Бібліотека БДМУ

Головна

Спрощенний режим

Опис

Бази даних

Періодичні видання - результати пошуку

Вид пошуку

К Н И Г И

Періодичні видання

Дисертації та автореферати

Фонд рідкісних видань

Електронна Навчальна література

Публікації засновників кафедр БДМУ

Нововведення у сфері охорони здоров'я

Календар пам'ятних дат

Доступ до повнотекстових книг Springer Nature (через IP-адреси БДМУ)

Зона пошуку

Формат представлення знайдених документів:
повний	інформаційний	короткий

Відсортувати знайдені документи за:
автором	назвою	роком видання	типом документа

Пошуковий запит: <.>II=ОУ25/2019/2-3<.>

Загальна кiлькiсть документiв : 14
Показанi документи с 1 за 14

Шидловська, Т. А.
Кореляційна залежність між основними показниками КСВП та реоенцефалографії у хворих з акутравмою [Текст] / Т. А. Шидловська, Т. В. Шидловська, Л. Г. Петрук // Оториноларингологія = Оториноларингологія : науково-практичний двомісячний журнал. - 2019. - № 2-3. - С. 4-13. - Бібліогр. в кінці ст. . - ISSN 0044-4650
MeSH-головна:
СЛУХА ПОТЕРЯ НЕЙРОСЕНСОРНАЯ (патофизиология, рентгенография, терапия)
СЛУХА ПОТЕРЯ, ВЫЗВАННАЯ ШУМОМ (патофизиология, терапия)
Анотація: Актуальність: Відомо, що судинний фактор є одним з основних чинників виникнення і розвитку СНП будь-якої етіології. Наші попередні дослідження показали, що це твердження справедливе і по відношенню до сенсоневральних порушень, які виникають при акутравмі. При акутравмі страждають як периферійний, так і центральні – стовбуромозковий та корковий відділи слухового аналізатора. При цьому в плані уточнення топіки ураження слухової системи дуже інформативними є часові характеристики КСВП, які дозволяють виявити порушення в стовбуромозкових структурах слухового аналізатора, в тому числі і в ранні терміни. З іншого боку, відомо, що дуже важливим відносно характеристики взаємозв’язку між певними показниками, які характеризують відповідні процеси, є кореляційний аналіз результатів інструментальних досліджень. Мета роботи – визначити коефіцієнти кореляції між часовими показниками КСВП та кількісними величинами даних реоенцефалографії для з’ясування взаємозв’язку (кореляційної залежності) між станом стовбуромозкових структур слухового аналізатора та мозковим кровообігом в каротидній і вертебрально-базилярній системах у хворих з акутравмою. Матеріали і методи: Для досягнення поставленої мети нами було обстежено 71 хворого з акутравмою віком 19-50 років, з двобічними переважно асиметричними сенсоневральними порушеннями, низхідним типом аудіометричної кривої, помірним ступенем зниження слухової функції, найбільш вираженим достовірним (P0,01) підвищенням порогів слуху до тонів 4; 6 та 8 кГц на тональній пологовій аудіометричній кривій. Церебральний кровообіг у хворих з акутравмою досліджувався методом реоенцефалографії за допомогою комп’ютерного реографа фірми «DХ-системи» (Україна) за загальноприйнятою методикою. Реєстрація коротколатентних слухових викликаних потенціалів (КСВП) проводилась за допомогою аналiзуючої системи «Eclipse» фірми «Interacoustics» (Данія), за загальноприйнятою методикою. Для виявлення кореляційного зв’язку між станом стовбуромозкових структур слухового аналізатора та мозкового кровообігу в вертебрально-базилярній та каротидній системах було вирахувано коефіцієнти кореляції (r) та їх похибки (mr) між основними показниками РЕГ в каротидній та вертебрально-базилярній системах, а також найбільш інформативними часовими показниками КСВП у хворих акутравмою. Результати та їх обговорення: було проведено кореляційний аналіз між величинами латентного періоду піку (ЛПП) V хвилі коротколатентних слухових викликаних потенціалів (КСВП) та міжпіковими інтервалами (МПІ) I-V хвиль КСВП, а також значеннями дикротичного (ДКІ), діастолічного (ДСІ) та реографічного (Рі) індексів в каротидній та вертебральнобазилярній системах у військовослужбовців з бойовою акутравмою. Отримані дані підтверджують вплив стану мозкового кровообігу на розвиток функціональних порушень стовбуромозкових структур головного мозку і слухового аналізатора при акутравмі. Спостерігається пряма кореляційна залежність у розвитку таких порушень при змінах тонусу мозкових судин, але особливо – порушень венозного відтоку. В каротидній системі встановлено слабкий прямий кореляційний зв'язок між величиною ДКІ, що відображає тонус мозкових судин, та ЛПП V хвилі КСВП (r

