Головна Спрощенний режим Опис Шлюз Z39.50
Авторизація
Прізвище
Пароль
 

Бази даних


Періодичні видання - результати пошуку

Вид пошуку

Зона пошуку
Формат представлення знайдених документів:
повнийінформаційнийкороткий
Відсортувати знайдені документи за:
авторомназвоюроком виданнятипом документа
Пошуковий запит: <.>II=МУ4/2020/3<.>
Загальна кiлькiсть документiв : 13
Показанi документи с 1 за 13
1.


    Трач, О. О.
    Індивідуальна мінливість ширини півкуль і потиличних часток великого мозку [Текст] / О. О. Трач, Д. М. Шиян, Д. І. Маракушин // Медицина сьогодні і завтра : науково-практичний журнал. - 2020. - № 3. - С. 4-11. - Бібліогр. в кінці ст.
MeSH-головна:
МОЗГ ГОЛОВНОЙ (анатомия и гистология)
ЗАТЫЛОЧНАЯ ДОЛЯ (анатомия и гистология)
ИНДИВИДУАЛИЗИРОВАННАЯ МЕДИЦИНА (использование, методы)
Анотація: Досліджено 200 півкуль головного мозку людей, померлих від захворювань, не пов'яаних із патологією головного мозку. Використано морфометричний метод та проведено статистичний аналіз. Установлено, що ширина правої і лівої півкуль головного мозку як у чоловіків, так і в жінок із брахікранним типом черепа трохи більше, ніж у таких із мезокранним та доліхокранним типами. У чоловіків і жінок із доліхранним типом черепа ширина лівої півкулі головного мозку більше за таку правої півкулі. У чоловіків ширина лівої і правої півкуль головного мозку більше, ніж у жінок. Визначено межі індивідуальної мінливості ширини півкуль та потиличних часток головного мозку з урахуванням типу черепа і статі. Найбільші показники ширини півкуль головного мозку мають: чоловіки з брахікранним типом черепа (правої півкулі - 63,4х10*3 м, лівої - 71,4х10*3 м); жінки з брахікранним типом черепа (правої півкулі - 63,4х10*3 м, лівої - 63,8х10*3 м) та жінки з мезокранним типом (лівої півкулі - 63,7х10*3 м). Найменші показники ширини півкуль головного мозку встановлені: у чоловіків із доліхокранним типом черепа (у правій півкулі -44х10*3 м, у лівій - 43,8х10*3 м), а також у чоловіків з брахікранним типом у лівій півкулі; у жінок із доліхокранним типом (правої півкулі - 38,5х10*3 м, лівої - 42,5х10*3 м). Найбільші показники ширини потиличних часток головного мозку мають місце: у чоловіків із брахікранним типом черепа (правої півкулі - 56х10*3 м), із мезокранним типом (лівої - 65х10*3); у жінок із доліхокранним типом (правої частки - 58х10*3 м, лівої - 62,5х10*3 м), із мезокранним типом (лівої частки - 63х10*3 м). Найменші показникии ширини потиличних часток головного мозку спостерігаються: у чоловіків із доліхокранним типом (правої - 41х10*3 м, лівої - 38х10*3 м), із мезокранним і брахікранним типами (правої - 42х10*3 м); у жінок із мезокранним типом (правої - 36х10*3 м) та з доліхокранним (лівої - 34х10*3 м).


Дод.точки доступу:
Шиян, Д.М.; Маракушин, Д.І.
Экземпляры: всего 1 : чит.зал періодичних видань, рук.,кат. (1 экз.)
Свободны: всего 1 : чит.зал періодичних видань, рук.,кат. (1 экз.)
Знайти схожі

2.


