Бібліотека БДМУ

Головна

Спрощенний режим

Опис

Бази даних

Періодичні видання - результати пошуку

Вид пошуку

К Н И Г И

Періодичні видання

Дисертації та автореферати

Фонд рідкісних видань

Електронна Навчальна література

Публікації засновників кафедр БДМУ

Нововведення у сфері охорони здоров'я

Календар пам'ятних дат

Доступ до повнотекстових книг Springer Nature (через IP-адреси БДМУ)

Зона пошуку

Формат представлення знайдених документів:
повний	інформаційний	короткий

Відсортувати знайдені документи за:
автором	назвою	роком видання	типом документа

Пошуковий запит: <.>II=НУ45/2016/VI/4<.>

Загальна кiлькiсть документiв : 15
Показанi документи с 1 за 15

Моніторинг і оцінка ефективності впровадження заходів національного проекту "Нове життя - нова якість охорони материнства та дитинства" за 2013-2015 рр. [Текст] / Ю. Г. Антипкін [та ін.] // Неонатологія, хірургія та перинатальна медицина = Neonatology, surgery and perinatal medicine = Неонатология, хирургия и перинатальная медицина : щоквартальний медичний науково-практичний журнал. - 2016. - Т. VI, № 4. - С. 5-16 . - ISSN 2226-1230
MeSH-головна:
МАТЕРИНСТВА ОХРАНА, СЛУЖБЫ
Анотація: В статті наведено результати моніторингу і оцінки ефективності впровадження заходів Національного проекту "Нове життя - нова якість охорони материнства та дитинства" за 2013-2015 рр. Показано, що за роки спостереження у пілотних регіонах створена трирівнева система перинатальної допомоги. Дані проведеної реструктиризації закладів перинатальної допомоги (ЗПД) за їх рівнями наближаються до орієнтованих - у 2015 р. у ЗПД ІІІ рівня частота розроджень вагітних становила 22,2% при орієнтовному за даними світового досвіду показнику 17-20%, у ЗПД ІІ рівня - 48,3%, у ЗПД І рівня - 48,3% при орієнтовних за даними досвіду ННД показниках біля 50% і біля 30% відповідно. Забезпечена достатня доступність пацієнток з перинатальним ризиком до спеціалізованої і високоспеціалізованої перинатальної допомоги - з ЗПД ІІІ рівня розроджено 85,8% вагітних з вадами серця, 61,0% з хворобами системи кровообігу, у ЗПД ІІ-ІІІ рівня 87,1% вагітних з еклампсією та прееклампсією, 80,2% з антенатальною загибеллю плода та народжень у ЗПД ІІІ рівня немовлят з дуже малою масою тіла при народженні - 77,0,0% новонароджених масою тіла при народженні 500-999 г і 64,9% з масою тіла 1000-1499 г. Підтверджені очікувані результати Національного проекту - у ЗПД пілотних регіонів показники виживання новонароджених з дуже низькою масою тіла при народженні новонароджених мають тенденцію до збільшення і в 2015 році склали 66,8% новонароджених з масою тіла 500-999 г. і 91,9% з масою тіла 1000-1499 г.; а коефіцієнти перинатальної смертності - 8,9 на 1000 народжених живими і мертвими у 2013 р. і 8,5 у 2015 р. і неонатальної смертності - 3,2 та 3,1 на 1000 народжених живими відповідно. Незважаючи на позитивну тенденцію, все ще не сягають орієнтовних (60-70%) індекси концентрації у ЗПД ІІІ рівня перинатальних (38,5% у 2013 рю і 44,1% у 2015 р.) і неонатальних (49,0% і 58,3% відповідно) втрат при високому (3,4%) індексі неонатального трансферу.

Дод.точки доступу:
Антипкін, Ю.Г.; Знаменська, Т.К.; Слабкий, Г.О.; Дубіна, О.О.
Экземпляры: всего 1 : чит.зал періодичних видань, рук.,кат. (1 экз.)
Свободны: всего 1 : чит.зал періодичних видань, рук.,кат. (1 экз.)
Знайти схожі

Внутрішньолікарняне інфікування новонароджених, які перебувають у відділенні інтенсивної терапії: залежність від гестаційного віку [Текст] / О. С. Яблонь [та ін.] // Неонатологія, хірургія та перинатальна медицина = Neonatology, surgery and perinatal medicine = Неонатология, хирургия и перинатальная медицина : щоквартальний медичний науково-практичний журнал. - 2016. - Т. VI, № 4. - С. 17-22. - Бібліогр. в кінці ст. . - ISSN 2226-1230
MeSH-головна:
ИНФЕКЦИЯ ВНУТРИБОЛЬНИЧНАЯ
НОВОРОЖДЕННЫЙ
Анотація: Мета - встановити особливості внутрішньолікарняного інфікування новонароджених дітей, які перебувають у відділенні інтенсивної терапії, у залежності від гестаційного віку. Пацієнти та методи. Проведене комплексне клініко-параклінічне обстеження 348 новонароджених дітей, яких було госпіталізовано у відділення інтенсивної терапії (ВАІТН) обласної дитячої лікарні. Сформовано 3 групи в залежності від гестаційного віку. Для вивчення бактеріальної контамінації усім дітям, які поступали в стаціонар, були проведені бактеріологічні дослідження матеріалу з очей, носа, зіву, пупочної ранки та прямої кишки, а також з інтубаційної трубки з повторенням на 7 добу перебування дітей в стаціонарі. Досліджували чутливість виділених мікроорганізмів до антибактеріальних препаратів. Результати. Встановлено, що при поступленні позитивні результати бактеріологічного дослідження отримані у 11,78 % дітей. Через 7 днів перебування в стаціонарі ВАІТН виявлено умовно-патогенні мікроорганізми у 20,52 % дітей. У 7 дітей патогенні та умовно-патогенні мікроорганізми виявлено і при поступленні, і через 7 днів перебування у ВАІТН. У дітей, контамінованих в пологових будинках, найчастіше виділявся Staphylococcus aureus (37,5 %), Enterobacter cloacae (25 %). Встановлено, що серед дітей, контамінованих у пологовому будинку, переважали доношені – 71,4 %. Аналіз результатів бактеріологічних досліджень, які проводилися через 7 днів перебування у ВАІТН показав, що частіше госпітально інфікувалися недоношені діти – 62%. Найчастіше виділяли мікроорганізми з калу та інтубаційної трубки. Аналіз отриманих результатів чутливості до антибіотиків показав, що грам-позитивні мікроорганізми мали високу чутливість у 13,6%, а грам-негативні лише у 4,3% досліджень. Висновки. 11,8% пацієнтів ВАІТН контамінувалися у пологових будинках, частіше це доношені новонароджені (71,4%). Серед 20,52 % пацієнтів, контамінованих у ВАІТН, переважали недоношені діти (61,9%). Найчастіше збудники лікарняних інфекцій виділяли з калу (49,5%) та інтубаційної трубки (26,3%). Більшість госпітальних збудників не мала високої чутливості до антибіотиків.