Дод.точки доступу:
Шидловська, Т. В.; Петрук, Л.Г.
Экземпляры: всего 1 : чит.зал періодичних видань, рук.,кат. (1 экз.)
Свободны: всего 1 : чит.зал періодичних видань, рук.,кат. (1 экз.)
Знайти схожі

Заболотная, Д. Д.
Преимущества использования фрагмента широкой фасции бедра и аутокости при реконструкции дефектов основания черепа у пациентов с назальной ликвореей [Текст] / Д. Д. Заболотная, Э. Р. Исмагилов, В. В. Григоровський // Оториноларингологія = Оториноларингологія : науково-практичний двомісячний журнал. - 2019. - № 2-3. - С. 14-20. - Библиогр. в конце ст. . - ISSN 0044-4650
MeSH-головна:
РИНОРЕЯ СПИННОМОЗГОВОЙ ЖИДКОСТИ (осложнения, патофизиология, терапия)
ЧЕРЕПНАЯ ЯМКА ПЕРЕДНЯЯ (патофизиология, хирургия)
ЧЕРЕПНАЯ ЯМКА СРЕДНЯЯ (патофизиология, хирургия)
Анотація: Вступ: Діагностика та лікування хворих з назальною ліквореєю на сьогоднішній день є не в повній мірі вирішеною проблемою. При малих дефектах основи черепа методика «overlay» відносно добре зарекомендувала себе. Однак при розмірах кісткового дефекту більше 0,6 см хірургу доводиться вдаватися до методики постановки трансплантата «underlay». Таким чином, пошук оптимальної методики пластики лікворної фістули, особливо при великих дефектах основи черепа, є складною і актуальною проблемою. Мета дослідження – провести порівняльну оцінку методів пластики лікворної фістули в ділянці передньої і середньої черепної ямки з розмірами кісткового дефекту більше 0,6 см у пацієнтів з назальною ліквореєю при використанні ендоскопічного ендоназального доступу. Матеріали і методи: Під нашим спостереженням перебувало 44 пацієнта з назальною ліквореєю. Залежно від методики пластики лікворної фістули всі пацієнти були розподілені на 2 групи. До 1-ї групи було включено 21 пацієнта, котрим виконувалась пластика дефекту основи черепа з використанням загальноприйнятої методики – фрагментом широкої фасції стегна і назосептального клаптя; до 2-ї – 23 пацієнта, яким було виконано пластику фрагментом широкої фасції стегна з фіксацією її інтракраніально фрагментом аутокістки за запропонованою нами методикою, з подальшим використанням назосептального клаптя. Критерієм оцінки ефективності проведеного лікування слугувала відсутність рецидиву ліквореї, а також результати об'єктивних методів дослідження (ендоскопічний огляд порожнини носа). Результати: через 1 міс. після хірургічного втручання у 3 (14,28%) пацієнтів 1-ї групи і 1 (4,34%) пацієнта 2-ї групи виник рецидив ліквореї. Через 3 міс. після операції рецидив ліквореї відзначався у 2 пацієнтів 1-ї групи, в той час як у пацієнтів 2-ї групи рецидиву ліквореї не було, а через 6 міс. після операції рецидив ликвореї виявлено тільки у 1 пацієнта 1-ї групи. Висновки: У пацієнтів з назальною ліквореєю при розмірі кісткового дефекту більше 0,6 см доцільно використовувати «сандвіч» методику. Методика пластики лікворної фістули з використанням фрагмента широкої фасції стегна з фіксацією її інтракраніально аутокісткою дозволяє достовірно знизити ризик рецидиву ліквореї в порівнянні з використанням загальноприйнятих методик пластики лікворної фістули. Використання аутокістки при пластиці лікворної фістули не впливає на зміну архітектоніки порожнини носа в порівнянні з застосуванням загальноприйнятої методики пластики.

