Бібліотека БДМУ

Головна

Спрощенний режим

Опис

Бази даних

Періодичні видання - результати пошуку

Вид пошуку

К Н И Г И

Періодичні видання

Дисертації та автореферати

Фонд рідкісних видань

Електронна Навчальна література

Публікації засновників кафедр БДМУ

Нововведення у сфері охорони здоров'я

Календар пам'ятних дат

Доступ до повнотекстових книг Springer Nature (через IP-адреси БДМУ)

Зона пошуку

Формат представлення знайдених документів:
повний	інформаційний	короткий

Відсортувати знайдені документи за:
автором	назвою	роком видання	типом документа

Пошуковий запит: <.>II=КУ4/2018/22/1<.>

Загальна кiлькiсть документiв : 10
Показанi документи с 1 за 10

The use of telmisartan in the treatment of arterial hypertension with obesity [Текст] / V. A. Kapustnik [et al.] // Клініч. фармація. - 2018. - Том 22, № 1. - С. 4-9
MeSH-головна:
ОЖИРЕНИЕ (лекарственная терапия)
ГИПЕРТЕНЗИЯ (кровь, лекарственная терапия)
КОМОРБИДНОСТЬ
АРТЕРИАЛЬНОЕ ДАВЛЕНИЕ (действие лекарственных препаратов)
ГЕМОДИНАМИКА (действие лекарственных препаратов)
Анотація: Поєднаний перебіг артеріальної гіпертензії (АГ) з надлишковою масою тіла або з абдомінальним ожирінням розглядаються як один з найбільш розповсюджених варіантів коморбідної патології, що приводить до значного підвищення частоти серцево-судинних ускладнень. Метою роботи було вивчення ефектів телмісартану на внутрішньосерцеву гемодинаміку, функціональний стан міокарда, ліпідний і вуглеводний профіль у хворих на артеріальну гіпертензію з нормальною масою тіла і артеріальною гіпертензією (АГ) з ожирінням. Матеріали та методи. Обстежено 50 хворих на АГ ІІ стадії, які були розподілені на 2 групи. Першу (основну групу), склали 23 пацієнти з артеріальною гіпертензією II ступеня і з нормальною масою тіла. Другу групу (порівняння) склали 27 пацієнтів, у яких діагностувалась АГ ІІ ст. з ожирінням. Діагноз верифікували з використанням лабораторно-інструментальних методів. Ожиріння оцінювали по індексу маси тіла і співвідношенню об’єму талії до об’єму стегон. Визначення ліпідного профіля проведене ферментативним методом. Результати. Результати свідчать, що рівень «офісних» значень систолічного артеріального тиску (САТ) у хворих на АГ з нормальною масою тіла при вживанні телмісартану знижувався на 14,5 %, а діастолічного – на 11,4 %. У хворих на АГ ІІ ст. з ожирінням рівень САТ також знижувався на 13,4 % і діастолічного – на 11,5 %. Через 3 місяці лікування динаміка регресу кінцево-діастолічного і кінцево-систолічного розміру серця у групі пацієнтів без ожиріння приводила до достовірного зменшення цих показників у порівнянні з початковими значеннями. У хворих з ожирінням ці показники також зменшувались, проте не досягали достовірних значень. При лікуванні із застосовуванням телмісартану відбувалось зниження ліпідів у хворих на АГ (загальний холестерин (ХС) – на 5,5 %, ХС ліпопротеїдів низької щільності (ЛПНЩ) – на 6,2 %, тригліцеридів (ТГ) – на 7,8 % і підвищення ХС ЛПВЩ – на 10,4 % (р 0,05) та недостовірні зміни у хворих на АГ з ожирінням (ЗХС – на 5,9 %, ХС ЛПНЩ – на 5,1, ТГ – на 8,8 % і підвищення ХС ЛПВЩ – на 6,4 %). Після проведеного лікування ці показники зменшувались (глікозильованого гемоглобіну (НbA1c) на 8,45 % і на 19,17 %, інсуліну – на 3,2 % і на 13,38 %, глюкози – на 5,65 % і на 4,73 % відповідно по групах). Висновки. Телмісартан опосередковано позитивно впливає на внутрішньосерцеву гемодинаміку за рахунок зниження артеріального тиску як у хворих на артеріальну гіпертензію з нормальною масою тіла, так і з ожирінням. Застосування телмісартану як гіпотензивного заходу дає гіполіпідемічний ефект і покращує показники вуглеводного обміну у хворих на артеріальну гіпертензію як з нормальною масою тіла, так і з ожирінням. Наведені дані можуть бути орієнтирами для оцінки ефективності проведення гіпотензивної терапії телмісартаном.

