Бібліотека БДМУ

Головна

Спрощенний режим

Опис

Бази даних

Періодичні видання - результати пошуку

Вид пошуку

К Н И Г И

Періодичні видання

Дисертації та автореферати

Фонд рідкісних видань

Електронна Навчальна література

Публікації засновників кафедр БДМУ

Нововведення у сфері охорони здоров'я

Календар пам'ятних дат

Доступ до повнотекстових книг Springer Nature (через IP-адреси БДМУ)

Зона пошуку

Формат представлення знайдених документів:
повний	інформаційний	короткий

Відсортувати знайдені документи за:
автором	назвою	роком видання	типом документа

Пошуковий запит: <.>II=КУ5/2019/86/7<.>

Загальна кiлькiсть документiв : 16
Показанi документи с 1 за 16

Форма документа : Стаття із журналу
Шифр видання :
Автор(и) : Boyko V. V., Smolianyk K. M., Krasnoyaruzhskiy A. G., Minukhin D. V., Yevtushenko D. O.
Назва : Surgical methods of prophylaxis of primary insufficiency of the bronchus stump sutures
Паралельн. назви :Хірургічні методи профілактики первинної неспроможності кукси бронха/ В. В. Бойко [та ін.]
Місце публікування : Клінічна хірургія. - Київ, 2019. - Том 86, N 7. - С. 3-8 (Шифр КУ5/2019/86/7)
Примітки : Бібліогр. наприкінці ст.
MeSH-головна: ПНЕВМОНЭКТОМИЯ
ПОСЛЕОПЕРАЦИОННЫЕ ОСЛОЖНЕНИЯ
АМПУТАЦИОННЫЕ КУЛЬТИ
БРОНХИ
Анотація: Мета. Розробити ефективний, малотравматичний, технічно нескладний спосіб профілактики первинної неспроможності кукси бронха (НКБ) за рахунок забезпечення трансторакальної її герметизації та створення умов для зменшення впливу на шов повітряно-хвильового потоку крізь просвіт резектованого бронха. Матеріали і методи. Проведено комплексний аналіз результатів лікування 123 хворих, яким була виконана резекція легені або пульмонектомія. Усіх хворих розподілили на дві групи: порівняльну (n=66) та основну (n=57). У хворих основної групи застосовували розроблені методики прогнозування ризику виникнення первинної НКБ і хірургічні методи профілактики даного ускладнення. Результати. Після оцінки ризику розвитку первинної НКБ у 41 хворого основної групи була застосована хірургічна методика, нами запропонована, яка включала два етапи: перший – ендобронхіальна імплантація алотрансплантата до зони резекції та його прошивання механічним швом; другий – укриття кукси бронха біоактивною пов’язкою з додатковим фіксуванням монофіламентними нитками. В основній групі розвиток первинної НКБ спостерігали у 2 (3,51%) хворих, не помер жоден хворий. У порівняльній групі первинна НКБ виникла у 6 (9,09%) хворих, смертність становила 3,03%. Висновки. Використання оригінального способу хірургічної профілактики НКБ уможливило зменшення частоти її розвитку у 2,6 разу та уникнення смертності.
Знайти схожі

Форма документа : Стаття із журналу
Шифр видання :
Автор(и) : Агаев Э. К., Мамедов Т. Э., Гасымов Э. М., Исмайылова З. Э.
Назва : Эффективность применения человеческого плацентарного гидролизата в профилактике несостоятельности швов кишечных анастомозов
Місце публікування : Клінічна хірургія. - Київ, 2019. - Том 86, N 7. - С. 9-12 (Шифр КУ5/2019/86/7)
Примітки : Библиогр. в конце ст.
MeSH-головна: КИШЕЧНЫЕ БОЛЕЗНИ
АНАСТОМОЗА НЕСОСТОЯТЕЛЬНОСТЬ
ПЛАЦЕНТЫ ЭКСТРАКТЫ
ЛЕЧЕНИЯ РЕЗУЛЬТАТОВ АНАЛИЗ
Анотація: Цель. Изучение влияния человеческого плацентарного гидролизата на регенерацию кишечного анастомоза и профилактику несостоятельности его швов. Материалы и методы. Экспериментальные исследования были проведены на двух группах кроликов. В каждой группе была создана модель острой странгуляционной кишечной непроходимости. Спустя сутки кроликам обеих групп была выполнена релапаротомия, некротизированные сегменты кишечника резецированы и наложены анастомозы бок в бок. После операции кролики контрольной группы получали стандартное лечение, а у кроликов основной группы в дополнение к стандартному лечению использовали препарат гидролизата плаценты «Laennec». На 3, 5, 7-е и 15-е сутки соответствующие сегменты кишечника были взяты для морфогистохимического исследования. Клинические исследования проведены на 122 больных, которым выполнили резекцию различных сегментов кишечника с наложением анастомозов. Контрольную группу составили 60, основную – 62 больных. Данные больных контрольной группы изучены ретроспективно. У больных основной группы с целью профилактики несостоятельности швов кишечных анастомозов параллельно с стандартным лечением использовали человеческий плацентарный гидролизат «Laennec». Результаты. Основываясь на результаты экспериментов, можно утверждать, что применение препарата «Laennec» усиливает регенерацию и ангиогенез в зоне анастомоза, так как у животных основной группы по сравнению с контрольной отмечали высокий митозный индекс, хороший ангиогенез и сохранность моторно-эвакуаторной функции. В клинической практике несостоятельность швов анастомоза в контрольной группе возникла в 13,3% наблюдений, в основной группе – в 1,6% наблюдений. Выводы. Полученные нами успешные клинические и экспериментальные результаты дают основание считать приемлемым применение человеческого плацентарного гидролизата для профилактики несостоятельности швов кишечных анастомозов.
Знайти схожі

