Бібліотека БДМУ

Головна

Спрощенний режим

Опис

Бази даних

Періодичні видання - результати пошуку

Вид пошуку

К Н И Г И

Періодичні видання

Дисертації та автореферати

Фонд рідкісних видань

Електронна Навчальна література

Публікації засновників кафедр БДМУ

Нововведення у сфері охорони здоров'я

Календар пам'ятних дат

Доступ до повнотекстових книг Springer Nature (через IP-адреси БДМУ)

Зона пошуку

Формат представлення знайдених документів:
повний	інформаційний	короткий

Відсортувати знайдені документи за:
автором	назвою	роком видання	типом документа

Пошуковий запит: <.>II=КУ47/2018/4<.>

Загальна кiлькiсть документiв : 9
Показанi документи с 1 за 9

Форма документа : Стаття із журналу
Шифр видання :
Автор(и) : Шклянка І. В., Жарінов О. Й., Міхалєв К. О., Єпанчінцева О. А., Тодуров Б. М.
Назва : Предиктори виникнення пізніх ускладнень після аортокоронарного шунтування в пацієнтів зі стабільною ішемічною хворобою серця
Місце публікування : Кардіохірургія та інтервенційна кардіологія. - К., 2018. - N 4. - С. 5-16 (Шифр КУ47/2018/4)
MeSH-головна: ИШЕМИЧЕСКАЯ БОЛЕЗНЬ СЕРДЦА
КОРОНАРНОЙ АРТЕРИИ ШУНТИРОВАНИЕ
ПОСЛЕОПЕРАЦИОННЫЕ ОСЛОЖНЕНИЯ
Анотація: Мета роботи – визначити фактори, від яких залежить виникнення пізніх ускладнень після операції аортокоронарного шунтування (АКШ) у пацієнтів зі стабільною ішемічною хворобою серця. Матеріали і методи. В одноцентровому дослідженні проаналізували дані, отримані при клініко-інструментальному обстеженні 155 пацієнтів зі стабільною ішемічною хворобою серця, послідовно відібраних для операції ізольованого АКШ. Тривалість періоду спостереження за пацієнтами становила 12 місяців з моменту операції АКШ. Загалом діагностовано 29 пізніх ускладнень (3 випадки декомпенсації серцевої недостатності, 3 – уперше діагностованої фібриляції передсердь (ФП), 4 – гострого коронарного синдрому, 11 – зниження фракції викиду лівого шлуночка (ФВЛШ) більше ніж на 10 %, 2 – переходу ФП у постійну форму, 2 – розвитку гострого інфаркту міокарда та 4 летальних випадки), що виникли у 24 пацієнтів. Групи пацієнтів з ускладненнями і без ускладнень порівнювали за демографічними показниками, факторами ризику, супутніми хворобами, лабораторними показниками, особливостями операції АКШ та післяопераційною медикаментозною терапією. Результати. В однофакторному аналізі особливостями пацієнтів з ускладненнями протягом річного спостереження були наявність ФП в анамнезі, нижча швидкість клубочкової фільтрації (ШКФ) (медіана (квартилі) 55 (44–68) проти 61 (52–74) мл/(хв · 1,73 м2); р = 0,060), більший розмір лівого передсердя (4,4 (4,3–4,9) проти 4,3 (4,0–4,5) см; р = 0,004), нижча ФВЛШ (47 (37–56) проти 53 (45–58) %; р = 0,033), більший індекс кінцеводіастолічного об’єму (70,4 (58,7–84,8) проти 59,1 (51,2–70,8) см3/м2; р = 0,004), післяопераційне застосування антагоністів альдостерону (р = 0,051) та петльових діуретиків (р = 0,007), а також відсутність прийому статинів (р 0,001). За даними мультиваріантного аналізу, незалежними предикторами виникнення пізніх ускладнень після операції АКШ виявилися гірший показник ШКФ при виписуванні зі стаціонару (відношення шансів (ВШ) 1,366 (95 % довірчий інтервал (ДІ) 1,007–1,853); р
Знайти схожі

