стану хондроцитів суглобового хряща і сприяє нормалізації біохімічних маркерів метаболізму хрящової та кісткової тканин.

Дод.точки доступу:
Маколинец, В.И.; Малышкина, С.В.; Никольченко, О.А.; Гращенкова, Т.Н.; Шевцов, Б.Н.; Маколинец, К.В.
Экземпляры: всего 1 : чит.зал періодичних видань, рук.,кат. (1 экз.)
Свободны: всего 1 : чит.зал періодичних видань, рук.,кат. (1 экз.)
Знайти схожі

Формування заднього спондилодезу залежно від різної фізичної активності у тварин [Текст] / В. О. Радченко [та ін.] // Ортопедия, травматология и протезирование. - 2016. - N 2. - С. 55-59
Анотація: К факторам риска развития дегенеративных заболеваний поясничного отдела позвоночника относят нарушения структуры паравертебральных мышц — стабилизаторов позвоночных двигательных сегментов. Специалисты уделяют внимание их состоянию после хирургического лечения — спондилодеза. Однако влияние мышечной активности на результат хирургического лечения остается неизученным. Цель: после выполнения на поясничном отделе позвоночника крыс заднего спондилодеза с применением транспедикулярной конструкции оценить результаты хирургических вмешательств в зависимости от мышечной активности животных. Методы: эксперимент выполнен на 20 лабораторных крысах (возраст 5 мес, масса от 430 до 500 г), которых в зависимости от физической активности разделили на четыре группы по 5 животных: плавали до и после (I), до (II), после (III) хирургического вмешательства, не плавали (IV). Тела смежных L_IV, L_V позвонков фиксировали авторской транспедикулярной конструкцией и проводили аутокостную пластику. Через З мес. после операции формирование костного блока анализировали с помощью клинических, рентгенологических и гистологических методов. Значимость взаимосвязи между качественными признаками (режимом физических нагрузок и результатом операции) оцениваш на основе анализа таблиц сопряженности. Результаты: клинически и рентгенологически через 3 мес. после операции отмечены признаки формирования спондилодеза у 60 % крыс (II группа), 40 % (III), 20 % (IV) и 80 % (І). У них гистологически наблюдали значительное разрастание костной ткани остистых отростков, которая распространялась вмеждужковые пространства и соединяла таким образом позвонки между собой. Вывод: установлено положительное влияние физических нагрузок (плавание) на формирование заднего спондилодеза (Г~ 0,671642,р = 0,013097). Наилучшие результаты достигнуты в группе животных с повышенной мышечной активностью (плавали до и после опе¬рации).

Дод.точки доступу:
Радченко, В.О.; Скіданов, А.Г.; Ашукіна, Н.О.; Данищук, З.М.; Левицький, П.Б.
Экземпляры: всего 1 : чит.зал періодичних видань, рук.,кат. (1 экз.)
Свободны: всего 1 : чит.зал періодичних видань, рук.,кат. (1 экз.)
Знайти схожі

Боскін, Г. Л.
Спосіб остеосинтезу через- та надвиросткових переломів плечової кістки в дітей [Текст] / Г. Л. Боскін // Ортопедия, травматология и протезирование. - 2016. - N 2. - С. 60-64
Анотація: Над- и чрезмыщелковые переломы составляют от 65,5 до 85,5 % всех переломов дистального отдела плечевой кости (ПК). Соотношение чрезмыщечковых переломов ПК к над-мыщелковым — 15:1, При этом чрезмыщелковые переломы являются внутрисуставными. Открытая репозиция рекомендована в случае безуспешного консервативного лечения и Т-и У-образных переломов, а также открытых и осложненных повреждений. Предпочтение отдается малоинвазивным методикам остеосинтеза, среди которых остеосинтез спицами Киршнера занимает ведущее место. Цель: улучшить результаты лечения чрез- и надмыщелковых переломов ПК у детей. Методы: для открытой репозиции чрез- и надмыщелковых переломов ПК у 10 пациентов в возрасте 3-12 лет использован способ ретроградной фиксации отломков спицами Киршнера. Результаты: при применении указанного способа остеосинтеза во всех 10 случаях послеоперационный период протекал без осложнений, раны зажили первичным натяжением. После окончания срока иммобилизации гипсовой повязкой на рентгенограммах определяли признаки формирования костного регенерата. Функция локтевого сустава восстанавливалась в период до трех месяцев после снятия повязки. Предложенная методика имеет следующие преимущества: 1) выполнение доступа через septum intermusculare brachii mediale позволяет проводить при необходимости достаточную мобилизацию центрального отломка; 2) независимо от особенностей перелома фиксаторы проводятся интрамедуллярно в задан¬ной плоскости и под необходимым углом, что обеспечивает стабильную фиксацию отломков ПК. Выводы: применение предложенного способа в случаях открытого остеосинтеза чрез- и надмыщелковых переломов ПК независимо от их плоскости позволяет достичь стабильной фиксации отломков. Стабильность фиксации и относительная малоинвазивность являются преимуществом метода и позволяют рассматривать его как метод выбора при планировании тактики хирургического лечения пациентов с чрез- и надмыщелковыми переломами ПК у детей.