    Васильева-Линецкая, Л. Я.
    Место магнито-лазерной терапии в многопрофильной реабилитации больных с хронической неспецифической дорсалгией с высокой интенсивностью болевого синдрома в условиях поликлиники [Текст] / Л. Я. Васильева-Линецкая, Н. Ю. Манойленко // Медицина сьогодні і завтра : науково-практичний журнал. - 2020. - № 3. - С. 12-20. - Библиогр. в конце ст.
MeSH-головна:
СПИНА, БОЛИ (лекарственная терапия, патофизиология, реабилитация, терапия)
МАГНИТНЫМИ ПОЛЯМИ ТЕРАПИЯ (использование, методы)
ЛАЗЕРНАЯ ТЕРАПИЯ (использование, методы)
ФИЗИЧЕСКАЯ КУЛЬТУРА ЛЕЧЕБНАЯ (использование, методы)
Анотація: Проведено дослідження ефективності протибольового впливу магнітолазерної терапії (МЛТ) і її поєднань з іншими методами, які справляють доведений протибольовий ефект, при використанні в багатопрофільній реабілітації пацієнтів із хронічною неспецифічною дорсалгією (ХНД) із вираженим больовим синдромом в умовах поліклініки. У дослідження включено 107 хворих із високим рівнем інткенсивності болю (за шкалою ВАШ від 6 до 8 балів - сильний біль) у стадіїї загострення ХНД. Хворих було розподілено на п'ять ідентичних груп. Усі хворі отримували кінезітерапію (КТ). Крім того, пацієнти 1-ї групи отримували МЛТ; 2-ї - ампліпульстерапію (АТ); 3-ї - ультрафонофорез із нестероїдними протизапальними препаратами (УФФ НПЗП); 4-ї - комплекс МЛТ і АТ; 5-ї - МЛТ і УФФ НПЗП. Для оцінювання динаміки болів застосовували ВАШ, для вивчення функціональних можливостей пацієнтів - анкету FAS-9. Унаслідок застосування МЛТ у хворих 1-ї групи тільки незначно зменшувалися болі і порушення функції (р0,05). Десять процедур АТ або УФФ НПЗП у комплексі з КТ сприяли переходу сильних болів у помірні - відповідно з (5,67+-0,37) до (3,30+-0,26) і з (5,75+-0,34) до (3,72+-0,31) бала (р0,001), що дозволило значно збільшити активність КТ. Призначення МЛТ у комплексі з АТ після 8 процедур викликало двократне зниження болю за шкалою ВАШ - із (5,96+-0,39) до (2,82+-0,25) бала (р0,001) і значно поліпшило біомеханіку рухів. Застосування МЛТ у комплексі з АТ або УФФ НПЗП потенціює антиноцицептивний ефект обох комплексів. Отже, раніше відновлюються функціональні можливості пацієнтів, що дозволяє активізувати програми кінезітерапії з перших днів реабілітації. Це приводить до скорочення її термінів.


Дод.точки доступу:
Манойленко, Н.Ю.
Экземпляры: всего 1 : чит.зал періодичних видань, рук.,кат. (1 экз.)
Свободны: всего 1 : чит.зал періодичних видань, рук.,кат. (1 экз.)
Знайти схожі

3.


    Вороненко, О. С.
    Особливості медикаментозної фармакотерапії у хворих на серцеву недостатність після імплантації постійного електрокардіостимулятора [Текст] / О. С. Вороненко // Медицина сьогодні і завтра : науково-практичний журнал. - 2020. - № 3. - С. 21-26. - Бібліогр. в кінці ст.
MeSH-головна:
СЕРДЕЧНО-СОСУДИСТАЯ НЕДОСТАТОЧНОСТЬ (лекарственная терапия, хирургия)
ИСКУССТВЕННЫЙ ВОДИТЕЛЬ РИТМА (использование, тенденции)
ДЕФИБРИЛЛЯТОРЫ ИМПЛАНТИРУЕМЫЕ (использование, тенденции)
Анотація: Протягом останніх десятиріч реєструють збільшення смертності від хронічної серцевої недостатності (ХСН), для лікування пацієнтів з якою може застосовуватись імплантація електрокардіостимулятора. Оптимізовано медикаментозний супровід пацієнта з електрокардіостимулятором залежно від функціонального класу (ФК) ХСН. Показано збільшення як частоти призначення, так і дози блокаторів бета-адренорецепторів зі збільшенням ФК ХСН у пацієнтів із ХСН під час спостереження впродовж 1 року після імплантації електрокардіостимулятора, що не тільки поліпшує скоротливість міокарда, а і знижує ризик ускладнень електрокардіостимуляції. Пацієнти з імплантованими електрокардіостимуляторами потребують ретельного титрування медикаментозних препаратів з урахуванням ФК ХСН, особливо це стосується її високих ФК, насамперед щодо терапії інгібіторами ангіотензинперетворюючого ферменту, антиагрегантами та антиритмічними препаратами.

