Головна Спрощенний режим Опис Шлюз Z39.50
Авторизація
Прізвище
Пароль
 

Бази даних


Періодичні видання - результати пошуку

Вид пошуку

Зона пошуку
Формат представлення знайдених документів:
повнийінформаційнийкороткий
Відсортувати знайдені документи за:
авторомназвоюроком виданнятипом документа
Пошуковий запит: <.>II=НУ45/2020/X/1<.>
Загальна кiлькiсть документiв : 11
Показанi документи с 1 за 11
1.


    Власов, О. О.
    Стан проблеми природжених вад розвитку та хірургічних захворювань у новонароджених в Україні та Дніпропетровській області [Текст] / О. О. Власов // Неонатологія, хірургія та перинатальна медицина = Neonatology, surgery and perinatal medicine = Неонатология, хирургия и перинатальная медицина : щоквартальний медичний науково-практичний журнал. - 2020. - Т. X, № 1. - С. 6-13. - Бібліогр. в кінці ст. . - ISSN 2226-1230
MeSH-головна:
АНОМАЛИИ ВРОЖДЕННЫЕ (эпидемиология)
ВРОЖДЕННЫЕ, НАСЛЕДСТВЕННЫЕ И НОВОРОЖДЕННЫХ БОЛЕЗНИ И АНОМАЛИИ (эпидемиология)
Анотація: Період новонародженості – найбільш критичний віковий період, який характеризується морфологічними, функціональними і біологічними змінами, що виникають у зв’язку з переходом від внутрішньоутробного до зовнішнього середовища. Стан здоров’я новонароджених залежить від здоров’я матері, умов внутрішньоутробного розвитку плода та якості надання медичної допомоги в перинатальному періоді. На тлі несприятливої демографічної ситуації в Україні (зменшення кількості народжених живими, зменшення питомої ваги дітей з нормальною масою при народженні) високим залишається рівень природжених вад розвитку та спадкових захворювань у новонароджених. У проведеному аналізі організації та якості медичної допомоги новонародженим з природженими вадами розвитку та хірургічними захворюваннями у Дніпропетровській області можна зробити наступні висновки. У Дніпропетровському регіоні зберігається тенденція до стабільно високої частоти новонароджених з множинними природженими вадами розвитку. Крім того, відзначається щорічне збільшення загальної кількості новонароджених, які вимагають лікування за участю хірургів – неонатологів. Серед новонароджених з природженими вадами розвитку зберігається висока питома вага недоношених дітей, особливо з масою тіла 1500 г. Необхідним є підвищення ефективності системи пренатальної діагностики, розробки єдиних стандартів постнатальної діагностики, інтенсивної терапії та оперативного втручання. Для покращення якості життя дітей з тривалими післяопераційними ускладненнями необхідна побудова індивідуальних програм медико-соціальної реабілітації.

Экземпляры: всего 1 : чит.зал періодичних видань, рук.,кат. (1 экз.)
Свободны: всего 1 : чит.зал періодичних видань, рук.,кат. (1 экз.)
Знайти схожі

2.