Форма документа : Стаття із журналу
Шифр видання :
Автор(и) : Дронов А. И., Насташенко И. Л., Бакунец Ю. П., Бакунец П. П., Левченко Л. В.
Назва : Проблемные вопросы эндоскопического билиарного стентирования
Місце публікування : Клінічна хірургія. - Київ, 2019. - Том 86, N 7. - С. 13-17 (Шифр КУ5/2019/86/7)
Примітки : Библиогр. в конце ст.
MeSH-головна: ХОЛЕСТАЗ
ХИРУРГИЧЕСКИЕ ОПЕРАЦИИ МАЛОИНВАЗИВНЫЕ
ЭНДОСКОПИЯ ОРГАНОВ ПИЩЕВАРЕНИЯ
СТЕНТЫ
Анотація: Цель. Изучить результаты эндоскопического билиарного стентирования (ЭБС) при билиарной обструкции различного генеза, определить проблемные вопросы методики и возможности повышения ее эффективности. Материалы и методы. Приведен опыт выполнения 5748 эндоскопических транспапиллярных вмешательств за 2010 - 2017 гг.: эндоскопическую папиллосфинктеротомию выполнили в 2919 (50,8%) наблюдениях, стентирование желчных протоков - в 379 (6,6%). В 296 (78,1%) наблюдениях были установлены пластиковые стенты (ПС), в 83 (21,9%) - саморасправляющиеся металлические стенты. Результаты. Из 208 пациентов, которым первично временное ЭБС по поводу опухолевой билиарной обструкции выполнили с применением ПС, у 153 (73,6%) следующим этапом лечения была плановая полостная операция через 10 - 14 сут после купирования гипербилирубинемии, явлений холангита, дообследования и определения объема вмешательства. Среди этих пациентов 56 (36,6%) выполнили радикальные, 97 (63,4%) – паллиативные операции. Для закрытия наружного желчного свища (НЖС) ПС установили 47 пациентам: 13 (27,7%) - по поводу тубулярного стеноза дистального отдела общего желчного протока, 7 (14,9%) - несостоятельности швов общего желчного протока (после холедохолитотомии), 14 (29,8%) - интраоперационных повреждений внепеченочных желчных протоков, 5 (10,6%) - наличия ходов Люшка, 8 (17,0%) - состояния после резекции печени, эхинококэктомии. Наличие конкрементов, которые по каким-либо причинам не могли быть удалены эндоскопически, в условиях гнойного холангита было показанием к ЭБС в 24 (8,1%) наблюдениях, хронический панкреатит, осложненный обтурационной желтухой – в 9 (3,0%). Коррекцию ятрогенных повреждений желчных протоков с развитием их частичных стриктур, НЖС посредством ЭБС с установкой ПС выполнили у 8 (2,7%) пациентов. Выводы. Существует необходимость изучить результаты лечения пациентов с билиарной обструкцией различного генеза, определить проблемные вопросы основных методик и возможности повышения их эффективности.
Знайти схожі

Форма документа : Стаття із журналу
Шифр видання :
Автор(и) : Ратчик В. М., Орловский Д. В., Тузко А. В., Петишко О. П.
Назва : Оценка вариантов патологии поджелудочной железы у больных с осложненными формами хронического панкреатита в отдаленном послеоперационном периоде
Місце публікування : Клінічна хірургія. - Київ, 2019. - Том 86, N 7. - С. 18-22 (Шифр КУ5/2019/86/7)
Примітки : Библиогр. в конце ст.
MeSH-головна: ПАНКРЕАТИТ ХРОНИЧЕСКИЙ
ЛЕЧЕНИЯ НЕБЛАГОПРИЯТНЫЙ ИСХОД
ЛЕЧЕНИЯ РЕЗУЛЬТАТОВ АНАЛИЗ
Анотація: Цель. Оценка вариантов патологии поджелудочной железы (ПЖ) и частоты возникновения неблагоприятных результатов в отдаленном послеоперационном периоде у больных с осложненными формами хронического панкреатита (ХП) в зависимости от способов хирургического лечения. Материалы и методы. Результаты хирургического лечения осложненных форм ХП в отделении хирургии органов пищеварения за период c 2007 по 2017 г. изучили у 107 пациентов, распределив их на две группы: 1-я группа – 67 (62,7%) пациентов, которым выполнили панкреато- и вирсунгодигестивные операции, 2-я группа – 40 (37,4%) пациентов, которым выполнили дуоденумсохраняющие резекционно-дренирующие хирургические вмешательства. Результаты. Неблагоприятные варианты патологии ПЖ значительно чаще наблюдали у пациенов 1-й группы – у 34 (50,7%) из 67 по сравнению с пациентами 2-й группы – у 6 (15,0%) из 40 (?2=9,49, р=0,002). Выводы. Анализ частоты возникновения неблагоприятных результатов в отдаленном послеоперационном периоде в зависимости от хирургической тактики показал достоверное преимущество резекционно-дренирующих операций.
Знайти схожі