Дод.точки доступу:
Kapustnik, V. A.; Shelest, B. O.; Kovalyova, Yu. O.; Shelest, O. M.; Brek, V. V.
Экземпляры: всего 1 : чит.зал періодичних видань, рук.,кат. (1 экз.)
Свободны: всего 1 : чит.зал періодичних видань, рук.,кат. (1 экз.)
Знайти схожі

Kolesnik, Ya. V.
Clinical and laboratory indicators for infectious mononucleosis in children on the background of the treatment with valavir [Текст] / Ya. V. Kolesnik // Клініч. фармація. - 2018. - Том 22, № 1. - С. 10-13
MeSH-головна:
ДЕТИ
МОНОНУКЛЕОЗ ИНФЕКЦИОННЫЙ (диагностика, кровь, патофизиология)
АЦИКЛОВИР (фармакология)
ПРОТИВОВИРУСНЫЕ СРЕДСТВА (фармакология)
Анотація: Інфекційний мононуклеоз (ІМ) – гостре інфекційне захворювання, що супроводжується лихоманкою, ангіною, ураженням лімфатичних вузлів, печінки, селезінки і характерними змінами гемограми. Глобальне поширення ІМ в популяції, частота хронічного перебігу, наявність стертих і атипових форм, складності діагностики і терапії обумовлюють актуальність проблеми вивчення ІМ. Мета дослідження. Порівняльне вивчення клініко-лабораторних показників у гострий період ІМ у дітей при лікуванні валавіром. Матеріали та методи. У статті містяться результати власних спостережень за 107 дітьми у віці від 2 до 15 років, хворих на інфекційний мононуклеоз (ІМ). Проведено оцінку клінічних і лабораторних даних у хворих на ІМ на фоні лікування валавіром. Результати. Основну терапію становили десенсибілізуючі препарати, симптоматичні засоби, для лікування ангіни призначалися антибактеріальні препарати. Валавір призначався в перший день надходження при клінічній верифікації діагнозу. Верифікація збудників здійснювалася методом імуноферментного аналізу, визначалися окремо специфічні імуноглобуліни М і G до антигенів ВЕБ і методом ПЛР. Захворювання у всіх дітей супроводжувалося лихоманкою, тонзилітом, лімфоаденопатією, збільшенням печінки і селезінки. Вивчення клініколабораторних особливостей проводилося на момент надходження до стаціонару і на 12-й день госпіталізації. Висновки. За результатами дослідження зроблено висновок, що призначення валавіру при лікуванні гострого інфекційного мононуклеозу у дітей приводить до більш швидкого зникнення ряду клінічних симптомів і нормалізації лабораторних показників у порівнянні з хворими, які отримували тільки симптоматичну і патогенетичну терапію.

Экземпляры: всего 1 : чит.зал періодичних видань, рук.,кат. (1 экз.)
Свободны: всего 1 : чит.зал періодичних видань, рук.,кат. (1 экз.)
Знайти схожі

Підвищення раціональності лікарської терапії у літніх хворих терапевтичного профілю [Текст] / Є. Ф. Грінцов [та ін.] // Клініч. фармація. - 2018. - Том 22, № 1. - С. 14-19
MeSH-головна:
(методы)
ЛЕКАРСТВЕННАЯ ТЕРАПИЯ (методы)
Анотація: Враховуючи тенденцію до старіння населення у всьому світі, а також частоту зустрічаємості, поліморбідність та особливості перебігу супутньої патології у літніх хворих, підвищення раціональності фармакотерапії цієї групи пацієнтів мають значну медико-соціальну вагу. Мета роботи. Підвищення раціональності використання лікарських препаратів у осіб літнього і похилого віку. Матеріали та методи. Проаналізовано 105 стаціонарних історій хвороби пацієнтів у віці старше 65 років на предмет відповідності призначень препаратів міжнародним рекомендаціям Американської геріатричної асоціації 2015 року. Останні передбачали співвіднесення певного препарату до категорій або не рекомендованих до застосування у літніх людей, або застосування яких слід уникати при певних захворюваннях і синдромах, або які є потенційно небезпечними. Результати. У 73 % випадків встановлено призначення лікарських препаратів, що входять у списки не рекомендованих у літніх пацієнтів з різною силою доказів та протипоказань. Крім того, в 34,4 % спостережень встановлена нераціональність призначення окремих препаратів і в 57,1 % – некоректне дозування за стандартизованим показником Medication Appropriateness Index. Виявлений високий рівень поліпрагмазії. Висновки.Зроблені висновки щодо шляхів підвищення раціональності лікарського лікування літніх пацієнтів.

