Бібліотека БДМУ

Головна

Спрощенний режим

Опис

Бази даних

Періодичні видання - результати пошуку

Вид пошуку

К Н И Г И

Періодичні видання

Дисертації та автореферати

Фонд рідкісних видань

Електронна Навчальна література

Публікації засновників кафедр БДМУ

Нововведення у сфері охорони здоров'я

Календар пам'ятних дат

Доступ до повнотекстових книг Springer Nature (через IP-адреси БДМУ)

Зона пошуку

Формат представлення знайдених документів:
повний	інформаційний	короткий

Відсортувати знайдені документи за:
автором	назвою	роком видання	типом документа

Пошуковий запит: <.>II=МУ92/2018/20/2<.>

Загальна кiлькiсть документiв : 19
Показанi документи с 1 за 19

Association of neuroretina destruction marcers with retinal level of hydrogen sulfide in traumatic injury of the visual analizer [Текст] / V. L. Povh [et al.] // Медична та клінічна хімія = Medical Chemistry : науково-практичний журнал. - 2018. - Т. 20, № 2. - С. 5-11. - Бібліогр. в кінці ст. . - ISSN 1681-2557
MeSH-головна:
ЗРИТЕЛЬНЫЕ ПРОВОДЯЩИЕ ПУТИ (патофизиология, повреждения)
СЕТЧАТКА (патофизиология, повреждения)
СУЛЬФИДЫ (диагностическое применение)
КРОЛИКИ
ЭКСПЕРИМЕНТЫ НА ЖИВОТНЫХ
Анотація: Вступ. Глутаматна ексайтотоксичність відіграє провідну роль в ураженні зорового аналізатора травматичного генезу. Нещодавно було засвідчено, що до регуляції нейротрансмісії, офтальмотонусу та нейроретинодеструкції залучена система гідроген сульфіду (H2S), однак її роль у патогенезі посттравматичного ушкодження зорового аналізатора не з’ясовано. Мета дослідження – оцінити зв’язок маркерів нейроретинодеструкції з рівнем гідроген сульфіду в сітківці при травматичному ураженні зорового аналізатора у кролів. Методи дослідження. Досліди проведено на 24 кроляхсамцях масою 3,0–3,9 кг. Травматичне ураження зорового аналізатора у тварин викликали дією потоку вуглекислого газу під тиском на рогівку ока. У сітківці ока визначали рівень H2S, глутамату, цитометричні маркери апоптозу, в сироватці крові – рівень нейронспецифічної енолази (NSE) та білка S100. Результати й обговорення. Травматичне ураження зорового аналізатора у кролів характеризувалось підвищенням у сироватці крові рівня маркерів нейродеструкції NSE та білка S100, а в сітківці ока – збільшенням рівня глутамату та кількості клітин у фазу SUBG0G1 (маркера апоптозу) впродовж 24 год із подальшою ескалацією ознак нейроретинодеструкції через 7 діб. Через 24 год після травмування в сітківці спостерігали зростання рівня H2S (у 2 рази), а через 7 діб цей показник достовірно знизився (в 4 рази). Формування дефіциту H2S у сітківці асоціювалось із поглибленням ознак глутаматної ексайтотоксичності та нейроретинодеструкції. Висновки. Система H2S залучена в механізми ушкодження сітківки за умов контузійної травми ока. Корекція рівня H2S у сітківці може виявитись перспективною стратегією за травматичного ушкодження зорового аналізатора, і цей напрямок є доцільним для подальшого вивчення.

Дод.точки доступу:
Povh, V.L.; Zaichko, N.V.; Melnyk, A.V.; Khodakovskiy, O.A.
Экземпляры: всего 1 : чит.зал періодичних видань, рук.,кат. (1 экз.)
Свободны: всего 1 : чит.зал періодичних видань, рук.,кат. (1 экз.)
Знайти схожі

Шульгай, А. Г.
Особливості порушень цитокінового профілю при пошкодженні клубової кишки за умов пострезекційної портальної гіпертензії [Текст] / А. Г. Шульгай, Л. В. Татарчук, М. С. Гнатюк // Медична та клінічна хімія = Medical Chemistry : науково-практичний журнал. - 2018. - Т. 20, № 2. - С. 12-17. - Бібліогр. в кінці ст. . - ISSN 1681-2557
MeSH-головна:
ГИПЕРТЕНЗИЯ ПОРТАЛЬНАЯ (осложнения, патофизиология, этиология)
ПОДВЗДОШНАЯ КИШКА (патофизиология, повреждения, цитология)
ЦИТОКИНЫ (кровь, метаболизм, физиология)
Анотація: Вступ. Пострезекційна портальна гіпертензія може виникати при резекціях великих об’ємів печінки і призводити до тяжких ускладнень: кровотеч із варикозно розширених вен шлунка, стравоходу, прямої кишки, асциту, спленомегалії, вторинного гіперспленізму, паренхіматозної жовтяниці, портосистемної енцефалопатії, печінкової недостатності. При портальній гіпертензії спостерігають виражені порушення гемодинаміки в системі печінкової ворітної вени та структурні зміни клубової кишки, особливості морфогенезу яких та їх зв’язки із цитокіновим статусом організму досліджено недостатньо. Мета дослідження – вивчити особливості порушень цитокінового профілю при пошкодженні клубової кишки за умов пострезекційної портальної гіпертензії. Методи дослідження. В експерименті використано 45 білих щурівсамців, яких поділили на 3 групи: 1ша (контрольна) нараховувала 15 інтактних тварин; 2га – 15 щурів, у яких було видалено ліву бокову частку (31,5 % паренхіми печінки); 3тя – 15 тварин після резекції лівої та правої бокових часток (58,1 % паренхіми печінки). Евтаназію піддослідних тварин здійснювали шляхом кровопускання за умов тіопенталового наркозу через місяць від початку експерименту. Вирізані з клубової кишки шматочки фіксували в 10 % нейтральному розчині формаліну і після відповідного проведення через етилові спирти зростаючої концентрації заливали у парафінові блоки. Гістологічні зрізи фарбували гематоксилінеозином, за ванГізон, Маллорі, Вейгертом, толуїдиновим синім. Гістостереометрично на мікропрепаратах визначали ядерноцитоплазматичні відношення в епітеліоцитах, ендотеліоцитах, відносні об’єми пошкоджених епітеліоцитів, ендотеліоцитів, міоцитів, клітинну щільність інфільтрату на 1 мм? слизової оболонки клубової кишки. Імуноферментним методом у сироватці крові піддослідних тварин визначали концентрацію фактора некрозу пухлин ? (TNF?), інтерлейкіни 2 (IL2), 6 (IL6), 10 (IL10). Кількісні величини обробляли статистично. Результати й обговорення. Під час усестороннього аналізу концентрації цитокінів у сироватці крові тварин встановлено, що через місяць після резекції 31,5 % паренхіми печінки вони змінювалися незначно. З’ясовано, що при видаленні 58,1 % паренхіми печінки виникала пострезекційна портальна гіпертензія. Концентрація IL2 у сироватці крові щурів за даних експериментальних умов з високим ступенем достовірності (р0,001) перевищувала аналогічний контрольний показник на 26,5 %, IL6 – в 1,95 раза, а IL10 – на 36,7 %. Необхідно зазначити, що рівень TNF? за досліджуваних експериментальних умов збільшився всього на 12,2 % (р0,001). У клубовій кишці виявлено виражені зміни ядерноцитоплазматичних відношень в епітеліоцитах та ендотеліоцитах, що свідчило про порушення структурного клітинного гомеостазу, а статистично достовірне (р0,001) зростання відносних об’ємів пошкоджених досліджуваних клітин підтверджувало істотне пошкодження клубової кишки. Щільність клітинного інфільтрату за даних експериментальних умов з високою статистично достовірною різницею (р0,001) збільшилась на 24,7 %, вказуючи на наявність запального процесу. Висновки. Резекція 58,1 % паренхіми печінки призводить до пострезекційної портальної гіпертензії, пошкодження клубової кишки та вираженого дисбалансу цитокінів IL2, IL6, IL10, TNF? в сироватці крові. Ступінь порушень цитокінового профілю при пострезекційній портальній гіпертензії корелює з вираженням змін структурного клітинного гомеостазу, відносними об’ємами пошкоджених епітеліоцитів та ендотеліоцитів, щільністю клітинної інфільтрації в досліджуваному органі.