   
    Дослідження існуючої практики годування дітей першого року життя: опитування батьків [Текст] / Н. В. Котова [та ін.] // Неонатологія, хірургія та перинатальна медицина = Neonatology, surgery and perinatal medicine = Неонатология, хирургия и перинатальная медицина : щоквартальний медичний науково-практичний журнал. - 2020. - Т. X, № 1. - С. 14-21. - Бібліогр. в кінці ст. . - ISSN 2226-1230
MeSH-головна:
КОРМЛЕНИЯ МЕТОДЫ
МЛАДЕНЕЦ
Анотація: Здорове харчування немовлят необхідно для їх здорового зростання, психомоторного, когнітивного і соціального розвитку. Перші роки життя – важливий період, у якому формуються харчові уподобання людини і можуть швидко сформуватися і реалізуватися ризики ожиріння. На сьогодні надмірна вага та ожиріння є більшою небезпекою для здоров’я дітей, ніж недостатня вага та виснаження. Мета дослідження. Оцінити існуючу практику годування дітей першого року життя за результатами опитування батьків (self-reported) з точки зору рекомендацій, що ґрунтуються на доказах, представлених в Feeding Guidelines for Infants and Young Toddlers (2017). Матеріали та методи дослідження. Методом випадкової вибірки проведено анонімне анкетування батьків щодо фізичного і психомоторного розвитку, практики годування їх малюків, перенесених захворювань, вакцинації тощо. На форумах м. Одеси (Україна) батьків, хто має дітей другого–третього року життя, просили відповісти on-line на запитання в Google формі. Ми отримували індивідуальні результати опитування, автоматично сформовану сумарну таблицю Excel і діаграми on-line. Результати дослідження. Отримано 168 заповнених анкет. Оцінка фізичного розвитку дітей за допомогою z-score у віці 1 рік виявила: масу тіла до віку вище +2? у 22,6 %, вище +3? у 1,8 %; довжину тіла до віку вище +3? у 8,9 %; співвідношення маси тіла до довжини тіла вище +2? у 8,9 %; вище +3? у 3,0 % дітей. Розпочали грудне вигодовування – 88,1 %, годувалися грудьми до 6 місяців – 61,9 %, до 12 місяців – 54,8 % дітей. Серед дітей на грудному вигодовуванні 35,1 % з перших місяців життя отримувати воду. Вітамін D отримували 61,9 % дітей. Своєчасно в 4–6 місяців ввели дітям перший прикорм 91,6 % батьків. У віці 5–7 місяців дітям давали овочеві пюре 92,9 %, фруктові пюре – 77,4 %, м’ясо – 49,6 %, кашу – 38,1 %, яєчний жовток – 28,0 % респондентів. У 9–12 місяців харчування немовлят було достатньо різноманітним. Встановлено, що батьки давали дітям наступні не рекомендовані до 1 року харчові продукти, напої та інгредієнти: цільне коров’яче молоко – 20,2 %, козяче молоко – 11,3 %, фруктові соки – 49,4 %, напої з додаванням цукру – 28,0 %, мед – 13,1 %; сіль – 58,0 %, цукор – 39,9 %; чай – 23,8 %. Годували дітей по годинах 19,1 % батьків; вмикали телевізор (відео), щоб нагодувати дитину 40,5 %, змушували дитину доїдати всю порцію 14,9 %; при цьому розцінювали апетит дитини, як задовільний 91,7 %. До 1 року дитині не давали м’ясо/рибу у вигляді парових котлет, тефтелей – 38,1 %, пальчикову їжу: овочі/фрукти шматочками – 29,1 %; іншу їжу шматочками – 20,2 % батьків. Повідомили про наявність у дитини побічних харчових реакцій/ознак харчової алергії 23,8 % батьків. Вторинному впливу тютюнового диму піддавалися 39,3 % дітей. Вакциновані за Календарем щеплень 45,8 %, вакциновані частково / з порушенням графіку, 38,7 %, не вакциновані до 1 року 15,5 %. Хворіли: на ГРЗ 1 раз – 30,4 %, 2 рази – 19,6 %, 3 рази і більше – 18,5 % дітей; на гострі кишкові інфекції одноразово - 20,2 % дітей. Мали хронічні захворювання 1,8 % дітей. Протягом першого року лікувалися в стаціонарі: 1 раз – 19,6%, 2 рази і більше – 4,2 % дітей. Висновки. У когорті дослідження у віці 1 рік 11,9 % дітей мають зайву вагу і ризик ожиріння у майбутньому за співвідношенням маса тіла/довжина тіла. Виявлено достатню поширеність і тривалість грудного вигодовування дітей, проте більше третини дітей отримували воду з перших місяців життя, тобто отримували не ексклюзивне, а переважно грудне вигодовування. Майже всі діти почали отримувати прикорм своєчасно та у віці 9–12 місяців годувалися достатньо різноманітно. Проте перші продукти додаткової їжі у більшості дітей не були збагачені залізом, а анемія була виявлена у 14,3 % дітей. Діти часто отримували не рекомендовані для немовлят харчові продукти, напої та інгредієнти: цільне молоко тварин, фруктові соки, солодкі напої, мед, чай, цукор, сіль. Збільшення частки вуглеводів, що легко засвоюються, ймовірно, було однією з причин зайвої ваги у дітей. Виявлені ознаки нереспонсивного (нечуйного) годування (годування по годинах, вмикання відео під час годування, змушування дитини доїдати всю порцію), що, ймовірно, сприяло перегодовуванню дітей і також могло стати причиною зайвої ваги. Майже третина немовлят у віці 1 року не набула навичок жування їжі шматочками і не отримувала пальчикову їжу.


Дод.точки доступу:
Котова, Н.В.; Старець, О.О.; Хіменко, Т.М.; Геращенко, Ю.О.; Коваленко, Д.А.
Экземпляры: всего 1 : чит.зал періодичних видань, рук.,кат. (1 экз.)
Свободны: всего 1 : чит.зал періодичних видань, рук.,кат. (1 экз.)
Знайти схожі

3.