Дод.точки доступу:
Грінцов, Є. Ф.; Мороз, В. А.; Сахарова, Т. С.; Андрєєва, О. О.
Экземпляры: всего 1 : чит.зал періодичних видань, рук.,кат. (1 экз.)
Свободны: всего 1 : чит.зал періодичних видань, рук.,кат. (1 экз.)
Знайти схожі

Федоровська, М. І.
Методологія створення дерматокосметичних засобів для профілактики та лікування алопеції [Текст] / М. І. Федоровська, Н. П. Половко, І. О. Ярема // Клініч. фармація. - 2018. - Том 22, № 1. - С. 20-27
MeSH-головна:
АЛОПЕЦИЯ (лекарственная терапия, профилактика и контроль)
ДЕРМАТОЛОГИЧЕСКИЕ СРЕДСТВА (фармакология)
РАСТЕНИЙ ЭКСТРАКТЫ (фармакология)
КРЕМ ДЛЯ КОЖИ (фармакология)
ГЕЛИ (фармакология)
Анотація: Профілактика та лікування алопецій залишається актуальним завданням сучасної дерматокосметології. В залежності від етіопатогенетичних факторів розрізняють різні види облисіння, серед яких найбільш поширеними є андрогенна (АА) та телогенова алопеція (ТА). Мета роботи: обґрунтування методології створення нових дерматологічних засобів для нашкірного застосування, призначених для профілактики та лікування АА та ТА. Матеріали та методи. Дослідження проводили шляхом опрацювання наукової літератури щодо етіопатогенезу та методів лікування різних видів алопеції, маркетингового аналізу ринку лікарських і косметичних засобів, пошуку лікарської рослинної сировини та визначення впливу біологічно активних речовин на відновлення та стимулювання росту волосяного фолікулу. Результати. Враховуючи специфіку фармакотерапії облисіння та потреби ринку, нами були обрані об’єкти дослідження, а саме: для лікування АА – м’які лікарські форми (емульгель, крем-маска, гель-маска) з екстрактом пальми сабаль і настойкою софори японської, олійний екстракт з кореневищ та коренів кропиви дводомної; для лікування ТА – гель-маска із соком кропиви дводомної, складна настойка з листя кропиви дводомної, листя шавлії лікарської та листя каштану кінського. Для забезпечення стабільності, високої ефективності та нешкідливості важливо враховувати вплив фармацевтичних факторів на якість розроблюваних препаратів, використовуючи сучасні методи дослідження (фармакотехнологічні, біофармацевтичні, фізико-хімічні, фармакологічні) та послідовність їх виконання. Висновки. Авторами на підставі загального методичного підходу був складений план розробки дерматологічних засобів на основі природної сировини, які в перспективі можуть стати препаратами вибору у профілактиці і терапії АА та ТА.

Дод.точки доступу:
Половко, Н. П.; Ярема, І. О.
Экземпляры: всего 1 : чит.зал періодичних видань, рук.,кат. (1 экз.)
Свободны: всего 1 : чит.зал періодичних видань, рук.,кат. (1 экз.)
Знайти схожі