Форма документа : Стаття із журналу
Шифр видання :
Автор(и) : Мазур А. П., Гурін П. В., Бабіч М. М.
Назва : Порушення системи гемостазу під час коронарного шунтування на працюючому серці
Місце публікування : Клінічна хірургія. - Київ, 2019. - Том 86, N 7. - С. 23-26 (Шифр КУ5/2019/86/7)
Примітки : Бібліогр. наприкінці ст.
MeSH-головна: КОРОНАРНОЙ АРТЕРИИ ШУНТИРОВАНИЕ НА ПУЛЬСИРУЮЩЕМ СЕРДЦЕ
ПЕРИОПЕРАЦИОННЫЙ КОНТРОЛЬ
РЕГИДРАТАЦИОННАЯ ТЕРАПИЯ
РЕГИДРАТАЦИОННЫЕ РАСТВОРЫ
ГЕМОСТАЗ
Анотація: Мета. Дослідити зв’язок між застосуванням інфузійних розчинів та параметрами системи гемостазу під час планових операцій коронарного шунтування на працюючому серці. Матеріали і методи. Проаналізовано результати обстеження та хірургічного лікування 80 пацієнтів, яким було виконано коронарне шунтування (КШ) на працюючому серці. Пацієнтів розподілили на три групи: 1-шу дослідну (1Д) - 20 пацієнтів, яким в інтраопераційному періоді застосовували колоїдний розчин гідроксиетилкрохмалю (ГЕК) 130/0,4, 2-гу дослідну (2Д) - 20 пацієнтів, яким в інтраопераційному періоді застосовували колоїдний 4% розчин желатину, та контрольну – 40 пацієнтів, яким у програму інфузійної терапії були включені лише кристалоїдні розчини. Порівнювали показники коагуляційного гемостазу, об’єм крововтрати, потребу в гемотрансфузії. Результати. У пацієнтів групи 1Д об’єм періопераційної крововтрати був більшим, ніж у пацієнтів групи 2Д – (615 ± 191) та (438 ± 62) мл відповідно (р=0,0003), а показники коагуляційного гемостазу були достовірно меншими на етапі закінчення операції, через що 3 (15%) пацієнти потребували трансфузії еритроцитарної маси. Пацієнти групи 2Д у порівнянні з пацієнтами контрольної групи мали більший об’єм крововтрати - (560 ± 164) та (438 ± 62) мл відповідно (р=0,02) та зміни у показниках коагулограми, подібні до змін у пацієнтів групи 1Д, у порівнянні з показниками у пацієнтів контрольної групи. Гемотрансфузії в періопераційному періоді не потребував жоден пацієнт групи 2Д. Висновки. Застосування колоїдних розчинів під час планових операцій КШ на працюючому серці призводить до порушень коагуляційного гемостазу, збільшення об’єму періопераційної крововтрати та потреби в гемотрансфузії.
Знайти схожі