Дод.точки доступу:
Татарчук, Л.В.; Гнатюк, М.С.
Экземпляры: всего 1 : чит.зал періодичних видань, рук.,кат. (1 экз.)
Свободны: всего 1 : чит.зал періодичних видань, рук.,кат. (1 экз.)
Знайти схожі

Антагонізм алостеричних модуляторів ГАМК-рецепторного комплексу пропоксазепаму та бемегриду, що мають спорідненість до різних субодиниць макромолекули [Текст] / М. Я. Головенко [та ін.] // Медична та клінічна хімія = Medical Chemistry : науково-практичний журнал. - 2018. - Т. 20, № 2. - С. 18-26. - Бібліогр. в кінці ст. . - ISSN 1681-2557
MeSH-головна:
БЕМЕГРИД (вредные воздействия, фармакокинетика)
РЕЦЕПТОРЫ ГАМК-A (ультраструктура, физиология)
ПРОТИВОСУДОРОЖНЫЕ СРЕДСТВА (терапевтическое применение, фармакокинетика)
ЭКСПЕРИМЕНТЫ НА ЖИВОТНЫХ
Анотація: Вступ. Гаммааміномасляна кислота (ГАМК), її агоністи й антагоністи не конкурують з бенздіазепінами за місця зв’язування, і їх дія має місце тільки за присутності цієї кислоти. Той факт, що бенздіазепіни полегшують перебіг судом, викликаних антагоністами, свідчить не тільки про складність ГАМКрецепторного комплексу, але й про тісний контакт його компонентів. Аналгетичний та протисудомний компоненти фармакологічної активності нового алкоксипохідного 1,4бенздіазепіну (пропоксазепаму) припускають його взаємодію з ГАМКАрецептором, відмінну від місць зв’язування інших бенздіазепінів. Мета дослідження – провести фармакологічну оцінку протисудомної дії пропоксазепаму відносно судом, викликаних бемегридом, для визначення взаємодії місць зв’язування сполук на ГАМКАрецепторному комплексі. Методи дослідження. На моделі судом, індукованих бемегридом (58 мг/кг, підшкірно, через 0,5 год після введення пропоксазепаму), визначали протисудомну дію пропоксазепаму (після його внутрішньоочеревинного введення), оцінювали час розвитку і кількість окремих типів судом (міоклонічні чи тонічні) та загальний час тривалості життя тварин. Результати й обговорення. Введення пропоксазепаму збільшує час розвитку окремих типів судом у тварин. Навіть у низьких дозах, при яких не відзначають високої захисної дії (з 0,35 мг/кг), значно збільшується тривалість життя тварин порівняно з контрольною групою, але не спостерігають дозозалежного характеру між цими величинами. Антагонізм між пропоксазепамом та бемегридом за умов in vivo з високою ймовірністю відбувається через різні місця зв’язування, що проявляється відсутністю дозозалежності між часом тривалості життя та дозою пропоксазепаму. Не визначено значущої різниці між часом виникнення окремих компонентів судом (міоклонічні чи тонічні) та їх кількістю в бемегриду і пікротоксину та їх гальмування пропоксазепамом. Висновки. Встановлено, що ЕД50 пропоксазепаму в даній моделі становить (0,96±0,12) мкмоль/кг. Із підвищенням його дози відмічають збільшення часу виникнення міоклонічних судом, що вказує на здатність сполуки підвищувати функціональну активність ГАМКергічної системи, блокованої бемегридом. При введенні відносно високих доз пропоксазепаму (1,5 мг/кг) спостерігають ефективніше гальмування тонічних судом із майже повною репрезентацією судомного нападу у вигляді міоклонічного компонента. У дозі 4 мг/кг пропоксазепам повністю блокує розвиток цих судом.

Дод.точки доступу:
Головенко, М.Я.; Ларіонов, В.Б.; Редер, А.С.; Валіводзь, І.П.
Экземпляры: всего 1 : чит.зал періодичних видань, рук.,кат. (1 экз.)
Свободны: всего 1 : чит.зал періодичних видань, рук.,кат. (1 экз.)
Знайти схожі

Летняк, Н. Я.
Вплив комбінованої дії нанотрубок і тетрахлорметану на стан гуморальної ланки імунної системи [Текст] / Н. Я. Летняк, М. М. Корда // Медична та клінічна хімія = Medical Chemistry : науково-практичний журнал. - 2018. - Т. 20, № 2. - С. 27-32. - Бібліогр. в кінці ст. . - ISSN 1681-2557
MeSH-головна:
НАНОЧАСТИЦЫ (вредные воздействия, использование, терапевтическое применение, токсичность)
ИММУНИТЕТ ГУМОРАЛЬНЫЙ (действие лекарственных препаратов, физиология)
ИССЛЕДОВАТЕЛЬСКИЕ ТЕХНОЛОГИИ (ВНЕШ)
Анотація: Вступ. З повсякденним зростанням темпів використання наноматеріалів усе менше уваги приділяють можливому негативному впливу наночастинок на здоров’я людей та на безпеку навколишнього середовища в цілому. Здатність нанотрубок здійснювати транспортування лікарських засобів та хімічних речовин усередину клітини робить актуальним питання про потенційну можливість посилення токсичної дії класичних токсикантів при їх сумісному надходженні в організм з нанотрубками. Мета дослідження – вивчити особливості впливу комбінації нанотрубок з хімічним токсикантом тетрахлорметаном на стан гуморальної ланки імунної системи білих щурів. Методи дослідження. Досліди виконано на безпородних щурахсамцях, яким внутрішньочеревно вводили 0,5 мл суспензії одностінкових, багатостінкових чи багатостінкових функціоналізованих COOH нанотрубок (60 мг/кг) окремо або разом із тетрахлорметаном (2 мл/кг). Тварин виводили з експерименту через 3, 6 та 48 год після введення нанотрубок і тетрахлорметану. В сироватці крові визначали вміст циркулюючих імунних комплексів та імуноглобулінів класів А, М, G. Результати й обговорення. Встановлено, що лише під впливом багатостінкових вуглецевих нанотрубок досліджувані показники зазнавали достовірних змін. Введення щурам тетрахлорметану призводило до виражених змін імуноглобулінів класу G та циркулюючих імунних комплексів. Максимальні зміни показників зареєстровано у групі тварин, яким сумісно вводили вуглецеві нанотрубки і тетрахлорметан. У цьому випадку ряд вищезазначених досліджуваних показників достовірно відрізнявся від аналогічних показників у групі тварин, яким вводили тільки хімічний токсикант. Висновок. Вуглецеві нанотрубки посилюють здатність хімічного токсиканта тетрахлорметану викликати зміни гуморальної ланки імунітету білих щурів.

Дод.точки доступу:
Корда, М.М.
Экземпляры: всего 1 : чит.зал періодичних видань, рук.,кат. (1 экз.)
Свободны: всего 1 : чит.зал періодичних видань, рук.,кат. (1 экз.)
Знайти схожі

Кузнецова, М. М.
Ідентифікація та визначення кількісного вмісту токоферолів у сировині капусти городньої (Brassica oleracea L.) [Текст] / М. М. Кузнецова, В.В. Гуцол, І. О. Журавель // Медична та клінічна хімія = Medical Chemistry : науково-практичний журнал. - 2018. - Т. 20, № 2. - С. 33-37. - Бібліогр. в кінці ст. . - ISSN 1681-2557
MeSH-головна:
КАПУСТА (ультраструктура, химия)
ТОКОФЕРОЛЫ (выделение и очистка, химия)
ХРОМАТОГРАФИЯ ГАЗОВАЯ МАСС-СПЕКТРОМЕТРИЯ (использование, методы)
Анотація: Вступ. Капусту городню (Brassica oleracea L.) широко використовують у народній медицині. Комплекс вітамінів, який міститься в сировині капусти городньої, наділяє її багатьма фамакотерапевтичними властивостями. Токофероли поширені в природі та входять до складу різних рослин, зокрема представників родини капустяні (Brassicaceae). їх широко застосовують при лікуванні найрізноманітніших захворювань завдяки антиоксидантній та іншій дії. Мета дослідження – визначити методом газової хроматографії/масспектрометрії якісний склад та кількісний вміст токоферолів у листі й насінні капусти городньої різних сортів. Методи дослідження. Для досліджень токоферолів методом газової хроматографії/масспектрометрії використовували листя і насіння капусти городньої сортів “Білосніжка”, “Українська осінь” та “Ярославна”. Результати й обговорення. У результаті проведених досліджень у листі й насінні капусти городньої сортів “Білосніжка”, “Українська осінь” та “Ярославна” було ідентифіковано ? й ?токоферол. Вміст токоферолів у листі капусти досліджуваних сортів становив: “Українська осінь” – ?токоферол 22 мг/кг, ?токоферол 32 мг/кг; “Ярославна” – ?токоферол 52 мг/кг, ?токоферол 131 мг/кг. У листі капусти сорту “Білосніжка” токофероли виявлено в слідових кількостях. Вміст досліджуваних сполук у насінні капусти за сортами склав: “Білосніжка” – ?токоферол 66 мг/кг, ?токоферол 53 мг/кг; “Українська осінь” – ?токоферол 154 мг/кг, ?токоферол 94 мг/кг; “Ярославна” – ?токоферол 320 мг/кг, ?токоферол 213 мг/кг. Найбільший вміст ? та ?токоферолу спостерігали в листі й насінні капусти городньої сорту “Ярославна”. Висновок. Одержані результати можуть бути використані при розробці лікарських засобів на основі капусти городньої та методів контролю якості сировини досліджуваної рослини.