    Павлишин, Г. А.
    Клітинний енергодефіцит у передчасно народжених в ранньому неонатальному періоді [Текст] / Г. А. Павлишин, О. В. Кліщ, І. М. Сарапук // Неонатологія, хірургія та перинатальна медицина = Neonatology, surgery and perinatal medicine = Неонатология, хирургия и перинатальная медицина : щоквартальний медичний науково-практичний журнал. - 2020. - Т. X, № 1. - С. 22-27. - Бібліогр. в кінці ст. . - ISSN 2226-1230
MeSH-головна:
РОДЫ ПРЕЖДЕВРЕМЕННЫЕ (29-38 НЕДЕЛЬ)
ЭНЕРГИИ ПОТРЕБЛЕНИЕ
Анотація: Важливим патогенетичним фактором розвитку критичних станів у передчасно народжених немовлят є гіпоксія, оскільки дефіцит кисню приводить до пригнічення енергопродукції, зменшення рівня НАД+, активації продукції лактату в анаеробних умовах. Мета дослідження. Визначення показників клітинного енергозабезпечення – лактату, пірувату, співвідношення лактат/піруват, НАД+/НАДН у пуповинній крові передчасно народжених немовлят, їх зв’язок з раннім неонатальним наслідком. Матеріали і методи дослідження. Було обстежено 46 передчасно народжених немовлят менше 32 тижнів гестації, серед яких 18 дітей з екстремально малою масою тіла при народженні, терміном гестації 28 тижнів і менше (1 група) та 28 немовлят з дуже малою масою тіла (більше 1000 г), терміном гестації 29-32 тижні (2 група). 20 практично здорових доношених новонароджених склали групу порівняння (3 група). Залежно від виживання передчасно народжених у ранньому неонатальному періоді пацієнти були поділені на дві групи: І групу склали 12 немовлят, які померли впродовж раннього неонатального періоду, у ІІ – 34 передчасно народжених, які вижили, і переведені на ІІ етап виходжування. Комплекс досліджень включав клінічне обстеження немовляти та лабораторне дослідження показників клітинного енергозабезпечення – лактат, піруват, співвідношення лактат/піруват та НАД+/НАДН. Результати дослідження. Показники клітинного енергозабезпечення у передчасно народжених дітей достовірно відрізнялися від групи порівняння (р?0,001). Виявлено кореляцію показників окисно-відновлювального стану клітин від маси тіла та терміну гестації (р?0,001), однак у немовлят з екстремально малою масою тіла та дуже малою масою тіла статистично достовірної різниці між ними не виявлено (р1-2?0,05). Порівняння показників енергозабезпечення серед передчасно народжених з несприятливим наслідком (І група) та немовлят, які вижили в ранньому неонатальному періоді (ІІ група) показало достовірне зростання рівня лактату (7,34 (7,06; 7,64) та 4,12 (3,88; 4,58), р1-2?0,001), співвідношення лактат/піруват (90,31(84,47; 98,50) та 62,63 (51,73; 68,98), р1-2?0,001) у немовлят з несприятливим прогнозом (І група). Динаміка співвідношення НАД+/НАДН у передчасно народжених дітей І групи (123,05 (113,00; 131,55)) та ІІ групи (177,35 (161,10; 214,80)) достовірно відрізнялися. Виявлені зміни засвідчили глибоку тканинну гіпоксію, гіпоперфузію, тяжкі розлади енергопродукції у передчасно народжених немовлят з несприятливим прогнозом. Висновок. Отримані дані підтверджують чутливість показників клітинного енергозабезпечення (лактату, пірувату, співвідношення лактат/піруват, НАД+/НАДН) в об’єктивному відображенні несприятливого наслідку щодо виживання передчасно народжених немовлят в ранньому неонатальному періоді.


Дод.точки доступу:
Кліщ, О.В.; Сарапук, І.М.
Экземпляры: всего 1 : чит.зал періодичних видань, рук.,кат. (1 экз.)
Свободны: всего 1 : чит.зал періодичних видань, рук.,кат. (1 экз.)
Знайти схожі

4.


    Соколова, К. Ю.
    Діагностичні можливості параінфрачервоної спектроскопії у доношених новонароджених дітей під час терапевтичної гіпотермії в постасфіктичному періоді [Текст] / К. Ю. Соколова // Неонатологія, хірургія та перинатальна медицина = Neonatology, surgery and perinatal medicine = Неонатология, хирургия и перинатальная медицина : щоквартальний медичний науково-практичний журнал. - 2020. - Т. X, № 1. - С. 28-34. - Бібліогр. в кінці ст. . - ISSN 2226-1230
MeSH-головна:
ГИПОТЕРМИЯ
АСФИКСИЯ НОВОРОЖДЕННОГО (терапия)
СПЕКТРОСКОПИЯ ИНФРАКРАСНАЯ, ФУРЬЕ ТРАНСФОРМАЦИЯ (использование)
Анотація: Незважаючи на досягнення неонатології, важка асфіксія при народженні у доношених дітей, як і раніше, асоціюється з високою летальністю, довгостроковою неврологічною захворюваністю та інвалідністю. В алгоритмі ведення дітей з гіпоксично-ішемічною енцефалопатією важливим є використання методів додаткових обстежень для ранньої оцінки тяжкості ушкоджень мозкової тканини. Оцінка церебральної оксигенації за допомогою спектроскопії у близько-інфрачервоному діапазоні (близько-інфрачервоної спектроскопії, near-infrared spectroscopy, NIRS) має достовірні сильні кореляційні зв’язки з оцінкою перфузії головного мозку за допомогою МРТ у доношених новонароджених з важкою гіпоксично-ішемічною енцефалопатією. Проте різняться рекомендації щодо використання даних моніторингу NIRS у новонароджених з асфіксією та гіпоксично-ішемічною енцефалопатією в рутинній клінічній практиці. Метою дослідження було визначення взаємозв’язків між показниками вимірів перфузії головного мозку за допомою NIRS та характеристикою перебігу постасфіктичного періоду (динамікою клінічних симптомів, результатами нейросонографії та допплерографії мозкових артерій) у доношених новонароджених при проведенні терапевтичної гіпотермії. Матеріали та методи дослідження. Були обстежені доношені новонароджені діти з важкою асфіксією при народженні, яким проводилась терапевтична гіпотермія: 33 новонароджених, які не мали ознак деструктивних уражень мозку, і 15 – з деструктивними гіпоксично-ішемічними ушкодженнями. Результати записів NIRS в постасфіктичному періоді співставлялись з даними динаміки клінічних проявів та результатами нейросонографії та допплерографії мозкових артерій. Результати дослідження. Достовірні відмінності (р0,05) між групами спостереження було встановлено відносно реєстрації показників NIRS лівої лобової частки: показника середнього rSO2 (p