Дод.точки доступу:
Яблонь, О.С.; Ремінна, І.І.; Моравська, О.А.; Берцун, К.Т.
Экземпляры: всего 1 : чит.зал періодичних видань, рук.,кат. (1 экз.)
Свободны: всего 1 : чит.зал періодичних видань, рук.,кат. (1 экз.)
Знайти схожі

Яблонь, О. С.
Альфа-фетопротеїн у новонароджених дітей із затяжними жовтяницями [Текст] / О. С. Яблонь, О. Г. Мазур // Неонатологія, хірургія та перинатальна медицина = Neonatology, surgery and perinatal medicine = Неонатология, хирургия и перинатальная медицина : щоквартальний медичний науково-практичний журнал. - 2016. - Т. VI, № 4. - С. 23-27. - Бібліогр. в кінці ст. . - ISSN 2226-1230
MeSH-головна:
ЖЕЛТУХА НОВОРОЖДЕННЫХ (кровь, этиология)
АЛЬФА-ФЕТОПРОТЕИНЫ (вредные воздействия)
Анотація: Вступ. До факторів, які можуть впливати на розвиток затяжної жовтяниці новонароджених, які знаходяться на грудному вигодовуванні, відноситься підвищений вміст альфа-фетопротеїну (АФП) сироватки крові. АФП – ембріональний глікопротеїн, зв'язує і транспортує безліч лігандів, таких як білірубін і поліненасичені жирні кислоти. Проте, механізм підвищення АФП у новонароджених із затяжною жовтяницею залишається відкритим. Мета: Визначення вмісту альфа-фетопротеїну сироватки крові у новонароджених із затяжною жовтяницею, які знаходилися на грудному вигодовуванні. Матеріали і методи. Було обстежено 53 дитини, які знаходилися на стаціонарному лікуванні з приводу затяжної жовтяниці новонароджених. Діти були розподілені на групи в залежності від тривалості жовтяниці. До I групи увійшло 22 дитини із тривалістю жовтяниці більше 1 місяця, до II групи увійшло 18 дітей із тривалістю жовтяниці до 1 місяця, III групу (порівняння) склали 13 дітей із фізіологічною жовтяницею новонароджених. Всі діти знаходилися на грудному вигодовуванні. Результати та їх обговорення. При біохімічному дослідженні крові у дітей I і II групи відмічалось підвищення рівня загального білірубіну сироватки крові за рахунок його непрямої фракції: середнє значення загального білірубіну сироватки крові у дітей I групи становило 264,9 ± 15,5 мкмоль/л; II групи – 285,2 ± 12,8 мкмоль/л, що достовірно переважало показники дітей групи порівняння - 185,2 ± 6,3 мкмоль/л (р 0,05). Вміст АФП сироватки крові був підвищеним у всіх групах дітей, залучених у дослідження. Так, в I групі вміст АФП у середньому склав 811,12 ± 28,56 нг/мл; в II групі – 763,1 ± 28,4 нг/мл, що достовірно перевищувало значення АФП дітей групи порівняння (р0,05). У кожної третьої дитини із затяжною жовтяницею відмічався підвищений рівень печінкових трасаміназ. Так, діти із затяжною жовтяницею та підвищеним показником печінкових трансаміназ: АлАТ в середньому був в межах 47,5 ± 6,3 Од/л; АсАТ 64,7 ± 13,7 Од/л, мали показники АФП достовірно вищі - АФП - 793,5 ± 31,5 нг/мл, тоді як у дітей з низькими транс аміназами показник АФП був 700,9 ± 33,7 нг/мл (р0,05). Висновок. Отримані дані свідчать про те, що у дітей із найбільш тривалим перебігом жовтяниці спостерігався максимальний показник альфа-фетопротеїну сироватки крові, що свідчить про роль пошкодження гепатоцитів у генезі затяжної жовтяниці новонароджених. У дітей із підвищеними рівнем печінкових трансаміназ вміст альфа-фетопротеїну був достовірно вищим.

Дод.точки доступу:
Мазур, О.Г.
Экземпляры: всего 1 : чит.зал періодичних видань, рук.,кат. (1 экз.)
Свободны: всего 1 : чит.зал періодичних видань, рук.,кат. (1 экз.)
Знайти схожі

