Головна Спрощенний режим Опис Шлюз Z39.50
Авторизація
Прізвище
Пароль
 

Бази даних


Періодичні видання - результати пошуку

Вид пошуку

Зона пошуку
Формат представлення знайдених документів:
повнийінформаційнийкороткий
Відсортувати знайдені документи за:
авторомназвоюроком виданнятипом документа
Пошуковий запит: <.>II=КУ47/2019/4<.>
Загальна кiлькiсть документiв : 6
Показанi документи с 1 за 6
1.


   
    Медикаментозна підготовка пацієнтів до хірургічної реваскуляризації міокарда / І. В. Шклянка [та ін.] // Кардіохірургія та інтервенційна кардіологія. - 2019. - N 4. - С. 5-14
MeSH-головна:
ИШЕМИЧЕСКАЯ БОЛЕЗНЬ СЕРДЦА (терапия, хирургия)
КОРОНАРНОЙ АРТЕРИИ ШУНТИРОВАНИЕ (использование)
СЕРДЕЧНО-СОСУДИСТЫЕ СРЕДСТВА (терапевтическое применение)
Анотація: В огляді узагальнено сучасні дані щодо медикаментозної підготовки пацієнтів з ішемічною хворобою серця до планового шунтування вінцевих артерій. Проаналізовано специфіку передопераційного застосування окремих засобів серцево-судинної фармакотерапії порівняно з базисним лікуванням стабільної ішемічної хвороби серця. Зроблено акцент на термінах призупинення прийому антикоагулянтів та антитромбоцитарних засобів для зменшення частоти виникнення післяопераційних ускладнень, зокрема, кровотеч. Наведено дані щодо ефективності призначення в періопераційний період статинів у високих дозах для зниження випадків виникнення післяопераційної фібриляції передсердь. З позицій доказової медицини показано, що базисними засобами профілактики післяопераційних аритмій серця залишаються ?-адреноблокатори, а в окремих випадках можна розглядати доцільність застосування аміодарону.


Дод.точки доступу:
Шклянка, І. В.; Жарінов, О. Й.; Єпанчінцева, О. А.; Тодуров, Б. М.
Экземпляры: всего 1 : чит.зал періодичних видань, рук.,кат. (1 экз.)
Свободны: всего 1 : чит.зал періодичних видань, рук.,кат. (1 экз.)
Знайти схожі

2.


   
    Состояние внутрисердечной и центральной гемодинамики у пациентов с недостаточностью митрального клапана при хирургической коррекции с кардиопротекцией путем электрической фибрилляции и интермиттирующих пережатий аорты / Б. М. Тодуров [и др.] // Кардіохірургія та інтервенційна кардіологія. - 2019. - N 4. - С. 15-20
MeSH-головна:
МИТРАЛЬНОГО КЛАПАНА НЕДОСТАТОЧНОСТЬ (патофизиология, хирургия)
СЕРДЦА ХИРУРГИЧЕСКИЕ ОПЕРАЦИИ (методы)
ГЕМОДИНАМИКА
Анотація: Мета роботи – проаналізувати стан внутрішньосерцевої та центральної гемодинаміки в пацієнтів з недостатністю мітрального клапана при хірургічній корекції з кардіопротекцією шляхом електричної фібриляції та інтермітивних перетискань аорти. Матеріали і методи. Обстежено 45 пацієнтів з недостатністю мітрального клапана, госпіталізованих у ДУ «Інститут серця МОЗ України» для хірургічної корекції вад. Усім хворим було проведено операцію протезування мітрального клапана, а локальний протокол захисту міокарда був здійснений шляхом застосування електричної фібриляції серця та інтермітивних перетискань аорти. Пацієнтам фіксували при надходженні до стаціонару, при виході зі штучного кровообігу, перед переведенням у відділення інтенсивної терапії (ВІТ), при переведені з ВІТ кінцевосистолічний, кінцеводіастолічний і ударний індекси лівого шлуночка, фракцію викиду лівого шлуночка, серцевий індекс, систолічний тиск у легеневій артерії та глобальну поздовжню деформацію міокарда. Результати. Кінцеводіастолічний індекс у процесі дослідження статистично значуще не змінювався. Кінцевосистолічний індекс на етапах дослідження поступово знижувався і перед переведенням з ВІТ став статистично значуще (p 0,03) нижчим від початкового, хоча така динаміка не позначилася на ударному індексі. Фракція викиду на виході зі штучного кровообігу статистично незначуще підвищилася до (53,6 ± 4,1) % і потім залишалася практично на одному рівні: (53,2 ± 5,4) % перед переведенням у ВІТ і (54,2 ± 6, 2) % перед переведенням з ВІТ. Модуль глобальної поздовжньої деформації міокарда після закінчення штучного кровообігу статистично значуще (p 0,003) зменшився до (–11,9 ± 0,8) %, потім поступово повернувся до попереднього рівня. Систолічний тиск у легеневій артерії після корекції вади і після виходу зі штучного кровообігу статистично значуще знизився (до (36,8 ± 2,6) мм рт. ст.; p 0,0001), далі, перед переведенням у ВІТ, він став ще нижчим (p 0,004). Усі зміни серцевого індексу протягом дослідження були статистично незначущими. Висновки. Отримані показники свідчать про те, що використаний метод кардіопротекції не мав негативного впливу на скоротливу здатність міокарда та на показники центральної і внутрішньосерцевої гемодинаміки.