Форма документа : Стаття із журналу
Шифр видання :
Автор(и) : Iliescu A. C., Corciova F. C., Achitei I., Floria M., Tinica G.
Назва : Relation of body mass index to postoperative atrial fibrillation
Місце публікування : Кардіохірургія та інтервенційна кардіологія. - К., 2018. - N 4. - С. 17-22 (Шифр КУ47/2018/4)
MeSH-головна: ПРЕДСЕРДИЙ ФИБРИЛЛЯЦИЯ
ПОСЛЕОПЕРАЦИОННЫЕ ОСЛОЖНЕНИЯ
ТЕЛА МАССЫ ИНДЕКС
Анотація: Мета роботи – оцінити значення індексу маси тіла як прогностичного фактора щодо виникнення післяопераційної фібриляції передсердь у пацієнтів, яким виконують ізольовану операцію заміни аортального клапана. Матеріали і методи. В одноцентровому дослідженні проаналізовано дані 1191 пацієнта, госпіталізованого для виконання ізольованої операції заміни аортального клапана в період із січня 2000 р. до червня 2014 р. Пацієнтів спостерігали в ранній післяопераційний період, до їх виписування зі стаціонару. Результати. Фібриляція передсердь виникла у 342 (28,71 %) хворих. Розроблено багатоваріантну модель прогнозування, яка поєднує шість змінних, пов’язаних з підвищеним ризиком виникнення післяопераційної фібриляції передсердь (похилий вік, індекс маси тіла, помірна регургітація на трикуспідальному клапані, тривала вентиляція, тривале перебування у відділенні інтенсивної терапії та збільшення лівого передсердя (індекс об’єму лівого передсердя ? 35 мл/м2). Ця модель має помірне прогностичне значення (64,7 %). Встановлено помірну прогностичну цінність моделі, до якої входить індекс маси тіла як змінна, що впливає на ризик виникнення аритмії в пацієнтів, котрим виконують операцію на аортальному клапані. Висновок. Індекс маси тіла – це важливий фактор, який впливає на перебіг післяопераційного періоду. Отже, цей показник повинен враховуватися при оцінюванні прогнозу наслідків хірургічного втручання.
Знайти схожі