Бензар, І. М.
Променеві методи візуалізації судинних аномалій у дітей [Текст] / І. М. Бензар, Г. Є. Морковкіна, Таммо Раад // Неонатологія, хірургія та перинатальна медицина = Neonatology, surgery and perinatal medicine = Неонатология, хирургия и перинатальная медицина : щоквартальний медичний науково-практичний журнал. - 2016. - Т. VI, № 4. - С. 28-33. - Бібліогр. в кінці ст. . - ISSN 2226-1230
MeSH-головна:
КРОВЕНОСНЫХ СОСУДОВ МАЛЬФОРМАЦИИ (диагностика)
ДЕТИ
Анотація: Вступ. Клінічний діагноз судинних аномалій нерідко є складним. Різні інструментальні методи обстеження мають різну інформативність в плані візуалізації судинних аномалій. Мета: встановити діагностичну цінність та інформативність різних способів візуалізації судинних аномалій у дітей. Матеріали і методи. У дослідження включено 194 пацієнта з судинними аномаліями віком від 1 місяця до 16 років. Згідно оновленої класифікації ISSVA 2014 року, судинні аномалії поділяли на судинні пухлини і судинні мальформації (СМ). Судинні пухлини діагностовано у 95 пацієнтів, зокрема, інфантильні гемангіоми (ІГ) м’яких тканин (80,0%), гемангіоми печінки (5,3%), ІГ дихальних шляхів (5,3%), ІГ у складі PHACE синдрому (2,1%), у 7 (7,3%) діагностовано рідкісні судинні пухлини. У 99 пацієнтів діагностовано СМ: лімфатичні мальформації (ЛМ) у 86,8%, венозні мальформації (ВМ) у 8,1%, у 5,1% дітей комбіновані СМ. Результати дослідження. УЗД виконували усім пацієнтам при первинному звертанні та в динаміці. Ступінь активності ІГ визначали за співвідношенням судин малого діаметру та солідної тканини. КТ з контрастуванням та МРТ виконано у 5,3% пацієнтів з ІГ з нетиповою клінічною картиною та з ураженням дихальних шляхів (9,3%). Для підтвердження діагнозу гемангіом печінки виконано КТ з в/в контрастуванням. У 4,4% пацієнтів з відмежованими кістозними ЛМ виконано лише УЗД, усім іншим пацієнтам проведено МРТ. КТ виконано у 5 (10,2%) дітей з ЛМ голови і шиї та симптомами компресії дихальних шляхів як невідкладну діагностичну процедуру. Для ВМ характерним є утворення флеболітів, які можна виявити як при УЗД, так при рентгенологічному обстеженні, для визначення розповсюдження процесу найбільш інформативним є МРТ. Артеріовенозна мальформація в режимі КДС нагадує ІГ у фазі проліферації. У дітей старшого віку додатково необхідно виконати КТ з контрастуванням, за необхідності – і селективну ангіографію. Висновки. Для діагностики судинних аномалій первинним методом дослідження є УЗД. «Золотим стандартом» діагностики СМ з повільним кровотоком є МРТ. Для діагностики СМ з швидким кровотоком інформативним є КТ з в/в контрастуванням.

Дод.точки доступу:
Морковкіна, Г.Є.; Раад, Таммо
Экземпляры: всего 1 : чит.зал періодичних видань, рук.,кат. (1 экз.)
Свободны: всего 1 : чит.зал періодичних видань, рук.,кат. (1 экз.)
Знайти схожі

Оцінка декомпресійних властивостей мезокавального шунтування в хірургічному лікуванні портальної гіпертензії у дітей [Текст] / О. Г. Дубровін [та ін.] // Неонатологія, хірургія та перинатальна медицина = Neonatology, surgery and perinatal medicine = Неонатология, хирургия и перинатальная медицина : щоквартальний медичний науково-практичний журнал. - 2016. - Т. VI, № 4. - С. 34-37. - Бібліогр. в кінці ст. . - ISSN 2226-1230
MeSH-головна:
ГИПЕРТЕНЗИЯ ПОРТАЛЬНАЯ (хирургия)
ДЕТИ
Анотація: Мета: Оцінити декомпресійні властивості мезокавального шунтування у дітей з портальною гіпертензією. Матеріали та методи. Проведено аналіз ефективності різних видів мезокавального шунтування (МКШ) у 70-ти дітей, на основі порівняння декомпресійних властивостей МКШ, та змін портопечінкової перфузії (ППП) після шунтування. Хворі були розподілені на 2 групи: перша - 40 (57,1%) дітей, яким виконано Н-подібне МКШ (Н-МКШ); друга група-30 (42,9)% дітей, яким проведено МКШ “бік-в-бік” (“б/б”). Проведено ретроспективний аналіз результатів мультиспіральної комп’ютерної томографії (МСКТ) 52-х дітей з портальною гіпертензією (ПГ), за даними якого виділені три типи (А, В, С) будови спленомезентеріального конфлюенсу (СМК). Результати: Первинно МКШ (n = 33, 47,1%) виконували у випадках непридатності селезінкової вени до шунтування. При повторних операціях (n = 37, 52,9%) показом до МКШ були незадовільні результати попереднього хірургічного втручання. Порівнюючи різні види МКШ встановлено, що декомпресійний ефект при виконанні МКШ “б/б” на 8,4% більше, ніж після накладання Н-подібного МКШ (Н- МКШ). Різниці змін ППП при різних видах МКШ не відмічено. Регрес варикозного розширення вен (ВРВ) стравоходу та шлунку спостерігався у всіх дітей. Рецидиви кровотечі в післяопераційному періоді відмічені у 12,9% хворих. Віповідно до анатомічних особливостей СМК можливість виконання МКШ методом “б/б” або Н-подібного МКШ (Н-МКШ) при А та С типах СМК майже однакова (52,4% та 47,6% при А типі СМК; 47,1% та 52,9% при С типі СМК). При В типі СМК можливість виконання Н-МКШ на 28,6% більша за ймовірність накладання МКШ “б/б”. Висновки: МКШ слід розглядати, як метод вибору, враховуючи анатомічні особливості системи ворітної вени (ВВ). Запропоновані види МКШ забезпечують декомпресію портальної системи: після МКШ “б/б” тиск знижується на 35,6%; при Н - МКШ на 27,2% відповідно. Відповідно до змін ППП та динаміки регресу ВРВ, МКШ є ефективним методом попередження або зупинки кровотеч при ПГ у дітей з ефективністю 84,2%.

