Головна Спрощенний режим Опис Шлюз Z39.50
Авторизація
Прізвище
Пароль
 

Бази даних


Періодичні видання - результати пошуку

Вид пошуку

Зона пошуку
Формат представлення знайдених документів:
повнийінформаційнийкороткий
Відсортувати знайдені документи за:
авторомназвоюроком виданнятипом документа
Пошуковий запит: <.>II=ЛУ2/2019/4<.>
Загальна кiлькiсть документiв : 9
Показанi документи с 1 за 9
1.


   
    Перспективи застосування найсучасніших методів діагностики раку легень [Текст] / І. О. Винниченко [та ін.] // Лікарська справа = Врачебное дело. - 2019. - № 4. - С. 3-7. - Бібліогр. в кінці ст.
MeSH-головна:
ЛЕГКИХ НОВООБРАЗОВАНИЯ (диагностика)
КАРЦИНОМА БРОНХОГЕННАЯ (диагностика)
ДИАГНОСТИЧЕСКИЕ МЕТОДЫ И ПРОЦЕДУРЫ
ДИАГНОСТИЧЕСКИЕ МЕТОДЫ РЕСПИРАТОРНЫЕ
ТЕХНОЛОГИЯ МЕДИЦИНСКАЯ ДОРОГОСТОЯЩАЯ
НОВООБРАЗОВАНИЯ РАННЕЕ ВЫЯВЛЕНИЕ
ВЫСОКОТЕХНОЛОГИЧНЫЙ СКРИНИНГОВЫЙ АНАЛИЗ
БИОЛОГИЧЕСКИЕ МАРКЕРЫ
ФАКТОРЫ РИСКА
Анотація: Рак легень – це одна з основних причин смерті від злоякісних новоутворень. Саме тому стаття присвячена актуальній проблемі своєчасної діагностики раку легень. Мета дослідження є аналіз особливостей і перспектив застосування найсучасніших методів діагностики раку легень. Впровадження новітніх технологій є необхідним для якісного скринінгу хворих на рак легень. Поступово в усіх країнах світу підвищується інтерес до розробки стратегій, що дозволяють краще оцінювати ризик розвитку раку легень у людини, підвищувати чутливість процесу скринінгу й одночасно зменшувати витрати на нього. У статті описано способи раннього виявлення раку легень: визначення концентрації летких органічних сполук (метод LuCID), ендобронхіальна сонографія (метод EBUS), метод FISH-маркерів, основні принципи роботи приладу Nano-Nose. Незважаючи на певні успіхи у нашій країні з діагностики раку легень з використанням поширених удосконалених методів комп’ютерної томографії та біопсії, необхідне впровадження зарубіжного досвіду із скринінгу на рак легень, бо існуючі найсучасніші методи діагностики дозволяють розпізнати онкологічне захворювання на ранніх стадіях.


Дод.точки доступу:
Винниченко, І. О.; Москаленко, Ю. В.; Винниченко, О. І.; Сердюк, М. Ю.; Терновенко, О. А.
Экземпляры: всего 1 : чит.зал періодичних видань, рук.,кат. (1 экз.)
Свободны: всего 1 : чит.зал періодичних видань, рук.,кат. (1 экз.)
Знайти схожі

2.


   
    Стан систем гомеостазу у хворих на інфекційну екзему [Текст] / В. І. Хрущ [та ін.] // Лікарська справа = Врачебное дело. - 2019. - № 4. - С. 8-15. - Бібліогр. в кінці ст.
MeSH-головна:
ЭКЗЕМА (иммунология, кровь, патофизиология)
ПАТОЛОГИЯ КЛИНИЧЕСКАЯ
ГЕМОСТАЗ
ИММУНИТЕТ
Анотація: Стаття присвячена дослідженню стану систем гомеостазу у хворих на інфекційну екзему та встановленню взаємозв'язку системи гемостазу й імунного статусу в організмі хворих. При обстеженні 108 хворих на інфекційну екзему у віці від 18 до 65 років, які проживають у південному регіоні України, відмічено гіперкоагуляційні зміни у системі гемостазу та імунний дисбаланс, що мають залежність від ступеня тяжкості захворювання та відіграють патогенетичну роль у виникненні й прогресуванні даної патології. Встановлено тісні патогенетичні механізми зв’язку імунної системи із системою гемостазу (зміни судинно-тромбоцитарної ланки пов’язані із змінами гуморального імунітету – вмістом ЦІК, IgЕ), а порушення коагуляційного гемостазу – з показниками клітинного імунітету (CD3+, CD4+, CD8+, імунорегуляторний індекс). Виявлені порушення показників системи гемостазу й імунного статусу вказують на доцільність розробки патогенетично обґрунтованого методу комплексної індивідуалізованої терапії хворих на інфекційну екзему.