Дод.точки доступу:
Гуцол, В.В. ; Журавель, І.О.
Экземпляры: всего 1 : чит.зал періодичних видань, рук.,кат. (1 экз.)
Свободны: всего 1 : чит.зал періодичних видань, рук.,кат. (1 экз.)
Знайти схожі

Нестерук, С. В.
Особливості змін показників синдрому ендогенної інтоксикації у кролів за умови експериментальної механічної непроникної травми рогівки та шляхи корекції [Текст] / С. В. Нестерук, І. М. Кліщ // Медична та клінічна хімія = Medical Chemistry : науково-практичний журнал. - 2018. - Т. 20, № 2. - С. 38-44. - Бібліогр. в кінці ст. . - ISSN 1681-2557
MeSH-головна:
РОГОВИЦЫ ПОВРЕЖДЕНИЯ (диагностика, кровь, лекарственная терапия, патофизиология)
КРОЛИКИ
ЭКСПЕРИМЕНТЫ НА ЖИВОТНЫХ
Анотація: Вступ. Однією з актуальних проблем сучасної офтальмології є травма ока, що зумовлено високою частотою, тяжкістю і поліморфізмом клінічних проявів. Повноцінне відновлення зору, повна трудова реабілітація, скорочення інвалідності по зору при травмі ока багато в чому залежать від корекції порушених функцій. Мета дослідження – з’ясувати особливості коригувального впливу препарату, створеного на основі біологічної сировини – концентрату депротеїнізованого дермального шару шкіри свиней, на показники синдрому ендогенної інтоксикації у кролів в динаміці механічної непроникної травми рогівки. Методи дослідження. Дослідження проведено на статевозрілих кролях породи Шиншила, яким моделювали механічну непроникну травму рогівки і проводили корекцію препаратами “Ефіаль” та “Солкосерил”. Вміст молекул середньої маси в сироватці крові як маркерів синдрому ендогенної інтоксикації визначали за методом Р. І. Ліфшіц та співавторів. Результати й обговорення. У кролів зі змодельованою непроникною механічною травмою рогівки зростав рівень ендогенної інтоксикації, на що вказувало збільшення вмісту молекул середньої маси в сироватці крові. Порівнюючи ефективність коригувальних чинників, встановили, що застосування ефіалю при механічній непроникній травмі рогівки приводить до статистично значущого зниження показників ендогенної інтоксикації в посттравматичний період: через 10 діб – на 7,5 % (р0,02), через 14 діб – на 16,7 % (р0,001). Висновки. Застосування у тварин, яким моделювали механічну травму рогівки, очних крапель “Ефіаль” й очного гелю “Солкосерил” позитивно впливає на показники ендогенної інтоксикації вже з 3-ї доби експерименту. Корекція концентратом депротеїнізованого дермального шару шкіри свиней є вірогідно ефективнішою стосовно дії референтного препарату депротеїнізованого гемодеривату з крові телят, особливо після 10-ї доби експерименту.

Дод.точки доступу:
Кліщ, І.М.
Экземпляры: всего 1 : чит.зал періодичних видань, рук.,кат. (1 экз.)
Свободны: всего 1 : чит.зал періодичних видань, рук.,кат. (1 экз.)
Знайти схожі

Грицик, А. Р.
Дослідження вуглеводів воловика лікарського (Anchusa officinalis L.) [Текст] / А. Р. Грицик, С. П. Свірська // Медична та клінічна хімія = Medical Chemistry : науково-практичний журнал. - 2018. - Т. 20, № 2. - С. 45-50. - Бібліогр. в кінці ст. . - ISSN 1681-2557
MeSH-головна:
РАСТЕНИЯ ЛЕКАРСТВЕННЫЕ (классификация, метаболизм, ультраструктура, химия)
УГЛЕВОДЫ (генетика, химия)
ПОЛИСАХАРИДЫ (выделение и очистка, метаболизм, химия)
МОНОСАХАРИДЫ (выделение и очистка, химия)
Анотація: Вступ. Пошук нових видів лікарської рослинної сировини – перспективний напрямок сучасної фармацевтичної науки. Для впровадження рослини в лікувальну практику потрібен системний підхід до її вивчення. Воловик лікарський містить широкий спектр біологічно активних речовин, зокрема фенольні сполуки, сапоніни, полісахариди, слиз, карбонові кислоти, алкалоїди, вітаміни. Значна кількість сучасних експериментальних досліджень фармакологічної активності воловика лікарського та досвід його використання в народній медицині країн світу вказують на необхідність поглибленого вивчення цієї рослини. Мета дослідження – вивчити вуглеводи воловика лікарського, визначити кількісний вміст фракцій полісахаридів та встановити їх мономерний склад. Методи дослідження. Кількісний вміст полісахаридів у зразках сировини визначали гравіметрично. Якісний склад вуглеводів вивчали методами паперової та тонкошарової хроматографії. Результати й обговорення. Результати аналітичних реакцій вказують на наявність вільних цукрів та водорозчинних полісахаридів у досліджуваних зразках сировини. Вміст полісахаридів у траві воловика лікарського, заготовленій у різних місцях зростання, відрізняється, що свідчить про вплив умов зростання рослини на накопичення в ній групи біологічно активних речовин. Серед фракцій полісахаридів трави і коренів воловика лікарського зафіксовано найбільший вміст геміцелюлози А. Згідно з результатами проведеного хроматографічного аналізу, в сировині цієї рослини ідентифіковано вільні цукри: D-глюкозу і D-фруктозу, а у фракціях полісахаридів – нейтральні та кислі цукри: D-глюкозу, D-фруктозу, L-рамнозу, D-ксилозу, L-арабінозу і D-галактуронову кислоту. Висновки. За допомогою реакцій ідентифікації встановлено наявність вільних цукрів і полісахаридів у траві та коренях воловика лікарського. Кількісний вміст полісахаридів у сировині визначено гравіметричним методом. Встановлено, що у траві рослини міститься 6,57–9,39 % полісахаридів, а в коренях – 0,67–0,78 % залежно від місця зростання та року заготівлі. Із сировини воловика лікарського одержано водорозчинні полісахариди, пектинові речовини, геміцелюлози А та Б і встановлено їх кількісний вміст. Найвищі показники зафіксовано для фракції геміцелюлози А – в траві та коренях 32,29 і 12,26 % відповідно. Визначено якісний склад вільних цукрів та фракцій полісахаридів трави і коренів воловика лікарського. В об’єктах дослідження ідентифіковано D-глюкозу, D-фруктозу, L-рмнозу, D-ксилозу, L-арабінозу та D-галактуронову кислоту.