Дод.точки доступу:
Дубровін, О.Г.; Годік, О.С.; Соручан, В.П.; Янович, Л.Є.
Экземпляры: всего 1 : чит.зал періодичних видань, рук.,кат. (1 экз.)
Свободны: всего 1 : чит.зал періодичних видань, рук.,кат. (1 экз.)
Знайти схожі

Жабченко, І. А.
Нутритивний статус і особливості обміну колагену у вагітних з порушенням обтураційної функції шийки матки [Текст] / І. А. Жабченко, В. Ф. Олешко // Неонатологія, хірургія та перинатальна медицина = Neonatology, surgery and perinatal medicine = Неонатология, хирургия и перинатальная медицина : щоквартальний медичний науково-практичний журнал. - 2016. - Т. VI, № 4. - С. 39-44. - Бібліогр. в кінці ст. . - ISSN 2226-1230
MeSH-головна:
КОЛЛАГЕН (метаболизм)
ШЕЙКА МАТКИ (патология)
Анотація: Вступ. Одним із чинників, що виступає запорукою фізіологічного перебігу вагітності, є збалансування стану пластичних і енергетичних ресурсів організму вагітної, що віддзеркалює її нутритивний статус. Факт негативного впливу дисбалансу основних макро- і мікроелементів на структуру колагену, еластину та колагенові волокна, з яких складається сполучна тканина (СТ), є доведеним. З нашої точки зору, це обумовлює прогресуюче порушення обтураційної функції шийки матки при вагітності (ПОФШМ). Мета дослідження: визначити особливості нутритивного статусу і обміну колагену у вагітних з обтураційною неспроможністю функції шийки матки (ШМ) при вагітності для удосконалення програми антенатального спостереження, профілактики акушерських та перинатальних ускладнень. Матеріали та методи дослідження. Проведено проспективне обстеження 63 вагітних з клінічними проявами ПОФШМ (основна група) і 34 вагітних з фізіологічним обтураційним станом ШМ при вагітності (контрольна група) в терміні 22-32 тижні. Поряд із рутинним клініко-інструментальним обстеженням у цих вагітних в режимі скринінгу оцінювали наявність клінічних ознак недиференційованої дисплазії СТ (НДСТ). Для досягнення поставленої мети у жінок груп обстеження визначали вміст маркерів синтезу (Total P1NP - аміно-термінальний пропептид проколагену 1 типу) та резорбції сполучної тканини (ss - CrossLaps), вітаміну D загального (автоматичний аналізатор Cobas-411), а також концентрації мікроелементів - Na+, K+, Mg2+, Ca2+ та загального Са і Р, що виконували методом імуноферментного аналізу (автоматичний аналізатор електролітів і набір реактивів для їх визначення Easylyte (Medica, США)). Результати дослідження. Кожна третя вагітна з маніфестацією ПОФШМ у другому триместрі вагітності має клінічні ознаки НДСТ. Для цих вагітних притаманне достовірне зниження концентрації загального вітаміну D у порівнянні з жінками групи контролю. Дефіцит вітаміну D обумовлює вихід іонізованого Са2+ із кісткової тканини шляхом підтримки процесів диференціювання моноцитів і макрофагів в остеокласти і знижує синтез колагену І типу остеобластами, що негативно відбивається на стані СТ і, зокрема ШМ. Дослідженнями також встановлено достовірне підвищення в плазмі крові вагітних основної групи концентрації Са загального та іонізованого з паралельним достовірним зростанням концентрації загального фосфору, що може бути ознаками зростання концентрації м’язової тканини в шийці матки, яке відбувається при патологічному заміщенні СТ на гладеньком'язову у вагітних з НДСТ, що погіршує обтураційні можливості внутрішнього вічка та сприяє зрост анню скоротливої активності матки. Для вагітних основної групи є характерною підпорогова середня концентрація Mg+ у сироватці крові. Абсолютний дефіцит Mg+ на тлі антагонізму з іонами кальцію є однією з патогенетичних ланок підвищення скоротливої спроможності гладенької мускулатури матки та розвитку її передчасної скоротливої діяльності. Магнієвий статус, який ми зареєстрували у вагітних жінок основної групи, з високою долею вірогідності є однією з причин порушень мембранного транспорту і фізіологічної Na+/K+ рівноваги, що проявляється зменшенням вмісту іонізованого калію та іонізованого натрію при збереженні Na+/K+ співвідношення. Визначені порушення можуть бути підґрунтям для порушення розладів процесів збудження тканин і передачі нервового збудження з нерву на орган, що призводить до розвитку передчасної скоротливої діяльності матки. Оцінюючи концентрацію Total P1NP, який є одним із маркерів синтезу колагену і свідчить про активацію синтезу колагену І типу, ми виявили достовірне зростання концентрації цього маркеру в порівнянні з показниками групи контролю. Проте середнє значення маркеру резорбції сполучної тканини ss – CrossLaps, який є продуктом деградації колагену, у вагітних основної і контрольної груп достовірно не відрізнявся і знаходився в межах фізіологічної норми, що, з нашої точки зору, лежить в основі передчасного розм’якшення СТ ШМ, розкриття внутрішнього вічка та цервікального каналу при вагітності. Висновки. Таким чином, для вагітних з порушенням обтураційної функції шийки матки є притаманним дефіцит загального вітаміну D і дисбаланс найбільш впливових мікро- і макроелементів, що свідчить про наявність порушень нутритивного статусу в таких жінок. Нутритивний дисонанс у поєднанні з підвищенням концентрації маркеру синтезу колагену І типу Total P1NP на тлі фізіологічного вмісту маркеру резорбції сполучної тканини ss – CrossLaps є однією із причин передчасного розм’якшення сполучної тканини шийки матки, розкриття внутрішнього вічка та цервікального каналу при вагітності, що обумовлює доцільність колагенопротекторної та матрикспротекторної терапії і корекції порушень нутритивного статусу у таких жінок.