Дод.точки доступу:
Хрущ, В. І.; Павленко, О. В.; Шухтін, В. В.; Шухтіна, І. М.
Экземпляры: всего 1 : чит.зал періодичних видань, рук.,кат. (1 экз.)
Свободны: всего 1 : чит.зал періодичних видань, рук.,кат. (1 экз.)
Знайти схожі

3.


   
    Вживання алкогольних напоїв і розлади адаптації у комбатантів (результати пілотного дослідження) [Текст] / І. В. Лінський [та ін.] // Лікарська справа = Врачебное дело. - 2019. - № 4. - С. 16-21. - Бібліогр. в кінці ст.
MeSH-головна:
ЛОКАЛЬНЫЕ ВОЙНЫ И КОНФЛИКТЫ
ВОЕННОСЛУЖАЩИЕ
КОМБАТАНТНЫЕ РАССТРОЙСТВА
СТРЕСС ТРАВМАТИЧЕСКИЙ
АЛКОГОЛЬНЫЕ НАПИТКИ (вредные воздействия, использование)
АДАПТАЦИИ ПСИХОСОЦИАЛЬНОЙ НАРУШЕНИЯ
РЕАБИЛИТАЦИЯ
Анотація: У результаті проведеного дослідження визначені специфічні психічні та поведінкові розлади внаслідок вживання спиртних напоїв в учасників АТО з урахуванням рівнів і стилю його вживання. Виявлено взаємозв’язок між розладами внаслідок вживання спиртних напоїв і наслідками бойової психічної травми. Показано, що у цілому перехід від умов позиційної війни до умов мирного життя супроводжується зменшенням вживання спиртних напоїв (незалежними від нього особами), зниженням рівня шкідливих наслідків, покращанням психічного статусу і незначним – якості життя, однак є виняток, особливо це стосується стресових розладів – рівень впливу стресової події майже не змінюється. Жодних адаптивних (корисних) середньо- та довгострокових ефектів спиртних напоїв в армійців, і у демобілізованих військових виявити невдалося (швидкоплинна анксіолітична та снодійно-седативна дія спиртних напоїв не має тривалих позитивних наслідків, на відміну від негативних). Психопатологічніфактори, що впливають на розлади внаслідок вживання спиртних напоїв, майже не змінюються при переході від бойових умов до мирного життя, змінюється вплив лишеокремих складових. Тому заходи, спрямовані на запобігання дезадаптації (тобто формуванню нових та загостренню існуючих психічних і поведінкових розладів, у томучислі наркологічного профілю) повинні включати принципу спадкоємності. Бажано, щоб між фахівцями та закладами, відповідальними за психогігієну військових та демобілізованих, підтримувався якомога якісний зв’язок щодо методичних спрямувань надання медичної та реабілітаційної допомоги. Значний рівень споживання психоактивних речовин (ПАР) серед комбатантів може свідчити про незадоволений попит на адаптогени (як хімічного, так і нехімічного походження), вживання яких не призводило б до таких негативних наслідків, як вживання спиртних напоїв та інших ПАР. Це виклик для сучасної військової психофармакології, військової психології і військової психофізіології.


Дод.точки доступу:
Лінський, І. В.; Мінко, О. І.; Бараненко, О. В.; Овчаренко, М. О.; Линев, О. М.; Євтушенко, Ю. О.; Вербицький, Є Ю.; Самойлова, О. С.; Лісна, Н. М.; Гольцова, С. В.
Экземпляры: всего 1 : чит.зал періодичних видань, рук.,кат. (1 экз.)
Свободны: всего 1 : чит.зал періодичних видань, рук.,кат. (1 экз.)
Знайти схожі

4.