Дод.точки доступу:
Свірська, С.П.
Экземпляры: всего 1 : чит.зал періодичних видань, рук.,кат. (1 экз.)
Свободны: всего 1 : чит.зал періодичних видань, рук.,кат. (1 экз.)
Знайти схожі

Беський, В. О.
Особливості змін метаболітів нітроген (ІІ) оксиду та ендотеліну-1 при гострому ураженні легень в експерименті [Текст] / В. О. Беський, M. I. Марущак, Л. А. Грищук // Медична та клінічна хімія = Medical Chemistry : науково-практичний журнал. - 2018. - Т. 20, № 2. - С. 51-57. - Бібліогр. в кінці ст. . - ISSN 1681-2557
MeSH-головна:
ЛЕГКИХ ПОВРЕЖДЕНИЕ ОСТРОЕ (метаболизм, осложнения)
ЭНДОТЕЛИН-1 (диагностическое применение, кровь, химия)
ОКСИДЫ (метаболизм, химия)
КРЫСЫ
Анотація: Вступ. При гострому ураженні легень (ГУЛ) і гострому респіраторному дистрес-синдромі (ГРДС) спостерігають структурні ушкодження альвеол, які розвиваються протягом годин та діб після закінчення дії первинного ушкоджувального фактора. Легеневий епітелій є найважливішим компонентом у механізмах розвитку та перебігу ГУЛ/ГРДС. Цим обґрунтовано дослідження нових механізмів впливу ушкоджувальних чинників на легеневу тканину й організм хворих із ГРДС. Мета дослідження – вивчити вміст метаболітів нітроген (II) оксиду і концентрацію ендотеліну-1 в тканинах легень та обґрунтувати їх роль у патогенезі гострого ураження легень в експерименті. Методи дослідження. Досліди було проведено на 54 білих статевозрілих нелінійних щурах-самцях, яким моделювали гостре ураження легень шляхом інтратрахеального введення хлоридної кислоти при рН 1,2 в дозі 1,0 мл/кг на вдиху. В гомогенаті тканин легень визначали вміст нітрит-аніона спектрофотометричним методом, рівень ендотеліну-1 – імуноферментним. Результати й обговорення. Результати аналізу динаміки нітрит-аніона в легенях щурів з ГУЛ вказують на різке підвищення досліджуваного показника через 12 год експерименту, яке зберігалось до кінця доби. Відмічено, що через 2 та 6 год рівень NO2 - збільшувався, відповідно, на 20,38 і 40,76 % порівняно з контролем (р0,001). У 4-й дослідній групі вміст нітрит-аніона зростав у 2,43 раза стосовно 3-ї дослідної групи і більш ніж утричі порівняно з контролем. Слід зазначити, що при визначенні ендотеліну- 1 через 2 та 6 год його рівень підвищувався, відповідно, на 17,43 і 75,68 % порівняно з контролем (р0,001). У 4-й дослідній групі концентрація ендотеліну-1 зростала в 1,52 раза порівняно з 3-ю дослідною групою і в 2,67 раза порівняно з контрольною. Висновки. При експериментальному гострому ураженні легень відбувається активація нітроксидергічних процесів за рахунок достовірного збільшення вмісту метаболітів нітроген (ІІ) оксиду в гомогенаті легень. Гостре ураження легень у щурів супроводжується зростанням рівня ендотеліну-1 в гомогенаті легень з найвищими значеннями через 24 год спостереження.

Дод.точки доступу:
Марущак, M.I.; Грищук, Л.А.
Экземпляры: всего 1 : чит.зал періодичних видань, рук.,кат. (1 экз.)
Свободны: всего 1 : чит.зал періодичних видань, рук.,кат. (1 экз.)
Знайти схожі

Оптимізація аналітичного контролю у воді залишкових кількостей пестицидів системи захисту картоплі [Текст] / О. О. Новохацька [та ін.] // Медична та клінічна хімія = Medical Chemistry : науково-практичний журнал. - 2018. - Т. 20, № 2. - С. 58-64. - Бібліогр. в кінці ст. . - ISSN 1681-2557
MeSH-головна:
КАРТОФЕЛЬ (рост и развитие, химия)
ПЕСТИЦИДЫ ОСТАТОЧНЫЕ (вредные воздействия, классификация, токсичность, химия)
ВОДЫ ЗАГРЯЗНИТЕЛИ ХИМИЧЕСКИЕ
Анотація: Вступ. Однією з основних сільськогосподарських культур України є картопля – найулюбленіший та незамінний харчовий продукт для мільйонів наших співвітчизників. Одна з найважливіших умов інтегрованого захисту сільськогосподарських культур – контроль за правильним застосуванням пестицидних препаратів у системі хімічного захисту, елементом якої є визначення вмісту їх діючих речовин в об’єктах довкілля. Мета дослідження – розробити методику аналітичного визначення тіаметоксаму, імідаклоприду, метрибузину, диметоморфу, азоксистробіну, оксатіапіпроліну та фамоксадону у воді при їх сумісній присутності. Методи дослідження. Застосовано метод обернено-фазової високоефективної рідинної хроматографії з ультрафіолетовим детектуванням. Статистичну обробку результатів проводили з використанням пакета статистичних програм IBM SPSS Statistics Base v.22 та MS Exсel. Результати й обговорення. В результаті проведених лабораторних досліджень підібрано найбільш оптимальні умови хроматографування, в тому числі рухому фазу (ацетонітрил+вода у співвідношенні (50+50) та (70+30)) з використанням градієнтного елюювання. Оптимальна довжина хвилі при виконанні досліджень складала 245 нм. Час утримування (хв) становив: тіаметоксаму – 3,5±0,1; імідаклоприду – 4,1±0,1; метрибузину – 6,3±0,1; Е ізомеру диметоморфу – 8,5±0,1; Z ізомеру диметоморфу – 8,9±0,1; азоксистробіну – 9,5±0,1; оксатіапіпроліну – 10,2±0,1; фамоксадону – 12,1±0,1. Розроблено оптимальні умови хроматографічного визначення тіаметоксаму, імідаклоприду, метрибузину, диметоморфу, азоксистробіну, оксатіапіпроліну та фамоксадону при сумісній присутності в пробі води (довжина хвилі – 245 нм), підібрано умови градієнтного елюювання при різних профілях градієнта концентрацій двох компонентів рухомої фази – ацетонітрилу і води (50+50; 70+30; 50+50). Висновок. Розроблені оптимальні умови екстракції та хроматографування досліджуваних речовин при сумісній присутності в пробі води забезпечують контроль їх вмісту з межею кількісного визначення кожної сполуки 0,0002 мг/дм3.

Дод.точки доступу:
Новохацька, О.О.; Вавріневич , О.П.; Коршун, О.М.; Ліпавська, А.О.
Экземпляры: всего 1 : чит.зал періодичних видань, рук.,кат. (1 экз.)
Свободны: всего 1 : чит.зал періодичних видань, рук.,кат. (1 экз.)
Знайти схожі

10.

Логойда, Л. С.
Процедура визначення валідаційного параметра "лінійність/калібрувальна модель" аналітичної методики кількісного визначення деяких антигіпертензивних аналітів у біологічних рідинах для проведення фармакокінетичних досліджень [Текст] / Л. С. Логойда // Медична та клінічна хімія = Medical Chemistry : науково-практичний журнал. - 2018. - Т. 20, № 2. - С. 65-71. - Бібліогр. в кінці ст. . - ISSN 1681-2557
MeSH-головна:
АНТИГИПЕРТЕНЗИВНЫЕ СРЕДСТВА (классификация, фармакокинетика, химия)
ВАЛИДАЦИЯ ИССЛЕДОВАНИЙ
КАЛИБРОВАНИЕ
Анотація: Вступ. Для вивчення фармакокінетики лікарських засобів надзвичайно актуальна розробка біоаналітичних методик аналізу. Проте зазвичай з метою підвищення ефективності фармакотерапії будь-якого захворювання, в тому числі гіпертонічної хвороби, пацієнту призначають декілька лікарських засобів одночасно або ж об’єктами вивчення є багатокомпонентні лікарські засоби, тому доцільно розробити біоаналітичну методику одночасного визначення декількох аналітів (інколи і їх метаболітів) у плазмі крові. Мета дослідження – провести експериментальне вивчення валідаційного параметра “лінійність/ калібрувальна модель” кількісного визначення амлодипіну, бісопрололу та еналаприлу в плазмі крові для виконання фармакокінетичних досліджень. Методи дослідження. Біоаналітична методика визначення амлодипіну, бісопрололу та еналаприлу ґрунтується на ВЕРХ/МС/МС аналізі аналітів у досліджуваних розчинах, отриманих із зразків плазми після попереднього осадження білків. Результати й обговорення. Доведено лінійну залежність між концентрацією та площею хроматографічних піків амлодипіну, бісопрололу та еналаприлу в діапазоні концентрацій 0,1–10 нг/мл, 0,5–50 нг/мл та 5–500 нг/мл відповідно. Висновок. Висновок щодо розробленої методики по валідаційному параметру “лінійність/калібрувальна модель” – коректна.