Дод.точки доступу:
Тодуров, Б. М.; Харенко, Ю. А.; Хартанович, М. В.; Демянчук, В. Б.; Мокрик, И. Ю.
Экземпляры: всего 1 : чит.зал періодичних видань, рук.,кат. (1 экз.)
Свободны: всего 1 : чит.зал періодичних видань, рук.,кат. (1 экз.)
Знайти схожі

3.


   
    Мультимодальна малоопіоїдна анестезія як чинник зниження активації прозапальної відповіді при кардіохірургічних втручаннях / С. Р. Маруняк [та ін.] // Кардіохірургія та інтервенційна кардіологія. - 2019. - N 4. - С. 21-28
MeSH-головна:
ИШЕМИЧЕСКАЯ БОЛЕЗНЬ СЕРДЦА (хирургия)
КОРОНАРНОЙ АРТЕРИИ ШУНТИРОВАНИЕ (использование)
СИСТЕМНОЙ ВОСПАЛИТЕЛЬНОЙ РЕАКЦИИ СИНДРОМ
Анотація: Мета роботи – оцінити вплив малоопіоїдної схеми анестезіологічного забезпечення на динаміку цитокінів (інтерлейкіну-6) при аортокоронарному шунтуванні зі штучним кровообігом. Матеріали та методи. У дослідження залучено 120 пацієнтів з ішемічною хворобою серця, яким виконували аортокоронарне шунтування з накладанням 2–3 аортокоронарних анастомозів в умовах штучного кровообігу. Відповідно до схеми анестезіологічного забезпечення всіх пацієнтів розділили на дві групи: перша (n = 60) – малоопіоїдна мультимодальна схема анестезіологічного забезпечення; друга (n = 60) – стандартна схема анестезіологічного забезпечення. Рівень інтерлейкіну-6 у крові визначали методом твердофазного імуноферментного аналізу до початку та після закінчення штучного кровообігу. Результати. Застосування малоопіоїдної мультимодальної та стандартної схеми анестезіологічного забезпечення характеризувалося відносно схожим впливом на динаміку середнього артеріального тиску та частоти скорочень серця під час аортокоронарного шунтування зі штучним кровообігом, за винятком етапу інтубації, на якому в пацієнтів з малоопіоїдною схемою анестезіологічного забезпечення ці показники виявлялися статистично значуще нижчими – на 16,21 % (р = 0,001) та на 15,45 % (р = 0,001) відповідно. У пацієнтів з малоопіоїдною мультимодальною анестезією виявився статистично значуще нижчий (на 25,61 %; р 0,0001) рівень інтерлейкіну-6 наприкінці операції порівняно з таким у пацієнтів зі стандартною схемою анестезіологічного забезпечення. Інтраопераційне використання еритроцитарної маси асоціювалося зі статистично значущим зростанням рівня інтерлейкіну-6 наприкінці оперативного втручання. Висновки. Використання для мультимодальної малоопіоїдної анестезії комбінації кетаміну, лідокаїну та дексмедетомідину характеризується відносною безпечністю, достатнім рівнем анальгезії та нижчим рівнем запальної відповіді.