Экземпляры: всего 1 : чит.зал періодичних видань, рук.,кат. (1 экз.)
Свободны: всего 1 : чит.зал періодичних видань, рук.,кат. (1 экз.)
Знайти схожі

5.


    Данилов, А. А.
    Результаты хирургического лечения болезни Шпренгеля в зависимости от возраста больных [Текст] / А. А. Данилов, В. Ф. Рыбальченко, О. М. Горбатюк // Неонатологія, хірургія та перинатальна медицина = Neonatology, surgery and perinatal medicine = Неонатология, хирургия и перинатальная медицина : щоквартальний медичний науково-практичний журнал. - 2020. - Т. X, № 1. - С. 35-42. - Библиогр. в конце ст. . - ISSN 2226-1230
MeSH-головна:
АНОМАЛИИ ВРОЖДЕННЫЕ (хирургия)
ПЛЕЧЕВОЕ СПЛЕТЕНИЕ (аномалии)
Анотація: Незважаючи на розробки, до теперішнього часу залишаються дискусійними питання, що стосуються ефективності оперативного лікування хвороби Шпренгеля у дітей старше 7-річного віку, усунення косметичного дефекту, пов’язаного з гіпоплазією лопатки і укороченням надпліччя, попередження неврологічних порушень, пов’язаних з компресією стовбурів плечового сплетіння. Мета роботи: оцінка ефективності хірургічного лікування хвороби Шпренгеля у пацієнтів різних вікових груп, поліпшення результатів хірургічної корекції високого стану лопатки. Матеріали і методи дослідження. Проаналізовано дані, отримані при лікуванні 14 хворих з високим стоянням лопатки. Для порівняльної оцінки ефективності хірургічного лікування виділено 2 групи пацієнтів: І група – 6 (42,8 %) дітей у віці від 4 до 8 років; ІІ група – 8 (57,2 %) дітей у віці від 9 до 16 років. У плані обстеження вимірювалося в градусах активне і пасивне відведення плеча, а також його ротація. На рентгенограмах обох плечових поясів вимірювалася довжина надплечій, поперечні і поздовжні розміри тіла лопатки. Визначалися діаметри суглобової поверхні і головки плеча. Результати дослідження. Аналіз клінічних проявів захворювання показав, що постановка діагнозу у дітей до 2 років відзначена тільки у 2 (14,3 %) випадках з кістковою формою захворювання. У решти хворих деформація розцінювалась як прояв сколіозу, аномалія розвитку шийного відділу хребта за типом Кліннель-Фейля, наявність шийних ребер, доброякісної кісткової пухлини. Симптомом, на який звертали увагу батьки, було обмеження відведення плеча. Всі хворі оперовані. Аналіз результатів оперативного лікування двох груп пацієнтів показав, що в першій групі хворих положення лопатки по нижньому кутку відповідало протилежному боку. Була симетрія й відповідно положенню остей лопаток. У всіх хворих першої групи було вкорочення надпліччя за рахунок зменшення поперечного розміру лопатки, яке коливалося від 2,5 до 3 см залежно від віку хворого. Подальше спостереження протягом 2 років показало, що у 5 (35,7 %) випадках різниця в поперечному розмірі лопатки зменшилася і становила 1,2-1,5 см. У хворих другої групи поперечний розмір лопатки до операції був зменшений від 3,1 до 4,5 см, що залежало від форми хвороби Шпренгеля. Через 6 місяців після операції стояння лопатки по нижньому кутку дорівнювало показникам здорової половини тулуба. Отже, порівняльний аналіз анатомічних даних у загальному не змінився після операції до 2 років, і показав, що у хворих першої вікової групи простежувалася тенденція щодо поліпшення показників розмірів лопатки і довжини надпліччя. Аналіз функції плечового суглоба у вигляді відведення плеча показав, що у хворих першої групи його середнє збільшення склало 700, у той час як у хворих другої групи – тільки 500. Висновки. Оперативне лікування високого стану лопатки дає позитивний результат у дітей старше 7-8 років у вигляді усунення косметичного дефекту і деякого поліпшення обсягу рухів в плечовому суглобі. У дітей молодшої вікової групи функціональні показники кращі, проте можливо відставання росту лопатки і вкорочення надпліччя. При наявності різкого вкорочення надпліччя після зведення лопатки можлива його корекція за допомогою подовження ості методом остеотомії ій заміщення дефекту кістковим алотрансплантатом.