Форма документа : Стаття із журналу
Шифр видання :
Автор(и) : Діденко С. М., Субботін В. Ю.
Назва : Роль інтраопераційної ангіографії в лікуванні гострої непрохідності артерій нижньої кінцівки
Місце публікування : Клінічна хірургія. - Київ, 2019. - Том 86, N 7. - С. 27-31 (Шифр КУ5/2019/86/7)
Примітки : Бібліогр. наприкінці ст.
MeSH-головна: АРТЕРИЙ ОККЛЮЗИРУЮЩИЕ БОЛЕЗНИ
КОНЕЧНОСТЬ НИЖНЯЯ
СОСУДИСТЫЕ ХИРУРГИЧЕСКИЕ ОПЕРАЦИИ
ИНТРАОПЕРАЦИОННЫЙ КОНТРОЛЬ
АНГИОГРАФИЯ
ЛЕЧЕНИЯ РЕЗУЛЬТАТОВ АНАЛИЗ
Анотація: Мета. Порівняти результати хірургічного лікування хворих з гострою непрохідністю артерій нижньої кінцівки (НК) із застосуванням та без застосування інтраопераційної ангіографії. Матеріали і методи. Проведено порівняльний аналіз результатів хірургічного лікування 119 пацієнтів з гострою непрохідністю артерій НК в Центрі судинної хірургії Клінічної лікарні «Феофанія» протягом 2010 – 2017 рр. Усі 119 пацієнтів, щодо яких проводилося дослідження, були розподілені на дві групи: 1-шу - 70 (58,8%) пацієнтів, яким з метою корекції явищ гострої ішемії НК виконали відкриту тромбектомію катетерами Фогарті, і 2-гу - 49 (41,2%) пацієнтів, яким виконали відкриту тромбектомію катетерами Фогарті з подальшою контрольною інтраопераційною ангіографією. За результатами ангіографії після тромбектомії виконували балонну ангіопластику, відкриті хірургічні втручання на артеріях або обмежувались лише тромбектомією. Результати. Виконання інтраопераційної ангіографії після тромбектомії дає змогу чітко визначити причину гострої непрохідності артерій, здійснювати інтраопераційний рентгенівський контроль за ходом виконання тромбектомії та оцінити її якість, встановити обґрунтовані показання до ендоваскулярних та відкритих хірургічних втручань на артеріях за наявності їх стенотично-оклюзійного ураження на тлі атеросклеротичного процесу. Про доцільність застосування інтраопераційної ангіографії свідчили як достовірно вища частка тромбектомій з позитивним безпосереднім результатом у пацієнтів 2-ї групи (97,9%) порівняно з пацієнтами 1-ї групи (88,6%) (р 0,05), так і частота рецидиву гострої артеріальної непрохідності протягом року, яка у пацієнтів 1-ї групи була достовірно вищою порівняно з пацієнтами 2-ї групи - 30,7 та 8,2% (p 0,001) відповідно. Висновки. Застосування інтраопераційної ангіографії та виконання втручань на артеріях за показаннями під час тромбектомії з приводу гострої непрохідності артерій НК дають змогу достовірно збільшити частку безпосередніх позитивних результатів операції та достовірно знизити частоту рецидиву гострої артеріальної непрохідності протягом року.
Знайти схожі

Форма документа : Стаття із журналу
Шифр видання :
Автор(и) : Русин В. І., Корсак В. В., Носенко О. А., Русин В. В., Калинич С. С.
Назва : Біологічна некректомія та вакуум-терапія в комплексному лікуванні декомпенсованої хронічної венозної недостатності нижніх кінцівок
Місце публікування : Клінічна хірургія. - Київ, 2019. - Том 86, N 7. - С. 32-35 (Шифр КУ5/2019/86/7)
Примітки : Бібліогр. наприкінці ст.
MeSH-головна: ВЕНОЗНАЯ НЕДОСТАТОЧНОСТЬ
ВАРИКОЗНАЯ ЯЗВА
КОНЕЧНОСТЬ НИЖНЯЯ
КОМБИНИРОВАННОЕ ЛЕЧЕБНОЕ ВОЗДЕЙСТВИЕ
СОСУДИСТЫЕ ХИРУРГИЧЕСКИЕ ОПЕРАЦИИ
ТЕРАПИЯ ПРИРОДНЫМИ ФАКТОРАМИ
ЛИЧИНКИ
ВАКУУМ-ТЕРАПИЯ
ЛЕЧЕНИЯ РЕЗУЛЬТАТОВ АНАЛИЗ
Ключові слова (''Вільн.індекс.''): maggot-терапия
Анотація: Мета. Покращити результати лікування хворих із декомпенсованими формами хронічної венозної недостатності (ХВН) шляхом впровадження біологічної некректомії та вакуум-терапії в поєднанні з комплексом оптимальних хірургічних втручань у залежності від стану венозної гемодинаміки нижніх кінцівок. Матеріали і методи. В хірургічній клініці Закарпатської обласної клінічної лікарні імені Андрія Новака за період з 2015 по 2018 р. перебували на лікуванні 147 хворих з ХВН категорії С6 за класифікацією СЕАР у віці від 40 років і старше. Усіх хворих розподілили на дві групи: 1-шу - 76 хворих з декомпенсованою ХВН на грунті варикозної хвороби і 2-гу - 71 хворий з трофічними виразками (ТВ) на фоні посттромбофлебітичного синдрому (ПТФС). Результати. Встановлено, що очищення ТВ під дією maggot-терапії у хворих з декомпенсованим перебігом ХВН є значно ефективнішим, ніж під дією вакуум-терапії. Щодо всіх ТВ, більших за 5 см у діаметрі, має бути виконана аутодермопластика. Добрі та задовільні результати спостерігали у 75 (98,7%) хворих 1-ї групи та у 63 (88,7%) хворих 2-ї групи, незадовільні результати - у 8 (11,3%) хворих 2-ї групи. Працездатність пацієнтів з ХВН у стадії декомпенсації варикозного генезу збільшилась у 16,5 разу, пацієнтів з ТВ на фоні ПТФС – у 1,25 разу. Висновки. Комбіноване лікування ХВН у стадії декомпенсації на грунті варикозної хвороби передбачає очищення ТВ методом вакуум-терапії або біологічної некректомії з наступною ліквідацією вертикального рефлюксу. У хворих з ТВ на фоні ПТФС перевагу має біологічна некректомія з ліквідацією горизонтального рефлюксу. Працездатність пацієнтів з ХВН у стадії декомпенсації варикозного генезу збільшилась у 16,5 разу, пацієнтів з ТВ на фоні ПТФС - у 1,25 разу.
Знайти схожі