Экземпляры: всего 1 : чит.зал періодичних видань, рук.,кат. (1 экз.)
Свободны: всего 1 : чит.зал періодичних видань, рук.,кат. (1 экз.)
Знайти схожі

4.


    Сідь, Є. В.
    Зміни ліпідного профілю після перенесеного гострого інфаркту міокарда на етапі амбулаторного спостереження [Текст] / Є. В. Сідь, О. С. Кульбачук // Медицина сьогодні і завтра : науково-практичний журнал. - 2020. - № 3. - С. 27-37. - Бібліогр. в кінці ст.
MeSH-головна:
ИНФАРКТ МИОКАРДА (диагностика, иммунология, кровь, патофизиология)
ЛИПОПРОТЕИНЫ (кровь)
Анотація: Визначали зміни ліпідного профілю після перенесеного гострого інфаркту міокарда (ГІМ) на етапі амбулаторного спостереження та предикторну значущість деяких імунозапальних маркерів щодо розвитку кардіоваскулярних подій. Результати дослідження базуються на даних комплексного обстеження 186 хворих зі STEMI. Пацієнтів відбирали при надходженні до Обласного медичного центру серцево-судинних захворювань. Головною умовою включення в дослідження була наявність STEMI у перші 12 годин від початку захворювання. Подальше спостереження проводили амбулаторно протягом 1 року. Хворих було розподілено на групи залежно від дози статину, що отримували на тлі стандартного лікування: у 131 хворого статини застосовували в середній дозі, у 55 - у високій. На скринінгу досліджували рівні креатинфосфокінази-МБ, тропоніну І, високочутливого С-реактивного білка, інтекрлейкіну-6, розгорнуту ліпідограму. Безпеку лікування статинами визначали за рівнем аспартат- і аланінамінотрансферази при скринінгу та в динаміці. За весь період спостереження відстежували нові випадки кардіоваскулярної події. До останньої відносили стани, що потребували екстренної медичної допомоги: повторний інфаркт міокарда, шлуночкова тахікардія, напад стенокардії. Установлено, що високі дози статинів у хворих після ГІМ справляли більший ефект у зниженні рівня загального холестерину і холестерину ліпопротеїдів низької щільності і дозволили досягти їхніх цільових рівнів у значно більшого відсотка пацієнтів, ніж середні дози. Достовірної різниці в профілі безпеки прийому статинів не виявлено. Установлено, що відносний ризик кардіоваскулярної події зростає у 3,038 разу у хворих на ГІМ при збільшенні рівня високочутливого С-реактивного білка вище 9,95 мг/л, а застосування статинів у високій дозі у хворих після ГІМ асоціювалось зі зниженням ризику розвитку події на 0,286.


Дод.точки доступу:
Кульбачук, О.С.
Экземпляры: всего 1 : чит.зал періодичних видань, рук.,кат. (1 экз.)
Свободны: всего 1 : чит.зал періодичних видань, рук.,кат. (1 экз.)
Знайти схожі

5.