Экземпляры: всего 1 : чит.зал періодичних видань, рук.,кат. (1 экз.)
Свободны: всего 1 : чит.зал періодичних видань, рук.,кат. (1 экз.)
Знайти схожі

11.

Гайнюк, М. Б.
Детоксикуючий ефект яблучного пектину за умов експериментальної гострої алкогольної інтоксикації [Текст] / М. Б. Гайнюк, Л. М. Шеремета // Медична та клінічна хімія = Medical Chemistry : науково-практичний журнал. - 2018. - Т. 20, № 2. - С. 72-76. - Бібліогр. в кінці ст. . - ISSN 1681-2557
MeSH-головна:
ПЕКТИНЫ (классификация, терапевтическое применение, фармакокинетика, химия)
АЛКОГОЛЬНАЯ ИНТОКСИКАЦИЯ (лекарственная терапия, патофизиология)
ЭКСПЕРИМЕНТЫ НА ЖИВОТНЫХ
ХРОМАТОГРАФИЯ ГАЗОВАЯ (использование, методы)
Анотація: Вступ. За класифікацією АТС, пектин належить до групи А07ВС – інші кишкові адсорбенти, має властивості пребіотика. Мета дослідження – визначити вплив пектину на рН шлункового соку за присутності алкоголю та рівень абсорбції етанолу при застосуванні яблучного пектину і референс-препаратів методом газорідинної хроматографії. Методи дослідження. Проводили досліди in vitro: вимірювали рН, використовуючи 0,1 н розчин HCl та суміші пектину і референтних препаратів з водою та алкоголем. Гостру алкогольну інтоксикацію моделювали на 35 білих безпородних щурах чоловічої статі масою 180–200 г шляхом введення 40 % розчину етанолу в шлунок за допомогою зонда з розрахунку 2 мл/100 г маси тіла протягом 3 діб. Яблучний пектин і препарати порівняння – вугілля активоване та діоксид кремнію – застосовували через 30 хв після введення етанолу в кількості 0,2, 0,25 та 0,05 г/100 г маси тіла відповідно. Результати й обговорення. Суміш пектину з водою, 0,1 н розчином HCl при додаванні 40 % алкоголю in vitro знижувала рН до 2,17, при аналогічному змішуванні з активованим вугіллям рН=4,2, а при застосуванні діоксиду кремнію рН=4,4. Визначення вмісту алкоголю в крові методом газорідинної хроматографії показало істотне зменшення концентрації етанолу у тварин усіх груп, які отримували лікування: при використанні пектину – (0,07±0,03) ‰, активованого вугілля – (0,43±0,18) ‰, діоксиду кремнію – (0,34±0,12) ‰. Кількість тварин, у крові яких алкоголю не виявлено, теж відрізнялась у групах: при застосуванні пектину – 67 %, активованого вугілля – 33 %, діоксиду кремнію – 50 %. Висновки. Досліди in vitro показали, що пектин нейтралізує реакцію етанолу майже вдвічі активніше, ніж референтні препарати, що, ймовірно, зменшує концентрацію, абсорбцію і наступний токсичний вплив етанолу. При використанні яблучного пектину та референтних препаратів методом газової хроматографії визначено суттєве зниження вмісту алкоголю в крові піддослідних тварин порівняно з нелікованими (р0,05). Збільшення кількості тварин з гострою алкогольною інтоксикацією, у крові яких алкоголь був відсутній, відмічено в усіх дослідних групах, що вказує на ефективність використаних засобів і можливість застосування пектину як детоксиканта.

Дод.точки доступу:
Шеремета, Л.М.
Экземпляры: всего 1 : чит.зал періодичних видань, рук.,кат. (1 экз.)
Свободны: всего 1 : чит.зал періодичних видань, рук.,кат. (1 экз.)
Знайти схожі

12.

Дмухальська, Є. Б.
Вплив цистеїл-гістидил-тирозил-гістидил-ізолейцину на вміст продуктів пероксидного окиснення ліпідів та активних форм оксигену в щурів різного віку за дії важких металів і гліфосату [Текст] / Є. Б. Дмухальська, Т. Я. Ярошенко, І. П. Кузьмак // Медична та клінічна хімія = Medical Chemistry : науково-практичний журнал. - 2018. - Т. 20, № 2. - С. 77-83. - Бібліогр. в кінці ст. . - ISSN 1681-2557
MeSH-головна:
ОКСИДАТИВНЫЙ СТРЕСС (действие лекарственных препаратов, физиология)
ПЕРЕКИСНОЕ ОКИСЛЕНИЕ ЛИПИДОВ (действие лекарственных препаратов, физиология)
МЕТАЛЛЫ ТЯЖЕЛЫЕ (метаболизм, токсичность)
ПЕПТИДЫ (терапевтическое применение, фармакокинетика, химия)
ЭКСПЕРИМЕНТЫ НА ЖИВОТНЫХ
Анотація: Вступ. Оксидативний стрес відіграє важливу роль у патогенезі великої кількості захворювань, таких, як цироз печінки, атеросклероз, цукровий діабет, ішемічна хвороба серця, канцерогенез тощо. Основним механізмом виникнення оксидативного стресу є порушення балансу між процесами окиснення і відновлення під дією зовнішніх чинників: токсичних речовин, радіоактивного опромінення, ліків. Іони важких металів, особливо зі змінною валентністю, генерують продукти неповного відновлення кисню – активні форми Оксигену, що руйнують біологічно важливі молекули (ліпіди, білки, нуклеїнові кислоти). Мета дослідження – вивчити вплив пептиду цистеїл-гістидил-тирозил-гістидил-ізолейцину на генерацію активних форм Оксигену і вміст продуктів вільнорадикального окиснення ліпідів в уражених щурів різного віку. Методи дослідження. Досліди проводили на лабораторних нелінійних білих щурах-самцях 3 вікових груп: статевого дозрівання, статевої зрілості та старих тваринах, яким внутрішньошлунково протягом 30 днів вводили водні розчини Плюмбум ацетату, Купрум сульфату, гліфосату (у формі гербіциду раундапу). З метою корекції на 21 день через 6 год після введення токсикантів протягом 10 днів вводили пептид цистеїл-гістидил-тирозил-гістидил-ізолейцин. Стан вільнорадикального окиснення ліпідів оцінювали за вмістом ТБК-активних продуктів та дієнових кон’югатів у сироватці крові й гомогенатах печінки. Вміст супероксиданіон радикала визначали за допомогою тесту з нітросинім тетразолієм, гідроксильного радикала – за продуктом окиснення 2-дезоксирибози. Результати й обговорення. Встановлено, що в щурів за комбінованої дії гліфосату (у формі раундапу), Плюмбум ацетату, Купрум сульфату з віком активуються процеси вільнорадикального окиснення ліпідів та генерація активних форм Оксигену, про що свідчило зростання вмісту дієнових кон’югатів, ТБК-активних продуктів, супероксиданіон та гідроксильного радикалів. При використанні пептиду як чинника корекції знижувався вміст активних форм Оксигену та продуктів пероксидного окиснення ліпідів. Висновок. Введення пептиду, як чинника корекції, щурам з токсичним ураженням печінки знижує генерацію активних форм Оксигену та вміст продуктів вільнорадикального окиснення ліпідів.

Дод.точки доступу:
Ярошенко, Т.Я.; Кузьмак, І.П.
Экземпляры: всего 1 : чит.зал періодичних видань, рук.,кат. (1 экз.)
Свободны: всего 1 : чит.зал періодичних видань, рук.,кат. (1 экз.)
Знайти схожі

13.