Впровадження системи якості згідно з державним стандартом ISO 15189:2015 у лабораторії клінічної діагностики Клініко-діагностичного центру Національного фармацевтичного університету: прикладні аспекти [Текст] / С. В. Місюрьова [та ін.] // Клініч. фармація. - 2018. - Том 22, № 1. - С. 28-33
MeSH-головна:
ГАММА-ГЛУТАМИЛТРАНСФЕРАЗА (анализ)
ФОСФАТАЗА ЩЕЛОЧНАЯ (анализ)
(использование, методы)
ВАЛИДАЦИЯ ИССЛЕДОВАНИЙ
Анотація: Одним з етапів розробки та впровадження системи якості у медичних лабораторіях є проведення валідаційних робіт. Основними об’єктами цих робіт стають методики, за допомогою яких проводяться вимірювання різних параметрів у лабораторії. Мета. Дослідження аспектів забезпечення якості у Лабораторії клінічної діагностики Клініко-діагностичного центру НФаУ шляхом проведення валідаційних процедур з оцінки придатності біохімічних методик. Матеріали та методи. Об’єктами дослідження стали стандартизовані біохімічні методики визначення рівнів гамма-глутамілтрансферази (ГГТ) та лужної фосфатази у зразках біологічних рідин. У якості контрольної сироватки був обраний «Хімічний контроль. Набір реагентів» виробництва High Technology, Inc. (США) з відомою концентрацією аналітів. Вимірювання проводилися на автоматичному біохімічному аналізаторі Express Plus фірми Bayer (Німеччина). При обробці результатів досліджень були використані показники описової статистики та проведений ряд статистичних оцінок. Результати. Оцінка внутрішньолабораторної збіжності та відтворюваності методик визначення концентрації ГГТ та лужної фосфатази фотометричним методом при роботі на аналізаторі біохімічному Еxpress Рlus, проведена двома операторами-лаборантами однакової кваліфікації, вказує на відсутність грубих помилок у роботі аналізатора та статистично важливих відмінностей при проведенні вимірювань. Оцінка правильності методик, проведених за допомогою стандартного зразка, довела, що систематична похибка не значима (по заданому критерію прийнятності). Отже, дані методики забезпечують правильність вимірів у межах лабораторії. Розширена невизначеність, яка була розрахована як метрологічна оцінка придатності, показала, що отримані значення рівня ГГТ та лужної фосфатази можна вважати точними та достовірними. Висновки. Валідація методик визначення гамма-глутамілтрансферази та лужної фосфатази в крові людини фотометричним методом довела, що дані методики мають робочі характеристики, які відповідають регламентованим, задовольняють встановленим критеріям, а вимірювані за допомогою них параметри відповідають належним.

Дод.точки доступу:
Місюрьова, С. В.; Доброва, В. Є.; Свід, Н. О.; Отрішко, І. А.
Экземпляры: всего 1 : чит.зал періодичних видань, рук.,кат. (1 экз.)
Свободны: всего 1 : чит.зал періодичних видань, рук.,кат. (1 экз.)
Знайти схожі

Строєнко, К. С.
Вплив 2-етил-6-метил-3-гідроксипіридину сукцинату на рівень кортизолу у хворих із гострим інфарктом міокарда та когнітивними порушеннями [Текст] / К. С. Строєнко // Клініч. фармація. - 2018. - Том 22, № 1. - С. 34-37
MeSH-головна:
ПИРИДИНЫ (фармакология)
ИНФАРКТ МИОКАРДА (кровь, лекарственная терапия)
КОГНИТИВНЫЕ РАССТРОЙСТВА (диагностика, кровь)
ГИДРОКОРТИЗОН (кровь)
КВЕРЦЕТИН (фармакология)
КОМБИНИРОВАННОЕ ЛЕЧЕБНОЕ ВОЗДЕЙСТВИЕ (использование, методы, стандарты)
Анотація: Щороку в Україні реєструється близько 50 тисяч випадків гострого інфаркту міокарда (ГІМ). Однією з причин несприятливого перебігу ГІМ є когнітивні порушення, які виходять за межі вікових норм у половині випадків. Мета: вивчити вплив 2-етил-6-метил-3-гідроксипіридину сукцинату на рівні кортизолу сироватки крові у хворих із ГІМ і когнітивними порушеннями. Матеріали та методи: в дослідження включено 70 пацієнтів із ГІМ і когнітивною дисфункцією віком до 60 років. Додатково вивчалися рівні кортизолу сироватки крові. Залежно від виду терапії хворі були поділені на 2 групи: 1-а група (n = 35) – пацієнти зі стандартною схемою лікування при ГІМ із додаванням кверцетину, 2-а група (n = 35) пацієнтів із ГІМ отримувала крім стандартної терапії та кверцетину ще й 2-етил-6-метил3-гідроксипіридину сукцинат. Результати дослідження. При проведенні досліджень у 1-й групі кортизол був підвищений у 86 % хворих, у 2-й групі – у 80 % хворих. На тлі проведеної терапії в 1-й групі тварин рівень кортизолу залишився підвищеним у 45,70 % хворих, тоді як у пацієнтів 2-ї групи він залишився підвищеним тільки у 22,85 % хворих. Встановлено, що доданий до стандартної схеми лікування 2-етил-6-метил-3-гідроксипіридину сукцинат сприяв значному зниженню рівнів кортизолу сироватки крові у досліджуваних хворих, тоді як у пацієнтів, які отримували стандартну терапію та кверцетин, регрес кортизолу сироватки крові був значно нижчим. Висновки. Під час дослідження ми підтвердили, що при додаванні до стандартної терапії 2-етил-6-метил3-гідроксипіридину сукцинату спостерігалося достовірне зниження рівнів кортизолу сироватки крові та когнітивних порушень у пацієнтів із ГІМ віком до 60 років.