Дод.точки доступу:
Исмагилов, Э. Р. ; Григоровський, В. В.
Экземпляры: всего 1 : чит.зал періодичних видань, рук.,кат. (1 экз.)
Свободны: всего 1 : чит.зал періодичних видань, рук.,кат. (1 экз.)
Знайти схожі

Оцінка ефективності застосування функціональної електростимуляції після під'язиково-лицевого анастомозу у пацієнтів з ураженням лицевого нерва різної етіології [Текст] / А. Л. Бобров [та ін.] // Оториноларингологія = Оториноларингологія : науково-практичний двомісячний журнал. - 2019. - № 2-3. - С. 21-27. - Бібліогр. в кінці ст. . - ISSN 0044-4650
MeSH-головна:
ЛИЦЕВОЙ НЕРВ (патофизиология)
ЭЛЕКТРИЧЕСКАЯ СТИМУЛЯЦИЯ (методы)
Анотація: Хірургічне лікування ураження лицевого нерва у вигляді під’язиково-лицевого анастомозу потребує досить тривалого часу для повторного проростання під’язикового нерва до мімічних м’язів. Час відновлення лицьової функції після хірургічного лікування пацієнтів з паралічем лицевого нерва досить тривалий і може починатись з 6-8-го місяця після операції і тривати до 2 років. Таким чином, весь цей проміжок часу мімічні м’язи знаходяться у стані денервації. Метою даної роботи було визначення ефекту електростимуляції мімічних м’язів у пацієнтів з ураженнями лицевого нерва різної етіології після під’язиково-лицевого анастомозу. Матеріали і методи: Для оцінки результатів застосування ранньої післяопераційної черезшкірної електростимуляції використовувалась ФЕС на низькій частоті, починаючи з 2-го місяця після виконання під'язиково-лицевого анастомозу. Оцінка відновлення функції лицевого нерва проводилась через 1 рік після хірургічного втручання. До дослідження було включено 88 пацієнтів, що перенесли операцію по відновленню функції лицевого нерва – під'язиково-лицевий анастомоз. Обстежені були розподілені на 2 групи. 1-у (основну) групу склали 28 хворих, яким у післяопераційному періоді було проведено електростимуляцію мімічних м’язів, а 2-у групу (порівняння) склали 60 хворих, яким було виконано під'язиково-лицевий анастомоз за такою ж методикою, але в подальшому не застосовувались фармакологічні або фізіотерапевтичні засоби, які б могли вплинути на регенерацію лицевого нерва. Результати та їх обговорення: За шкалою House-Brackman проводилась суб’єктивна оцінка стану функції лицевого нерва. Відповідно до цієї шкали, у обстежених контрольної групи через 12 міс. після виконання операції ХІІ-VII анастомозу за класичною методикою спостерігався такий розподіл: І-й ступінь відновлення функції лицевого нерва не мав жоден з хворих, ІІ-й ступінь мали 2 (3,33%) пацієнти, ІІІ-й – 28 (46,66%), ІV-й – 20 (33,33%), V-й – 6 (10%) і VІ – 4 (6,66%). У пацієнтів основної групи (де застосовувалась ФЕС) розподіл за ступенями відновлення функції лицевого нерва за шкалою House-Brackman через 12 міс. після хірургічного втручання мав такий характер: ІІ ступінь мали 2 (6,45%) обстежених, ІІІ – 17 (54,83%), ІV – 5 (22,58%), V – 2 (7,4%) і VІ – 2 (7,4%). При порівнянні середніх значень М-відповідей мімічних м’язів, зареєстрованих у різні терміни після операції у осіб контрольної групи в порівнянні з показниками пацієнтів основної групи, в якій застосовувалась ФЕС, у післяопераційному періоді була відмічена статистично достовірна різниця. Окрім того, в основній групі у достовірно більшої кількості пацієнтів відмічено відновлення функції ЛН до ІІІ-ІV ступеню за шкалою House-Вrackman. Як відомо, збільшення амплітуди М-відповіді, збільшення об’єму повторної невротизації мімічних м’язів, більш рання поява компонентів мигального рефлексу свідчить про активні процеси відновлення ЛН і добрий прогноз стосовно повноти відновлення його функції. Отже, на основі результатів оцінки функції ЛН за шкалою House-Brackman і даних електроміографічного дослідження у пацієнтів, що перенесли XII-VII анастомоз, можна стверджувати, що при застосуванні ФЕС у післяопераційному періоді відновлення функції лицевого нерва відбувається достовірно швидше і у більш повному обсязі у порівнянні з групою контролю.