Форма документа : Стаття із журналу
Шифр видання :
Автор(и) : Ляховський В. І., Безкоровайний О. М., Сидоренко А. В.
Назва : Особливості лікування та загоювання трофічних виразок нижніх кінцівок змішаного генезу
Місце публікування : Клінічна хірургія. - Київ, 2019. - Том 86, N 7. - С. 36-41 (Шифр КУ5/2019/86/7)
Примітки : Бібліогр. наприкінці ст.
Предметні рубрики: Сулодексид
MeSH-головна: КОНЕЧНОСТИ НИЖНЕЙ ЯЗВА
АНТИКОАГУЛЯНТЫ
ЛЕКАРСТВЕННАЯ ТЕРАПИЯ КОМБИНИРОВАННАЯ
РАНЫ ЗАЖИВЛЕНИЕ
ЛЕЧЕНИЯ РЕЗУЛЬТАТОВ АНАЛИЗ
Анотація: Мета. Вивчити вплив сулодексиду на процес загоювання трофічних виразок нижніх кінцівок змішаного ґенезу. Матеріали і методи. Проведено аналіз даних медичних карток 105 хворих, які з 2015 до 2019 р. перебували на лікуванні з приводу трофічних виразок гомілок змішаного ґенезу у відділенні хірургії судин Полтавської обласної клінічної лікарні. Причини утворення трофічних виразок підтверджені даними ультразвукового кольорового ангіосканування нижніх кінцівок та таза з визначенням плечо-гомілкового індексу та артеріографії. Усі хворі відмовилися від коригуючого і відновного хірургічного лікування на судинах нижніх кінцівок. У залежності від призначеного лікування хворих розподілили на дві групи. До 1-ї групи (порівняльної) включили 53 (50,5%) хворих, які отримували загальноприйняте консервативне лікування, направлене на покращення кровозабезпечення нижніх кінцівок, реологічних властивостей крові, яке включало венотонічні, знеболювальні, антибактеріальні препарати та місцеве лікування у залежності від стадії ранового процесу. У 2-гу групу (основну) включили 52 (49,5%) хворих, які на фоні проведення типового лікування щоденно приймали сулодексид у дозі 600 ЛО (ліпопротеїнліпазних одиниць) на 200 мл фізіологічного розчину хлориду натрію до 15 діб з наступною терапією по 1 капсулі двічі на добу (500 ЛО) до 60 діб. У 1-й групі було 32 (60,4%) чоловіки та 21 (39,6%) жінка, у 2-й групі – 30 (57,7%) чоловіків і 22 (42,3%) жінки. Середній вік пацієнтів у 1-й групі становив (65,8 ± 4,38), у 2-й – (66,2 ± 5,04) року. У всіх хворих перед початком лікування, через 7 та 14 - 15 діб визначали інтенсивність болю за десятибальною цифровою рейтинговою шкалою, вимірювали площу трофічних виразок, місцеву температуру тіла, проводили рН-метрію та цитологічне дослідження виділень із виразок. Крім того, 38 (71,7%) пацієнтів порівняльної групи та 40 (76,9%) пацієнтів основної групи оглянуті протягом 90 - 120 діб після виписки із стаціонару.
Знайти схожі