Экземпляры: всего 1 : чит.зал періодичних видань, рук.,кат. (1 экз.)
Свободны: всего 1 : чит.зал періодичних видань, рук.,кат. (1 экз.)
Знайти схожі

10.

Головаха, М. Л.
Тенодез сухожилия длинной головки бицепса при его патологии [Текст] / М. Л. Головаха, И. В. Шишка, И. Н. Забелин // Ортопедия, травматология и протезирование. - 2016. - N 2. - С. 65-69
Анотація: Однією з причин больового синдрому і порушення функції плечового суглоба може бути запалення або ушкодження внутрішньосуглобової або позасуглобової частини довгої головки біцепса (ДГБ). Різні варіанти патології ДГБ є показанням для хірургічного лікування, а саме тенодезу або тенотомії сухожилка ДГБ. Відомо безліч методів та місць фіксації сухожилка ДГБ, проте єдиної думки щодо їх застосування немає. Мета: визначити оптимальний метод та місце фіксації ДГБ за різних видів його патології. Методи: проведено ретроспективний аналіз результатів лікування 37 пацієнтів (26 чоловіків, 11 жінок від 18 до 79 років) з різними видами патології сухожилка ДГБ за період з 2009 по 2015 pp. У передопераційному періоді всім пацієнтам виконували клінічне обстеження з обов 'язковими провокаційними навантажувальними тестами Speed, О 'Brien, Yergasson, рентгенографію плечового суглоба і МРТ-дослідження. Варіанти хірургічної корекції були такими: тенотомія, тенодез із фіксацією якірними фіксаторами, тенодез із фіксацією інтерферентними гвинтами, субпекторальна фіксація за допомогою системи Endobutton і субпекторальний тенодез із трансосальною шовною фіксацією. Результати: під час вибору методу хірургічного лікування патології біцепса, крім морфології ушкодження сухожилка ДГБ, необхідно враховувати вік пацієнта, рівень фізичної та трудової активності, а також асоційовані порушення плечового суглоба. Застосування тенотомії біцепса в пацієнтів старших за 50 років з низькою фізичною і трудовою активністю дає змогу скоротити тривалість операції, знизити інтраопераційну травму і отримати хороші результати без істотного зниження функціональних результатів лікування. Застосування субпекторального тенодезу сухожилка ДГБ з фіксацією за допомогою системи Endobutton і трансосальної фіксації дали змогу отримати найкращі функціональні результати лікування.

Дод.точки доступу:
Шишка, И.В.; Забелин, И.Н.
Экземпляры: всего 1 : чит.зал періодичних видань, рук.,кат. (1 экз.)
Свободны: всего 1 : чит.зал періодичних видань, рук.,кат. (1 экз.)
Знайти схожі

11.

Периопераційна мультимодальна аналгезія в ортопедо-травматологічних хворих у разі малоінвазивних хірургічних втручань [Текст] / О. А. Бур’янов [та ін.] // Ортопедия, травматология и протезирование. - 2016. - N 2. - С. 70-74
Анотація: Пациентов возрастом от 18 до 65 лет (33,6 лет) разделили на две группы. У 89 больных основной группы в комплексной мулътимодальной аналгезии применяли ненаркотические аналгетики центрального и периферического действия (парацетамол и декскетопрофен). В группе сравнения (61 пациент) использовали опиатные аналгетики (промедол). Эффективность оценивали после восстановления активных движений и чувствительности нижних конечностей (в среднем 4 ч после спинномозговой анестезии) по следующим критериям: интенсивности боли по визуальной аналоговой шкале до и через 1 и 6ч после введения аналгетика, необходимой общей продолжительности обезболивания, средней длительности обезболивающего действия, влиянию препарата на самочувствие больного и возникновению побочных эффектов. Результаты: показано, что скорость возникновения аналгезии в группах сравнения практически не отличалась, однако ее продолжительность в основной группе была большей — (8,1 ± 1,9) ч против (5,7 ± 1,6) ч в группе сравнения. Это доказывает эффект пролонгации аналгетического действия комбинации парацетамола и декскетопрофена. В основной группе доказано отсутствие характерных для опиатов побочных эффектов, которые наблюдали почти у каждого пятого пациента группы сравнения. Средняя продолжительность применения обезболивающих средств также отличалась. В основной группе пациентов необходимость применения аналгетиков находилась в пределах (3,2 ± 1,0) сут, а в группе сравнения была большей и составляла (4,3 ± 1,9) сут.