Куюн, Л. О.
Порушення системи місцевої імунологічної відповіді у хворих на хронічне обструктивне захворювання легень у період загострення [Текст] / Л. О. Куюн // Медична та клінічна хімія = Medical Chemistry : науково-практичний журнал. - 2018. - Т. 20, № 2. - С. 84-91. - Бібліогр. в кінці ст. . - ISSN 1681-2557
MeSH-головна:
ЛЕГКИХ БОЛЕЗНЬ ХРОНИЧЕСКАЯ ОБСТРУКТИВНАЯ (диагностика, иммунология, кровь, лекарственная терапия, патофизиология)
ИММУНОТЕРАПИЯ (использование, методы)
Анотація: Вступ. Смертність, пов’язана з наслідками порушення локальної імунної реактивності у хворих на хронічне обструктивне захворювання легень (ХОЗЛ), залишається дуже високою і не має тенденції до зниження. У статті наведено результати досліджень порушення локальної імунної реактивності у хворих на ХОЗЛ у період загострення. Патогенез ХОЗЛ у період загострення характеризується ураженнями системи локального уродженого та набутого імунітету, які супроводжуються патологічними змінами системного імунітету. В цих змінах за умов запалення беруть участь різні клітини імунної відповіді, що пов’язано зі зростанням кількості макрофагів, нейтрофілів, Т- і В-лімфоцитів, дендритних клітин. Кількість нейтрофілів і В-лімфоцитів підвищується саме у хворих із тяжким перебігом захворювання. Найбільш характерними ознаками ХОЗЛ є незворотне звуження дихальних шляхів, руйнування паренхіми легень з емфіземою та посиленням хронічної дихальної недостатності. Мета дослідження – вивчити зміни функціональних властивостей клітин бронхоальвеолярного лаважу (КБАЛ) і клітин периферичної крові (КПК) хворих на ХОЗЛ, з’ясувати значення цих змін для патогенетичних характеристик з метою прогнозування перебігу ХОЗЛ та обґрунтувати необхідність застосування локальної імунотерапії в комплексному лікуванні пацієнтів із ХОЗЛ. Методи дослідження. Об’єктом дослідження були клітини бронхоальвеолярного лаважу та периферичної крові пацієнтів із ХОЗЛ на різних етапах захворювання і сироватки крові. Визначали CD3, CD4, CD8, CD16 і CD19 КБАЛ та КПК із використанням набору специфічних моноклональних антитіл. Вивчали експресію рецепторів до інтерлейкіну-2 (CD25), адгезивні молекули виявлено за допомогою CD54, рівень проліферації оцінювали із застосуванням ІПО-38, а також у реакції бластної трансформації, яка була індукована мітогенами ФГА і Кон А, досліджували експресію АГ II класу ГКГ (HLA-DR). Оцінювали фагоцитарну активність фагоцитуючих клітин нейтрофілів і альвеолярних макрофагів (АМ), а також фагоцитуючих клітин периферичної крові. Рівень вільнорадикальних процесів і антиоксидантного захисту вивчали методом хемілюмінесценції. Результати й обговорення. Спостерігали достовірне зниження кількості АМ у хворих на ХОЗЛ, а також значне збільшення кількості нейтрофілів, зростання концентрації мієлопероксидази й еозинофільного катіонного білка. Дослідження мокротиння і КБАЛ, одержаних від хворих на ХОЗЛ у період загострення, свідчать про те, що у 23 % зразків висівалась грамнегативна мікрофлора (серед збудників переважали Pseudomones aeruginosa, Haemophillus influensae, Enterobacter spp.), у 15 % – кандиди, в 61 % випадків не вдалося встановити вид патогенного збудника. Під час вивчення локальної і системної імунологічної відповіді хворих на ХОЗЛ та змін функціональної активності КБАЛ і КПК було з’ясовано, що в досліджених матеріалах хворих відбувалися значні порушення в системі локального імунітету, що проявлялись достовірним зниженням кількості АМ при паралельному зростанні числа нейтрофілів у лаважі, зменшенням кількості CD3, CD19 та збільшенням експресії рецепторів до АГ HLA-DR. Висновки. Паралельне дослідження локальної і системної імунологічної відповіді сприятиме розширенню уявлень про механізми патогенезу хронічного обструктивного захворювання легень, мінімізує ускладнення і попередить виникнення ХОЗЛ у людей працездатного віку, а також дозволить застосувати найефективнішу локальну імунотерапію. Це, у свою чергу, сприятиме формуванню фундаментальних знань про наявність схожих ознак і відмінностей у порушенні локального імунітету пацієнтів із запальними захворюваннями різної локалізації, а саме в органах дихання при ХОЗЛ, у черевній порожнині при перитоніті, з ураженнями шкіри і порушеннями локального імунітету іншої локалізації.

Экземпляры: всего 1 : чит.зал періодичних видань, рук.,кат. (1 экз.)
Свободны: всего 1 : чит.зал періодичних видань, рук.,кат. (1 экз.)
Знайти схожі

14.

Кулянда, О. О.
Роль системи монооксиду азоту в патогенезі ураження печінки при експериментальній політравмі [Текст] / О. О. Кулянда // Медична та клінічна хімія = Medical Chemistry : науково-практичний журнал. - 2018. - Т. 20, № 2. - С. 92-99. - Бібліогр. в кінці ст. . - ISSN 1681-2557
MeSH-головна:
ТРАВМА МНОЖЕСТВЕННАЯ (осложнения, патофизиология)
ПЕЧЕНИ БОЛЕЗНИ (метаболизм, патофизиология, профилактика и контроль, этиология)
АЗОТА ОКИСЬ (антагонисты и ингибиторы, диагностическое применение, фармакокинетика, химия)
ЭКСПЕРИМЕНТЫ НА ЖИВОТНЫХ
Анотація: Вступ. Монооксид азоту (NO) – один із найважливіших медіаторів внутрішньоклітинної і міжклітинної взаємодії в нейроімуноендокринній системі. Крім вазодилатуючих, нейротрансмітерних і стреслімітувальних властивостей, безсумнівною є участь NO у формуванні нітрооксидативного стресу, глутамат- кальцієвого каскаду та запалення. Реактивні азотні структури, за даними багатьох науковців, беруть участь у патогенезі ушкоджень тканин, спричинених травмами. Мета дослідження – визначити роль системи монооксиду азоту в патогенезі ураження печінки при політравмі на основі вивчення динаміки загальної NOS та кінцевих метаболітів монооксиду азоту за умов використання селективного і неселективного інгібіторів NOS. Методи дослідження. Дослiдження виконано на лабораторних безпородних білих щурах-самцях масою 180–200 г. Для з’ясування ролі NO в патогенезі ураження печінки при політравмі застосовано неселективний інгібітор NOS – L-NAME та селективний інгібітор іNOS – 1400W. Було досліджено активність NOS і вміст стабільних кінцевих метаболітів оксиду азоту в гомогенатах печінки та сироватці крові піддослідних тварин на 1-шу, 3-тю, 7-му доби моделювання політравми. Активність ферментів аланінта аспартатамінотрансфераз, лужної фосфатази, гаммаглутамілтранспептидази визначали, використовуючи стандартні набори реактивів. Для встановлення стану системи монооксиду азоту колориметрично за кількістю утворених нітратів і нітритів в інкубаційному середовищі визначали сумарну активність синтази монооксиду азоту – NOS. Загальний вміст нітратів і нітритів у печінці й крові визначали за методом Гріса. Результати й обговорення. У процесі розвитку експериментальної травматичної хвороби спостерігали підвищену активність індуцибельної форми NOS та надмірне продукування монооксиду азоту в печінці й крові щурів. Застосування неселективного інгібітора NOS – L-NAME та селективного інгібітора іNOS – 1400W довело безпосередню роль монооксиду азоту в патогенезі розвитку ускладнень з боку печінки внаслідок політравми. Висновок. Отримані результати експериментальних досліджень дають підставу стверджувати, що спрямоване підвищення активності системи монооксиду азоту може бути перспективним засобом профілактики печінкової дисфункції при політравмі.

Экземпляры: всего 1 : чит.зал періодичних видань, рук.,кат. (1 экз.)
Свободны: всего 1 : чит.зал періодичних видань, рук.,кат. (1 экз.)
Знайти схожі

15.