Форма документа : Стаття із журналу
Шифр видання :
Автор(и) : Усенко О. Ю., Ничитайло М. Ю., Загрійчук М. С., Кропельницький В. В., Клочкова Н. Є., Неженцева Ю. В., Романів Я. В., Підопригора О. О., Скрипка Д. М.
Назва : Динамічна лімфаденектомія як складова мультидисциплінарного підходу під час оперативних втручань з приводу раку підшлункової залози
Місце публікування : Клінічна хірургія. - Київ, 2019. - Том 86, N 7. - С. 42-45 (Шифр КУ5/2019/86/7)
Примітки : Бібліогр. наприкінці ст.
MeSH-головна: ПОДЖЕЛУДОЧНОЙ ЖЕЛЕЗЫ НОВООБРАЗОВАНИЯ
ПАНКРЕАТОДУОДЕНЭКТОМИЯ
ЛИМФАТИЧЕСКОГО УЗЛА УДАЛЕНИЕ
ПОСЛЕОПЕРАЦИОННОЕ ВЕДЕНИЕ БОЛЬНОГО
ПОСЛЕОПЕРАЦИОННЫЕ ОСЛОЖНЕНИЯ
Анотація: Мета. Покращити результати лікування раку підшлункової залози шляхом модифікації об’ємів лімфаденектомії та використання мультидисциплінарного підходу. Матеріали і методи. До дослідження включено 16 пацієнтів з помірно диференційованою (G2) аденокарциномою головки підшлункової залози (ІІ стадія захворювання). Чоловіків було 10, жінок – 6. Середній вік пацієнтів становив 62,4 року. Хворих розподілили на дві групи – основну та порівняльну, по 8 у кожній групі. Всім хворим виконали панкреатодуоденальну резекцію. Всі хворі в післяопераційному періоді отримали гемцитабін в комбінації з 5-фторурацилом. Хворим основної групи виконували динамічну персоналізовану інтраопераційну лімфаденектомію за розробленою нами схемою, хворим порівняльної групи лімфаденектомія виконана згідно з затвердженими об’ємами, тобто стандартна. Результати. Середня тривалість операції становила (347 ± 48) хв, лімфаденектомії – (42 ± 12) хв в основній групі, (31 ± 9) хв у порівняльній групі. Середній об’єм крововтрати становив (342 ± 272) мл. Середня тривалість госпіталізації становила (8,2 ± 4,3) доби, загальна частота післяопераційних ускладнень - 24,3% в обох групах. Після операції ніхто з пацієнтів не помер. В основній групі клінічно значущу лімфорею спостерігали у 3 пацієнтів, у порівняльній групі – у 5. У пацієнтів основної групи в середньому було видалено 9 ± 2 лімфатичних вузли, у пацієнтів порівняльної групи – 13 ± 2, уражених лімфатичних вузлів виявили 7 ± 1 (77,7%) та 9 ± 2 (60%) відповідно. Післяопераційна діарея виникла у 4 пацієнтів: у 3 – порівняльної і у 1 - основної групи. Тривалість безрецидивного періоду в основній групі становила (18 ± 2,3) міс, у порівняльній – (13 ± 1,5) міс. Два роки прожили 12 (75%) із 16 пацієнтів. В основній групі помер 1 хворий, у порівняльній групі - 3. Дворічна виживаність в основній групі становила 87,5%, у порівняльній - 62,5%. Висновки. Динамічна лімфаденектомія як складова мультидисциплінарного підходу дає змогу зменшити кількість видалених неуражених пухлиною лімфатичних вузлів, збільшити кількість видалених достовірно уражених пухлиною лімфатичних вузлів, зменшити частоту післяопераційних ускладнень та подовжити тривалість безрецидивного періоду.
Знайти схожі

10.

Форма документа : Стаття із журналу
Шифр видання :
Автор(и) : Думанський Ю. В., Бондар О. В., Ткаченко О. І., Столярчук Є. А., Єрмаков В. Ю.
Назва : Використання маркера проліферативної активності Кі-67 для аналізу ефективності комплексного лікування хворих з місцево-розповсюдженим раком молочної залози
Місце публікування : Клінічна хірургія. - Київ, 2019. - Том 86, N 7. - С. 46-49 (Шифр КУ5/2019/86/7)
Примітки : Бібліогр. наприкінці ст.
MeSH-головна: МОЛОЧНОЙ ЖЕЛЕЗЫ НОВООБРАЗОВАНИЯ
ПРЕДОПЕРАЦИОННОЕ ВЕДЕНИЕ БОЛЬНОГО
НЕОАДЪЮВАНТНАЯ ТЕРАПИЯ
ПРОТИВООПУХОЛЕВОЙ КОМБИНИРОВАННОЙ ХИМИОТЕРАПИИ ПРОТОКОЛЫ
ИММУНОГИСТОХИМИЯ
KI-67 АНТИГЕН
ВЫЖИВАЕМОСТИ АНАЛИЗ
ЛЕЧЕНИЯ РЕЗУЛЬТАТОВ АНАЛИЗ
Анотація: Мета. Використання маркера проліферативної активності Ki-67 для аналізу результатів неоад’ювантної поліхіміотерапії з використанням регіонарних або системних шляхів доставки фармакологічних засобів у хворих з місцево-розповсюдженим раком молочної залози (МР РМЗ). Матеріали і методи. Ретроспективний аналіз даних 90 пацієнток з МР РМЗ, які отримували спеціалізоване комплексне лікування на основі реґіонарних та системних шляхів уведення препаратів. Результати. Динаміка проліферативної активності МР РМЗ в результаті неоад’ювантної поліхіміотерапії, про яку судили на основі індексу Ki-67, продемонструвала статистично значущу перевагу на користь регіонарних шляхів уведення препаратів порівняно з системними. Детальним дослідженням виявлено кореляцію метастатичного потенціалу пухлини з рівнем Ki-67. Висновки. За рівнем Ki-67 можна оцінювати проліферативну активність пухлини і в такий спосіб прогнозувати ефект неоад’ювантної поліхіміотерапії та обирати оптимальну тактику комплексного лікування.
Знайти схожі

11.