Экземпляры: всего 1 : чит.зал періодичних видань, рук.,кат. (1 экз.)
Свободны: всего 1 : чит.зал періодичних видань, рук.,кат. (1 экз.)
Знайти схожі

Мікробіологічне дослідження нового комбінованого препарату «Проплантмед» на основі фенольного гідрофобного препарату прополісу [Текст] / Н. С. Богдан [та ін.] // Клініч. фармація. - 2018. - Том 22, № 1. - С. 38-42
MeSH-головна:
ЛЕКАРСТВА КОМБИНИРОВАННЫЕ
ПРОТИВОЯЗВЕННЫЕ СРЕДСТВА (фармакология)
ПРОПОЛИС (фармакология)
РАСТЕНИЙ ЭКСТРАКТЫ (фармакология)
МЕД
МИКРОБИОЛОГИЧЕСКИЕ МЕТОДЫ (использование)
Анотація: Виразкова хвороба шлунка та дванадцятипалої кишки є одним з найпоширеніших захворювань у світі, що потребує створення та дослідження нових ефективних та безпечних лікарських засобів. Мета роботи. Вивчення мікробіологічних властивостей нового комбінованого препарату на основі фенольного гідрофобного препарату прополісу «Проплантмед». Матеріали та методи. Дослідження на мікробіологічну чистоту препарату здійснено відповідно до Державної фармакопеї України. Для досліджень використовували наступні поживні середовища: соєво-казеїновий бульйон, («HIMedia Laboratorles Pvt. Ltd India»), соєво-казеїновий агар («HIMedia Laboratorles Pvt. Ltd India»), тіогліколеве середовище для контролю стерильності («HIMedia Laboratorles Pvt. Ltd India») та Сабуро-декстрозний агар (Виробництво Індії, «HIMedia Laboratorles Pvt. Ltd India»). Результати. Експериментальні зразки лікарського препарату «Проплантмед» відповідають вимогам ДФУ та випробуванням «Мікробіологічна чистота», і цей факт є важливим показником гарантії якості готового лікарського засобу. Висновки. За результатами проведеного експерименту встановлено, що рівень мікробіологічної чистоти запропонованих гранул відповідає вимогам ДФУ, і цей показник є гарантією якості даного препарату.

Дод.точки доступу:
Богдан, Н. С.; Горошко, О. М.; Паламар, А. О.; Шпичак, О. С.
Экземпляры: всего 1 : чит.зал періодичних видань, рук.,кат. (1 экз.)
Свободны: всего 1 : чит.зал періодичних видань, рук.,кат. (1 экз.)
Знайти схожі

