Головна Спрощенний режим Опис Шлюз Z39.50
Авторизація
Прізвище
Пароль
 

Бази даних


Періодичні видання - результати пошуку

Вид пошуку

Зона пошуку
Формат представлення знайдених документів:
повнийінформаційнийкороткий
Відсортувати знайдені документи за:
авторомназвоюроком виданнятипом документа
Пошуковий запит: <.>II=НУ45/2016/VI/3<.>
Загальна кiлькiсть документiв : 18
Показанi документи с 1 за 18
1.


    Curteanu, A.
    Neurodevelopmental outcomes in preterm infants with intraventricular hemorrhage and periventricular leukomalacia [Text] / A. Curteanu // Неонатологія, хірургія та перинатальна медицина = Neonatology, surgery and perinatal medicine = Неонатология, хирургия и перинатальная медицина : щоквартальний медичний науково-практичний журнал. - 2016. - Т. VI, № 3. - P5-11. - Бібліогр. в кінці ст. . - ISSN 2226-1230
MeSH-головна:
ЛЕЙКОМАЛАЦИЯ ПЕРИВЕНТРИКУЛЯРНАЯ (психология)
МЛАДЕНЕЦ НЕДОНОШЕННЫЙ (психология, рост и развитие)
Анотація: Новонароджені зазвичай мають множинні захворювання, які, можливо, збільшують ймовірність неврологічних порушень. Мета дослідження полягала в тому, щоб визначити частоту ушкоджень головного мозку (ВШК і ПВЛ) в загальному, у тому числі у тих, що вижили, недоношених дітей, а також, оцінити результати неврологічного розвитку в цих новонароджених у віці 2 рокі життя. Матеріали і методи: Ми проаналізували захворюваність ВШК серед недоношених новонароджених на основі статистичних щорічників показників Міністерства охорони здоров'я, а також з статистичної форми 32а в Республіці Молдова і в Інституті Матері і Дитини (ІМР) за період 2000-2014 рр. Ми також проаналізували журнали відділення інтенсивної терапії новонароджених ІМР, щоб визначити частоту ВШК у недоношених дітей і виживання дітей, які перенесли цю патологію. Крім того, було проведено ретроспективне дослідження 99 недоношених дітей, які перенесли ВШК і ПВЛ, і спостерігалися в катамнезі. Результати. Згідно зі статистикою Міністерства охорони здоров'я, за період 2002-2014 рр., спостерігалося коливання частоти ВШК з двома піками: у 2003 р. (46,6 / 1000) та 2009 р. (48,8 / 1000). Найбільше число дітей, у яких діагностовано ВШК, було зареєстровано в ІМР у 2006 році (130 дітей - 23,55% випадків) і в 2008 році (134 дітей - 22,55% випадків). З 2012 року відзначається стійке зниження захворюваності на ВШК. 90 (22,01%) з 409 спостережуваних в катамнезі новонароджених мали ВШК і 9 (2,20%) - ПВЛ. Новонароджені з ВШК 3-го ступеня і ПВЛ частіше мали сепсис з раннім початком і менінгіт. Висновки. За досліджуваний період часу ми виявили зниження на 39,8% захворюваності на ВШК в республіці і на 27,76% в ІМР. У віці 2-х років життя діти, які перенесли в неонатальному періоді 3-тю ступінь ВШК і ПВЛ, страждають, в основному, від рухових порушень (у 42,86% і 66,67% випадків відповідно), а також від тяжкої неврологічної патології в 40-60% випадків.

Экземпляры: всего 1 : чит.зал періодичних видань, рук.,кат. (1 экз.)
Свободны: всего 1 : чит.зал періодичних видань, рук.,кат. (1 экз.)
Знайти схожі

2.


    Меньшикова, А. О.
    Особливості перебігу респіраторного дистрес-синдрому у недоношених новонароджених залежно від виду дихальної підтримки [Текст] / А. О. Меньшикова, Д. О. Добрянський // Неонатологія, хірургія та перинатальна медицина = Neonatology, surgery and perinatal medicine = Неонатология, хирургия и перинатальная медицина : щоквартальний медичний науково-практичний журнал. - 2016. - Т. VI, № 3. - С. 13-18. - Бібліогр. в кінці ст. . - ISSN 2226-1230
MeSH-головна:
РЕСПИРАТОРНЫЙ ДИСТРЕСС-СИНДРОМ НОВОРОЖДЕННЫХ (диагностика)
МЛАДЕНЕЦ НЕДОНОШЕННЫЙ, БОЛЕЗНИ
Анотація: Респіраторний дистрес-синдром (РДС) є провідною причиною дихальних розладів у недоношених новонароджених, що може призвести до розвитку ускладнень та смерті. У ретроспективному клінічному дослідженні оцінювали залежність між видом дихальної підтримки в поєднанні з терапією сурфактантом і особливостями перебігу та наслідками РДС у недоношених дітей з дуже малою масою тіла при народжені. Матеріал і методи. Під спостереженням перебували 92 глибоконедоношених дитини з РДС. Критеріями включення у дослідження були маса тіла при народженні ? 1500 г, термін гестації ? 32 тиж, наявність РДС і потреба ШВЛ. Діти, які не були заінтубовані відразу після народження (знаходились на СРАР або отримували вільний потік кисню), але потребували штучної вентиляції легень (ШВЛ) в динаміці, склали основну групу дослідження (41 дитина). Новонароджені, які потребували інтубації трахеї у комплексі заходів первинної реанімаційної допомоги і наступної апаратної ШВЛ, увійшли до групи порівняння (51 дитина). Важкість РДС визначали за рентгенологічною стадією. У сформованих групах порівнювали смертність, частоту бронхолегеневої дисплазії (БЛД) й інших ускладнень. Результати. Між групами не було виявлено відмінностей за важкістю РДС. РДС 3-4 стадії було встановлено у 17 випадках (41,46 %) в основній групі проти 17 випадків (33,33 %) у групі порівняння (р0,05). Тривалість початкової ШВЛ та загальна тривалість ШВЛ були більшими у дітей, які потребували інтубації відразу після народження (відповідно 19 [5-64] год проти 9 [1-50] год; р0,01 і 25 [5-271] год проти 11 [1-152] год; р0,05). В основній групі пізніше вводили сурфактант (відповідно 5,5 [2-17] год проти 4,5 [0,2-16] год; р0,05). Частота БЛД за клінічним визначенням була вищою в основній групі, але відмінність не була статистично вірогідною (відповідно 14 випадків (34,15 %) проти 9 випадків (17,65 %); р0,05). За частотою інших ускладнень РДС групи не відрізнялись. Висновки. Важкість РДС у дітей з дуже малою масою при народженні не залежить від потреби інтубації трахеї і ШВЛ в перші хвилини життя. Застосування неінвазивної дихальної підтримки (НДП) у цієї категорії пацієнтів після народження запобігає розвитку важких стадій РДС та скорочує тривалість використання ШВЛ, не впливаючи на загальну тривалість НДП і не зменшуючи частоти БЛД та смертності.