Форма документа : Стаття із журналу
Шифр видання :
Автор(и) : Павлов Б. Б., Фищенко Я. В., Кравчук Л. Д.
Назва : Метод радиочастотной холодноплазменной нуклеопластики в лечении поясничной дискогенной радикулопатии
Місце публікування : Клінічна хірургія. - Київ, 2019. - Том 86, N 7. - С. 50-52 (Шифр КУ5/2019/86/7)
Примітки : Библиогр. в конце ст.
MeSH-головна: РАДИКУЛОПАТИЯ
АБЛЯЦИИ МЕТОДЫ
Анотація: Цель. Изучить динамику болевого синдрома у пациентов с хронической поясничной дискогенной радикулопатией, которым была выполнена чрескожная радиочастотная холодноплазменная нуклеопластика (кобляция). Материалы и методы. В исследование включены 18 пациентов в возрасте от 26 до 52 лет, средний возраст составил (41,0 ± 7,27) года, которым была выполнена чрескожная радиочастотная холодноплазменная нуклеопластика в клинике «Нейромед» г. Киева и отделении спинальной хирургии Института травматологии и ортопедии. Болевой синдром оценивали по визуально-аналоговой шкале (ВАШ) через 1 и 6 мес. Результаты. Осложнений после процедуры не было. До лечения болевой синдром по ВАШ был оценен в (7,44 ± 0,98) балла, сразу после процедуры - в (3,44 ± 0,98) балла, через 1 мес после манипуляции – в (1,83 ± 0,98) балла, через 6 мес – в (1,22 ± 1,52) балла. В то же время 16 (33%) пациентов информировали о полном отсутствии боли, у 2 (11%) пациентов отсутствовала положительная динамика. Выводы. Радиочастотная холодноплазменная нуклеопластика - безопасный и эффективный метод лечения хронической поясничной дискогенной радикулопатии.
Знайти схожі

12.

Форма документа : Стаття із журналу
Шифр видання :
Автор(и) : Савчук Р. В., Костєв Ф. І., Головко С. В.
Назва : Якість життя пацієнтів після цистектомії як основний орієнтир вибору методу деривації сечі
Місце публікування : Клінічна хірургія. - Київ, 2019. - Том 86, N 7. - С. 53-56 (Шифр КУ5/2019/86/7)
Примітки : Бібліогр. наприкінці ст.
MeSH-головна: МОЧЕВОГО ПУЗЫРЯ НОВООБРАЗОВАНИЯ
ЦИСТЭКТОМИЯ
МОЧИ ОТВЕДЕНИЕ
КАЧЕСТВО ЖИЗНИ
Анотація: Мета. Оцінити якість життя (ЯЖ) пацієнтів після радикальної цистектомії залежно від методу деривації сечі. Матеріали і методи. Клінічний аналіз і оцінку ЯЖ проведено 76 пацієнтам, яким виконали радикальну цистектомію (основна група). Для відведення сечі після радикальної цистектомії виконали ортотопічну реконструкцію сечового міхура за Штудером у 26 (34,2%), ілеопластику за Бриккером – у 50 (65,8%) пацієнтів. З метою об’єктивізації і стандартизації оцінки ЯЖ хворих після реконструктивного оперативного втручання на нижніх сечових шляхах через 1 і 12 міс застосовано соціоклінічний метод дослідження на основі опитувальника «Medical Outcomes Study – Short Form» (SF-36). Сексуальну функцію оцінювали за допомогою опитувальника МІЕФ-5 (міжнародного індексу еректильної функції). Результати. Соціоклінічне дослідження ЯЖ продемонструвало кращі показники через 12 міс у пацієнтів, яким виконали ортотопічну реконструкцію сечового міхура за Штудером, на відміну від ілеопластики за Бриккером, щодо соціального функціонування, психічного здоров’я й життєвої активності на 18,1, 12,5 і 25% відповідно. Всі показники ЯЖ у досліджуваних групах покращилися через 12 міс після оперативного втручання, що свідчить про прогресуючу соціальну реабілітацію незалежно від виду деривації сечі. На еректильну функцію метод деривації сечі не впливає, а основного значення набуває збереження нервових і судинних елементів малого таза. Висновки. Отримані результати свідчать про те, що психологічно пацієнти з неоцистом і континентним відведенням сечі сприймають свій стан як більш фізіологічний. Це уможливлює проведення максимальної соціоклінічної реабілітації й адаптації працездатного контингенту хворих.
Знайти схожі

13.