    Недоборенко, В. М.
    Вплив ожиріння на перебіг залізодефіцитної анемії у жінок та оцінка якості їх життя [Текст] / В. М. Недоборенко, І. П. Кайдашев // Лікарська справа = Врачебное дело. - 2019. - № 4. - С. 22-28. - Бібліогр. в кінці ст.
MeSH-головна:
ОЖИРЕНИЕ
АНЕМИЯ ЖЕЛЕЗОДЕФИЦИТНАЯ
ПОЛОВЫЕ ФАКТОРЫ
ЖЕНЩИНЫ
РЕПРОДУКТИВНОЕ ЗДОРОВЬЕ
КАЧЕСТВО ЖИЗНИ
Анотація: Залізодефіцитна анемія (ЗДА) є однією з причин виникнення хронічної втоми із зниженням якості життя, порушенням когнітивних функції та погіршенням продуктивності праці. Ожиріння як стан хронічного низькоінтенсивного запалення є одним з факторів, що підвищує ризик анемії та погіршує якість життя в загальній популяції. Ми звернули увагу на високе глобальне поширення анемії серед невагітних жінок репродуктивного віку у світі та поширення в більшості країн високого індексу маси тіла серед жінок порівняно з чоловіками. Метою нашого дослідження було визначення впливу ожиріння на клініко-лабораторні особливості та якість життя жінок із ЗДА. Нами проаналізовано основні маркери ЗДА і гематологічні показники у жінок з ожирінням (n = 30) порівняно з контрольною групою (n = 10), до якоъ входили хворі жінки на ЗДА, але без ожиріння. Встановлено, що статистичної різниці між цими показниками не було, але рівень феритину в сироватці крові у жінок з ожирінням був вищий та становив (4,70 ± 2,68) нг/мл порівняно з (3,50 ± 2,93) нг/мл та мав достовірний кореляційний позитивний взаємозв’язок з індексом маси тіла. При аналізі опитувальників виявлено, що ожиріння у жінок із ЗДА та ожирінням взагалі є значущим чинником, що визначає зниження якості життя в основному в фізичному аспекті за відсутності суттєвого впливу на психосоціальні компоненти здоров’я.


Дод.точки доступу:
Кайдашев, І. П.
Экземпляры: всего 1 : чит.зал періодичних видань, рук.,кат. (1 экз.)
Свободны: всего 1 : чит.зал періодичних видань, рук.,кат. (1 экз.)
Знайти схожі

5.


   
    Патогенетичні ефекти комбінованої терапії в лікуванні коморбідної патології [Текст] / П. Р. Герич [та ін.] // Лікарська справа = Врачебное дело. - 2019. - № 4. - С. 29-35. - Бібліогр. в кінці ст.
MeSH-головна:
ИШЕМИЧЕСКАЯ БОЛЕЗНЬ СЕРДЦА (метаболизм, патофизиология)
ЛЕГКИХ БОЛЕЗНЬ ХРОНИЧЕСКАЯ ОБСТРУКТИВНАЯ (метаболизм, патофизиология)
КОМОРБИДНОСТЬ
ЭНДОТЕЛИАЛЬНЫЕ ФАКТОРЫ РОСТА
ОКСИДАТИВНЫЙ СТРЕСС
ЛЕКАРСТВЕННАЯ ТЕРАПИЯ КОМБИНИРОВАННАЯ
Анотація: В дослідженні вивчали структурні зміни периферичних артерій та синтезу кінцевих продуктів метаболізму оксиду азоту (ОА) (нітритів/нітратів), ендотеліальну дисфункцію (ЕД) та можливість їх медикаментозної корекції за допомогою застосування комбінації рофлуміласту і кверцетину у складі базисної терапії. Призначення базисної терапії сприяло збільшенню початкової швидкості, однак, кровообігу навідміну від базисної, застосування комплексної терапії супроводжувалося через 6 міс достовірним збільшенням початкової швидкості на 19,68 % – від (0,61 ± 0,04) м/с до (0,76 ± 0,04) м/с (t = 2,47; P 0,05) та достовірним зменшенням вихідного діаметра плечової артерії (ПА) до (3,74 ± 0,28) мм (t 0,1) при нормі (12,07 ± 2,13) мкмоль/л. Разом з тим застосування комплексної терапії супроводжувалося достовірним зменшенням вихідного діаметра ПА через 6 міс до (3,69 ± 0,29) мм (t = 2,49; P 0,05). У хворих основної групи через півроку після базисної терапії спостерігалося зниження показника комплексу інтима-медіа (КІМ) в 1,06 раза порівняно з вихідними даними та не досягав рівня показника контрольної групи. Показник КІМ у хворих групи порівняння був достовірно нижчим від показника до початку лікування (t 0,1). Результати проведених обстежень показали достовірне збільшення ендотелійнезалежної вазодилатації (ЕНВД) у пацієнтів групи порівняння після 6 міс посиленої підтримуючої терапії. Водночас дослідження цих показників у хворих основної групи свідчить про достовірне покращання ЕНВД через півроку базисної підтримуючої терапії. Застосування комплексної терапії у хворих на хронічне обструктивне захворювання легень (ХОЗЛ) тяжкого ступеня у фазі загострення при поєднанні із стабільною ішемічною хворобою серця стабільна стенокардія напруги (СІХС ССН) І–ІІ ФК сприяє відновленню ендотеліальної функції, поліпшує структурні зміни периферичних артерій і має стимулюючий вплив на синтез ОА.