Дод.точки доступу:
Добрянський, Д.О.
Экземпляры: всего 1 : чит.зал періодичних видань, рук.,кат. (1 экз.)
Свободны: всего 1 : чит.зал періодичних видань, рук.,кат. (1 экз.)
Знайти схожі

3.


   
    Визначення маркерів розвитку некротизуючого ентероколіту в умовах обласного перинатального центру [Текст] / П. С. Русак [та ін.] // Неонатологія, хірургія та перинатальна медицина = Neonatology, surgery and perinatal medicine = Неонатология, хирургия и перинатальная медицина : щоквартальний медичний науково-практичний журнал. - 2016. - Т. VI, № 3. - С. 19-24. - Бібліогр. в кінці ст. . - ISSN 2226-1230
MeSH-головна:
ЭНТЕРОКОЛИТ НЕКРОТИЧЕСКИЙ (этиология)
НОВОРОЖДЕННЫЙ
Анотація: Визначення маркерів некротизуючого ентероколіту (НЕК) у новонароджених на етапі перинатального центру має дуже важливу роль у стратегіях лікування даної когорти немовлят. Мета. Вивчення особливостей перебігу НЕК у новонароджених дітей, які знаходились на базі перинатального центру ІІІ-го рівня надання медичної допомоги. Матеріал і методи. Було проаналізовано 2436 історій хвороб новонароджених, які були госпіталізовані у ВІТН Житомирського ОПЦ протягом 2006 – 2015 рр. Дослідження ретроспективне, не рандомізоване, з історичним контролем. Загальна кількість немовлят, які мали ознаки НЕК ІА – ІІІ В ступеню, склала 30 новонароджених. Немовлята мали гестаційний вік 29,5 ± 2,8 тижнів, масу 1180 [740 - 2700] г. Результати. Встановлений взаємозв’язок між меншою масою тіла дітей та вищою частотою летальних випадків внаслідок НЕК (р = 0,007). Не було знайдено взаємозв’язку між масою тіла та частотою перфорації кишківника при НЕК (р = 0,55), тривалістю безводного проміжку та перфорацією кишківника (р = 0,23), між шляхом пологорозрішення та ступенем НЕК (р = 0,43). Не було знайдено асоціацій між рН пуповинної крові при народженні та летальністю немовлят з НЕК (р = 0,31) і частотою перфорації кишківника (р = 0,85). Не виявлено взаємозв’язку між терміном введення ентерального харчування та появою перфорації кишки при НЕК (р = 0,18). Не виявлено збільшення частоти ускладнень у вигляді перфорації кишківника у пацієнтів групи дослідження з НЕК при використанні пупкового катетеру (р = 0,35). Виявлено достовірну асоціацію між застосуванням компонентів крові та частотою перфорації кишки (р = 0,014). Результати. Діти з екстремальнонизькою вагою при народженні мають ризик щодо виникнення НЕК. Більш ранній початок ентерального харчування асоціюється з меншою частотою виникнення НЕК ІІІ в. Проведення гемотрансфузій може бути фактором ризику НЕК ІІІ в.


Дод.точки доступу:
Русак, П.С.; Лапоног, С.П.; Вайсберг, Ю.Р.; Сергейко, І.А.
Экземпляры: всего 1 : чит.зал періодичних видань, рук.,кат. (1 экз.)
Свободны: всего 1 : чит.зал періодичних видань, рук.,кат. (1 экз.)
Знайти схожі

4.


    Мазулов, О. В.
    Вміст сурфактантного протеїну В у сироватці крові як маркер ураження дихальної системи у недоношених дітей [Текст] / О. В. Мазулов // Неонатологія, хірургія та перинатальна медицина = Neonatology, surgery and perinatal medicine = Неонатология, хирургия и перинатальная медицина : щоквартальний медичний науково-практичний журнал. - 2016. - Т. VI, № 3. - С. 25-29. - Бібліогр. в кінці ст. . - ISSN 2226-1230
MeSH-головна:
ДЫХАТЕЛЬНАЯ СИСТЕМА (патология)
МЛАДЕНЕЦ НЕДОНОШЕННЫЙ, БОЛЕЗНИ
КРОВИ СЫВОРОТКА
БЕЛКИ
Анотація: Білкові компоненти сурфактанту є необхідними та функціонально ефективними його частинами. Найбільший науковий інтерес серед сурфактантних протеїнів викликає вивчення сурфактантного протеїну B. Основними його функціями є сприяння підвищенню поверхневого натягу в альвеолах, протизапальні та антиоксидантні властивості. Але остаточні уявлення щодо його фізіологічної ролі та вмісту при різних патологічних станах ще не сформовані. Матеріали та методи дослідження.Обстежено 58 новонароджених дітей, з них 42 недоношених дитини, які мали патологію дихальної системи в неонатальному періоді, з середнім гестаційним віком 32,18 ± 1,4 тижні, середньою вагою при народженні 1919,1±123,4 г та 16 доношених новонароджених. Вміст сурфактантного протеїну В у сироватці крові визначали на 3-5 день життя імуноферментним методом за набором «Human HSP-27/HSPB1 (HeartShockProtein 27) ELISAkit»(Elabscience) у відповідності до інструкції фірми-виробника. Результати та обговорення.Дослідження рівня SP-B в сироватці крові дітей основної групи показало його достовірно вищий вміст, який склав в середньому 58,5 ± 5,4 нг/мл, тоді як у дітей контрольної групи середнє значення було 22,06 ± 2,3 нг/мл (p0,05). Дослідження вмісту SP-B в сироватці крові у дітей основної групи в залежності від основного захворювання дихальної системи показало, що найменший рівень SP-B в сироватці крові спостерігався у дітей з неонатальною пневмонією (58,3 ± 5,6 нг/мл, р0,05), тоді як у дітей основної групи, які перенесли РДС, цей показник був вищим (65,1 ± 6,1 нг/мл, р0,05) та у тих дітей, яким у подальшому був встановлений діагноз бронхолегеневої дисплазії. Аналіз залежності рівня SP-B від виду проведеної оксигенотерапії показав, що пацієнти, яким проводилася оксигенотерапія за допомогою методу СРАР, мали достовірно нищий середній рівень SP-B в сироватці крові, який склав 51,7 ± 4,8 нг/мл, в той же час, у тих пацієнтів, яким проводилась ШВЛ, середній рівень SP-B в сироватці крові був 66,7 ± 5,9 нг/мл (p0,05). Висновки. Вміст SP-B в сироватці крові недоношених дітей з респіраторними розладами в 2,5 рази вищий, ніж у здорових доношених дітей, найвищий вміст SP-B спостерігався у недоношених, хворих на респіраторний дистрес-синдром та бронхолегеневу дисплазію, який перевищував показник дітей, хворих на пневмонію.