Дод.точки доступу:
Рыбальченко, В.Ф.; Горбатюк, О.М.
Экземпляры: всего 1 : чит.зал періодичних видань, рук.,кат. (1 экз.)
Свободны: всего 1 : чит.зал періодичних видань, рук.,кат. (1 экз.)
Знайти схожі

6.


   
    Лікування вагітних із полігідрамніоном [Текст] / А. В. Семеняк [та ін.] // Неонатологія, хірургія та перинатальна медицина = Neonatology, surgery and perinatal medicine = Неонатология, хирургия и перинатальная медицина : щоквартальний медичний науково-практичний журнал. - 2020. - Т. X, № 1. - С. 43-47. - Бібліогр. в кінці ст. . - ISSN 2226-1230
MeSH-головна:
МНОГОВОДИЕ (терапия)
Анотація: Лікування полігідрамніону, як наслідку інфекційного процесу, є складним завданням, оскільки вимагає термінових результатів. У випадку нечутливості умовно патогенної чи патогенної мікрофлори або наявності вірусів, зволікання у лікуванні може призвести до внутрішньоутробного інфікування плоду. Мета дослідження. Оцінити ефективність лікування полігідрамніону вірусного ґенезу. Матеріали та методи дослідження. Проведено клініко-лабораторне обстеження та лікування 60 вагітних із полігідрамніоном та наявністю в анамнезі гострого респіраторного вірусного захворювання або виділено вірус простого герпесу. Методи дослідження, які застосовувалися, – зовнішнє акушерське обстеження, УЗД, мікроскопічний, бактеріологічний, імунофлуоресцентний, імуноферментний. Результати дослідження. Вагітних розділено на дві підгрупи: у першій підгрупі одразу призначалися імунокорегуючі противірусні препарати (n=30), у другій – антибактеріальні препарати, які виявилися неефективними, що було причиною проведення змін у лікуванні (n=30). Для лікування використано імунокорегуючий препарат флавоноїдних глікозидів в дозі 12 крапель двічі на добу per os за 10-15 хвилин до прийому їжі. Через 7-10 днів застосування препарату у 67 % вагітних прояви полігідрамніону зменшилися, через 14 днів у 87 % вагітних не було ознак полігідрамніону. Висновки. Патогенетичне лікування полігідрамніону вірусного ґенезу шляхом застосування імунокорегуючих противірусних препаратів є безпечним високоефективним методом лікування, оскільки, призводить до одуження у 87 % впродовж 10-14 днів, у решти випадків – до позитивної динаміки, що потребує тривалішого лікування.


Дод.точки доступу:
Семеняк, А.В.; Андрієць, О.А.; Ніцович, І.Р.; Коляндрецька, С.В.; Хрикова, Л.В.
Экземпляры: всего 1 : чит.зал періодичних видань, рук.,кат. (1 экз.)
Свободны: всего 1 : чит.зал періодичних видань, рук.,кат. (1 экз.)
Знайти схожі

7.


   
    Перинатальна допомога вагітним жінкам з вперше виявленими доброякісними кістами яєчників (огляд наукових праць) [Текст] / В. Л. Дронова [та ін.] // Неонатологія, хірургія та перинатальна медицина = Neonatology, surgery and perinatal medicine = Неонатология, хирургия и перинатальная медицина : щоквартальний медичний науково-практичний журнал. - 2020. - Т. X, № 1. - С. 48-55. - Бібліогр. в кінці ст. . - ISSN 2226-1230
MeSH-головна:
ЯИЧНИКОВ КИСТЫ (диагностика)
БЕРЕМЕННОСТИ ОСЛОЖНЕНИЯ НЕОПЛАСТИЧЕСКИЕ (диагностика)
Анотація: В статті представлено огляд наукових праць з проблем перинатальної допомоги вагітним жінкам з вперше виявленими доброякісними новоутвореннями яєчників під час даної вагітності. Наша зацікавленість даним питанням обумовлена зростанням частоти виявлення доброякісних новоутворень яєчників під час вагітності в Україні. Діагностика новоутворень яєчника під час вагітності спрямована на встановлення характеру даного утворення (доброякісне чи злоякісне) з метою вироблення індивідуальної тактики ведення даної вагітності. В огляді наукової літератури наведено частоту, з якою кісти яєчників зустрічаються під час вагітності та їх можливі різновиди. Гістологічна класифікація новоутворень та кіст яєчників є однією з найважливіших, оскільки відображає уявлення про патогенез, молекулярно-генетичні та біологічні особливості кожної патології. Непростим завданням є діагностика та верифікація кіст яєчників на фоні вагітності, оскільки існують обмеження в застосуванні необхідних методів діагностики, патологія характеризується безсимптомним перебігом та маніфестацією проявів. У статті представлені та детально описані можливі варіанти діагностичного обстеження, яке включає проведення ультразвукового дослідження та магнітно-резонансної томографії з внутрішньовенним посиленням. Кісти яєчників, як правило, діагностуються випадково в першому триместрі вагітності. Cонографічне обстеження в ранній період вагітності підвищило рівень виявленості кістозних утворень яєчників. Детально викладені терміни виконання оперативного втручання та його можливі варіанти: лапароскопічний або лапаротомічний. Наведені переваги та недоліки обох можливих варіантів. Все вище викладене диктує необхідність дотримання принципу мультидисциплінарності та спадкоємності між лікарями акушерами-гінекологами, онкологами та сімейними лікарями при веденні даного контингенту пацієнток, з метою своєчасного виявлення та адекватного хірургічного лікування даних новоутворень на тлі вагітності при її збереженні.