Дод.точки доступу:
Маруняк, С. Р.; Лоскутов, О. А.; Дружина, О. М.; Малиш, І. Р.; Колесников, В. Г.; Коротчук, Н. В.
Экземпляры: всего 1 : чит.зал періодичних видань, рук.,кат. (1 экз.)
Свободны: всего 1 : чит.зал періодичних видань, рук.,кат. (1 экз.)
Знайти схожі

4.


   
    Хирургическое лечение коарктации аорты у новорожденного ребенка с массой тела 800 граммов / Б. М. Тодуров [и др.] // Кардіохірургія та інтервенційна кардіологія. - 2019. - N 4. - С. 29-33
MeSH-головна:
НОВОРОЖДЕННЫЙ, БОЛЕЗНИ (хирургия)
АОРТЫ КОАРКТАЦИЯ (хирургия)
Анотація: Хірургічне лікування коарктації аорти в новонароджених вважається високоефективним методом лікування, який може бути застосований практично при всіх анатомічних формах вади. Однак вважається, що екстремально низька маса тіла при народженні є серйозним обтяжливим фактором у досягненні успіху лікування як під час операції, так і в післяопераційний період. У статті представлено випадок успішної хірургічної корекції коарктації аорти в недоношеного новонародженого пацієнта з масою тіла 800 г. Пацієнт віком 16 днів був транспортований в Інститут серця МОЗ України бригадою швидкої допомоги з діагнозом: критична предуктальна коарктація перешийка аорти, відкрита артеріальна протока, гіпотрофія 2-го ступеня, серцева недостатність IIБ стадії. На момент госпіталізації стан дитини розцінювався як тяжкий і обумовлювався вираженою серцевою і дихальною недостатністю. У зв’язку з тяжким станом пацієнта було прийнято рішення виконати резекцію коарктації аорти, попри критично низьку масу тіла дитини. У статті докладно описано хід проведеної операції. Післяопераційний період перебігав без ускладнень. На 15-ту добу пацієнт у стабільному стані був переведений в обласну дитячу лікарню для подальшого виходжування. Представлений випадок дає підстави стверджувати, що оперативне лікування коарктації аорти в недоношених дітей може залишатися золотим стандартом лікування.


Дод.точки доступу:
Тодуров, Б. М.; Карпенко, В. Г.; Вашкеба, В. Ю.; Сакалов, В. В.; Ласточкина, О. А.; Галамай, И. В.; Демянчук, В. Б.
Экземпляры: всего 1 : чит.зал періодичних видань, рук.,кат. (1 экз.)
Свободны: всего 1 : чит.зал періодичних видань, рук.,кат. (1 экз.)
Знайти схожі

5.