Экземпляры: всего 1 : чит.зал періодичних видань, рук.,кат. (1 экз.)
Свободны: всего 1 : чит.зал періодичних видань, рук.,кат. (1 экз.)
Знайти схожі

5.


   
    Результати патоморфологічних та імуногістохімічних досліджень гепатобіліарної системи у новонароджених, які загинули внаслідок перинатальних причин [Текст] / Ю. Д. Годованець [та ін.] // Неонатологія, хірургія та перинатальна медицина = Neonatology, surgery and perinatal medicine = Неонатология, хирургия и перинатальная медицина : щоквартальний медичний науково-практичний журнал. - 2016. - Т. VI, № 3. - С. 30-36. - Бібліогр. в кінці ст. . - ISSN 2226-1230
MeSH-головна:
ПИЩЕВАРИТЕЛЬНАЯ СИСТЕМА (анатомия и гистология, иммунология, патофизиология)
НОВОРОЖДЕННЫЙ
ПЛОДА СМЕРТЬ
Анотація: Клітинна смерть є необхідним і важливим елементом формування і функціонування багатоклітинних організмів, оскільки разом з процесами проліферації і диференціювання є найбільш важливим станом життєдіяльності клітин. Реалізація факторів перинатального ризику за умов гіпоксії є основою формування тяжких форм перинатальної патології у новонароджених дітей. Представлені результати патоморфологічних досліджень імуногістохімічних досліджень печінки новонароджених, які померли внаслідок перинатальних причин, у тому числі, дані імуногістохімічних досліджень. Обговорюються патогенетичні основи формування апоптозу гепатоцитів. Вивчення основ формування апоптозу печінки в новонароджених дітей є суттєвим доповненням до розуміння тяжкості перебігу нозологічної патології в ранньому неонатальному періоді.


Дод.точки доступу:
Годованець, Ю.Д.; Годованець, О.С.; Курик, О.В.; Дроник, Т.А.
Экземпляры: всего 1 : чит.зал періодичних видань, рук.,кат. (1 экз.)
Свободны: всего 1 : чит.зал періодичних видань, рук.,кат. (1 экз.)
Знайти схожі

6.


   
    Стан центральної гемодинаміки у новонароджених із судомним синдромом [Текст] / М. О. Гончарь [та ін.] // Неонатологія, хірургія та перинатальна медицина = Neonatology, surgery and perinatal medicine = Неонатология, хирургия и перинатальная медицина : щоквартальний медичний науково-практичний журнал. - 2016. - Т. VI, № 3. - С. 37-39. - Бібліогр. в кінці ст. . - ISSN 2226-1230
MeSH-головна:
ГЕМОДИНАМИКА
ПРИПАДКИ (диагностика)
НОВОРОЖДЕННЫЙ, БОЛЕЗНИ
Анотація: Статтю присвячено актуальному питанню сучасної неонатології – стану центральної гемодинаміки у новонароджених. Внаслідок гіпоксії порушується регуляція діяльності серця і судин, що впливає на енергетичний обмін міокарду і призводить до зниження його скоротливої здатності, порушень ритму та провідності. Мета дослідження: вивчення особливостей центральної гемодинаміки у новонароджених із судомним синдромом. Матеріали і методи дослідження. Проведено обстеження 54 дітей у ранньому неонатальному періоді (аналіз акушерського анамнезу, фізикальне обстеження, ЕКГ, допплерехокардіографія, амплітудно-інтегрована електроенцефалографія). Результати та їх обговорення. Судомний синдром було виявлено у 21 (38,9%) дитини. Субклінічні судоми, підтверджені виявленням судомних патернів за даними амплітудно-інтегрованої електроенцефалографії, мали 12 (22,2%) немовлят. Серед дітей із клінічно діагностованими судомами 66,7% мали гіпокінетичний тип центральної гемодинаміки, 22,2% – нормокінетичний, 11,1% – гіперкінетичний. Схожий розподіл мав місце у групі дітей із субклінічними судомами: 58,3% – гіпокінетичний варіант, 25% – нормокінетичний, 16,7% – гіперкінетичний. Серед 33 дітей без судомного синдрому спостерігалось рівномірне розподілення варіантів центральної гемодинаміки: гіпокінетичний – 39,4%, нормокінетичний – 30,3%, гіперкінетичний – 30,3%. Висновки. При обстеженні немовлят із судомним синдромом за допомогою допплерехокардографії не виявлено суттєвих відмінностей розподілу за варіантами центральної гемодинаміки у дітей із клінічними та субклінічними судомами. Новонароджені із судомним синдромом мають достовірно нижчий показник систолічного індексу, ніж немовлята без судом (р0,05), що свідчить про превалювання у них прогностично несприятливого гіпокінетичного типу центральної гемодинаміки. За даними нашого дослідження його мають 61,9% немовлят із судомним синдромом.