   
    Особливості розвитку діастолічної дисфункції серця у хворих із коморбідною патологією залежно від функціонального стану нирок [Текст] / І. І. Топчій [и др.] // Медицина сьогодні і завтра : науково-практичний журнал. - 2020. - № 3. - С. 38-46. - Бібліогр. в кінці ст.
MeSH-головна:
СЕРДЦА ЖЕЛУДОЧКОВ ДИСФУНКЦИЯ (патофизиология, этиология)
ДИАБЕТ САХАРНЫЙ (патофизиология)
ГИПЕРТЕНЗИЯ (осложнения, патофизиология)
ПОЧКИ (патофизиология)
Анотація: Вивчали особливості розвитку діастолічної дисфункції у хворих на цукровий діабет (ЦД) 2-го типу в поєднанні з гіпертонічною хворобою залежно від функціонального стану нирок. Після первинного обстеження залежно від функціонального стану нирок усіх обстежених пацієнтів було розподілено на три групи: перша - 25 хворих на ЦД 2-го типу без ознак нефропатії; друга - 23 хворі на ЦД 2-го типу з нормальною швидкістю клубочкової фільтрації й альбумінурією; третя - 20 хворих на ЦД 2-типу зі зниженою швидкістю клубочкової фільтрації й альбумінурїєю. Контролем були 20 здорових осіб. Для дослідження стану серця проводили трансторокальну ехокардіографію на ультразвуковому апараті "ULTIMA PA" ("Radmir", Україна) секторальним фазованим датчиком із діапазоном частот 2-3 МГц за стандартною методикою згідно з рекомендаціями Американського ехокардіографічного товариства. Підтверджено необхідність профілактики, ранньої діагностики, уточнення механізмів та адекватного лікування діастолічної дисфункції у хворих на діабетичну нефропатію ще до виникнення ниркової недостатності. Структурні зміни кардіоміоцитів активують процеси апоптозу, підсилюючи продукцію екстрацелюлярного матриксу, та спричинюють формування фіброзу міокарда. Фіброзні зміни призводять до прогресуючого порушення скорочувальної функції і підвищення жорсткості стінок лівого шлуночка, що закінчується діастолічною і систолічною дисфункцією та розвитком хронічної серцевої недостатності. Діастолічна функція міокарда при діабетичній нефропатії ускладнюється з прогресуванням хвороби.


Дод.точки доступу:
Топчій, І.І.; Семенових, П.С.; Кірієнко, О.М.; Кірієнко, Д.О.
Экземпляры: всего 1 : чит.зал періодичних видань, рук.,кат. (1 экз.)
Свободны: всего 1 : чит.зал періодичних видань, рук.,кат. (1 экз.)
Знайти схожі

6.


    Естрін, С. І.
    Віддалені результати клітинної кардіоміопластики у хворих із рефрактерною стенокардією [Текст] / С. І. Естрін, Т. В. Кравченко, А. Р. Печененко // Медицина сьогодні і завтра : науково-практичний журнал. - 2020. - № 3. - С. 47-57. - Бібліогр. в кінці ст.
MeSH-головна:
СТЕНОКАРДИЯ (лекарственная терапия, хирургия)
КАРДИОМИОПЛАСТИКА (использование, методы, тенденции)
ЛЕЧЕНИЯ ПРОЦЕССА И РЕЗУЛЬТАТОВ ОЦЕНКА (использование, методы)
Анотація: Вивчено віддалені результати клітинної кардіоміопластики у хворих з ішемічною дисфункцією серця. Проведено аналіз результатів лікування 45 пацієнтів у віці від 46 до 70 років, у середньому (56,8+-19,7) року, які перебували на стаціонарному лікуванні у відділенні невідкладної і відновної кардіохірургії ДУ "Інститут невідкладної і відновної хірургії імені В.К.Гусака НАМН України" з 2007 до 2013 року. Виявлено, що трансплантація аутологічних мезенхімних стовбурових клітин кісткового мозку з використанням навігаційної системи є безпечною і ефективною процедурою, сприяє підвищенню термінів виживаності до 35 (18-61) місяців у порівнянні з 12 (0,72-50,00) місяцями у групі медикаментозного лікування (р=0,033); зниженню летальності на етапі 36-місячного контролю до 13,3 % порівняно з 46,7 % у групі медикаментозного лікування. Для досягнення максимального ефекту лікування через 1 рік доцільно проводити повторну процедуру трансплантації аутологічних мезенхімних стовбурових клітин кісткового мозку. Ендоміокардіальна імплантація аутологічних мезенхімних стовбурових клітин кісткового мозку покращує основні показники якості життя: фізичного функціонування, інтенсивності болю, повсякденної діяльності та соціального функціонування - незалежно від вихідного ступеня вираженості ішемічної дисфункції.


Дод.точки доступу:
Кравченко, Т.В.; Печененко, А.Р.
Экземпляры: всего 1 : чит.зал періодичних видань, рук.,кат. (1 экз.)
Свободны: всего 1 : чит.зал періодичних видань, рук.,кат. (1 экз.)
Знайти схожі

7.