Дод.точки доступу:
Бобров, А.Л.; Борисенко, О. М.; Папп, О.В.; Джус, В.Т.
Экземпляры: всего 1 : чит.зал періодичних видань, рук.,кат. (1 экз.)
Свободны: всего 1 : чит.зал періодичних видань, рук.,кат. (1 экз.)
Знайти схожі

Макарин-Кибак, А. С.
Диагностика и лечение патологии носового клапана у пациентов с затруднением носового дыхания [Текст] / А. С. Макарин-Кибак, І. В. Фараон, О. Ф. Мельников // Оториноларингологія = Оториноларингологія : науково-практичний двомісячний журнал. - 2019. - № 2-3. - С. 28-34. - Библиогр. в конце ст. . - ISSN 0044-4650
MeSH-головна:
НОСА ПЕРЕГОРОДКА (патофизиология, хирургия)
Анотація: На підставі аналізу результатів обстеження 623 пацієнтів встановлено фактори, клінічно і статистично достовірно пов'язані з наявністю патології носового клапана (p0,003), розроблено метод для визначення ймовірності наявності патології носового клапана. Розроблено методи хірургічного лікування стенозу внутрішнього носового клапана з урахуванням рухливості бічної стінки носа у пацієнтів зі скаргами на утруднення носового дихання. В результаті проведених досліджень розроблено алгоритм поетапної діагностики патології носового клапана у пацієнтів з порушенням носового дихання для диференційованого комплексного персоніфікованого підходу до вибору методу лікування з сукупним урахуванням рівня обструкції, ступеню утруднення носового дихання, супутньої патології порожнини носа.

Дод.точки доступу:
Фараон, І. В.; Мельников, О. Ф.
Экземпляры: всего 1 : чит.зал періодичних видань, рук.,кат. (1 экз.)
Свободны: всего 1 : чит.зал періодичних видань, рук.,кат. (1 экз.)
Знайти схожі

Хірургічне видалення доброякісних новоутворень парафарингеального простору [Текст] / Л. А. Кудь [та ін.] // Оториноларингологія = Оториноларингологія : науково-практичний двомісячний журнал. - 2019. - № 2-3. - С. 35-40. - Бібліогр. в кінці ст. . - ISSN 0044-4650
MeSH-головна:
ГЛОТКИ НОВООБРАЗОВАНИЯ (патофизиология, хирургия)
Анотація: Актуальність: Новоутворення ротової частини глотки та парафарингеального простору зустрічаються досить рідко, характеризуються неспецифічним розвитком захворювання, а також залученням життєво важливих анатомічних структур в патологічний процес. Проблеми діагностики та вибору тактики хірургічного лікування є актуальними на сьогоднішній день. Мета: оцінити ефективність використання трансорального доступу при видаленні доброякісних пухлин парафарингеального простору. Матеріали і методи: У ДУ «Інститут отоларингології ім. проф. О.С. Коломійченка НАМН України» за останні роки виконане хірургічне лікування 92 хворим з доброякісними новоутвореннями парафарингеального простору. Чоловіків – 39 (42,4%), жінок – 53 (57,6%). Всім пацієнтам було виконано тотальне видалення пухлини парафарингеального простору шляхом трансорального доступу. Результати: У пацієнтів оцінювався перебіг післяопераційного періоду, характер загоювання післяопераційної рани, наявність ускладнень та якість життя. Спостерігались такі післяопераційні ускладнення: тризм, який регресував в середньому на 2-3-ю добу – у 13 (14,1%) хворих; кровотеча з післяопераційної ділянки в ранньому післяопераційному періоді – у 4 (4,3%) та гостре порушення мозкового кровообігу в ранньому післяопераційному періоді – у 1 (1,1%). Висновки: Враховуючи добре кровопостачання парафарингеального простору, одним з найпоширеніших ускладнень є кровотеча. Судинні ускладнення частіше зустрічаються при видаленні нейрогенних або судинних пухлин. Ангіографія є корисною при оцінці постстілоїдних уражень, щоб продемонструвати їх зв'язок з великими судинами і диференціювати нейрогенні і судинні ураження. Перевагами трансорального видалення новоутворень парафарингеального простору є відсутність косметичних дефектів, швидке загоювання післяопераційної рани та швидке відновлення працездатності пацієнта.