Дод.точки доступу:
Гончарь, М.О.; Тесленко, Т.О.; Кондратова, І.Ю.; Бойченко, А.Д.
Экземпляры: всего 1 : чит.зал періодичних видань, рук.,кат. (1 экз.)
Свободны: всего 1 : чит.зал періодичних видань, рук.,кат. (1 экз.)
Знайти схожі

7.


    Ячник, І. М.
    Діагностична цінність IL-2, IL-6, IL-8, TNFA для діагностики сепсиса та його ускладнень у дітей [Текст] / І. М. Ячник // Неонатологія, хірургія та перинатальна медицина = Neonatology, surgery and perinatal medicine = Неонатология, хирургия и перинатальная медицина : щоквартальний медичний науково-практичний журнал. - 2016. - Т. VI, № 3. - С. 41-47. - Бібліогр. в кінці ст. . - ISSN 2226-1230
MeSH-головна:
СЕПСИС (диагностика, осложнения)
ДЕТИ
Анотація: Медіатори запалення накопичуються в організмі зразу після контакту з інфектом. Це обумовлює інтерес до них як біомаркерів септичного стану дитини. Діагностична цінність IL-2, IL-6, IL-8, TNF? досліджувалася у 48 пацієнтів: у 23 випадках був встановлений діагноз сепсис відповідно до Міжнародних критеріїв для дітей, у 25 випадках – синдром системної запальної відповіді (ССЗВ). До останньої групи були включені діти хірургічного профілю, обстежені протягом раннього післяопераційного періоду – 3–5 діб після планових хірургічних втручань без інфекційних ускладнень. Середній вік дітей, яким було встановлено діагноз сепсису, складав 28,1±0,2 міс. і мало чим відрізнявся від дітей, які мали ознаки ССЗВ, що склав 26±0,3 міс. Серед обстежених хворих з групи сепсису та ССЗВ дітей до року була переважна більшість – 114 (78%), від 2 до 5 років –14 (9,5%), від 6 до 12 років – 11 (7,5%) та від 13 до 18 років –8 (5,4%). Хлопчиків було більше – 92 (63%), ніж дівчаток – 54 (36,9%) відповідно. Діти з ретроспективної групи складали вік 26,5±0,4 міс. Група дітей до року мала преважну більшість - 30 (75%), від 2 до 5 років – 5 (12,5%), від 6 до 12 років – 3 (7,5%) та від 13 до 18 років – 2 (5%). Як і в інших групах хлопчиків було більше – 25 (62,5%), ніж дівчаток – 15 (37,5%), відповідно. Середній строк від початку захворювання до госпіталізації до ВРІТ складав 5,7±0,5 діб. Більшість хворих була переведена з інших стаціонарів (ЦРЛ, міські та обласні лікарні) – 90 (61,6%), що було зумовлено тяжкістю стану та хірургічним профілем патології. З дому поступило 8 (5,4%) дітей, решта – з інших відділень лікарні – 48 (32,8%). За результатами дослідження встановлено: 1. Порівняно з ССЗВ переважно збільшується концентрація IL-2 та IL-8, тоді як IL-6 – лише незначно, а TNF? – навіть зменшується. 2. Зростання IL-2, IL-8 та IL-6 є чутливими ознаками для сепсису. У порядку збільшення чутливості їх можна розташувати наступним чином: IL-6 IL-8 IL-2. Проте специфічність їх є незадовільною, коливається в межах 6,2–20,8%, у порядку зростання маркери розташовуються так: IL-2 IL-8 IL-6. 3. Нами зазначено відносний рівень норми з метою диференційної діагностики сепсису: для IL-2 рівень становить 105,2 пг/мл, IL-6 – 23 пг/мл, IL-8 – 183,7 пг/мл супроводжується збільшенням специфічності показників до 75%, 58,3%, 83,3% з одночасним зменшенням чутливості -відповідно до 25%, 41,6%, 16,6%.

Экземпляры: всего 1 : чит.зал періодичних видань, рук.,кат. (1 экз.)
Свободны: всего 1 : чит.зал періодичних видань, рук.,кат. (1 экз.)
Знайти схожі

8.


    Горбатюк, О. М.
    Синдром короткої кишки у немовлят: сучасні погляди на проблему за даними літературного огляду і власного досвіду [Текст] / О. М. Горбатюк // Неонатологія, хірургія та перинатальна медицина = Neonatology, surgery and perinatal medicine = Неонатология, хирургия и перинатальная медицина : щоквартальний медичний науково-практичний журнал. - 2016. - Т. VI, № 3. - С. 48-55. - Бібліогр. в кінці ст. . - ISSN 2226-1230
MeSH-головна:
КОРОТКОГО КИШЕЧНИКА СИНДРОМ (диагностика, терапия)
НОВОРОЖДЕННЫЙ, БОЛЕЗНИ
Анотація: Синдром короткої кишки (СКК) у новонароджених і дітей грудного віку розвивається при втраті значної довжини тонкої кишки і її функціональної неповноцінності. Проблема СКК досі актуальна через велику кількість хірургічних втручань у доношених і недоношених новонароджених. Основними клінічними проявами СКК є виражена мальабсорбція, мальдігестія і трофологічна кишкова недостатність. Діти, які мають СКК, вимагають індивідуальних схем лікування та тривалої парентеральної підтримки до повної адаптації кишечника. Вони повинні постійно знаходитися під наглядом лікарів, з регулярним моніторингом загального стану та лабораторних показників з метою профілактики серйозних ускладнень. Лікування дітей з СКК спрямован на досягнення адекватного ентерального харчування пацієнта.

Экземпляры: всего 1 : чит.зал періодичних видань, рук.,кат. (1 экз.)
Свободны: всего 1 : чит.зал періодичних видань, рук.,кат. (1 экз.)
Знайти схожі

9.