Дод.точки доступу:
Дронова, В.Л.; Дронов, О.І.; Мокрик, О.М.; Бакунець, П.П.; Теслюк, Р.С.; Рощина, Л.О.
Экземпляры: всего 1 : чит.зал періодичних видань, рук.,кат. (1 экз.)
Свободны: всего 1 : чит.зал періодичних видань, рук.,кат. (1 экз.)
Знайти схожі

8.


    Танцюра, Л. Д.
    Перинатальная асфиксия: варианты гибели клеток и нейропротективные свойства эритропоэтина [Текст] / Л. Д. Танцюра // Неонатологія, хірургія та перинатальна медицина = Neonatology, surgery and perinatal medicine = Неонатология, хирургия и перинатальная медицина : щоквартальний медичний науково-практичний журнал. - 2020. - Т. X, № 1. - С. 56-62. - Библиогр. в конце ст. . - ISSN 2226-1230
MeSH-головна:
АСФИКСИЯ НОВОРОЖДЕННОГО (терапия)
ЭРИТРОПОЭТИН (терапевтическое применение)
КЛЕТКИ СМЕРТЬ
Анотація: Перинатальна асфіксія є істотним чинником ризику розвитку неврологічного дефіциту і когнітивних порушень у новонароджених дітей. У гострому періоді, після перенесеної гіпоксії-ішемії, в головному мозку відбувається необоротна загибель частини клітин за типом некрозу. Пошкоджені таким чином клітини вже не можуть бути відновлені. У другу фазу ушкодження, яка обумовлена вторинною енергетичною недостатністю, варіанти загибелі клітин включають апоптоз, аутофагію, партанатос і ферроптоз. Ці типи руйнування клітин є регульованими, вони можуть модулюватися, у тому числі й фармакологічними засобами. Препаратом, який продемонстрував свої нейропротективні властивості та поліпшення нейро-когнітивних результатів у новонароджених дітей після перенесеної гіпоксії-ішемії, виявився еритропоетин. Результати досліджень серед недоношених дітей досить суперечливі. Поліпшення когнітивного розвитку недоношених дітей при ранньому профілактичному призначенні рекомбінантного людського еритропоетину отримано у дітей з гестаційним віком понад 28-м тижнів. У глубоконедоношених дітей, народжених в терміні менше 28-ми тижнів гестації, застосування еритропоетину не вплинуло на неврологічний розвиток або летальність при оцінці к 2-х річному віку. У доношених новонароджених застосування еритропоетину в ранні терміни після перенесеної гіпоксії-ішемії скорочує ризик розвитку церебрального паралічу і когнітивних порушень. Дослідження, що тривають, покликані отримати інформацію про вплив раннього використання еритропоетину на результати як недоношених, так і доношених новонароджених дітей при поєднанні еритропоетину та лікувальної гіпотермії.

Экземпляры: всего 1 : чит.зал періодичних видань, рук.,кат. (1 экз.)
Свободны: всего 1 : чит.зал періодичних видань, рук.,кат. (1 экз.)
Знайти схожі

9.