    Пархоменко, К. Ю.
    Динаміка вмісту С-реактивного білка у крові після герніопластики та симультанних операцій залежно від методів періопераційного забезпечення [Текст] / К. Ю. Пархоменко // Медицина сьогодні і завтра : науково-практичний журнал. - 2020. - № 3. - С. 58-64. - Бібліогр. в кінці ст.
MeSH-головна:
ГЕРНИОПЛАСТИКА (использование, тенденции)
C-РЕАКТИВНЫЙ БЕЛОК
ПЕРИОПЕРАЦИОННЫЙ ПЕРИОД (методы)
Анотація: Вивчено динаміку вмісту С-реактивного білка (СРБ) у крові після герніопластики й симультанних втручань при застосуванні принципів "швидкої хірургії" у періопераційому періоді. Проаналізовано динаміку концентрації СРБ у 60 пацієнтів, у яких застосовано принципи "швидкої хірургії". Зокрема, до операції проведено ретельне обстеження для діагностики поєднаної абдомінальної патології та клінічно значущої загальносоматичної патології; за необхідності - призначення курсу терапії для повної компенсації загальносоматичної патології; під час операції - застосування епідуральної пролонгованої анестезії; вибір на користь лапароскопічної технології; наприкінці операції - зрошування піддіафрагмального простору розчином місцевого анестетика; після операції - раннє видалення дренажу, відмова від опіоїдів із призначенням парентерального парацетамолу; при паховій герніопластиці - пролонгована місцева анестезія після операції; активація хворого через 6-8 годин після операції; у день операції - зстосування жувальної гумки та прийом рідини та з першої доби - прийом низькокалорійної рідкої їжі. У 67 пацієнтів застосовано традиційні методи періопераційного ведення. Установлено, що в пацієнтів, які перенесли пластику грижі, спостерігається збільшення концентрації СРБ у післяопераційному періоді, що є одним із проявів системної запальної відповіді та особливо виражене після симультанних операцій. Застосування в комплексі преріопераційного забезпечення принципів "швидкої хірургії" сприяє нормалізації концентрації СРБ та більш швидкому усуненню проявів системної запальної відповіді.

Экземпляры: всего 1 : чит.зал періодичних видань, рук.,кат. (1 экз.)
Свободны: всего 1 : чит.зал періодичних видань, рук.,кат. (1 экз.)
Знайти схожі

8.


   
    Напружено-деформований стан системи "апарат зовнішньої фіксації – таз" при застосуванні стрижнів із різним напрямом нарізі [Текст] / А. Г. Істомін [и др.] // Медицина сьогодні і завтра : науково-практичний журнал. - 2020. - № 3. - С. 65-72. - Бібліогр. в кінці ст.
MeSH-головна:
ТАЗ (повреждения, хирургия)
ОРТОПЕДИЧЕСКИЕ ФИКСИРУЮЩИЕ УСТРОЙСТВА НАРУЖНЫЕ (использование, классификация, тенденции)
Анотація: Апарати зовнішньої фіксації знайшли широке застосування при лікуванні переломів таза, але не завжди міцність з'єднання стрижнів і кістки дозволяє здійснити ранню реабілітацію пацієнтів. Подано математичне обгрунтування зовнішнього остеосинтезу таза із застосуванням стрижнів із різноспрямованою наріззю на підставі аналізу наружено-деформованого стану системи "апарат зовнішньої фіксації - таз". Доведено, що при одноопорному стоянні у стрижнях апарата зовнішньої фіксації з однаковою різьбою виникають крутні моменти, спрямовані в різні боки: праворуч - спрямований за годинниковою стрілкою (вкручування), ліворуч - проти годинникової стрілки (викручування). Зміна напрямку різьби на стрижні апарата зовнішньої фіксації не приводить до перерозподілу напружено-деформованого стану системи "апарат зовнішньої фіксації - таз" і зміни значень моментів, але напрямки дії моментів сил для лівого стрижня будуть відповідати вкручуванню як при лівобічному одноопорному стоянні, так і при правобічному.


Дод.точки доступу:
Істомін, А.Г.; Ковальов, С.І.; Журавльов, В.Б.; Істомін, Д.А.
Экземпляры: всего 1 : чит.зал періодичних видань, рук.,кат. (1 экз.)
Свободны: всего 1 : чит.зал періодичних видань, рук.,кат. (1 экз.)
Знайти схожі

9.