    Берцун, К. Т.
    Оптимізація штучної вентиляції легень у новонароджених з синдромом інтраабдомінальної гіпертензії з урахуванням механічних властивостей легень [Текст] / К. Т. Берцун // Неонатологія, хірургія та перинатальна медицина = Neonatology, surgery and perinatal medicine = Неонатология, хирургия и перинатальная медицина : щоквартальний медичний науково-практичний журнал. - 2016. - Т. VI, № 3. - С. 56-60. - Бібліогр. в кінці ст. . - ISSN 2226-1230
MeSH-головна:
ЛЕГКИХ ВЕНТИЛЯЦИЯ
ВНУТРИБРЮШНАЯ ГИПЕРТЕНЗИЯ
НОВОРОЖДЕННЫЙ, БОЛЕЗНИ
Анотація: Мета дослідження — оптимізація штучної вентиляції легень на основі вивчення механічних властивостей легень у новонароджених з вісцеро-абдомінальною диспропорцією та синдромом інтраабдомінальної гіпертензії в периопераційному періоді. Матеріали і методи. У дослідження було включено 57 новонароджених, з них з гастрошизисом — 42 новонароджених (73,7%), з омфалоцеле — 15 (2(5,3%). Всім пацієнтам проводилася інтенсивна терапія, штучна вентиляція легенів апаратом «BearCub» в режимах (А/С, SIMV/PSV) з постійним моніторуванням показників гемодинаміки, механіки дихання (динамічний комплайнс — Cdyn, резистентність легень — Rpk, петлі тиск-об'єм, потік-об'єм з використанням графічного монітору). Внутрішньочеревний тиск вимірювали методом Крона. Результати. Дослідження показало зв'язок між змінами внутрішньочеревного тиску на різних етапах дослідження і змінами респіраторних показників у новонароджених з синдромом інтраабдомінальної гіпертензії. У всіх пацієнтів в доопераційному періоді було відзначено адаптацію респіраторної системи новонародженого. На першу добу першого етапу корекції вісцеро-абдомінальної диспропорції спостерігалося поступове зменшення динамічного комплайнса в обох групах у 3,4 рази, а також відзначалося підвищення резистентності у 2,42 рази зі збільшенням PIP до високих цифр 20-22 см вод. ст. і максимальними змінами показників на графічному моніторі. Повернення показників механічних властивостей легень до відносно нормальних відбувається до кінця 72 годин розтягнення шкірно-м’язевого лоскуту передньої черевної стінки. Висновок. Підвищення внутрішньочеревного тиску до високих цифр призводить до змін механіки дихання і є досить інформативним критерієм для корекції параметрів вентиляції. Крім того, виражене периопераційне підвищення ВЧТ (більше 10-11 мм рт. ст) максимально впливає на механічні властивості легень у новонароджених з вісцеро-абдомінальною диспропорцією.

Экземпляры: всего 1 : чит.зал періодичних видань, рук.,кат. (1 экз.)
Свободны: всего 1 : чит.зал періодичних видань, рук.,кат. (1 экз.)
Знайти схожі

10.


    Ніцович, І. Р.
    Особливості перебігу та лікування бактеріального вагінозу у вагітних [Текст] / І. Р. Ніцович, А. В. Семеняк // Неонатологія, хірургія та перинатальна медицина = Neonatology, surgery and perinatal medicine = Неонатология, хирургия и перинатальная медицина : щоквартальний медичний науково-практичний журнал. - 2016. - Т. VI, № 3. - С. 61-64. - Бібліогр. в кінці ст. . - ISSN 2226-1230
MeSH-головна:
ВАГИНИТ БАКТЕРИАЛЬНЫЙ (терапия)
МОЧЕПОЛОВОЙ СИСТЕМЫ ЖЕНСКОЙ БОЛЕЗНИ И ОСЛОЖНЕНИЯ БЕРЕМЕННОСТИ
Анотація: Питома вага генітальних інфекцій в структурі материнської та перинатальної захворюваності складає, згідно різних літературних даних, близько 60 - 80 %. Бактеріальний вагіноз (БВ) є доведеним фактором розвитку різноманітних ускладнень вагітності, негативно впливає на перебіг вагітності, ріст та розвиток плода. Мета. Визначити вплив БВ на перебіг вагітності та ефективність лікування для попередження розвитку ускладнень, залежно від терміну вагітності. Матеріали і методи. Матеріалом для дослідження були виділення із піхви та цервікального каналу. Методи обстеження: клініко-лабораторний, мікроскопічний, бактеріологічний, ультразвукове дослідження (УЗД) плода, статистичний. Результати дослідження. Проведено клініко-лабораторне обстеження 100 вагітних з бактеріальним вагінозом (БВ) та 20 здорових вагітних у терміні до 24 тижнів вагітності. Наявність БВ ускладнює нормальний перебіг вагітності, зокрема, є причиною невиношування вагітності, внутрішньоутробного інфікування плода, передчасного вилиття навколоплідних вод. Попередити ускладнений перебіг вагітності можна за наявності негайного своєчасного лікування за появи ознак БВ або при лабораторному діагностуванні. Висновки. Ефективність лікування БВ залежить від терміну вагітності. За відсутності чи неефективності лікування кількість ускладнень є достовірно вищою, зокрема, загрози переривання вагітності, внутрішьоутробного інфікування плода, передчасного відходження навколоплідних вод, за відсутності лікування частота ускладнень зростає з терміном вагітності.


Дод.точки доступу:
Семеняк, А.В.
Экземпляры: всего 1 : чит.зал періодичних видань, рук.,кат. (1 экз.)
Свободны: всего 1 : чит.зал періодичних видань, рук.,кат. (1 экз.)
Знайти схожі

11.