   
    Аритмії в пацієнтів з природженими вадами серця: позиційний документ Європейської асоціації серцевого ритму (EHRA), Європейської асоціації фахівців із дитячої кардіології і природжених вад серця (AEPC) та Робочої групи з природжених вад серця в дорослих Європейського товариства кардіологів (ESC), ухвалений Товариством серцевого ритму (HRS), Товариством фахівців з електрофізіології в педіатрії і при природжених вадах серця (PACES), Азійсько-Тихоокеанським товариством серцевого ритму (APHRS) та Латиноамериканським товариством фахівців з електрофізіології і кардіостимуляції (SOLAECE) / A. Hernandez-Madrid [et al.] // Кардіохірургія та інтервенційна кардіологія. - 2019. - N 4. - С. 34-51
MeSH-головна:
ПОРОКИ СЕРДЦА ВРОЖДЕННЫЕ
АРИТМИИ СЕРДЕЧНЫЕ
Анотація: На сьогодні спостерігається неухильне зростання чисельності популяції пацієнтів з природженими вадами серця (ПВС), оскільки все більша кількість осіб досягають дорослого віку. Серед цих молодих дорослих значна частка пацієнтів страждатиме від порушень серцевого ритму і провідності, які можуть виникати як на тлі власне природженого дефекту серця, так і бути наслідком інтервенційного або хірургічного лікування. Медичній спільноті доводиться все частіше стикатися з проблемою складних ПВС, оскільки більшість таких пацієнтів у теперішній час переходять у категорію молодих дорослих осіб. Упродовж останніх 20 років спостерігається значний прогрес у системі ведення пацієнтів з аритміями, зокрема у сферах фармакотерапії, катетерного лікування та застосування імплантованих пристроїв. Удосконалення технологій катетерної абляції здійснювалося паралельно як у дітей і дорослих зі структурно неураженими серцями, так і в осіб із ПВС. Набуття клінічного досвіду, разом із впровадженням у практику нових технологій, як-от систем 3D-мапування, сприяло оптимізації ведення цієї все більш чисельної категорії пацієнтів з порушеннями анатомії і фізіології серця. Нарешті все ширше почали застосовуватися різноманітні пристрої, спрямовані на підтримання хронотропної функції міокарда, корекцію порушень атріовентрикулярної провідності, поліпшення гемодинаміки шляхом ресинхронізації роботи камер серця, а також профілактику раптової серцевої смерті. Прийняття рішень щодо фармакотерапії, проведення процедур абляції або імплантації пристроїв у пацієнтів з аритміями на тлі ПВС потребує глибокого розуміння індивідуальних особливостей порушень анатомії і фізіології серця, разом зі всебічним аналізом перебігу захворювання і потенційного довготривалого прогнозу. Теперішній позиційний документ містить консенсусні положення, сформульовані експертами з кардіології і дитячої кардіології, а також неінвазивної та інвазивної електрофізіології, і був розроблений з метою висвітлення сучасних підходів до ведення пацієнтів з порушеннями серцевого ритму і провідності на тлі ПВС.


Дод.точки доступу:
Hernandez-Madrid, A.; Paul, T.; Abrams, D. ; Blom, N. A.; Chen, J.; Chessa, M.; Combes, N.; Dagres, N.; Diller, G.; Ernst, S.; Giamberti, A.; Hebe, J.; Janousek, J.; Kriebel, T.; Moltedo, J.; Moreno, J.; Peinado, R.; Pison, L.; Rosenthal, E.; Skinner, J. R.; Zeppenfeld, K.
Экземпляры: всего 1 : чит.зал періодичних видань, рук.,кат. (1 экз.)
Свободны: всего 1 : чит.зал періодичних видань, рук.,кат. (1 экз.)
Знайти схожі

6.


   
    Третя міжнародна конференція "Реконструктивна хірургія серця": дводенний майданчик світової кардіохірургфії / підгот.: І. Леошко, В. Демянчук // Кардіохірургія та інтервенційна кардіологія. - 2019. - N 4. - С. 52-55
MeSH-головна:
СЕРДЦА ХИРУРГИЧЕСКИЕ ОПЕРАЦИИ
КОНГРЕССЫ


Дод.точки доступу:
Леошко, І. \підгот.\; Демянчук, В. \підгот.\
Экземпляры: всего 1 : чит.зал періодичних видань, рук.,кат. (1 экз.)
Свободны: всего 1 : чит.зал періодичних видань, рук.,кат. (1 экз.)
Знайти схожі

 
© Міжнародна Асоціація користувачів і розробників електронних бібліотек і нових інформаційних технологій
(Асоціація ЕБНІТ)