Дод.точки доступу:
Бур’янов, О.А.; Соболевський, Ю.Л.; Омельченко, Т.М.; Бабочкін, Р.О.; Андрєєва, М.О.
Экземпляры: всего 1 : чит.зал періодичних видань, рук.,кат. (1 экз.)
Свободны: всего 1 : чит.зал періодичних видань, рук.,кат. (1 экз.)
Знайти схожі

12.

Grifka, J.
Advancements for an approved component positioning in hip arthroplasty with navigation technique [Text] / J. Grifka // Ортопедия, травматология и протезирование. - 2016. - N 2. - P. 75-77
Анотація: Эндопротезирование является одним из наиболее успешных хирургических вмешательств в ортопедии. Независимо от используемой хирургической техники необходимо уделять пристальное внимание правильной установке компонентов эндопротеза. Для выполнения данных требований авторы изменили разработанную ранее навигационную систему, которую использовали при эндопротезировании коленного сустава начиная с 2001 года. Во время «микро-тазобедренного» хирургического вмешательства применено навигационное оборудование, которое состояло из установленных на таз датчиков, осуществляющих сбор текущих данных без анализа предоперационной КТ. Эффективность данной методики проверена при проведении проспективных рандомизированных исследований. Положение установленных компонентов эндопротеза контролировали с помощью послеоперационной КТ, подтверждающей точность установки имплантата. После установки мерных шаблонов тазового и бедренного компонентов система позволяла измерять длину конечности и шейки эндопротеза при использовании различных типоразмеров его головки до момента дости-достаточного объема движений. Авторы назвали свой метод навигации «невизуализированной навигационной техникой». Ее применение увеличило время хирургического вмешательства на 10 мин. Основным преимуществом разработанной техники является легкость использования хирургом, который, как правило, в большей степени сконцентрирован на ходе хирургического вмешательства и не должен отвлекаться на навигационную систему. #907: , КТ; 20161031, viskova
Total joint replacement is one of the most successful operative procedures in orthopaedics. Independently, which technique is used, we have to pay enormous attention to the correct positioning of the joint components. In order to match these demands, we transferred our imageless navigation technique, we are using since 2001 in knee arthroplasty for the use of knee navigation. While performing our micro-hip operation technique, we use the brainlab navigation equipment with rich-trackers on the pelvis and the thightfor a real time data acquisition without preoperative imaging technique like CT. We examined our developed new navigation technique in prospective randomized controlled trials. The placement of the components has been assessed by postoperative CT, which cofirmed the accuracy of the component position. The navigation system allows us to measure leg length and offset with different head combinations, until we reach the desired free range of motion. Authors call this method «imageless-navigation-technique». The additional time for the operative procedure was approximately 10 minutes per operation. The advantage of our development is, that we achieved to get a technique which is easy to handle for the surgeon, who is concentrated on the operative procedure itself and not on the navigation system and which allows a save and unreliable procedure.

Экземпляры: всего 1 : чит.зал періодичних видань, рук.,кат. (1 экз.)
Свободны: всего 1 : чит.зал періодичних видань, рук.,кат. (1 экз.)
Знайти схожі

13.