Дод.точки доступу:
Заболотний, Д. І.; Лукач, Е.В.; Заболотна, Д.Д.; Євчев, Ф.Д.
Экземпляры: всего 1 : чит.зал періодичних видань, рук.,кат. (1 экз.)
Свободны: всего 1 : чит.зал періодичних видань, рук.,кат. (1 экз.)
Знайти схожі

Бурлака, Ю. Б.
Оцінка інтенсивності перекисного окислення ліпідів та активності каталази в системі "сироватка крові - еритроцит" у хворих на рак гортані [Текст] / Ю. Б. Бурлака, Н. В. Гринь, С. В. Верьовка // Оториноларингологія = Оториноларингологія : науково-практичний двомісячний журнал. - 2019. - № 2-3. - С. 41-46. - Бібліогр. в кінці ст. . - ISSN 0044-4650
MeSH-головна:
ПЕРЕКИСНОЕ ОКИСЛЕНИЕ ЛИПИДОВ (физиология)
ГОРТАНИ НОВООБРАЗОВАНИЯ (кровь, патофизиология)
Анотація: Мета: Оцінити інтенсивність перекисного окиснення ліпідів та активність каталази у хворих на рак гортані. Матеріали та методи: Досліджено зразки сироватки крові та еритроцитів у 40 хворих на рак гортані II-ї та III-ї стадій та 20 практично здорових осіб. Результати: Встановлено підвищення рівня ТБК-позитивних продуктів та дієнових кон’югатів на тлі зниження каталазної активності в сироватці крові хворих на рак гортані II-ї та III-ї стадій. В еритроцитах хворих обох груп виявлено підвищення вмісту дієнових кон’югатів та каталазної активності порівняно з контролем. Рівень ТБК-позитивних продуктів підвищувався тільки у пацієнтів з ІІІ-ю стадією захворювання. Отримані нами дані свідчать про інтенсифікацію вільнорадикального окиснення на тлі функціональної напруги антиоксидантної системи захисту у хворих на рак гортані, а також про порушення структурно-функціонального стану плазматичних мембран еритроцитів, що проявляється активацією перекисного окиснення ліпідів. Тобто, йдеться про виявлення формування комплексу порушень, що може відігравати суттєву роль у розвитку та поглибленні патологічного процесу.

Дод.точки доступу:
Гринь, Н.В.; Верьовка, С. В.
Экземпляры: всего 1 : чит.зал періодичних видань, рук.,кат. (1 экз.)
Свободны: всего 1 : чит.зал періодичних видань, рук.,кат. (1 экз.)
Знайти схожі

Євчева, А. Ф.
Сучасна діагностика злоякісних новоутворень зовнішнього носа і вуха [Текст] / А. Ф. Євчева // Оториноларингологія = Оториноларингологія : науково-практичний двомісячний журнал. - 2019. - № 2-3. - С. 47-52. - Бібліогр. в кінці ст. . - ISSN 0044-4650
MeSH-головна:
НОСА НОВООБРАЗОВАНИЯ (диагностика, патофизиология, терапия)
УХО (патофизиология)
Анотація: Проблема ранньої діагностики новоутворень шкіри людини є актуальною у зв'язку із зростанням кількості хворих із злоякісними утвореннями шкіри організму людини. Мета роботи: Оцінити результати діагностики пухлинного ураження шкіри зовнішнього носа і вуха шляхом аналізу комплексної семіотики дерматоскопія, термодиференційного тесту і морфологічного дослідження. Матеріал і методи: У дослідження включено50паціентовс новоутвореннями шкіри зовнішнього носа і вуха. З них 30 жінок і 20 чоловіків, віком від 40 до 80 років. Хворі розділені на дві групи в залежності від локалізації новоутворення: I-а група – 25 хворих з пухлинами шкіри зовнішнього носа і II-а група – 25 пацієнтів з пухлинами шкіри зовнішнього вуха. Всі обстежені в процесі життєдіяльності піддавалися фізичним подразнень різного ступеня, що можуть сприяти розвитку злоякісного процесу шкіри. Результати: Оцінка результатів обстеження проводилася на підставі застосування комплексної діагностики, за допомогою якої у 50 пацієнтів виявлено злоякісний процес шкіри: базальноклітинну карциному вуха у 23 (46%) хворих, сквамозноклітинну карциному – у 24 (48%) і низькодиференційований рак шкіри зовнішнього носа – у 3 (6%). Комплексна діагностика дозволила у 100% хворих визначити морфологічну структуру і тканинну приналежність, що сприяло правильному вибору тактики лікування. Висновки: результати дослідження свідчать про те, що комплексна діагностика дає можливість провести остаточне діагностування захворювання шкіри і адекватно спланувати лікування. Для своєчасної діагностики та зменшення числа злоякісних утворень шкіри необхідно навчити населення самодіагностики і проведення профілактичних заходів щодо зменшення надмірного ультрафіолетового, різного хімічного і механічного впливу на здорову шкіру.