Лізоцивмісний препарат для сльозозамінної терапії: фармакотерапевтична ефективність [Текст] / І. І. Романовська [та ін.] // Медична та клінічна хімія = Medical Chemistry : науково-практичний журнал. - 2018. - Т. 20, № 2. - С. 100-104. - Бібліогр. в кінці ст. . - ISSN 1681-2557
MeSH-головна:
ГЛАЗА СУХОГО СИНДРОМЫ (лекарственная терапия)
МУРАМИДАЗА (терапевтическое применение, фармакокинетика)
ГЛАЗНЫЕ КАПЛИ (терапевтическое применение, фармакокинетика)
Анотація: Вступ. Перспективним методом лікування синдрому сухого ока є сльозозамінна терапія за допомогою очних крапель, серед яких відсутні такі з ензимом лізоцимом (КФ 3.2.1.17), що має бактеріолітичну, імуностимулювальну, протизапальну, регенерувальну, знеболювальну дію і виконує захисну функцію слізної рідини. Оскільки ми розробили препарат з лізоцимом, актуальний для використання в даному напрямку, показали його офтальмобезпечність, доцільно вивчити його фармакотерапевтичну ефективність. Мета дослідження – вивчити фармакотерапевтичну ефективність очних крапель “штучна сльоза” з лізоцимом як потенційного препарату для лікування синдрому сухого ока. Методи дослідження. Протизапальні та регенераторні властивості виготовлених очних крапель з лізоцимом вивчали на 6 статевозрілих здорових кролях породи Шиншила з модельованим травматичним кератитом. Результати й обговорення. На основі раніше отриманих експериментальних даних було виготовлено стабільні, високоактивні, стерильні очні краплі “штучна сльоза” з лізоцимом для дослідження їх фармакотерапевтичної ефективності на кролях породи Шиншила з модельованим травматичним кератитом. Показано, що інстиляції очних крапель “штучна сльоза” з лізоцимом при лікуванні травматичного кератиту чинять протизапальну і регенераторну дію, сприяючи більш швидкій ліквідації запалення та прискоренню процесу епітелізації порівняно з контролем. Висновки. Для проведення доклінічних досліджень виготовлено стабільні, високоактивні, стерильні очні краплі “штучна сльоза” з лізоцимом. Інстиляції отриманих очних крапель при лікуванні травматичного кератиту чинять протизапальну і регенераторну дію, сприяючи більш швидкій ліквідації запалення та прискоренню процесу епітелізації.

Дод.точки доступу:
Романовська, І.І.; Декіна, С.С.; Шестеренко, Ю.А.; Сотнікова, О.П.
Экземпляры: всего 1 : чит.зал періодичних видань, рук.,кат. (1 экз.)
Свободны: всего 1 : чит.зал періодичних видань, рук.,кат. (1 экз.)
Знайти схожі

16.

Тригубчак, О. В.
Скринінгові дослідження таблеток "Комбідерм" [Текст] / О. В. Тригубчак, А. С. Вольська, Х. І. Курило // Медична та клінічна хімія = Medical Chemistry : науково-практичний журнал. - 2018. - Т. 20, № 2. - С. 105-111. - Бібліогр. в кінці ст. . - ISSN 1681-2557
MeSH-головна:
ДИАБЕТ САХАРНЫЙ (лекарственная терапия)
ГИПОГЛИКЕМИЧЕСКИЕ СРЕДСТВА (классификация, терапевтическое применение, фармакокинетика)
РАСТИТЕЛЬНЫЕ ПРЕПАРАТЫ (терапевтическое применение, фармакокинетика, химия)
Анотація: Вступ. Цукровий діабет – одна з глобальних медико-соціальних і економічних проблем сьогодення. Його лікування потребує комплексного підходу з метою запобігання розвитку метаболічних, структурних та функціональних порушень в організмі. Потенційним джерелом гіпоглікемічних засобів можуть слугувати продукти природного походження. Oб’єктoм дocлiджeнь cтaв уперше розроблений перспективний природний засіб під умовною назвою “Комбідерм” у формі таблеток. Мета дослідження – встановити безпечність застосування розроблених таблеток “Комбідерм” та вивчити особливості гіпоглікемічної активності. Методи дослідження. Гостру токсичність вивчали при внутрішньошлунковому шляху введення білим щурам обох статей. Специфічну фармакологічну активність таблеток “Комбідерм” визначали за цукрознижувальною дією на моделях у щурів. Для eкcпepимeнтaльнoго визнaчення найбільш eфeктивної за гіпоглікемічною активністю дoзи таблеток “Комбідерм” оцінювали динаміку глікемії під час проведення opaльного тecту тoлepaнтнocтi дo глюкoзи. При встановленні гіпоглікемічної активності порівнювали рівень глюкози в крові після введення досліджуваного засобу в найбільш оптимальній терапевтичній дозі 100 мг/кг та референт-препарату “Арфа комбі”. Результати й обговорення. Пpoтягoм 14 дiб дocлiджeння гострої токсичності зaгибeлi твapин нe вiдмiчeнo, тoкcичниx eфeктiв тa cимптoмiв гocтpoгo oтpyєння нe виявлeнo, загальна маса самців зpocлa на 13,6 % (р0,05), caмиць – нa 8,6 % (р0,05). Вcтaнoвлeно здaтнicть таблеток “Комбідерм” знижyвaти piвeнь глюкoзи в кpoвi щурів, яка мaла дoзoзaлeжний характер. Гіпоглікемічний ефект досліджуваного засобу найбільш відчутним був через перші 30 хв після глюкозного навантаження. У дозі 50 мг/кг рівень глікемії зменшувався, порівняно з аналогічним показником тварин, які досліджуваний засіб не отримували, на 23,6 %, в дозі 75 мг/кг – на 41,2 %, в дозі 100 мг/кг – на 68,6 %, в дозі 125 мг/кг – на 66,7 % і в дозі 150 мг/кг – на 72,6 % (р0,05). Порівнюючи гіпоглікемічні криві таблеток “Комбідерм”та референтпрепарату “Арфакомбі”, спостерігали тенденцію до зниження рівня глюкози в обох групах із кращим гіпоглікемічним ефектом у групі щурів, яким вводили досліджуваний засіб. Висновки. Розроблені таблетки “Комбідерм” належать дo V клacy тoкcичнocтi (практично нетоксичні речовини) зa клacифiкaцiєю К. К. Cидopoвa, оскільки їх DL505000 мг/кг при внутрішньошлунковому введенні. Результати досліджень показали, що найефективнішою серед випробуваних доз досліджуваного засобу є 100 мг/кг, при профілактичному введенні якої спостерігали інтенсивне і пролонговане зниження концентрації глюкози у крові піддослідних тварин за всіма часовими точками експерименту. Аналіз результатів досліджень гіпоглікемічної активності досліджуваного засобу показав, що таблетки “Комбідерм” у дозі 100 мг/кг в оральному тесті толерантності до глюкози проявили більш виразну гіпоглікемічну дію, за якою достовірно переважали гіпоглікемічні ефекти референс-препарату “Арфа комбі” в дозі 150 мг/кг протягом усього терміну експерименту.

Дод.точки доступу:
Вольська, А.С.; Курило, Х.І.
Экземпляры: всего 1 : чит.зал періодичних видань, рук.,кат. (1 экз.)
Свободны: всего 1 : чит.зал періодичних видань, рук.,кат. (1 экз.)
Знайти схожі

17.

Дослідження елементного складу підлісника європейського та астранції великої [Текст] / Н. І. Легінь [та ін.] // Медична та клінічна хімія = Medical Chemistry : науково-практичний журнал. - 2018. - Т. 20, № 2. - С. 112-116. - Бібліогр. в кінці ст. . - ISSN 1681-2557
MeSH-головна:
ПОДЛЕСНИК (микробиология, ультраструктура, химия)
СПЕКТРОФОТОМЕТРИЯ АТОМНАЯ (использование, методы)
РАСТЕНИЯ ЛЕКАРСТВЕННЫЕ (классификация, микробиология, ультраструктура, химия)
Анотація: Вступ. Повноцінне харчування є важливою фізіологічною потребою організму, від якої значною мірою залежить стан здоров’я людини. Макро- та мікроелементи беруть участь у метаболічних процесах шляхом активації ферментів, гормонів, вітамінів та необхідні людині в будь-якому віці. Їх дефіцит здатен викликати порушення обміну речовин. У літературі відсутні дані щодо елементного складу астранції великої та підлісника європейського, тому дослідження цієї групи біологічно активних речовин було актуальним. Мета дослідження – визначити якісний склад і кількісний вміст макро- та мікроелементів у сировині астранції великої та підлісника європейського, заготовленій на території Івано-Франківської області. Методи дослідження. Вміст макро- та мікроелементів у траві астранції великої, траві та кореневищах з коренями підлісника європейського визначали методом атомно-абсорбційної спектрофотометрії. Результати й обговорення. У результаті аналізу в досліджуваних об’єктах було встановлено наявність 6 мікро- (Fe, Zn, Mn, Cu, Pb, Cd) та 3 макроелементів (K, Ca, Mg), визначено їх кількісний вміст. Висновки. Методом атомно-абсорбційної спектрофотометрії на приладах ААS-30 (“Carl Zeiss”, Німеччина) і С-115 ПК з полум’яним фотометром FLAFON-4 було досліджено елементний склад сировини астранції великої та підлісника європейського. Серед виявлених макроелементів сировина астранції великої характеризувалася найбільшим вмістом Mg і К, а трава підлісника європейського – Ca та К. У кореневищах з коренями підлісника європейського встановлено найвищий вміст Са. Серед мікроелементів астранції великої переважали Cu та Mn, у траві підлісника європейського – Zn і Fe, у кореневищах з коренями підлісника європейського – Mn та Сu.