Дод.точки доступу:
Герич, П. Р.; Попадинець, І. Р.; Яцишин, Р. І.; Мигович, В. В.; Камінський, В. Я.
Экземпляры: всего 1 : чит.зал періодичних видань, рук.,кат. (1 экз.)
Свободны: всего 1 : чит.зал періодичних видань, рук.,кат. (1 экз.)
Знайти схожі

6.


    Бишовець, С. М.
    Асинхронна інтратекальна анестезія при хірургічному лікуванні пахової грижі [Текст] / С. М. Бишовець, Д. О. Дзюба // Лікарська справа = Врачебное дело. - 2019. - № 4. - С. 36-40. - Бібліогр. в кінці ст.
MeSH-головна:
ГРЫЖА ПАХОВАЯ (хирургия)
ХИРУРГИЧЕСКИЕ ОПЕРАЦИИ
АНЕСТЕЗИЯ СПИННОМОЗГОВАЯ (методы)
ИНЪЕКЦИИ СПИННОМОЗГОВЫЕ
Анотація: Хворим основної групи (n = 20; 39,4 року ± 4,1 року; 71,4 кг ± 4,3 кг, I–II ASA) виконано асинхронну інтратекальну анестезію (АІА) 10 мг гіпербаричного бупівакаїну в поєднанні з 0,06 мг бупренорфіну при герніопластиці пахової грижі. В контрольній групі (n = 20; 42,6 року ± 0,9 року; 75,4 кг ± 3,6 кг, I–II ASA) проведено синхронну інтратекальну анестезію (СІА) 15 мг ізобаричного бупівакаїну в поєднанні з 0,06 мг бупренорфіну при аналогічній операції. АІА та СІА ефективно забезпечували знеболення операцій і тривалу післяопераційну аналгезію. При АІА гемодинаміка була стабільною за рахунок латерального, а не білатерального симпатичного блоку на відміну від СІА. Покращання якості аналгезії дозволяло проводити ранні активізацію та ентеральне харчування пацієнтів і скорочувало період реабілітації. Інтратекальне застосування бупівакаїну з включенням бупренорфіну характеризувалося значно меншою кількістю негативних побічних ефектів порівняно з відповідним введенням інших опіоїдів.


Дод.точки доступу:
Дзюба, Д. О.
Экземпляры: всего 1 : чит.зал періодичних видань, рук.,кат. (1 экз.)
Свободны: всего 1 : чит.зал періодичних видань, рук.,кат. (1 экз.)
Знайти схожі

7.