Экземпляры: всего 1 : чит.зал періодичних видань, рук.,кат. (1 экз.)
Свободны: всего 1 : чит.зал періодичних видань, рук.,кат. (1 экз.)
Знайти схожі

Иммуномодулирующие лирующие свойства препарата Циннабсин [Текст] / О. Ф. Мельников [и др.] // Оториноларингологія = Оториноларингологія : науково-практичний двомісячний журнал. - 2019. - № 2-3. - С. 53-57. - Бібліогр. в кінці ст. . - ISSN 0044-4650
MeSH-головна:
АДЪЮВАНТЫ ИММУНОЛОГИЧЕСКИЕ (терапевтическое применение)
Анотація: Вступ: Комплексні натуральні препарати з успіхом застосовуються при різних запальних захворюваннях верхніх дихальних шляхів, але їх імуномодулюючу активність, зокрема, препарату «Цинабсин», досліджено недостатньо. Тому метою дослідження було визначити вплив препарату «Цинабсин» на продукцію клітинами мигдаликів дітей клітинних і гуморальних факторів імунітету та запалення. Матеріли та методи: Дослідження проведені в умовах in vitro з використанням 24-годинних культур клітин мигдаликів дітей після аденотомії. Всього було досліджено 90 зразків культур до та після впливу препарату. Було досліджено вплив комплексного натурального препарату «Цинабсин» на продукцію клітинами різних груп цитокінів (?-інтерферон, інтерлейкіни 1, 4, 10), експресію поверхневих антигенів лейкоцитів – CD14+, CD16+, а також цитолітичну активність природних кілерів. Використовували методи імуноферментного аналізу, світлової мікроскопії і клітинного цитолізу з ксеногенними мішенями. Статистичну обробку проведено із застосуванням параметричного критерію «t»-Ст'юдента, а при обробці процентних співвідношень – методу кутового перетворення Фішера. Результати: Препарат «Цинабсин», як в дозуванні 10 мкг/мл, так і 100 мкг/мл, збільшував в культурі клітин число клітин з експресією антигену CD16+ і частково – CD14+, активував природні цитотокси- чні клітини мигдаликів. Знижував продукцію Іл-1 і підвищував продукцію Іл-10 і ?-інтерферону. Висновки: За сумою впливів і векторам імуномодуляції можна констатувати модулюючий вплив препарату на активність різних реакцій імунітету, що дозволяє зробити висновок про вираженому протизапальну і противірусну дію препарату «Цинабсин».

Дод.точки доступу:
Мельников, О. Ф.; Заболотная, Д.Д.; Заяц, Т. А.; Сидоренко, Т.В.
Экземпляры: всего 1 : чит.зал періодичних видань, рук.,кат. (1 экз.)
Свободны: всего 1 : чит.зал періодичних видань, рук.,кат. (1 экз.)
Знайти схожі