    Ночвіна, О. А.
    Корекція психоневрологічних станів у жінок з синдромом хронічного тазового болю [Текст] / О. А. Ночвіна // Неонатологія, хірургія та перинатальна медицина = Neonatology, surgery and perinatal medicine = Неонатология, хирургия и перинатальная медицина : щоквартальний медичний науково-практичний журнал. - 2016. - Т. VI, № 3. - С. 65-71. - Бібліогр. в кінці ст. . - ISSN 2226-1230
MeSH-головна:
ТАЗОВЫЕ БОЛИ (психология)
НЕВРОТИЧЕСКИЕ СОСТОЯНИЯ (терапия, этиология)
Анотація: Мета дослідження. Дослідження ефективності корекції психологічного стану жінок з синдромом хронічного тазового болю в залежності від психоневрологічної симптоматики з використанням препаратів тетраметалтетраазабициклооктандион та дулоксетин. Матеріали та методи. Проведено вивчення психологічного статусу у пацієнток основної групи та жінок групи контролю з дослідженням ефективності індивідуальної корекції психоневрологічної симптоматики при синдрому хронічного тазового болю. Результати дослідження. Психологічний статус жінок з синдромом хронічного тазового болю характеризується невротичною симптоматикою у вигляді дифузної тривоги, соматизаціі тривоги та депресіі зі збільшенням рівня основних катехоламінів, що свідчить про постійну активацію системи стрес-реакціїї та відображає наявність дезінтеграції адаптаційних процесів. Висновки. Доведена ефективність запропонованих препаратів тетраметалтетраазабициклооктандиону та дулоксетину в рамках корекції психоневрологічної симптоматики у жінок з синдромом хронічного тазового болю шляхом дослідження концентрації катехоламінів, серотоніну та тестами визначення рівня реактивної, особистісної тривожності та депресивного стану.

Экземпляры: всего 1 : чит.зал періодичних видань, рук.,кат. (1 экз.)
Свободны: всего 1 : чит.зал періодичних видань, рук.,кат. (1 экз.)
Знайти схожі

12.


    Білецька, С. В.
    Роль дефіциту вітаміну D в етіопатогенезі розладів аутистичного спектру [Текст] / С. В. Білецька, Ю. Б. Гречаніна, О. Я. Гречаніна // Неонатологія, хірургія та перинатальна медицина = Neonatology, surgery and perinatal medicine = Неонатология, хирургия и перинатальная медицина : щоквартальний медичний науково-практичний журнал. - 2016. - Т. VI, № 3. - С. 72-75. - Бібліогр. в кінці ст. . - ISSN 2226-1230
MeSH-головна:
ВИТАМИНА D НЕДОСТАТОЧНОСТЬ (осложнения)
АУТИЗМ (этиология)
ДЕТИ
Анотація: У статті обговорюються сучасні дані щодо ролі вітаміну D у розвитку дитини, впливу системи вітаміну D на виникнення та розвиток розладів аутистичного спектру (РАС); показані результати обстеження дітей з РАС на наявність поліморфізмів гену VDR та изначення рівня активного метаболіту вітаміну D (1,25-OH2-D).


Дод.точки доступу:
Гречаніна, Ю.Б.; Гречаніна, О.Я.
Экземпляры: всего 1 : чит.зал періодичних видань, рук.,кат. (1 экз.)
Свободны: всего 1 : чит.зал періодичних видань, рук.,кат. (1 экз.)
Знайти схожі

13.


    Добрянський, Д. О.
    Мікробіомна революція і неонатологія [Текст] / Д. О. Добрянський // Неонатологія, хірургія та перинатальна медицина = Neonatology, surgery and perinatal medicine = Неонатология, хирургия и перинатальная медицина : щоквартальний медичний науково-практичний журнал. - 2016. - Т. VI, № 3. - С. 76-86. - Бібліогр. в кінці ст. . - ISSN 2226-1230
MeSH-головна:
НЕОНАТОЛОГИЯ
МИКРОБИОТА (физиология)
Анотація: Спільноту бактерій, вірусів і грибків, які колонізують людський організм, відому під загальною назвою «мікробіом», нещодавно почали розглядати як важливий комплексний чинник фізіології і патології людини. Найбільшою групою мікроорганізмів мікробіому людини є їх популяція у травному каналі, яка виконує важливі функції – бар’єрну, метаболічну, трофічну й імунну. Формування і розвиток мікробіоценозу кишечника у дітей раннього віку характеризується швидкими і значними змінами чисельності, різноманітності та складу бактерій. На ці процеси впливають медичні, екологічні та культурні фактори, починаючи від дії пренатальних чинників, гестаційного віку, типу пологів і харчування до особливостей сімейного середовища, хвороб і методів лікування, які використовуються. Таким чином, колонізація кишечника кожної дитини є індивідуальною, що утруднює практичне визначення універсального стандарту цього процесу та його наслідків. Порушення нормальних процесів формування кишкової мікробіоти у генетично схильних індивідуумів можуть порушувати фізіологічні процеси раннього бактеріального «програмування» і спричинювати імунні розлади дитячого віку, включаючи некротизуючий ентероколіт, атопічні захворювання, запальні хвороби кишечника, синдром подразненої кишки тощо. Пре- і пробіотики можуть бути корисними в профілактиці і лікуванні таких захворювань, завдяки модулюванню процесів формування кишкового біоценозу і регуляції імунних функцій слизових оболонок організму хазяїна. У цьому огляді обговорюються останні дані про особливості ранньої бактеріальної колонізації кишечника, чинники, які впливають на цей процес, і його значення для здоров’я людини.

Экземпляры: всего 1 : чит.зал періодичних видань, рук.,кат. (1 экз.)
Свободны: всего 1 : чит.зал періодичних видань, рук.,кат. (1 экз.)
Знайти схожі

14.


    Яновська, Г. О.
    Порушення обміну амінокислот в перинатальному періоді [Текст] / Г. О. Яновська // Неонатологія, хірургія та перинатальна медицина = Neonatology, surgery and perinatal medicine = Неонатология, хирургия и перинатальная медицина : щоквартальний медичний науково-практичний журнал. - 2016. - Т. VI, № 3. - С. 87-92. - Бібліогр. в кінці ст. . - ISSN 2226-1230
MeSH-головна:
АМИНОКИСЛОТ МЕТАБОЛИЗМ, ВРОЖДЕННЫЕ НАРУШЕНИЯ
Анотація: Перинатальна енцефалопатія (ПЕП) об?єднує порушення функції або структури головного мозку різного походження, що виникають в перинатальний період в результаті несприятливих факторів в антенатальному періоді, починаючи з 28 тижнів, під час пологів і в перші 7 днів після народження дитини. Механізми розвитку і регуляції перинатальних ускладнень ще до кінця не з?ясовані. Представлені матеріали показують взаємний вплив перинатальних уражень та амінокислотних порушень; значення деяких амінокислот як біологічних маркерів для уточнюючої діагностики та патогенетичної терапії патологічних станів.