Дод.точки доступу:
Олешко, В.Ф.
Экземпляры: всего 1 : чит.зал періодичних видань, рук.,кат. (1 экз.)
Свободны: всего 1 : чит.зал періодичних видань, рук.,кат. (1 экз.)
Знайти схожі

Косілова, С. Є.
Корекція дефіциту йоду як профілактика невиношування вагітності [Текст] / С. Є. Косілова // Неонатологія, хірургія та перинатальна медицина = Neonatology, surgery and perinatal medicine = Неонатология, хирургия и перинатальная медицина : щоквартальний медичний науково-практичний журнал. - 2016. - Т. VI, № 4. - С. 45-48. - Бібліогр. в кінці ст. . - ISSN 2226-1230
MeSH-головна:
ИОД (дефицит)
БЕРЕМЕННОСТИ ОСЛОЖНЕНИЯ
Анотація: Вступ. Однією з основних проблем сучасного акушерства залишається невиношування вагітності. Існує велика кількість факторів ризику невиношування вагітності. Згідно з даними літератури, одним із них є патологія щитоподібної залози. Мета дослідження. Вивчити вплив корекції дефіциту йоду на перебіг вагітності у жінок із загрозою її переривання. Матеріали та методи дослідження. Проведено аналіз перебігу вагітності у 52 пацієнток із загрозою її переривання у 8–12 тижнів вагітності і підтвердженим дефіцитом йоду. Вік обстежених коливався від 18 до 38 років. Пацієнтки розподілені на дві групи залежно від виду терапії, що проводилась: І група – 26 жінок із загрозою переривання вагітності, які отримували терапію, скеровану на зберігання вагітності (седативні засоби, спазмолітини, вітамін Е, кровозупинні препарати) і Йодомарин по 200 мкг на добу, щодня, до кінця вагітності; ІІ група – 26 жінок із загрозою переривання вагітності, які отримували тільки терапію, скеровану на зберігання вагітності. У пацієнток визначали медіану йоду, рівень гормонів (прогестерон, кортизон, ДЕА-С). Результати дослідження. У жінок із йододефіцитним станом часто спостерігаються порушення менструальної та репродуктивної функції. Вагітність у жінок із некорегованим йододефіцитом проходить із різними ускладненнями, має тенденцію до невиношування на тлі гормонального дисбалансу. При визначенні показників гормонального фону з’ясовано, що у жінок з дефіцитом йоду має місце помірне зниження рівня прогестерону. Підвищення кортизолу спостерігалось у 23,1% обстежених з І групи і у 16,9% - з ІІ групи. Медіана йодурії у вагітних з І групи складала 48,6±2,8 мкг/л, у ІІ групі - 46,7±2,3 мкг/л, що відповідає дефіциту йоду середньої важкості. Після проведеного лікування у жінок І групи дефіцит йоду відповідав легкому ступеню, в той час як у жінок ІІ групи дефіцит йоду наростав. В наслідок цього у жінок І групи підвищився рівень прогестерону, що сприяло зберіганню вагітності, на відміну від жінок ІІ групи. Висновки. У жінок із йододефіцитним станом часто спостерігаються порушення менструальної та репродуктивної функції. Вагітність у цих жінок проходить із різними ускладненнями, має тенденцію до невиношування на фоні гормонального дисбалансу. Використання препаратів йоду в комплексному лікуванні загрози переривання вагітності при підтвердженому йододефіциті сприяє нормалізації гормонального фону, зменшенню частоти невиношування вагітності.

Экземпляры: всего 1 : чит.зал періодичних видань, рук.,кат. (1 экз.)
Свободны: всего 1 : чит.зал періодичних видань, рук.,кат. (1 экз.)
Знайти схожі

Романенко, Т. Г.
Особливості фолікулогенезу, оогенезу та ембріогенезу у жінок в циклах ДРТ на тлі патології щитовидної залози [Текст] / Т. Г. Романенко, О. І. Чайка // Неонатологія, хірургія та перинатальна медицина = Neonatology, surgery and perinatal medicine = Неонатология, хирургия и перинатальная медицина : щоквартальний медичний науково-практичний журнал. - 2016. - Т. VI, № 4. - С. 49-54. - Бібліогр. в кінці ст. . - ISSN 2226-1230
MeSH-головна:
ЩИТОВИДНОЙ ЖЕЛЕЗЫ БОЛЕЗНИ
ЭМБРИОНАЛЬНОЕ РАЗВИТИЕ
Анотація: Вступ. За останні роки набуває актуальності проблема взаємозв’язку порушень репродуктивної функції та патології щитовидної залози (ЩЗ). З одного боку, це обумовлено тим, що розповсюдженість безпліддя в шлюбі становить 13-15% і, незважаючи на сучасні досягнення в сфері репродуктивної медицини людини, немає тенденції до зниження. З іншого боку, захворювання ЩЗ займають першу сходинку в структурі ендокринної патології серед жінок репродуктивного віку. Мета роботи – підвищення ефективності відновлення репродуктивної функції в жінок із безпліддям на тлі патології ЩЗ. Результати та їх обговорення. Проведено дослідження особливостей фолікулогенезу, оогенезу та ембріогенезу у жінок в циклах допоміжних репродуктивних технологій на тлі патології щитовидної залози. Частота виявлення низького рівня антимюллерового гормону в пацієнток із патологією щитовидної залози була в 2,5 разів вище, ніж у жінок без тиреоїдної патології. У жінок молодого та середнього віку з патологією щитовидної залози переважали низькі та середні рівні антимюллерового гормону, тоді як високий рівень антимюллерового гормону мав місце лише в кожної третьої жінки віком 20-27 років (36,4%) і в кожної 6 пацієнтки віком 28-35 років, що свідчить про зниження оваріального резерву у жінок з патологією щитовидної залози. Висновки. Результати проведених досліджень свідчать про зниження основних параметрів оваріального резерву в пацієнток із патологією ЩЗ, порівняно з групою жінок без патології ЩЗ, а саме, достовірне зниження середніх концентрацій АМГ та підвищення середніх рівнів ФСГ, зменшений об'єм яєчників (5 см3) діагностовано у 3,7 рази частіше в групі пацієнток із патологією ЩЗ. Нормальний об'єм яєчників (5 -10 см3) у І групі спостерігався в 1,5 рази рідше, ніж у ІІ групі. Середня кількість антральних фолікулів в яєчниках пацієнток із патологією ЩЗ була достовірно меншою, ніж у групі контролю. Таким чином, у жінок із патологією ЩЗ у циклах ДРТ виявлено достовірно більш низькі показники фолікулогенезу та ембріогенезу, порівняно з пацієнтками без тиреоїдної патології.