Безшапочний, С. Б.
Оптимальна терапія запальних захворювань глотки у групах ризику [Текст] / С. Б. Безшапочний, І. С. Гичак // Оториноларингологія = Оториноларингологія : науково-практичний двомісячний журнал. - 2019. - № 2-3. - С. 58-62. - Бібліогр. в кінці ст. . - ISSN 0044-4650
MeSH-головна:
ГЛОТКИ БОЛЕЗНИ (патофизиология, терапия)
Анотація: Актуальність: До групи підвищеного ризику сприйнятливості до запальних захворювань глотки належать вагітні. На жаль, на сьогоднішній день в Україні не існує затверджених протоколів лікування захворювань ЛОР-органів для таких пацієнток. Дуже важливим є вибір безпечного та ефективного препарату з мінімальним всмоктуванням у загальний кровообіг. Іншим суттєвим моментом для лікаря є юридичний аспект, а саме – відсутність протипоказань призначення вагітним в інструкції до застосування лікарського засобу. Цим критеріям відповідає спрей для горла Целіста®, в основі якого лежить діюча речовина – мірамістин (0,1 мг/мл). Матеріали та методи: Було проведено дослідження, у якому взяли участь 30 вагітних. Критеріями відбору були вагітні жінки з І по ІІІ триместр зі встановленим діагнозом гострий фарингіт/ тонзиліт/ тонзилофарингіт, до 5 діб з моменту захворювання, 0-3 бали за модифікованою шкалою МакАйзекаЦентора, добровільна згода та адекватне відношення до дослідження. Усім пацієнткам було призначено місцеве зрошення ротової частини глотки спреєм Целіста® 4 рази на добу. Комплекс обстеження включав у себе суб’єктивну оцінку стану за 10-бальною візуально-аналоговою шкалою, оцінку тяжкості симптомів проводили за допомогою опитувальника за 4-бальною шкалою за такими критеріями, як біль у горлі, першіння, кашель (0 – симптом відсутній, 1 – симптом слабко виражений, 2 – симптом помірно виражений, 3 – симптом сильно виражений). Об’єктивний огляд включав оцінку стану за такими критеріями, як гіперемія задньої стінки глотки; гіпертрофія фолікулів задньої стінки глотки; гіпертрофія та набряк мигдаликів; реґіонарний лімфаденіт на 0; 3-ю; 5-у; 7-у добу. Результати: Встановлено, що на фоні отриманого лікування біль у горлі зменшився на 1,6 бали; першіння – на 1,78 балів; кашель – на 0,3 бали. Аналогічна тенденція спостерігалась і в об’єктивному статусі: гіперемія задньої стінки глотки зменшилась на 1,5 балів; гіпертрофія фолікулів глотки – на 1,27 балів; гіперемія та набряк мигдаликів – на 0,8 балів; реґіонарний лімфаденіт – на 0,5 балів. Висновки: Таким чином, враховуючи, що резорбція спрею Целіста® практично відсутня, препарат не має протипоказань для призначення у період вагітності, а також на основі отриманих нами результатів, можна стверджувати про ефективність його застосування у період вагітності для місцевого лікування гострих запальних захворювань глотки у вагітних на будь-якому терміні.

Дод.точки доступу:
Гичак, І.С.
Экземпляры: всего 1 : чит.зал періодичних видань, рук.,кат. (1 экз.)
Свободны: всего 1 : чит.зал періодичних видань, рук.,кат. (1 экз.)
Знайти схожі

10.

Яремчук, С. Э.
Аденоиды и аллергический ринит: взаимосвязь очевидна? [Текст] / С. Э. Яремчук // Оториноларингологія = Оториноларингологія : науково-практичний двомісячний журнал. - 2019. - № 2-3. - С. 63-66. - Библиогр. в конце ст. . - ISSN 0044-4650
MeSH-головна:
РИНИТ АЛЛЕРГИЧЕСКИЙ (патофизиология, терапия)
АДЕНОИДЫ (патофизиология)
Анотація: Актуальність: Закладеність носа, порушення носового дихання та виділення з порожнини носа – найбільш поширені скарги, з якими звертаються батьки хворих дітей до отоларинголога та педіатра. Поширеність алергічної патології у хворих з гіпертрофією аденоїдних вегетацій варіює, за даними різних авторів, від 22 до 73%. Мета: З метою визначення поширеності алергічного риніту серед хворих з гіпертрофією аденоїдних вегетацій проведено проспективне дослідження в випадковій вибірці. Матеріали і методи: Обстежено 50 дітей з гіпертрофією аденоїдних вегетацій віком від 4 до 14 років. Проведено комплексне скринінгове дослідження, що дозволило виявити сенсибілізацію за рівнем специфічних IgE до найбільш поширених інгаляційних та харчових алергенів. Результати: Виявлено сенсибілізацію до інгаляційних алергенів у 48% випадків. В 8% випадків вона співпадала с харчовою алергією. Тільки харчова алергія виявлена у 1 дитини (2 %). Своєчасна терапія топічними назальними кортикостероїдами хворих з гіпертрофією аденоїдних вегетацій дозволить уникнути рецидивів після аденоїдектомії і нормалізувати носове дихання, а в ряді випадків, уникнути хірургічного втручання.

Экземпляры: всего 1 : чит.зал періодичних видань, рук.,кат. (1 экз.)
Свободны: всего 1 : чит.зал періодичних видань, рук.,кат. (1 экз.)
Знайти схожі

11.