Форма документа : Стаття із журналу
Шифр видання :
Автор(и) : Судакевич С. М., Лоскутов О. А., Шлапак І. П., Бабенко В. В., Тодуров Б. М.
Назва : Режим перфузії як фактор виникнення когнітивної дисфункції у хворих, що перенесли аортокоронарне шунтування в умовах штучного кровообігу
Місце публікування : Кардіохірургія та інтервенційна кардіологія. - К., 2018. - N 4. - С. 23-29 (Шифр КУ47/2018/4)
MeSH-головна: КОГНИТИВНЫЕ РАССТРОЙСТВА
КОРОНАРНОЙ АРТЕРИИ ШУНТИРОВАНИЕ
КРОВООБРАЩЕНИЕ ЭКСТРАКОРПОРАЛЬНОЕ
Анотація: Мета роботи – оцінити вплив перфузійного тиску на виникнення післяопераційної когнітивної дисфункції у хворих, яким виконували аортокоронарне шунтування в умовах штучного кровообігу (ШК). Матеріали і методи. У ретроспективному обсерваційному одноцентровому дослідженні проаналізовано дані, отримані при клінічному та інструментальному обстеженні 71 пацієнта, відібраного для проведення оперативного втручання з приводу ішемічної хвороби серця – аортокоронарного шунтування в умовах ШК (57 (80,2 %) чоловіків і 14 (19,8 %) жінок, віком у середньому (58,7 ± 7,7) року). Хворих розділили на дві групи залежно від режиму перфузії, а саме за величиною артеріального тиску, який підтримувався під час ШК: 1-ша група – 40–60 мм рт. ст., 2-га – більше 60 мм рт. ст. Нейрокогнітивні та психометричні тести в обох групах проводили до оперативного втручання, на 7-му добу і через 3 місяці після операції. Батарея тестів складалася зі шкали оцінки психічного статусу (Mini-Mental State Examination, MMSE), тесту вкладання паличок у отвори відповідно до форми (Grooved Pegboard) і тесту на встановлення цифр та літер (Trial Making Test Part A). Результати. Результати тесту візуальної уваги та зміни задач Trial Making Test Part A показали, що пацієнти 1-ї групи витрачали на тестування (порівняно з вихідними показниками) на 21,6 (18,4; 32,1) % більше часу на 7-му добу та на 7,9 (5,3; 15,6) % більше часу через 3 місяці після операції, в той час як хворі 2-ї групи – відповідно на 13,8 (11; 16,5) та 3,3 (0; 5,7) % більше. За результатами тесту MMSE, пацієнти 1-ї групи набирали (порівняно з тестуванням до операції) на 11,5 (–18,5; –6,9) % менше балів на 7-му добу та на 9,9 (–4,2; 8,7) % менше балів через 3 місяці після операції; пацієнти 2-ї групи – відповідно на 7,8 (–14,2; –5,6) та 3,8 (–7,3; –3,4) % менше. Результати тестування за методикою Grooved Pegboard показали, що пацієнти 1-ї групи витрачали на виконання тесту (порівняно з вихідними показниками) на 13,3 (8,2; 24,1) % більше часу на 7-му добу та на 6,3 (3,2; 10,8) % більше часу через 3 місяці після операції; пацієнти 2-ї групи – відповідно на 8 (5,5; 10,9) та 4,8 (2,5; 9,4) % більше. Висновки. Підтримання оптимальних (понад 60 мм. рт. ст.) показників перфузійного тиску під час ШК у хворих, яким виконували аортокоронарне шунтування, є вкрай важливим фактором, який дозволяє зменшити частоту виникнення когнітивної дисфункції в ранній післяопераційний період та через 3 місяці після операції. Використання режиму перфузії із підтриманням середнього перфузійного тиску менше 60 мм. рт. ст. є чинником виникнення післяопераційної когнітивної дисфункції.
Знайти схожі

Форма документа : Стаття із журналу
Шифр видання :
Автор(и) : Тодуров Б. М., Марковец А. В., Шевченко В. А., Погребняк В. В., Колесников В. Г., Фурса Е. М., Серая Д. В., Хартанович М. В., Демянчук В. Б.
Назва : Промежуточные результаты лечения стеноза аортального клапана методом ультразвуковой декальцинации
Місце публікування : Кардіохірургія та інтервенційна кардіологія. - К., 2018. - N 4. - С. 30-35 (Шифр КУ47/2018/4)
MeSH-головна: АОРТАЛЬНОГО КЛАПАНА СТЕНОЗ
ДЕКАЛЬЦИНАЦИИ МЕТОД
Анотація: Несмотря на то, что операции протезирования аортального клапана хорошо разработаны и сопровождаются высокой эффективностью, они далеки от совершенства, поскольку ассоциируются с большим количеством осложнений. В этой связи методы хирургического лечения, основанные на клапаносохраняющей стратегии, превосходят традиционное протезирование, поскольку могут снизить риск возникновения осложнений в ранний и отдаленный послеоперационный период, что особо актуально у пациентов пожилого и старческого возраста. В работе представлены результаты исследования по применению метода ультразвуковой декальцинации у 70 пациентов с диагнозом стеноза аортального клапана с кальцинозом. После проведения оперативного вмешательства, в сроки до 13 месяцев, сохранялось статистически значимое уменьшение систолического градиента давления на клапане и увеличение площади эффективного отверстия клапана, что свидетельствует об эффективности такого вида оперативного вмешательства у данного контингента больных.
Знайти схожі