Экземпляры: всего 1 : чит.зал періодичних видань, рук.,кат. (1 экз.)
Свободны: всего 1 : чит.зал періодичних видань, рук.,кат. (1 экз.)
Знайти схожі

15.


    Казицька, Н. М.
    Маніфестація туберозного склерозу (хвороби Бурневілля-Прінгла) у новонародженої дитини [Текст] / Н. М. Казицька, Н. В. Дупленко // Неонатологія, хірургія та перинатальна медицина = Neonatology, surgery and perinatal medicine = Неонатология, хирургия и перинатальная медицина : щоквартальний медичний науково-практичний журнал. - 2016. - Т. VI, № 3. - С. 93-98. - Бібліогр. в кінці ст. . - ISSN 2226-1230
MeSH-головна:
СКЛЕРОЗ ТУБЕРОЗНЫЙ (диагностика)
НОВОРОЖДЕННЫЙ, БОЛЕЗНИ
Анотація: Туберозний склероз - рідке захворювання з маніфестацією повних клінічних ознак частіше на другому десятку років життя, а більш ранні прояви хвороби визначають й більш тяжкий перебіг захворювання та поганий прогноз. У статті наведено випадок власного клінічного спостереження діагностики хвороби Бурневілля-Прінгла базуючись на родинному анамнезі, антенатальних змінах та клінічних проявах у новонародженої дитини.


Дод.точки доступу:
Дупленко, Н.В.
Экземпляры: всего 1 : чит.зал періодичних видань, рук.,кат. (1 экз.)
Свободны: всего 1 : чит.зал періодичних видань, рук.,кат. (1 экз.)
Знайти схожі

16.


   
    Клінічне спостереження за динамікою перебігу генералізованої форми артрогрипозу у дитини першого року життя [Текст] / М. Є. Фесенко [та ін.] // Неонатологія, хірургія та перинатальна медицина = Neonatology, surgery and perinatal medicine = Неонатология, хирургия и перинатальная медицина : щоквартальний медичний науково-практичний журнал. - 2016. - Т. VI, № 3. - С. 99-102. - Бібліогр. в кінці ст. . - ISSN 2226-1230
MeSH-головна:
АРТРОГРИПОЗ (диагностика)
НОВОРОЖДЕННЫЙ, БОЛЕЗНИ
Анотація: Артрогрипоз – вроджена системна кісткова дисплазія опірно-рухового апарату, яка характеризується контрактурами двох і більше великих суглобів та деформацією кінцівок. Дана патологія була відома вже декілька століть тому і знайшла відображення у літературі та мистецтві. Так, перша згадка про хвору дитину, що має деформації кінцівок, схожі на такі при артрогрипозі, відноситься до 1573 року. Серед вроджених вад розвитку опорно-рухового апарату артрогрипоз є одним з найбільш тяжких захворювань. Частота зустрічальності артрогрипозу в популяції у середньому складає 1 випадок на 10 000 дитячого населення. У даний час виявлено більше 150 причин, які викликають дане захворювання: вірусні і бактеріальні інфекції, фізичні фактори, хімічні речовини, лікарські препарати, обмеження внутрішньоматкового простору (аномалії форми матки), плацентарна недостатність, багатоводдя і т.д. Своєчасний початок консервативного лікування дозволяє у ряді випадків повністю усунути контрактури або значною мірою зменшити їх тяжкість. У разі збереження деформацій кінцівок після проведеного консервативного лікування з 3-4-місячного віку дитини показано оперативне лікування. У статті представлено клінічний випадок генералізованої форми артрогрипозу у дитини першого року життя. У віці 3-х днів хлопчик поступив у відділення інтенсивної терапії дитячої міської клінічної лікарні м. Полтава з діагнозом: Артрогрипоз. Множинні вроджені вади розвитку. ВУІ. Ішемія мозку. Тяжкість стану у дитини була обумовлена больовим синдромом на фоні множинних контрактур колінних, ліктьових суглобів, суглобів кистів рук, вираженої деформації гомілково-ступеневих суглобів та стоп з обох сторін, вродженого вивиху лівого стегна, вираженої лівобічної кривошиї; м’язової гіпотонії, гіпорефлексії, вегето-вісцеральних розладів у вигляді мармуровості, акроціанозу, набряків на обличчі, помірних дихальних розладів на тлі вираженої м’язової гіпотонії; спостерігався тривалий псевдобульбарний синдром. Впродовж п’яти місяців лікування в стаціонарі дитина отримувала комплексну терапію, яка включала: респіраторну підтримку (ШВЛ, NСРАР); інфузійну, антибактеріальну, симптоматичну терапію; масаж, коригуючи пов’язки на кінцівки, іммобілізацію шийного відділу хребта. Враховуючи тяжкий перебіг захворювання з наявністю больового синдрому на фоні множинних переломів стегнових кісток, дитина отримувала фенобарбітал. Однак, не дивлячись на проведену комплексну терапію, стан дитини залишався тяжким, що обумовлено маніфестним перебігом генералізованої форми артрогрипозу, дихальними та неврологічними розладами. У віці 5 місяців 15 днів дитина померла на тлі наростання явищ дихальної недостатності.


Дод.точки доступу:
Фесенко, М.Є.; Похилько, В.І.; Щербань, О.А.; Крикотенко, Л.В.
Экземпляры: всего 1 : чит.зал періодичних видань, рук.,кат. (1 экз.)
Свободны: всего 1 : чит.зал періодичних видань, рук.,кат. (1 экз.)
Знайти схожі

17.