    Кисельова, М. М.
    Чи необхідно вважати токсичну еритему новонароджених передумовою розвитку атопічного дерматиту у немовлят? [Текст] / М. М. Кисельова, О. М. Маланчак // Неонатологія, хірургія та перинатальна медицина = Neonatology, surgery and perinatal medicine = Неонатология, хирургия и перинатальная медицина : щоквартальний медичний науково-практичний журнал. - 2020. - Т. X, № 1. - С. 63-67. - Бібліогр. в кінці ст. . - ISSN 2226-1230
MeSH-головна:
ЭРИТЕМА (осложнения)
ДЕРМАТИТ АТОПИЧЕСКИЙ (этиология)
НОВОРОЖДЕННЫЙ
Анотація: У статті наведені сучасні наукові і власні дані про окремі епідеміологічні характеристики токсичної еритеми у новонароджених дітей, її етіопатогенетичні складові. Зазначено, що особливістю перехідних станів новонароджених вважається не тільки те, що вони виникають на межі двох періодів життя (внутрішньоутробного і позаутробного), але й те, що звичайні на перший погляд, фізіологічні процеси для новонароджених, за певних умов, що, в першу чергу, залежать від гестаційного віку при народженні, особливостей перебігу внутрішньоутробного періоду, пологів, умов зовнішнього середовища, догляду, годування, наявності захворювання, можуть трансформуватися у патологічні стани. Частота токсичної еритеми серед новонароджених може коливатись від 16 до 60 %, що залежить від низки перинатальних факторів. Токсична еритема проявляється великою кількістю маленьких ділянок почервонілої шкіри з жовтувато-білою папулою в центрі. Незважаючи, що елементи краще за все видно на другий, третій день життя, їх появу необхідно передбачати в наступні кілька тижнів. Ретельну диференціальну діагностику цього доброякісного висипу необхідно проводити у всіх новонароджених з особливим акцентом уваги на недоношених дітей, оскільки токсична еритема більше характерна для доношених новонароджених. Зосереджена увага на важливості інформованості пацієнтів при прийнятті рішення про надання медичної допомоги пацієнту. Підкреслена роль зрілості шкіри у частоті виникнення токсичної еритеми. Описані клінічні прояви, особливості перебігу, верифікації діагнозу. Показано, що понад 85 % немовлят з проявами атопічного дерматиту мали токсичну еритему в періоді новонародженості. На підставі аналізу наукових досліджень представлені сучасні складові догляду за дитиною з проявами токсичної еритеми. Забезпечення раннього грудного вигодовування, сприяння фізіологічному формуванню мікробного бар’єру шкіри (догляд за шкірою із застосуванням емолієнтів), кишечнику (призначення, при потребі, лактобацил GG), дозволить не тільки створити комфортні умови для дитини, але й попередити розвиток атопічного дерматиту у немовлят в майбутньому.


Дод.точки доступу:
Маланчак, О.М.
Экземпляры: всего 1 : чит.зал періодичних видань, рук.,кат. (1 экз.)
Свободны: всего 1 : чит.зал періодичних видань, рук.,кат. (1 экз.)
Знайти схожі

10.


    Пацюрко, С. О.
    Тактика допомоги значно недоношеним новонародженим з відкритою артеріальною протокою: сучасні контроверсії і рекомендації [Текст] / С. О. Пацюрко, Д. О. Добрянський, Л. Б. Секретар // Неонатологія, хірургія та перинатальна медицина = Neonatology, surgery and perinatal medicine = Неонатология, хирургия и перинатальная медицина : щоквартальний медичний науково-практичний журнал. - 2020. - Т. X, № 1. - С. 68-78. - Бібліогр. в кінці ст. . - ISSN 2226-1230
MeSH-головна:
МЛАДЕНЕЦ КРАЙНЕ НЕДОНОШЕННЫЙ
АРТЕРИАЛЬНОГО ПРОТОКА НЕЗАРАЩЕНИЕ (терапия)
Анотація: Згідно з даними численних досліджень персистенція відкритої артеріальної протоки (ВАП) асоціюється з підвищеними захворюваністю та смертністю значно недоношених немовлят. Профілактичне призначення ліків, які запобігають виникненню або зменшують гемодинамічну значущість ВАП у недоношених новонароджених, має декілька короткотривалих переваг, серед яких зменшення частоти симптоматичної ВАП, важких внутрішньошлуночкових крововиливів (ВШК) та потреби у додатковому медикаментозному або хірургічному лікуванні. Водночас, цей підхід до надання допомоги не покращує довгострокових результатів виходжування таких пацієнтів. Раннє лікування інгібіторами циклооксигенази до моменту появи клінічних симптомів ВАП не впливає на смертність, проте суттєво знижує частоту симптоматичної ВАП і потребу у фармакологічній терапії та хірургічних утручаннях. Раннє лікування ВАП може бути доцільним у надзвичайно недоношених немовлят з терміном гестації 23-25 тиж., враховуючи високу ймовірність формування у них гемодинамічно значущої ВАП (гзВАП), яка в подальшому буде потребувати лікування. Найчастіше лікують клінічно явну ВАП, що мінімізує кількість «необґрунтовано» застосованих ліків з небажаною побічною дією. Водночас, недоліками пізнішого втручання є менша ефективність та підвищений ризик ускладнень, асоційованих з гзВАП. Тим не менше, очікувальна тактика допомоги недоношеним немовлятам з ВАП набуває все більшого поширення, оскільки у значної частини таких пацієнтів ВАП закривається спонтанно, а доказів на користь нехірургічного лікування недостатньо. Крім того, такий підхід не асоціюється з вищим ризиком смерті, некротизуючого ентероколіту (НЕК) або ВШК порівняно з будь-якою іншою тактикою лікування. Консервативні неспецифічні лікувальні заходи, спрямовані на закриття ВАП (обмеження рідини, призначення сечогінних ліків тощо), дозволяють уникнути медикаментозних та хірургічних утручань та їх потенційних побічних ефектів лише у частини значно недоношених новонароджених з терміном гестації 26 тиж., не впливаючи на смертність та якість виживання. Проте, така терапія асоціюється з високим ризиком зневоднення, розвитком гіпонатріємії і підвищенням рівня креатиніну у сироватці крові, а тому рутинно не рекомендується.