Сприятливий клінічний перебіг запущеної форми раку порожнини носа з проростанням в гайморову пазуху [Текст] / О. Г. Плаксивий [та ін] // Оториноларингологія = Оториноларингологія : науково-практичний двомісячний журнал. - 2019. - № 2-3. - С. 67-71. - Бібліогр. в кінці ст. . - ISSN 0044-4650
MeSH-головна:
НОСА НОВООБРАЗОВАНИЯ (патофизиология, хирургия)
ВЕРХНЕЧЕЛЮСТНАЯ ПАЗУХА (патофизиология, хирургия)

Дод.точки доступу:
Плаксивий, О.Г.; Воєвідка, Є.М.; Калуцький, І.В.; Мазур, О.О.
Экземпляры: всего 1 : чит.зал періодичних видань, рук.,кат. (1 экз.)
Свободны: всего 1 : чит.зал періодичних видань, рук.,кат. (1 экз.)
Знайти схожі

12.

Внеклеточные компоненты биопленок в формировании антибиотикорезистентности и хронизации воспалительного процесса. Состояние проблемы [Текст] / Д. И. Заболотный [и др.] // Оториноларингологія = Оториноларингологія : науково-практичний двомісячний журнал. - 2019. - № 2-3. - С. 72-84. - Библиогр. в конце ст. . - ISSN 0044-4650
MeSH-головна:
ЛЕКАРСТВЕННАЯ УСТОЙЧИВОСТЬ У МИКРООРГАНИЗМОВ
ВОСПАЛЕНИЕ (патофизиология, терапия)
Анотація: Безперервне удосконалення механізмів опору живих організмів впливу несприятливих чинників довкілля становить невід’ємну властивість еволюції. Одним з проявів подібного удосконалення є формування стійкості патогенних мікроорганізмів до впливу антибіотиків. Швидкість утворення та розповсюдження резистентних патогенів ускладнює лікування хвороб та створює загрозу відкидання клінічної медицини в доантибіотикову еру. Ситуація ускладнюється можливістю формування полірезистентності – стійкості мікробіологічних збудників до різних типів антибіотиків. Подібно більшості мікроорганізмів, бактеріальні інфекційні агенти існують переважно у вигляді біоплівок – тривимірних агрегатів мікроорганізмів, зафіксованих між собою матрицею з позаклітинної полімерної речовини, безперервно утворюється самими клітинами. Обґрунтовується роль позаклітинних компонентів біоплівок в формуванні антибіотикроезистентності, необхідності перманентного відмирання частини клітин для виживання спільноти мікроорганізмів, впливу продуктів розпаду на оточуючі тканини як складової хронізації запального процесу. Обговорюється перспективність ультразвукової деструкції біоплівок для пригнічення антибіотик резистентності та запобігання хронізації запалення.

Дод.точки доступу:
Заболотный, Д. И.; Самбур, М.Б.; Ворошилова, Н.В.; Веревка, С.В.
Экземпляры: всего 1 : чит.зал періодичних видань, рук.,кат. (1 экз.)
Свободны: всего 1 : чит.зал періодичних видань, рук.,кат. (1 экз.)
Знайти схожі

13.

Переваги високочастотного електрозварювання в хірургічному лікування хворих на рак гортані (10 років досвіду) [Текст] // Оториноларингологія = Оториноларингологія : науково-практичний двомісячний журнал. - 2019. - № 2-3. - С. 85-92. - Бібліогр. в кінці ст. . - ISSN 0044-4650
MeSH-головна:
ГОРТАНИ НОВООБРАЗОВАНИЯ (патофизиология, терапия, хирургия)

Экземпляры: всего 1 : чит.зал періодичних видань, рук.,кат. (1 экз.)
Свободны: всего 1 : чит.зал періодичних видань, рук.,кат. (1 экз.)
Знайти схожі

14.

Луценко Віктор Іванович (до 65-річчя від дня народження) [Текст] // Оториноларингологія = Оториноларингологія : науково-практичний двомісячний журнал. - 2019. - № 2-3. - С. 93-95 . - ISSN 0044-4650

Дод.точки доступу:
Луценко, Виктор Иванович \о нем\
Экземпляры: всего 1 : чит.зал періодичних видань, рук.,кат. (1 экз.)
Свободны: всего 1 : чит.зал періодичних видань, рук.,кат. (1 экз.)
Знайти схожі

© Міжнародна Асоціація користувачів і розробників електронних бібліотек і нових інформаційних технологій
(Асоціація ЕБНІТ)