    Кузнєцов, А. А.
    Прогнозування раннього клініко-неврологічного погіршення у хворих на геморагічний півкульовий інсульт на підставі кількісної оцінки вираженості вторинної інтравентрикулярної геморагії [Текст] = рогнозування раннього клініко-неврологічного погіршення у хворих на геморагічний півкульовий інсульт на підставі кількісної оцінки вираженості вторинної інтравентрикулярної геморагії / А. А. Кузнєцов // Медицина сьогодні і завтра : науково-практичний журнал. - 2020. - № 3. - С. 73-82. - Бібліогр. в кінці ст.
MeSH-головна:
ИНСУЛЬТ (осложнения, патофизиология)
ПРОГНОЗ
Анотація: Розроблено критерії прогнозування раннього клініко-неврологічного погіршення у хворих на геморагічний півкульовий інсульт (ГПІ) на підставі кількісної оцінки вираженості вторинної інтравентрикулярної геморагії. Проведено проспективне дослідження із залученням 339 хворих,середній вік - (64,8+-0,6) року, зі спонтанним (гіпертензивним) супратенторіальним внутрішньомозковим крововиливом, що виник уперше. Діагноз установлювали за даними комп'ютерно-томографічного дослідження головного мозку з кількісною оцінкою вираженості вторинної інтравентрикулярної геморагії за шкалами Graeb, Leroux та Intraventrucular Hemorrhage (IVН). Комбінованою клінічною кінцевою точкою було раннє клініко-неврологічне погіршення (РКНП), за яке вважали настання хоча б однієї з таких подій (у період протягом 24 годин із моменту госпіталізації на тлі консервативної терапії); збільшення сумарного бала за National Institute of Health Stroke Scale - 4; летальний вихід. Статистична обробка отриманих даних полягала в оцінюванні міжгрупових відмінностей за критерієм Манна-Уїтні і ROC-аналізі. Комбінована клінічна кінцева точка була зареєстрована у 29,2 % випадків. Установлено, що хворі з РКНП характеризуються більш високим сумарним балом за шкалами Graeb (7 [4-8] проти 0 [0-4], p0,0001), Leroux (9 [5-12] проти 0 [0-5], p0,0001) та IVH (17 [13-20] проти 0 [0-12], p0,0001), при цьому зазначені шкали не розрізняються за діагностичною інформативністю у визначенні індивідуального ризику РКНП в осіб із ГПІ (AUC - 0,80-0,81). Предикторами РКНП у хворих із ГПІ є сумарний бал за шкалою Graeb 5 (Se=68,7%, Sp=82,9 %), Leroux 4 (Se=76,8 %, Sp=74,6 %) та IVH 13 (Se=72,7 %, Sp=80,8 %). Установлено, що у випадку значення сумарного бала за шкалою коми FOUR -13, об'єму внутрішньомозкового крововиливу 40 мл та вираженості латеральної дислокації серединних структур мозку 5 мм позитивна прогностична цінність розроблених критеріїв перевищує 90 %, тоді як у загальній когорті хворих із ГПІ не досягає 65 %. Визначені порогові значення сумарного бала за шкалами Graeb, Leroux та IVH є інформативними критеріями прогнозування РКНП у хворих на ГПІ.

Экземпляры: всего 1 : чит.зал періодичних видань, рук.,кат. (1 экз.)
Свободны: всего 1 : чит.зал періодичних видань, рук.,кат. (1 экз.)
Знайти схожі

10.