Белозеров, И. В.
Мухин Ефрем Осипович (к 250-летию со дня рождения) [Текст] / И. В. Белозеров, Е. Ю. Рожкова // Ортопедия, травматология и протезирование. - 2016. - N 2. - С. 78-83
Анотація: Цікавою і видатною постаттю вітчизняної медицини на межі 18—19 століть був Єфрем Йосипович Мухін. У статті наведено його внесок в становлення анатомії, фізіології, травматології, хірургії, судової медицини, гігієни, токсикології, епідеміології тощо. Наукова робота Є. Й. Мухіна «Перші засади костоправної науки» стала найпершим вітчизняним посібником із травматології та ортопедії. Цей напрямок виокремився згодом з хірургії, тому професора справедливо вважають засновником вітчизняної травматології. Є. Й. Мухіну вдалося організувати роботу у своїй лікарні так, що безкоштовну допомогу в будь-який час міг отримати кожен. Професор став першим з організаторів вакцинації населення проти віспи. Чимало учнів Є. Й. Мухіна, які потім стали видатними лікарями, зокрема М. І. Пирогов та І. В. Буяльський, з вдячністю згадували свого вчителя. Він допоміг багатьом здобути вищу медичну освіту, а найздібніших посилав вдосконалюватися в іноземні університети. У зв'язку з ювілеєм Є. Й. Мухіна проведено значну роботу щодо увічнення його пам 'яті на батьківщині, а також; ініційовано урочистості «Народжені в Україні» під егідою громадської ради Харківської обласної державної адміністрації, Всеукраїнської громадської організації імені М. І. Пирогова «Військова медицина України», Всеукраїнської громадської організації « Українська Асоціація ортопедів-травматологів» та Харківського національного університету імені В. Н. Каразіна.

Дод.точки доступу:
Рожкова, Е.Ю.; Мухин, Ефрем Осипович (основоположник травматологии, хирург, анатом, физиолог, гигиенист и судебный медик, доктор медицины, заслуженный профессор Императорского Московского университета ; 1766-1850) \о нем\
Экземпляры: всего 1 : чит.зал періодичних видань, рук.,кат. (1 экз.)
Свободны: всего 1 : чит.зал періодичних видань, рук.,кат. (1 экз.)
Знайти схожі

14.

Ненько, А. М.
Роль академика Коржа А. А. в становлении детской ортопедии в Евпаторийском Центральном детском клиническом санатории Министерства обороны Украины [Текст] / А. М. Ненько // Ортопедия, травматология и протезирование. - 2016. - N 2. - С. 84-90
Анотація: У роботі проаналізована ортопедична та науково-практична допомога, яку надавав академік Корж О. О. і вчені Харківського НД1 ортопедії та травматології ім. проф. М. І. Ситенка спеціалістам Євпаторійського Центрального дитячого клінічного санаторію Міністерства оборони України і євпаторійського курорту. Плідна співпраця між: двома лікувальними закладами була спрямована на впровадження розробок, досягнень фахівців інституту в лікувальну і діагностичну роботу санаторію. Це дало змогу лікарям санаторію оволодіти ефективними методиками хірургії хребта, великих суглобів, кісткової пластики та відновлювальними вручаннями після поліомієліту і травм скелета тощо. Усе це підвищило якість надання лікувальної та реабілітаційної допомоги дітям із захворюваннями опорно-рухової системи. Крім того, науковці інституту надавали науково-методичну та консультативну допомогу в організації науково-дослідних робіт, здійснювали керівництво дисертаційними дослідженнями євпаторійських колег. За ініціативою Коржа О. О. та його безпосередньою участю на базі санаторію було організовано тематичне навчання лікарів з дитячої ортопедії на виїзних циклах кафедри травматології Українського інституту удосконалення лі-карів. На базі санаторію проведено 18 науково-практичних конференцій. Його лікарі підготували 442 доповіді, в наукових медичних виданнях опубліковано 576 робіт, захищено 8 кандидатських дисертацій. Одним із здобутків плідної співпраці стало міжнародне визнання санаторію як ефективного ортопедо-хірургічного лікувального та реабілітаційного закладу для дітей із захворюваннями опорно-рухової системи.

Дод.точки доступу:
Корж, Алексей Александрович (выдающийся украинский врач, ортопед-травматолог, заслуженный деятель науки УССР, академик РАМН, академик НАН и АМН Украины, доктор медицинских наук, профессор ; 1924-2010) \о нем\
Экземпляры: всего 1 : чит.зал періодичних видань, рук.,кат. (1 экз.)
Свободны: всего 1 : чит.зал періодичних видань, рук.,кат. (1 экз.)
Знайти схожі

15.

Богдан Ілліч Сіменач [Текст] // Ортопедия, травматология и протезирование. - 2016. - N 2. - С. 91-92

Дод.точки доступу:
Сіменач, Богдан Ілліч (доктор медичних наук, професор, лауреат Державної премії України, ортопед-травматолог ; 1921-) \о нем\
Экземпляры: всего 1 : чит.зал періодичних видань, рук.,кат. (1 экз.)
Свободны: всего 1 : чит.зал періодичних видань, рук.,кат. (1 экз.)
Знайти схожі

16.