Дод.точки доступу:
Чайка, О.І.
Экземпляры: всего 1 : чит.зал періодичних видань, рук.,кат. (1 экз.)
Свободны: всего 1 : чит.зал періодичних видань, рук.,кат. (1 экз.)
Знайти схожі

Аністратенко, А.
Комплексна медико-соціальна реабілітація як основа розвитку мовлення нечуючих (слабочуючих) дітей раннього дошкільного віку [Текст] / А. Аністратенко // Неонатологія, хірургія та перинатальна медицина = Neonatology, surgery and perinatal medicine = Неонатология, хирургия и перинатальная медицина : щоквартальний медичний науково-практичний журнал. - 2016. - Т. VI, № 4. - С. 55-60. - Бібліогр. в кінці ст. . - ISSN 2226-1230
MeSH-головна:
ЛИНГВИСТИКА
ГЛУХОТА (реабилитация)
КОРРЕКЦИЯ НАРУШЕНИЙ СЛУХА (методы)
ДОШКОЛЬНИКИ
Анотація: Стаття присвячена проблемам української лінгводидактики у комплексній реабілітації дітей з сенсорними патологіями. Автор бере до уваги специфіку мовленнєвої діяльності в колі щоденних дій мультидисциплінарної команди фахівців, спрямованих на корекцію психомовного, когнітивного, біхевірестичного, психофізичного розвитку дитини раннього дошкільного віку.

Экземпляры: всего 1 : чит.зал періодичних видань, рук.,кат. (1 экз.)
Свободны: всего 1 : чит.зал періодичних видань, рук.,кат. (1 экз.)
Знайти схожі

10.

Котова, Н. В.
Роль макро- і мікроелементів у зростанні та розвитку на першому році життя дітей народжених передчасно [Текст] / Н. В. Котова, О. О. Старець, Т. М. Хіменко // Неонатологія, хірургія та перинатальна медицина = Neonatology, surgery and perinatal medicine = Неонатология, хирургия и перинатальная медицина : щоквартальний медичний науково-практичний журнал. - 2016. - Т. VI, № 4. - С. 61-65. - Бібліогр. в кінці ст. . - ISSN 2226-1230
MeSH-головна:
МЛАДЕНЕЦ КРАЙНЕ НЕДОНОШЕННЫЙ (психология, рост и развитие)
МИКРОЭЛЕМЕНТЫ (прием и дозировка)
Анотація: Мета – виявити фактори ризику затримки фізичного розвитку (ЗФР) на першому році життя у дітей, народжених передчасно, і оцінити роль дефіциту макро- і мікроелементів у формуванні ЗФР і затримки психомоторного розвитку (ЗПМР) у цих дітей. Матеріали та методи. У когорту дослідження включено 150 дітей з масою тіла при народженні: I група – 2499–1500 г (n = 67); II група –1499–1000 г (n = 45); III група – до 1000 г (n = 38). Досліджувався їх фізичний і психомоторний розвиток, вивчався рівень в крові кальцію, магнію, цинку, міді, марганцю. Результати. Частота ЗФР в 12 місяців коригованого віку дорівнювала: у І групі – 7,46 (95% ДІ 3,23–16,31)%; у ІІ групі – 33,33 (95% ДІ 21,36-47,93) %; у ІІІ групі – 63,16 (95% ДІ 41,04–80,85) %. Частота затримки моторного розвитку більш, ніж на 1 місяць, у 12 місяців коригованого віку була: у І групі – 46,27 (95 % ДІ 34,86–58,08) %; у ІІ групі – 75,56 (95 % ДІ 61,33–85,76) %; у ІІІ групи – 84,21 (95% ДІ 69,58–92,56) %. Факторами ризику ЗФР на першому році життя серед дітей, народжених передчасно, є: ЗВУР (ВШ 3,6); асфіксія тяжкого ступеню (ВШ 5,28); тяжкий стан в неонатальний період (штучна вентиляція легень 7 діб і більше – ВШ 2,72 і зондове вигодовування 14 діб і більше – ВШ 2,53); розвиток анемії недоношених (ВШ 3,54); ранній початок штучного вигодовування (ВШ 2,54). Для дітей грудного віку, народжених передчасно, характерний дефіцит цинку, магнію і кальцію, при цьому дефіцит кальцію і цинку асоціюється із ЗФР. Висновки. Частота ЗФР і ЗПМР у дітей першого року життя, народжених передчасно, зворотно пропорційна масі тіла при народженні, прямо асоціюється з ускладненим перебігом неонатального періоду, раннім початком штучного вигодовування і супроводжується дефіцитом мінералів. Необхідно уточнити групу ризику з дефіциту мінералів серед передчасно народжених дітей для оптимізації заходів профілактики і адекватної корекції з метою раннього втручання.

Дод.точки доступу:
Старець, О.О.; Хіменко, Т.М.
Экземпляры: всего 1 : чит.зал періодичних видань, рук.,кат. (1 экз.)
Свободны: всего 1 : чит.зал періодичних видань, рук.,кат. (1 экз.)
Знайти схожі

11.