Iermolenko, T. I.
Dynamics of the cytokine blood profile under the effect of wound healing medicinal products with different mechanisms of action in the experiment [Текст] / T. I. Iermolenko, O. V. Kryvoshapka, O. I. Pautina // Клініч. фармація. - 2018. - Том 22, № 1. - С. 44-49
MeSH-головна:
РАНЫ ЗАЖИВЛЕНИЕ (действие лекарственных препаратов)
(кровь, лекарственная терапия)
МАЗИ (фармакология)
ПРОТИВОВОСПАЛИТЕЛЬНЫЕ СРЕДСТВА НЕСТЕРОИДНЫЕ (фармакология)
Анотація: Загоєння ран значною мірою залежить від рівня прозапальних цитокінів у вогнищі. Саме експресія ІЛ-1?, ІЛ-8, ФНО-? утримує течію ранового процесу у стадії персистуючого запалення. Впливаючи на механізми цитокінової регуляції репаративної регенерації тканин, можна коригувати процес загоєння ран. Застосування лікарських препаратів місцевої дії в лікуванні опіків є важливим компонентом комплексної терапії. Мета роботи. Вивчити вплив мазі метилурацилової 10 % і мазі тіотриазолінової 2 % на рівень прозапальних цитокінів у сироватці крові щурів у динаміці розвитку термічного опіку. Матеріали та методи. Термічний опік моделювали за методом Яковлєвої Л. В. (1999), Фенчина К. М. (1979), в якості ранозагоювальних засобів використовували мазі з різним механізмом дії, мазь метилурацилову 10 % і мазь тіотриазоліну 2 %. Результати та їх обговорення. Експериментально встановлено, що рівень цитокінів ІЛ-1?, ІЛ-8, ФНО-? в крові щурів корелює з тяжкістю ранового процесу і відповіддю на проведене лікування. Застосування мазей з ранозагоювальною активністю приводило до достовірного зниження рівня прозапальних цитокінів у крові щурів і загоєння опікової рани в коротші терміни. Причому мазь тіотриазолінова проявляла більш виражену репаративну активність, ніж мазь метилурацилова. Висновки. Застосування мазей метилурацилової 10 % та тіотриазолінової 2 % з різним за механізмом ранозагоювальним ефектом при лікуванні опікової рани приводить до зміни цитокінового профілю, що супроводжується позитивною динамікою процесів загоєння. За репаративною активністю мазь тіотриазоліну 2 % перевищує дію метилурацилової мазі.

Дод.точки доступу:
Kryvoshapka, O. V.; Pautina, O. I.
Экземпляры: всего 1 : чит.зал періодичних видань, рук.,кат. (1 экз.)
Свободны: всего 1 : чит.зал періодичних видань, рук.,кат. (1 экз.)
Знайти схожі

Шебеко, С. К.
Експериментальне дослідження антиоксидантних властивостей Глюкваміну за умов розвитку діабетичної нефропатії [Текст] / С. К. Шебеко, І. А. Зупанець, А. С. Шаламай // Клініч. фармація. - 2018. - Том 22, № 1. - С. 50-54
MeSH-головна:
ДИАБЕТИЧЕСКИЕ НЕФРОПАТИИ (кровь, лекарственная терапия)
АНТИОКСИДАНТЫ (фармакология)
КВЕРЦЕТИН (фармакология)
ГЛЮКОЗАМИН (фармакология)
Анотація: Основною причиною виникнення термінальної форми хронічної хвороби нирок (ХХН) є діабетична нефропатія. На сьогоднішній день у медичній практиці ефективні засоби лікування діабетичної нефропатії відсутні. Мета дослідження. Експериментальне вивчення антиоксидантних властивостей препарату Глюквамін на тлі розвитку діабетичної нефропатії для обґрунтування доцільності застосування в терапії ХХН. Матеріали та методи. Дослідження проводили на моделі діабетичної нефропатії, викликаної внутрішньоочеревинним введенням алоксану у дозі 200 мг/кг на 56 щурах. У тварин визначали вміст продуктів ліпопероксидації у крові та нирках та показники стану системи антиоксидантного захисту. Результати. Під впливом Глюкваміну на 90 добу дослідження спостерігалось вірогідне зменшення вмісту у крові та гомогенаті нирок щурів дієнових кон’югатів та ТБК-реактантів, що свідчить про зниження інтенсивності процесів перекисного окиснення ліпідів. Крім того, у нирках спостерігалось збільшення вмісту відновленого глутатіону, а також активності СОД і каталази, що свідчить про нормалізацію стану антиоксидантної системи. При цьому Глюквамін за більшістю показників перевершував вплив препаратів порівняння кверцетину та Леспефрилу. Висновки. За умов розвитку нефропатії на тлі цукрового діабету Глюквамін чинить виражену антиоксидантну дію та є перспективним засобом лікування ХХН.

Дод.точки доступу:
Зупанець, І. А.; Шаламай, А. С.
Экземпляры: всего 1 : чит.зал періодичних видань, рук.,кат. (1 экз.)
Свободны: всего 1 : чит.зал періодичних видань, рук.,кат. (1 экз.)
Знайти схожі

10.