Станислав Дмитриевич Шевченко [Текст] // Ортопедия, травматология и протезирование. - 2016. - N 2. - С. 93-94

Дод.точки доступу:
Шевченко, Станислав Дмитриевич (профессор, доктор медицинских наук, известній детский ортопед-травматолог ; 1936-) \о нем\
Экземпляры: всего 1 : чит.зал періодичних видань, рук.,кат. (1 экз.)
Свободны: всего 1 : чит.зал періодичних видань, рук.,кат. (1 экз.)
Знайти схожі

17.

Фрида Соломонівна Леонтьєва [Текст] // Ортопедия, травматология и протезирование. - 2016. - N 2. - С. 95-96

Дод.точки доступу:
Леонтьєва, Фрида Соломонівна (вчений-біохімік, педагог,кандидат біологічних наук, хавідувач відділу лабороторної діагностики та імунології ДУ "Інститут патології хребта та суглобів ім. М. І. Ситенка НАМН України" ; 1946-) \о ней\
Экземпляры: всего 1 : чит.зал періодичних видань, рук.,кат. (1 экз.)
Свободны: всего 1 : чит.зал періодичних видань, рук.,кат. (1 экз.)
Знайти схожі

18.

Антон Тимофійович Бруско [Текст] // Ортопедия, травматология и протезирование. - 2016. - N 2. - С. 97-98

Дод.точки доступу:
Бруско, Антон Тимофеевич (профессор, видающийся ученый, ортопед-травматолог ; 1938-2016) \о нем\
Экземпляры: всего 1 : чит.зал періодичних видань, рук.,кат. (1 экз.)
Свободны: всего 1 : чит.зал періодичних видань, рук.,кат. (1 экз.)
Знайти схожі

19.

Коструб, О. О.
Наукові «запозичення» [Текст] / О. О. Коструб, І. М. Зазірний // Ортопедия, травматология и протезирование. - 2016. - N 2. - С. 99-101

Дод.точки доступу:
Зазірний, І.М.
Экземпляры: всего 1 : чит.зал періодичних видань, рук.,кат. (1 экз.)
Свободны: всего 1 : чит.зал періодичних видань, рук.,кат. (1 экз.)
Знайти схожі

20.

Филиппенко, В. А.
Перипротезная инфекция: диагностика и лечение. Часть 1 (обзор литературы) [Текст] / В. А. Филиппенко, А. П. Марущак, С. Е. Бондаренко // Ортопедия, травматология и протезирование. - 2016. - N 2. - С. 102-110
Анотація: Ендопротезування кульшового та колінного суглобів набуло поширення у світі й Україні завдяки високій ефективності та поліпшенню якості життя пацієнта. Проте як будь-яке хірургічне втручання воно не позбавлене ускладнень. Серед найважчих із них є перипротезна інфекція, яка легко може звести нанівець усі зусилля хірурга і пацієнта на шляху до досягнення позитивного результату. У медичних періодичних виданнях України дуже мало уваги приділено цій вкрай тяжкій хворобі. Автори статті проаналізували наукову інформацію щодо можливості різних сучасних діагностичних методик, які використовуються для визначення перипротезної інфекції. Описані найчастіше застосовувані сьогодні її класифікації. За матеріалами міжнародної погоджувальної конференції з питань перипротезної інфекції (2013 р.) представлені сучасні діагностичні критерії, на підставі яких встановлюють такий діагноз. Наведено діагностичні тести — серологічні (С-реактивний білок, ШОЕ, інтерлейкіни, прокальцитонін, фактор некрозу пухлини і їх комбінації), мікробіологічні, синовіальні, гістологічні — з позиції їх сенситивності та специфічності на передопераційному й інтраопераційному етапах, а також: представлені їх порогові значення. Автори систематизували інформацію для визначення головних моментів діагностики і лікування цього ускладнення. Закцентовано увагу на необхідності проведення максимально ранньої та повної діагностики інфекційного процесу і точного визначення збудника, оскільки вибір оптимального методу лікування (хірургічного та антибактеріального) ґрунтується на цих результатах. Тільки за умов правильно обраного методу лікування, заснованого на точному і своєчасно встановленому діагнозі, лікар і пацієнт можуть розраховувати на успішну боротьбу з інфекцією.

Дод.точки доступу:
Марущак, А.П.; Бондаренко, С.Е.
Экземпляры: всего 1 : чит.зал періодичних видань, рук.,кат. (1 экз.)
Свободны: всего 1 : чит.зал періодичних видань, рук.,кат. (1 экз.)
Знайти схожі

1-20 21-23

© Міжнародна Асоціація користувачів і розробників електронних бібліотек і нових інформаційних технологій
(Асоціація ЕБНІТ)