    Чуйко, М. М.
    Природжена гідроцефалія. Як діяти неонатологу пологового будинку, якщо вада несумісна із життям? [Текст] / М. М. Чуйко // Неонатологія, хірургія та перинатальна медицина = Neonatology, surgery and perinatal medicine = Неонатология, хирургия и перинатальная медицина : щоквартальний медичний науково-практичний журнал. - 2016. - Т. VI, № 3. - С. 103-106. - Бібліогр. в кінці ст. . - ISSN 2226-1230
MeSH-головна:
ГИДРОЦЕФАЛИЯ (врожденный)
Анотація: Етіологічно гетерогенна вада розвитку, в основі якої лежить надмірне розширення лікворовмісних просторів мозку – природжена гідроцефалія, не тільки визначає прогноз фізичного, психічного розвитку новонародженої дитини, соціальну адаптацію, а ще і значно погіршує якість життя дитини та її родичів, збільшує фінансове навантаження на сім’ю і державу. Частота розвитку природженої гідроцефалії складає від 1,3 до 2,3 на 1000 новонароджених. У 7% випадків гідроцефальний синдром супроводжується природженими вадами мозку. Висока ймовірність встановлення діагнозу за допомогою ультразвукового дослідження, близько 90% припадає на ІІ триместр вагітності. Однак для уточнення тяжкості структурного ураження мозку, визначення подальшого прогнозу для життя дитини, прийняття рішення про обсяг медичної допомоги необхідно виконувати магнітно-резонансну томографію плоду, створювати міждисциплінарні групи із залученням батьків дитини, лікаря-акушера, психолога, генетика, неонатолога, дитячих хірургів, нейрохірургів (ситуативно), батьків-консультантів, які пережили подібну проблему, представників релігійних конфесій, юриста. На прикладі клінічного випадку показано, що в Україні актуальним завданням є розробка міждисциплінарної клінічної настанови та локальних протоколів з діагностики і тактики ведення вагітної, новонародженого у випадках природжених вад розвитку плоду з приділенням особливої уваги на вади, несумісні із життям новонародженої дитини.

Экземпляры: всего 1 : чит.зал періодичних видань, рук.,кат. (1 экз.)
Свободны: всего 1 : чит.зал періодичних видань, рук.,кат. (1 экз.)
Знайти схожі

18.


    Коленко, І. О.
    Місцева зволожуюча терапія у дітей з атопічним дерматитом - запорука успішного протирецидивного лікування [Текст] / І. О. Коленко // Неонатологія, хірургія та перинатальна медицина = Neonatology, surgery and perinatal medicine = Неонатология, хирургия и перинатальная медицина : щоквартальний медичний науково-практичний журнал. - 2016. - Т. VI, № 3. - С. 107-113. - Бібліогр. в кінці ст. . - ISSN 2226-1230
MeSH-головна:
ДЕРМАТИТ АТОПИЧЕСКИЙ (терапия)
УВЛАЖНЯЮЩИЕ СРЕДСТВА (прием и дозировка)
Анотація: У даній статті описуються підходи до ведення дітей з атопічним дерматитом (АД) різного ступеню тяжкості, а саме можливості застосуванні немедикаментозних засобів (зволожуючих засобів, ванн, вологого обгортання та ін.). Атопічний дерматит – це захворювання, що супроводжується вираженим свербінням, має хронічний перебіг та вражає до 25% дитячої популяції. Ксероз є однією із основних клінічних особливостей АД, що призводить до порушення епідермального бар’єру. В лікуванні ксерозу та з метою попередження трансепідермальної втрати вологи перш за все застосовують топічні зволожуючі засоби, які містять різні пом’якшуючі речовини та/або компоненти, що посилюють бар’єрну функцію шкіри. Більшість з них містять воду, яка забезпечує лише короткочасний зволожуючий ефект, проте інші компоненти забезпечують основні переваги того чи іншого препарату. Емоленти повинні бути основою місцевого лікування при легких формах захворювання та займати важливе місце в терапії середнього та тяжкого ступеня хвороби. Вони також є вкрай необхідним компонентом в лікуванні та профілактиці загострень. Тому, слід пам’ятати, що зволожуючі засоби – це суттєва складова та невід’ємна ланка в терапії AД, особливо в дитячій популяції. Навіть сьогодні бракує систематичних досліджень для визначення оптимальної кількості й частоти застосування зволожуючих засобів. Прийнято вважати, що емоленти необхідно застосовувати таким чином, щоб явища ксерозу були мінімальними. Традиційні зволожуючі засоби випускаються у формі кремів, мазей, масел, гелів і лосьйонів. Більшість сучасних мазей мають велику перевагу, що не містять консервантів, які при нанесенні на пошкоджену шкіру можуть викликати печію та бути занадто жирними для хворих на AД. Лосьйони містять більший відсоток води, яка швидко випаровується, тому їх не рекомендується застосовувати у пацієнтів з вираженим ксерозом. Клінічні випробування щодо порівняння конкретних зволожуючих засобів нечисленні, а опубліковані дані й досі не продемонстрували переваг одного емоленту над іншим. У нашій клініці також є тривалий досвід застосування емолентів у дітей, хворих на АД, у тому числі, дітей раннього віку. Найчастіше у своїй практиці ми використовуємо Топікрем, Фізіогель та Ойлатум. Для того, щоб проаналізувати ефективність кожного з них, ми виділили 24 дитини віком від 6 місяців до 2 років з встановленим діагнозом атопічний дерматит, період ремісії та порівну розділили їх на три групи. Період спостереження тривав 14 днів. Оцінка ефективності проводилась за допомогою індексу SCORAD, завдяки якому визначали не тільки об’єктивні критерії, але й проводили суб’єктивний аналіз порушення сну та вираженості свербіння. У ході проведеного дослідження, точніше клінічного спостереження, яке відносить до ІІІ рівня доказовості (С), нам вдалося ще раз продемонструвати високу ефективність зволожуючих засобів. Аналізуючи отримані результати, перш за все, хочемо підкреслити хорошу клінічну ефективність усіх трьох емолентів. Таким чином, вибір зволожуючого засобу – це виключно індивідуальний підхід, адже ідеальний засіб повинен бути безпечним, ефективним, доступним, не містити шкідливих добавок, ароматизаторів та інших потенційно сенсибілізуючих агентів.

Экземпляры: всего 1 : чит.зал періодичних видань, рук.,кат. (1 экз.)
Свободны: всего 1 : чит.зал періодичних видань, рук.,кат. (1 экз.)
Знайти схожі

 
© Міжнародна Асоціація користувачів і розробників електронних бібліотек і нових інформаційних технологій
(Асоціація ЕБНІТ)