    Зеленська, К. О.
    Клініко-психопатологічні особливості депресивних розладів в осіб, які пережили бойові дії [Текст] / К. О. Зеленська, Т. Ю. Красковська // Медицина сьогодні і завтра : науково-практичний журнал. - 2020. - № 3. - С. 83-88. - Бібліогр. в кінці ст.
MeSH-головна:
ДЕПРЕССИВНЫЕ РАССТРОЙСТВА (диагностика, патофизиология, психология, этиология)
КОМБАТАНТНЫЕ РАССТРОЙСТВА (осложнения, патофизиология, психология)
Анотація: Проведено комплексне обстеження 150 хворих із депресивними розладами обох статей у віці 20-55 років. У І групу обстеження ввійшли 50 військовослужбовців Збройних Сил України, які брали безпосередню участь у бойових діях у зоні АТО, у ІІ групу - 50 вимушених переселенців та у ІІІ групу - 50 волонтерів, діяльність яких пов'язана з підтримкою військових у зоні АТО. Установлено, що клінічна структура депресивних розладів в обстежених хворих представлена тривожним (у 30% комбатантів; 24 % переселенців та 26 % волонтерів), лабільним (у 26; 30 та 22% хворих відповідно), апатичним (у 28 % хворих І групи; 24 % - ІІ та 28 % - ІІІ) та астенічним (у 16; 22 та 24 % відповідно) варіантами. Отримані дані можуть бути основою для розробки персоніфікованої програми психотерапевтичної підтримки і профілактики суїцидальної поведінки у хворих зі стрес-асоційованими депресивними розладами.


Дод.точки доступу:
Красковська, Т.Ю.
Экземпляры: всего 1 : чит.зал періодичних видань, рук.,кат. (1 экз.)
Свободны: всего 1 : чит.зал періодичних видань, рук.,кат. (1 экз.)
Знайти схожі

11.


    Платинюк, О. Б.
    Система психотерапевтичної підтримки учасників бойових дій, які одержали поранення [Текст] / О. Б. Платинюк, В. О. Кощій // Медицина сьогодні і завтра : науково-практичний журнал. - 2020. - № 3. - С. 89-94. - Бібліогр. в кінці ст.
MeSH-головна:
КОМБАТАНТНЫЕ РАССТРОЙСТВА (психология, терапия)
ПСИХОТЕРАПИЯ (методы, организация и управление)
Анотація: Унаслідок впливу бойового стресу найчастіше виникають непсихотичні психічні розлади, які проявляються у значних емоційних переживаннях, порушеннях когнітивної переробки інформації, деформаціїї соціальних зв'язків комбатантів. Обстежено і проліковано 145 комбатантів-чоловіків у віці 20-55 років, які одержали поранення та перебували на лікуванні у Військово-медичному клінічному центрі Північного регіону (м. Харків). За отриманими даними, у обстежених комбатантів відмічались такі непсихотичні розлади: гостра реакція на стрес (F43.0) - 36,2 % обстежених, посттравматичний стресовий розлад (F43.1) - у 32,1 %, пролонгована депресивна реакція (F43.21) - у 11,3%, змішана тривожно-депресивна реакція (F43.22) - у 12,2%, депресивний епізод (F32.1, F32.2) - у 8,2 % обстежених. Базуючись на отриманих даних щодо клініко-психопатологічних особливостей непсихотичних психічних розладів, ми розробили й апробували програму персоніфікованої психотерапевтичної підтримкм комбатантів. Доведено, що розроблена програма психотерапевтичної підтримки комбатантів сприяє продуктивній динаміці психопатологічної симптоматики, формує відчуття самодостатності, психологічного благополуччя та сприяє покращанню міжособистісних відносин і загального сприйняття якості життя.


Дод.точки доступу:
Кощій, В.О.
Экземпляры: всего 1 : чит.зал періодичних видань, рук.,кат. (1 экз.)
Свободны: всего 1 : чит.зал періодичних видань, рук.,кат. (1 экз.)
Знайти схожі

12.