Товчига, О. В.
Ефекти настойки яглиці звичайної (Aegopodium podagraria L.) на тлі токсичних доз алопуринолу в умовах надлишку похідних пурину та білків [Текст] / О. В. Товчига // Клініч. фармація. - 2018. - Том 22, № 1. - С. 55-66
MeSH-головна:
ГИПЕРУРИКЕМИЯ (кровь, лекарственная терапия)
АЛЛОПУРИНОЛ (кровь, фармакология)
РАСТЕНИЙ ЭКСТРАКТЫ (фармакология)
ПУРИНЫ (метаболизм)
МОЧЕВАЯ КИСЛОТА (метаболизм)
Кл.слова (ненормовані):
СНЫТЬ
Анотація: Зростає інтерес до застосування засобів рослинного походження у складі комбінованої терапії, зокрема гіперурикемії та подагри. Препарати надземної частини яглиці звичайної (Aegopodium podagraria L.) характеризуються органопротекторними та сприятливими метаболічними ефектами, серед яких вплив на обмін сечової кислоти, значною мірою зумовлений гідроксикоричними кислотами. Одним із основних гіпоурикемічних препаратів на сьогодні залишається алопуринол. Мета дослідження – охарактеризувати ренальні, метаболічні та психотропні ефекти комбінації настойки яглиці звичайної з алопуринолом в умовах надлишку похідних пурину та білків у щурів. Матеріали та методи. Досліди проведені на тлі надлишку похідних пурину та білків у щурів (10-денне введення дріжджового екстракту у дозі 10 г/кг із додаванням молібдену у кількості 0,3 мг на тварину та д/о введення інозину в дозі 50 мг/150 г). Настойку яглиці звичайної (1 мл/кг), алопуринол (50 мг/кг) та їх комбінацію вводили внутрішньошлунково впродовж усього періоду відтворення моделі. Визначали стан видільної функції нирок, біохімічні показники плазми крові, активність ксантиноксидази та вміст сечової кислоти в печінці та нирках, стан ЦНС у тестах відкритого поля та хрестоподібного піднесеного лабіринту. Результати. Ураження нирок на тлі надлишку похідних пурину та білків у щурів верифіковано за наявністю гіперфільтрації із зростанням реабсорбції води та зниженням здатності нирки до виведення водного навантаження, зменшенням кліренсу сечовини та зростанням протеїнурії. Підвищується вміст сечовини та амінного азоту в плазмі крові за відсутності змін креатинінемії та урикемії (при цьому виражено зростає ниркова екскреція сечової кислоти на тлі підвищеної активності ксантиноксидази печінки). Настойка яглиці на тлі надлишку похідних пурину та білків забезпечує ефективну екскрецію калію, нормалізує вміст загального білка в плазмі крові та кліренс сечовини, не змінюючи інші показники та не виявляючи ознак токсичної дії, а також достовірного впливу на кількість сечової кислоти та активність ксантиноксидази в печінці та нирках. На тлі алопуринолу зростає тяжкість ураження нирок із триразовим зростанням коефіцієнта маси органу, гіперазотемією, різким падінням ШКФ та кліренсу сечовини, зменшенням процесів реабсорбції, тенденцією до збільшення натріємії та особливо каліємії, вираженим зростанням протеїнурії, а також підвищенням вмісту загального білка в крові. Настойка яглиці не посилює токсичність алопуринолу та не перешкоджає інгібуванню ним ксантиноксидази. Вона чинить достовірну антипротеїнуричну дію, сприяє підтримці реабсорбції натрію, за рахунок чого знижується його екскреція, зменшує натріємію на тлі збереження нормокаліємії. Настойка знижує тривожність тварин у тесті хрестоподібного піднесеного лабіринту, цей ефект збережений за комбінованого введення з алопуринолом, за цих умов також зменшується вираженість емоційних та вегетативних реакцій у тесті відкритого поля. Висновки. Настойка яглиці звичайної не збільшує токсичність алопуринолу в умовах надлишку похідних пурину та білків у щурів.

Экземпляры: всего 1 : чит.зал періодичних видань, рук.,кат. (1 экз.)
Свободны: всего 1 : чит.зал періодичних видань, рук.,кат. (1 экз.)
Знайти схожі

© Міжнародна Асоціація користувачів і розробників електронних бібліотек і нових інформаційних технологій
(Асоціація ЕБНІТ)