Форма документа : Стаття із журналу
Шифр видання :
Автор(и) : Бортняк Н. В., Епанчинцева О. А., Ковтун Г. И., Дорофеева С. И., Чумак О. С., Прус Г. М., Жаринов О. И., Тодуров Б. М.
Назва : Редкий случай рецидивирующего полихондрита с поражением аортального клапана
Місце публікування : Кардіохірургія та інтервенційна кардіологія. - К., 2018. - N 4. - С. 36-41 (Шифр КУ47/2018/4)
MeSH-головна: ПОЛИХОНДРИТ РЕЦИДИВИРУЮЩИЙ
СЕРДЕЧНЫХ КЛАПАНОВ БОЛЕЗНИ
Анотація: У статті представлений клінічний випадок поєднання ураження аортального клапана і рецидивного поліхондриту (автоімунного захворювання з ураженням хрящової тканини) у хворого віком 68 років, госпіталізованого в кардіохірургічну клініку у зв’язку з необхідністю оперативного лікування аортальної вади серця. Наведено результати лабораторних та інструментальних досліджень, а також дані морфологічного дослідження видаленого аортального клапана. Ознаки рецидивного поліхондриту з’явилися в пацієнта близько 10 років тому, але помилкова діагностика на початку захворювання спричинила його тяжчий перебіг. Найбільш серйозним і прогностично несприятливим ускладненням виявилося ураження серцево-судинної системи – комбінована аортальна вада серця з переважанням стенозу зі швидким наростанням декомпенсації кровообігу. У зв’язку з тим, що рецидивний поліхондрит – це рідкісна патологія, низька поінформованість і мала настороженість лікарів призводять до встановлення правильного діагнозу у 68 % хворих з рецидивним поліхондритом тільки через рік. У діагностиці цього захворювання необхідно враховувати, що одним із виявів рецидивного поліхондриту є типове ураження хрящової частини вух (набряк хрящової частини вушних раковин).
Знайти схожі

Форма документа : Стаття із журналу
Шифр видання :
Автор(и) : Кравчук Б. Б., Карпенко Ю. І., Петканич М. М., Парацій О. З., Якушев А. В., Малярчук Р. Г., Шаповалова В. В., Сичик М. М.
Назва : Досвід імплантації лівошлуночкового електрода для ресинхронізаційної терапії із застосуванням пункції міжшлуночкової перегородки в пацієнта із серцевою недостатністю
Місце публікування : Кардіохірургія та інтервенційна кардіологія. - К., 2018. - N 4. - С. 42-46 (Шифр КУ47/2018/4)
MeSH-головна: СЕРДЕЧНАЯ НЕДОСТАТОЧНОСТЬ
СЕРДЦА РЕСИНХРОНИЗАЦИОННАЯ ТЕРАПИЯ
СЕРДЦА СТИМУЛЯЦИЯ ИСКУССТВЕННАЯ
Анотація: Представлено аналіз клінічного випадку імплантації лівошлуночкового електрода для ресинхронізаційної терапії через пункцію міжшлуночкової перегородки з фіксацією в порожнині лівого шлуночка серця. З огляду на безуспішність спроби завести електрод для проведення стимуляції лівого шлуночка на етапі канюляції гирла коронарного синуса, цю методику використано як альтернативну. Необхідність постійного прийому варфарину на тлі протезованого механічного аортального клапана забезпечила адекватну гіпокоагуляцію та відсутність клінічних ознак тромбозу протягом 3 місяців спостереження в післяопераційний період. Використання пункції міжшлуночкової перегородки для імплантації лівошлуночкового електрода – безпечна та дієва альтернатива в пацієнтів з ускладненим або неможливим хірургічним доступом до венозної системи серця.
Знайти схожі