Форма документа : Стаття із журналу
Шифр видання :
Автор(и) : Гуда Б. Б., Коваленко А. Є., Болгов М. Ю., Остафійчук М. В.
Назва : Результати хірургічного лікування хворих з диференційованим раком щитоподібної залози у хірургічній клініці впродовж 20 років
Місце публікування : Клінічна хірургія. - Київ, 2019. - Том 86, N 7. - С. 57-62 (Шифр КУ5/2019/86/7)
Примітки : Бібліогр. наприкінці ст.
MeSH-головна: ЩИТОВИДНОЙ ЖЕЛЕЗЫ НОВООБРАЗОВАНИЯ
ЛЕЧЕНИЯ РЕЗУЛЬТАТОВ АНАЛИЗ
КАТАМНЕСТИЧЕСКИЕ ИССЛЕДОВАНИЯ
Анотація: Мета. Вивчити частоту диференційованих карцином щитоподібної залози з різними характеристиками та клінічні показники перебігу хвороби, базуючись на 20-річному досвіді роботи хірургічної клініки Інституту ендокринології та обміну речовин імені В. П. Комісаренка НАМН України. Матеріали і методи. Проведено ретроспективне дослідження щодо 5526 пацієнтів, оперованих з приводу диференційованого раку щитоподібної залози в 1995 - 2014 рр. Результати. Впродовж 20 років кількість хворих з папілярними карциномами, оперованих у хірургічній клініці, збільшувалась, серед них частка дітей та підлітків, чоловіків, а також хворих з більш агресивними пухлинами зменшувалась. Клінічні показники перебігу хвороби, тактика лікування і прогноз щодо таких пацієнтів суттєво покращилися. Поширеність, розмір, інвазійні та метастатичні характеристики фолікулярних карцином за 20 років спостереження суттєво не змінилися, але зросла частка хворих з більш тяжкими стадіями хвороби та хворих, які мали найнесприятливіший прогноз. Водночас смертність пацієнтів з фолікулярними карциномами значно знизилась завдяки оптимізації лікування. Висновки. Проведений аналіз засвідчив зменшення частоти потенційно радіоіндукованих папілярних карцином, що потребує певного перегляду та подальшого вдосконалення протоколів лікування хворих.
Знайти схожі

14.

Форма документа : Стаття із журналу
Шифр видання :
Автор(и) : Гуревич Р. С., Цехмістер Я. В., Калашнік Н. В., Коберник О. М., Лисенко О. Ю.
Назва : Формування професійної етики майбутніх лікарів-хірургів засобами технології "кейс-стаді"
Місце публікування : Клінічна хірургія. - Київ, 2019. - Том 86, N 7. - С. 63-67 (Шифр КУ5/2019/86/7)
Примітки : Бібліогр. наприкінці ст.
MeSH-головна: ОБЩАЯ ХИРУРГИЯ
ЭТИКА МЕДИЦИНСКАЯ
ОБРАЗОВАНИЕ МЕДИЦИНСКОЕ
Анотація: Мета. Обґрунтувати передумови моральної поведінки та розкрити методики застосування технології «кейс-стаді» для формування професійної етики майбутніх лікарів-хірургів. Матеріали і методи. Проаналізовано освітньо-професійну програму підготовки фахівців за спеціальністю 222 «Медицина», навчальні плани та програми первинної спеціалізації лікарів в інтернатурі з хірургічних спеціальностей, ситуативні вправи. В експерименті взяли участь 418 осіб, які навчалися, та 24 викладачі медичних закладів вищої освіти. Дослідження проведено з використанням теоретичних (бібліографічний аналіз), емпіричних (спостереження, бесіди, анкетування, експертні оцінки, тестування, ранжування) методів та методів математичної статистики. Результати. Узагальнені показники сформованості етичних знань і вмінь в експериментальній групі, учасники якої навчалися із застосуванням технології «кейс-стаді», зросли в порівнянні з відповідними показниками контрольної групи. Висновки. Застосування технології «кейс-стаді» передбачає залучення майбутніх лікарів-хірургів до активного аналізу різних професійних ситуацій, набуття ними певного досвіду професійних взаємин з колегами, хворими та їх родичами, іншими суб’єктами взаємодії.
Знайти схожі

15.

Форма документа : Стаття із журналу
Шифр видання :
Автор(и) : Горбатюк О. М., Лаврик А. С., Кучерук В. В.
Назва : Синдром короткої кишки у дітей: особливості патогенезу, клінічних проявів і лікування (аналіз літературних джерел та власні спостереження)
Місце публікування : Клінічна хірургія. - Київ, 2019. - Том 86, N 7. - С. 68-76 (Шифр КУ5/2019/86/7)
Примітки : Бібліогр. наприкінці ст.
MeSH-головна: КОРОТКОГО КИШЕЧНИКА СИНДРОМ
ДЕТИ
ОПИСАНИЕ СЛУЧАЕВ
ОБЗОР
Знайти схожі

16.

Форма документа : Стаття із журналу
Шифр видання :
Автор(и) : Ковтун Г. И., Таранов М. А., Ткаченко Л. О., Иванюк Н. Б., Сагура С. М., Стеценко Л. А.
Назва : Успешное хирургическое лечение массивного тромбоза правых отделов сердца у больной с онкологическим анамнезом
Місце публікування : Клінічна хірургія. - Київ, 2019. - Том 86, N 7. - С. 77-80 (Шифр КУ5/2019/86/7)
Примітки : Библиогр. в конце ст.
MeSH-головна: ПОЛАЯ ВЕНА, НИЖНЯЯ
ТРОМБОЗ ВЕНОЗНЫЙ
СЕРДЦА БОЛЕЗНИ
ТРОМБОЗ
АНАМНЕЗА СБОР
ОПИСАНИЕ СЛУЧАЕВ
Знайти схожі

© Міжнародна Асоціація користувачів і розробників електронних бібліотек і нових інформаційних технологій
(Асоціація ЕБНІТ)