Дод.точки доступу:
Легінь, Н.І.; Коляджин, Т.І.; Грицик, Л.М.; Грицик, А.Р.
Экземпляры: всего 1 : чит.зал періодичних видань, рук.,кат. (1 экз.)
Свободны: всего 1 : чит.зал періодичних видань, рук.,кат. (1 экз.)
Знайти схожі

18.

Рашківська, І. О.
Проблема оцінки нейротоксичності пестицидів для організму, що розвивається [Текст] / І. О. Рашківська // Медична та клінічна хімія = Medical Chemistry : науково-практичний журнал. - 2018. - Т. 20, № 2. - С. 117-122. - Бібліогр. в кінці ст. . - ISSN 1681-2557
MeSH-головна:
ПЕСТИЦИДЫ (токсичность)
ПРЕНАТАЛЬНЫЙ ПЕРИОД, ВРЕДНОГО ВОЗДЕЙСТВИЯ ОТДАЛЕННЫЕ РЕЗУЛЬТАТЫ
НЕЙРОТОКСИЧЕСКИЕ СИНДРОМЫ (патофизиология, эмбриология, этиология)
Анотація: Вступ. Результати багатьох незалежних дослiджень iнформують про потенцiйну загрозу для здоров’я людини при впливі хімiчних речовин, зокрема пестицидів. Пестициди – це хімічні сполуки, які широко використовують у сільському і лісовому господарствах, промисловості та побуті для боротьби з різними шкідниками. Вони є одними із суттєвих забруднювачів довкілля. Незважаючи на проведення запобіжних санітарно-гігієнічних заходів, при використанні пестицидів спостерігають їх надходження в атмосферне повітря і повітря робочих та житлових приміщень, при обробці сільськогосподарських угідь – у ґрунт і водойми, також відмічають наявність залишкових кількостей у продуктах харчування. Усі ці фактори сприяють потраплянню даних сполук в організм людини, що в подальшому може бути однією з причин виникнення різних захворювань хімічної етіології. Нервова система в процесі онтогенезу є однією з найбільш вразливих до впливу хімічних речовин. Накопичені епідеміологічні дані свідчать про те, що вплив хімічних речовин, зокрема пестицидів, на організм у пре- і постнатальний періоди може в подальшому призводити до таких неврологічних порушень у дітей: аутизму, порушень поведінкових реакцій, виникнення гіперактивності, нездатності до навчання та різних емоційних проблем. Епідеміологічні спостереження вказують на зв’язок цих сполук із порушенням розвитку нервової системи в дітей, але його складно ідентифікувати. У статті представлено огляд лiтератури щодо впливу пестицидiв на організм вагітних жінок та нащадків. Головним джерелом інформації про можливі негативні ефекти пестицидів є результати, отримані в експериментах на лабораторних тваринах. Guideline 426 направлений на вивчення функціонального розвитку нервової системи при впливі пестицидів у пре- і постнатальний періоди. Мета дослідження – вивчити сучасні джерела лiтератури щодо дослідження взаємозв’язку між дією пестицидів на організм вагітних та розвитком плода. Висновки. Визначення потенційної небезпеки пестицидів для організму, що розвивається, є пріоритетним. Наукові публікації за епідеміологічними даними свідчать про вплив пестицидів у пре- і постнатальний періоди на появу неврологічних порушень у нащадків.

Экземпляры: всего 1 : чит.зал періодичних видань, рук.,кат. (1 экз.)
Свободны: всего 1 : чит.зал періодичних видань, рук.,кат. (1 экз.)
Знайти схожі

19.

Колянчук, Я. В.
Проблема оцінки репродуктивної токсичності (гонадотоксичномсті) пестицидів [Текст] / Я. В. Колянчук // Медична та клінічна хімія = Medical Chemistry : науково-практичний журнал. - 2018. - Т. 20, № 2. - С. 123-130. - Бібліогр. в кінці ст. . - ISSN 1681-2557
MeSH-головна:
ПЕСТИЦИДЫ (токсичность, фармакокинетика, химия)
РЕПРОДУКТИВНОЕ ЗДОРОВЬЕ
РЕПРОДУКТИВНОСТИ АНАЛИЗ
Анотація: Вступ. Особливе занепокоєння викликає погіршення репродуктивного здоров’я жінок, яке проявляється зростанням захворюваності серед вагітних, зменшенням числа нормальних пологів і збільшенням відхилень розвитку плода. Відомо, що репродуктивна система жінки особливо чутлива до впливу негативних факторів будь-якого походження. Мета дослідження – розглянути проблему оцінки репродуктивної токсичності пестицидів. Методи дослідження. Було використано загальнонаукові методи дослідження. Вони включають аналіз і синтез, індукцію та дедукцію, аналогію, абстрагування і конкретизацію, системний аналіз, формалізацію. Результати й обговорення. Серед хвороб, що негативно впливають на стан репродуктивного здоров’я, як фактори підвищення ризику позаматкової вагітності, безплідності, розладу менструацій, появи новоутворень вагоме значення мають запальні захворювання жіночих статевих органів. Частота даної патології залишається високою і становить близько 130,0 на 10 тис. жінок. Фундаментальні дослідження останніх десятиліть дозволили визначити основні механізми функціонування репродуктивної системи жінки. Прослідковано взаємозв’язок між функцією яєчників і секрецією гонадотропінів, визначено механізми регуляції фолікулогенезу в яєчниках, сформовано теорію про вплив рівня статевих гормонів на тонічну та циклічну секрецію гонадотропінів гіпофізом, доведено цирхоральний ритм їх секреції. Це дозволило не тільки визначити основні закономірності функціонування репродуктивної системи в нормі, але й встановити типи її порушень при різних патологічних станах. До порушення репродуктивної функції жінки призводять патологічні процеси у внутрішніх статевих органах, перелік яких з кожним роком поступово поповнюється і уточнюється, чому значною мірою сприяють розробка нових та вдосконалення існуючих методів інструментальної і лабораторної діагностики. Поняття “репродуктивна токсичність хімічних речовин”, у контексті ідентифікації їх небезпеки для репродуктивної системи, передбачає здатність тестованих сполук індукувати як порушення функції розмноження у дорослих тварин, так і патологію розвитку в потомства. Однак слід зазначити, що через ряд причин вивчення патогенетичних порушень у процесі ембріогенезу виноситься за рамки всіх інших досліджень з оцінки репродуктивної токсичності й методологічно кардинально від них відрізняється. Висновки. Проведений аналіз експериментально-аналітичних даних щодо репродуктивної токсичності показав таке. 67 % пестицидів належать до речовин, що мають шкідливий вплив на функцію розмноження. Серед усіх пестицидів, які досліджували в тест-системі декількох поколінь тварин, близько 9 % проявляють вибіркову токсичну дію на функцію розмноження. Вибіркова дія пестицидів на функцію розмноження не залежить від токсичності препаратів. Імовірність виявлення сполук, що володіють вибірковою репродуктивною токсичністю, перебуває приблизно на одному рівні для препаратів 1–3 класів небезпечності за гострою системною токсичністю. На основі отриманих результатів можна говорити про важливість вивчення особливостей токсичної дії пестицидів на репродуктивну систему та пошуку новітніх підходів в оцінці репродуктивної токсичності (гонадотоксичності) пестицидів.

Экземпляры: всего 1 : чит.зал періодичних видань, рук.,кат. (1 экз.)
Свободны: всего 1 : чит.зал періодичних видань, рук.,кат. (1 экз.)
Знайти схожі

© Міжнародна Асоціація користувачів і розробників електронних бібліотек і нових інформаційних технологій
(Асоціація ЕБНІТ)