Форма документа : Стаття із журналу
Шифр видання :
Назва : Інфаркт міокарда зі стійкою елевацією сегмента ST: питання маршрутизації, вибір стратегії реперфузії, роль тромболітичної терапії (за матеріалами оновлених рекомендацій Європейського товариства кардіологів 2017 року)
Місце публікування : Кардіохірургія та інтервенційна кардіологія. - К., 2018. - N 4. - С. 47-58 (Шифр КУ47/2018/4)
MeSH-головна: ИНФАРКТ МИОКАРДА
ТРОМБОЛИТИЧЕСКАЯ ТЕРАПИЯ
Анотація: У статті представлено стислий огляд рекомендацій Європейського товариства кардіологів 2017 р. щодо ключових принципів ведення пацієнтів з гострим інфарктом міокарда зі стійкою елевацією сегмента ST. Основну увагу приділено таким питанням: маршрутизація пацієнтів і часові затримки на різних етапах надання медичної домоги; вибір стратегії реперфузійної терапії; рекомендації щодо проведення тромболітичної терапії та особливості її застосування.
Знайти схожі

Форма документа : Стаття із журналу
Шифр видання :
Назва : Мультидисциплинарные аспекты сердечно-сосудистой патологии : IV научно-практическая конференция, 27 апреля, Киев
Місце публікування : Кардіохірургія та інтервенційна кардіологія. - К., 2018. - N 4. - С. 59-64 (Шифр КУ47/2018/4)
MeSH-головна: СЕРДЕЧНО-СОСУДИСТЫЕ БОЛЕЗНИ
КОНГРЕССЫ
Анотація: 27 квітня в м. Києві на базі ДУ «Інститут серця МОЗ України» проходила IV науково-практична конференція «Мультидисциплінарні аспекти серцево-судинної патології». Інститут серця МОЗ України та Національна медична академія післядипломної освіти (НМАПО) ім. П.Л. Шупика (Київ) продовжують успішно використовувати формат міждисциплінарного обміну досвідом та новими даними доказової медицини, адже сучасним лікарям терапевтичної клініки доводиться працювати на стику спеціальностей, розвиваючи різнобічне клінічне мислення. Цього разу тематика конференції охопила такі проблеми, як резистентна гіпертензія, запаморочення і серцево-судинний ризик, цукровий діабет.
Знайти схожі

Форма документа : Стаття із журналу
Шифр видання :
Назва : Венозний тромбоемболізм - новітні підходи діагностики та лікування : II науково-практична конференція, 13 вересня 2018 р., Київ
Місце публікування : Кардіохірургія та інтервенційна кардіологія. - К., 2018. - N 4. - С. 65-68 (Шифр КУ47/2018/4)
MeSH-головна: ВЕНОЗНАЯ ТРОМБОЭМБОЛИЯ
КОНГРЕССЫ
Анотація: 13 вересня 2018 року на базі ДУ «Інститут серця МОЗ України» відбулася II Науково-практична конференція Всеукраїнської асоціації фахівців з кардіоторакальної, ендоваскулярної хірургії та трансплантології і Всеукраїнської асоціації фахівців з аритмології і електрофізіології серця «Венозний тромбоемболізм – новітні підходи діагностики та лікування». Для участі в конференції зареєструвалися більше 140 кардіологів, терапевтів, судинних хірургів, лікарів з функціональної діагностики та інших суміжних спеціальностей з різних регіонів України, у тому числі слухачі кафедр кардіохірургії, рентгенендоваскулярних і екстракорпоральних технологій, функціональної діагностики, анестезіології та інтенсивної терапії, а також лікарі-інтерни кафедр Національної академії післядипломної освіти імені П.Л. Шупика. Ідея конференції полягала в обговоренні сучасних рекомендацій з діагностики та лікування венозних тромбозів, тромбоемболії легеневої артерії, а також хронічної тромбоемболічної легеневої гіпертензії.
Знайти схожі

© Міжнародна Асоціація користувачів і розробників електронних бібліотек і нових інформаційних технологій
(Асоціація ЕБНІТ)