Дод.точки доступу:
Добрянський, Д.О.; Секретар, Л.Б.
Экземпляры: всего 1 : чит.зал періодичних видань, рук.,кат. (1 экз.)
Свободны: всего 1 : чит.зал періодичних видань, рук.,кат. (1 экз.)
Знайти схожі

11.


    Хлуновська, Л. Ю.
    Клінічний випадок синдрому Ді Джорджі в дітей з двійні [Текст] / Л. Ю. Хлуновська, М. М. Маслянко // Неонатологія, хірургія та перинатальна медицина = Neonatology, surgery and perinatal medicine = Неонатология, хирургия и перинатальная медицина : щоквартальний медичний науково-практичний журнал. - 2020. - Т. X, № 1. - С. 79-84. - Бібліогр. в кінці ст. . - ISSN 2226-1230
MeSH-головна:
ДИ ДЖОРДЖИ СИНДРОМ (диагностика)
БЛИЗНЕЦЫ, ДВА (генетика)
Анотація: У статті наведено клінічний випадок двох дівчат з двійні з синдромом Ді Джорджі. Синдром Ді Джорджі клінічно асоціюється як первинний імунодефіцит із дефектом Т-клітинної ланки імунітету та проявляється поєднанням вроджених вад серця, гіпо- чи аплазії тимусу, паращитоподібних залоз, мальформацій лицевої частини черепа, затримкою фізичного розвитку, когнітивними та психічними розладами. Причинним фактором синдрому Ді Джорджі є делеція центральної ділянки довгого плеча 22 хромосоми. Молекулярно-генетичним методом (FISH-методом) дослідження можливо верифікувати субмікроскопічну делецію 22q11.2. Синдром Ді Джорджі характеризується поліморфністю клінічних ознак та ступенем їхнього прояву. Описаний випадок демонструє встановлення попереднього діагнозу синдрому Ді Джорджі у якості діагностичної знахідки (аплазія тимусу) під час корекції вродженої вади серця (транспозиція великих артерій з дефектом міжшлункової перетинки; додатковий м’язовий дефект міжшлункової перетинки; відкрите овальне вікно; відкрита артеріальна протока) у другої дівчинки з двійні на базі ДУ «Науково-практичний медичний центр дитячої кардіології та кардіохірургії», м. Київ. У зв’язку з встановленою аплазією тимуса в другої дівчинки, перша дитина з двійні була скерована на дообстеження, оскільки стан її після народження був задовільним і вона не потребувала медичного спостереження. Обоє дітей проходили обстеження у медико-генетичному центрі Національної дитячої спеціалізованої лікарні «ОХМАТДИТ», м. Київ. За допомогою FISH-методу було підтверджено діагноз синдрому Ді Джорджі в результаті виявлення мікроделеції критичного локусу (22q11.2) 22 хромосоми в обох дітей з двійні. Враховуючи наявні типові клінічні ознаки (вроджена вада серця, аплазія тимуса, лицевий диморфізм) та результати лабораторно-інструментальних методів обстеження (імунограма, ехокардіографія, каріотипування, FISH-метод), лікарем генетиком виставлено заключний діагноз: синдром Ді Джоржі. Висновки. Враховуючи поліморфізм клінічних ознак захворювання, необхідно якомога частіше висвітлювати випадки синдрому Ді Джорджі в джерелах літератури з метою поширення інформації та підвищення настороженості лікарів різних спеціальностей щодо ймовірного діагнозу. Рання діагностика синдрому Ді Джорджі дає можливість своєчасного призначення лікування. Прогноз життя для обох дітей залежить від можливої підтримки нормальної імунної відповіді організму, крім того, для таких дітей необхідно розробляти персоналізовані схеми вакцинації, діагностики та лікування. У подальшому потрібно створити сприятливі умови для психо-соціальної адаптації дітей.


Дод.точки доступу:
Маслянко, М.М.
Экземпляры: всего 1 : чит.зал періодичних видань, рук.,кат. (1 экз.)
Свободны: всего 1 : чит.зал періодичних видань, рук.,кат. (1 экз.)
Знайти схожі

 
© Міжнародна Асоціація користувачів і розробників електронних бібліотек і нових інформаційних технологій
(Асоціація ЕБНІТ)