Оболонський, О. І.
Сучасний погляд на проблему бронхолегеневої дисплазії та відкритої артеріальної протоки у недоношених новонароджених [Текст] / О. І. Оболонський, В. І. Снісарь, О. Ю. Оболонська // Неонатологія, хірургія та перинатальна медицина = Neonatology, surgery and perinatal medicine = Неонатология, хирургия и перинатальная медицина : щоквартальний медичний науково-практичний журнал. - 2016. - Т. VI, № 4. - С. 66-73. - Бібліогр. в кінці ст. . - ISSN 2226-1230
MeSH-головна:
БРОНХОЛЕГОЧНАЯ ДИСПЛАЗИЯ
АРТЕРИАЛЬНЫЙ ПРОТОК
МЛАДЕНЕЦ НЕДОНОШЕННЫЙ, БОЛЕЗНИ
Анотація: У статті відображені сучасні аспекти патогенезу та клініки бронхолегеневої дисплазії у недоношених новонароджених. Надано аналіз впливу різних антенатальних та інтранатальних факторів на формування та перебіг бронхолегеневої дисплазії. Окремо розглянуто проблему відкритої артеріальної протоки, патогенез, механізми впливу на розвиток бронхолегеневої дисплазії та обтяження її стану. Розглянуто клінічні та патогенетичні апекти функціонування відкритої артеріальної протоки у недоношених новонароджених.

Дод.точки доступу:
Снісарь, В.І.; Оболонська, О.Ю.
Экземпляры: всего 1 : чит.зал періодичних видань, рук.,кат. (1 экз.)
Свободны: всего 1 : чит.зал періодичних видань, рук.,кат. (1 экз.)
Знайти схожі

12.

Юдін, О. І.
Клінічні прояви, діагностика та лікування гострого неспецифічного мезентеріального лімфаденіту у дітей (огляд літератури) [Текст] / О. І. Юдін, С. В. Веселий // Неонатологія, хірургія та перинатальна медицина = Neonatology, surgery and perinatal medicine = Неонатология, хирургия и перинатальная медицина : щоквартальний медичний науково-практичний журнал. - 2016. - Т. VI, № 4. - С. 74-80. - Бібліогр. в кінці ст. . - ISSN 2226-1230
MeSH-головна:
БРЫЖЕЙКИ ЛИМФАДЕНИТ (диагностика, терапия)
ДЕТИ
Анотація: У даному огляді літератури висвітлені питання етіології, патогенезу і клінічних проявів гострого неспецифічного мезаденіту у дітей. До теперішнього часу ця проблема, як і раніше, залишається однією з найактуальніших у дитячій хірургії. Щодо гострого неспецифічного мезаденіту опубліковано досить мало літературних даних, а робіт монографічного характеру - недостатньо. Педіатри і дитячі хірурги постійно цікавляться проблемою цього захворювання, що обумовлено його значимістю для диференціальної діагностики з гострими хірургічними захворюваннями живота, найчастіше з гострим апендицитом. Найбільш частою клінічної "копією" гострого апендициту в дитячому віці є саме неспецифічний мезаденит Описано різні класифікації даної патології. Детально викладені різні лабораторні, патоморфологічні й спеціальні інструментальні дослідження у дітей з гострим неспецифічним мезаденітом. На сучасному науковому рівні висвітлені питання діагностики та диференціальної діагностики, а також методи консервативної терапії і оперативного лікування. Проблема діагностики та лікування гострого неспецифічного мезентеріального лімфаденіту в дітей далека від свого вирішення і вимагає подальшого вивчення й розробки алгоритму дій, як щодо неінвазійної діагностики і спрямованої патогенетичної терапії, так і щодо визначення показань для виконання відеохірургічного втручання.

Дод.точки доступу:
Веселий, С.В.
Экземпляры: всего 1 : чит.зал періодичних видань, рук.,кат. (1 экз.)
Свободны: всего 1 : чит.зал періодичних видань, рук.,кат. (1 экз.)
Знайти схожі

13.

Пащенко, Ю. В.
Використання шлунка при хірургічній корекції атрезії стравоходу при Vacter-асоційованих вадах розвику в дітей [Текст] / Ю. В. Пащенко, П. В. Губанов, К. Ю. Пащенко // Неонатологія, хірургія та перинатальна медицина = Neonatology, surgery and perinatal medicine = Неонатология, хирургия и перинатальная медицина : щоквартальний медичний науково-практичний журнал. - 2016. - Т. VI, № 4. - С. 81-83. - Бібліогр. в кінці ст. . - ISSN 2226-1230
MeSH-головна:
ПИЩЕВОДА АТРЕЗИЯ (хирургия)
ДЕТИ
ПИЩЕВАРИТЕЛЬНОЙ СИСТЕМЫ АНОМАЛИИ (хирургия)
Анотація: Хірургічне лікування захворювань і вроджених вад розвитку стравоходу в дітей представляє найбільш складну частину дитячої хірургії. Абсолютна більшість ортотопічних і гетеротопічних пластик стравоходу в дітей доводиться на його атрезію або наслідки хімічного ураження органу. Представлене спостереження ілюструє побудову й реалізацію плану лікування дитини з атрезією стравоходу в сполученні з мікроцефалією й VACTER-асоційованими аномаліями. У цьому випадку для корекції атрезії стравоходу було використане переміщення шлунку в грудну порожнину з гарним результатом. Висновки: 1. Виконання заміщення стравоходу шляхом переміщення шлунку є одним з можливих варіантів рішення складної проблеми корекції атрезії стравоходу при сполученні із множинними вадами розвитку. 2. Використання зазначеної методики створює оптимальні умови для проведення зондового харчування у дітей з патологією центральної нервової системи та порушеннями акту ковтання.

Дод.точки доступу:
Губанов, П.В.; Пащенко, К.Ю.
Экземпляры: всего 1 : чит.зал періодичних видань, рук.,кат. (1 экз.)
Свободны: всего 1 : чит.зал періодичних видань, рук.,кат. (1 экз.)
Знайти схожі

14.