   
    Експериментальне обгрунтування застосування карбокситерапії при лікуванні больового синдрому [Текст] / А. В. Кононенко [та ін.] // Лікарська справа = Врачебное дело. - 2019. - № 4. - С. 41-45. - Бібліогр. в кінці ст.
MeSH-головна:
КОМПЛЕКСНЫЕ РЕГИОНАРНЫЕ БОЛЕВЫЕ СИНДРОМЫ (лекарственная терапия)
АНАЛГЕЗИЯ
КАРБОКСИ-ЛИАЗЫ
УГЛЕКИСЛЫЙ ГАЗ (терапевтическое применение)
КЛИНИЧЕСКОЕ ИССЛЕДОВАНИЕ
Анотація: Больовий синдром може відчувати майже кожна людина, він має різні механізми формування, що необхідно враховувати при визначенні принципів лікування. Причинами розвитку болю є запалення, ішемія, гіпоксія, оксидантний стрес тощо. Найпоширенішими засобами для корекції больового синдрому є нестероїдні протизапальні препарати. Незважаючи на їх величезний асортимент, проблема очікуваної ефективності та їх потенційних ризиків остаточно не вирішена. Тому ведеться пошук альтернативних ефективних та більш безпечних методів знеболення, одним з яких є карбокситерапія (лікування СО2). Вуглекислий газ (СО2) є невід'ємним компонентом обміну речовин та пейсмейкером процесів дихання. Метою нашого дослідження було вивчення аналгезуючої дії карбокситерапії (підшкірні ін'єкції вуглекислого газу). Для цього використовували комбіновану модель гіпералгезії (з центральним компонентом): карагенінове запалення в поєднанні з модифікацією тесту tail immersion. Використаних в експерименті тварин (40 щурів) розподілили на п’ять груп: І – контрольна патологія; ІІ – щури, які отримували ін’єкції препарату порівняння диклофенак натрію у дозі 8 мг/кг; ІІІ – тварини, яким на фоні патології підшкірно проводили ін’єкції СО2 у задню лапу в дозі 0,5 мл; ІV – тварини, яким проводили ін’єкції СО2 у задню лапу в дозі 1 мл; V – щури, які в умовах патології отримували комбінацію диклофенаку натрію у дозі 4 мг/кг та підшкірні ін’єкції СО2 у задню лапу в дозі 1 мл. В результаті експерименту на щурах встановлено, що підшкірні ін’єкції карбокситерапії у дозі 0,5 мл та 1 мл володіють аналгетичними властивостями (на рівні 18,9 і 31,1 %), але найбільш перспективним є метод комплексного призначення аналгетика (диклофенаку натрію у дозі 4 мг/кг) та ін’єкцій карбокситерапії (у дозі 1 мл), що сприяє збільшенню ступеня аналгезії на 38,7 %, що співпадає із дією диклофенака натрію (в дозі 8 мг/кг). Отже включення карбокситерапії до загальноприйнятих схем терапії дозволить посилити аналгетичну дію традиційного лікарського засобу та покращити профіль безпеки останнього.


Дод.точки доступу:
Кононенко, А. В.; Дроговоз, С. М.; Бутко, Я. О.; Зупанець, М. В.
Экземпляры: всего 1 : чит.зал періодичних видань, рук.,кат. (1 экз.)
Свободны: всего 1 : чит.зал періодичних видань, рук.,кат. (1 экз.)
Знайти схожі

8.


   
    Результати лапароскопічного та лапаротомного лікування хворих із зовнішнім генітальним ендометріозом при використанні імуномодулятора [Текст] / Л. М. Маланчук [та ін.] // Лікарська справа = Врачебное дело. - 2019. - № 4. - С. 46-54. - Бібліогр. в кінці ст.
MeSH-головна:
ЭНДОМЕТРИОЗ
БОЛЕЗНЬ, МОДЕЛИ НА ЖИВОТНЫХ
ЛАПАРОТОМИЯ
ЛАПАРОСКОПИЯ
ЭСТРАЛЬНЫЙ ЦИКЛ
КРЫСЫ (хирургия)
КЛИНИЧЕСКОЕ ИССЛЕДОВАНИЕ
АДЪЮВАНТЫ ИММУНОЛОГИЧЕСКИЕ
ЛЕЧЕНИЯ РЕЗУЛЬТАТОВ АНАЛИЗ
Анотація: Проведено порівняльний аналіз результатів лікування зовнішнього генітального ендометріозу (ЗГЕ) із застосуванням традиційного оперативного втручання, гормональної терапіїі та включення до лікувального комплексу низькомолекулярного імуномодулятора 5-аміно-1,2,3,4-тетрагідрофталазин-1,4-діону натрієвої солі. Попередньо виконано експериментальну частину дослідження на 50 самках-щурах: створено експериментальний ендометріоз та вивчено вплив імуномодулятора на його перебіг у піддослідних тварин, зокрема на зміни естрального циклу. Введення імуномодулятора приводило до регресу ендометріоїдних гетеротопій і нормалізації естрального циклу у тварин. На основі експериментальних досліджень проведено порівняльний аналіз результатів лікування ЗГЕ у 66 жінок. Крім оперативного лікування та гормонотерапії, 34 жінкам у післяопераційному періоді вводили низькомолекулярний імуномодулятор 5-аміно-1,2,3,4-тетрагідрофталазин-1,4-діону натрієвої солі. Для оцінки результатів лікування використовували клітинну ланку імунітету, Т- і В-лімфоцити, а також апаратні та інструментальні методи – УЗД органів малого таза і лапароскопію. У групі із застосовуванням імуномодулятора мали місце зміни показників клітинного імунітету, зниження больового синдрому, нормалізація менструальної функції, зменшення кількості рецидивів, а отже, покращання якості життя пацієнток. Соціально значущим ефектом лікування ЗГЕ з використанням метаболічного імуномодулятора є реалізація репродуктивної функції – усунення безпліддя у 50 % жінок впродовж першого року спостереження.