    Стародубцева, Ю. А.
    Психоосвіта в системі комплексної терапії комп’ютерної залежності [Текст] / Ю. А. Стародубцева // Медицина сьогодні і завтра : науково-практичний журнал. - 2020. - № 3. - С. 95-100. - Бібліогр. в кінці ст.
MeSH-головна:
ЗАВИСИМОСТЬ (ПСИХОЛОГИЯ)
ОТНОШЕНИЕ К КОМПЬЮТЕРАМ
ПСИХОЛОГИЧЕСКИЕ МЕТОДЫ (обучение)
Анотація: В Україні все більшої актуальності набуває проблема комп'ютерної адикації, що зумовлено стрімким поширенням різноманітних гаджетів і можливостей мережі Інтернет. Комп'ютерна залежність є результатом переміщення життя у віртуальну реальність, її повного злиття з усіма аспектами існування особистості. У зв'язку з цим оцінено ефективність психоосвітньої програми в комплексній терапії хворих із комп'ютерною залежністю. Основну групу становили 100 хворих, які не лише отримували регламентовану стандартами МОЗ України терапію, а й брали участь у пситхоосвітній програмі, контрольну групу - 47 хворих, які отримували стандартну регламентовану терапію в лікарні. У клінічній картині порушень адаптації в обстежених хворих відмічалися: знижений фон настрою (у 72,9 % обстежених), дратівливість, неврівноваженість, схильність до короткочасних бурхливих реакцій (у 52,7 %); відчуття туги, тривоги (у 69,4 %); гіперестезії (у 78,8 %); астенічний симптомокомплекс (у 84,7 %). Оцінка ефективності розробленої психоосвітньої програми реалізовувалась під час 6-місячного спостереження шляхом оцінювання динаміки клініко-психопатологічних та патопсихологічних особливостей хворих.

Экземпляры: всего 1 : чит.зал періодичних видань, рук.,кат. (1 экз.)
Свободны: всего 1 : чит.зал періодичних видань, рук.,кат. (1 экз.)
Знайти схожі

13.


    Ярославцев, С. О.
    Комплексна програма терапії та реабілітації пацієнтів із когнітивними порушеннями при депресивних розладах [Текст] / С. О. Ярославцев // Медицина сьогодні і завтра : науково-практичний журнал. - 2020. - № 3. - С. 101-111. - Бібліогр. в кінці ст.
MeSH-головна:
ДЕПРЕССИВНЫЕ РАССТРОЙСТВА (осложнения, реабилитация, терапия)
КОГНИТИВНЫЕ РАССТРОЙСТВА (патофизиология, реабилитация, терапия, этиология)
Анотація: Актуальність дослідження зумовлена високою розповсюдженістю депресивних розладів і вагомими негативними медико-соціальними наслідками захворювання, що позначаються на зниженні якості життя та соціального функціонування пацієнтів. Розроблено комплексну програму терапії й реабілітації (КПТР) хворих із когнітивними порушеннями за депресивних розладів та оцінено її ефективність. Запропоновану КПТР пацієнтів із когнітивними порушеннями за депресивних розладів реалізовували в чотири етапи: діагностичний - клініко-психопатологічне оцінювання наявних у пацієнтів розладів когнітивної сфери, аналіз анамнестичних даних, клінічної симптоматики, динаміки та прогнозу захворювання, взаємозв'язку клінічних і соціально-психологічних факторів; терапевтичний - комплекс заходів фармакотерапії і психотерапії, спрямованих на корекцію когнітивних порушень, купірування депресивних розладів, нормалізацію психоемоційного стану, соціальну адаптацію та реадаптацію пацієнта; реабілітаційний - комплекс заходів фармакотерапії і психотерапії, спрямованих на відновлення когнітивних функцій, укріплення ефекту від антидепресивної терапії, відновлення соціального функціонування пацієнта; профілактичний - призначений для підтримання нормального психоемоційного стану, ефективного спротиву стресам, запобіганню рецидивуванню депресивних розладів. В апробації розробленої КПТР брали участь 97 хворих із когнітивними порушеннями при депресивних розладах (основна група). Контрольну групу становили 93 хворі з когнітивними порушеннями при депресивних розладах, що пройшли курс терапії за традиційними схемами. Доведено ефективність запропонованої КПТР хворих із когнітивними порушеннями за депресивних розладів, що полягала в більш вираженій редукції клінічних проявів депресії, поліпшенні когнітивних функцій, зниженні неадаптивних і підвищенні адаптивних стратегій когнітивного регулювання емоцій, покращанні соціального функціонування в основних сферах життєдіяльності.

Экземпляры: всего 1 : чит.зал періодичних видань, рук.,кат. (1 экз.)
Свободны: всего 1 : чит.зал періодичних видань, рук.,кат. (1 экз.)
Знайти схожі

 
© Міжнародна Асоціація користувачів і розробників електронних бібліотек і нових інформаційних технологій
(Асоціація ЕБНІТ)