Знаменська, Т. К.
Вплив порушень формування кишкової мікрофлори, бар'єрної функції кишечнику новонароджених на виникнення інфекційно-запальних захворювань та значення пробіотиків у їхній профілактиці [Текст] / Т. К. Знаменська, М. М. Чуйко // Неонатологія, хірургія та перинатальна медицина = Neonatology, surgery and perinatal medicine = Неонатология, хирургия и перинатальная медицина : щоквартальний медичний науково-практичний журнал. - 2016. - Т. VI, № 4. - С. 84-90. - Бібліогр. в кінці ст. . - ISSN 2226-1230
MeSH-головна:
КИШЕЧНИК (микробиология)
ПРОБИОТИКИ (терапевтическое применение)
НОВОРОЖДЕННЫЙ, БОЛЕЗНИ (лекарственная терапия)
Анотація: У статті представлені сучасні дані про роль пробіотиків у становленні зрілості травного каналу, впливу пробіотиків на профілактику запально-інфекційних захворювань травного тракту у новонароджених дітей, особливо недоношених, частоту некротизуючого ентероколіту у передчасно народжених дітей, пізнього неонатального сепсису. Представлені основні фактори, що погіршують або сповільнюють процеси фізіологічного формування мікробіоценозу кишечнику у новонароджених дітей. Наведені сучасні доказові рекомендації з вивчення практичних аспектів застосування пробіотичних мікроорганізмів у неонатологічній практиці. Подані сучасні схеми застосування пробіотичних мікроорганізмів у неонатальних відділеннях. Зазначені доказові переваги профілактичного застосування L. Reuteri DSM 17938, L. Reuteri АТСС 55730 у зниженні частоти харчової непереносимості, смерті, розвитку некротизуючого ентероколіту, пізнього неонатального сепсису. Висвітлені потенційні перспективи для вивчення ролі Bacillus clausii у дозріванні імунної системи та сприянні фізіологічного формування кишкового мікробіоценозу у новонароджених.

Дод.точки доступу:
Чуйко, М.М.
Экземпляры: всего 1 : чит.зал періодичних видань, рук.,кат. (1 экз.)
Свободны: всего 1 : чит.зал періодичних видань, рук.,кат. (1 экз.)
Знайти схожі

15.

Curstedt, Tore
Уникальная история исследований в области неонатологии - разработка сурфактанта из легочной ткани свиней [Текст] / Tore Curstedt, Henry L. Halliday, Christian P. Speer // Неонатологія, хірургія та перинатальна медицина = Neonatology, surgery and perinatal medicine = Неонатология, хирургия и перинатальная медицина : щоквартальний медичний науково-практичний журнал. - 2016. - Т. VI, № 4. - С. 93-99 . - ISSN 2226-1230
MeSH-головна:
НЕОНАТОЛОГИЯ (история)
ЛЕГОЧНЫЕ СУРФАКТАНТЫ
Анотація: Тот факт, что недостаточное количество поверхностно-активных веществ является причиной синдрома дыхательной недостаточности, был установлен еще в 1959 году. Попытки замещения поверхностно-активных веществ в 1960-х годах были неудачными, поскольку используемые препараты содержали только фосфолипиды и их ввод путем впрыскивания был неэффективным. В 1970-х годах Bengt Robertson и Goran Enhorning показали, что поверхностно-активное вещество природного происхождения, содержащее как фосфолипиды, так и белки (протеины), способно ослаблять симптомы синдрома дыхательной недостаточности (RDS) у недоношенных крольчат. В 1980-х годах Bengt Robertson и Tore Curstedt разработали поверхностно-активное вещество Curosurf из свиных тканей (названное по их фамилиях), которое оказалось эффективным при лечении недоношенных животных и использовалось в пилотных клинических испытаниях начиная с 1983 года. Дальнейшие клинические испытания с лечением групп пациентов годом позже спланировали Bengt Robertson, Tore Curstedt и Henry Halliday, первое из них было начало в 1985 году. Оно показало, что Curosurf уменьшает утечки воздуха из легких, а смертность среди недоношенных младенцев, страдающих сильным RDS, снижается. Второе испытание, которым руководил by Christian Speer, показало, что многоразовые дозы Curosurf эффективнее однократной дозы. Последующие испытания, проведенные Collaborative European Multicenter Study Group, в которых участвовали, помимо всех прочих, Guilio Bevilacqua, Janna Koppe, Ola Saugstad, Nils Svenningsen и Jean-Pierre Relier, показали, что раннее лечение эффективнее, нежели последующий ввод препарата, а нервная система у младенцев, которых лечили сразу после рождения, в возрасте 2 лет была развита в такой же мере, как и у младенцев из контрольной группы, которых препаратом не лечили. Члены Collaborative European Multicenter Study Group в Дании и Швеции провели исследования с целью подтверждения преимуществ, обеспечиваемых комбинацией лечения с использованием поверхностно-активных веществ и непрерывным поддержанием избыточного давления в дыхательных путях на ранних стадиях. Кроме того, Curosurf сравнили с несколькими синтетическими и природными поверхностно-активными веществами, при этом было показано, что Curosurf в дозе 200 мг/кг эффективнее, чем Survanta или Curosurf, используемый в дозе 100 мг/кг. Недавно было разработано новое поколение синтетических поверхностно-активных веществ, содержащих как фосфолипиды, так и белки. После доклинических испытаний CHF5633 (разработанный Tore Curstedt и Jan Johansson в сотрудничестве с Chiesi Farmaceutici) подвергли первому предварительному испытанию на людях, которым руководили Christian Speer. В случае эффективности этот новый препарат, содержащий поверхностно-активные вещества, мог бы произвести революцию в лечении недоношенных младенцев во всем мире, и он мог бы производиться последовательно и безопасно в практически неогрганиченных масштабах. Этот рассказ о препарате, содержащий поверхностно-активные вещества, полученные из свиных тканей, действительно стал выдающимся, и многие тысячи недоношенных младенцев во всем мире остались в живых благодаря ему.

Дод.точки доступу:
Halliday, Henry L.; Speer, Christian P.
Экземпляры: всего 1 : чит.зал періодичних видань, рук.,кат. (1 экз.)
Свободны: всего 1 : чит.зал періодичних видань, рук.,кат. (1 экз.)
Знайти схожі

© Міжнародна Асоціація користувачів і розробників електронних бібліотек і нових інформаційних технологій
(Асоціація ЕБНІТ)