Дод.точки доступу:
Маланчук, Л. М.; Краснянська, Л. О.; Кучма, З. М.; Мартинюк, В. М.
Экземпляры: всего 1 : чит.зал періодичних видань, рук.,кат. (1 экз.)
Свободны: всего 1 : чит.зал періодичних видань, рук.,кат. (1 экз.)
Знайти схожі

9.


   
    Comparative pharmacoeconomic reserch and evalution of enalapril generics in treatment of patients with arterial hypertension [Текст] / I. V. Sakhanda [et al.] // Лікарська справа = Врачебное дело. - 2019. - № 4. - С. 55-60. - Бібліогр. в кінці ст.
MeSH-головна:
ГИПЕРТЕНЗИЯ (лекарственная терапия)
КРОВЯНОЕ ДАВЛЕНИЕ
АРТЕРИАЛЬНОЕ ДАВЛЕНИЕ
АНТИГИПЕРТЕНЗИВНЫЕ СРЕДСТВА
ЛЕКАРСТВА НЕПАТЕНТОВАННЫЕ
ЭНАЛАПРИЛ (терапевтическое применение)
ЭКОНОМИКА ФАРМАЦЕВТИЧЕСКАЯ
Анотація: Чисельність людей, хворих на серцево-судинні захворювання, останніми роками значно збільшилась. За статистичними даними, хвороби серцево-судинної системи посідають одне з перших місць серед інших захворювань. Однією з основних патологій у кардіології є гіпертонічна хвороба. Лікування артеріальної гіпертензії протягом тривалого періоду залишається важливим медико-соціальним та економічним завданням, важким фінансовим тягарем на самого пацієнта або на систему охорони здоров’я, у разі безкоштовного відпуску ліків. Група антигіпертензивних препаратів є однією із дороговартісних, у зв’язку з чим постає питання про економічно обгрунтовану терапію. Для науково обгрунтованого, а не емпіричного вибору препарату необхідне проведення клініко-економічних досліджень, що поєднують аналіз клінічної ефективності та економічної доступності. Найбільш прийнятним методом оцінки клінічної значущості різних препаратів є аналіз «витрати – ефективність». Стаття присвячена проведеним фармакоекономічним дослідженням, в яких наводиться порівняльна оцінка різним генерикам еналаприлу. Метою роботи було визначення та обґрунтування використання найбільш клінічноефективного та економічно доцільного генеричного препарату еналаприл. Методологічною основою дослідження була сучасна концепція маркетингових вивчення ринку лікарських засобів, методологія системного аналізу й наукового прогнозування економічних явищ. В процесі досліджень використані методи системного, соціологічного, економіко-статистичного аналізу, у тому числі заочного анкетування. В результаті проаналізовано обсяг продажу на фармацевтичному ринку серцево-судинних препаратів, вивчено структуру використання генериків еналаприлу у закладах охорони здоров’я та проведено фармакоекономічний аналіз (метод «витрати – ефективність») антигіпертензивної терапії генариків еналаприлу.


Дод.точки доступу:
Sakhanda, I. V.; Kosyachenko, K. L.; Nehoda, T. S.; Kabachna, A. V.; Davtian, L. L.; Gladyshev, V. V.; Gladukh, I. V.
Экземпляры: всего 1 : чит.зал періодичних видань, рук.,кат. (1 экз.)
Свободны: всего 1 : чит.зал періодичних видань, рук.,кат. (1 экз.)
Знайти схожі

 
© Міжнародна Асоціація користувачів і розробників електронних бібліотек і нових інформаційних технологій
(Асоціація ЕБНІТ)